Особливості захисту прав робітників у відносинах з роботодавцями в частині отримання легальної заробітної плати

У наш час однією з найбільших проблем у відносинах працедавців та найманих працівників на сьогодні є виплата заробітної плати у „конвертах”, нелегальне працевлаштування, відсутність записів у трудовій книжці та реалізація гарантій оплати праці.

Контроль за дотриманням законодавства про працю покладається на Державну службу України з питань праці, органи Державної фіскальної служби та органи виконавчої влади та місцевого самоврядування.

В разі виявлення факту нелегального працевлаштування, особа може звернутися до контролюючого органу з заявою про проведення перевірки.

Зокрема, Податковим кодексом України визначено, що у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації, працівниками податкового органу здійснюється фактична перевірка без попередження платника податків (особи).

Одним із дієвих механізмів легалізації трудових відносин є обстеження суб’єктів підприємницької діяльності щодо встановлення факту використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин, проведення співбесід з роботодавцями та влаштування різноманітних заходів щодо легального працевлаштування та отримання офіційної заробітної плати.

Отримання працівником офіційної заробітної плати та відрахування єдиного соціального внеску є гарантією зарахування трудового стажу для отримання в майбутньому пенсії по віку, що в світлі останніх реформ є вкрай важливим.

Не варто також забувати, що офіційне оформлення на роботу гарантує право на отримання відпустки, права не працювати у вихідний та святковий день, а також легальне працевлаштування унеможливлює звільнення такого працівника в будь-який час, без жодних компенсацій.

Згідно норм Кодексу законів про працю забороняється звільняти з ініціативи роботодавця офіційно працевлаштованих вагітних жінок, жінок , які мають дітей віком до 3 років, одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років. Держава забезпечує обов'язкове працевлаштування зазначених жінок у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору.

Контролюючі органи в разі виявлення факту нелегального працевлаштування та виплати заробітної плати без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування та податків мають право застосовувати штраф у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника (на даний час - 96 000 тис. грн).

Окрім суми штрафу також законодавством передбачається адміністративна відповідальність, яку сплатить підприємство чи фірма. На його керівника чи підприємця-порушника очікує адміністративний штраф в розмірі від 500 до 1000 неоподаткованих мінімумів громадян (а це від 8 500 до 17 000 тис. грн.).

Отже, посилення відповідальності до роботодавців за неофіційне працевлаштування є важливим кроком в усуненні нелегальної заробітної плати а виплата офіційних достойних зарплат – пріоритетний напрямок державної політики європейської України.