До 2021 року лізингові компанії більш як в двічі збільшать обсяги фінансування малого та середнього бізнесу

28 сен, 09:22

Попит на послуги лізингових компаній в Україні та обсяги лізингових угод будуть стрімко зростати найближчі три-п’ять років, а обсяг фінансування українського бізнесу за угодами лізингу може як мінімум подвоїтись до 2021 року.
До такого висновку дійшли учасники круглого столу під час обговорення презентації дослідження «Лізингова галузь в Україні: тенденції та рекомендації для зростання». Дослідження було проведено експертами Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» та є першим детальним аналітичним оглядом ринку лізингових послуг в Україні, основних трендів галузі та визначення перепон для розвитку індустрії в цілому.
«У лізингової галузі є значні перспективи до зростання, але обмеженість фінансування галузі, відсутність сучасної сприятливої законодавчої бази та відсутність спеціальних податкових стимулів, низька обізнаність підприємців про сучасні інструменти фінансування бізнесу є найсильнішими перешкодами для розвитку лізингу в Україні. Це обмежує підприємства у фінансуванні»,  –  робиться головний висновок в дослідженні.
«Українські малі та середні підприємства недотримують близько 9,3 млрд доларів в рік і серед багатьох причин недофінансування є саме відсутність додаткових стимулів для розвитку різних видів фінансування, альтернативних банківському кредиту – таких, як лізинг. Впевнена, що державі дуже вигідно підтримати розвиток цього ринку та привернути увагу міжнародних та локальних інвесторів до всіх українських лізингових компаній, а не лише до компаній з іноземним капіталом»,  – підкреслила під час круглого столу експерт Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» Анна Краковська, яка є одним з авторів дослідження. 
Серед інших факторів, які стримують розвиток лізингової галузі в Україні, автори дослідження та учасники круглого столу назвали брак внутрішнього та іноземного капіталу, відсутність спеціальних державних мотивуючих програм для малого та середнього підприємництва та застаріле законодавство, яке регулює лізингові операції в Україні.
«Базовий закон, що регулює лізингові операції не оновлювався вже багато років. Тому було б бажаним, аби законопроект «Про фінансовий лізинг» (№ 6395) був підтриманий парламентарями. Тільки тоді ринок суттєво пожвавиться, обсяги фінансування підприємств збільшаться і економіка отримає додаткове фінансування. Впевнений, що прийняття закону дасть колосальний ефект для всієї економіки. І особливо для малого та середнього бізнесу»,  – прокоментував народний депутат України, Перший Заступник Голови Комітету Верховної Ради з питань фінансової політики і банківської діяльності Михайло Довбенко.
З макроекономічної точки зору, лізинг може стати тим фінансовим інструментом, який допоможе профінансувати реновацію застарілих виробничих потужностей та оновлення інфраструктури. Дослідження Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» говорить про те, що зараз на українському ринку найбільше користуються лізингом дві галузі – транспортна та сільське господарство. Найбільший потенціал для проникнення лізингу в Україні мають такі нові сегменти економіки як ІТ, медицина (медичне обладнання), дорожнє будівництво, логістика, нерухомість, інфраструктура, переробка відходів, альтернативна та відновлювальна енергетика.
«Реальний сектор економіки потребує значних обсягів фінансування для збільшення виробництва – і питання не лише в обігових коштах, а в довгостроковому інфраструктурному фінансуванні. Банківський кредит часто є недоступним. Причиною цьому є вимоги до застави та кредитної історії, певні внутрішні та зовнішні обмеження в системі регулювання банків. І, власне, саме тому лізинг стане тим «рятівним колом», яке допоможе бізнесу. В силу цього, держава має підтримувати різні форми фінансування. Не лише кредитування, але й лізинг. Це, наприклад, можна робити через розширення дії субсидій і для лізингоотримувачів, аналогічні до субсидій позичальникам в рамках державних програм підтримки аграрного сектору. Це також міжнародний досвід і ми не маємо вигадувати свій велосипед», – впевнений народний депутат України, Голова Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк.
«10,6 млрд гривень склала вартість договорів лізингу, укладених лізингодавцями – небанківськими установами в першому півріччі 2018 року. Це 80% від всього минулорічного об’єму. При цьому за 6 місяців загальний портфель договорів лізингу вже зріс на 3,3 млрд (+ 14%) та склав 26 млрд гривень. Впевнений, що за наявності належного фінансування, лізингодавці можуть збільшити обсяги нових угод в рази!», – каже Член Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг Олександр Залєтов.
Наталія Педос, експерт Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору», яка є одним із співавторів дослідження, впевнена, що для прискорення зростання ринку лізингу, держава має активно запроваджувати найпоширеніші економічні стимули підтримки лізингоотримувачів, які б спонукали їх до реінвестування прибутку. «Серед таких мотиваційних інструментів - податкові стимули (прискорена амортизація активів, які передані в лізинг, усунення подвійного оподаткування), дотації, субсидії та урядові гарантії. США, ЄС, Австралія, Румунія, Казахстан та інші країни саме так підтримують цей бізнес та швидко отримали результат у вигляді збільшення фінансування бізнесу», – каже експерт.
Дослідження, проведене експертами Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору», говорить про те, що лізингова галузь змушена активно шукати нові джерела фінансування на внутрішніх ринках капіталу та від міжнародних фінансових установ. Голова Ради Асоціації «Українське об’єднання лізингодавців» Олександр Кощеєв впевнений, що лізингові компанії більш активно почнуть використовувати фондовий ринок для фінансування лізингової галузі: «В цьому році три лізингові компанії вже випустили корпоративні облігації з метою залучення додаткових коштів для фінансування конкретних проектів своїх клієнтів. Це дуже вагомий крок для всієї галузі, і це новий тренд, це показник нового рівня ринку. Але, на жаль, поки що не всі іноземні кредитори готові співпрацювати з вітчизняними лізинговими компаніями, які не є дочірніми підрозділами європейських фінансових груп. Ми сподіваємося, що найближчим часом ця ситуація зміниться і локальні українські лізингоотримувачі зможуть долучитися до великої  кількості міжнародних програм підтримки МСБ. У локальних компаній вже є напрацьована позитивна кредитна історія, є вчасне виконання всіх зобов’язань, є прозора модель ведення бізнесу».
Більшість учасників ринку впевнені в оптимістичному сценарії розвитку українського ринку лізингу.
«Ми прогнозуємо, що наступні 4-5 років варто очікувати зростання обсягів нового бізнесу в 3-4 рази. В першу чергу це відбудеться за рахунок значного відкладеного попиту підприємств. Крім того, значно активізуються в наданні послуг фінансового лізингу комерційні банки, які, маючи прямий доступ до фінансування, можуть дуже швидко збільшувати свої портфелі», – запевнив керівник аналітичного департаменту інвестиційної компанії Capital Times Артем Щербина.


Адрес новости: http://e-finance.com.ua/show/231058.html



Читайте также: Новости Агробизнеса AgriNEWS.com.ua