Податковий та митний аудит

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» заступника начальника відділу митного аудиту управління аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області Сергія Костоглодова на тему: «Податковий та митний аудит».
 
Питання 1. Доброго дня. Хочу запитати, чи має суб’єкт господарювання подати аркуш коригування до митної декларації під час здійснення перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи?
Відповідь. Доброго дня. Відповідно до ст. 46 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами) визначено, що митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов’язань.     
У зв’язку з чим, відповідно до абзацу першого п. 50.2 ст. 50 Податкового кодексу України, платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше митних декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Питання 2. Будь ласка, скажіть, хто має право здійснювати документальні перевірки митного законодавства України після випуску товару у вільній обіг?
Відповідь. Пунктом 41.3 статті 41 Податкового кодексу України встановлено, що повноваження і функції контролюючих органів визначаються Податковим кодексом України, Митним кодексом України та законами України. Розмежування повноважень і функціональних обов’язків контролюючих органів визначається законодавством України.Щодо закріплення відповідних функцій за підрозділами аудиту ГУ ДФС та митницями ДФС слід зазначити, що згідно з наказом ДФС від 19.10.2016  № 875 «Про функціональні повноваження структурних підрозділів територіальних органів ДФС» із змінами та доповненнями, за структурними підрозділами митного аудиту головних управлінь ДФС в областях закріплені функції «Здійснення контролю за дотриманням законодавства України з питань державної митної справи шляхом організації та проведення документальних перевірок платників податків» та «Аналіз ризиків з метою визначення форм та обсягів митного та податкового контролю у частині здійснення контрольно-перевірочних заходів».Передбачено, що підрозділи аудиту ГУ ДФС в областях в рамках здійснення контролю за дотриманням законодавства України з питань державної митної справи відповідають за винесення рішення про визначення сум грошового зобов’язання платника податків (податкового повідомлення – рішення) за результатами митного контролю, отриманого після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів.
Також підрозділи аудиту ГУ ДФС в областях в рамках здійснення контролю за дотриманням законодавства України з питань державної митної справи відповідають за застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення правил сплати (перерахування) податків, зборів (обов’язкових платежів) у межах компетенції, у тому числі під час проведення перевірки.

Питання 3. В мене таке питання: чи має право ГУ ДФС у Дніпропетровській області класифікувати товари?
Відповідь. У разі виявлення після митного оформлення товарів порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари (ч. 4 ст.69 митного кодексу України).Рішення щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно УКТ ЗЕД, їх митної вартості та країни походження, підстав для звільнення від оподаткування окремими документами не оформляються, а зазначаються в акті про результати перевірки (ч.14 ст. 354 Митного кодексу України).Згідно з положенням ч. 7 ст.69 Митного Кодексу України, рішення органу доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов’язковими.Додатково повідомляємо, що висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно УКТ ЗЕД мають інформаційний або довідковий характер.  

Питання 4. Мене цікавить, яким чином формується план проведення перевірок суб’єктів господарювання з питань митної справи?
Відповідь. Проведення документальних планових виїзних перевірок здійснюється органами доходів і зборів на підставі квартальних планів, які формуються ними самостійно, виходячи з результатів аналізу зовнішньоекономічних операцій підприємств із застосуванням системи управління ризиками. Документальна планова виїзна перевірка одного й того самого підприємства може проводитися не частіше одного разу на 12 місяців, а підприємства, яке отримало статус уповноваженого економічного оператора, - не частіше одного разу на 30 місяців.Додатково повідомляємо, що у разі планування митними та іншими контролюючими органами проведення планової виїзної перевірки одного й того самого підприємства така перевірка проводиться зазначеними органами одночасно.

Питання 5. Які документи подаються для застосування преференційного режиму до товарів, що імпортуються з країн ЄС?
Відповідь. Відповідно до ст.16 Протоколу 1 щодо визначення концепції "походження товарів" і методів адміністративного співробітництва" (далі - Протокол 1) товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів:(a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу; або(b) у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься "декларацією інвойс", надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати; текст декларації інвойс наведений у Додатку IV до цього Протоколу.Декларація інвойс, зазначена в статті 16 цього Протоколу, може бути складена:(а) затвердженим експортером у розумінні ст. 23 цього Протоколу, або(b) експортером будь-якої партії товару, що складається з одного чи декількох місць товарів, що походять з певної країни, сукупна вартість яких не перевищує 6000 євро (ст.22 Протоколу 1).