Четверта промислова революція та «Industry 4.0»

В останнє десятиліття можна часто почути такі поняття, як Smart, Digital Factory, Digitalization, Digital Economy. В США та інших країнах-інноваторах говорять про такі технології, як ІоТ, Big Data, Cloud Computing, Remote & Mobile access, Wireless communication, 3D printing та інші. Наша команда наголошує на цих трендах починаючи з 2013 року. Чи можна віднести ці технології до трендів 4.0?

Про «Industry 4.0»

Вперше поняття «Industry 4.0» з'являється в українському інфо-полі після нашої поїздки в Ганновер у 2014 році. Німецький уряд, в рамках хай-тек стратегії до 2020 року, визначив це поняття як державну ініціативу по прискоренню технологічних змін з  використанням національних ресурсів та безумовним німецьким лідерством. Сьогодні проект «Industry 4.0» включає в себе тисячі компаній та розповсюджується за межі промислової сфери. 

Активна диджитализация, тобто інтеграція цифрових технологій з усіма сферами життя, почалась ще в минуломи столітті та називається «Промислова революція 3.0.» або «Третя промислова революція». Цей процес триває і досі. Тим не менш, американські та німецькі спеціалісти зараз розробляють новий підхід до ведення бізнесу. Саме ці зміни отримали назву «Четверта промислова революція». Це пов’язано з фактом, що новітні технології ще глибше проникають у більшість сфер життя людини — міську інфраструктуру, охорону здоров’я, освіту тощо.

У зв’язку з мовними особливостями, ми рекомендуємо розрізняти поняття «Четверта промислова революція» та «Industry 4.0». Перший термін відноситься до всіх сфер життя, в які інтегруються новітні технології. Другий — про інноваційні моделі виробництва та технології. Обидві категорії об'єднують чотири області: IoT, Data Driven Decision (Big Data), Connected machines, Artificial Intelligence.

Переваги діджиталізації

Клаус Шваб, розповідаючи в своїй статті про переваги діджиталізації, виділив декілька важливих тез, які допоможуть нам відрізнити «Четверту промислову революцію» від «3-ої»: 

1. Інтенсивне зростання інновацій (по експоненті). Збільшення їх швидкості, впливу та об’єму. Також зростає ефективність, продуктивність та економія;

2. Колосальний ріст даних та можливостей їх застосування для технологій. Розвиток та збагачення відносин розробник-користувач-клієнт;

3. Активна розробка технологій штучного інтелекту. Масова роботизація, біотехнології та інші інноваційні проекти.

 

Ризики нових трендів 

Клас Шваб виділяє проблеми, які пов’язані з активним впровадженням новітніх технологій:

1. Зростання безробіття та неадекватний розподіл світового багатства. Слабо розвинені країні можуть стате біднішими. Багаті країні, по причині роботизації, стикнуться з потряссінями у сфері зайнятості;

2. Вербовка кадрів багатими країнами. Бідні країні стають лише кадровою базою, або сировинним придатком;

3. Проблеми кібербезпеки. Збільшення випадків кібер-атак, пошкодження даних, тощо. 

Зміни в Україні 

В АППАУ ми вже обговорили такі інновації, як: 

• Здешевлення та прискорення інтеграції – горизонтальної та вертикальної. Це безумовно здатно покращити показнити ефективності та контролю підприємств в Україні; 

• Заміна серверів на “хмари”. Зберігання даних з допомогою “хмар” значно здешевлює обслуговування різних систем управління. 

• Розвиток та створення нових ніш. З актуальних — безпілотне управління та аналітика даних;

• Зростання деяких традиційних сегменів. Промисловість розвивається у бік впровадження ще більшої автоматизації за рахунок “розумних пристроїв” (smart devices);

• Прискорення розвитку учасників ринку АСУ ТП. Конкуренція з IT та тренди 4.0 спричинять активізацію українського ринку;

• Розвиток вітчизняних виробників та експорту — як наслідок попереднього пункту;

• Реформи системи освіти. ВНЗ та інші навчальні заклади поступо переорієнтовуються на інтерактивне навчання та масове впровадження інновацій. 

Багато прогресивних країн вже почали шлях 4-ої революції. Штати давно розвивають Digital-напрямок, з меншим втручанням держави (якщо порівнять з Німеччиною). Франція запустила The Industry of the Future на державном рівні. Подібні проекти запускаються в Індії та Китаї. Конференції по діджитал-тематиці проводяться у східній Європі і Туреччині. Навіть в Африці стає питання вирішення нагальних проблем за допомогою новітніх технологій.

 Що стосується України, то тренди 4.0 поки не охопили ринок. Більшість промисловців не поспішає вводити інновації. Інноватори з металургійної та харчової сфери дають невтішні оцінки, та наголошують на необхідності прогресивних рішень. Перш за все це стосується самої культури розвитку та співпраці. 

 

Необхідність об’єднання хай-тек спільнот 

Вітчизняний IT-сектор не має повного розуміння виробництва та промисловості. Тим не менш, IT-компанії мають необхідні передумови та освітню інфраструктуру, яка здатна поповнювати кадри. АСУ ТП (як і більшість промислових секторів) постійно втрачають кадри і поступово знижують свій потенціал. Лідерам АСУ притаманна зайва консервативність та неготовність оперативно реагувати на зміни та тренди. 

Що стосується держави, то наступні декілька років наврядчи можна буде спостерігати кардинальні зміні. Система поки що не готова до впровадження інновацій та підтримки технологічних рішень. У зв’язку з цим доволі помітним є значне відставання України в промисловому секторі. Якщо говорит прямо, то Україна вже є сировинним придатком. Це твердження справедливе і для IT-сфери. Багато цінних кадрів “відтікає” на Захід. З іншої сторони, це говорить про те, що в країні є досить велика кількість талановитих спеціалістів. 

Головний меседж спільноти «Індустрія 4.0» — об’єднання з IT-сектором та хай-тек спільнотами, масове впровадження технології 4.0, швидка модернізація промисловості. «Індустрія 4.0» — неформальна спільнота, до якої приєднуються бренди, підприємства, асоціації та інші учасники ринку. Україна тільки починає свій шлях у напрямку «Четвертої промислової революції». Тема 4.0 потребує постійного освітлення та обговорення. 

Дізнайтеся більше на сайті