Податкові новини (ДПС у Дніпропетровській області) 09.02.2024

У січні 2024 року ДПС опрацьовано 210 запитів на отримання публічної інформації

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
У січні 2024 року Державною податковою службою України опрацьовано 210 запитів на отримання публічної інформації.
Із загальної кількості 17 запитів надійшло поштою, 193 – електронною поштою.
Найбільше запитів на отримання публічної інформації надійшло від фізичних осіб – 107 запитів. Від юридичних осіб у січні поточного року надійшло 89 запитів на отримання публічної інформації, від представників медіа – 14.
За результатами розгляду запитів: задоволено, з наданням інформації – 87, відмовлено відповідно до статті 22 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» – 74, надіслано належним розпорядникам інформації – 29.
Переважну більшість запитувачів цікавила податкова інформація – 74 відс. від загальної кількості запитів.
Нагадуємо, що запити на отримання публічної інформації надсилаються на електронну скриньку publicinfo_dps@tax.gov.ua.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/753523.html

За ними – майбутнє: відбулась онлайн-зустріч студентів Університету митної справи та фінансів з податківцями Дніпропетровщини

Молодь – міць і майбутнє нашої держави. Починаючи шлях у доросле життя, дуже важливо зробити правильний вибір – обрати місце роботи.
За участю керівництва податкової служби Дніпропетровщини відбулась онлайн-зустріч податківців зі студентами 4 курсу факультету економіки, бізнесу та міжнародних відносин Університету митної справи та фінансів (далі – Університет).
Комунікація зумовлена спільним бажанням студентів Університету та фахівців податкової служби поспілкуватися і обговорити питання трудових відносин в  Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), а також проходження практики в ГУ ДПС і посилення професійних компетенцій.
Під час зустрічі акцентовано увагу на важливій для суспільства тематиці – здійсненні розрахункових операцій, зокрема на проведенні розрахунків з обов’язковою видачею фіскального чека.
Взаємодія зі студентами – важливий напрямок діяльності податкової служби, продовжуємо працювати.

Комунікаційна податкова платформа: хто має право на податкову знижку?

За зверненням фізичної особи на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), за участі керівництва ГУ ДПС у форматі онлайн проведено зустріч з питань декларування громадянами доходів, отриманих у 2023 році.  
Фахівці підкреслили переваги подання податкової декларації за допомогою електронного сервісу ДПС «Електронний кабінет» та застосунку «Моя податкова», рекомендувавши використовувати функціонал цих сервісів.
Також податківці звернули увагу на проведення розрахункових операцій із застосуванням РРО/ПРРО з обов’язковою видачею фіскального чеку в паперовій та/або електронній формі.
Комунікація з платниками триває!

За вироблені товари платники Дніпропетровщини спрямували у січні п. р. до загального фонду держбюджету понад 21,5 млн грн акцизного податку

У січні 2024 року до загального фонду державного бюджету за вироблені товари від платників Дніпропетровщини надійшло понад 21,5 млн грн акцизного податку. У порівнянні з січнем 2023 року надходження збільшились майже на 9,4 млн грн, або на 77,6 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
Очільниця податкової служби Дніпропетровщини висловила подяку платникам за результативну роботу та своєчасну сплату податків і звернула увагу, що наразі ринок підакцизних товарів у фокусі уваги податкової служби. Економіка держави сьогодні потребує значної підтримки і сумлінна сплата податків забезпечує таку фінансову підтримку. Виконання платниками норм податкового законодавства та відповідальне ставлення до наповнення бюджетів – запорука стабільної роботи економіки у непростих умовах.
Не зупиняємось, працюємо далі!

Податок на нерухоме майно: фізичні особи поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 19,7 млн гривень

Протягом січня 2024 року фізичні особи спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровської області понад 19,7 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що майже на 10,0 млн грн, або на 102,2 відс. більше ніж у січні 2023 року.
Нагадуємо, що сервіс «Калькулятор податку на майно», розроблений ДПС України надає можливість громадянам самостійно здійснювати на вебпорталі ДПС розрахунок сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та плати за землю з фізичних осіб.
Крім того, сервіс сприяє підвищенню обізнаності громадян та якості сплати податку на нерухоме майно.
«Калькулятор податку на майно» розміщено на вебпорталі Державної податкової служби України (https://tax.gov.ua) у блоці «Е-СЕРВІСИ».

Щодо нарахування та сплати окремих податків за об’єкти оподаткування, які заходяться на територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Міністерством фінансів України розглянуто лист Державної податкової служби України щодо погодження позиції ДПС стосовно нарахування та сплати окремих податків за об’єкти оподаткування, які заходяться на територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси і листом від 04.09.2023 № 1848/4/99-00-04-01-04-04 повідомлено наступне.
Позиція ДПС полягає в тому, що оскільки дати початку бойових дій для територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (підрозділ 3 розділу І Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Мінреінтеграції від 22.12.2022 № 309) визначені 2023 роком, то платники окремих податків за об’єкти оподаткування, які розташовані на цих територіях, не нараховують та не сплачують плату за землю, екологічний податок та податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з дати початку бойових дій до завершення на відповідній території активних бойових дій.
Однак вважаємо, що застосовувати особливості оподаткування окремими податками, визначені Податковим кодексом України (далі – Кодекс) до територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, визначені підрозділом 3 розділу І Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Мінреінтеграції від 22.12.2022 № 309 (далі – наказ № 309) є некоректним виходячи з наступного.
Підпунктами 69.14, 69.16 та 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу надано право платникам плати за землю, екологічного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховувати та не сплачувати податкові зобов’язання з цих податків по об’єктах, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, тобто без зазначення додаткових критеріїв, як то функціонування чи відсутність державних електронних інформаційних ресурсів на таких територіях.
При цьому починаючи з 1 січня 2023 року вищезазначені податки не нараховуються та не сплачуються за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації до останнього числа місяця, у якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній територій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 (далі – постанова № 1364) визначено деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Перелік територій).
При цьому постановою № 1364 визначено, що до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, включаються території можливих бойових дій, території активних бойових дій та території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.
Тобто території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси є однією із складових Переліку територій.
Така категорія запроваджена з метою забезпечення відновлення роботи інформаційних, інформаційно-комунікаційних, електронних комунікаційних систем та публічних електронних реєстрів до визначення дати завершення бойових дій або тимчасової окупації певної адміністративно-територіальної одиниці, тобто на таких територіях дозволено діяльність користувачів реєстрів, а їхні мешканці отримають доступ до адміністративних послуг та нотаріальних дій.
Таким чином, підрозділ 3 розділу І Переліку територій, затвердженого наказом № 309, застосовується для цілей пов’язаних з наданням певних послуг і не стосується особливостей оподаткування.
При цьому зазначаємо, що дати початку бойових дій, встановлені у підрозділі 3 розділу І Переліку територій для територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, визначені 2023 роком, що не співпадає з датами початку бойових дій, визначених у підрозділі 2 розділу І Переліку територій для територій активних бойових дій. До того ж до підрозділу 3 розділу І Переліку територій включені і окремі територіальні громади, які відносяться до територій можливих бойових дій і знаходяться у підрозділі 1розділу І Переліку територій.
У зв’язку з цим, вважаємо, що для цілей оподаткування слід застосовувати підрозділ 2 розділу І Переліку територій і поширювати особливості оподаткування, встановлені Кодексом, на об’єкти, які розташовані на адміністративно-територіальних одиницях, які включені саме до цього підрозділу та застосовувати дати початку і закінчення бойових дій, які зазначені в ньому.

Деякі особливості подання фінансової звітності контрольованою іноземною компанією

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 39 прим. 2.5.2 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючі особи зобов’язані подавати Звіт про контрольовані іноземні компанії (далі – Звіт) до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155).
До Звіту в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії (далі – КІК), що підтверджують розмір прибутку КІК за звітний (податковий) рік. Якщо граничні строки підготовки фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції спливають пізніше граничних строків подання річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств, такі копії фінансової звітності КІК подаються разом із річною декларацією про майновий стан і доходи або податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за наступний звітний (податковий) період.
Норма п.п. 39 прим. 2.5.2 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 ПКУ зумовлює необхідність урахування платниками податків стандартів оформлення документів, визначених національним стандартом як нормативним документом відповідно до статей 1, 23 Закону України від 05 червня 2014 року № 1315-VII «Про стандартизацію».
Порядок засвідчення копій документів визначений пунктом 5.26 Національного стандарту України Державна уніфікована система документації, Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» ДСТУ 4163:2020, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 01.07.2020 № 144, який набрав чинності 01.09.2021.
Пунктом 5.26 Національного стандарту «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163:2020) передбачено, що відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «згідно з оригіналом», найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій».
Водночас, Законом № 851 визначено, що електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа, без яких він не може бути підставою для його обліку і не матиме юридичної сили.
Одним із таких реквізитів є електронний підпис, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб’єктами електронного документообігу. Накладання електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону № 2155, завершує порядок створення електронного документа.
Таким чином, контролююча особа зобов’язана подати до контролюючого органу копії фінансової звітності КІК завірені відповідно до вимог пункту 5.26 Національного стандарту «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163:2020) разом зі Звітом засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та кваліфікованого електронного підпису та такий документ матиме юридичну сил, вважатиметься належним чином завіреним, оскільки особа, яка накладає електронний цифровий підпис, засвідчує достовірність інформації, що міститься в електронному документі, зокрема, у фінансовій звітності КІК.

Чим відрізняються трудовий та цивільно-правовий договори

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Трудовий договір – це угода між найманим працівником і роботодавцем. Останнім може бути компанія, ФОП і навіть фізична особа, яка наймає, наприклад,  водія або няню.
За трудовим договором ви зобов’язуєтеся виконувати роботу, зазначену в договорі, а роботодавець – виплачувати за це заробітну плату й забезпечувати гідні й безпечні умови праці, передбачені законодавством про працю. Вам мають надати робоче місце, обладнання, засоби індивідуального захисту тощо.
Важливо! Трудовий договір регулює процес виконання роботи за певною спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, а також вимагає дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку.
З одного боку, найманий працівник залежить від роботодавця. Якщо ви хочете взяти відпустку, залишитися вдома за сімейними обставинами, піти до лікаря протягом робочого дня — маєте отримати дозвіл керівника.
З іншого – працівник має низку соціальних і трудових гарантій:
- регулярна оплата праці – щонайменше двічі на місяць;
- нормований робочий час;
- лікарняні;
- оплачувані вихідні й відпустки;
- захист від незаконного звільнення тощо.
За цивільно-правовим договором (угодою) немає роботодавців і працівників. Є виконавець, який зобов’язується виконати певну роботу або надати послугу, і замовник, який приймає роботу й оплачує її.
Такі взаємовідносини можуть укладатися між будь-якими юридичними або фізичними особами і регулюються Цивільним кодексом України. На них не поширюється дія трудового законодавства.
Предметом договору є кінцевий результат, а не процес його досягнення. Обидві сторони – незалежні й рівноправні. Замовник не має піклуватися про умови праці, надавати робоче місце й обладнання, оплачувати лікарняні. Виконавець самостійно організовує роботу і відповідає за її вчасне виконання.
Розмір винагороди й термін оплати визначаються угодою сторін, а не законодавством.
Зазвичай цивільно-правовий договір укладається для виконання разових, а не систематичних робіт.

Звітність платників, які скористалися правом не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок

Головне управління ДПС у Дніпропетровській повідомляє, що відповідно до п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) тимчасово, з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, фізичні особи особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (e-резидентів), особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе. При цьому положення абзацу другого п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 щодо таких періодів для таких осіб не застосовується. При цьому такими особами розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого цього пункту єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався.
Враховуючи зазначене, такі платники мають право не подавати розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації за період, в якому відповідно до абзацу першого п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався.
Проте до платників єдиного внеску, зазначених вище, які обчислять і нарахують єдиний внесок та подадуть до контролюючого органу звітність, що містить інформацію щодо сум нарахованого єдиного внеску, та при цьому не сплатять самостійно визначені зобов’язання, з 01.08.2023 контролюючим органом будуть застосовуватись заходи впливу та стягнення визначені частиною одинадцятою ст. 25 Закону № 2464.

Набрали чинності зміни до Порядку складання Звіту про контрольовані операції

Головне управління ДПС у Дніпропетровській інформує, що Міністерством фінансів України наказом від 07.12.2023 № 673 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 грудня 2023 р. за № 2223/41279) (далі – Наказ № 673) зі змінами, внесеними наказом від 27.12.2023 № 725 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 07 грудня 2023 року № 673» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2023 р. за № 2281/41337) (далі – Наказ 725) викладено у новій редакції форми Звіту про контрольовані операції та додатка ТЦ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств та затверджено зміни до Порядку складання Звіту про контрольовані операції.
Накази № 673 та № 725 набрали чинності з дня офіційного опублікування, а саме 06.02.2024 (опубліковано в бюлетені «Офіційному віснику України» від 06.02.2024 № 11).

Деякі особливості визначення МПЗ за 2022 рік у фізичної особи, яка обробляє самостійно власну земельну ділянку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській повідомляє.
Ситуація: фізична особа має у власності земельну ділянку, віднесену до сільгоспугідь. В оренду її не здає, обробляє самостійно. При нарахуванні МПЗ за 2022 рік податковий орган не врахував у зменшення МПЗ ПДФО та військовий збір, сплачені з доходів від продажу сільгосппродукції, вирощеній на цій ділянці (декларація про майновий стан та доходи була подана до 1 травня 2022 року за 2021 рік) Чи правомірно це?.
Відповідно до п.п. 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку про сплату річного податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, на суму позитивного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов'язання та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов'язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь (далі у цьому пункті – загальна сума сплачених податків, зборів, платежів), надсилається (вручається) платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу, до 1 липня року, наступного за звітним.
Згідно з п.п. 170.14.5 п. 170.14 ст. 170 Кодексу до загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів платника податку включаються:
податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції;
земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь. У сумі сплачених податків, зборів, платежів не враховуються помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів.
Частиною зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб є позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів.
Отже, для розрахунку МПЗ за 2022 рік контролюючим органом враховуватимуться податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції, а також земельний податок, сплачені протягом 2022 року.
Водночас, форма податкової декларації про майновий стан і доходи у редакції, що діяла протягом 2022 року (наказ Міністерства фінансів від 17 грудня 2020 року № 783), не містила відокремлення даних щодо отриманих доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках.
Слід зазначити, що відповідно до п.п. 170.14.6 п. 170.14 ст. 170 Кодексу у разі, якщо громадянин не згоден з визначеним контролюючим органом загальним МПЗ та/або сумою в податковому повідомленні-рішенні (далі – ППР) він має право протягом 30 днів з дня вручення ППР звернутися до контролюючого органу для проведення звірки даних, та надати підтвердні документи, зокрема, щодо суми сплачених податків, зборів, платежів.
У сумі сплачених податків, зборів, платежів не враховуються помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів.

Які суб’єкти господарювання відносяться до торговців у розумінні постанови Кабінету Міністрів України від 29 липня 2022 року № 894?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській звертає увагу, що відповідно до частин двадцять восьмої та двадцять дев’ятої ст. 38 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1591) торговці зобов’язані забезпечувати можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані товари (надані послуги), у тому числі за допомогою електронних платіжних засобів та/або платіжних застосунків, та/або платіжних пристроїв.
На виконання зазначених вимог Закону № 1591 Кабінет Міністрів України постановою від 29 липня 2022 року № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» установив умови та строки, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги).
Згідно з п. 89 частини першої ст. 1 Закону № 1591 торговець – суб’єкт господарювання (юридична особа або фізична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, незалежну професійну діяльність), який відповідно до договору з відповідним надавачем платіжних послуг (еквайром або іншим) приймає до обслуговування платіжні інструменти для здійснення оплати вартості товарів чи послуг, включаючи послуги з видачі коштів у готівковій формі.