Податкові новини (ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон)) 22.09.2023

Використання рибних ресурсів: до місцевих бюджетів Дніпропетровщини спрямовано понад 728 тис грн рентної плати

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Павлоградський регіон)  повідомляє.
З початку 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області за використання рибних ресурсів надійшло понад728 тис. грн рентної плати. Надходження збільшились у порівнянні з 2022 роком на понад 181 тис. грн, або на 33,2 відсотки.
Звертаємо увагу, що на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/inshi-plateji/plateji-za-spetsialne-vikoristannya-ribnih-ta-inshih-vodnih-jivih-resurs/osoblivosti-spravlyannya-podatku--zboru-/683933.html розміщена Інструкція про порядок обчислення та внесення платежів за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів.

Мобільний ЦОП – з роз’ясненнями з питань РРО/ПРРО та новацій законодавства для суб’єктів господарювання м. Тернівки

Мобільний ЦОП Тернівської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) відповідно до затвердженого графіку нещодавно здійснив виїзд до торгових об’єктів м. Тернівки з метою проведення роз’яснювальної роботи з платниками з актуальних питань сьогодення.
Роботу мобільного ЦОПу забезпечено за участі працівників Тернівської ДПІ ГУ ДПС. За результатами його роботи надані роз’яснення суб’єктам господарювання – фізичним особам – підприємцям та представниками юридичних осіб.
Фахівці ГУ ДПС проінформували платників щодо основних новацій Закону України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», а також стосовно змін у порядку застосування РРО/ПРРО, поновлення відповідальності суб’єктів господарювання за порушення чинного законодавства у сфері використання РРО/ПРРО.
Під час зустрічей платники отримали тематичну друковану продукцію (брошури та листівки) ГУ ДПС з інформацією роз’яснювального характеру з актуальних питань законодавства та інформацію про номери телефонів «гарячих ліній» за напрямками роботи ГУ ДПС.

Від юридичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 3,8 млрд грн плати за землю

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Павлоградський регіон) повідомляє.
У січні – серпні 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від юридичних осіб надійшло понад 3,8 млрд грн плати за землю. Надходження збільшились на понад 844,5 млн грн, або майже на 28 відсотків порівняно з відповідним періодом 2022 року. Про це повідомила очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
Керівник податкової служби Дніпропетровщини нагадала, що у разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника – юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року земельний податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося його право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.
Дякуємо платникам за своєчасну сплату податків!

До уваги платників екологічного податку!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Павлоградський регіон) нагадує, що наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004 (далі – Наказ), затверджено перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Перелік територій), який використовується для визначення територій активних бойових дій або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Території) у тому числі при справлянні екологічного податку.
Увага!
Наказом затверджено Перелік територій, де:
розділ І − території, на яких ведуться (велися) бойові дії, що включає дві частини:
території можливих бойових дій (частина перша);
території активний бойових дій (частина друга);
розділ ІІ – тимчасово окуповані російською федерацією території України.
Таким чином, для цілей справляння екологічного податку застосовується частина 2 розділу І щодо територій активний бойових дій та розділ ІІ Наказу щодо тимчасово окупованих російською федерацією територій України.
Підпунктом 69.16 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) встановлено, що за період з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується екологічний податок за об’єкти оподаткування, розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які включені Наказом до
 Переліку територій.
Право не нараховувати та не сплачувати екологічний податок
за період з 1 січня 2023 року.
У 2023 році, починаючи з 1 січня, не нараховується та не сплачується екологічний податок за об’єкти оподаткування, що виникають на:
Територіях, включених до Переліку територій;
земельних ділянках, забруднених вибухонебезпечними предметами, або які були визнані потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами.
Таке право припиняється з першого числа місяця, що настає після дати, зазначеної у колонці «Дата завершення бойових дій» відповідного Переліку територій Наказу на Територіях.
Право не нараховувати та не сплачувати екологічний податок платникам за об’єкти оподаткування, що розташовані на земельних ділянках, забруднених вибухонебезпечними предметами, починається з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території (у тому числі якщо дата початку обстеження небезпечної території операторами протимінної діяльності настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території) та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні
ділянки визнані придатними для використання.
Період, коли земельні ділянки вважаються потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата прийняття рішення органу місцевого самоврядування – сільською, селищною, міською радою, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією (далі – Орган) про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів на підставі заяви платника податків та завершується останнім числом місяця, на який припадає одна із наведених нижче дат:
останній день строку, на який надано пільгу зі сплати місцевих податків та/або зборів відповідно до прийнятого рішення (у тому числі з урахуванням змін, внесених до такого рішення);дата скасування відповідного рішення;
дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності чи визнання земельної ділянки придатною для використання, в залежності, яка з них настає раніше.
При цьому ненарахування та несплата екологічного податку платником за об’єкти оподаткування, що виникають на ділянках, забруднених вибухонебезпечними предметами, або які були визнані потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами відбувається у разі обов’язкового виконання двох умов:
1) подання до Органу заяви про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами;
2) прийняття таким Органом рішення про звільнення від справляння плати за землю за земельну ділянку, зазначену у такій заяві.
Оскільки Кодексом встановлено, що земельною ділянкою є частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами (п.п. 14.1.74 п. 14.1 ст. 14 Кодексу), то рішення про визнання такої земельної ділянки потенційно забрудненою вибухонебезпечними предметами приймається виключно в частині сформованих земельних ділянок, які мають кадастрові номери.
Звертаємо увагу, що дія норми пп. 69.16 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу у 2022 та 2023 роках поширюється на платників податків, об’єкти та база оподаткування екологічним податком яких визначені п.п. 242.1.1 − 242.1.3 та 242.1.5 п. 242.1 ст. 242 Кодексу.

До уваги платників податків!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Павлоградський регіон)  повідомляє.
Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX «Про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України» внесено доповнення до ст. 18 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями, якими визначено, що на період дії воєнного стану на території України та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування:
1) суб’єкт господарювання має право зберігати пальне, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі до 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенератором, без отримання дозвільних документів (документів дозвільного характеру, ліцензії на право зберігання пального, результатів надання інших адміністративних послуг);
2) зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, здійснюється суб’єктом господарювання на підставі безоплатного подання до територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, декларації про провадження господарської діяльності із зберігання пального (далі - декларація).
У декларації зазначаються відомості про суб’єкта господарювання, зокрема, але невиключно, для юридичної особи - організаційно-правова форма, повне і скорочене найменування (за наявності), ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ, місцезнаходження, контактний номер телефону, адреса електронної пошти, прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) керівника юридичної особи або його уповноваженого представника, загальну місткість резервуарів та ємносте, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження.
Декларація може бути подана у довільній формі за вибором суб’єкта господарювання нарочно, поштою або в електронному вигляді, в порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України.
Право на зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, набувається з моменту подання декларації до територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
У разі якщо в період дії воєнного стану на території України та протягом тридцятиденного строку з дня його припинення або скасування контролюючим органом буде виявлено факти зберігання суб’єктом господарювання пального в обсягах понад 2000 літрів без отримання ліцензії та за відсутності належним чином поданої декларації, до такого суб’єкта господарювання застосовується відповідальність, передбачена статтею 17 цього Закону за здійснення зберігання пального без ліцензії.
Оскільки облік пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового здійснюється автоматично, тому суб’єкти господарювання зберігачі пального для електрогенераторних установок повинні бути внесені в електронний реєстр суб’єктів господарювання, які мають право зберігати таке пальне, без наявності відповідної ліцензії. Суб’єкти господарювання у яких об’єм складів більше 2000,0 літрів обліковуються за деклараціями, а суб’єктам господарювання, у яких об’єм складів не перевищує 2000,0 літрів, необхідно звернутись до ДПС будь яким засобом зв’язку.
Платники акцизного податку при заповненні акцизної накладної на відвантаження пального для електрогенераторних установок, у верхній лівій частині акцизної накладної зазначають:
- у полі «Коди операцій» - «3 - суб’єкт господарювання не платник»;
- у полі «Умови оподаткування» - ознака щодо умови оподаткування пального «0 - оподатковується на загальній системі»;
- у полі «Напрям використання» - напрям «0 - загальний напрям».
У полі «Адреса місця зберігання пального, яке не є акцизним складом, на якому суб’єкт господарювання – не платник податку зберігає пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки (код операції – «3» та напрям використання – або «0» або «9» або «10» або «15»)» зазначається адреса де буде зберігатись пальне для електрогенераторних установок.

Особливості справляння туристичного збору фізичними особами

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Павлоградський регіон)  нагадує, що платники туристичного збору сплачують суму збору авансовим внеском перед тимчасовим розміщенням у місцях проживання (ночівлі) податковими агентами.
Особа здійснює тимчасове розміщення платника туристичного збору у місцях проживання (ночівлі), що належить такій особі на праві власності або на праві користування, виключно за наявності у платника збору документа, що підтверджує сплату ним збору.
У разі дострокового залишення особою, яка сплатила туристичний збір, сума надмірно сплаченого збору підлягає поверненню такій особі.
Податкові агенти сплачують збір за своїм місцезнаходженням щоквартально, у визначений для квартального звіту (податкового) періоду строк або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому – до 28 (29) включно).

Щодо особливостей відображення назви товару в розрахункових документах РРО/ПРРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Павлоградський регіон) звертає увагу, що з 01.08.2023 Законом України від 30.06.2023 № 3219 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» були внесені зміни в пункт 2 статті 3 Закону від 06.07.1995 № 265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) щодо спрощення фіскального чеку. Зазначений пункт було доповнено абзацом другим:
Фізичні особи – підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, при продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги.
Завдяки зазначеним змінам чітко визначені категорії продавців при продажу товару або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги.
Водночас до ДПС почали звертатись платники податків з проханням роз’яснити:
Як має виглядати такий спрощений чек?
Як зазначати правильно групу товарів?
Де брати її назву, якщо виникають сумніви?
У зв’язку з цим надаємо в межах компетенції відповіді на ці питання.
Відповідь: при зазначенні назви товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність товару (послуги) до товарної групи чи послуги, у випадку виникнення сумнівів щодо правильності віднесення певних товарів до певних груп рекомендуємо використовувати Державний класифікатор продукції та послуг (Наказ Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457) в редакції Наказу Міністерства економіки від 16.02.2017 № 211 та зазначати товар (послугу), який класифікується за назвою «Групи» замість відображення конкретної позиції.
Така можливість встановлена прямою нормою Закону № 265 та не потребує створення нової форми фіскального касового чеку.
При цьому форма такого фіскального касового чека визначена в додатку 1 до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 21.01.2016 № 13, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350.
При зазначенні назви товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність товару (послуги) до товарної групи чи послуги, який класифікується за назвою «Групи», замість відображення конкретної позиції можн наприклад, зазначати:
- «постільна білизна» замість «наволочка», «простирадло», «ковдра» і т.д.
- «випічка» замість «пиріжок з маковою начинкою», «пиріжок з вишнею», «пиріжок з повидлом» і т. д.;
- «напої» замість «лимонад», «сітро», «дюшес», «тархун» і т. д.

Фактична перевірка здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Павлоградський регіон)  повідомляє.
Відповідно до статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити в тому числі і фактичні перевірки.
Фактичні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень у випадках та у порядку, встановлених Податковим кодексом України та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Відповідно до підпунктів 80.2.1 – 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:
у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;
у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;
письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування;
неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;
у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і пального та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального;
у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3 Податкового кодексу України;
у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.
Звертаємо увагу, що Державна податкова служба України та її територіальні органи при організації та здійсненні контрольно-перевірочних заходів, перевіряє лише тих суб’єктів господарювання, у діяльності яких існують ризики порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.