ДПІ у Центральному районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області   повідомляє, що відповідно до частини другої ст. 27 Закону України від 05 липня 2012 року № 5067-VI «Про зайнятість населення» із змінами та доповненнями суб’єктам малого підприємництва, які працевлаштовують безробітних строком не менше ніж на два роки за направленням територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, на нові робочі місця в пріоритетних видах економічної діяльності, щомісяця компенсуються фактичні витрати у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за відповідну особу за місяць, за який він сплачений.
Компенсація виплачується за рахунок коштів, передбачених на такі цілі у бюджеті Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та Фонду соціального захисту інвалідів (у разі працевлаштування особи з інвалідністю з числа зареєстрованих безробітних, але якій відповідно до законодавства допомога по безробіттю не призначається), протягом одного року з дня працевлаштування безробітного у порядку та за переліком пріоритетних видів економічної діяльності, визначених Кабінетом Міністрів України.
Порядок компенсації роботодавцям витрат у розмірі єдиного внеску, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2013 року № 347 «Деякі питання реалізації статті 26 та частини другої статті 27 Закону України «Про зайнятість населення»» із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 347), визначає механізм виплати компенсації фактичних витрат роботодавця на сплату єдиного внеску за працевлаштування осіб, яким надано статус безробітного, на нові робочі місця.
Згідно з п. 9 Порядку № 347 центр зайнятості Державної служби зайнятості України перераховує кошти на рахунок роботодавця до 30 числа місяця, наступного за місяцем подання звітності до контролюючих органів, передбаченої ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями, за умови підтвердження даних Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування щодо суми нарахованого єдиного внеску.
Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, регулюється  ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).
Статтею 128 глави 13 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV із змінами та доповненнями передбачено, що громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність мають право залучати найманих працівників.
Відповідно до п. 177.7 ст. 177 ПКУ фізична особа підприємець вважається податковим агентом працівника – фізичної особи, яка перебуває з нею у трудових, цивільно-правових відносинах.
Пунктом 177.4 ст. 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування. Так, до витрат фізичної особи – підприємця відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу), обов’язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов’язкове страхування життя або здоров’я працівників у випадках, передбачених законодавством, а також суми єдиного внеску у розмірі і порядку встановлених законом.
Відповідно до п. 177.10 ст. 177 ПКУ фізичні особи – підприємці зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат (далі – Книга), форма та порядок ведення якої затверджено наказом Міністерства доходів і зборів від 16.09.2013 № 481 (далі – Порядок № 481).
Сума витрат на оплату праці та нарахування на оплату праці найманих осіб, понесені у звітному місяці відображаються у гр. 7 Книги (п.п. 7 п. 6 Порядку № 481).
Враховуючи вищевикладене, фізична особа – підприємець суму коштів, отриману від Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (Фонду соціального захисту інвалідів) у вигляді компенсації за створення робочих місць для працевлаштування безробітних, у розмірі єдиного внеску за відповідну особу за місяць, за який він сплачений, не включає до складу доходу фізичної особи – підприємця, однак відображає її у гр. 7 Книги із від’ємним значенням. Сума компенсації вираховуються із витрат господарської діяльності.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися уЗагальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 104.04).