Податкові новини (ДПС у Дніпропетровській області) 04.04.2024

Представники Мінфіну та ДПС взяли участь у міжнародному навчально-практичному семінарі з питань трансфертного ціноутворення

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/770067.html повідомила.
Представники Міністерства фінансів України та Державної податкової служби України на запрошення Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) взяли участь у воркшопі (навчально-практичному семінарі) на тему: «Transfer Pricing Train-the-Trainer Workshop Selected Topics».
Зазначений воркшоп є частиною курсу навчальної програми з основ трансфертного ціноутворення та спрямований на підвищення професійних компетенцій учасників, розширення знань у сфері контролю за зовнішньоекономічною діяльністю, налагодження міжнародних зв’язків для подальшого обміну досвідом.
Представниками податкових органів з 11 країн світу отримано кваліфіковану експертну допомогу з питань застосування податкового контролю трансфертним ціноутворенням, а саме: щодо проведення функціонального аналізу (FAR) як основи визначення функціонального профілю сторін контрольованих операцій, аналізу факторів порівнянності та методології перевірки трансфертних цін.
 Крім того, розглянуто практичні кейси щодо операцій з нематеріальними активами, фінансовими операціями та внутрішньогруповими послугами в рамках застосування підходів Настанов ОЕСР в редакції 2022 року та з врахуванням специфіки національного законодавства країн – учасників воркшопу.
Під час обміну досвідом з країнами – учасницями семінару представниками ДПС проінформовано про діяльність у напрямі вдосконалення правил трансфертного ціноутворення з урахуванням новітніх світових практик та про розробку інформаційно-комунікаційної системи, яка призначена для обробки великих масивів даних та виявлення ризиків невідповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки».
Також фахівці ДПС поділились власним досвідом роботи щодо проведення перевірок з питань трансфертного ціноутворення.
Загалом проведена зустріч була корисною для всіх її учасників, а набутий досвід у подальшому сприятиме вдосконаленню контролю за трансфертним ціноутворенням та буде врахований під час розгляду відповідних законодавчих ініціатив.

Комунікаційна податкова платформа: порядок отримання відомостей щодо суми нарахованого доходу

За зверненням фізичної особи на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у форматі онлайн проведено зустріч з питання, яке безпосередньо пов’язане з кампанією декларування громадянами доходів.
Розглянуто порядок видачі відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору.
Окремо податківці акцентували увагу на перевагах електронних сервісів ДПС та наголосили, що пріоритетним напрямом роботи ДПС залишається розвиток онлайн-сервісів.
Комунікація з платниками триває!

 

Результати фактичних перевірок аптек

Легалізація трудових відносин і заробітних плат, ліквідація незаконної господарської діяльності, контроль за видачею суб’єктами господарювання відповідних розрахункових документів при проведення розрахункових операцій, отримання суб’єктами господарювання відповідних дозвільних документів на право здійснення господарської діяльності – у фокусі уваги податкової служби.
Працівниками відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) на постійній основі здійснюється моніторинг та аналіз господарської діяльності суб’єктів господарювання.
Так, відповідно до поданої ФОПами звітності встановлено отримання ними доходів від здійснення господарської діяльності. Водночас, у зазначених суб’єктів господарювання відсутні належним чином зареєстровані РРО/ПРРО.
За результатами проведеного аналізу господарської діяльності аптек в м. Дніпро виявлені факти, що свідчать про можливі порушення законодавства в частині проведення розрахунків.
Працівниками ГУ ДПС проведено фактичні перевірки діяльності зазначених ФОПів, під час яких підтверджено факти здійснення розрахункових операцій без застосування належним чином зареєстрованих РРО/ПРРО, а також неведення у встановленому порядку обліку товарних запасів.
Разом з тим під час перевірки не було надано в повному обсязі документи, які належать до предмету перевірки.
За результатами фактичних перевірок зафіксовано порушень на загальну суму 7,2 млн гривень.
Закликаємо платників працювати відповідно до законодавчих норм!

 

Засідання Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області: нові законодавчі ініціативи

На хвилі нових законодавчих ініціатив відбулося третє засідання консультативно-дорадчого органу – Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – Громадська рада) одночасно в онлайн та офлайн форматах. Захід відбувся за участі керівництва та фахівців податкової служби Дніпропетровщини.
Очільниця податкової служби Дніпропетровської області Шкода Елеонора, вітаючи учасників засідання, подякувала членам Громадської ради за багаторічну плідну співпрацю та акцентувала: «Особливої уваги заслуговує високий рівень комунікації Громадської ради, як з податковою службою області, так і з іншими органами виконавчої влади та бізнес-спільнотою регіону».
Учасники заходу розглянули та ухвалили пропозиції, надані за результатами роботи тимчасової робочої групи Громадської ради стосовно удосконалення чинного законодавства з питань оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для направлення до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України з метою їх подальшої реалізації.
Разом до позитивного результату!

На Дніпропетровщині відбулись комунікації з питань погашення податкового боргу комунальними підприємствами

За ініціативою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС)  та за сприянням першого заступника голови Синельниківської районної військової адміністрації Тетяни Завалій відбувся черговий захід з питань своєчасності та повноти сплати податків і зборів до державного та місцевих бюджетів.
В заході взяли участь голова Синельниківської районної ради Кравченко Костянтин, заступник голови міста Синельникове Кравченко Вадим, заступник начальника ГУ ДПС Яіцький Максим керівники комунальних підприємств-боржників.
У центрі уваги – пошук шляхів погашення податкового боргу комунальними підприємствами Синельниківського району Дніпропетровської області. Розглянули перспективи погашення податкового боргу та заборгованості з єдиного внеску комунальних підприємств.
Працюємо на спільний результат!

Про термін зберігання контролюючими органами поданої податкової звітності в облікових справах платника, діяльність якого не припинена

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Пунктом 49.1 ст. 49 ПКУ визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Згідно з п. 1.6 розділу І Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами (далі – Порядок № 1588), стосовно кожного платника податків, взятого на облік у контролюючому органі згідно з Порядком № 1588, формується облікова справа.
Пунктом 1.6 розділу І Порядку № 1588 визначено, що зберігання окремих документів та облікових справ здійснюється відповідно до Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5 (із змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.04.2012 за № 571/20884 (далі – Перелік).
Пунктом 1.8 Переліку встановлено, що строки зберігання типових документів на електронних носіях відповідають строкам зберігання аналогічних документів на паперових носіях .
Відповідно до Переліку строк зберігання 5 років мають, зокрема, наступна податкова звітність, а саме:
- звіти суб’єкта малого підприємництва фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку, за умови завершення перевірки державними податковими органами з питань дотримання податкового законодавства, річні (крім квартальних, строк зберігання яких 3 роки) (ст. 273 розд. 1 Переліку);
- документи (довідки, звіти, розрахунки) про суми виплачених доходів і утриманих з них податків і зборів (обов’язкових платежів) на користь фізичних осіб юридичними особами та фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності (ст. 279 розд. 1 Переліку);
- декларації, що відображають звітність усіх платників податків, та документи (розрахунки, звіти, відомості, заяви, заявки, довідки, картки, листи, перерахунки, платіжні документи, виклики) до них (ст. 283 розд. 1 Переліку);
- декларації про доходи, розрахунки сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ст. 284 розд. 1 Переліку).
Отже, термін зберігання контролюючими органами поданої податкової звітності в облікових справах платника, діяльність якого не припинена, становить 5 років, крім звітів суб’єкта малого підприємництва фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку строки зберігання яких визначені ст. 273 розд. 1 Переліку.

З якої суми сплачується військовий збір у випадку застосування ПСП?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 розділу ІV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, фізичні особи – резиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні, та податкові агенти (п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 розділу ІV ПКУ, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
При цьому, нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються в порядку, встановленому розділом IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, за ставкою 1,5 відс., визначеною п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Пунктом 164.6 ст. 164 розд. ІV ПКУ встановлено, що під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування податком на доходи фізичних осіб визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.
Враховуючи викладене та зважаючи на те, що положеннями п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ прямо не встановлено порядок визначення бази оподаткування для військового збору, зокрема, з урахуванням особливостей, встановлених у п. 164.6 ст. 164 розд. IV ПКУ для податку на доходи фізичних осіб, то визначення податковими агентами бази оподаткування військовим збором здійснюється без застосування положень п. 164.6 ст. 164 розд. IV ПКУ.
Тобто оподаткуванню військовим збором підлягають доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами без вирахування сум податку на доходи фізичних осіб, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, а також податкової соціальної пільги за її наявності.

 

Особливості оподаткування та декларування дивідендів, які нараховані на користь фізичної особи – померлого засновника та виплачуються спадкоємцю

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що особливості оподаткування доходів фізичної особи у вигляді дивідендів регламентуються п. 170.5 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь дивідендів, крім випадків, зазначених у п.п. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, є емітент корпоративних прав або за його дорученням інша особа, яка здійснює таке нарахування (п.п. 170.5.1 п. 170.5 ст. 170 ПКУ).
Будь-який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, який сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб’єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів (п.п. 170.5.2 п. 170.5 ст. 170 ПКУ).
У разі смерті платника податку або оголошення його судом померлим чи визнання безвісно відсутнім або втрати ним статусу резидента (за відсутності податкових зобов’язань як нерезидента згідно з ПКУ) податок за останній податковий період справляється з нарахованих на його користь доходів. Відповідно до цього останнім податковим періодом вважається період, який закінчується днем, на який відповідно припадає смерть такого платника податку, винесення такого судового рішення чи втрата ним статусу резидента (п. 162.3 ст. 162 ПКУ).
Водночас, згідно з ст. 1216 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV (далі – ЦКУ) спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦКУ).
Особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом протягом звітного періоду (п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ).
Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).
Згідно з Довідником ознак доходів, наведених у додатку до Порядку, дохід у вигляді дивідендів (крім дивідендів, визначених у п.п. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 ПКУ) відображається у графі 6 додатка 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «109».
Згідно з п. 4 розд. IV Порядку у розд. І «Персоніфіковані дані про суми нарахованого (виплаченого) на користь фізичних осіб доходу та нарахованих (перерахованих) до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору» додатка 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку, передбачений рядок 06, де, зокрема, відображаються:
у графі 3а у графі 3а «Сума нарахованого доходу» відображається (за звітний період місяць) дохід, який нарахований фізичній особі відповідно до ознаки доходу, наведеній у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» (додаток 2 до Порядку);
у разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов’язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні;
у графі 3 «Сума виплаченого доходу» відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом;
у графі 4а «Сума нарахованого податку» відображається сума податку, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку згідно із законодавством за звітний період;
у графі 4 «Сума перерахованого податку» відображається фактична сума перерахованого податку до бюджету у звітному періоді;
у графі 5а «Сума нарахованого військового збору» відображається сума збору, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку згідно із законодавством;
у графі 5 «Сума перерахованого військового збору» відображається фактична сума перерахованого збору до бюджету.
Враховуючи викладене, дохід у вигляді дивідендів, який нарахований юридичною особою на користь померлої фізичної особи (акціонера), відображається податковим агентом в додатку 4 ДФ до Розрахунку в останньому звітному періоді, на який припадає день смерті фізичної особи із зазначенням її реєстраційного номеру облікової картки платника податків або серії (за наявності) та номера паспорта, шляхом заповнення граф 3а, 4а, 4, 5а та 5.
При цьому графа 3 додатка 4ДФ до Розрахунку заповнюється податковим агентом в тому кварталі, в якому відбулась виплата зазначених дивідендів фізичним особам (спадкоємцям).

Чи сплачують єдиний внесок за себе ФОПи – платники єдиного податку у період воєнного стану в Україні?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року    № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зокрема, є фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів) (п. 4 частини 1 ст. 4 Закону № 2464).
Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464.
Так, згідно з абзацом першим п. 9 прим. 19 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 тимчасово, з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, особи, зазначені у пп. 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе. При цьому положення абзацу другого п. 2 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 щодо таких періодів для таких осіб не застосовується.
При цьому такими особами розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого п. 9 прим. 19 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався (абзац другий п. 9 прим. 19 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

Щодо проведення звірки даних у разі, якщо фізична особа має у власності декілька об’єктів нерухомості, розміщених в різних населених пунктах

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:
- об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
- розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
- права на користування пільгою із сплати податку;
- розміру ставки податку;
- нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Згідно з абзацом другим п.п. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 ПКУ у разі подання платником податку контролюючому органу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом відомостей від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно про перехід права власності на об’єкт оподаткування.
Крім того, фізичні особи, з використанням кваліфікованого електронного підпису, мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в меню «ЕК для громадян»/розділ «Загальна інформація про платника»/вкладка «Повідомлення про обов’язок сплатити суму грошового зобов’язання (ППР)» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

Які дії суб’єкта господарювання, якщо в «ПРРО Каса» (Windows/Android) при відкритті зміни надходить повідомлення «Компанія заблокована»?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
В «ПРРО Каса» (Windows/Android), яке надається ДПС на безоплатній основі, повідомлення з текстом «Компанія заблокована» не використовуються, тобто платник застосовує програмне рішення іншого виробника програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО).
Для отримання роз’яснення та причин надходження повідомлення з текстом «Компанія заблокована» при відкритті зміни на ПРРО, розробленого іншими виробниками, необхідно звертатись до розробників такого програмного забезпечення.
Водночас, суб’єкту господарювання необхідно перевіряти каталог до якого збережено файл секретного ключа та сертифіката кваліфікованого електронного підпису, а також переконатися, що в обраному каталозі знаходяться лише:
1 – файл діючого (нового) ключа;
1 – файл діючого (нового) сертифіката.
При цьому обраний каталог не повинен містити інших файлів, ключів, сертифікатів.

Новації щодо плати за землю

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 16 березня 2024 року набрали чинності окремі норми Закону України від 23 лютого 2024 року № 3603-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства» (далі – Закон № 3603).
Так, п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) Законом № 3603 доповнено, зокрема новим п.п. 69.14 прим.1, відповідно до якого не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, на яких розташовані об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, дані про знищення яких та дані про земельні ділянки, на яких були розташовані зазначені об’єкти нерухомого майна, внесені до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі – Реєстр майна), в межах площ (земельних ділянок), визначених цим підпунктом.
Площі земельних ділянок, на які поширюється дія цього підпункту, обмежуються:
- для фізичних осіб – власників знищених об’єктів житлової нерухомості:
у селах – не більш як 0,25 гектара,
у селищах – не більш як 0,15 гектара,
у містах – не більш як 0,1 гектара;
- для фізичних та юридичних осіб – власників знищених об’єктів нежитлової нерухомості та юридичних осіб – власників знищених об’єктів житлової нерухомості:
100 відсотків площі земельної ділянки – у разі якщо загальна площа знищеного об’єкта житлової або нежитлової нерухомості дорівнює або перевищує одну третину загальної площі земельної ділянки, на якій був розташований такий зруйнований об’єкт нерухомого майна;
50 відсотків площі земельної ділянки – у разі якщо загальна площа знищеного об’єкта житлової або нежитлової нерухомості не перевищує одну третину загальної площі земельної ділянки, на якій був розташований такий зруйнований об’єкт нерухомого майна.
Плата за землю за земельні ділянки, на яких розташовані об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, не нараховується і не сплачується за період починаючи з першого числа місяця, на який припадає дата знищення нерухомого майна, згідно з Реєстром майна, до останнього числа місяця, у якому зареєстровано речове право на новозбудований на такій земельній ділянці об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, або до останнього числа місяця, в якому припинено або скасовано воєнний стан в Україні, але не пізніше ніж до 01 січня 2026 року.
Платники плати за землю, які до дати набрання чинності Законом № 3603 відповідно до пункту 286.2 статті 286 цього Кодексу задекларували податкові зобов’язання з плати за землю за земельні ділянки, визначені цим підпунктом, мають право відкоригувати нараховані податкові зобов’язання з плати за землю за період починаючи з першого числа місяця, на який припадає дата знищення нерухомого майна, згідно з Реєстром майна, шляхом подання в порядку, визначеному цим Кодексом, уточнюючих податкових декларацій.
Складені, надіслані (вручені) податкові повідомлення-рішення про сплату плати за землю за земельні ділянки, визначені цим підпунктом, підлягають скасуванню (відкликанню), а грошові зобов’язання та податковий борг, визначені контролюючим органом по платі за землю, – анулюванню.
Надмірно сплачені суми плати за землю, що виникли внаслідок скасування (відкликання) податкових повідомлень-рішень, підлягають зарахуванню виключно в рахунок майбутніх платежів з цього податку, крім випадків:
- якщо у такого платника наявний податковий борг з плати за землю – надміру сплачені суми зараховуються в рахунок погашення такого боргу;
- якщо обов’язок внесення плати перейшов до іншого суб’єкта з підстав, передбачених статтею 120 Земельного кодексу України щодо зміни власника об’єкта нерухомого майна, – сума внесеної плати за зверненням попереднього користувача зараховується в рахунок майбутніх платежів з плати за землю нового користувача такої земельної ділянки, за умови відшкодування новим користувачем земельної ділянки, який придбав нерухоме майно, попередньому користувачу суми внесеної ним до бюджетів плати за висновком контролюючого органу про таку суму.

Щодо повернення помилково та/або надмірно сплачених сум єдиного внеску підсанкційним особам

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, у зв’язку прийняттям Закону України від 10 серпня 2023 року №3317-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» (далі – Закон № 3317), та з метою неухильного дотримання контролюючими органами Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (ділі – Закон № 2464) повідомляє таке.
Законом № 3317 внесено зміни до Закону № 2464, зокрема, частину тринадцяту статті 9 доповнено абзацом другим такого змісту:
«Не підлягають поверненню помилково та/або надміру сплачені суми єдиного внеску платникам, щодо яких у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій».

Які встановлено вимоги до оформлення запиту на отримання публічної інформації в контролюючих органах та терміни його розгляду?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Доступ до публічної інформації регламентовано Законом України від 13 січня 2011 року № 2939-VІ «Про доступ до публічної інформації» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2939).
Відповідно до статті 19 Закону № 2939, запит на інформацію – це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Розгляд запитів на інформацію в органах Державної податкової служби України здійснюються згідно з вимогами Порядку організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів Державної податкової служби при складанні, поданні та опрацюванні запитів на отримання публічної інформації та Форми для подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної податкової служби (далі – Порядок № 405), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2020 № 405 (із змінами і доповненнями). Порядок № 405 створено з метою практичної реалізації положень Закону № 2939.
Відповідно до вимог Закону № 2939 та Порядку № 405:
Запит на інформацію має містити:
ім’я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв’язку, якщо такий є;
загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;
підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
З метою спрощення процедури оформлення письмових запитів на інформацію особа може подавати запит шляхом заповнення відповідних форм запитів на інформацію, які можна отримати в розпорядника інформації та на вебпорталі ДПС https://tax.gov.ua (Головна>Для громадськості>Публічна інформація>Форми подання запиту).
Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.
У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.
Більш докладніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=27831.