Податкові новини (ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон)) 05.02.2024

05 фев, 22:54

До якого контролюючого органу необхідно стати на облік нерезиденту, який придбаває нерухоме майно в України?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 63.3 ст. 63 (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588).
Нормами п. 64.5 ст. 64 ПКУ та п. 3.4 розд. ІІІ, п. 4.4 розд. IV Порядку № 1588, визначені підстави і перелік документів, які подаються нерезидентами (іноземні юридичні компанії, організації) до контролюючих органів для взяття на облік.
Пунктом 64.5 ст. 64 ПКУ та п. 3.4 розд. ІІІ Порядку № 1588 визначено, що нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, або придбавають нерухоме майно або отримують майнові права на таке майно в Україні, або відкривають рахунки в банках України (крім кореспондентських рахунків, що відкриваються банкам-нерезидентам), в інших фінансових установах, у небанківських надавачах платіжних послуг, або відкривають електронні гаманці в емітентах електронних грошей відповідно до ст. 64 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги», або набувають право власності на інвестиційний актив, визначений абзацами третім - шостим п.п. «е» п.п. 141.4.1 п.141.4 ст. 141 ПКУ, в іншого нерезидента, який не має постійного представництва в Україні, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах.
Взяття на облік у контролюючому органі нерезидента здійснюється при настанні першої із подій, визначеної в абзаці першому п. 3.4 розд. ІІІ Порядку № 1588, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від нерезидента відповідної заяви, яку він зобов’язаний подати, зокрема, до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні - до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна.
Якщо у платника податків відбувається реєстрація, створення чи відкриття об’єкта оподаткування на території адміністративно-територіальної одиниці, де він не перебуває на обліку, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за неосновним місцем обліку у контролюючому органі за місцезнаходженням такого об’єкта у порядку, визначеному розд. VIII Порядку № 1588 (п. 8.3 розд. VIII Порядку № 1588).
Взяття на облік за неосновним місцем обліку здійснюється шляхом подання повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП.
Таким чином, нерезидент, який не перебуває на обліку у контролюючому органі, при настанні першої із подій, а саме, до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні, зобов’язаний стати на облік у контролюючому органі за місцезнаходженням такого нерухомого майна.
Якщо нерезидент, який стоїть на обліку у контролюючому органі, придбаває нерухоме майно на території адміністративно-територіальної одиниці, де він не перебуває на обліку, то він зобов’язаний стати на облік за неосновним місцем обліку у контролюючому органі за місцезнаходженням такого об’єкта нерухомого майно.


Електронна трудова книжка вдосконалює облік трудової діяльності найманих працівників
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Електронна трудова книжка – це цифровий аналог паперової трудової книжки. Її Вона вдосконалює облік трудової діяльності найманих працівників, зменшує паперовий документообіг і пов’язані з цим ризики втрати чи пошкодження документів.
Також сучасна система дає змогу працівникам будь-коли перевірити свій страховий стаж, а в майбутньому – автоматично вийти на пенсію без візиту до органів Пенсійного фонду України.
Кожен роботодавець зобов’язаний надавати відомості про трудову діяльність своїх найманих працівників в електронному форматі. Зокрема, робити записи про прийняття на роботу, переведення чи звільнення, строкову військову службу та інші події, які раніше фіксувалися в паперовій формі.
За законом у працівників і роботодавців є п’ять років для оцифрування трудових книжок. Після перевірки даних з боку Пенсійного фонду України та їхнього внесення до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, буде сформований кінцевий варіант електронної трудової книжки. Відтоді паперова версія буде непотрібна і зможе зберігатися в працівника або вестися паралельно з електронною версією, якщо цього забажає працівник.
Щоб знайти електронну трудову книжку, необхідно увійти до особистого кабінету на порталі електронних послуг Пенсійного фонду України (ПФУ).


Особливості проведення оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі пальним
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що ліцензіатам, які мають ліцензії на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі пальним та здійснюють оптову торгівлю пальним з місць зберігання пального або місць оптової торгівлі пальним, користувачами яких є інші ліцензіати, слід враховувати таке.
Засади державної політики щодо регулювання обігу пального, які визначені у Законі України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових  дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального» із змінами(далі – Закон № 481), передбачають, що ліцензія (спеціальний дозвіл) – документ що засвідчує право суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного СГ, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) (далі – СГ) на провадження одного із зазначених у Законі № 481 видів діяльності протягом визначеного строку.
До видів діяльності, які підлягають ліцензуванню, зокрема відносяться:
оптова торгівля пальним – діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик СГ  (у тому числі іноземним СГ, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам.
зберігання пального – діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.
Згідно з визначеннями (стаття 1 Закону № 481) до місць здійснення діяльності відносяться:
місце оптової торгівлі пальним – місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для здійснення оптової торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування;
місце зберігання пального – місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.
Для отримання ліцензії на право:
оптової торгівлю пальним, за відсутності місць оптової торгівлі пальним СГ подають заяву для отримання зазначеної ліцензії та документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію;
оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального СГ  разом із заявою і документом, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію, додатково подають завірені заявником копії таких документів:
документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;
акт вводу в експлуатацію об’єкта або акт готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об’єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;
дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Законом № 481 передбачено право на здійснення діяльності зі зберігання пального при отриманні відповідної ліцензії із зазначенням в ній місцезнаходження місця такого зберігання.
СГ має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової чи роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії (стаття 15 Закону № 481).
При цьому положення Закону № 481 не містять прямих заборон чи обмежень платнику податку укладати договори відповідального зберігання пального. Як зазначено в статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до підпункту 14.1.32  пункту 14.1 статті 14  Податкового  кодексу України відповідальне зберігання – господарська операція, що здійснюється платником податків і передбачає передачу згідно з договорами схову матеріальних цінностей на зберігання іншій фізичній чи юридичній особі без права використання у господарському обороті такої особи з подальшим поверненням таких матеріальних цінностей платнику податків без зміни якісних або кількісних характеристик.
Згідно з положеннями Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 Глави 52), відповідно реалізація товарів може бути здійснена шляхом укладання відповідних договорів, на реалізацію товарів безпосередньо СГ або із залученням третіх осіб, найбільш поширеними з яких при реалізації пального є договори купівлі-продажу, поставки, комісії, доручення, тоді як за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов’язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності (стаття 936 Глави 66 Цивільного кодексу України).
Враховуючи викладене, на підставі ліцензії на право оптової торгівлі пальним без місць оптової торгівлі пальним такий СГ– ліцензіат може:
передати пальне на зберігання будь-яким іншим СГ (третім особам) за умови наявності у таких осіб ліцензії на зберігання пального або ліцензії на оптову торгівлю з місцем оптової торгівлі пальним, а, в свою чергу, такі СГ – ліцензіати  мають право зберігати пальне, яке їм не належить;
здійснювати діяльність, яка передбачає продаж такого пального з місця зберігання пального інших СГ / місця оптової торгівлі пальним інших СГ, на які видана та є діючою ліцензія на зберігання пального або ліцензія на оптову торгівлю з місцем оптової торгівлі пальним відповідно.


За провадження господарської діяльності без державної реєстрації, як суб’єкта господарювання, передбачена відповідальність
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що державна реєстрація суб’єктів господарювання – обов’язкова умова здійснення усіх видів підприємницької діяльності та запорука законності її ведення.
При цьому окремі продавці нехтують обов’язком реєстрації підприємницької діяльності, ухиляються від сплати податків, а розрахунки проводять через банківські картки фізичних осіб, що заборонено законодавством.
ДПС постійно отримує інформацію про факти здійснення системної господарської діяльності без державної реєстрації. Всі випадки досліджуються та перевіряються працівниками податкових органів, а у випадку підтвердження наданої інформації вживаються відповідні заходи реагування, в тому числі податкові перевірки.
Крім того, на сьогодні соціальні мережі Facebook, Instagram та інші інтернет майданчики стали бізнес-платформами з потужними маркетинговими інструментами, якими користуються громадяни для дистанційного продажу товарів або надання послуг.
Нагадуємо, що за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб’єкта господарювання ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено штраф до 85 тисяч гривень з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.


Понад 281 тис. платників знаходиться на обліку в податковій службі Дніпропетровщини
Станом на 01.02.2024 на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області станом знаходилось понад 281,0 тисяча платників податків. У порівнянні з відповідним періодом 2023 року їх кількість збільшилась на 15,0 тис. осіб (станом на 01.02.2023 зареєстровано понад 265,8 тис. осіб).
Із загальної кількості суб’єктів господарювання, зареєстрованих станом на 01.02.2024, юридичних осіб – майже 118,5 тис., фізичних осіб – підприємців (ФОП) – понад 162,5 тисяч. Позитивна динаміка складає майже 2,5 тис. – по юридичних особах, по ФОПах – 12,7 тисяч.
Нагадуємо, що відповідно до п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема:
-  стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України;
- вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів;
- подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів;
- сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.


Фактичні перевірки: особливості проведення
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до статті 75 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), контролюючі органи мають право проводити в тому числі і фактичні перевірки.
Фактичні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень у випадках та у порядку, встановлених ПКУ та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Відповідно до підпунктів 80.2.1 – 80.2.7 пункту 80.2 статті ПКУ фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:
- у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;
- письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування;
- неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і пального та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального;
- у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПКУ;
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.


Хто повинен подавати декларацію про майновий стан і доходи?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє.
З 1 січня 2024 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом минулого року.
Відповідно до норм розділу IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс) подати декларацію про майновий стан і доходи та задекларувати отримані доходи зобовʼязані платники, які отримували:
окремі види доходів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті, але не звільнені від оподаткування (п. п. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Кодексу);
доходи від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів)) (п. п. 168.2.1 п.168.2 ст. 168 Кодексу);
іноземні доходи  (п. п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу).
доходи від підприємницької діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування (ст. 177 Кодексу);
доходи від здійснення незалежної професійної діяльності (ст. 178 Кодексу).
Також зобов’язані подати декларації:
іноземці, які за результатами звітного року набули статус у резидента України, які мають відобразити у податковій декларації доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи (п.п. 170.10.4 п. 170.10 ст.170 Кодексу);
платники податку – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (п. 179.3 ст. 179 Кодексу). 
Подати податкову декларацію також мають право громадяни для отримання податкової знижки.


Яким чином здійснюється перереєстрація резервного РРО з метою зберігання та/або використання такого РРО в новоствореній господарській одиниці?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) яким, зокрема, встановлено процедуру реєстрації (перереєстрації) реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 547).
Пунктом 20 глави 2 розд. II Порядку № 547 встановлено, що реєстрація резервного РРО проводиться в такому самому порядку, як і реєстрація основного РРО.
При реєстрації резервного РРО у правому верхньому куті реєстраційного посвідчення (ф. № 3-РРО) робиться відмітка «Резервний», у першому рядку відповідної таблиці в реєстраційному посвідченні зазначаються назва та адреса господарської одиниці, де буде зберігатися резервний РРО, а в інших рядках – назви та адреси всіх господарських одиниць, де він може використовуватися. Щодо кожної господарської одиниці, де використовуватиметься резервний РРО, суб’єкт господарювання має завчасно повідомити як про об’єкт оподаткування відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України -шляхом подання до контролюючого органу, де здійснюється реєстрація РРО, повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП) у порядку та строки, визначені Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями.
Перереєстрація РРО здійснюється у порядку, визначеному главою 3 розд. ІІ Порядку № 547.
Згідно з абзацом першим п. 1 глави 3 розд. ІІ Порядку № 547 у разі перереєстрації з метою використання РРО в іншій господарській одиниці суб’єктом господарювання або представником суб’єкта господарювання надаються:
- заява про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій (ф. № 1-РРО) (далі – Реєстраційна заява (ідентифікатор J/F1311406)) з позначкою «Перереєстрація»;
- реєстраційне посвідчення.
У разі перереєстрації резервного РРО з метою його зберігання та/або використання у новоствореній господарській одиниці, суб’єкт господарювання керуючись п. 20 глави 2 розд. ІІ Порядку № 547, подає Повідомлення за ф. № 20-ОПП, яке містить інформацію про цю господарську одинцю, зокрема, її назву та адресу місцезнаходження.
Реєстраційна заява з позначкою «Перереєстрація» оформлюється та надається до контролюючого органу у тому самому порядку, що й заява про реєстрацію РРО (п. 3 глави 3 розд. II Порядку № 547).
На підставі проставленої відповідної позначки у полі «Резервний» Реєстраційної заяви, проводиться перереєстрація резервного РРО.
Після отримання належним чином оформлених документів у разі відсутності підстав для відмови посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня подання Реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до даних інформаційно-комунікаційної системи ДПС, розміщує в Електронному кабінеті в електронній формі та/або видає суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення (абзац четвертий п. 1 глави 3 розд. II Порядку № 547).
У реєстраційному посвідченні, сформованому на підставі даних Реєстраційної заяви, зазначається назва та адреса новоствореної господарської одиниці та інших господарських одиниць (якщо вони зазначені у Реєстраційній заяві), де зберігатиметься та/або використовуватиметься резервний РРО.


Юридичні особи спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 6,3 млн грн туристичного збору
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє.
Протягом 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 6,3 млн грн туристичного збору, що на понад 973,0 тис. грн, або на 18,2 відсотків більше ніж у 2022 році.
Звертаємо увагу, що згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради справляння збору може здійснюватися такими податковими агентами:
а) юридичними особами, філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами юридичних осіб згідно з п.п. 268.7.2 п. 268.7 ст. 268 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), фізичними особами – підприємцями, які надають послуги з тимчасового розміщення осіб у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 4 4268.5 ст. 268 ПКУ;
б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб з метою їх тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. «б» п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;
в) юридичними особами, які уповноважуються сільською, селищною, міською радою справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.


Адрес новости: http://e-finance.com.ua/show/276199.html



Читайте также: Новости Агробизнеса AgriNEWS.com.ua