Питання податкового законодавства та законодавства у сфері адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, з якими найчастіше звертаються та які є найбільш актуальними для платників податків

III. Подання звітності

1. Якщо до декларації з ПДВ за минулий звітний період не включено розрахунок коригування податкового зобов’язання, то чи можна його включити у декларацію поточного звітного періоду або потрібно робити уточнення до минулої декларації?

Пунктом 192.1 ст.192 Податкового кодексу України визначено: якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань і податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Якщо у цьому випадку йдеться про розрахунок коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг, то постачальник має право зменшити  податкові зобов’язання на підставі розрахунку коригування, своєчасно зареєстрованого отримувачем в ЄРПН, у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому його складено. Якщо розрахунок коригування зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то постачальник має право зменшити податкові зобов’язання у податкові декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН.
Якщо ж розрахунок коригування складено у зв’язку із збільшенням суми компенсації вартості товарів/послуг, то постачальник зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання у податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає дата складення розрахунку коригування.

2. За яких умов у платника акцизного податку припиняється обов’язок з подачі декларацій?

Підпунктом 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
При цьому платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є        (п. 49.2 ст. 49 ПКУ).
Також платники, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, тобто особи (у тому числі юридичні особи, що ведуть облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), які реалізують пальне або спирт етиловий, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2¹ ст. 49 ПКУ).
Отже, якщо платник не є особою, яка реалізує пальне або здійснює діяльність, яка не ліцензується, тобто у нього відсутні діючі (у т.ч. призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією та у звітному періоді у такого платника не виникли об’єкти оподаткування, або не з’явились показники, що підлягають декларуванню, то платник у такому звітному періоді не зобов’язаний подавати декларацію з акцизного податку.

3. Як уточнити показники декларації акцизного податку суб’єктом роздрібної торгівлі?

Форму декларації акцизного податку та Порядок її заповнення та подання затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 із змінами та доповненнями, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за    № 105/26550 (далі – Порядок № 14). Відповідно до абзацу другого п. 2 розділу І Порядку № 14 платник акцизного податку, який згідно з п.п. 212.1.11 п. 212.1       ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) є суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі і який здійснює реалізацію підакцизних товарів, заповнює та подає лише Розділ Д «Податкові зобов’язання з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» (далі – Розділ Д) та Додаток 6 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» (далі – Додаток 6) до декларації акцизного податку (далі – Декларація).
Декларація складається платником акцизного податку у порядку, встановленому ст. 48 ПКУ. Додатки до Декларації є її невід’ємною частиною       (п. 1 розділу ІІ Порядку № 14).
Пунктом 16 розділу ІІІ Порядку № 14, зокрема, встановлено, що платник акцизного податку, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт недоплати – заниження податкового зобов’язання минулих звітних (податкових) періодів, зобов’язаний подати уточнюючу  Декларацію разом із розрахунком суми акцизного податку, що збільшує або зменшує податкові зобов’язання внаслідок виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної у попередніх звітних періодах (Додаток 8), і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3 % такої суми до подання уточнюючої Декларації.

ГУ ДПС у Дніпропетровській області