Накопичувальна пенсійна система. У Мінсоцполітики розповіли про перспективи створення

У Міністерстві соціальної політики пропонують Верховній Раді ухвалити до кінця 2020 року законопроєкт про накопичувальну пенсійну систему.

Міністр соціальної політики Марина Лазебна вважає необхідним ухвалення Верховною Радою до кінця 2020 року законопроєкту №2683 "Про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення". Про це повідомляється на Facebook-сторінці міністерства.

"На розгляді (у Верховній Раді) перебуває проєкт закону "Про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення", реєстраційний номер 2683 від 27 грудня 2019 року. Мінсоцполітики повністю підтримує його ідею як основу для запровадження другого рівня (пенсійної системи) та необхідність його ухвалення до кінця року з урахуванням наданих пропозицій від Мінсоцполітики", – зазначають у міністерстві.

6 жовтня у Мінсоцполітики відбулося засідання робочої групи з розвитку пенсійної системи за участі голови комітету Верховної Ради з питань соціальної політики Галини Третьякової, представників секретаріату Кабінету міністрів, міністерств, Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку, Національного банку, Держказначейства.

Можливі напрямків розвитку пенсійної системи
Учасники робочої групи обговорили 5 основних напрямків розвитку пенсійної системи, за якими потрібно ухвалити узгоджені рішення.

Перший напрямок – питання прожиткового мінімуму. У Мінсоцполітики вважають, що цей показник використовується для будь-яких фіскальних визначень, проте не виконує основного завдання – не слугує стандартом соціального захисту громадян.

Наразі до величини прожиткового мінімуму "прив’язані" майже 180 норм, які регулюють кримінальні, господарські, адміністративні питання. Це вдвічі більше кількості норм, які регулюють питання соціальних виплат, яких 79.

Другий напрямок – удосконалення пенсійного законодавства в солідарній пенсійній системі шляхом:

- встановлення дати щорічної індексації пенсій;

- поширення щорічної індексації на окремі категорії пенсіонерів, яким пенсія не індексується;

- встановлення особливостей пенсійного забезпечення батьків дітей з орфанними захворюваннями (це вроджені або набуті захворювання, які трапляються вкрай рідко – рідше ніж один випадок на 2000 населення країни).

Третій напрямок – запровадження накопичувальної професійної пенсійної системи для окремих категорій професій, яким пенсія призначається достроково.

Четвертий – розвиток недержавного пенсійного забезпечення, підвищення захисту майнових прав та інтересів учасників накопичувальної системи пенсійного забезпечення.

П’ятий напрямок – запровадження другого рівня системи пенсійного забезпечення (накопичувальна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування).

По першому та другому пунктах фахівці Мінсоцполітики вже розробили чотири законопроєкти, які системно вирішують існуючі проблеми. Наразі завершується узгодження цих проєктів з іншими центральними органами виконавчої влади.

У міністерстві також зазначають, що формування системи пенсійного накопичення має здійснюватися за участі Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку та Національного банку. Саме ці регулятори можуть допомогти формуванню дієвої системи захисту та гарантування пенсійних накопичень громадян.

Які існують рівні пенсійної системи
Теоретично існують три рівні пенсійного забезпечення:

- солідарна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (перший рівень);

- накопичувальна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (другий рівень);

- добровільне недержавне пенсійне забезпечення (третій рівень).

Реально в Україні існують лише перший (солідарна пенсійна система) та частково третій (недержавне пенсійне забезпечення) рівні.

ЛIГАБiзнесIнформ