Податкові новини (ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон)) 12.09.2023

Майже 3,2 млрд грн єдиного податку спрямували до місцевих бюджетів платники Дніпропетровщини

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування -  Павлоградський регіон)  інформує.
У січні – серпні 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників надійшло майже 3,2 млрд грн єдиного податку. Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, сума надходжень збільшилась у порівнянні з відповідним періодом 2022 року майже на 683 млн грн, або на 27,2 відсотків.
Очільниця податкової служби Дніпропетровщини висловила подяку платникам за своєчасне поповнення місцевих бюджетів. 
Наталя Федаш нагадала, що право на застосування спрощеної системи оподаткування в наступному календарному році мають платники єдиного податку за умови неперевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого для відповідної групи платників єдиного податку.
При цьому якщо протягом календарного року платники першої і другої груп використали право на застосування іншої ставки єдиного податку у зв'язку з перевищенням обсягу доходу, встановленого для відповідної групи, право на застосування спрощеної системи оподаткування в наступному календарному році такі платники мають за умови неперевищення ними протягом календарного року обсягу доходу, встановленого п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України.

До уваги платників єдиного внеску!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування -  Павлоградський регіон)  звертає увагу, що з 01.08.2023 контролюючим органом відновлено застосування заходів впливу та стягнення, визначених частиною 11 статті 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).
Так, контролюючі органи застосовують штрафні санкції, визначені частиною 11 статті 25 Закону № 2464, та пеню за порушення, вчинені у період до 01.03.2020 та починаючи з 01.08.2023.
За порушення платниками законодавства про єдиний внесок в період з 01.03.2020 по 31.07.2023 контролюючим органом штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою статті 25 Закону № 2464 не застосовуються, а пеня нарахована за цей період підлягає списанню.

До уваги платників єдиного внеску!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування -  Павлоградський регіон)   повідомляє.
З 1 серпня 2023 року набрав чинності Закон України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219).
Законом № 3219 внесені зміни до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464), зокрема в частині проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).
Так, пунктом 923 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, викладеним у новій редакції, визначено, що, тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, встановлюється мораторій на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску
крім перевірок:
пов’язаних з припиненням юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;
що проводяться на звернення платника єдиного внеску;
що передбачені підпунктами 1–3 підпункту 69.35 пункту 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, а саме: документальні планові перевірки платників податків, які:
здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції;
здійснюють діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес);
надають фінансові, платіжні послуги.
При цьому документальні перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, що були розпочаті та не завершені до 24 лютого 2022 року, крім перевірок, для яких встановлено мораторій абзацом першим цього пункту, поновлюються на невикористаний строк.

Механізм зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, а також організаційні та процедурні засади діяльності Комісій з питань зупинення реєстрації ПН/РК визначені Постановою КМУ №1165 від 11 грудня 2019 року

11.09.2023, в інформаційному агентстві «МОСТ-ДНЕПР» відбулась пресконференція за участі заступника начальника управління – начальника відділу моніторингу операцій та ризиків управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків  Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Сергія Курила.
Зокрема, Курило Сергій зазначив, що Постановою Кабінету Міністрів України   від 02.06.2023  № 574 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів Україні від 11 грудня 2019 р. № 1165» (далі – Постанова), яка набрала чинності 08.07.2023, внесено зміни до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 із змінами (далі – Порядок).
Зміни стосуються, зокрема, такого: 
- визначено механізм адміністративного оскарження рішень про внесення платника податку до переліку ризикових та неврахування ТПП; 
 
- Постановою визначено, що не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості операція, відображена у ПН/РК, дата реєстрації у Реєстрі яких припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про ризиковість.
-  у рішенні про внесення платника податку до переліку ризикових додано інформацію щодо дати включення до переліку ризикових контрагента, операції з яким визначено як ризикові; 
 
-  уточнено інформацію щодо того, якою комісією має виконуватись рішення суду про виключення платника з переліку ризикових. Виконання такого рішення має здійснювати комісія за основним місцем обліку платника. 
 
-   передбачено автоматичну реєстрацію ПН/РК у разі виведення платника податку з переліку ризикових. 
Наступного робочого дня після дати ухвалення такого рішення підлягають автоматичній реєстрації зупинені ПН/РК такого платника, якщо одночасно виконуються певні умови:
- реєстрацію таких ПН/РК зупинено на підставі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з рішенням, прийнятим починаючи з дати останнього включення платника податку до переліку ризикових, до дати подання інформації та копій документів, за результатами розгляду яких прийняте рішення про невідповідність критеріям ризиковості платника податку;
- дата подання для реєстрації в Реєстрі таких ПН/РК припадає на період, що не перевищує 180 днів до дати подання інформації та копій документів, за результатами розгляду яких прийняте рішення про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.
- на початок операційного дня, протягом якого здійснюється така автоматична реєстрація в Реєстрі, операції в таких ПН/РК не відповідають критеріям ризиковості здійснення операцій згідно з додатком 3: 
 
- у день такої автоматичної реєстрації в Реєстрі у платника наявна сума податку, на яку він має право зареєструвати такі ПН в Реєстрі.
Положення п. 6-1 Порядку застосовуються до платників ПДВ, щодо яких рішення про відповідність критеріям ризиковості платника ПДВ прийнято з дня, наступного за днем набрання чинності цією постановою (тобто, з 09.07.2023 р.).
Змінами передбачається автоматична реєстрація зупинених ПН/РК у разі прийняття рішення про врахування ТПП.
Такі ПН/РК підлягають автоматичній реєстрації в Реєстрі на 5 робочий день, що настає за днем прийняття рішення про врахування ТПП, якщо одночасно виконуються такі умови:
- відсутнє рішення контролюючого органу про неврахування такої ТПП відповідно до п. 19 цього Порядку;
- у ПН/РК зазначені операції з кодами товарів/послуг згідно з УКТЗЕД/ДКПП, що відображені у такій таблиці та операції, які на початок операційного дня, протягом якого здійснюється така автоматична реєстрація в Реєстрі, не відповідають критеріям ризиковості здійснення операцій згідно з додатком 3.
- такі ПН/РК складені та подані для реєстрації в Реєстрі не раніше календарного місяця, що передує місяцю, у якому комісією прийняте рішення про врахування ТПП.
- у день такої автоматичної реєстрації в Реєстрі у платника наявна сума податку, на яку він має право зареєструвати такі ПН в Реєстрі.
Наприкінці Сергій Курило зауважив, що Положення п. 16-1Порядку застосовуються до платників ПДВ, у яких ПН/РК зупинено відповідно до п. 1 додатка 3 до зазначеного Порядку з дня, наступного за днем набрання чинності цією постановою (тобто, з 09.07.2023 р.).

Понад 156,6 млн грн – внесок до державного бюджету платників акцизного податку Дніпропетровщини за вироблені товари

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування -  Павлоградський регіон) інформує.
Протягом січня – серпня 2023 року до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровської області за вироблені товари надійшло понад 156,6 млн грн акцизного податку. Надходження збільшились майже на 89,8 млн грн, або на 134,3 відс. у порівнянні з 2022 роком.
Нагадуємо, що  20.09.2023 – останній день подання декларації акцизного податку за серпень 2023 року.

Платникам єдиного податку четвертої групи про особливості визначення МПЗ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування -  Павлоградський регіон) повідомляє звертає увагу, що порядок визначення мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) у податкових (звітних) періодах, починаючи з 01 січня 2023 року, регулюється абзацами сім та вісім пункту 38 прим.1.2 статті 38 прим.1 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), а саме: МПЗ не визначається для земельних ділянок, земельних часток (паїв), за які не нараховувалися та не сплачувалися плата за землю або єдиний податок четвертої групи, що перебувають у консервації, або забруднені  вибухонебезпечними предметами, або щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами. МПЗ для вищезазначених земельних ділянок, земельних часток (паїв) не визначається за період, за який не визначається плата за землю або єдиний податок четвертої групи.
Платники податків, які до дати набрання чинності Законом № 3050 визначили та задекларували в податковій звітності МПЗ за 2022 – 2023 роки за земельні ділянки, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією, мають право відкоригувати нараховані за 2022 – 2023 роки суми загального МПЗ шляхом подання в порядку, визначеному Кодексом, уточнюючих податкових декларацій.
Увага! Вимоги підпункту 69.33 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу щодо можливості не нараховувати та не сплачувати єдиний податок четвертої групи з площ сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду, що перебувають у власності сільськогосподарського товаровиробника або надані йому у користування (у тому числі на умовах оренди) не поширюються на земельні ділянки, розташовані на територіях, на яких ведення активних бойових дій або тимчасової окупації російською федерацією завершені до 1 травня 2022 року.
Підлягають оподаткуванню єдиним податком четвертої групи у 2022 році та, відповідно, підпадають під розрахунок МПЗ за 2022 рік земельні ділянки у разі одночасної наявності таких двох обставин:
- земельні ділянки розташовані на територіях, на яких ведення активних бойових дій або тимчасової окупації російською федерацією завершені до 1 травня 2022 року;
- земельні ділянки не перебувають у консервації, не визнані забрудненими вибухонебезпечними предметами або непридатними для використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, що відповідно до п. 292 прим.1.1 ст. 292 прим.1 Кодексу є підставою для не нарахування та не сплати єдиного податку четвертої групи.
Звертаємо увагу, що єдиний податок четвертої групи з площі сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду, на яких ведуться бойові дії або території тимчасово окуповані збройними формуваннями російської федерації, не нараховується та не сплачується за період з 01 березня 2022 року до дати завершення на таких територіях активних бойових дій або тимчасової окупації російською федерацією (річна сума податкових зобов’язань по єдиному податку четвертої групи, яка підлягає нарахуванню та сплаті за 2022 рік, розраховується сумарно за періоди з 01.01.2022 по 28.02.2022 та з дня наступного, за датою завершення активних бойових дій або тимчасової окупації російською федерацією по 31.12.2022).
МПЗ визначається пропорційно кількості місяців, коли такі земельні ділянки (земельні частки (паї)) підлягали оподаткуванню єдиним податком четвертої групи.
Враховуючи зазначене, якщо дата завершення активних бойових дій або тимчасової окупації не припадає на останній календарний день місяця (тобто відсутній повний календарний місяць), такий місяць не включається в період звільнення від розрахунку МПЗ.

Про необхідність оформлення трудових відносин

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування -  Павлоградський регіон) нагадує про необхідність оформлення суб’єктами господарювання трудових відносин із найманими працівниками.
Працювати за трудовим договором – вигідно! Трудове законодавство гарантує найманому працівнику здорові та безпечні умови праці, оплачувані відпустки й лікарняні. Всього цього позбавлені незадекларовані працівники.
З моменту підписання трудового договору найманий працівник – це працівник, який має трудові права й соціальні гарантії, а саме:
- гідні та безпечні умови праці;
- нормований робочий час;
- оплачувані та неоплачувані відпустки;
- регулярна виплата зарплати не нижче мінімальної;
- можливість навчатися та підвищувати кваліфікацію;
- захист від незаконного звільнення;
- страхові виплати в разі непрацездатності;
- пільги для неповнолітніх;
- додаткові соціальні гарантії для жінок та працівників з дітьми;
- захист прав, тощо.
Порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців. Він включає три основні кроки:
- укладення трудового договору;
- оформлення наказу про прийняття на роботу;
- повідомлення Державної податкової служби.
Своєчасне оформлення трудових відносин – це запорука фінансової стабільності бізнесу. До того ж, фінансові ризики і наслідки використання незадекларованої праці значно перевищують витрати, які виникають у разі оформлення трудових відносин із працівниками відповідно до законодавства.

Чи всі суб’єкти господарювання повинні використовувати РРО/ПРРО під час воєнного стану?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування -  Павлоградський регіон) повідомляє.
Згідно вимог Закону України від 06.07.95 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) з 01 січня 2022 року при проведенні розрахункових операцій всі суб’єкти господарювання (крім платників єдиного податку І групи) зобов’язані  використовувати належним чином зареєстровану касову техніку, та видавати споживачам розрахункові документи встановленої форми в паперовому вигляді або електронному.
Підкреслюємо, що в Законі № 265 відсутня норма по звільненню суб’єктів господарювання від використання належним чином зареєстрованої касової техніки під час дії воєнного стану.
З 1 серпня 2023 року набрав чинності Закон України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану». Ним, зокрема, внесено зміни до Закону № 265, відповідно до яких з 1 серпня 2023 року відповідальність за порушення Закону № 265 застосовується не тільки до торгівців підакцизними товарами, а й до суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність у сферах купівлі/продажу іноземної валюти, організації та проведення азартних ігор. А з 01 жовтня 2023 року відповідальність буде застосовуватись до всіх категорій платників податків, що здійснюють діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Яку назву та адресу господарської одиниці необхідно зазначити ФОП у розрахунковому документі, якщо така ФО здійснює розрахункову операцію вдома у замовника?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування -  Павлоградський регіон) звертає увагу на наступне.
Обов’язкові реквізити фіскального касового чека на товари (послуги) (далі – фіскальний чек) визначені п. 2 розд. II Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями, яким передбачено, що у фіскальному чеку зазначаються обов’язкові реквізити, зокрема, назва та адреса господарської одиниці (рядки 2, 3).
Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО), повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП).
Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316605), що подається у електронній формі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами електронних комунікацій.
У випадку відсутності окремого об’єкта оподаткування, адресою та місцем проведення господарської діяльності фізичної особи – підприємця є місце його реєстрації та обліку в контролюючому органі (квартира, офіс, тощо).

Щодо відображення в чеках РРО/ПРРО коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування -  Павлоградський регіон) інформує.
Відповідно до пункту 11 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції, зокрема, зобов'язані:
- проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.
Відповідно до підпункту 14.1.145. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) підакцизні товари (продукція) – товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які цим Кодексом встановлено ставки акцизного податку.
Згідно з пунктом 215.1 статті 215 Кодексу до підакцизних товарів належать:
- спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу «живого» бродіння);
- тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;
- рідини, що використовуються в електронних сигаретах;
- пальне, у тому числі товари (продукція), що використовуються як пальне для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом та коди яких згідно з УКТ ЗЕД не зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 цієї статті (крім газу природного у газоподібному стані за кодом 2711 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД);
- автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів;
- електрична енергія.
За результатами аналізу даних Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій встановлено, що у деяких випадках суб’єктами господарювання проводяться розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів без використання режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД. 
Державна податкова служба України вкотре звертає увагу на необхідності відображення в чеках РРО/ПРРО усіх обов’язкових реквізитів, у тому числі відображення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, який є ключовим ідентифікатором щодо забезпечення справедливого розподілу частини акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів до загального фонду відповідних бюджетів місцевого самоврядування. 

Роз’яснювальна робота з питань РРО/ПРРО, новацій Закону України № 3219 для суб’єктів господарювання м. Тернівка під час виїзду мобільного ЦОПу

Відповідно до затвердженого графіку мобільний ЦОП Тернівської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) 07.09.2023 здійснив виїзд до торгівельних об’єктів м. Тернівка для проведення роз’яснювальної роботи з платниками податків з питань РРО/ПРРО, новацій податкового законодавства, передбачених Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану».
Роботу мобільного ЦОПу забезпечено за участі працівників Тернівської ДПІ ГУ ДПС.
Фахівцями надано роз’яснення щодо основних новацій, запроваджених Законом України № 3219, зокрема внесених до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) у частині застосування РРО/ПРРО та поновлення відповідальності за порушення чинного законодавства.
Під час зустрічі учасники отримали тематичну друковану продукцію (брошури та листівки), підготовлену ГУ ДПС, з інформацією роз’яснювального характеру, зокрема з актуальних питань стосовно використання РРО/ПРРО, основних новацій Закону України № 3219.
За результатами роботи мобільного ЦОПу проведена роз’яснювальна робота з 25 фізичними особами – підприємцями та представником юридичної особи.