Податкові новини (ДПС у Дніпропетровській області 15.08.2023)

До уваги платників податків!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» за посиланням https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/697207.html платники мають можливість ознайомитись з Графіком виїзду мобільного ЦОПу з питань МПЗ, РРО на серпень 2023 року.

Транспортний податок: майже 7,7 млн грн – надходження від платників Дніпропетровщини до місцевих бюджетів

З початку 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло майже 7,7 млн грн транспортного податку. У порівнянні з 2022 роком надходження збільшились на понад 2,5 млн грн, або на 49,5 відсотків.
Нагадуємо, що платники транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) , з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Щодо об’єктів оподаткування транспортним податком, придбаних протягом року, декларація юридичною особою – платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт (п.п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).

За видобування кам’яного вугілля платники Дніпропетровщини спрямували до держбюджету майже 116 млн грн рентної плати

У січні – липні 2023 року від платників Дніпропетровської області до державного бюджету за видобування кам’яного вугілля надійшло майже 116 млн грн рентної плати. У порівнянні з відповідним періодом 2022 року надходження збільшились майже на 18,1 млн грн, або на 18,5 відсотків.
Звертаємо увагу, що  21.08.2023 – останні день сплати рентної плати  за користування надрами для видобування корисних копалин без рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводної сировини за ІI квартал 2023 року (п. 257.5 ст. 257 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Чи виникає об’єкт оподаткування ПДФО у фізичної особи – резидента при розірванні договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного між фізичним особами – резидентами?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 172.4 ст. 172 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) під час проведення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості, неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності електронної довідки про оціночну вартість такого об’єкта нерухомості, неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості або звіту про оцінку, зареєстрованого відповідно до п. 172.3 ст. 172 ПКУ, та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору і вносить до Єдиної бази даних звітів про оцінку інформацію про ціну договору купівлі-продажу.
Нотаріус щокварталу в порядку, встановленому розд. ІV ПКУ для податкового розрахунку, подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про посвідчені ним протягом звітного кварталу договори купівлі-продажу (міни) між фізичними особами, включаючи інформацію про ціну таких договорів та розмір сплаченого податку у розрізі кожного договору.
Згідно з п. 172.8 ст. 172 ПКУ для цілей ст. 172 ПКУ під продажем розуміється будь-який перехід права власності або будь-яких інших аналогічних прав на об’єкти нерухомості, неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості, подільний об’єкт незавершеного будівництва, крім їх успадкування та дарування.
Частиною четвертою ст. 334 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV (далі – ЦКУ) встановлено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ст. 654 ЦКУ).
Відповідно до п. 172.1 ст. 172 ПКУ не оподатковується один раз протягом звітного податкового року, за умови перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну):
- житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об’єкт незавершеного будівництва таких об’єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці);
- земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначені ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями залежно від її призначення;
- земельної ділянки сільськогосподарського призначення, безпосередньо отриманої платником податку у власність у процесі приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій або приватизації земельних ділянок, що перебували у користуванні такого платника, або виділеної в натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю), а також таких земельних ділянок, отриманих платником податку у спадщину.
Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років не поширюється на майно, отримане платником податку у спадщину.
Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним для цілей оподаткування, окремо не визначається.
При цьому згідно з п. 172.2 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року другого об’єкта нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), із зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.
Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), із зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу другого та наступних об’єктів нерухомості, не зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, крім випадків, якщо зазначене у цьому абзаці майно отримано платником податку у спадщину.
Дохід, отриманий платником податків від продажу протягом звітного (податкового) року неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, подільного об’єкта незавершеного будівництва та від відступлення прав за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, щодо якого сплачено частково ціну та зареєстровано обтяження речових прав на користь покупця, підлягає оподаткуванню за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, крім випадків, якщо зазначене у цьому абзаці майно, майнові права отримано платником податку у спадщину.
Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів нерухомості у вигляді отриманих у спадщину об’єктів нерухомості, а також дохід від продажу протягом звітного (податкового) року неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, подільного об’єкта незавершеного будівництва та/або від відступлення прав за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, щодо якого сплачено частково ціну та зареєстровано обтяження речових прав на користь покупця, за умови що таке майно, майнові права отримано платником податку у спадщину, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.
Враховуючи викладене, при розірванні договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного між фізичними особами – резидентами, за наслідками якого відбувається перехід права власності, об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб є дохід від продажу нерухомого майна, що виникає у фізичної особи, яка за договором про розірвання договору купівлі-продажу такого майна є його власником, і оподатковується з урахуванням вимог ст. 172 ПКУ.

Яким чином можливе формування нових сертифікатів раніше засвідчених відкритих ключів Кваліфікованим надавачем ЕДП ДПС?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2022 року № 300 «Деякі питання забезпечення безперебійного функціонування системи надання електронних довірчих послуг» передбачено можливість автоматичного формування нових сертифікатів раніше засвідчених відкритих ключів для користувачів електронних довірчих послуг віддалено, без особистої присутності таких користувачів.
Кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг Державної податкової служби України буде здійснено автоматичне формування нових сертифікатів відкритих ключів користувачів за один день до закінчення строку чинності старих сертифікатів терміном дії на один рік. При цьому особистий ключ користувача не змінюється.
Користувачі яким не потрібно автоматичне формування нових сертифікатів, можуть скасувати діючі сертифікати одним із способів, наведених за посиланням https://ca.tax.gov.ua/blokuvannya.

Про визначення коригувальних різниць платником податку на прибуток, який перебував на спрощеній системі з особливостями оподаткування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, якщо платник податку на прибуток підприємств перебував на спрощеній системі з особливостями оподаткування у 2023 році і здійснював експортні та імпортні операції з контрагентами ‒ резидентами країн, що мають статус низькоподаткової юрисдикції (Перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1045 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045- 2017-%D0%BF#Text), а після переходу на сплату податку на прибуток з 01.08.2023 такі операції не здійснював, то таким платником  коригувальні різниці відповідно до підпунктів 140.5.4 та 140.5.5 прим.1 пункту 140.5 статті 140 Кодексу не застосовуються, оскільки вартість придбаних або реалізованих товарів (робіт, послуг) у періоди перебування на сплаті єдиного податку у 2023 році не враховується при визначенні різниць відповідно до підпунктів 140.5.4 та 140.5.5 прим.1 пункту 140.5 статті 140 Кодексу (п.п. 9 прим.1.3.6 п.п. 9 прим.1.3 пункту 9 прим.1 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).

Закон України № 3219: право на податковий кредит після відновлення реєстрації платника ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 01.08.2023 набрав чинності Закон України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219).
Законом № 3219 зокрема, пункт 69 підрозділу 10 Податкового кодексу України доповнено новим п.п. 69.39, відповідно до якого, якщо після відновлення реєстрації платником ПДВ, постачальник зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкові накладні протягом 60 календарних днів з дня відновлення такої реєстрації за операціями, здійсненими до переходу постачальника на спрощену систему з особливостями оподаткування, то покупець отримує право на податковий кредит у тому звітному періоді, у якому була здійснена операція та відповідно була складена податкова накладна. Якщо покупець сформував податковий кредит у звітному періоді, у якому було придбано товари/послуги, необоротні активи, на підставі первинних документів, то такий податковий кредит коригувати не потрібно (п.п. 69.1 прим.1, п.п. 69.39 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).
Якщо постачальник не зареєстрував в ЄРПН такі податкові накладні протягом 60 календарних днів з дня відновлення реєстрації платником ПДВ, покупець втрачає право на податковий кредит, сформований на підставі первинних документів за відповідними операціями з придбання товарів/послуг у такого постачальника.
Такий податковий кредит має бути зменшений шляхом подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з ПДВ за відповідні звітні періоди. Право на такий податковий кредит поновлюється у періоді, коли відповідні податкові накладні будуть зареєстровані в ЄРПН постачальником – особою, реєстрація платником ПДВ якого відновлена.

Реєстрація фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 70.1 ст. 70 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) та пункту 3 розділу IV Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами (далі – Положення), центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр).
До Державного реєстру вноситься інформація про осіб, які є:
громадянами України;
іноземцями та особами без громадянства, які постійно проживають в Україні;
- іноземцями та особами без громадянства, які не мають постійного місця проживання в Україні, але відповідно до законодавства зобов’язані сплачувати податки в Україні або є засновниками юридичних осіб, створених на території України, або набули статусу електронного резидента (е-резидента).
Усі фізичні особи – платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру у порядку, визначеному Положенням.
Облік фізичних осіб – платників податків ведеться у Державному реєстрі за реєстраційними номерами облікової картки платника податків, а осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові (за наявності), серією (за наявності) та номером діючого паспорта громадянина України без використання реєстраційного номера облікової картки платника податків (до паспортів громадянина України з числа зазначених осіб вноситься відмітка, яка свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта).

Заробітна плата у «конверті» не забезпечить належну соціальну захищеність працівника

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що легалізація заробітних плат забезпечує майбутнє працюючих громадян. 
Але не всі працівники усвідомлюють потребу сплачувати податки, а отже, не розуміють користь від отримання саме легальної заробітної плати. Громадяни, наймаючись на роботу, мають розуміти важливість сплати податків, оскільки держава забезпечує дотримання суспільних гарантій для громадян тільки у разі офіційного оформлення трудових відносин.
Самий простий варіант законного оформлення взаємовідносин працівника і роботодавця – підписання трудового договору. У цьому випадку працівник вступає у повноцінні трудові відносини з гарантією реалізації всіх передбачених законодавством прав, при цьому маючи відповідні обов'язки.
Водночас поширеною є практика, коли у трудовому договорі не відображаються всі реальні умови праці. Найчастіше це стосується оплати праці, коли роботодавець офіційно виплачує лише зазначений у договорі мінімальний рівень заробітної плати, а іншу частину (як правило, більшу) виплачує неофіційно.
Така ситуація може скластися в результаті свідомого вибору працівника, коли він погоджується на подібну пропозицію, вбачаючи в цьому певні вигоди. У такому випадку розмір «тіньової» заробітної плати буде більшим, ніж сума податкових відрахувань та соціальних внесків, які мали б виплачуватися з «білої» заробітної плати. Також це може бути наслідком ситуації, коли робітнику пропонується або погоджуватися з такими умовами, або найм не відбудеться.
Отже, найманим працівникам необхідно свідомо відноситись до таких пропозицій, не погоджуватися на умови, які суперечать законодавчим нормам, адже майбутнє залежить від самого громадянина.

Чи застосовується РРО / ПРРО у разі реалізації товарів (послуг), оплата за які здійснюється за допомогою сервісу «Інтернет-банкінг»?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Банківський сервіс «інтернет-банкінг» – це сучасний програмний комплекс, що дає змогу контролювати стан своїх рахунків та здійснювати банківські операції без відвідування установи банку в режимі 24 години на добу з будь-якої точки світу, де є доступ до мережі Інтернет.
Інтернет-банкінг, на відміну від платіжного застосунку, робить тільки пряме перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача на основі розпоряджень, які клієнт передає банку на відстані, і для цього клієнт самостійно повинен обрати в інтерфейсі Інтернет-банкінгу свій рахунок, з якого він бажає сплатити, та вказати платіжні реквізити отримувача – код отримувача та його IBAN.
Враховуючи викладене, суб’єкт господарювання не застосовує реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмний РРО у разі реалізації товарів (послуг), оплата за які здійснюється за допомогою сервісу «Інтернет-банкінг».