Податкові новини (ДПС у Дніпропетровській області) 22.04.2024

Тетяна Кірієнко та Геннадій Чижиков обговорили питання співпраці ДПС та Торгово-промислової палати

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Державна податкова служба України на головній сторінці вебпорталу за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/775483.html повідомила наступне.
Про посилення співпраці, комунікацію та забезпечення конкурентних умов ведення бізнесу говорили сьогодні під час робочої зустрічі в. о. Голови ДПС Тетяна Кірієнко та президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков.
«Державна податкова служба України завжди відкрита до діалогу з бізнесом. Ми систематично проводимо зустрічі з представниками бізнес-асоціацій, розʼяснюючи новації податкового законодавства, оперативно реагуємо на проблемні питання. Податкова та бізнес сьогодні партнери, адже завдяки нашій злагодженій співпраці ми здатні забезпечити стабільність економічного розвитку та можливість фінансування всіх необхідних програм», – зазначила Тетяна Кірієнко.
За її словами, на сьогодні в ДПС активно працюють над продовженням цифровізації послуг для платників. Крім того, за підтримки партнерів податкова служба реалізує низку проєктів, спрямованих на удосконалення процесів адміністрування.
Учасники зустрічі домовилися про подальше співробітництво щодо консультативної підтримки бізнесу з питань податкової сфери.

Дія.Бізнес: на зв’язку Криворіжжя

Податкова служба Дніпропетровщини співпрацює з Центром підтримки підприємців Дія.Бізнес у Кривому Розі із самого початку його роботи.
На базі цієї локації проводяться цікаві та корисні для бізнесу і громадськості заходи. Сьогоднішній вебінар за участі заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Валерія Леонова не став виключенням.
Обговорювали важливе та актуальне – особливості застосування РРО та програмних РРО, проведення фактичних перевірок.
Сумлінність полягає у законодавчій обізнаності платників.
Комунікуємо далі!

Засідання комітету за галузевою ознакою «Будівництво, промисловість, нерухомість» Громадської ради: на порядку денному питання оподаткування та робота антикорупційного сервісу ДПС

Проведено засідання комітету за галузевою ознакою «Будівництво, промисловість, нерухомість» Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області за участі керівного складу та представників податкової Дніпропетровщини.
Обговорювались питання оподаткування доходу, отриманого фізичними особами від надання нерухомого майна в оренду, способи подання податкової декларації про майновий стан і доходи та робота сервісу «Пульс» Державної податкової служби України.
Працюємо далі.

Комунікаційна податкова платформа: про перехід на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп

У форматі комунікаційної податкової платформи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за зверненням фізичної особи – підприємця проведено онлайн зустріч за участі керівництва та фахівців податкової служби регіону.
Під час заходу фізичній особі – підприємцю надані роз’яснення щодо подачі заяви про застосування спрощеної системи оподаткування через засоби електронного зв'язку та який порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп.
Зокрема увагу акцентували на перевагах «Електронного кабінету», що залишається одним з найпопулярніших сервісів ДПС України.
Продовжуємо працювати разом на спільний результат!

Особливості справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки юридичними особами

Днями, у пресцентрі інформаційного агентства «МІСТ-ДНІПРО» у форматі Zoom відбулася пресконференція за участі начальника відділу адміністрування місцевих податків і зборів з юридичних осіб та розгляду звернень управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Оксани Бабкіної щодо особливості справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки юридичними особами.
Система місцевих податків і зборів є складовою частиною податкової системи України. Місцеві податки і збори є одним з головних економічних інструментів державного регулювання та важливим джерелом доходів місцевих бюджетів.
До місцевих податків належать такі податки – податок на майно та єдиний податок.
Податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку, плати за землю.
Тема нашої пресконференції присвячена одному з місцевих податків – податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, по платниках податку – юридичних особах.
Відповідно до ст. 266 Податкового кодексу України (ПКУ) платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, що є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка, яка підтверджується документами про право власності.
Ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не більше 1,5 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. м бази оподаткування.
При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів, місцеві ради в межах повноважень, обов’язково визначаються об’єкт оподаткування, платників податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов’язкові елементи.
Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за встановленою формою, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
У разі виникнення новоствореного об’єкта нерухомості податкова декларація платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Одночасно слід зазначити, що підпунктом 266.2.2 статті 266 Податкового кодексу України, визначені об’єкти нерухомості, які не підлягають оподаткуванню.
Нагадаю, це об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, будівлі дитячих будинків сімейного типу, гуртожитки, житлова нерухомість непридатна для проживання, у тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради, об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність у тимчасових спорудах для здійснення підприємницької діяльності та на ринках, об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських об’єднань осіб з інвалідністю та їх підприємств, об’єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів, об’єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення та відпочинку дітей, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій, які є неприбутковими і внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій, об’єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, центрів фізичного здоров’я населення, об’єкти нежитлової нерухомості баз олімпійської та паралімпійської підготовки, об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім’ям, у яких виховується п’ять та більше дітей, будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Також, будівлі промисловості, віднесені до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку;
Одним із актуальних питань на сьогодні є оподаткування таких об’єктів нерухомості, як будівлі промисловості.
Будівлі промисловості – це будівлі віднесені до групи «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора будівель та споруд НК 018-2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B – F КВЕД ДК 009:2010 (B – «Добувна промисловість і розроблення кар’єрів», С – «Переробна промисловість», D – «Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря», E – «Водопостачання; каналізація, поводження з відходами», F – «Будівництво»), та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку (п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ).
Тобто, будівлі промисловості, лише за певних умов, не є об’єктами оподаткування.
Суб’єкт господарювання основна діяльність якого класифікується у секціях B – F та здає приміщення в оренду визначає податкове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за період оренди, визначений в Договорі оренди нерухомого майна – починаючи з першого числа місяця, в якому будівлю передано наймачеві в оренду, до останнього числа місяця, в якому закінчився строк оренди будівлі згідно з актами приймання-передачі.
Якщо будівля промисловості використовується суб’єктом господарювання, основна діяльність якого не класифікується у секціях B – F Національного класифікатора України, то вона оподатковується на загальних підставах.
Також необхідно звернути увагу суб’єктів господарювання, які є власниками житлової нерухомості, ще на одне питання.
За наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, в тому числі його частки, що перебуває, зокрема, у власності юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку), сума податку збільшується на 25 000 грн на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку) (відповідно до п.п. «ґ» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ)
Відповідно до вимог Бюджетного кодексу України податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується платниками до місцевого бюджету територіальної громади, на якій розташовані об’єкти нерухомості.
Особливість місцевих податків і зборів полягає в тому, що платники зобов’язані їх сплачувати відповідно до вимог рішення органу місцевого самоврядування про запровадження платежу після набрання чинності цим рішенням. Установлення місцевих податків та зборів, не передбачених ПКУ, забороняється.

Сільгосптоваровиробниками – платниками єдиного податку до місцевих бюджетів Дніпропетровщини спрямовано майже 126,4 млн гривень

Упродовж січня – березня 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровського регіону від сільськогосподарських товаровиробників (сільгосптоваробники) – платників єдиного податку надійшло майже 126,4 млн гривень.
За словами в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Федаш Наталі у порівнянні з аналогічним періодом минулого року сплата єдиного податку збільшилась на 27,0 млн гривень, або 27,2 відсотків.
Очільниця податкової служби Дніпропетровщини нагадала, що суб’єкти господарювання – юридичні та фізичні особи – підприємці, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності четвертої групи сплачують єдиний податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах (п.п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу України):
- у I кварталі – 10 відсотків;
- у II кварталі – 10 відсотків;
- у III кварталі – 50 відсотків;
- у IV кварталі – 30 відсотків.
Дякуємо усім платникам, хто сумлінно сплачує податки!

Від юридичних осіб – платників збору за місця для паркування транспортних засобів до місцевих скарбниць Дніпропетровського регіону надійшло майже 8,6 млн гривень

Як повідомила очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Федаш Наталя у першому кварталі поточного року суб’єкти господарювання – юридичні особи спрямували до місцевих бюджетів регіону майже 8,6 млн гривень збору за місця для паркування транспортних засобів.
Федаш Наталя зазначила, що позитивна динаміка надходжень цього збору складає 849,9 тис. гривень, або 11,0 відсотків, до минулорічного рівня та нагадала, що збір за місця для паркування транспортних засобів у повному обсязі зараховується до місцевих скарбниць Дніпропетровщини.
Подяка усім суб’єктам господарювання, які добросовісно сплачують податкові платежі та підтримують місцеві громади.

Доступ до публічної інформації

Протягом січня – березня 2024 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) надійшло 103 запити на отримання публічної інформації. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року кількість запитів збільшилась на 53 одиниці.
За результатами опрацювання запитів на публічну інформацію:
- 101 – задоволено, з наданням інформації або відкритої інформації, у тому числі 2 запити не відповідали вимогам ст. 1 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» із змінами, про що запитувачам надані відповідні роз’яснення;
- 2 – знаходиться на виконанні.
З метою поліпшення інформаційного обміну з платниками податків при ГУ ДПС діє електронна поштова скринька dp.publicinfo@tax.gov.ua, запити на публічну інформацію з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками контролюючого органу.
Крім того, для забезпечення прозорості діяльності ГУ ДПС забезпечено оприлюднення публічної інформації у формі 4 наборів відкритих даних на «Єдиному державному webпорталі відкритих даних», data.gov.ua та субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області»:
 Інформація про структуру (організаційну структуру) розпорядника інформації;
 Звіти, в тому числі щодо задоволення запитів на інформацію;
 Інформація із системи обліку публічної інформації;
 Реєстр наборів даних, що перебувають у володінні розпорядника інформації.
Оприлюднені набори даних підтримуються у актуальному стані.

До закінчення Деклараційної кампанії 2024 залишилось 9 календарних днів

Шановні платники!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 30 квітня 2024 року – граничний термін подання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік наступними категоріями платників податку на доходи фізичних осіб:
- громадянами;
- фізичними особами – підприємцями (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування);
- фізичними особами, які здійснюють незалежну професійну діяльність.
Тому не зволікайте!
Декларуйте своєчасно отримані у минулому році доходи!

Незадекларована праця наносить шкоду державі

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Неформальна економіка і незадекларована праця у мирний час обмежують можливості держави проводити сучасну соціальну політику у сферах освіти, охорони здоров’я, розвитку професійних навичок, зайнятості, соціального захисту та пенсійного забезпечення, сприяють ухиленню від сплати податків, зменшують надходження до державного і місцевих бюджетів.
Наразі, у тяжкий для країни і кожного з нас час, коли всі сили і кошти держави спрямовані на наближення перемоги, незадекларована праця і неформальна економіка наносять невиправної шкоди обороноздатності країни.

Закон № 3603: зміни у частині звільнення платників від фінансової відповідальності за помилкову сплату грошового зобов’язання

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Державна податкова служба України у зв’язку з набранням чинності 16.03.2024 Закону України від 23 лютого 2024 року № 3603-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства» (Закон № 3603) повідомила наступне.
Законом № 3603 внесено зміни у частині звільнення платників від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушень іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а саме за помилкову сплату платником, у тому числі податковим агентом, грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок.
Податкове зобов’язання – сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим Податковим кодексом України (далі – Кодекс) та/або Митним кодексом України (п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
На виконання п. 57.1 ст. 57 Кодексу платник зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених Кодексом.
Податковий агент зобов’язаний сплатити суму податкового зобов’язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним із доходу, що виплачується на користь платника податку – фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені Кодексом.
У разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 – 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 Кодексу, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (п. 57.3 ст. 57 Кодексу).
Порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов’язання визначено статтями 124 та 1251 Кодексу, порядок нарахування пені – ст. 129 Кодексу.
Звертаємо увагу, що Законом № 3603 внесено зміни до п. 112.8 ст. 112 Кодексу, зокрема доповнено новим п.п. 112.8.81, яким встановлено, що обставинами, які звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є помилкова сплата платником податків, у тому числі податковим агентом, грошового зобов язання на інший бюджетний рахунок (без порушення законодавчо визначеного строку сплати податку або узгодженої суми грошового зобов’язання до бюджету). Умовою підтвердження таких обставин є вчинення платником дій, передбачених статтею 43 цього Кодексу, щодо повернення помилково сплачених грошових зобов’язань.
Також Законом № 3603 врегульовано питання ненарахування/анулювання нарахованої пені за помилкове зазначення платником податків у платіжних документах неправильного бюджетного рахунку отримувача коштів (за умови своєчасної сплати податку або узгодженої суми грошового зобов’язання до бюджету).
Внесені Законом № 3603 зміни передбачають викладення у новій редакції п.п. 129.9.8 п. 129.9 ст. 129 Кодексу, яким встановлено, що пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у разі помилкової сплати платником податків, у тому числі податковим агентом, грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок (без порушення законодавчо визначеного строку сплати податку або узгодженої суми грошового зобов’язання до бюджету). Умовою підтвердження таких обставин є вчинення платником дій, передбачених ст. 43 цього Кодексу, щодо повернення помилково сплачених грошових зобов’язань.
Положення нової редакції п.п. 112.8.81 п. 112.8 ст. 112 та п.п. 129.9.8 п. 129.9 ст. 129 Кодексу щодо звільнення платників податків, у тому числі податкових агентів, від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень, зокрема в частині помилкової сплати грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок, застосовуються починаючи з 16.03.2024.
Наголошуємо, що для звільнення платника податків від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень, зокрема у частині порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов’язання відповідно до статей 124 та 1251 Кодексу та ненарахування/анулювання пені відповідно до ст. 129 Кодексу потрібним є дотримання визначених обставин.
Першою обставиною є сплата узгодженого грошового зобов’язання платником податків, у тому числі податковим агентом, на інший бюджетний рахунок, ніж той, що передбачений для сплати того чи іншого податку, збору, платежу, контроль за якими покладено на контролюючі органи.
Другою обставиною є сплата узгодженого грошового зобов’язання не пізніше законодавчо визначених граничних строків сплати податків, зборів, платежів.
Звертаємо увагу, що відповідно до п.п. 112.8.81 п. 112.8 ст. 112, п.п. 129.9.8 п. 129.9 ст. 129 Кодексу основною умовою підтвердження обставин помилкової сплати платником податків, у т. ч. податковим агентом, грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок є вчинення платником дій, передбачених ст. 43 Кодексу, щодо повернення помилково сплачених грошових зобов’язань, а саме:
- подання платником податків до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми заяви у довільній формі щодо повернення з бюджету помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов’язання (крім єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок)) протягом 1 095 днів від дня їх виникнення з обов’язковим зазначенням напряму перерахування таких коштів – на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету.
Отже, у разі дотримання платниками податків, у тому числі податковими агентами, положень п.п. 112.8.8 прим.1 п. 112.8 ст. 112 та п.п. 129.9.8 п. 129.9 ст. 129 Кодексу, такі платники звільняються від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень, зокрема від застосування до них штрафних санкцій за несплату узгодженої суми грошового зобов’язання відповідно до статей 124 та 1251 Кодексу та пені, передбаченої ст. 129 Кодексу.
Звертаємо увагу, що відповідно до частини 2 ст. 2 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Закон № 2464) лише Законом № 2464 визначається, зокрема, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску. Окрім цього, частиною 2 ст. 8 Закону № 2464 встановлено, що єдиний внесок не належить до системи оподаткування. Отже, зазначені вище положення про звільнення від фінансової відповідальності не поширюються на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної зі збором та веденням обліку єдиного внеску.
Сплата до бюджету узгоджених податкових зобов’язань із ПДВ, які задекларовані платником у поданих податкових деклараціях з ПДВ, здійснюється платником шляхом поповнення електронного рахунку у Системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ).
Пунктом 200 прим.1.2 ст. 200 прим.1 Кодексу встановлено, що платникам податку автоматично відкриваються рахунки у СЕА ПДВ. Розрахунки з бюджетом у СЕА ПДВ здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого абзацом другим п. 87.1 ст. 87 Кодексу. Згідно з п. 2001.6 ст. 2001 Кодексу за підсумками звітного податкового періоду, відповідно до задекларованих у податковій декларації результатів, а також у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному ст. 200 Кодексу. Оскільки сплата ПДВ до бюджету здійснюється з рахунків, відкритих у СЕА ПДВ, то у частині помилкової сплати платником узгоджених податкових зобов’язань з ПДВ, що задекларовані платником у поданих податкових деклараціях з ПДВ (уточнюючих розрахунках), норми п.п. 112.8.81 п. 112.8 ст. 112 та п.п. 129.9.8 п. 129.9 ст. 129 Кодексу не застосовуються.
Проте у частині помилкової сплати платником суми узгодженого грошового зобов’язання, визначеного за результатами контрольно-перевірочної роботи згідно з податковим повідомленням-рішенням, норми п.п. 112.8.8 прим.1 п. 112.8 ст. 112 та п.п. 129.9.8 п. 129.9 ст. 129 Кодексу застосовуються.
Крім того, при поверненні помилково та/або надміру зарахованих до бюджету сум акцизного податку в порядку, визначеному ст. 43 Кодексу, сплачених платниками акцизного податку на електронний рахунок у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, слід враховувати вимоги п. 27 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408 «Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового» із змінами.

Розміщення реквізитів рахунків для сплати податків, зборів, єдиного внеску та інших платежів до бюджету

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Своєчасне доведення платникам податків реквізитів рахунків для сплати податків, зборів та платежів, відкритих Державною казначейською службою України, відбувається шляхом їх розміщення в центрах обслуговування платників, на офіційному субсайті відповідного територіального органу ДПС або на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).
Одночасно, за принципами, визначеними п. 42 прим. 1.1 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) функціонує Електронний кабінет, який забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, автоматизованого визначення рахунків для сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) на поточну дату конкретного платника податків.

Об’єкт та база оподаткування платою за землю

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).
Земельний податок – це обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Орендна плата для цілей розділу XII «Податок на майно» ПКУ – це обов’язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Об’єктами оподаткування платою за землю є:
- об’єкти оподаткування земельним податком (п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПКУ):
- земельні ділянки, які перебувають у власності (п.п. 270.1.1.1 п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПКУ);
- земельні частки (паї), які перебувають у власності (п.п. 270.1.1.2 п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПКУ);
- земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування (п.п. 270.1.1.3 п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПКУ);
- об’єкти оподаткування орендною платою – земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди (п.п. 270.1.2 п. 270.1 ст. 270 ПКУ).
Базою оподаткування платою за землю є:
- нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розд. XIІ ПКУ (п.п. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 ПКУ);
- площа земельної ділянки, нормативну грошову оцінку якої не проведено (п.п. 271.1.2 п. 271.1 ст. 271 ПКУ).
База оподаткування по земельних частках (паях) визначається згідно із даними земельних ділянок, на які фізичні особи мають право як власники земельних часток (паїв), з урахуванням підпунктів 271.1.1 та 271.1.2 п. 271.1 ст. 271 ПКУ (четвертий абзац п. 271.1 ст. 271).
Пунктом 289.1 ст. 289 розд. XIІ ПКУ встановлено, що для визначення розміру земельного податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.
Згідно з п. 289.2 ст. 289 розд. XIІ ПКУ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 01 січня поточного року, що визначається за формулою:
Кi = І:100,
де І – індекс споживчих цін за попередній рік.
У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відс., такий індекс застосовується із значенням 115.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Щодо сплати єдиного внеску за себе ФОПами – платниками єдиного податку у період дії воєнного стану в Україні

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Відповідно до п. 4 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року      № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок), зокрема, є фізичні особи – підприємці (ФОП), в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів)).
Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464.
Так, згідно з абзацом першим п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 тимчасово, з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, особи, зазначені у пунктах 4, 5 та 5 прим. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе. При цьому положення абзацу другого п. 2 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 щодо таких періодів для таких осіб не застосовується.
При цьому такими особами розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався (абзац другий п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

Ставка ПДФО, за якою оподатковується заробітна плата працівника, який працює у резидента Дія Сіті за сумісництвом на підставі трудового контракту

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Організаційні, правові та фінансові засади функціонування правового режиму Дія Сіті, що запроваджується з метою стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні шляхом створення сприятливих умов для ведення інноваційного бізнесу, розбудови цифрової інфраструктури, залучення інвестицій, а також талановитих спеціалістів визначені Законом України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» із змінами (далі – Закон № 1667).
Для провадження господарської діяльності резидент Дія Сіті має право залучати працівників на підставі трудових договорів (контрактів), гіг-спеціалістів – на підставі гіг-контрактів відповідно до Закону № 1667, а також підрядників та виконавців, у тому числі фізичних осіб – підприємців, – на підставі інших цивільно-правових чи господарсько-правових договорів у порядку, визначеному законодавством (ст. 4 Закону № 1667).
Згідно з п.п. 14.1.283 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами (далі – ПКУ) спеціалісти резидента Дія Сіті – це гіг-спеціалісти, що виконують роботу (надають послуги) на замовлення та на користь (в інтересах) резидента Дія Сіті на підставі гіг-контракту, укладеного в порядку, передбаченому Законом № 1667, та/або особи, які перебувають із резидентом Дія Сіті у трудових відносинах.
Трудові відносини з працівниками та гіг-спеціалістами резидента Дія Сіті регулюються розділом V Закону № 1667, ст. 16 якого передбачено, що при наймі працівника резидент Дія Сіті може укладати з ним контракт як особливу форму трудового договору, спрямовану на забезпечення умов для ініціативності та самостійності працівника з урахуванням його індивідуальних здібностей і професійних навичок, підвищення взаємної відповідальності сторін.
Статтею 5 Закону № 1667 визначено вимоги до резидента Дія Сіті, пунктами 2 та 3 частини 1 якої встановлено, що:
- розмір середньої місячної винагороди залученим працівникам та гіг-спеціалістам, починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому набуто статус резидента Дія Сіті, кожного календарного місяця становить не менше, ніж еквівалент 1 200 євро за офіційним курсом гривні щодо євро, встановленим Національним банком України станом на перше число відповідного календарного місяця;
- середньооблікова кількість працівників та гіг-спеціалістів юридичної особи (у разі залучення) за підсумками кожного календарного місяця, починаючи з наступного за календарним місяцем, в якому юридичною особою набуто статус резидента Дія Сіті, становить не менше дев’яти осіб.
Тобто, пунктами 2 та 3 частини 1 ст. 5 Закону № 1667 не передбачено поділу резидента Дія Сіті працівників на штатних та за сумісництвом.
Особливості оподаткування доходів спеціалістів резидентів Дія Сіті встановлені п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ, відповідно до п.п. 170.14 прим. 1.1. якого податковим агентом платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті під час нарахування (виплати) на його користь доходів у вигляді заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику податку у зв’язку з трудовими відносинами чи у зв’язку з виконанням гіг-контракту, укладеного у порядку, передбаченому Законом № 1667, є резиденти Дія Сіті.
Згідно з п.п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ, оподатковуються доходи платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті, що виплачуються на його користь резидентом Дія Сіті у вигляді:
а) заробітної плати;
б) винагороди за гіг-контрактом, укладеним у порядку, передбаченому Законом № 1667, у тому числі винагороди за створення та перехід прав на твори, створені за замовленням;
в) авторської винагороди за створення службового твору та перехід прав на службові твори.
Крім того, відповідно до п.п. 170.14 прим. 1.3 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ положення п.п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ застосовуються до загального (річного) оподатковуваного доходу у вигляді заробітної плати чи винагороди, що нараховується (виплачується, надається) платнику податку у зв’язку з трудовими відносинами чи у зв’язку з виконанням гіг-контракту, розмір якого не перевищує еквівалент 240 000 євро за календарний рік за офіційним курсом гривні щодо євро, встановленим Національним банком України станом на 1 січня звітного податкового року. При цьому в цілях розрахунку такого розміру до нього не включається дохід спеціаліста резидента Дія Сіті, оподаткований податковим агентом – резидентом Дія Сіті у порядку, передбаченому підпунктами 170.14 прим. 1.4 та 170.14 прим. 1.5 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ, за ставкою 18 відс., встановленою п. 167.1 ст. 167 ПКУ. У разі якщо сума отриманого доходу перевищує зазначений розмір, до суми такого перевищення застосовується ставка, встановлена п. 167.1 ст. 167 ПКУ, при цьому платник податків зобов’язаний відобразити суму такого перевищення у складі загального місячного (річного) оподатковуваного доходу за відповідний звітний рік та подати річну декларацію про майновий стан і доходи відповідно до ПКУ і самостійно сплатити податок на доходи фізичних осіб з суми такого перевищення.
У разі якщо податковий агент – резидент Дія Сіті у відповідний календарний місяць не відповідав вимогам, визначеним пунктами 2 та 3 частини 1 ст. 5 Закону № 1667, такий податковий агент зобов’язаний у межах податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування самостійно нарахувати податок на доходи фізичних осіб за ставкою, встановленою п. 167.1 ст. 167 ПКУ, щодо доходів спеціалістів резидента Дія Сіті, передбачених у підпунктах «а» – «б» п.п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ, що були виплачені протягом такого календарного місяця, та сплатити його до подання податкового розрахунку.
При цьому сума такого сплаченого податку податковим агентом не включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу спеціалістів резидента Дія Сіті (п.п. 170.14 прим. 1.5 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ).
Враховуючи викладене, заробітна плата працівника, який працює у резидента Дія Сіті за сумісництвом на підставі трудового контракту, оподатковується податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) за ставкою 5 відс. за умови дотримання усіх вимог, визначених п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ.