Податкові новини (ДПС у Дніпропетровській області) 25.10.2023

Тетяна Кірієнко та Дмитро Серебрянський обговорили спільні проєкти ДПС та Державного податкового університету

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/721317.html повідомила.
Напрями співпраці, започаткування та реалізацію спільних проєктів обговорили сьогодні під час зустрічі очільниця ДПС Тетяна Кірієнко та в. о. ректора Державного податкового університету Дмитро Серебрянський. 
«Ми цінуємо співпрацю з Державним податковим університетом та вбачаємо у цьому перспективу реалізації спільних заходів, які є корисними. На сьогодні маємо в активі декілька проєктів, один з яких стосується підвищення кваліфікації наших фахівців на базі навчального закладу. У свою чергу, податківці долучаються до заходів зі студентами та діляться практичним досвідом у сфері оподаткування», – зазначила Тетяна Кірієнко.
Інший напрям співпраці – удосконалення архітектури та наповнення розділу «Онлайн-навчання», який з квітня 2023 року функціонує на вебпорталі ДПС. У ході зустрічі представникам університету запропоновано долучитися до формування цього ресурсу шляхом співавторства матеріалів роз’яснювального характеру.
Нагадаємо, «Онлайн-навчання» - це навчальний проєкт для платників, в якому зібрано корисну податкову інформацію.

Щодо відображення у розрахункових документах РРО/ПРРО інформації щодо оплати товарів частинами

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
У зв’язку з надходженням запитів від платників податків ДПС надає рекомендації стосовно відображення у розрахункових документах реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) інформації щодо оплати товарів частинами.
Так, у разі продажу товарів на умовах внесення оплати частинами, приймання кожної частини оплати має бути здійснено із дотримання вимог Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), супроводжуватись видачею розрахункових документів встановленої форми, змісту.
Як приклад, у разі продажу товару з отриманням попередньої оплати «авансу», у тому числі відповідно до договору у письмовій формі, у першому чеку замість назви має бути зазначено, що це «аванс за ххх», де «ххх» – це назва або артикул товару та вказана саме та сума, яка була отримана від покупця.
Примітка: також може бути зазначений будь-який інший ідентифікатор, який забезпечить ідентифікацію товару, що продається і за який отримано «аванс», кількість чеків на приймання авансів не обмежена, правила їх формування єдині. Окрім того, в коментарях до такого чеку рекомендуємо зазначати «Залишок до сплати» (не обов’язковий реквізит, який допоможе ідентифікувати господарську операцію).
Другий чек (останній чек), у межах якого відбувається остаточний розрахунок і вручення товару покупцю (в тому числі який не передбачає остаточної оплати, у зв’язку із повним погашенням вартості товарів авансами) має містити повну номенклатуру, де зазначена назва товару (послуги), що реалізується, його повна ціна, кількість, відображений раніше отриманий аванс (аванси), на який буде зменшуватись вартість такого товару, та безпосередньо сума до сплати після врахування суми авансу (авансів), які були попередньо внесені покупцем.
Примітка: Звертаємо увагу, що програмування РРО/ПРРО з метою відповідної візуалізації фіскальних касових чеків, які ними створюються, та правильного відображення інформації про здійснені суб’єктами господарювання розрахункові операції, має відбуватись відповідно до «Технології зберігання і збору даних РРО для ДПC. Протоколу передачі інформації» та/або АРІ фіскального сервера.
У випадку повернення товару, що був придбаний на умовах оплати частинами, анулюванню підлягає весь ланцюг створених чеків у межах такого продажу.
Аналогічно, але у зворотній послідовності мають створюватись чеки, в межах яких спочатку відбувається отримання товару (без оплати або часткова оплата), а потім відбувається погашення заборгованості за такими операціями.
У такому випадку навпаки, саме перший чек повинен мати номенклатуру, кількість та загальну вартість товару, а всі наступні мають містити інформацію про суть операції, що здійснюється: «часткова оплата», «повна оплата» тощо (свідчить про необмежену кількість варіантів зазначення суті операції), та мати посилання на товар, у межах продажу якого формуються такі чеки або артикул (код), та/або реквізити першого чеку, де у спосіб, дозволений законодавством, зазначена назва товару, що реалізується.
При цьому лише наведені вище правила формування фіскальних касових чеків, окрім повної відповідності вимогам законодавства, забезпечать поєднання виданих розрахункових документів у ланцюг, який надасть можливість продавцю здійснювати відстеження отриманої оплати за товари, що реалізуються, а покупцю мати підтвердження щодо внесення такої оплати.
Окремо повідомляємо для платників податку на додану вартість (далі – ПДВ), що у чеках на отримання «авансу» має відображатись інформація щодо нарахування зобов’язань із сплати ПДВ саме на суму фактично отриманого авансу. У чеку з номенклатурою, який є останнім у такому ланцюгу, відповідно до наведеного прикладу, мають відображатись лише ті зобов’язання зі сплати ПДВ, які виникають відповідно до залишку до сплати, в межах такого чеку.
У випадку відпуску товару (послуги) без оплати або з частковою оплатою в чеку мають бути відображені зобов’язання із сплати ПДВ на повну вартість товару (послуги) по чеку.
Зобов’язання із сплати акцизного податку мають бути визначені в чеках, які будуть супроводжувати безпосередню реалізацію підакцизного товару та/або продукції (у розумінні підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Примітка: Наголошуємо! Обставини приймання авансів та надання знижок є результатом виключно договірних відносин між покупцем та продавцем і тому не можуть бути формалізованими, але не повинні суперечити нормам прямої дії Цивільного кодексу України.
Акцентуємо увагу платників податків, що наведені вище можливості поділу оплати на частини не потребують внесення змін до існуючих нормативно-правових актів та стають доступні завдяки відповідному програмуванню ваших РРО та/або ПРРО.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/721669.html

РРО/ПРРО: продовжуються комунікації податківців Дніпропетровщини з бізнесом (територія обслуговування - м. Дніпро та Криворізький регіон)

Днями здійснено виїзд робочої групи податкової служби Дніпропетровщини до представників бізнесу, які здійснюють свою діяльність в торгівельних об’єктах, розташованих на проспекті Дмитра Яворницького у місті Дніпрі та до торгівельних об’єктів по проспекту Поштовий у місті Кривому Розі.
На порядку денному – основні положення Закону України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219), питання щодо застосування РРО/ПРРО, визначення МПЗ, легалізація трудових відносин та сплата податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Під час комунікацій платники податків активно задавали питання податківцям, на які отримали фахові відповіді. Зустрічі відбулись у форматі конструктивного діалогу.
Взаємодія бізнесу з податковою службою Дніпропетровської області продовжується.

Понад 7,5 млрд грн ПДФО надійшло до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини

У січні – вересні 2023 року до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровської області надійшло понад 7,5 млрд грн податку на доходи фізичних осіб. Надходження збільшились на понад 1,2 млрд грн, або на 19,4 відс., порівняно з відповідним періодом 2022 року. Про це повідомила очільниця податкової служби Дніпропетровщини Наталя Федаш.
Наталя Федаш висловила подяку платникам за відповідальне ставлення до сплати податків і зборів та зауважила, що легальне працевлаштування, виплата офіційної заробітної плати і податкових відрахувань із неї сприяють наповненню бюджетів. Крім того, за словами керівниці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, лише таким чином можна отримати гідне забезпечення в майбутньому, адже нарахування та отримання пенсії відбувається тільки з офіційно нарахованої заробітної плати.

Власники авто з початку п. р. спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 9,7 млн грн транспортного податку

Протягом дев’яти місяців 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників надійшло понад 9,7 млн грн транспортного податку. У порівнянні з січнем – вереснем 2022 року надходження збільшились на 3,4 млн грн, або на 54 відсотки.
Нагадуємо, що базовий податковий (звітний) період для транспортного податку дорівнює календарному року.
Обчислення суми транспортного податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за податковою адресою (місцем реєстрації) платника податку, зазначеною в реєстраційних документах на об’єкт оподаткування.
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), до 01 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Платники транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 01 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо спрощеної форми розрахункового документа

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01.08.2023 Законом України від 30.06.2023 № 3219 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» були внесені зміни в пункт 2 статті 3 Закону від 06.07.1995 № 265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами (далі – Закон № 265) щодо спрощення фіскального чеку. Зазначений пункт було доповнено абзацом другим, відповідно до якого фізичні особи – підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, при продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги.
Завдяки зазначеним змінам чітко визначені категорії продавців при продажу товару або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги.
Більш детальніше про спрощений фіскальний чек – на вебпорталі ДПС України за посиланням – https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/702194.html

Запроваджено механізм, що дозволяє платникам ПДВ реалізувати право на оскарження рішень комісій регіонального рівня в адміністративному порядку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що у зв’язку з набранням чинності норм постанови Кабінету Міністрів України від 02 червня 2023 року № 574 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 № 1165» (далі – Постанова № 1165) з 08.07.2023 затверджено Порядок розгляду скарг, зокрема, щодо рішень комісій регіонального рівня про неврахування таблиць даних платника податку на додану вартість та про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Запроваджений механізм дозволяє платникам податку реалізувати право на оскарження всіх рішень комісій регіонального рівня в адміністративному порядку.
Звертаємо увагу, що скарга подається платником податку на додану вартість протягом 10 робочих днів, що настають за днем прийняття рішення комісією регіонального рівня.
За результатами розгляду скарги комісія центрального рівня протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги приймає рішення про задоволення скарги та скасовує рішення комісії регіонального рівня або залишає скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня без змін.

Державна реєстрація господарської діяльності запорука законності її ведення

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що державна реєстрація суб’єктів господарювання – обов’язкова умова здійснення усіх видів підприємницької діяльності та запорука законності її ведення.
Звертаємо увагу, що за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб’єкта господарювання ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено штраф до 85 тисяч гривень з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.

Змінено порядок класифікації відходів: що з обчисленням податкових зобов’язання з екологічного податку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що порядок справляння екологічного податку за розміщення відходів регулюється нормами Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Ставки податку за розміщення відходів встановлюються залежно від класу небезпеки та рівня небезпечності відходів (пункт 246.2 статті 246 Кодексу).
Закон України від 20 червня 2022 року № 2320-IX «Про управління відходами» (далі – Закон № 2320) набрав чинності 09 липня 2023 року, визнав таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України «Про відходи» (далі – Закон № 187) та змінив чинний порядок класифікації відходів.
Оскільки Закон № 2320 визнає втрату чинності Закону № 187 та не скасовує всі пов’язані з ним підзаконні нормативно-правові акти, які регулюють питання поводження з відходами, то практичне виконання пункту 246.2 статті 246 Кодексу здійснюється з урахуванням чинних нормативно-правових актів, а саме:
Порядку ведення реєстру об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів (постанова Кабінету Міністрів України від 31 серпня 1998 року № 1360);
Порядку ведення реєстру місць видалення відходів (постанова Кабінету Міністрів України від 03 серпня 1998 року № 1216);
Порядку ведення державного обліку та паспортизації відходів (постанова Кабінету Міністрів України від 01 листопада 1999 року № 2034);
Інструкції про зміст і складання паспорта місць видалення відходів (наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 14.01.1999 № 12, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03.02.1999 за № 60/3353);
Форми реєстрової карти об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів та Інструкції щодо її складання (наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 17.02.1999 № 41, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 18.03.1999 за № 169/3462);
Типової форми первинної облікової документації № 1-ВТ «Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари» та Інструкції щодо її заповнення (наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 07.07.2008 № 342, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 09.09.2008 за № 824/15515);
Рішення Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва від 15.07.2014 № 33 «Про необхідність усунення Міністерством охорони здоров’я України порушень принципів державної регуляторної політики згідно з вимогами Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»;
Класифікатора відходів ДК 005-96 (затверджений та введений в дію наказом Держстандарту України від 29.02.1996 № 89).
Таким чином, платники екологічного податку обчислюють податкові зобов’язання з екологічного податку та декларують їх у порядку, визначеному Кодексом, до внесення відповідних змін до Кодексу.

Чи необхідно СГ застосовувати РРО або ПРРО, якщо товар продається покупцю на умовах післяплати із використанням служб доставки?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
При відправці продавцями товарів будь-яким експедитором (логістичною компанією) в Україні, який не має статусу ні кур’єра, ні перевізника, не є учасником відносин купівлі-продажу, не передає право власності на товар та не бере участі в розрахунку за нього відповідно до договору про надання послуг, фіскальний касовий чек має бути сформований до відправки товару та вкладений продавцем у коробку з товаром, або надісланий покупцеві при, або до передачі його експедитору (логістичній компанії).
При формуванні чеку має бути зазначений вид оплати в кредит або відстрочення оплати (в залежності від організаційно-правової форми платника податків) та зазначена форма оплати – безготівкова, так як відповідно до договору, який на практиці паралельно укладається з банком або небанківським фінансовим посередником, вже належні продавцю кошти, у випадку згоди покупця отримати товар, такий посередник буде перераховувати на поточний рахунок такого продавця, відповідно до суми, зазначеної в фіскальному касовому чеку, як фізичній особі підприємцю – суб’єкту господарювання, а не здійснювати переказ фізичній особі, без державної реєстрації, як суб’єкта господарювання. Додатковий фіскальний касовий чек такому фінансовому посереднику видавати не потрібно.
Наголошуємо, що експедитор не приймає від споживача післяплату за поштове відправлення у своєму відділенні, а так само як і продавець товарів отримує кошти за послуги за допомогою фінансового посередника, який по факту є третьою стороною відносин, не пов’язаних з купівлею-продажем товарів і надає аналогічні послуги як продавцю товарів, так і експедитору. Крім того, небанківський фінансовий посередник зобов’язаний видавати фіскальні касові чеки на переказ коштів, як окрему операцію, в межах своєї ліцензованої господарської діяльності та отримує за це комісійну винагороду.
Таким чином, формування фіскального касового чека пізніше ніж відправка товару за умови використання послуг експедитора та/або логістичної компанії буде порушенням вимог низки нормативно-правових актів, зокрема, п. 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.
Водночас, відповідно до умов договорів, які пропонують суб’єктам господарювання кур’єри (перевізники), застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО)/програмних РРО (далі – ПРРО) продавцем товарів не є обов’язковим, оскільки кур’єр від свого імені приймає післяплату від одержувачів відправлень та видає розрахунковий документ про її приймання безпосередньо при передачі відправлення покупцю. У такому випадку продавець зобов’язаний вкласти у посилку лише видаткову накладну (інший документ), яка буде свідчити про походження товару.
Враховуючи викладене, повідомляємо, що доставлений через кур’єра товар не вважається проданим в кредит або з розстроченням платежу, а відповідно застосування підприємцем РРО/ПРРО не є обов’язковим, оскільки розрахунковий документ про приймання післяплати видає працівник кур’єрської служби безпосередньо при передачі відправлення покупцю, а фізична особа підприємець – суб’єкт господарювання у свою чергу зобов’язаний вкласти у посилку видаткову накладну (інший документ), яка буде свідчити про походження товару.
Також у передбачених законодавством випадках, незалежно від використання послуг експедитора або кур’єра, продавець зобов’язаний вкласти у поштове відправлення належним чином оформлений гарантійний талон, технічний паспорт або інший документ, що його замінює, який має містити обов’язкові реквізити.
Звертаємо увагу суб’єктів господарювання, що у правовідносинах, які виникають при продажу товарів у мережі інтернет із використанням служб доставки, такий вид розрахунків як «післяплата», «попередня оплата», «кредит», «відстрочення платежу», «розстрочення платежу» та інші, не заборонені Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV, самі по собі не є визначальними для виникнення обов’язку щодо застосування РРО.
Коло таких обов’язків визначають виключно умови договорів на перевезення (доставку) товарів, що укладені між продавцями товарів та перевізниками/кур’єрами/експедиторами/логістичними компаніями тощо та якими визначено участь сторін договору у правовідносинах купівлі-продажу товарів.

Чи сплачують єдиний внесок за себе ФОП – платники ЄП у період воєнного стану в Україні?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зокрема, є фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів) (п. 4 частини 1 ст. 4 Закону № 2464).
Так, згідно з абзацом першим п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 тимчасово, з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, особи, зазначені у пунктах 4, 5 та 5 прим. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе. При цьому положення абзацу другого п. 2 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 щодо таких періодів для таких осіб не застосовується.
При цьому такими особами розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався (абзац другий п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

Оподаткування благодійної допомоги, яка надається благодійниками – резидентами

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків не включається сума (вартість) благодійної допомоги, виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, в порядку, визначеному Законом України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації», із змінами (далі – Закон № 5073) або у порядку, визначеному Законом № 5073, на користь, зокрема:
- фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводиться (проводилася) антитерористична операція, та/або вимушено покинули місце проживання у зв'язку з проведенням антитерористичної операції в таких населених пунктах (абзац четвертий п.п. «а» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу);
- фізичних осіб, які мешкали на території Автономної Республіки Крим та вимушено покинули місце проживання у зв'язку з тимчасовою окупацією території України, визначеної Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (абзац п’ятий п.п. «а» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу);
- фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, в яких проводяться (проводилися) бойові дії, та/або які вимушено покинули місце проживання у зв'язку з проведенням бойових дій у таких населених пунктах (абзац четвертий п.п. «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).
Порядок оподаткування благодійної допомоги регламентується п. 170.7 ст. 170 Кодексу, відповідно до п.п. «в» п.п. 170.7.2 п. 170.7 ст. 170 Кодексу не включається до оподатковуваного доходу цільова або нецільова благодійна допомога, що надається платнику податку на доходи фізичних осіб (податок), який постраждав внаслідок збройної агресії російської федерації у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану.
Благодійна допомога, що надається на зазначені цілі, повинна розподілятися через державний чи місцевий бюджет або через банківські рахунки благодійних організацій, Товариства Червоного Хреста України, внесених до Реєстру неприбуткових організацій та установ.
Порядок підтвердження статусу осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації проти України у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, з метою не включення до оподатковуваного доходу фізичних осіб – платників податку доходів, отриманих у вигляді цільової або нецільової благодійної допомоги, визначається Кабінетом Міністрів України.
Тимчасово, починаючи з дати введення в Україні воєнного стану до його припинення або скасування положення п.п. «в» п.п. 170.7.2 п. 170.7 ст. 170 Кодексу застосовуються з урахуванням такої особливості: до прийняття Кабінетом Міністрів України порядку підтвердження статусу осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації проти України у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, з метою не включення до оподатковуваного доходу фізичних осіб – платників податку доходів, отриманих у вигляді цільової або нецільової благодійної допомоги, статус таких осіб визначається самостійно надавачами цільової або нецільової благодійної допомоги (п. 26 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).
Крім того, п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 Кодексу визначено, що не включається до оподатковуваного доходу благодійна допомога, що надається згідно з п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу:
а) у будь-якій сумі (вартості), що надається, зокрема:
- платникам податку, визначеним, абзацами третім - п'ятим підпункту «а», абзацами третім і четвертим п.п. «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, як допомога на лікування та медичне обслуговування (обстеження, діагностику), у тому числі – для оплати (компенсації) вартості лікарських засобів, донорських компонентів, виробів медичного призначення, технічних та інших засобів реабілітації, платних послуг з лікування, забезпечення виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації, послуг медичної реабілітації, санаторно-курортного оздоровлення;
б) у сумі, що сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 500 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, – на відновлення втраченого майна, на житлові, соціальні і побутові потреби та на інші потреби згідно з переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, що виникли у платників податку, визначених п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу. Якщо загальна сума отриманої благодійної допомоги протягом звітного (податкового) року перевищує зазначений граничний розмір, сума перевищення над таким розміром оподатковується за ставкою, встановленою п. 167.1 ст. 167 Кодексу, і платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням сум благодійної допомоги.
При цьому постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 653 затверджено перелік потреб, сума благодійної допомоги для задоволення яких не включається до оподатковуваного доходу платників податку на доходи фізичних осіб.
Тимчасово, починаючи з дати введення в Україні воєнного стану до його припинення або скасування положення абзацу четвертого п.п. «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу застосовуються з урахуванням такої особливості: до визначення в установленому Кабінетом Міністрів України порядку Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, статус фізичних осіб – платників податку, які отримують благодійну допомогу, виплачену (надану) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, у порядку, визначеному Законом № 5073, визначається самостійно надавачами благодійної допомоги (п. 25 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).
Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» визначено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.
Так, наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, із змінами, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
Враховуючи викладене, якщо дохід у вигляді благодійної допомоги, виплачується (надається) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, в порядку, визначеному Законом № 5073, або у порядку, визначеному Законом № 5073, на користь фізичних осіб, які зазначені у абзацах четвертому та п’ятому п.п. «а», абзаці четвертому «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, то сума такої допомоги не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків, за умов дотримання вимог, визначених п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 Кодексу та п. 25 і п. 26 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.