Інфляція зростає повільніше, ніж прогнозував НБУ

У липні інфляція прискорилася до 22,2% у річному обчисленні. За попередніми оцінками НБУ, у серпні вона становила близько 23%. Цінова динаміка загалом була стриманішою, ніж прогнозував Національний банк. Про це повідомляє пресслужба регулятора.

Подробиці
Це пов'язано насамперед із швидшим, ніж очікувалося, зниженням вартості пального внаслідок здешевлення нафти на світових ринках та налагодження внутрішньої логістики.

Найменшими темпами, ніж очікувалося, зростали й ціни на окремі овочі, зокрема завдяки сезонному збільшенню пропозиції, перш за все з боку домогосподарств.

Попри це, інфляційний тиск залишається значним. Ефекти війни, зокрема руйнування виробництв і логістики, й надалі визначають вплив на ціни майже всього споживчого набору товарів та послуг.

Погіршення інфляційних очікувань також чинить тиск на ціни у бік зростання. Це, зокрема, відбивається у досить високому попиті на товари довгострокового використання та іноземну валюту.

Додатковий внесок в інфляційний розвиток мало і липневе коригування офіційного курсу гривні, зумовлене необхідністю зберегти стійкість економіки та фінансової системи у більш тривалій перспективі.

Інфляційні процеси залишатимуться керованими
Забезпечення курсової стабільності залишається важливою умовою для стабілізації очікувань та збереження керованості інфляційними процесами.

За словами НБУ, разове коригування офіційного курсу гривні та додаткові заходи, вжиті Нацбанком для зниження девальваційного тиску, сприяли зменшенню дисбалансів на валютному ринку. Про це свідчить зниження обсягу інтервенцій Національного банку із продажу валюти в останні місяці.

Разом зі значними обсягами міжнародної фінансової допомоги це забезпечило зростання рівня золотовалютних резервів у серпні до $25,4 млрд. Обсяг міжнародних резервів достатній для фіксації обмінного курсу на поточному рівні.

Утриманню інфляції під контролем у середньостроковій перспективі сприятиме і нормалізація фіскальної політики. Зокрема, повернення податків на імпорт у липні збільшило спроможність уряду України фінансувати витрати воєнного часу за рахунок власних надходжень.

Також дивіться: Інфляція топить фінансові ринки. Заява Пауелла та рецесія у світовій економіці (відео)

«Це послабило тиск на міжнародні резерви і знизило потреби уряду в емісійному фінансуванні з боку Національного банку — щомісячні обсяги монетизації бюджету в липні та серпні знизилися до 30 млрд грн зі 105 млрд грн у червні», — повідомляє регулятор.

Стримування інфляції
Значну роль у стримуванні інфляції й надалі відіграватиме фіксація тарифів на послуги ЖКГ. Попри високі світові ціни на енергоносії (газ, електроенергію), їхня вартість для побутових споживачів залишатиметься незмінною протягом поточного опалювального сезону, тому вплив цього фактора на інфляційну динаміку буде обмежений.

Гальмування інфляційних процесів сприятиме і подальше зростання прибутковості депозитів та ОВДП у національній валюті. Важливим поштовхом для останніх стало відкриття вторинного ринку ОВДП Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

«Підвищення привабливості гривневих заощаджень дозволить знизити попит на іноземну валюту та товари довгострокового використання», — наголосив регулятор.

Інф. minfin.com.ua