МЗС хоче розвивати зовнішню економіку: назвало три пріоритети на 10 років

Трьома пріоритетними завданнями зовнішньої економіки України на наступні 10 років є підтримка українського бізнесу, який виробляє продукт і прагне його експортувати, гарантування безпеки країни для залучення інвестицій та побудова синергії із закордонними українцями для розвитку економіки. Про це заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, передає УНН з посиланням на пресслужбу МЗС.

“Міністр назвав три пріоритетні завдання зовнішньої економіки України на наступні 10 років:

Підтримка українського бізнесу, який виробляє продукт і прагне його експортувати;
Гарантування безпеки країни, оскільки серед іншого це важливо для залучення іноземних інвестицій;
Побудова синергії із закордонними українцями для розвитку української економіки”, — йдеться в повідомленні.

За словами Кулеби, першим ключовим пріоритетом є розвиток продуктової економіки, що передбачає максимальну підтримку бізнесів, які виробляють продукт із доданою вартістю і прагнуть масово його експортувати за кордон, з особливою увагою саме до високотехнологічних продуктів. Міністр додав, що його пріоритетне завдання — докласти всіх зусиль для розвитку культури підтримки високотехнологічного українського бізнесу, допомоги виходу українським компаніям на іноземні ринки.

Другим пріоритетним завданням наступного десятиріччя Кулеба назвав гарантування безпеки України. “Коли інвестори зважають на різні фактори, безпека є одним з найбільш важливих для ухвалення рішення про інвестиції. Тому я працюю над безпекою країни. Гадаю, у найближчі 10 років це питання, на жаль, буде вкрай важливим”, - вказав Кулеба.

Третім завданням міністр назвав побудову синергії із закордонними українцями задля розвитку української економіки.

Він зазначив, що за кризовий 2020 рік вдалося переналаштувати дипломатичну систему на предметну практичну допомогу українському бізнесу за кордоном. Адже закріплення українських експортерів на існуючих та вихід на нові іноземні ринки стимулює розвиток української економіки, створення нових робочих місць, збільшення податкових надходжень до бюджету.

“Падіння світової торгівлі та розірвання усталених ланцюгів постачання товарів у 2020 році призвело до того, що деякі країни стали більш відкритими та гнучкими у своїй торговельній політиці. Українські дипломати змогли скористатися цими можливостями для допомоги українському бізнесу задля отримання нових сертифікатів та дозволів для українських експортерів на низці іноземних ринків”, — заявив Кулеба.

Насамкінець, міністр зауважив, що масового переміщення виробництв із Азії до Європи, якого експерти очікували на початку пандемії, не відбулося.

Нагадаємо, Україна на тлі коронакризи втратила майже 7,5% зовнішньої торгівлі.

Анна Мурашко

Источник: УНН