Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що для юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи доходом є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми передбачені п. п. 2 п. 292.1 ст. 292 ПКУ.
Пунктом 292.3 ст. 292 ПКУ встановлено, що до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).
Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.
До суми доходу платника єдиного податку третьої групи, який є платником ПДВ за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
До суми доходу платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за звітний період включається вартість реалізованих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених ПКУ.
Проценти – це дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна. До процентів включається, зокрема, платіж за використання коштів, залучених у депозит (п. п. 14.1.206 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Депозит (вклад) – це кошти, які надаються фізичними чи юридичними особами в управління резиденту, визначеному фінансовою організацією згідно із законодавством України, або нерезиденту на строк або на вимогу та під процент на умовах видачі на першу вимогу або повернення зі спливом встановленого договором строку. Правила здійснення депозитних операцій встановлюються: для банківських депозитів – Національним банком України відповідно до законодавства; для депозитів (внесків) до інших фінансових установ – державним органом, визначеним законом (п. п. 14.1.44 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Згідно з п. 1.4 глави 1 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03.12.2003 № 516 зі змінами та доповненнями (далі – Положення № 516), залучення банком вкладів (депозитів) від вкладників підтверджується, зокрема договором банківського рахунку.
Вкладник – це суб’єкт господарювання, юридична особа – нерезидент, представництво юридичної особи-нерезидента в Україні, інвестор (представництво іноземного інвестора на території України) за угодою про розподіл продукції та фізична особа, які здійснили розміщення готівкових (безготівкових) грошових коштів або банківських металів на рахунок у банку чи придбали ощадний сертифікат банку України на договірних умовах (абзац шостий п. 1.1 глави 1 Положення № 516).
Абзацами першим та другим п. 2.5 глави 2 Положення № 516 визначено, що за договором банківського рахунку, укладеним із вкладником, банк зобов’язується приймати і зараховувати на рахунок грошові кошти або банківські метали, що йому надходять, виконувати розпорядження власника рахунку про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій за рахунком.
За користування грошовими коштами, що обліковуються на рахунку вкладника, банк сплачує проценти, сума яких зараховується на рахунок, якщо інше не встановлено договором банківського рахунку або законом.
Враховуючи вищевикладене, проценти, отримані від банку за користування коштами на рахунку (як депозитному, так і поточному) включаються до доходу юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи.