Що необхідно знати, укладаючи трудовий договір?

16 мар, 13:38

Павлоградський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що трудові відносини працівників усіх підприємств, установ і організацій, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються Кодексом законів про працю України (КЗпП) незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності.
Згідно з трудовим договором працівник зобов’язується виконувати визначену ним роботу, дотримуватись правил внутрішнього трудового розпорядку, власник чи уповноважена ним особа – виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, потрібні для виконання роботи, передбачені законодавством, колективним договором і угодою сторін.
Відмова в укладенні трудового договору, а отже, в прийнятті на роботу, має бути обґрунтованою: відсутність вакантних місць, належної кваліфікації в претендента чи пряма заборона, яка випливає з чинного законодавства (праця жінок та неповнолітніх на важких роботах, прийняття на посади з матеріальною відповідальністю осіб, раніше засуджених за корисливі злочини, близьких родичів, якщо робота пов’язана з їхньою безпосередньою підпорядкованістю).
Згідно зі ст. 23 Кодексу законів про працю України (КЗпП) договір укладають на невизначений термін або термін, погоджений сторонами чи на час виконання певної роботи. Здебільшого трудові договори укладають на невизначений термін, а строкові – в тих випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений термін через характер роботи або умови її виконання (сезонна робота тощо).
Якщо в трудовому договорі не обумовлено термін, це означає, що працівник зараховується на постійну роботу. Однак і строковий договір може перетворитися в постійний, якщо після його закінчення трудові відносини тривають.
Укладається трудовий договір, як правило, у письмовій формі, але можливий і усний варіант (ст. 24 КЗпП). Проте незалежно від того, в якій формі укладено договір, він оформляється наказом чи розпорядженням про зарахування працівника на роботу та повідомленням центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування й реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Досить часто нові працівники проходять випробувальний термін (статті 26 – 28 КЗпП). Це обумовлюють під час укладення трудового договору, роблячи відповідний запис в наказі про прийняття на роботу. Але випробування можуть проходити не всі категорії працівників: молодь до 18 років, випускники профтехучилищ, молоді спеціалісти, звільнені в запас до цього переліку не належать.
Випробувальний термін не має перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з профспілковою організацією – 6 місяців.
Для осіб з інвалідністю спеціально створюються робочі місця на підприємствах, визначаються виробництва, цехи та дільниці, де вони можуть працювати.
Слід зазначити, що є певні особливості укладення договору з молодими людьми. Так, згідно зі ст. 188 КЗпП на роботу приймається молодь, яка досягла 16-річного віку. Виняток встановлено для п’ятнадцятилітніх, яким дозволяють працювати батьки або опікуни. Також учні можуть виконувати легку роботу, якщо це не шкодить здоров’ю і навчанню, але лише за згодою батьків і за досягнення 14-річного віку.
Для укладення трудового договору працівник має пред’явити паспорт, трудову книжку, а в деяких випадках ще й документ про освіту та про стан здоров’я. Усі інші документи подають лише згідно з чинним законодавством. Вимагати відомостей про партійну належність, національність, забезпеченість житлом, про роботу за сумісництвом заборонено.
За порушення вимог трудового законодавства при укладенні трудових договорів КЗпП передбачена фінансова відповідальність (ст. 265 КЗпП).


Адрес новости: http://e-finance.com.ua/show/251220.html



Читайте также: Новости Агробизнеса AgriNEWS.com.ua