Податкові новини (ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон)) 08.03.2024

До уваги платників податків, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі валютними цінностями в готівковій формі!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує.
Державна податкова служба України у зв’язку з надходженням запитів від платників податків, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, щодо визначення чисельності населення у населених пунктах станом на 01.01.2023 та з метою правильного застосування положень Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомила.
Починаючи з січня 2023 року для фінансових установ, які здійснюють торгівлю валютними цінностями в готівковій формі (обмін валют), встановлено обов’язок зі сплати фіксованої суми авансового внеску з податку на прибуток за кожний пункт обміну іноземної валюти, внесений до Реєстру пунктів обміну іноземної валюти станом на 01 число поточного місяця, ведення якого здійснюється Національним банком України.
Так, відповідно до п. 137.11 ст. 137 Кодексу платники податку, які здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, зобов’язані сплачувати авансові внески з податку на прибуток підприємств за кожний пункт обміну іноземної валюти, внесений до Реєстру пунктів обміну іноземної валюти станом на перше число поточного місяця. Авансові внески та податок на прибуток підприємств, що підлягають сплаті до бюджету платниками податку, які здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, визначаються у порядку, передбаченому п. 141.13 ст. 141 Кодексу. 
Згідно з п.п. 141.13.1 п. 141.13 ст. 141 Кодексу платники податку, які здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, сплачують щомісяця, не пізніше останнього операційного (банківського) дня поточного місяця, авансовий внесок з податку на прибуток підприємств за кожний пункт обміну іноземної валюти, внесений до Реєстру пунктів обміну іноземної валюти станом на перше число поточного місяця, у розмірі, визначеному п.п. 141.13.2 п. 141.13 ст. 141 Кодексу.
Для цілей оподаткування діяльності з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі під пунктом обміну іноземної валюти розуміється структурний / відокремлений підрозділ, що відкривається платником податку, який згідно із Законом України «Про валюту і валютні операції» має право здійснювати торгівлю валютними цінностями у готівковій формі, з метою здійснення торгівлі іноземною валютою у готівковій формі.
Підпунктом 141.13.2 п. 141.13 ст. 141 Кодексу встановлено, що авансовий внесок із податку на прибуток підприємств сплачується у розмірі:
а) трьох мінімальних заробітних плат, встановлених законом станом на 01 січня звітного (податкового) року, за кожний пункт обміну іноземної валюти, розташований у населеному пункті, чисельність населення якого перевищує 50 тисяч за статистичними даними чисельності наявного населення України, розміщеними на вебсайті спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі статистики станом на 01 січня року, що передує поточному року;
б) однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом станом на 01 січня звітного (податкового) року, за кожний пункт обміну іноземної валюти, розташований в інших, крім передбачених підпунктом «а» цього підпункту, населених пунктах або за межами населених пунктів.
Таким чином, для розрахунку щомісячних авансових внесків із податку на прибуток підприємств у 2024 році мають використовуватись статистичні дані щодо чисельності населення в населених пунктах, у яких розташовано пункти обміну іноземної валюти, станом на 01 січня 2023 року.
Такі статистичні дані мають бути розміщені на вебсайті спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі статистики та використовуватись станом на 01 січня року, що передує поточному року.
Однак формування статистичної інформації про чисельність населення (за оцінкою), починаючи з 01.01.2023, призупинено.
У зв’язку із зазначеним ДПС звернулась до Державної служби статистики України (далі – Держстат) із проханням надати інформацію про джерело отримання платниками податку на прибуток підприємств та контролюючими органами статистичної інформації щодо чисельності населення у населених пунктах станом на 01.01.2023, яку слід використовувати для визначення розміру авансових внесків із податку на прибуток підприємств.
Листом від 12.02.2024 № 10.4-15/38-24 Держстат повідомив таке.
Згідно із Законом України «Про офіційну статистику» органи державної статистики здійснюють виробництво та поширення офіційної державної статистичної інформації (далі – статистична інформація) відповідно до статистичної методології та згідно з переліком робіт, періодичністю, в розрізі та в терміни, що передбачені планом державних статистичних спостережень (далі – план) на відповідний рік.
Відповідно до плану та Методологічних положень державного статистичного спостереження «Чисельність та природний рух населення», затверджених наказом Держстату від 31.05.2022 № 126 (доступні за посиланням https://www.ukrstat.gov.ua/norm_doc/2022/126/126_2022.pdf), статистична інформація про чисельність населення формується, зокрема, на основі адміністративних даних територіальних органів Міністерства юстиції України у частині державної реєстрації народження та смерті, а також органів реєстрації щодо зміни місця проживання.
Ураховуючи ситуацію, що склалася у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України, згідно з положеннями Закону України «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» (далі – Закон) та постанови Кабінету Міністрів України від 12 березня 2022 року № 263 «Деякі питання забезпечення функціонування інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів в умовах воєнного стану», отримання територіальними органами Держстату відповідних адміністративних даних у повному обсязі на сьогодні неможливе.
З огляду на це формування статистичної інформації про чисельність населення (за оцінкою), починаючи з даних станом на 01.01.2023, призупинено.
Органи державної статистики поновлять оприлюднення статистичної інформації щодо чисельності населення (за оцінкою) після завершення встановленого Законом терміну для подання статистичної та фінансової звітності. Відповідне оголошення для користувачів оприлюднено на офіційному вебсайті Держстату (www.ukrstat.gov.ua) за посиланням  https://www.ukrstatgov.ua/Noviny/new2022/zmist/news/koristuvachi.png.
Водночас надаємо в електронній формі останню, підготовлену Держстатом згідно з планом, статистичну Інформацію щодо чисельності наявного населення (за оцінкою) по Україні загалом, регіонах, районах, території територіальних громад і населених пунктах, зокрема, станом на 01.01.2022 (розміщена на зазначеному вебресурсі в розділі «Статистична інформація» / «Формат відкритих даних» / «Населення та міграція» / «Чисельність наявного населення (за оцінкою) по регіонах, районах, територіальних громадах та населених пунктах»).

В яких випадках не підлягає оподаткуванню ПДФО та включенню до річної декларації про майновий стан і доходи дохід фізичної особи від продажу інвестиційного активу?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що платник податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) обов’язково декларує результати усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, за винятком випадків, зазначених в п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ).
Згідно з п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу:
а) дохід, отриманий платником податку протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (сума, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн), що у 2024 році складає 4240,00 грн на місяць (3028,00 грн х 1,4);
б) дохід, отриманий платником податку від продажу інвестиційних активів у випадку, визначеному п.п. 165.1.40 п. 165.1 ст. 165 ПКУ (сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) за нормами безоплатної передачі, визначеними ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III залежно від їх призначення, та майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації) та п.п. 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ (інвестиційний прибуток від операцій з борговими зобов’язаннями Національного банку України та з державними цінними паперами, емітованими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику та/або реалізує державну бюджетну політику у сфері управління державним боргом та гарантованим державою боргом, з урахуванням курсових різниць).
У випадках, зазначених у підпунктах «а» і «б» п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ, платник податку не включає до розрахунку загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами суму доходів та витрат на придбання таких інвестиційних активів.

До уваги платників транспортного податку!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) звертає увагу, що згідно з п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками транспортного податку (далі – Податок) є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що є об’єктами оподаткування.
Нормами ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування Податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ).
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ), станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.
Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на офіційному вебпорталі розміщується перелік легкових автомобілів (далі – Перелік), з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Основним показником, на основі якого складається Перелік, є середньоринкова вартість автомобіля.
Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів затверджена постановою КМУ від 18 лютого 2016 року № 66 «Про затвердження Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів та внесення змін у додатки 1 і 2 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів» (далі – Методика).
Враховуючи зазначене, у разі якщо легковий автомобіль включений до Переліку та щодо нього в колонці «Рік випуску (включно)» Переліку зазначено «до 1 року», однак з року випуску (виготовлення) пройшло вже більше 1 року, є об’єктом оподаткування транспортним податком. При цьому, датою, яку слід враховувати для обчислення суми транспортного податку, вважається дата випуску (виготовлення) транспортного засобу (день, місяць, рік) згідно з реєстраційними і технічними документами на транспортний засіб. Для транспортних засобів, календарну дату виготовлення яких визначити неможливо, – 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.

Обчислення податку при переході права власності на об’єкт нерухомості від одного власника до іншого протягом календарного року
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Павлоградський регіон) звертає увагу, що п. 266.8 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено порядок обчислення сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок) в разі зміни власника об’єкта оподаткування податком.
Так, у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності (п.п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 268 ПКУ)
Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності (п.п. 266.8.2 п 266.8 ст. 266 ПКУ).

Платники мають можливість перевірити номер договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального (пенсійного) страхування
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) звертає увагу, що з 01 січня 2024 року Державною податковою службою України з метою мінімізації помилок, що допускаються фізичними особами, які виявили бажання брати добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального (пенсійного) страхування, під час подання звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в складі податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – звітність з єдиного внеску), що в подальшому може призводити до проблем із зарахуванням страхового стажу таких осіб, доопрацьовано автоматизовані контролі приймання звітності з єдиного внеску.
Так, на етапі обробки звітності з єдиного внеску забезпечено можливість перевірки номеру договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального (пенсійного) страхування (далі  – договір) із даними, які містяться в реєстрі страхувальників Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – Державний реєстр), що дає змогу виключити можливість приймання звітності з єдиного внеску за номерами договорів, що не обліковуються за цією фізичною особою, та як наслідок убезпечить фізичну особу від випадків, коли в реєстрі страхувальників та реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру за один і той самий період буде міститися різна інформація щодо укладених договорів.
Враховуючи викладене, звертаємо увагу на необхідності уважного заповнення поля «№ договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування» в додатку ЄСВ 2 до податкової декларації про майновий стан і доходи, зокрема, формат номерів договорів станом на сьогоднішній день має бути наступним:
Приклад 1 – O1926519100003;
Приклад 2 – D2326519100095.
Беручи до уваги найпоширеніші помилки під час заповнення звітності з єдиного внеску фізичними особами, які уклали договір, зазначаємо, що першим символом зазначеного номера є латинська літера «O» або «D».

Сервіс «Пошук фіскального чека» дозволяє здійснити пошук розрахункового документа (чека) РРО/ПРРО, у тому числі шляхом сканування QR-коду
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що працює пошуковий сервіс «Пошук фіскального чека», що розміщений на вебпорталі ДПС за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/cashregs/check.
Цей сервіс дозволяє здійснити пошук розрахункового документа (чека) РРО/ПРРО у тому числі шляхом сканування QR-коду, який є реквізитом чека згідно з Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, та містить у собі код автентифікації повідомлення (МАС) цього чека, дату і час здійснення розрахункової операції, фіскальний номер касового чека/електронного касового чека, суму розрахункової операції, фіскальний номер РРО/ПРРО.
З метою забезпечення пошуку чека засобами зазначеного пошукового сервісу ДПС рекомендує у QR-коді чека передбачити посилання (прямий виклик) на пошуковий сервіс:
https://cabinet.tax.gov.ua/cashregs/check?mac=
за структурою:
https://cabinet.tax.gov.ua/cashregs/check?mac=ABCD…&date=yyyyMMdd&time=HHmm&id=NNNN…&sm=" "&fn=1234567890, де
ABCD… – MAK (hash);
yyyyMMdd – дата чеку;
HHmm – час;
NNNN… – ід чеку;
sm – сума розрахункової операції (роздільник ".");
1234567890 – фіскальний номер РРО/ПРРО, на якому сформований чек.
Наприклад:
https://cabinet.tax.gov.ua/cashregs/check?mac=001A000005F00000000015001146D50002924A03E61CA20AF7C297A2D6&date=20220904&time=1130&id=45&sm=780.00&fn=3000898168
Застосування QR-коду для пошуку чека через пошуковий сервіс ДПС значно спрощує такий пошук для покупця товарів/послуг.

Чи застосовується штраф за несвоєчасну реєстрацію в ЄРПН ПН з нульовою ставкою, якщо вона складена після 08.02.2023?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє про наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Податкового кодексу України (далі – Кодекс) (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).
Строки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН визначено підпунктом 201.10 статті 201, пунктом 89 підрозділу 2 та підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу.
Відповідальність за порушення строків, визначених Кодексом, для реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН передбачена пунктом 1201.1 статті 1201 Кодексу та пунктом 90 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Кодексу реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 Кодексу, – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Відповідно до пункту 1201.1 статті 1201 Кодексу у разі порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого статтею 201 Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН тягне за собою накладення на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 Кодексу покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 1020 гривень, при реєстрації в ЄРПН, зокрема, податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що оподатковуються за нульовою ставкою.
З 08 лютого 2023 року набрав чинності Закон України від 12 січня 2023 року № 2876-IX «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування», згідно з яким підрозділ 2 розділу ХХ Кодексу доповнено пунктами 89 та 90.
Так, тимчасово, протягом дії воєнного стану та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого пунктом 89 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, встановлюється у розмірах, визначених пунктом 90 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу:
2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Проте пунктом 90 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу не визначено відповідних зменшених розмірів штрафів за порушення граничних строків, передбачених пунктом 89 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу для реєстрації в ЄРПН податкових накладних, зокрема, які складені на операції з постачання товарів/послуг, що оподатковуються за нульовою ставкою.
При цьому зміни, передбачені пунктами 89 та 90 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, не скасовують діючого податкового обов’язку щодо реєстрації в ЄРПН податкових накладних, які складені на операції з постачання товарів/послуг, за якими не нараховується ПДВ (звільнені від оподаткування, оподатковуються за нульовою ставкою), визначеного статтею 201 Кодексу, та не звільняють платника податку від відповідальності за порушення такого обов’язку, визначеного пунктом 1201.1 статті 1201 Кодексу.
Таким чином, у разі порушення граничних строків для реєстрації в ЄРПН податкових накладних, які складені на операції з постачання товарів/послуг, що оподатковуються за нульовою ставкою, до платника податку, на якого відповідно до Кодексу покладено обов’язок щодо такої реєстрації, застосовуються штрафні санкції в розмірах, встановлених пунктом 1201.1 статті 1201 Кодексу, а сам: штраф у розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 1020 гривень.