Податкові новини (ДПС у Дніпропетровській області) 20.11.2023

Змінено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/728499.html повідомила.
09.12.2023 набирає чинності постанова Кабінету Міністрів України від 07.11.2023 № 1154, якою внесені зміни до порядків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165.
Змінено:
одну з ознак безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (збільшено суму сплати ПДВ з 1 млн гривень до 10 млн гривень). При цьому ознаку безумовної реєстрації в попередній редакції перенесено до показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку на додану вартість (далі – позитивна історія);
пункт 2 позитивної історії: показник буде спрацьовувати, якщо у платника протягом останніх 6 послідовних місяців 75 % податкового кредиту від усього обсягу придбання сформовано не більше, ніж по чотирьох УКТЗЕД та 75 % податкових зобов’язань від усього обсягу постачання – по одному УКТЗЕД. При цьому «загальне навантаження» (показник D) має бути більше 5 %;
пункт 5 позитивної історії: розрахунок показника щодо сплати ЄСВ із заробітної плати працівників змінено на сплату ПДФО. Показник буде спрацьовувати, якщо середньомісячна сума ПДФО за останні 12 місяців більша суми ПДФО, розрахованої з подвійної мінімальної заробітної плати та середньомісячна чисельність у такому періоді не менше 5 осіб.
Додано нові показники позитивної історії:
пункт 8 – спрацьовує, якщо одночасно виконуються умови:
по усіх зупинених ПН/РК подані Пояснення;
по усіх Поясненнях, по яких настав граничний строк розгляду, прийняті позитивні рішення на користь платника;
у поточних ПН/РК зазначені УКТЗЕД, щодо яких були прийняті позитивні рішення;
відсутнє значне збільшення місячного обсягу ПДВ порівняно з попереднім роком по УКТЗЕД, по якому були прийняті позитивні рішення (у поточному періоді сума ПДВ у зареєстрованих ПН/РК не перевищує у 1,4 раза найбільшу місячну суму ПДВ за останній рік);
щомісячний обсяг операцій за останні 6 звітних періодів перевищує 500 тис. грн;
пункт 9 – спрацьовує, якщо за 36 місяців до подання ПН/РК для реєстрації виконуються умови:
відсутня заборгованість по сплаті податків і зборів;
своєчасно подана звітність;
своєчасно зареєстровані ПН/РК;
середньомісячний обсяг операцій за останні 6 звітних періодів перевищує 500 тис. грн;
у поточному місяці «навантаження» (показник D) більше 5 % та відсутнє значне збільшення місячного обсягу ПДВ порівняно з попереднім роком (не більше ніж у 1,4 раза).
З повним текстом постанови можна ознайомитися за посиланням:
https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennia-zmin-do-poriadkiv-zatverdzhenykh-postanovoiu-kabinetu-s1154-71123

Рентна плата за спецвикористання води: платники Дніпропетровщини з початку року спрямували до держбюджету понад 69,1 млн гривень

У січні – жовтні 2023 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровської області за спеціальне використання води надійшло понад 69,1 млн грн рентної плати. Надходження збільшились у порівнянні з 2022 роком майже на 13,8 млн грн, або майже на 25 відсотків.
Нагадуємо, що платниками рентної плати за спеціальне використання води є:
- первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів;
- суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Юридичні особи – землевласники та землекористувачі поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 4,8 млрд гривень

З початку 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від юридичних осіб надійшло понад 4,8 млрд грн плати за землю. У порівнянні з 2022 роком надходження збільшились майже на 861,5 млн грн, або на 21,7 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
Очільниця податкової служби Дніпропетровщини висловила подяку платникам за сумлінну сплату податків та нагадала, що за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним. У разі зміни протягом року об'єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

Щодо особливостей заповнення рядків 02-03 Додатку 3 до звітної декларації платника єдиного податку четвертої групи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
У звітних деклараціях платника єдиного податку четвертої групи зазначається загальна сума сплачених податків, розподілена пропорційно площі сільгоспугідь, розташованих у відповідній громаді.
Платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов'язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов'язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік (п. 297 прим.1.1 ст. 297 прим.1 ПКУ).
У такому додатку, зокрема, зазначаються:
- кадастрові номери земельних ділянок, які використовуються такими платниками для здійснення підприємницької діяльності, та для яких визначається мінімальне податкове зобов'язання, їх нормативна грошова оцінка та площа таких земельних ділянок;
- сума загального мінімального податкового зобов'язання, сума мінімального податкового зобов'язання щодо кожної земельної ділянки.
При позитивному значенні різниці між сумою загального мінімального податкового зобов'язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок платник єдиного податку четвертої групи зобов'язаний збільшити визначену в податковій декларації за наступний за звітним податковий (звітний) рік суму єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету, на суму такого позитивного значення.
Для платників єдиного податку четвертої групи сума такого збільшення розподіляється між відповідними місцевими бюджетами та перераховується пропорційно частці земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих на території відповідної територіальної громади, у загальній площі таких земельних ділянок, власником або користувачем яких є платник податку (п. 297 прим.1.7 ст. 297 прим.1 ПКУ).
Тобто, платники єдиного податку четвертої групи (юридичні особи) розраховують МПЗ в цілому по платнику та у разі виникнення позитивного значення розподіляють суму такого збільшення між відповідними місцевими бюджетами та перераховують пропорційно частці земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих на території відповідної територіальної громади, у загальній площі таких земельних ділянок.

Оподаткування благодійної допомоги, яка надається фізичній особі

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок оподаткування благодійної допомоги, яка надається фізичні особі встановлено п. 170.7 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п.п. 170.7.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ не оподатковується та не включається до загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) благодійна, у тому числі гуманітарна допомога (далі – з благодійна допомога), яка надходить на його користь у вигляді коштів або майна (безоплатно виконаної роботи, наданої послуги) та відповідає вимогам, визначеним цим пунктом.
Для цілей оподаткування благодійна допомога поділяється на цільову та нецільову.
Цільовою є благодійна допомога, що надається під визначені умови та напрями її витрачання, а нецільовою вважається допомога, яка надається без встановлення таких умов або напрямів;
Нормами п.п. 170.7.2 п. 170.1 ст. 170 ПКУ передбачено, що не включається до оподатковуваного доходу цільова або нецільова благодійна допомога, що надається платнику податку, який постраждав внаслідок:
а) екологічних, техногенних та інших катастроф у місцевостях, оголошених згідно з Конституцією України зонами надзвичайної екологічної ситуації, - у граничних сумах, визначених Кабінетом Міністрів України;
б) стихійного лиха, аварій, епідемій та епізоотій загальнодержавного або місцевого характеру, які завдали шкоди або створюють загрозу здоров'ю громадян, навколишньому природному середовищу, викликали або можуть викликати людські жертви чи втрату власності громадян, у зв'язку з якими рішення про залучення (надання) благодійної допомоги було прийнято відповідно Кабінетом Міністрів України або органом місцевого самоврядування, у граничних сумах, визначених Кабінетом Міністрів України або органом місцевого самоврядування відповідно;
в) збройної агресії Російської Федерації у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану;
Благодійна допомога, що надається на зазначені цілі, повинна розподілятися через державний чи місцевий бюджет або через банківські рахунки благодійних організацій, Товариства Червоного Хреста України, внесених до Реєстру неприбуткових організацій та установ.
Для цілей цього підпункту вважається цільовою благодійною допомогою та не підлягає оподаткуванню профспілкова виплата, здійснена за рішенням профспілки, прийнятим в установленому порядку на користь члена такої профспілки, який має статус постраждалого внаслідок обставин, зазначених у цьому підпункті.
Порядок підтвердження статусу осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, з метою невключення до оподатковуваного доходу фізичних осіб - платників податку доходів, отриманих у вигляді цільової або нецільової благодійної допомоги, визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.п. 170.7.3 п. 170.3 ст. 170 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року.
Положення цього підпункту не поширюються на профспілкові виплати своїм членам, умови звільнення яких від оподаткування передбачені п.п. 165.1.47 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.
Благодійник – юридична особа зазначає відомості про надані суми нецільової благодійної допомоги у податковій звітності.
У разі отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника – фізичної чи юридичної особи платник податку зобов'язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням її суми, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір, установлений абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст.169 ПКУ.
Підпунктом 170.7.4 п. 170.1 ст. 170 ПКУ встановлено, що не включається до оподатковуваного доходу цільова благодійна допомога, що надається резидентами – юридичними чи фізичними особами у будь-якій сумі (вартості):
а) закладу охорони здоров'я для компенсації вартості платних послуг з лікування платника податку або члена його сім'ї першого ступеня споріднення, особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю або дитини, в якої хоча б один із батьків є особою з інвалідністю; дитини-сироти, напівсироти; дитини з багатодітної чи малозабезпеченої родини; дитини, батьки якої позбавлені батьківських прав, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю) у розмірах, що не перекриваються виплатами з фонду загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування, крім витрат на косметичне лікування або косметичну хірургію (включаючи косметичне протезування, не пов'язане з медичними показаннями), водолікування та геліотерапію, не пов'язані з хронічними захворюваннями, лікування та протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, гальванопластики та порцеляни, аборти (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями, або якщо вагітність стала наслідком зґвалтування), операції з переміни статі; лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких стало нестатеве зараження або зґвалтування), лікування тютюнової чи алкогольної залежності; придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, які не включені до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України;
протезно-ортопедичним підприємствам, реабілітаційним установам для компенсації вартості платних реабілітаційних послуг, технічних та інших засобів реабілітації, наданих платнику податку, визнаному в установленому порядку особою з інвалідністю, або його дитині з інвалідністю, у розмірах, що не перекриваються виплатами з бюджетів і фонду загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування;
б) будинку дитини, дитячому будинку, загальноосвітній школі-інтернату, спеціалізованій школі-інтернату, спеціальній школі-інтернату, навчально-реабілітаційному центру, школі соціальної реабілітації та професійному училищу соціальної реабілітації органів освіти, центру медико-соціальної реабілітації дітей закладів охорони здоров’я, приймальнику-розподільнику для дітей органів Національної поліції України, спеціальній виховній установі Державної кримінально-виконавчої служби України, притулку для дітей служби у справах дітей, центру соціально-психологічної реабілітації дітей, соціально-реабілітаційному центру (дитячому містечку), малому груповому будинку для розподілу благодійної допомоги між дітьми або використання такої благодійної допомоги в інший спосіб в інтересах дітей, які перебувають у цих закладах.
Сім’ї усиновлювачів, дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім’ї, опікуну (піклувальнику) дитини, неповній сім’ї, багатодітній сім’ї для розподілу благодійної допомоги між дітьми або використання такої благодійної допомоги в інший спосіб в інтересах дітей, які перебувають у цих сім’ях;
в) державному або комунальному закладу чи благодійній організації, у тому числі Товариству Червоного Хреста України, що надають послуги особам, які не мають житла, з харчування та облаштування на нічліг;
г) пенітенціарному закладу для поліпшення умов утримання, харчування чи медичного обслуговування осіб, які перебувають у слідчих ізоляторах чи місцях позбавлення волі, або безпосередньо таким особам;
ґ) будинку-інтернату для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю та їх відділенням, пансіонату для ветеранів війни і праці, геріатричному пансіонату для поліпшення умов їх утримання, харчування, медичного обслуговування, соціальної реабілітації, реабілітаційному центру, територіальному центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг), центрам обліку і закладам соціального захисту для бездомних осіб, центрам соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, санаторіям для ветеранів та осіб з інвалідністю, які утримуються за рахунок державного та місцевого бюджетів, для розподілу благодійної допомоги між особами, які перебувають у таких закладах;
д) платнику податку, який проводить наукове дослідження або розробку, для відшкодування вартості обладнання, матеріалів, інших витрат (крім виплат заробітної плати, додаткових благ, інших витрат для особистих потреб) за умови, якщо результати таких досліджень чи розробок оприлюднюються та не можуть бути предметом патентування чи інших обмежень у оприлюдненні чи безоплатному поширенні об'єктів права інтелектуальної (промислової) власності, отриманих у результаті таких досліджень або розробок, а також якщо отримання такої допомоги не буде передумовою для виникнення будь-яких договірних зобов'язань між благодійником або третьою особою та набувачем благодійної допомоги у майбутньому, крім обов'язків з цільового використання такої благодійної допомоги;
е) аматорській спортивній організації, клубу для компенсації витрат з придбання або оренди спортивного знаряддя та інвентарю, користування спортивними майданчиками, приміщеннями чи спорудами для проведення тренувань, забезпечення участі спортсмена-аматора у спортивних змаганнях, придбання спортивної форми та харчування під час таких змагань.
Термін «аматорська спортивна організація, клуб» означає громадську організацію, діяльність якої не спрямована на отримання доходу.
Термін «спортсмен-аматор» означає особу, чия спортивна діяльність не спрямована на отримання доходу, за винятком отримання нагород чи винагород від імені держави, органів місцевого самоврядування або громадських організацій як України, так і інших держав у вигляді медалей, грамот, пам'ятних призів у негрошовій формі, а також як сума відшкодування витрат, пов'язаних з відрядженням такого спортсмена-аматора до місця проведення змагання, у межах встановлених законодавством норм для відрядження працівника;
є) навчальному закладу у вигляді плати за навчання або за надання додаткових послуг з навчання особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю або дитини, в якої хоча б один із батьків є особою з інвалідністю; дитини-сироти, напівсироти; дитини з багатодітної чи малозабезпеченої родини; дитини, батьки якої позбавлені батьківських прав;
ж) платнику податків, визнаному в установленому порядку особою з інвалідністю, законному представнику дитини з інвалідністю для виконання зобов'язань держави згідно із законодавством України по забезпеченню технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення, автомобілем за рахунок бюджетних коштів (за умови зняття особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю з обліку на забезпечення такими засобами, виробами, автомобілем за рахунок бюджетних коштів). Категорії осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю, перелік технічних та інших засобів реабілітації, виробів медичного призначення, марок автомобілів, зазначених у цьому підпункті, затверджуються законодавством.
До запровадження системи загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування норми підпункту «а» цього підпункту поширюються на загальну суму (вартість) благодійної допомоги, отриманої набувачем на такі цілі (з урахуванням зазначених у цьому пункті обмежень).
Благодійна допомога, отримана сім’єю усиновлювачів, дитячим будинком сімейного типу, прийомною сім’єю, опікуном (піклувальником) дитини, неповною сім’єю, багатодітною сім’єю, звільняється від оподаткування, якщо її сума (вартість) сукупно протягом звітного податкового року не перевищує триста тисяч гривень.
Згідно з п.п. 170.7.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ набувач цільової благодійної допомоги у вигляді коштів має право на її використання протягом строку, встановленого умовами такої допомоги, але не більше 12 календарних місяців, наступних за місяцем отримання такої допомоги, крім допомоги, наданої на лікування, право на використання якої становить не більше 24 календарних місяців, наступних за місяцем отримання такої допомоги, за винятком отримання благодійної допомоги у вигляді ендавменту. Якщо цільова благодійна допомога у вигляді коштів не використовується її набувачем протягом такого строку та не повертається благодійнику до його закінчення, то такий набувач зобов'язаний включити невикористану суму такої допомоги до складу загального річного оподатковуваного доходу та сплатити відповідний податок.
Термін «ендавмент» означає суму коштів або цінних паперів, які вносяться благодійником у банк або небанківську фінансову установу, завдяки чому набувач благодійної допомоги отримує право на використання процентів або дивідендів, нарахованих на суму такого ендавменту. При цьому такий набувач не має права витрачати або відчужувати основну суму такого ендавменту без згоди благодійника.
Набувач цільової благодійної допомоги має право звернутися до контролюючого органу з поданням щодо продовження строку використання такої цільової благодійної допомоги з наведенням обставин, які свідчать про неможливість її повного використання у зазначені цим пунктом строки, а керівник (його заступник або уповноважена особа) такого контролюючого органу має право прийняти рішення про таке продовження. Якщо контролюючий орган відмовляє у такому продовженні, його рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному для оскарження рішення контролюючого органу відповідно до цього Кодексу (п.п. 170.7.6 п. 170.1 ст. 170 ПКУ).
Згідно п.п. 170.7.7 п. 170.1 ст. 170 ПКУ забороняється надавати благодійну допомогу органам державної влади та органам місцевого самоврядування або створеним ними неприбутковим організаціям або за їх дорученням – третім особам, якщо надання такої благодійної допомоги є попередньою або наступною умовою видачі платнику податку будь-якого дозволу, ліцензії, узгодження, надання державної послуги чи прийняття іншого рішення на його користь або прискорення такої видачі, надання, прийняття (спрощення процедури).
Дії посадових (службових) осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування з висування таких умов вважаються діями з вимагання коштів або майна у розмірі благодійної чи спонсорської допомоги.
Відповідно до п.п. 170.7.8 п. 170.1 ст. 170 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу благодійна допомога, що надається згідно з п.п.165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ:
а) у будь-якій сумі (вартості), що надається:
- платникам податку, визначеним абзацом другим п.п. «а», п.п. «б» та абзацом другим п.п. «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, - для закупівлі або у вигляді спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення чи інших товарів (робіт, послуг) за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, чи для оплати (компенсації) вартості лікарських засобів, донорських компонентів, виробів медичного призначення, технічних та інших засобів реабілітації, платних послуг з лікування, забезпечення виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації, послуг медичної реабілітації, санаторно-курортного оздоровлення;
платникам податку, визначеним абзацами третім – п’ятим підпункту «а», абзацами третім і четвертим п.п. «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, як допомога на лікування та медичне обслуговування (обстеження, діагностику), у тому числі для оплати (компенсації) вартості лікарських засобів, донорських компонентів, виробів медичного призначення, технічних та інших засобів реабілітації, платних послуг з лікування, забезпечення виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації, послуг медичної реабілітації, санаторно-курортного оздоровлення;
б) у сумі, що сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 500 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, – на відновлення втраченого майна, на житлові, соціальні і побутові потреби та на інші потреби згідно з переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, що виникли у платників податку, визначених п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ. Якщо загальна сума отриманої благодійної допомоги протягом звітного (податкового) року перевищує зазначений граничний розмір, сума перевищення над таким розміром оподатковується за ставкою, встановленою п. 167.1 ст. 167 ПКУ, і платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням сум благодійної допомоги.

Платникам ПДВ про зміни показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що 09.12.2023 набере чинності постанова Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2023 року № 1154 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165» (далі – Постанова № 1154).
Постановою № 1154, зокрема Додаток 2 «Перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку на додану вартість до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» доповнено новими пунктами 7 – 9, відповідно до яких запроваджені нові умови, за якими визначається позитивна податкова історія платника ПДВ
Так, позитивна податкова історія платника податку на додану вартість визначається якщо, зокрема:
- (п. 7) Одночасно виконуються такі умови:
загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому прийнято для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/ розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень;
значення показника D становить більше 0,05;
значення показника Pпоточ є менше ніж значення Рмакс.
- (п. 8) Для платника податку, від якого у поточному місяці прийнято для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, одночасно виконуються такі умови:
щодо всіх податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена у період, що не перевищує 180 днів, що передують даті прийняття податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі, платником податку подані пояснення та копії документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520;
щодо всіх податкових накладних/розрахунків коригування, стосовно яких настав граничний строк розгляду поданих пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, комісією регіонального рівня прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування або комісією центрального рівня прийняте рішення про задоволення скарги та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування;
у податкових накладних/розрахунках коригування, прийнятих для реєстрації в Реєстрі у поточному місяці, зазначено операції згідно з кодами УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг, що відображені у податкових накладних/розрахунках коригування, щодо яких виконуються умови згідно з абзацом третім цього пункту;
у поточному місяці значення показника Pпоточ за операціями згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг, що відображений у податкових накладних/ розрахунках коригування, щодо яких виконуються умови згідно з абзацом третім цього пункту, є меншим, ніж значення Рмакс за таким кодом УКТЗЕД;
щомісячний обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, прийнятих для реєстрації в Реєстрі за операціями останніх шести послідовних звітних (податкових) періодів, що передують поточному місяцю, перевищує 500 тис. гривень.
- (п. 9) Для платника податку протягом 36 послідовних звітних (податкових) періодів, що передують поточному місяцю, одночасно виконуються такі умови:
у платника податку та його відокремлених підрозділів відсутня заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС;
податкова звітність та звітність щодо нарахованих сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування подана до контролюючого органу без порушення строків для подання такої звітності;
податкова накладна/розрахунок коригування подана для реєстрації в Реєстрі без порушення визначених Кодексом строків;
середньомісячний обсяг постачання, зазначений платником податку у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, перевищує 500 тис. гривень.
При цьому у поточному місяці:
значення показника D становить більше 0,05;
значення показника Pпоточ є менше ніж значення Рмакс.
Постанову № 1154 опубліковано в офіційному виданні Урядовий кур'єр від 09.11.2023 № 225.

Яким чином можна завантажити дані по попередніх розрахункових операціях (фіскальні чеки), якщо програмне забезпечення «ПРРО ДПС» встановлено на новий пристрій, на якому СГ не може відкрити зміну, оскільки надходить повідомлення «Завантажте попередні фіскальні чеки»?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Щоб завантажити дані по попередніх розрахункових операціях (фіскальні чеки) для «ПРРО ДПС» з відкритою зміною, на сторінці «Журналу операцій» у полі верхньої частини вікна слід обрати фіскальний номер програмного реєстратора розрахункових операцій для якого потрібно оновити дані та натиснути кнопку «Завантажити дані».
Програма повідомить про результат оновлення даних.

Спрощена система оподаткування: як обрати, перейти або відмовитись?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування встановлено ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, відповідно до п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування (єдиний податок першої – третьої груп) суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.
Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів:
1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги»;
4) державному реєстратору під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».
Підпунктом 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ визначено, що зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.
Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.
Відповідно до п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ.
При цьому якщо суб’єкт господарювання протягом календарного року, що передує року обрання спрощеної системи оподаткування, самостійно прийняв рішення про припинення фізичної особи – підприємця, то при переході на спрощену систему оподаткування до розрахунку доходу за попередній календарний рік включається вся сума доходу, отриманого такою особою в результаті провадження господарської діяльності за такий попередній календарний рік.
Згідно з п. 298.2 ст. 298 ПКУ відмова від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється в порядку, визначеному підпунктами 298.2.1 – 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ.
Так, для відмови від спрощеної системи оподаткування суб'єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву (п.п. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів (п. п. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

До уваги платників!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає уагу, що порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок).
Пунктом 2 розд. ІІ Порядку, зокрема, визначено, що під час сплати податків, зборів на бюджетні рахунки платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює такі поля:
«Код виду сплати»;
«Додаткова інформація запису».
У полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до Порядку;
у полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. Суб’єкти господарювання, які проводять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають інформацію щодо звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов’язання, та дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата).
Сплата, зокрема, податків, зборів на бюджетні рахунки оформлюються за кожним напрямом перерахування та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією (п. 3 розд. ІІ Порядку).
У разі коли платником при сплаті, зокрема, податків, зборів на бюджетні рахунки у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до Порядку, вважається, що платник сплатив грошове зобов’язання за кодом виду сплати 101 (п. 4 розд. ІІ Порядку).
У разі сплати, зокрема, податку, збору готівкою платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції, оформленої у паперовій формі, заповнює відповідну інформацію, яку надавач платіжних послуг використовує в повному обсязі при виконанні платіжної операції на переказ коштів готівкою (п. 8 розд. ІІ Порядку).
Пунктом 9 розд. ІІ Порядку визначено, що сплата, зокрема, податку, збору здійснюється платником безпосередньо, а у випадках, передбачених законодавством, – податковим агентом або представником платника.
Відповідно до п. 11 додатка «Указівки щодо заповнення реквізитів платіжної інструкції, оформленої в паперовій або електронній формі» до Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163 (далі – Інструкція № 163), у реквізиті «Отримувач» під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, території та код бюджетної класифікації.
При цьому платіжна інструкція – це розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції (п.п. 15 п. 6 розд. І Інструкції № 163).