Податкові новини (ДПС у Дніпропетровській області) 04.03.2024

Про порядок запровадження з 01 вересня 2024 року оподаткування акцизним податком нікотиновмісних продуктів для орального застосування та їх маркування марками акцизного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Верховною Радою України прийнято Закон України від 16 січня 2024 року № 3553-ІХ «Про внесення змін до Податкового Кодексу України щодо приведення  деяких норм у відповідність із Законом України «Про Митний тариф України» та уточнення окремих положень» (далі – Закон).
Зазначений Закон набирає чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування, тобто, з огляду на його опублікування (Голос України, 2024, 02, 13.02.2024, № 4 (56)), – з 01 березня 2024 року.
Відповідно до цього закону, починаючи з 01 вересня 2024 року підлягатимуть оподаткуванню акцизним податком операції з ввезення та реалізації на митній території України товарів за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2404 91 90 00 «Інші нікотиновмісні продукти для орального застосування», які включено до переліку підакцизних товарів, – за ставкою 2 363,4 грн за 1 кілограм (нетто) такого продукту, а з 01 січня 2025 року – 2 836,08 грн за 1 кілограм (нетто) такого продукту.
Усі вимоги щодо оподаткування акцизним податком, у тому числі 5-тивідсотковим акцизним податком з роздрібної торгівлі підакцизними товарами, а також маркування марками акцизного податку інших нікотиновмісних продуктів для орального застосування, які включено до переліку підакцизних товарів, а також відповідальність за їхнє недотримання (без марок акцизного податку, торгівля за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін) застосовуватимуться, починаючи з 01 вересня 2024 року.
Для цілей запровадження з 01 вересня 2024 року оподаткування акцизним податком, у тому числі 5-тивідсотковим акцизним податком з роздрібної торгівлі підакцизними товарами, зокрема іншими нікотиновмісними продуктами для орального застосування, платники податків мають право відповідно до статей 220 і 226 Кодексу:
не пізніше ніж за два місяці, для задоволення потреби в марках у вересні 2024 року, подати попередню заявку-розрахунок про потребу в марках акцизного податку «тютюн вітчизняний (інші вироби)» – «ТВ ІНШІ», «тютюн імпортний (інші вироби)» – «ТІ ІНШІ» у кількості, необхідній для маркування інших нікотиновмісних продуктів для орального застосування;
не пізніше ніж 25 серпня 2024 року подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, Декларацію про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) щодо встановлення з 01 вересня 2024 року максимальних роздрібних цін на інші нікотиновмісні продукти для орального застосування.
Для забезпечення можливості своєчасного маркування інших нікотиновмісних продуктів для орального застосування з метою їхнього ввезення на митну територію України та реалізації з 01 вересня 2024 року – одержання виробниками та імпортерами таких продуктів марок акцизного податку до 01 вересня 2024 року здійснюється виключно за умови подання продавцю таких марок заявки-розрахунку за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, документів, що підтверджують внесення плати за марки і сплату до відповідного бюджету акцизного податку за ставками, які діятимуть з 01 вересня 2024 року.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/760415.html

Щодо можливості врахування при визначенні МПЗ за 2023 рік сум податків і зборів, сплачених у IV кварталі 2022 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що  ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/760451.html повідомила.
Відповідно до пункту 295.9 статті 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку четвертої групи щороку станом на 01 січня самостійно обчислюють та сплачують єдиний податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, зокрема за IV квартал 2022 року – у січні 2023 року.
Зважаючи на зазначене, в разі сплати єдиного податку четвертої групи в IV кварталі 2022 року за IV квартал 2022 року така сума сплаченого єдиного податку не враховується при визначенні МПЗ за 2022 рік, проте бере участь у розрахунку МПЗ за 2023 рік.
Міністерство фінансів України підтримало позицію ДПС.

Щодо відшкодування податку на додану вартість

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
У 2023 році приріст відшкодованих сум ПДВ склав 56% (132,4 млрд грн) порівняно з 2022 роком (84,6 млрд грн). Забезпечити приріст вдалося навіть за умови збільшення заявленої до бюджету суми відшкодування ПДВ на 11% (117,6 млрд грн) порівняно з 2022 роком (106,0 млрд грн). 
Також у 2023 році на 14,1 млрд грн збільшилася сума бюджетного відшкодування ПДВ, яку відпрацьовано за результатами камеральних перевірок: 65% (75 млрд грн) у 2023 році проти 61% (60,9 млрд грн) у 2022 році.
Одночасно, залишок сум ПДВ, який знаходився в роботі станом на 1 січня 2024 року, зменшився на 18,8 млрд грн (або на 53%) порівняно із залишком на 1 січня 2023 року.
Зведена інформація щодо відшкодування ПДВ формується на 01 число кожного місяця наростаючим підсумком з початку звітного періоду та щомісячно публікується на вебпорталі ДПС.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/760484.html

Щодо деяких форм володіння КІК у розумінні ст. 39 прим.2 Податкового кодексу України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Державна податкова служба України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/760295.html нагадала, що з 01.01.2022 почали діяти правила щодо контрольованих іноземних компаній (далі – КІК).
Окрім юридичного володіння, критерії якого визначені у п.п. 392.1.2 п. 392.1 ст. 392 Податкового кодексу Україні (далі – Кодекс), для цілей визначення володіння контролюючої особи (фізичної або юридичної) розраховується також опосередковане та/або фактичне (фактичний контроль) володіння.
Відповідно до п.п. 392.1.3 п. 392.1 ст. 392 Кодексу під часткою в КІК розуміються корпоративні права, права в утворенні без статусу юридичної особи, до активів якої входить частка у юридичній особі, чи будь-які інші аналогічні права та/або правомочності, що надають фізичній або юридичній особі право:
а) впливу на відповідну частку голосів у вищому органі управління;
б) на отримання відповідної частини прибутку;
в) блокування рішення про розподіл частини прибутку;
г) на отримання відповідної частини активів іноземної юридичної особи у разі її ліквідації або припинення.
Якщо відповідно до належного фізичній особі розміру частки обсяги прав є різними, приймається найбільше значення такої частки.
У той же час, під володінням контролюючою особою усіх прав в КІК, слід вважати суми часток, які:
належать фізичній або юридичній особі безпосередньо або опосередковано через інших осіб, у тому числі через утворення без статусу юридичної особи;
належать будь-яким пов’язаним особам такої фізичної або юридичної особи безпосередньо або опосередковано через інших осіб.
Розмір частки опосередкованого володіння розраховується:
- у разі володіння через один ланцюг осіб, які володіють частками одна в іншій – шляхом множення часток;
- у разі володіння через кілька ланцюгів осіб, які володіють частками одна в іншій – шляхом підсумовування часток в кожному такому ланцюгу.
Коли особа фактично володіє часткою в розмірі понад 50 відсотків (через один або кілька ланцюгів) над юридичною особою у ланцюгу, вважається, що фізична особа володіє часткою в такій юридичній особі у розмірі 100 відсотків.
У разі коли особа здійснює фактичний контроль над наступною юридичною особою у ланцюгу, вважається що така особа володіє часткою в наступній юридичній особі у розмірі 100 відсотків.
Особа вважається такою, що володіє часткою в іншій юридичній особі, у разі, якщо така особа є засновником трасту, власником частки майна фонду, установи, іншого утворення без статусу юридичної особи, до активів якого входить зазначена частка, або учасником (партнером з повною або обмеженою відповідальністю) партнерства, до активів якого входить частка у юридичній особі.
Фактичний контроль має місце за наявності хоча б однієї з обставин, що визначена у п.п. 392.1.6 п. 392.1 ст. 392 Кодексу. Такими обставинами є, зокрема, надання особою зобов’язуючих вказівок органам управління юридичної іноземної особи, можливість здійснення або блокування операцій за банківськими рахунками тощо.

ДПС виявлено факти порушень податкового законодавства при перевірці субʼєкта господарювання за скаргою споживача

Державна податкова служба України інформує, що умисне порушення бізнесом норм законодавства призводить до негативних наслідків із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій. Підрозділами податкового аудиту на постійній основі здійснюються активні заходи податкового контролю суб’єктів господарювання в частині виявлення порушень порядку проведення розрахунків при продажу товарів.
Взаємодія з платниками податків на принципах партнерства, прозорості та відкритості, створення комфортних умов для ведення бізнесу – пріоритет діяльності ДПС.
ДПС проводить розширену роз’яснювальну роботу з бізнесом щодо необхідності використання при проведенні розрахунків належним чином зареєстрованих реєстраторів розрахункових операцій або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО), а також допуску до робочих місць лише офіційно працевлаштованих працівників.
Звертаємо увагу, що ДПС оперативно реагує на звернення громадян щодо порушень законодавства. Здійснюється аналіз господарської діяльності суб’єктів господарювання, а за наявності ризиків порушення бізнесом законодавчих норм податковою службою організовується проведення фактичних перевірок.
Так, наприклад, до одного з підрозділів податкового аудиту надійшло звернення громадянина про продаж мотоциклів, скутерів без видачі покупцю фіскальних касових чеків.
Слід зазначити, що підрозділом податкового аудиту з суб’єктом господарювання, який здійснює ці операції, у 2023 році проведено роз’яснювальну роботу з питань необхідності використання належним чином зареєстрованих РРО/ПРРО при проведенні розрахунків з продажу товарів, а також допуску до робочих місць лише офіційно оформлених працівників.
Додатково працівниками відділу фактичних перевірок проведено доперевірочний аналіз баз даних ДПС, за результатами якого встановлено відсутність зареєстрованого РРО/ПРРО у магазині, про який йшлося у зверненні громадянина.
Підрозділом податкового аудиту організовано проведення фактичної перевірки цього господарського обʼєкту.
Під час перевірки суб`єкта господарювання зафіксовані факти:
проведення розрахунків без застосування належним чином зареєстрованих РРО/ПРРО;
проведення розрахунків із споживачами (фізичними особами) на суму, яка перевищує граничну суму готівкових розрахунків за один день із одним споживачем (понад 50 тис. гривень);
відсутність первинних документів на реалізований товар та неведення обліку товарних запасів у встановленому порядку;
здійснення господарської діяльності, яка не відповідає групі платника єдиного податку;
здійснення суб’єктом господарювання видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.
За результатами фактичної перевірки суб’єкта господарювання встановлено порушень на загальну суму 2,8 млн гривень.
ДПС наголошує, що дотримання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» при здійсненні торгівельної діяльності, а також офіційне оформлення трудових відносин з найманими працівниками – це не тільки гарантоване уникнення штрафів, а й репутація сумлінного платника податків.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/760346.html

Тетяна Кірієнко: Разом з міжнародними партнерами продовжуємо впроваджувати нові проєкти

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
У  рамках  триденного  візиту  представників  Проєкту  EU4PFM  до  ДПС  відбулась  робоча  зустріч в. о. Голови ДПС Тетяни Кірієнко з керівним складом Проєкту «Програма підтримки управління державними фінансами України (EU4PFM): компоненти 3 та 4». У ході зустрічі сторони розглянули результати впровадження проєктів, здійснених за підтримки EU4PFM, та окреслили потреби служби у подальшому реформуванні.
«Наша мета – наповнення бюджету у тому числі шляхом створення максимально комфортних умов для всіх платників податків. І в цьому процесі роль наших міжнародних партнерів надзвичайно важлива у контексті допомоги у реалізації сучасних IT-рішень та забезпечення нас експертною допомогою за багатьма напрямами реформування ДПС, зокрема, у створенні автоматизованої системи управління ризиками, системи е-аудит, підсистеми роботи з податковим боргом тощо», – підкреслила Тетяна Кірієнко.
Учасники зустрічі домовилися про подальшу співпрацю у рамках проєкту, що дозволить запровадити європейські стандарти в роботу ДПС та реалізувати заплановані реформи.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/760207.html

Податкова служба Дніпропетровщини: продовжуємо підтримувати колег

Наразі наша держава та кожний із нас переживає надзвичайно складний період. Війна торкнулася кожної української родини.
Всебічна допомога, увага, тепло, чуйність…
Цього найбільше потребують внутрішньо переміщені особи. Вимушено покинуті рідні домівки. Для багатьох сімей втрачено практично все.
Однак життя продовжується. І повертає до повноцінного життя підтримка близьких, рідних, друзів та чутливих до горя співвітчизників.
Податківці Дніпропетровщини також небайдужі до проблем внутрішньо переміщених осіб. Продовжуємо активно допомагати колегам з інших областей та їх сім’ям, які залишили свої оселі через воєнні дії та переїхали до Дніпропетровської області. Майже 2 роки з цією метою працює центр допомоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Зараз, як ніколи, важливо допомагати тим, хто цього потребує.
Адже разом ми – сила, яку не здолати!

Податківцями Дніпропетровщини проведено фактичну перевірку: до бюджету додатково надійшло майже півмільйона гривень

Відділом фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено фактичну перевірку магазину з продажу м’яса, в якому здійснює господарську діяльність ФОП.
За результатами перевірки встановлено факт проведення розрахункових операцій на незареєстрованому у встановленому порядку РРО.
За вчиненні порушення до суб’єкта господарювання застосовані штрафні санкції майже у півмільйона гривень, які сплачені до бюджету у повному обсязі.

Боротьба з нелегальним обігом підакцизних товарів: на Дніпропетровщині проведено чергову нараду

На Дніпропетровщині посилено роботу державних органів у напрямку забезпечення надходжень акцизного податку.
У Павлоградській районній військовій адміністрації відбулась нарада за вищезазначеною тематикою.
У заході взяв участь заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Федір Терханов.
Основні напрями комунікацій – боротьба із нелегальним обігом і роздрібною торгівлею підакцизними товарами.
Під час обговорення сторони визначили спільні шляхи вирішення нагальних питань, спрямовані на забезпечення позитивної динаміки надходжень акцизного податку.

Понад 18,9 млрд грн – внесок від платників Дніпропетровщини до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів

У січні – лютому 2024 року збір платежів до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок)) від платників Дніпропетровщини склав понад 13,8 млрд грн, що на понад 3,0 млрд грн, або на 27,8 відс. більше ніж за підсумками відповідного періоду 2023 року.
Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, до державного бюджету протягом січня – лютого 2024 року надійшло понад 7,4 млрд грн, що у порівнянні з аналогічним періодом 2023 року на понад 1,5 млрд грн або на 25,4 відс. більше.
До місцевих бюджетів Дніпропетровщини у січні – лютому 2024 року платники спрямували понад 6,4 млрд грн, що на понад 1,5 млрд грн більше ніж за підсумками відповідного періоду 2023 року. Темп росту надходжень складає 130,8 відсотки.
Також платники, які знаходяться на обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, протягом двох місяців поточного року забезпечили надходження єдиного внеску у сумі майже на 5,1 млрд грн, що на 382,8 млн грн, або на 8,2 відс. більше ніж за підсумками відповідного періоду минулого року.
Дякуємо платникам за роботу і своєчасну сплату платежів!

Чи потрібно подавати податкову декларацію з типом «Звітна нова» («Уточнююча») без розрахунку єдиного внеску (Додаток ЄСВ 1, Додаток 1) платникам, які скористалися нормами п. 9 прим. 19 розд. VIII ЗУ від 08 липня 2010 року № 2464-VI та при цьому подали розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації з типом «Звітна» з нульовими показниками?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з приписами п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), тимчасово, з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, особи, зазначені у пп. 4, 5 та 5 прим. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за себе. При цьому положення абзацу другого п. 2 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 щодо таких періодів для таких осіб не застосовується.
При цьому такими особами розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого п. 9 прим. 19. розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався.
Проте, якщо платники скористалися нормами п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 та при цьому подали розрахунок єдиного внеску (Додаток ЄСВ 1, Додаток 1) у складі податкової декларації з типом «Звітна» з нульовими показниками, то подавати податкову декларацію з типом «Звітна нова» («Уточнююча») без розрахунку єдиного внеску (Додаток ЄСВ 1, Додаток 1) не потрібно.

Чи застосовуються РРО або ПРРО при наданні ломбардами фінансових послуг?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 1 ст. 30 Закону України від 14 грудня 2021 року № 1953-ІХ «Про фінансові послуги та фінансові компанії» (далі – Закон № 1953) ломбард – це фінансова установа, яка на підставі ліцензії на діяльність ломбарду має право надавати фізичним особам фінансові послуги з надання коштів та банківських металів у кредит у вигляді ломбардних кредитів.
Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Отже, суб’єкт господарювання, який здійснює свою діяльність у сфері надання фінансових послуг, зокрема, надання коштів у позику за ломбардам кредитом, повинен проводити розрахункові операції із застосовуванням РРО або ПРРО.

Які додатки необхідно подавати суб’єкту господарювання при поданні уточнюючої декларації з акцизного податку (всі, що були подані в звітній декларації, чи лише той, що підлягає уточненню)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Форма декларації з акцизного податку (далі – Декларація), Порядок її заповнення та подання (далі – Порядок № 14) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 зі змінами та доповненнями.
Відповідно до п. 1 розд. ІІ Порядку № 14 Декларація складається платником у порядку, встановленому ст. 48 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Додатки до Декларації є її невід’ємною частиною.
Пунктом 16 розд. ІІІ Порядку № 14, зокрема, встановлено, що платник, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт недоплати – заниження податкового зобов’язання минулих звітних (податкових) періодів, зобов’язаний подати:
- або уточнюючу Декларацію разом із розрахунком суми акцизного податку, що збільшує або зменшує податкові зобов’язання внаслідок виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах (додаток 8), і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків такої суми до подання уточнюючої Декларації;
- або розрахунок суми акцизного податку, що збільшує або зменшує податкові зобов’язання внаслідок виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах (додаток 8), у складі звітної (звітної нової) Декларації за звітний (податковий) період, що настає за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, і сплатити суму податкового зобов’язання за звітний (податковий) період, суму недоплати та штраф у розмірі п’яти відсотків суми такої недоплати до подання звітної (звітної нової) Декларації.
Водночас, згідно з п.п. 69.38 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пені.
Додаток 8 до Декларації містить шість розділів (А, Б, В, Г, Д, Е), що розділені на графи, до яких заносяться дані про суму податку з відповідних рядків розділів А, Б, В, Г, Д, Е Декларації з нарахованими сумами податку окремо.
Розділи Декларації заповнюються на підставі відповідних додатків до неї.
Отже, при поданні уточнюючої Декларації подаються додатки, які підлягають уточненню та Додаток 8 до Декларації.
При цьому, у період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України при поданні Додатку 8 до Декларації не підлягають заповненню графи 5,6 та 7 щодо нарахування штрафних санкцій та пені відповідно.

Яка сума «податкових збитків» підлягає врахуванню у зменшення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, починаючи зі звітних періодів 2024 року?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 08.12.2023  набрав чинності Закон України від 21 листопада 2023 року № 3474-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування банків та інших платників податків» (далі – Закон № 3474).
З урахуванням змін, які внесені Законом № 3474 до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), починаючи зі звітних періодів 2024 року, у зменшення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств враховується непогашена сума від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років станом на 01.01.2023, збільшена на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування, що виникла за підсумками 2023 звітного року. Таке врахування здійснюється з урахуванням обмежень, визначених п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ для великих платників податків.
Довідково: погашеними вважаються суми від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, для яких одночасно виконуються дві такі умови:
а) ці суми були включені до розрахунку об'єкта оподаткування майбутніх податкових (звітних) періодів;
б) за рахунок цих сум було зменшено позитивне значення об'єкта оподаткування (прибуток) відповідних податкових (звітних) років, обраховане відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ без урахування непогашеного від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років (прим. 7 п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ).

Розміри страхових виплат для найманих працівників

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що страховий стаж і сплата єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) гарантують працівникам соціальний захист: оплату лікарняних, допомогу на випадок безробіття, нещасного випадку на роботі чи професійного захворювання, пенсію. Перевірте оформлення трудових відносин, своєчасність і повноту сплати страхових внесків, свій страховий стаж.
Страховий стаж – це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Єдиний внесок поєднує в собі обов’язкові внески на пенсійне страхування, страхування від безробіття, від тимчасової втрати працездатності та від нещасного випадку на роботі чи професійного захворювання.
Якщо роботодавець (підприємство, фізична особа або фізична особа-підприємець) має найманих працівників, він зобов’язаний щомісяця сплачувати за них єдиний внесок. Стандартна ставка єдиного внеску для переважної більшості платників становить 22 % від бази нарахування (заробітної плати, винагороди за виконання робіт або надання послуг).

Чи потрібно нараховувати податок на прибуток підприємств на особливих умовах при передачі техніки гіг-спеціалісту?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що для резидента Дія Сіті, який обрав сплату податку на прибуток підприємств на особливих умовах, вартість обладнання, що передається гіг-спеціалісту в якості інструменту (засобу) виконання робіт (надання послуг) без переходу права власності на таке обладнання (передбачає його повернення), зокрема у випадку, якщо така передача на користь гіг-спеціаліста відбувається за договором позички у строкове використання, а також вартість послуги з оренди обладнання без висування вимог щодо компенсації її вартості гіг-спеціалістом (на безоплатній основі) не включаються до бази оподаткування резидента Дія Сіті таким податком.

Деклараційна кампанія 2024: граничні строки подання податкової декларації про майновий стан і доходи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що триває кампанія декларування доходів, отриманих фізичними особами у 2023 році.
Граничні строки подання податкової декларації про майновий стан і доходи:
▼ фізичні особи – підприємці (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування), фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність,  та громадяни – до 01 травня року, наступного за звітним;
Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 49.20 ст. 49 Кодексу).
Важливо! За умови якщо у платника податку відсутні підтверджуючі документи щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел і суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлені згідно зі ст. 13 Кодексу, то відповідно до п. п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Кодексу такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації  до 31 грудня року, наступного за звітним.
▼ фізичні особи – підприємці (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) у разі припинення підприємницької діяльності – протягом 20 календарних днів місяця наступного за календарним місяцем, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням.
Важливо! У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.
▼ резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, – не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду;
▼ фізичні особи, у яких є право на податкову знижку, – до 31 грудня (включно) року, наступного за звітним.

Щодо відображення в бухгалтерському обліку неприбуткової організації окремих господарських операцій

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Згідно із Законом України «Про гуманітарну допомогу» гуманітарна допомога – це цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв’язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров’я населення, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту. Гуманітарна допомога є різновидом благодійництва і має спрямовуватися відповідно до обставин, об’єктивних потреб, згоди її отримувачів та за умови дотримання вимог статті 3 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації».
Відповідно до Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» благодійною пожертвою визнається безоплатна передача благодійником коштів, іншого майна, майнових прав у власність бенефіціарів для досягнення певних, наперед обумовлених цілей благодійної діяльності, згідно з цим Законом.
Звертаємо увагу, що благодійним грантом визнається цільова допомога у формі валютних цінностей, яка має бути використана бенефіціаром протягом строку, визначеного благодійником. Суми валютних цінностей благодійного гранту, цільове використання яких не відбулося протягом строку, визначеного благодійником, підлягають поверненню благодійнику як поворотна фінансова допомога.
Ураховуючи вищезазначене, повідомляємо, що бухгалтерський облік цільової допомоги у формі валютних цінностей врегульовано Порядком бухгалтерського обліку гуманітарної допомоги, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.12.1999 № 298 (далі – Порядок), національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» (далі – НП(С)БО 15) та 21 «Вплив змін валютних курсів» (далі – НП(С)БО 21), затвердженими наказами Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 та від 10.08.2000 № 193 відповідно.
Згідно з пунктом 1.2 Порядку одержану гуманітарну допомогу у вигляді грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей отримувач відображає за дебетом рахунків обліку грошових коштів, товарів, запасів та іншого майна в кореспонденції з рахунком 48 «Цільове фінансування і цільові надходження».
Порядок відображення в бухгалтерському обліку отриманого цільового фінансування подано в пунктах 16 – 19 НП(С)БО 15.
Зокрема, цільове фінансування не визнається доходом доти, поки не існує підтвердження того, що воно буде отримане та підприємство виконає умови щодо такого фінансування.
Отримане цільове фінансування, зокрема кошти, вивільнені від оподаткування у зв’язку з наданням пільг з податку на прибуток підприємств, визнається доходом протягом тих періодів, у яких були зазнані витрати, пов’язані з виконанням умов цільового фінансування.
Цільове фінансування капітальних інвестицій визнається доходом протягом періоду корисного використання відповідних об’єктів інвестування (основних засобів, нематеріальних активів тощо) пропорційно сумі нарахованої амортизації цих об’єктів.
Згідно з НП(С)БО 21 монетарні статті – це статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов’язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів.
Визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції в її межах або за всією статтею (відповідно до облікової політики).
Курсові різниці від перерахунку грошових коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей про операційну діяльність відображаються у складі інших операційних доходів (витрат).
Водночас повідомляємо, що роз’яснення Міністерства фінансів України щодо бухгалтерського обліку благодійної та гуманітарної допомоги (лист від 27.04.2022 № 41020-06-5/8479) розміщено на офіційному вебсайті Міністерства фінансів України в підрубриці «Бухгалтерський облік / Бухгалтерський облік в підприємницькій сфері / Загальні роз’яснення» рубрики «Бухгалтерський облік та аудиторська діяльність» розділу «Діяльність».
Також слід зауважити, що листи міністерств не встановлюють норм права, мають виключно рекомендаційний та інформативний характер.