Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені визначено ст. 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, відповідно до п. 43.3 ст. 43 ПКУ обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Згідно із п. 43.4 ст. 43 ПКУ платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку, на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.
При цьому у разі повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування ПДВ у порядку, визначеному п. 200 прим.1.5 ст. 200 прим.1. ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування ПДВ, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ чи на момент фактичного повернення коштів – шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку (п. 43.4 прим. 1 ст. 43 ПКУ).
На виконання абзацу першого п. 43.5 ст. 43 ПКУ контролюючий орган не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 43.5 ст. 43 ПКУ).
Порядок інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.04.2019 за № 370/33341 із змінами та доповненнями (далі – Порядок).
Відповідно до абзацу другого п. 1 розд. ІІІ Порядку заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.
Пунктом 2 розд. ІІІ Порядку визначено, що у заяві платник зазначає назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу, його суму, дату сплати і реквізити з платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Державної казначейської служби (далі – Казначейство), на ім’я якого відкрито рахунок), та визначає напрям перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються:
► на поточний рахунок платника податку в установі банку;
► на єдиний рахунок (у разі його використання);
► на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, незалежно від виду бюджету;
► у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.
На виконання положень абзацу другого п. 7 розд. ІІІ Порядку інформація про повернення, правомірність якого підтверджено, автоматично вноситься до Реєстру узгоджених повернень, який ведеться засобами інформаційно-телекомунікаційної системи органів ДПС.
Згідно із положеннями абзацу четвертого п. 7 розд. ІІІ Порядку опрацювання Реєстру узгоджених повернень здійснюється шляхом формування електронних висновків про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені (далі – електронні висновки) за формою згідно з додатком 1 до Порядку, які у подальшому передаються до Казначейства для виконання.
Форма електронного висновку (додаток 1 до Порядку) містить, зокрема, таку інформацію:
- рахунок, з якого повертаються кошти;
- код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім’я якого відкрито рахунок, з якого повертаються кошти;
- рахунок, на який повертаються кошти;
- код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства/платника, на ім’я якого відкрито рахунок, на який повертаються кошти.
Вказані реквізити електронного висновку необхідні органам Державної казначейської служби України для формування платіжного доручення на переказ коштів засобами внутрішньодержавної платіжної системи, зокрема системи електронних платежів Національного банку України.
Відповідно до абзацу першого п. 3.1 глави 3 «Розрахунки із застосуванням платіжних доручень» Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/8976 (далі – Інструкція) платіжне доручення оформляється за формою, наведеною в додатку 3 до Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 9 до Інструкції.
Додатком 9 до Інструкції встановлено вимоги щодо заповнення платіжного доручення, зокрема:
- реквізит «платник» (поле 9 додатка 3 до Інструкції) – у разі повернення платежів із бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації;
- реквізит «рахунок платника» (поле 10 додатка 3 до Інструкції) – зазначається номер рахунку платника в банку. Якщо платником є орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (фінансова установа), який здійснює платіж за дорученням свого клієнта, то зазначається номер рахунку цього органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (фінансової установи);
- реквізит «банк платника» (поле 11 додатка 3 до Інструкції) – зазначається найменування банку (філії) платника. У разі складання розрахункового документа з використанням комп’ютерної техніки допускається скорочення найменування за умови, що в скороченому вигляді цей реквізит міститиме інформацію, достатню для однозначної ідентифікації банку (філії);
- реквізит «банк отримувача» (поле 13 додатка 2 до Інструкції) – зазначається найменування банку (філії) отримувача. У разі складання розрахункового документа з використанням комп’ютерної техніки допускається скорочення найменування за умови, що в скороченому вигляді цей реквізит міститиме інформацію, достатню для однозначної ідентифікації банку (філії);
- реквізит «отримувач» (поле 15 додатка 3 до Інструкції) – зазначається повне або скорочене (за наявності) найменування отримувача, яке міститься в Єдиному державному реєстрі або в Єдиному банку даних юридичних осіб, або в реєстраційному документі. Зазначається прізвище, ім’я, по батькові отримувача, що відповідає прізвищу, імені, по батькові отримувача, яке містить паспорт громадянина України (або інший документ, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів). Під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації;
- реквізит «код отримувача» (поле 16 додатка 3 до Інструкції) – зазначається ідентифікаційний код отримувача за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) або реєстраційний (обліковий) номер платника податку, який присвоюється контролюючими органами (далі – ідентифікаційний код). Якщо платник знає, що ідентифікаційний код юридичній особі не присвоєний, то ставиться дев’ять нулів. Для фізичних осіб зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта, якщо фізична особа через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відмітку в паспорті/запис в електронному безконтактному носії або в паспорті проставлено слово «відмова»;
- реквізит «рахунок отримувача» (поле 17 додатка 3 до Інструкції) – зазначається номер рахунку отримувача в банку. Якщо отримувач – орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (фінансова установа), на рахунок якого в банку зараховуються кошти на користь його клієнта, то зазначається номер рахунку цього органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (фінансової установи).
З метою забезпечення виконання вимог Порядку Державною податковою службою України реалізовано електронний сервіс щодо подання платником податків Заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у формі електронного документу (ідентифікатор форми J/F 1302001).
Так, заява у формі електронного документу може бути подана до територіального органу ДПС з використанням засобів програмного забезпечення приватної частини Електронного кабінету та ІТС «Єдине вікно подання електронної звітності».
Заповнення реквізитів заяви у формі електронного документу здійснюється з урахуванням вимог ст. 43 ПКУ, п. 2 розд. ІІІ Порядку та додатків 3, 9 до Інструкції.