Західно-Донбаське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що після включення платника податків до Реєстру великих платників податків (далі – Реєстр) та отримання повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, про таке включення платник податків зобов’язаний стати на облік за основним місцем обліку у контролюючому органі, що здійснює супроводження великих платників податків, з початку податкового періоду (календарного року), на який сформовано Реєстр, та за неосновним місцем обліку у такому контролюючому органі або його територіальних підрозділах щодо наявних у межах населеного пункту за місцезнаходженням контролюючого органу, що здійснює супроводження великих платників податків, або його територіальних підрозділів об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність такого великого платника податків (п. 64.7 ст. 64 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
З метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) (п. 63.3 ст. 63 ПКУ).
Взяття на облік у контролюючих органах, у тому числі й у частині місця розташування (населеного пункту) нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, регулюється Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).
Пунктом 1.4 розділу І Порядку № 1588 визначено, що об’єкти, які розташовані у різних населених пунктах, підлягають взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб або рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Отже, після включення платника податків до Реєстру об’єкти нерухомості, які розташовані поза межами населених пунктів територіальних управлінь Офісу великих платників податків ДФС (далі – Офіс ВПП), обліковуються відповідно до вимог п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ за їх місцезнаходженням, і таке місцезнаходження згідно з Порядком № 1588 вважається неосновним. Податкова звітність за об’єкти нерухомості, що розташовані у межах населеного пункту місцезнаходження територіальних управлінь Офісу ВПП, подається до територіального управління Офісу ВПП такого міста.