Кого кредитували держбанки у 2020 році

У 2020 році державні банки переважно кредитували уряд, а не фізичних чи юридичних осіб. Про це повідомляється на Facebook-сторінці проєкту "Ціна держави" центру соціально-економічних досліджень CASE Україна.

Кредитування держбанками бізнесу
Обсяг чистих гривневих кредитів державних банків бізнесу (видані кредити мінус погашені) у 2020 році зменшився на 10,7%, або на 8,5 млрд грн.

Обсяг валютних кредитів держбанків бізнесу впав на 8,2%, або на $287 млн.

Сумарний обсяг гривневих та валютних кредитів держбанків бізнесу за 2020 рік зменшився на 15,656 млрд грн (обсяг валютних кредитів перераховано у гривню за середньорічним курсом).

Кредитування держбанками населення
Гривневі кредити населенню за 2020 рік скоротилися на 3,5%. Скоротилися і валютні кредити населенню, але це природнє явище, оскільки банкам заборонено видавати нові позики населенню у валюті, тож скорочення цих позик – це поступове погашення кредитів, наданих раніше.

Сумарний обсяг гривневих та валютних кредитів держбанків населенню за 2020 рік зменшився на 1,936 млрд грн (валютні кредити також перераховані у гривню за середньорічним курсом).

Кредитування держбанками уряду
У той же час обсяг цінних паперів уряду (облігацій внутрішньої державної позики) у портфелях держбанків за минулий рік виріс більш ніж на 50%.

В абсолютних цифрах приріст ОВДП у портфелях держбанків за 2020 рік склав 117 млрд грн.

"Це і є відповідь на питання, кого кредитували держбанки", – йдеться у повідомленні.

Серед причин, чому державні фінустанови майже не кредитують бізнес та населення, – брак платоспроможних та надійних позичальників.

Крім того, минулого року свої корективи у фінансовий стан бізнесу внесла й коронакриза.

Однак ці труднощі не стали на заваді приватним банкам та банкам з іноземним капіталом, які у 2020 році наростили обсяги кредитування бізнесу та населення.

Як кредитували приватні та іноземні банки
Банки з приватним українським капіталом у 2020 році збільшили гривневі кредити бізнесу на 18,8% (на 9,2 млрд грн), а банки з іноземним капіталом – на 15,8% (на 15,6 млрд грн).

Обсяги валютних кредитів зменшилися, але менш суттєво, ніж зросли гривневі.

Відтак, чисті кредити бізнесу від недержавних банків (гривневі та валютні) зросли на 2,5% (майже на 8,6 млрд).

"Тобто, кредитувати все ж таки було кого", – йдеться у повідомленні.

Чому уряд відкладає приватизацію держбанків
Наявність у розпорядженні уряду власних, "кишенькових" держбанків та можливість фінансування звідти практично будь-якого дефіциту бюджету – це одна з причин, чому Кабмін постійно відкладає продаж держбанків. Спочатку приватизувати їх планувалося у 2018 році, потім до 2020, тепер вже до 2025 року.

Одним із аргументів на користь володіння державою банками є твердження, що вони можуть надати кредитну підтримку економіці під час криз, коли приватні банки не кредитують (або через брак коштів, або через обережність). Це так зване контрциклічне кредитування.

"Факти ж свідчать, що минулого року держбанки з цією функцією не впоралися. Контрциклічним кредитуванням займалися приватні та іноземні банки. Тоді як державні фактично працювали посередниками між бізнесом та населенням, у якого були вільні кошти, та урядом, якому потрібно було покривати значний дефіцит бюджету. Можна сказати, держбанки загалом спрацювали як "величезний кіоск" із продажу облігацій державної позики", – резюмують у проєкті "Ціна держави".

ЛIГАБiзнесIнформ