Податкові новини (ДПС у Дніпропетровській області) 02.05.2024

Завершено кампанію подання Звіту про КІК за 2022 – 2023 роки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Державна податкова служба України повідомляє про закінчення кампанії подання контролюючими особами Звітів про контрольовані іноземні компанії (далі – КІК) за 2022 та 2023 звітні періоди.
За оперативними даними 11 391 контролером подано 30 057 Звітів про контрольовані іноземні компанії (далі – Звіт) по 14 116 КІК, з яких 9 988 Звітів – за скороченою формою та 20 069 Звітів – за повною.
Так, 11 143 фізичними особами подано 29 355 Звітів про 13 755 КІК та 248 юридичними особами подано 702 Звіти про 361 КІК.
Основними країнами реєстрації КІК є Республіка Польща – 25 %, Велика Британія – 13 %, Сполучені Штати Америки – 11 %, Республіка Кіпр – 9 %, Естонська Республіка – 7 %, інші країни – 35 %.
За результатами декларування сума податку до сплати становить 1 776 млн гривень.
Зауважуємо, що відповідно до норм чинного законодавства (підпункт 69.38 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ)) тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 ПКУ, та пені.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/779389.html

Інформаційний лист № 5/2024: Огляд запитів* платників податків на отримання індивідуальних податкових консультацій у сфері міжнародного оподаткування
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/broshuri-ta-listivki/779216.html повідомила про Інформаційний лист № 5/2024, який присвячено окремим запитанням платників податків на отримання індивідуальних податкових консультацій у сфері міжнародного оподаткування.
У листі ви дізнаєтеся відповіді на питання щодо:
оподаткування доходів нерезидентів;
трансфертного ціноутворення.
Ознайомитися з інформаційним листом можна тут: https://tax.gov.ua/data/material/000/657/779216/InfoList5_2024.pdf

Пасхальний кошик захисникам від податківців Дніпропетровщини

Фахівці податкової служби Дніпропетровського регіону продовжують підтримувати традиції, започатковані з березня 2022 року.
Напередодні найбільшого з християнських свят – Пасхи (Великодня) податківці Дніпропетровщини для підтримки Збройних Сил України провели благодійну акцію «В єдності наша сила: Пасхальний кошик захисникам!».
В акції прийняли участь усі бажаючі. Працівники податкової служби приготували улюблені страви для воїнів і святково їх оформили.
Кожний учасник акції втілив своє бажання – передати нашим захисникам разом з великодніми гостинцями тепло і любов своїх сердець, найщирішу підтримку і повагу, безмежну та глибоку вдячність нашим героям за те, що вони роблять заради нашого спокою, безпеки, миру та Перемоги.
Напередодні Світлого Христового Воскресіння керівництво Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на чолі з в. о. начальника податкової служби Дніпропетровщини Наталею Федаш завітали до оборонців. Захисникам неба разом з теплими побажаннями передано пасхальні кошики.
Вітання саме напередодні Великодня є досить символічним. Адже Воскресіння Христове – це одне з найрадісніших свят, що символізує початок нового життя та дає сили боротися за нього.
Звертаючись до воїнів, Наталя Федаш підкреслила: «Те, що ми можемо відсвяткувати Великдень вдома, Ваша заслуга! Ви бороните свободу та незалежність рідної України. Низький уклін Вам, наші герої! Бажаємо Вам невичерпної енергії, сил та мужності, тепла у душі, любові у родині!».
Разом – до Перемоги!
Слава Україні!
Героям Слава!

Дніпропетровщина тримає економічний фронт

Протягом січня – квітня 2024 року надходження платежів до бюджетів усіх рівнів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) від платників Дніпропетровщини склали понад 38,7 млрд гривень.
Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, до державного бюджету у січні – квітні поточного року надійшло понад 15,3 млрд грн, що на понад 3,1 млрд грн, або на 25,5 відс., більше ніж за підсумками відповідного періоду 2023 року.
Місцеві бюджети протягом чотирьох місяців 2024 року отримали майже 12,6 млрд гривень. Надходження збільшились на понад 2,2 млрд грн порівняно з січнем – квітнем 2023 року, темп росту – 122 відсотки.
До державних цільових фондів упродовж січня – квітня 2024 року платники Дніпропетровщини спрямували понад 10,8 млрд грн єдиного внеску. Це майже на 1,3 млрд грн, або на 13,3 відс., більше минулорічного показника відповідного періоду.
Керівниця податкової служби регіону подякувала платникам за роботу, за відповідальне ставлення до своєчасного наповнення бюджетів та фондів, за внесок в нашу Перемогу!

Чи повинен ФОП сплачувати ПДВ із суми комісії, яку утримав закордонний маркетплейс за продаж товарів/послуг на запропонованій ним інтернет-платформі? Чи потрібно сплачувати ПДВ із сум сплаченої ФОП комісії, до якої включено оплату за отримані послуги з реклами, наданих закордонним маркетплейсом на своїй інтернет-платформі?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.
Пунктами 186.2 – 186.4 статті 186 розділу V ПКУ визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається по місцю реєстрації постачальника, або отримувача відповідних послуг, або по місцю фактичного надання відповідних послуг.
Місцем постачання послуг, зазначених у пункті 186.3 статті 186 розділу V ПКУ, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання.
Місцем постачання електронних послуг вважається місцезнаходження отримувача послуг (пункт 186.3 прим.1  статті 186 розділу V ПКУ).
Місцем постачання послуг, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2, 186.3 і 186.3 прим.1 статті 186 розділу V ПКУ, є місце реєстрації постачальника (пункт 186.4 статті 186 розділу V ПКУ).
Отже, порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг безпосередньо залежить від місця їх постачання.
Термін «електронні послуги» та види таких послуг визначено у підпункті 14.1.56 прим.5 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ. Так, під електронними послугами розуміються послуги, які постачаються через мережу Інтернет, автоматизовано, за допомогою інформаційних технологій та переважно без втручання людини, у тому числі шляхом встановлення спеціального застосунку або додатка на смартфонах, планшетах, телевізійних приймачах чи інших цифрових пристроях. До таких послуг, зокрема, але не виключно, належать послуги з:
надання рекламних послуг у мережі Інтернет, мобільних додатках та на інших електронних ресурсах, надання рекламного простору, у тому числі шляхом розміщення банерних рекламних повідомлень на вебсайтах, вебсторінках чи вебпорталах;
надання доступу до інформаційних, комерційних, розважальних електронних ресурсів та інших подібних ресурсів, зокрема, але не виключно, розміщених на платформах спільного доступу до інформації чи відеоматеріалів.
Особливості  оподаткування ПДВ операцій з постачання електронних послуг нерезидентами – платниками ПДВ фізичним особам (у тому числі фізичним особам – підприємцям, яких не зареєстровано як платників ПДВ) на митній території України встановлено статтею 208 прим.1 розділу V ПКУ.
Зокрема, особою для цілей оподаткування ПДВ є особа – нерезидент, яка не має постійного представництва та постачає на митній території України фізичним особам, у тому числі фізичним особам – підприємцям, не зареєстрованим платниками ПДВ, електронні послуги, у тому числі шляхом надання доступу до електронних послуг через електронний інтерфейс, надання технічних, організаційних, інформаційних та інших можливостей, які здійснюються з використанням інформаційних технологій і систем, для встановлення контактів та укладення угод між продавцями і покупцями та/або постачає такі електронні послуги за посередницькими договорами від власного імені, але за дорученням надавача електронних послуг (підпункт «д» підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).
Відповідно до пункту 208 прим.1.1 статті 208 прим.1 розділу V ПКУ встановлюються правила оподаткування електронних послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, у разі постачання таких послуг фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, яку не зареєстровано як платника податку (далі у цій статті – фізична особа), особою – нерезидентом, яка визначена підпунктом «д» підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ і яку зареєстровано як платника податку відповідно до пункту 208 прим.1.2 статті 208 прим.1 розділу V ПКУ.
Таким чином, якщо послуги, які надаються ФОПу закордонним «маркетплейсом» відповідно до умов договору та норм ПКУ класифікуються як електронні послуги, то місце постачання таких послуг визначається на митній території України, а тому такі послуги є об’єктом оподаткування ПДВ, а нарахування та сплата ПДВ за такою операцією здійснюється в залежності від статусу ФОПа (зареєстрований чи не зареєстрований платником ПДВ)
Якщо постачання електронних послуг через мережу Інтернет нерезидентом здійснюється фізичній особі – підприємцю, яку не зареєстровано платником ПДВ, то нарахування та сплата ПДВ за такою операцією має здійснюватися особою – нерезидентом відповідно до статті 208 прим.1 розділу V ПКУ, тобто іноземним «маркетплейсом» (якщо такий «маркетплейс» зареєстрований платником ПДВ в Україні).
Якщо постачання електронних послуг через мережу Інтернет нерезидентом  здійснюється фізичній особі – підприємцю – платнику ПДВ, то обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ виникає у фізичної особи – підприємця – платника ПДВ відповідно до статті 208 розділу V ПКУ.
Відповідно до пунктів 208.2 і 208.3 статті 208 розділу V ПКУ отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку або за ставкою 7 відсотків для послуг, визначених абзацами четвертим – шостим підпункту «в» пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, на базу оподаткування, визначену згідно з пунктом 190.2 статті 190 розділу V ПКУ.
Отже, ФОП – платник ПДВ – отримувач послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України, є відповідальною особою у частині нарахування та сплати податку до бюджету за такі послуги (суми комісії, яку отримав закордонний маркетплейс за продаж товарів/послуг та послуг з реклами).
Довідково зазначаємо, що перевірити інформацію стосовно реєстрації платником ПДВ – нерезидента можна на вебпорталі ДПС за посиланням Електронний кабінет→Реєстри→Дані реєстру платників ПДВ при умові ідентифікації за допомогою електронного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Що вважається «належним чином» завіреними копіями фінансової звітності КІК та чи потребує перекладу українською мовою фінансова звітність КІК?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до підпункту 39 прим.2.5.2 пункту 39 прим.2.5 статті 39 прим.2 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) контролюючі особи зобов’язані подавати Звіт про контрольовані іноземні компанії (далі – Звіт) до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
До Звіту обов’язково додаються завірені належним чином копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії (далі – КІК), що підтверджують розмір прибутку КІК за звітний (податковий) рік.
Норма підпункту 39 прим.2.5.2 пункту 3 прим.2.5 статті 39 прим.2 Кодексу зумовлює необхідність урахування платниками податків стандартів оформлення документів, визначених національним стандартом як нормативним документом відповідно до статей 1, 23 Закону України «Про стандартизацію».
Порядок засвідчення копій документів визначено пунктом 5.26 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційнорозпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» ДСТУ 4163:2020, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 01.07.2020 № 144, який набрав чинності 01.09.2021.
Пунктом 5.26 Національного стандарту «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163:2020) передбачено, що відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «згідно з оригіналом», найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій».
Отже, особа, яка є підписантом фінансової звітності, проставляє відмітку про засвідчення копії такого документа.
Водночас Законом № 851 визначено, що електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа, без яких він не може бути підставою для його обліку і не матиме юридичної сили.
Одним із таких реквізитів є електронний підпис, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб’єктами електронного документообігу. Накладання електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», завершує порядок створення електронного документа.
Тож контролююча особа зобов’язана подати до контролюючого органу копії фінансової звітності КІК, завірені відповідно до вимог пункту 5.26 Національного стандарту «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163:2020) (за можливістю), разом зі Звітом засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та кваліфікованого електронного підпису, і тільки такий документ матиме юридичну силу, вважатиметься належним чином завіреним, оскільки особа, яка накладає електронний цифровий підпис, засвідчує достовірність інформації, що міститься в електронному документі, зокрема у фінансовій звітності КІК.
Водночас норми чинного законодавства не передбачають переклад українською мовою фінансової звітності, складеної іноземною мовою, як і її апостилювання та нотаріального засвідчення.
Більше щодо окремих питань запроваджених правил про контрольовані іноземні компанії в Інформаційному листі ДПС № 3/2024 – за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/775003.htm

Закон України № 3603: в яких випадках платник податків має право взаємодіяти з контролюючим органом у режимі відеоконференції?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 16.03.2024 набрав чинності (крім деяких положень, які набирають чинності з 1 квітня, 16 червня, 1 липня, 1 серпня 2024 року) Закон України від 23 лютого 2024 року № 3603-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства» (далі – Закон № 3603).
З урахуванням змін, внесених Законом № 3603 до Податкового кодексу України (далі – Кодексу), платник податків особисто або через свого представника може взаємодіяти з контролюючим органом в режимі відеоконференції під час розгляду:
- матеріалів скарг щодо оскарження платником податків податкових повідомлень-рішень або інших рішень контролюючих органів, а також податкових повідомлень особі нерезиденту (абзац четвертий п. 56.3 та абзац перший п.п. 56.24.1 п. 56.24 ст. 56 Кодексу);
- матеріалів скарг щодо оскарження платником податків рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (п.п. 56.23.2 п. 56.23 ст. 56 Кодексу);
- при розгляді матеріалів перевірки, у т. ч. електронної перевірки (абзац перший п.п. 86.7.3 п. 86.7 та абзац четвертий п. 86.11 ст. 86 Кодексу).

Право платників податків на отримання індивідуальних податкових консультацій

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Платники податків мають право на отримання індивідуальних податкових консультацій з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, при зверненні у паперовій або електронній формі до такого органу. Це передбачено статтею 52 Податкового кодексу України.
Таке звернення повинно містити:
- найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв’язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні;
- код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);
- зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації (наведення фактичних обставин);
- власноручний підпис або кваліфікований електронний підпис, або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, платника податків відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»;
- дату звернення.
Слід відмітити, що на звернення платника податків, що не відповідає вказаним вимогам, індивідуальна податкова консультація не надається, а надсилається відповідь за підписом керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) у паперовій або електронній формі у порядку та строки, передбачені Законом України «Про звернення громадян».

В які терміни ФОП на загальній системі оподаткування сплачує задекларовану нею суму податкових зобов’язань з ПДФО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб. При цьому, податкова декларація за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, подається самозайнятими особами, в тому числі фізичними особами – підприємцями до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ)
Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.
Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.

Чи подаються додатки до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств у разі відсутності операцій (показників) для їх заповнення?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація, розрахунок, звіт (далі – податкова декларація) – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов’язання, у тому числі податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.
Додатки до податкової декларації є її невід’ємною частиною.
Податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п. 46.5 ст. 46 ПКУ та чинному на час її подання (п. 48.1 ст. 48 ПКУ).
Платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ст. 49 ПКУ).
Згідно з п. 49.3 ст. 49 ПКУ податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів.
а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155).
Платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог законів України № 851 та № 2155 (п. 49.4 ст. 49 ПКУ).
Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 20.02.2023 № 101) (зі змінами та доповненнями) (далі – Декларація).
У Декларації платник податку повинен зазначити усі передбачені в ній показники.
Якщо будь-який рядок Декларації або додатка до Декларації не заповнюється через відсутність показників, то у разі подання Декларації у паперовому вигляді такий рядок прокреслюється, в електронному вигляді – не заповнюється.
Додатки до окремих рядків Декларації, незаповнені через відсутність показників, контролюючим органам не подаються.
Відповідно до п. 46.2 ст. 46 ПКУ фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) є додатком до Декларації та її невід’ємною частиною.
Водночас не вимагається подання фінансової звітності для Декларацій, які подаються суб’єктами господарювання – юридичними особами, які обрали спрощену систему оподаткування, фізичними особами підприємцями, у тому числі такими, що обрали спрощену систему оподаткування, фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
Про наявність додатків, які подаються разом з Декларацією, платник податку зазначає в таблиці «Наявність додатків».

До уваги платників рентної плати за спеціальне використання води!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 255.3 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води (далі – рентна плата) є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі.
У разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води рентна плата обчислюється і сплачується у п’ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.13 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Перелік випадків, за яких за фактичний обсяг використаної платником води рентна плата не справляється визначено п. 255.4 ст. 255 ПКУ, зокрема рентна плата не справляється за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та платників єдиного податку.
Також п. 255.2 ст. 255 ПКУ визначено, що не є платниками рентної плати водокористувачі, які використовують воду виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та платників єдиного податку.
Для цілей ст. 255 ПКУ під терміном «санітарно-гігієнічні потреби» слід розуміти використання води в туалетних, душових, ванних кімнатах і умивальниках та використання для утримання приміщень у належному санітарно-гігієнічному стані.
Отже, рентна плата не справляється за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб, тому не підлягає обчисленню у п’ятикратному розмірі у разі перевищення річного ліміту, встановленого у дозволі на спеціальне водокористування.

Якими документами можна підтвердити, що нерезидент, на користь якого була здійснена виплата доходу, є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) цього доходу?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Чинне законодавство не встановлює форму єдиного документу, що підтверджує статус контрагента як бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу, який повинна мати особа на момент виплати.
Документами, які підтверджують статус бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу можуть бути будь-які документи, які підтверджують фактичне право особи на такі доходи (зокрема, але не виключно, ліцензії, патенти, договори, документи або правочини, що підтверджують право власності на активи (цінні папери, інше майно або майнові права), внесення інвестицій (правочини або платіжні документи), офіційні листи компетентних органів).
Більше щодо оподаткування доходів нерезидентів, трансфертного ціноутворення – в Інформаційному листі ДПС № 5/2024 – за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/779224.html.