Фінкомітет рекомендує Раді запровадити автоматичну ліквідацію чи націоналізацію банків підсанкційних осіб

Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував парламенту прийняти відразу за основу та в цілому законопроект №9107-1 щодо удосконалення процедури виведення з ринку банку в умовах воєнного стану.

Про це у своєму Telegram-каналі повідомив голова комітету Данило Гетманцев, який є головним автором цього документу, внесеного в Раду 30 березня.

Законопроект, зокрема, передбачає, що під час воєнного стану у разі застосування до банку та/або до будь-якого власника (власників) істотної участі у ньому санкцій іноземними державами (крім Росії), міждержавними об’єднаннями, міжнародними організаціями або самою Україною Національний банк України зобов’язаний прийняти рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, якщо він не є системно важливим.

Якщо ж йдеться про системно важливий банк, то він має виводиться з ринку відповідно до закону, ухваленого в жовтні 2022 року, з пропонуванням державі купити цей банк за 1 гривню.

Особа ж, яка зазнала збитків внаслідок виведення з ринку системно важливого банку або ліквідації банку з санкційних підстав матиме право на їх відшкодування "в передбаченому нормами міжнародного права порядку виключно за рахунок коштів держави, що здійснила збройну агресію проти України".

Таким чином, документ передбачає можливість виведення системно важливого банку з ринку (націоналізації) за відсутності у нього ознак неплатоспроможності, а лише у разі застосування санкції до банку або його власників.

Також законопроект передбачає заборону підсакційній особі (фізичній та/або юридичній) набувати або збільшувати істотну участь в банку та, відповідно, надання НБУ права відмовляти в погодженні збільшення частки в банку за цією причиною.

Нагадаємо, що прийняття в жовтні зазначеного вище закону називали спрямованим саме на ймовірне застосування насамперед до Альфа-Банку Україна, який згодом змінив назву на Сенс Банк, адже це є єдиний системно важливий банк з російськими бенефіціарами.

При цьому Європейський союз ввів санкції проти власників цього банку Михайла Фрідмана та Петра Авена ще 28 лютого 2022 року, а у березні того року до них приєдналася і Великобританія. Тоді ж бізнесмени покинули раду директорів Альфа-Банку.

При цьому Фрідман пропонував докапіталізувати банк на 1 мільярд доларів, але акціонери були готові і подарувати його у разі рішення України про націоналізацію або передачу комусь іншому акціонеру. Повідомлялося навіть, що Фрідман просив Монако частково розморозити для цього його рахунки. Однак у січні в НБУ заявили, що не бачать ризиків неплатоспроможності фінустанови, яка тепер стала Сенс Банком.

Зазначимо також, що 27 жовтня НБУ визнав отримання бізнес-партнером Фрідмана й Авена Андрієм Косоговим, проти якого не було введено західних санкцій, частки 40,96% в Альфа-Банку Україна не узгодженим із самим НБУ та вчиненим з порушенням вимог банківського законодавства України. Тим не менш, наразі НБУ на своєму сайті вказує саме Косогова, Фрідмана та Авена як єдиних власників суттєвої участі у цьому банку.

28 березня 2023 року Нацбанк повідомив, що визнав небездоганною ділову репутацію власників Сенс Банку в особі ABH Holdings S.A. (Люксембург) та ABH Ukraine Limited (Кіпр), як, власне, і вищезазначених його бенефіціарів Косогова, Фрідмана та Авена, та заборонив зазначеним юрособам використовувати право голосу за їхніми пакетами акцій банку.

Тимофій Бесп'ятов

Інф. delo.ua