Податкові новини (ДПС у Дніпропетровській області) 06.11.2023

До уваги фінансових агентів!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Державна податкова служба України звертає увагу, що у зв’язку із набранням чинності наказу Мінфіну від 30 серпня 2023 № 468 «Про затвердження Порядку взяття на облік та зняття з обліку фінансових агентів, які є підзвітними фінансовими установами для цілей багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки та загального стандарту звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки» (зі змінами, внесеними наказом Мінфіну від 20 вересня 2023 року № 505) (далі – Порядок реєстрації) триває кампанія з реєстрації Підзвітних Фінансових Установ.
Нагадуємо, що взяттю на облік у Державній податковій службі України підлягають усі фінансові установи, які є підзвітними фінансовими установами для цілей Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності CRS (далі – ПФУ).
Порядок реєстрації встановлює:
- процедури взяття на облік ПФУ, зняття їх з обліку та внесення змін до відомостей про ПФУ;
- форми відповідних заяв та порядок їх заповнення;
- особливості реєстрації інститутів спільного інвестування та інших організацій, за які звітність про підзвітні рахунки подають інші особи.
Строки подання заяви про взяття на облік
Організації, які мали статус ПФУ станом на 30 червня 2023 року, зобов’язані стати на облік у ДПС до 31 грудня 2023 року.
Якщо організація не мала статусу ПФУ станом на 30 червня 2023 року або була створена (зареєстрована), починаючи з 1 липня 2023 року або пізніше, вона подає заяву про взяття її на облік у ДПС як ПФУ протягом 60 календарних днів після встановлення нею статусу ПФУ. Нагадуємо, що дата встановлення статусу ПФУ, від якої відраховується термін подання заяви для взяття ПФУ на облік у ДПС, визначається у розділі ХІ Порядку застосування Загального стандарту звітності CRS, затвердженого наказом Мінфіну від 26.05.2023 № 282.
Як подати заяву
Реєстрація ПФУ здійснюється шляхом подання заяви в електронній формі через електронний кабінет платника податків або іншими засобами електронного зв’язку.
ПФУ, які подаватимуть звіти про підзвітні рахунки виключно за себе (наприклад, банки, страховики, недержавні пенсійні фонди, кредитні спілки тощо), стають на облік один раз.
Якщо ПФУ є інститутом спільного інвестування (далі – ІСІ), то за таку ПФУ звітність подає компанія з управління активами, яка здійснює управління активами відповідного ІСІ (далі – КУА). КУА стає на облік як ПФУ за себе та додатково за кожен ІСІ – ПФУ.
Перелік ПФУ
Відомості про усі зареєстровані ПФУ вносяться до Переліку ПФУ, який веде ДПС. Реєстраційні дані про ПФУ будуть оприлюднюватись на вебпорталі ДПС. ПФУ, які ведуть фінансові рахунки, зможуть покладатись на відомості з Переліку ПФУ для визначення статусу власника рахунку під час застосування заходів належної комплексної перевірки. Нагадуємо, що якщо власником рахунку є інша ПФУ, то такий рахунок не може бути підзвітним, а тому не підлягає належній комплексній перевірці та звітуванню.
Роз’яснення з питань CRS
З метою забезпечення належної інформаційно-роз’яснювальної кампанії з питань імплементації Загального стандарту звітності  CRS Мінфін спільно із ДПС надали роз’яснення щодо практичних питань тлумачення окремих термінів Загального стандарту звітності CRS, що включає питання тлумачення терміну «Фінансова Установа»: (https://tax.gov.ua/data/material/000/579/695725/InfoList5_2023.pdf).
Текст коментаря до Загального стандарту звітності CRS українською та англійською мовами, а також інші роз’яснення розміщено на офіційному сайті Мінфіну та вебпорталі ДПС.
Впровадження міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки в українське законодавство та практику здійснюється за підтримки Програми Європейського Союзу з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM).
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/724209.html

ДПС встановлює факти продажу товарів через мережу Інтернет без застосування РРО/ППРО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Державна податкова служба України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/724232.html нагадала: правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» із змінами (далі – Закон № 265).
Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Територіальними органами ДПС на постійній основі здійснюється моніторинг та аналіз інформації, розміщеної на доступних сайтах, інтернет-майданчиках, платформах, та встановлюються факти порушення вимог порядку проведення розрахункових операцій суб’єктами господарювання при здійсненні продажу товарів через мережу Інтернет.
Також вищевказана інформація надходить через чат-бот ДПС «StopViolationBot», Контакт-центр Інформаційно-довідкового департаменту  ДПС та інші види комунікації.
Так, у жовтні 2023 року під час проведення фактичних перевірок територіальними органами ДПС встановлено факти порушень порядку проведення розрахунків суб’єктами господарювання в мережі Інтернет, зокрема, продаж товарів без застосування РРО/ПРРО та без видачі розрахункового документа, що підтверджує факт проведення розрахункової операції. Наприклад:
1) https://mk.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/722680.html;
2) https://ukraine-inform.com/news-derzhava-rehiony-ukrayiny/130806-podatk-vc-vikrili-porushennya-poryadku-provedennya-rozrahunk-v-pri-prodazhu-tovar-v-cherez-nternet.html;
3) https://tr.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/722689.html;
4) https://www.facebook.com/100064869157017/posts/pfbid0K9oybxqQkTH6NhQHzouBpJu2h8rHvQfyyDY96Uv8vcqEiL4SsuzQwg6ztVJodLw4l/?;
5) https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/722138.html;
6) https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/722842.html;
7) https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/722836.html;
8) https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=pfbid0QG6d9oRyRG2Yqy7CdGodbM1dP8FiDmmni22SKRyfHunMWb5rJDSKhma7cozxL3qkl&id=100068927960570;
9) https://ukraine-inform.com/news-derzhava-rehiony-ukrayiny/130779-vstanovleno-fakt-real-zac-tovar-v-cherez-merezhu-nternet-bez-vidach-rozrahunkovih-dokument-v.html;
10) https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=pfbid09ooMseojaFLnqdu7hsQ7ZMnCwNgmtbGtdYZa3yN8XjggcUfP1RfEPoPmSt8gMMHgl&id=100069021646121&sfnsn=mo.
ДПС акцентує увагу, що дотримання вимог законодавства, безпосередньо чи опосередковано пов’язаного із поповненням державної скарбниці, є почесним та безкомпромісним обов’язком кожного платника податків нашої держави!
Крім того, видача чеків РРО/ПРРО є можливістю для покупців товарів захистити свої права як споживача.
ДПС сподівається на високий рівень правової свідомості суб’єктів господарювання та належне і добросовісне виконання обов’язків платниками податків України.

Як направити лист до контролюючого органу через Електронний кабінет?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що направити лист до контролюючого органу платники мають можливість через Електронний кабінет. Для цього необхідно здійснити:
Крок 1: Увійти до приватної частини Електронного кабінету
Крок 2: У меню «Листування з ДПС» обрати: Регіон Район
Крок 3: обрати Тип Тематика
Крок 4: зазначити Короткий зміст • Прикріпити* Файл (формат pdf до 5 МБ) (*можливо додати лише один сканований документ) • Зберегти
Крок 5: Підписати • Відправити

До уваги платників екологічного податку!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що  невід’ємною частиною Податкової декларації екологічного податку (далі – податкова декларація) є 6 (шість) типів додатків: додатки 1 – 6.
Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування – викиди в атмосферне повітря, скиди у водні об’єкти та інші.
За відсутності у платника відповідного виду об’єкта оподаткування тип додатка, у якому обчислюється податкове зобов’язання для такого об’єкта оподаткування, до Податкової декларації не додається.
Згідно з пунктом 250.7 статті 250 розділу VIIІ Податкового кодексу України Податкова декларація, що містить додатки 4, 5 або 6, подається з копією звітності про фактичні обсяги радіоактивних відходів.

Терміни сплати єдиного внеску для різних груп платників

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) умовно можна поділити на такі групи:
 • роботодавці;
• фізичні особи (фізичні особи – підприємці; особи, які провадять незалежну професійну діяльність; члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах), які сплачуються самі за себе;
• особи, які беруть добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Для вказаних груп передбачені характерні їм терміни для сплати єдиного внеску:
• роботодавці зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця (крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця);
 • фізичні особи, які сплачують самі за себе зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок;
• особи, які беруть добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування сплачують у терміни, визначені відповідно до укладеного договору.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: особливості для фізичних осіб

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначені пунктом 266.4 статті 266 Кодексу.
База оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік) (підпункт 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Кодексу).
Сільські, селищні, міські ради встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об'єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).
Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються, виходячи з їх майнового стану та рівня доходів (підпункт 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 Кодексу).
Пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 Кодексу, для фізичних осіб не застосовуються до:
об'єкта/об'єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об'єкта/об'єктів перевищує п'ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої підпунктом 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Кодексу;
об'єкта/об'єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).
Не є об’єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зокрема:
- об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, визначені законом, у тому числі їх частки;
- будівлі дитячих будинків сімейного типу;
- гуртожитки;
- житлова нерухомість непридатна для проживання, у тому числі у зв'язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад;
- об'єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям з інвалідністю, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об'єкта на дитину;
- будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг;
- об'єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім'ям, у яких виховується п'ять та більше дітей.
Водночас, тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, положення статті 266 Кодексу застосовуються з урахуванням особливостей.
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується, зокрема, фізичними особами:
1) за об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України:
- за 2021 та 2022 роки – за об'єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних осіб;
- за період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року – за об'єкти нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб.
Починаючи з 1 січня 2023 року, за об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території.
Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку;
2) за знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості за 2021 рік та наступні податкові (звітні) періоди – за об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, дані про знищення яких внесені до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України (далі – Реєстр майна);
3) за пошкоджені об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості (як такі, що потребують капітального ремонту, реконструкції чи реставрації внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України):
- за 2021 рік та наступні податкові (звітні) періоди – за об'єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, які були пошкоджені у 2022 році внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та дані про пошкодження яких внесені до Реєстру майна. Нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, по таких об'єктах нерухомого майна відновлюється, починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому за даними Реєстру майна об'єкти житлової нерухомості капітально відремонтовані, реконструйовані, реставровані та визнані придатними для проживання;
- за період з 1 березня 2022 року та наступні податкові (звітні) періоди – за об'єкти нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, які були пошкоджені у 2022 році внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та дані про пошкодження яких внесені до Реєстру майна. Нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, по таких об'єктах нерухомого майна відновлюється, починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому за даними Реєстру майна об'єкти нежитлової нерухомості капітально відремонтовані, реконструйовані, реставровані та визнані придатними для використання за цільовим призначенням.
За об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, пошкоджені (як такі, що потребують капітального ремонту, реконструкції чи реставрації) у податкових (звітних) періодах, починаючи з 1 січня 2023 року внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було зафіксовано факт пошкодження житлової та/або нежитлової нерухомості за даними Реєстру майна, до першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому за даними Реєстру майна об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості капітально відремонтовані, реконструйовані, реставровані та визнані придатними для проживання / для використання за цільовим призначенням.
У частині об’єктів житлової/нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, зазнали незначних пошкоджень, придатні для проживання/використання за цільовим призначенням (відповідно) та підлягають відновленню шляхом поточного ремонту, сільські, селищні, міські ради, військові адміністрації або військово-цивільні адміністрації мають право:
1) встановлювати ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі, меншому за розмір податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певного типу об’єктів нерухомого майна, що сплачується на відповідній території;
2) звільняти від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Для платників податку – фізичних осіб контролюючий орган самостійно обчислює податкове зобов'язання та надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення за податкові (звітні) періоди 2021 та 2022 роки у строк до 31 грудня 2023 року, за винятком податкових зобов'язань за об'єкти нежитлової нерухомості, розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, по яких контролюючий орган обчислює податкове зобов'язання та надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення за податкові (звітні) періоди 2021 рік та січень – лютий 2022 року, не пізніше першого числа місяця, що настає через шість місяців після дати завершення активних бойових дій або тимчасової окупації.
Крім того, повідомляємо, що складені, надіслані (вручені) у 2022 та 2023 роках податкові повідомлення-рішення про сплату сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчисленого згідно зі статтею 266 Кодексу, по об'єктах нерухомого майна, що розташовані на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, згідно з даними Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, підлягають скасуванню (відкликанню), а грошові зобов’язання та податковий борг, визначені контролюючим органом по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, – анулюванню.
Податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Особливості подання звітності в окремих випадках

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) подають щороку контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік не пізніше 20 лютого поточного року
Платники транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об'єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально
Платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально
Платники податку - резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов'язані подати до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду.

Яким чином та у які строки беруться на облік у контролюючих органах підзвітні фінансові установи для цілей Загального стандарту звітності CRS?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Механізм взяття на облік фінансових агентів, які є підзвітними фінансовими установами для цілей багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки та загального стандарту звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки, зняття їх з обліку та внесення змін до відомостей, отриманих для їх обліку визначається Порядком взяття на облік та зняття з обліку фінансових агентів, які є підзвітними фінансовими установами для цілей багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки та загального стандарту звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.08.2023 № 468 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 468).
Взяттю на облік у Державній податковій службі України (далі – ДПС) підлягають усі фінансові установи, які є підзвітними фінансовими установами для цілей Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності CRS (далі – підзвітні фінансові установи) (п. 3 розд. І Порядку № 468).
Взяття на облік підзвітних фінансових установ здійснюється шляхом подання заяви про взяття на облік/зняття з обліку Підзвітної Фінансової Установи/внесення змін до відомостей про Підзвітну Фінансову Установу (далі – Заява про взяття на облік), форма якої наведена у додатку 1 до Порядку № 468, в електронній формі через електронний кабінет платника податків або іншими засобами електронного зв’язку з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями (пп. 1, 8 розд. ІІ Порядку № 468).
Організації, які мали статус підзвітних фінансових установ станом на 30 червня 2023 року, зобов’язані стати на облік у ДПС до 31 грудня 2023 року.
Якщо організації не мали статусу підзвітних фінансових установ станом на 30 червня 2023 року або були створені (зареєстровані), починаючи з 01 липня 2023 року або пізніше, вони подають Заяву про взяття на облік протягом 60 календарних днів після встановлення ними статусу підзвітних фінансових установ. Дата встановлення статусу підзвітних фінансових установ, від якої відраховується термін подання Заяви для взяття на облік, визначається у розд. ХІ Порядку застосування Загального стандарту звітності CRS, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 26.05.2023 № 282.
Відомості про усі зареєстровані підзвітні фінансові установи вносяться до Переліку підзвітних фінансових установ, який ДПС оприлюднює та оновлює на вебпорталі ДПС із зазначенням ідентифікаційних та реєстраційних даних підзвітних фінансових установ (п. 6 розд. ІІ Порядку № 468).

Який порядок заповнення РК до ПН, складеної та зареєстрованої в ЄРПН без факту здійснення господарських операцій?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.
Пунктом 6 розд. ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 із змінами і доповненнями визначено, що дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.
Згідно із п. 201.1 ст. 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
Пунктом 192.1 ст. 192 ПКУ передбачено можливість складання розрахунку коригування до податкової накладної у разі допущення платником податку помилок при її складанні, у тому числі не пов’язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
Отже, у разі складання податкової накладної без факту здійснення господарської операції та її реєстрації в ЄРПН платник податку з метою виправлення помилки може скласти розрахунок коригування до неї.
У такому розрахунку коригування:
- у полі «Дата складання» зазначається дата, на яку було виявлено помилку;
- у заголовній частині розрахунку коригування – дані із заголовної частини податкової накладної з індивідуальним податковим номером покупця на якого помилково (без факту здійснення господарських операцій) було складено податкову накладну;
- у розділі Б – зі знаком «–» (виводяться в «0») відповідні показники усіх рядків податкової накладної, що коригується (кількість, обсяг постачання та сума ПДВ).
При цьому у графі 2.1 «код причини» розрахунку коригування зазначається код «103» (повернення товару або авансових платежів).
Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем товарів/послуг, на якого була складена така податкова накладна.