Податкові новини (ДПС у Дніпропетровській області) 13.05.2024

13 май, 22:30

До місцевих бюджетів у січні – квітні 2024 року надійшло 131,9 млрд гривень

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
За оперативними даними надходження до місцевих бюджетів у січні – квітні 2024 року по платежах, що контролюються ДПС, становлять 131,9 млрд гривень.
У квітні 2024 року місцеві бюджети отримали 34,1 млрд гривень.
Дякуємо платникам за фінансову підтримку держави!
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/781652.html


Суд підтримав позицію податківців щодо правомірності застосування штрафних санкцій

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/782117.html повідомила.
Судом касаційної інстанції підтримано позицію контролюючого органу щодо правомірності прийнятого рішення, яким застосовано до позивача штрафні санкції за зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів в місцях, не внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання.
Сторонами не заперечується та матеріалами справи підтверджено зберігання позивачем алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що здійснювалося у складському приміщенні, яке перебувало під митним контролем та використовувалося позивачем як додаткове приміщення магазину безмитної торгівлі, а відтак позивач, як утримувач магазину безмитної торгівлі, зобов`язаний вносити відомості про місцезнаходження цього приміщення до Єдиного державного реєстру місць зберігання.
Відтак, враховуючи відмінність правового регулювання повноважень податкових та митних органів, що визначені Законом України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.2005 №481/95-ВР (далі – Закон № 481/95-ВР) та Митного кодексу України (далі – МК України), сферу дії цих законодавчих актів та мету, суди попередніх інстанцій неправильно застосували до спірних правовідносин лише норми митного законодавства та з урахуванням встановлених у справі обставин дійшли помилкового висновку, що є підстави для визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, з приводу правомірності якого виник спір.
Судова колегія не приймає доводи позивача про те, що до спірних правовідносин переважно слід застосовувати положення статті 421 МК України, а не статті 15 Закону №481/95-ВР, оскільки конкуренція між вказаними нормами відсутня, з огляду на різне правове регулювання.
Так, стаття 421 МК України передбачає вимоги до облаштування та розташування магазину безмитної торгівлі, а вимоги статті 15 Закону №481/95-ВР – обов`язок господарюючого суб`єкта зберігати алкогольні напої та тютюнові вироби в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання.
Підсумовуючи наведене, Верховний Суд виснував, що податковий орган діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законом та обґрунтовано застосував до позивача штрафні санкції.
Відтак, Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду від 18.04.2024 у справі № 320/3752/22 касаційну скаргу відповідача задоволено; рішення Київського окружного адміністративного суду від 06.10.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2023 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивача відмовлено повністю.


Взаємодія державних органів: на Дніпропетровщині проведено спільну нараду з питань збільшення податкових надходжень

Своєчасне і у повному обсязі наповнення бюджетів, особливо сьогодні, має пріоритетне значення для стабільного функціонування економіки країни.
На Дніпропетровщині проведено спільну нараду з представниками Фонду державного майна України, Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС), Головного сервісного центру МВС та Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях.
У заході прийняв участь заступник начальника ГУ ДПС Федір Терханов.
Мета наради: вироблення спільної позиції стосовно наповнення бюджету за рахунок податкових надходжень під час здійснення операцій з купівлі-продажу колісних транспортних засобів.
Увагу акцентовано на питаннях збільшення надходжень до бюджетів, зокрема за  рахунок відповідної оцінки транспортних засобів.
Як зазначив Федір Терханов, податки і збори є значним джерелом наповнення місцевих бюджетів. Завдяки ним регіони можуть спрямовувати кошти на вирішення першочергових задач. Тому важливо сприяти розвитку власного податкового потенціалу: результат прозорого механізму сплати податкових зобов’язань – збільшення надходжень до бюджетів.


Понад 4,9 млрд грн ПДВ – внесок платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету

Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, за результатами роботи у січні – квітні 2024 року платниками ПДВ спрямовано до загального фонду державного бюджету понад 4,9 млрд гривень. Надходження виросли у порівнянні з 2023 роком на понад 1,0 млрд грн, або на 25,4 відсотків.
Наталя Федаш подякувала платникам за фінансову підтримку держави та нагадала, що особа, яка веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи, зобов’язана зареєструватися платником ПДВ як окрема особа в межах спільної діяльності, якщо за договором про спільну діяльність здійснюється господарська діяльність з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Податкового кодексу України, та в рамках договору про спільну діяльність загальна сума від здійснення таких операцій постачання нарахована (сплачена) протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн (без урахування ПДВ).


Результати роботи податкової служби Дніпропетровщини з надання послуг платникам у ЦОПах

В Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), станом на 01.05.2024 адміністративні послуги надаються у 33 Центрах обслуговування платників при ДПІ, мобільному ЦОП та ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
Наразі центри обслуговування платників (ЦОП) державних податкових інспекцій  Головного управління ДПС у Дніпропетровській області здійснюють сервісне обслуговування платників податків (платників єдиного внеску), зокрема надають адміністративні послуги, інші функції сервісного обслуговування платників податків незалежно від місця обліку платника податків.
Платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних.
ЦОПами надається 81 адміністративна послуга, 55 з яких – безкоштовно.
Так, протягом січня – квітня 2024 року до ЦОПів Дніпропетровської області надійшло 117 111 звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг, що на 20 777 звернень більше у порівнянні з аналогічним періодом 2023 року. В т. ч. в електронному вигляді надійшло 48 026 звернень, або 41,0 відс. від загальної кількості, та на 14 079 звернень більше у порівнянні з відповідним періодом минулого року.
За чотири місяці поточного року платниками податків отримано                                         111 406 адміністративних послуг, що на 19 609 послуг більше ніж у відповідний період минулого року. В т. ч. в електронному вигляді суб’єктами звернень отримано 42 500 адміністративних послуг, або 38,1 відс. від загальної кількості отриманих адміністративних послуг, та на 12 699 послуг більше ніжу відповідному періоді 2023 року.
З початку року здійснено 817 виїздів мобільного ЦОПу до територіальних громад Дніпропетровської області для надання адміністративних послуг їх мешканцям, в тому числі – 278 адресних виїздів до маломобільної групи населення та 496 до центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП) територіальних громад Дніпропетровщини.
Станом на 01.05.2024 фахівцями, задіяними у роботі мобільного ЦОПу, надано 2 656 адміністративних послуг, в т. ч. 384 адміністративні послуги під час адресних виїздів до маломобільних груп населення та 5 619 інших послуг.
Зокрема, під час роботи мобільного ЦОПу в ЦНАПах територіальних громад Дніпропетровської області до фахівців ГУ ДПС звернулось 4 019 громадян, якими отримано 1 073 адміністративні послуги та 3 230 інших послуг.
Під час роботи мобільного ЦОПу приділялась увага роз’ясненню податкового та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, у тому числі актуальним питанням сьогодення.
Продовжуємо надавати податковий сервіс і надалі.


Комунікаційна податкова платформа: земельний податок, порядок нарахування та терміни сплати

За зверненням представника садівничого товариства на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у форматі онлайн проведено зустріч.
Спілкувались про особливості сплати податку за земельні ділянки, які приватизовані членами садівничого товариства.
Податківці проінформували про можливості онлайн-сервісів ДПС України та мобільного застосунку «Моя податкова».
Комунікації тривають!


До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 27.03.2024 № 154 затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо окремих питань застосування режиму звільнення від оподаткування податком на додану вартість, що був встановлений пунктом 38 прим.1 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – УПК № 154).
В УПК № 154, зокрема розглянуто питання: Чи є підстави для нарахування податкових зобов’язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу, у разі якщо попередня оплата за кошти державного бюджету була здійснена до 31.12.2023 особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, та отримана до 31.12.2023 платником податку – постачальником за лікарські засоби, медичні вироби та допоміжні засоби до них у розмірі 100 відсотків вартості таких товарів до завершення дії звільнення від оподаткування податком на додану вартість, яке було встановлено пунктом 38 прим.1 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, а операції з їх постачання здійснюються після завершення дії цього звільнення?
З УПК № 154 можна ознайомитись на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/uzagalnyuyuchi-podatkovi-konsultatsii/78894.html


Який термін подання податковими агентами Розрахунку згідно ПКУ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 та п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (Розрахунок) до контролюючого органу за основним місцем обліку.


Платник стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 42.6 ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851), від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155) без укладення відповідного договору.
Керівник платника податків визначає, змінює перелік уповноважених осіб платника податків, які наділяються правом підписання, подання, отримання ними документів та інформації через електронний кабінет від імені платника податків, та визначає їхні повноваження.
Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог Закону № 851 та Закону № 2155.
Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється виключно у випадках:
- отримання інформації від кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг про завершення строку чинності (або скасування) кваліфікованого сертифіката відкритого ключа керівника платника податків;
- отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про зміну керівника платника податків;
- отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення юридичної особи;
- наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи;
- наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків у зв’язку зі смертю.
Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.


Яким чином здійснюється обмін інформацією між НБУ та ДПС про порушення резидентами граничного строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів з метою нарахування пені?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до частини першої ст. 10 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» із змінами (далі – Закон № 2473) уповноважені установи зобов’язані надавати Національному банку України (далі – НБУ) інформацію про валютні операції, що здійснюються суб’єктами валютних операцій через ці установи, а також про власні валютні операції.
Суб’єкти валютних операцій – резиденти зобов’язані надавати інформацію про їхні валютні операції уповноваженим установам, через які здійснюються такі валютні операції. Суб’єкти валютних операцій – нерезиденти зобов’язані надавати інформацію про їхні валютні операції уповноваженим установам, через які здійснюються такі валютні операції, у межах, що стосуються діяльності таких суб’єктів валютних операцій в Україні (частина друга ст. 10 Закону № 2473).
НБУ співпрацює з іншими органами державної влади щодо обміну інформацією, пов’язаною із здійсненням валютних операцій, з урахуванням положень законодавства про банківську таємницю (частина п’ята ст. 10 Закону № 2473).
Водночас, частиною дванадцятою ст. 11 Закону № 2473 передбачено, що органи валютного нагляду обмінюються інформацією щодо виявлених порушень валютного законодавства, отриманою ними під час здійснення валютного нагляду, з метою реалізації повноважень у сфері валютного регулювання та нагляду.
Пунктом 25 «Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів» затвердженої постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 7 (далі – Інструкція № 7), банк відповідно до Правил організації статистичної звітності, що подається до НБУ, затверджених постановою Правління НБУ від 13 листопада 2018 року № 120, надає Національному банку інформацію про виявлені факти ненадходження в установлені Національним банком граничні строки розрахунків або строки, визначені у висновках, грошових коштів, товарів (або незавершення у граничні строки розрахунків імпортних операцій резидентів без увезення продукції на територію України), уключаючи такі факти за власними операціями банку.
Обмін інформацію з питань забезпечення валютного контролю здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1995 року № 1044 «Про заходи щодо забезпечення контролю за зовнішньоекономічною діяльністю та валютного контролю» із змінами.
Інформаційна взаємодія для здійснення валютного нагляду проводиться у відповідності до Протоколу № 3 від 03.01.2024 погодження реквізитів, форми та строків обміну інформацією, необхідною для здійснення валютного нагляду, до Угоди про інформаційне співробітництво між Державною податковою службою України та НБУ від 22 грудня 2020 року.
У відповідності до Протоколу № 3 НБУ щомісячно (не пізніше 25 числа місяця) надає до Державної податкової служби України дані з інформації про порушення встановлених граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, що надається банками до НБУ відповідно до вимог Інструкції № 7.


ФОП – платник єдиного податку 4 групи орендовану земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, не використовує у діяльності: що з МПЗ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 14.1.114 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ) – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума МПЗ, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній, зокрема, фізичній особі – підприємцю, є загальним МПЗ.
Особливості визначення загального МПЗ платників єдиного податку встановлено ст. 297 прим. 1 ПКУ.
Згідно з абзацом першим п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 ПКУ визначено, що платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального МПЗ у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
Пунктом 38 прим. 1.4 ст. 38 прим. 1 ПКУ встановлено, що у разі переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року та за умови державної реєстрації такого права відповідно до законодавства, МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) за період з 01 січня такого календарного року до початку місяця, в якому припинилося право власності на таку земельну ділянку, або в якому така земельна ділянка передана в користування (оренду, суборенду, емфітевзис), а для нового власника, орендаря або користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) – починаючи з місяця, в якому він набув право власності або право користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на таку земельну ділянку, та враховується у складі загального МПЗ кожного з таких власників або користувачів.
У разі відсутності державної реєстрації переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) на загальних підставах за податковий (звітний) рік.
Відповідно до частини першої ст. 93 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІI (із змінами) (далі – ЗКУ) право оренди земельної ділянки – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Частиною п’ятою ст. 6 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» (із змінами) встановлено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗКУ).
Права власності, користування земельною ділянкою оформлюються відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (Із змінами) (ст. 126 ЗКУ).
Отже, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку четвертої групи, яка орендує земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, визначає МПЗ щодо такої земельної ділянки за період починаючи з 01 числа місяця, в якому вона набула права оренди земельною ділянкою на підставі реєстрації такого права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, незалежно від того використовувалася чи ні така земельна ділянка у господарській діяльності.
Поряд з цим, абзацом сьомим п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ передбачено, що МПЗ не визначається для земельних ділянок, земельних часток (паїв), за які не нараховувалися та не сплачувалися плата за землю або єдиний податок четвертої групи, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.
МПЗ для земельних ділянок, земельних часток (паїв), передбачених абзацом сьомим п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ, не визначається за період, за який не визначається плата за землю або єдиний податок четвертої групи (абзац восьмий п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ).
Крім того, відповідно до п.п. 69.15 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ не нараховується та не сплачується загальне МПЗ за земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, зокрема, з 01 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року – у частині земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності чи користуванні юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.
Сума МПЗ за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені п.п. 69.15 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, визначається пропорційно кількості місяців, коли такі земельні ділянки (земельні частки (паї) підлягали оподаткуванню платою за землю або єдиним податком четвертої групи.
Норми, визначені абзацами сьомим і восьмим п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ, застосовуються до податкових (звітних) періодів починаючи з 01 січня 2023 року.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309.


В якій графі додатку Дія показувати надану матеріальну допомогу працівнику резидента Дія Сіті?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що в Інформаційному листі ДПС № 1/2024 (https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/informatsiyni-listi/759471.html) розглянуті питання, які виникають у процесі застосування платниками податків режиму Дія Сіті, зокрема, особливості оподаткування, подання та заповнення звітності тощо.
Так, у разі надання матеріальної допомоги працівнику резидента Дія Сіті, то у рядку 16.3 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств відображається вартість майна (робіт, послуг), наданих без висування вимог щодо компенсації їх вартості (у т. ч. безоплатно наданих), якщо їх вартість підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб відповідно до розділу IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс) або не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу згідно зі ст. 165 Кодексу та/або не оподатковується згідно з п. 170.7 ст. 170 Кодексу.


Якими документами суб’єкт господарювання може підтвердити право власності, володіння, користування ПРРО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно з п. 3 розд. І Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 317), ДПС забезпечує безкоштовне програмне рішення для використання суб’єктами господарювання програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО).
Інформація щодо такого програмного рішення оприлюднюється в Електронному кабінеті, що функціонує відповідно до ст. 42 прим. 1 розд. II Податкового кодексу України, та/або на офіційному вебпорталі ДПС.
Після встановлення безкоштовного або іншого програмного рішення для ПРРО на відповідний пристрій, що належить суб’єкту господарювання на праві власності, володіння, користування, такий ПРРО підлягає реєстрації згідно з Порядком № 317.
Разом з тим, ПРРО може застосовуватись лише в тій господарській одиниці, дані про яку внесені до Реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – Реєстр) щодо такого ПРРО. Розрахункові операції на такому ПРРО можуть проводити лише ті особи, сертифікати електронних підписів та/або печаток яких внесені до Реєстру щодо такого ПРРО (п. 2 розд. IV Порядку № 317).
Отже, вищезазначені вимоги щодо реєстрації належного суб’єкту господарювання на праві власності, володіння, користування ПРРО спрямовані на те, що саме суб’єкт господарювання (уповноважена ним особа), а не третя особа проводить операції із застосуванням цього пристрою, оскільки розрахункова операція передбачає формування та передачу даних до ДПС, які мають бути цілісними та неспотвореними.
При цьому, документами, що підтверджують право власності, володіння, користування ПРРО можуть бути будь-які документи, які посвідчують, що пристрій придбаний суб’єктом господарювання, взятий в оренду, отриманий у подарунок тощо.


Граничні строки сплати податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 01.05.2024 закінчилась Деклараційна кампанія 2024. Платникам податку на доходи фізичних осіб за результатами декларування необхідно сплатити податкові зобов’язання, визначені у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік, а саме:
- до 01 серпня 2024 року – для громадян та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність;
- протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) – для фізичних осіб – підприємців та для фізичних                осіб – підприємців, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування).
Платник податку на доходи фізичних осіб – фізична особа, який зобов’язаний подати податкову декларацію, визначити та сплатити свої податкові зобов’язання, сплачує за кодами бюджетної класифікації:
«11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;
«11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».
Інформація про реквізити банківських рахунків для сплати податків відповідно до адміністративно-територіального устрою України оприлюднена на вебпорталі ДПС у рубриці «Рахунки для сплати платежів» (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).


Адрес новости: http://e-finance.com.ua/show/277130.html



Читайте также: Новости Агробизнеса AgriNEWS.com.ua