Податкові новини (ДПС у Дніпропетровській області) 28.06.2024

Щодо здійснення розрахунків при прийманні від населення металобрухту

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/797248.html повідомила.
Суб’єкти господарювання, які здійснюють приймання від населення металобрухту, повинні керуватись Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), Законом України «Про металобрухт» (далі – Закон № 619), постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – постанова) та Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350 (далі – Положення № 13).
Так, суб’єктам господарювання при прийманні від населення металобрухту відповідно до постанови дозволено використовувати розрахункові книжки та книги обліку розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій/ програмного реєстратора розрахункових операцій (далі –  РРО/ ПРРО).
Відповідно до частини десятої статті 4 Закону № 619 приймання металобрухту від фізичних осіб обов’язково оформлюється актом приймання, що є первинним документом обліку металобрухту, в якому зазначаються прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи, вага, вартість та опис металобрухту. Приймання металобрухту від фізичних осіб здійснюється із заповненням розрахункового документа, форма та зміст якого передбачена Положенням № 13.
Постановою затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО/ ПРРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік).
Пунктом 19 Переліку визначено, що приймання від населення вторинної сировини та металобрухту дозволено проводити з використанням розрахункової книжки та книги обліку розрахункових операцій.
Враховуючи зазначене, при здійсненні приймання від населення металобрухту суб`єкти господарювання можуть використовувати розрахункові книжки та книги обліку розрахункових операцій із видачою розрахункової квитанції.
ДПС отримала позитивну оцінку Глобального форуму ОЕСР щодо зрілості системи управління інформаційною безпекою

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Державна податкова служба як компетентний орган України 26 червня 2024 року отримала схвалений Глобальним Форумом ОЕСР Звіт щодо зрілості системи управління інформаційною безпекою в Україні за результатами проходження оцінювання щодо дотримання конфіденційності та захисту інформації для цілей автоматичного обміну інформацією. Оцінювання проходило в кілька етапів, починаючи з 2019 року, фінальний етап відбувався з 11 по 14 грудня 2023 року. Особливу увагу було приділено процесам обміну інформацією, захисту конфіденційності, управління ризиками, питанням логічного та фізичного контролю доступу, підходів до забезпечення кібербезпеки.
Імплементація Загального стандарту звітності CRS та стандарту Country-by-Country Reporting (CbCR) координується Секретаріатом ОЕСР. Обов’язковим кроком до імплементації автоматичного обміну інформацією є приєднання компетентного органу до Загальної системи передачі даних СTS, яку використовують юрисдикції для безпечного обміну інформацією відповідно до стандартів CRS та CbC. Для цього юрисдикції мають пройти оцінку конфіденційності та захисту даних перед здійсненням такого обміну та продемонструвати належний рівень захисту інформації, яка надходитиме та опрацьовуватиметься в межах цих стандартів. Станом на червень 2024 року понад 115 юрисдикцій є учасниками міжнародного багатостороннього автоматичного обміну інформацією. Україна зобов'язалася розпочати автоматичний обмін вже у вересні  2024 року. Впровадження цих міжнародних стандартів в українське законодавство та практику здійснюється за підтримки Програми Європейського Союзу з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM).
Нагадуємо, Common Standard on Reporting and Due Diligence for Financial Account Information або Загальний стандарт звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки (Загальний стандарт звітності CRS) – це міжнародний стандарт, що вимагає від країн, які його імплементують, здійснювати збір інформації від фінансових установ про фінансові рахунки власників рахунків та щорічно на автоматичній основі обмінюватись такою інформацією з юрисдикціями-партнерами з обміну в рамках Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (Multilateral Competent Authority Agreement on Automatic Exchange of Financial Account Information (MCAA CRS).
Довідково:
19 серпня 2022 року Державна податкова служба України підписала Багатосторонню угоду компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (далі – Багатостороння угода CRS), яка забезпечує можливість щорічного автоматичного обміну інформацією про визначені види фінансових рахунків між компетентними органами юрисдикцій, які є сторонами вказаної угоди.
ДПС нагадує про наближення граничного строку подання підзвітними фінансовими установами звітів про підзвітні рахунки – перший звіт за звітний період, що розпочинається 01 липня 2023 року та завершується 31 грудня 2023 року, має бути поданий до 01 липня 2024 року. З Переліком підзвітних юрисдикцій для цілей подання звіту про підзвітні рахунки можна ознайомитися за посиланням.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/797371.html

Листування з ДПС у смартфону

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/797417.html повідомила.
Надсилайте листи та звернення до контролюючого органу через мобільний застосунок.
У розділі «Послуги» вам доступна можливість надіслати лист до контролюючого органу:
- оберіть «Надіслати лист до ДПС»;
- оберіть контролюючий орган;
- зазначте тип, тематику та короткий зміст листа;
- прикріпіть лист в електронному вигляді розміром до 5 Мб (файл або фото);
- підпишіть та надішліть.
Близько 80 тис. користувачів вже завантажили мобільний застосунок «Моя податкова» та отримують податкові послуги у смартфоні.
Цінуй свій час та приєднуйся!
Детальніше – за посиланням https://tax.gov.ua/data/material/000/673/797417/prezentats_ya.pdf.

Незадекларована праця – погано для всіх

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Незадекларована праця завдає шкоди державі. Неформальна економіка і незадекларована праця в мирний час обмежують можливості держави проводити сучасну соціальну політику у сферах освіти, охорони здоров’я, розвитку професійних навичок, зайнятості, соціального захисту та пенсійного забезпечення, сприяють ухиленню від сплати податків, зменшують надходження до державного і місцевих бюджетів.
В умовах повномасштабної війни, коли всі сили і кошти держави спрямовані на наближення перемоги, незадекларована праця і неформальна економіка завдають невиправної шкоди обороноздатності країни.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/797469.html

Про особливості здійснення та оподаткування ПДВ операцій з експорту окремих видів товарів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/797659.html повідомила.
Законом України від 09 травня 2024 року № 3706-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей експорту окремих видів товарів у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3706-ІХ), який опубліковано 20.06.2024, тимчасово на період дії воєнного стану в Україні встановлено особливості здійснення та оподаткування ПДВ операцій з експорту окремих видів товарів в рамках запровадження режиму експортного забезпечення (далі – РЕЗ).
Закон № 3706-ІХ набирає чинності з 01.07.2024.
Згідно із Законом № 3706-ІХ особливості РЕЗ регулюються Законом України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі – Закон № 959-ХІІ) Податковим та Митним кодексами України (далі – ПКУ, МКУ відповідно).
Рішення про запровадження РЕЗ приймає Кабінет Міністрів України після приведення у відповідність та прийняття усіх необхідних нормативно-правових актів та забезпечення можливості обробки інформації, визначеної Законом № 3706-ІХ, ЦОВВ.
На період дії РЕЗ (з моменту прийняття відповідного рішення Кабінетом Міністрів України) оподаткування ПДВ операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених пунктом 97 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ.
Так, експорт окремих видів товарів може здійснюватися лише зареєстрованими платниками ПДВ. Суб’єктам підприємницької діяльності, які не зареєстровані як платники ПДВ, здійснювати експорт окремих видів товарів в період дії РЕЗ забороняється.
Перелік товарів, щодо яких застосовується РЕЗ (далі – окремі види товарів), визначено абзацом другим статті 192 Закону № 959-ХІІ. Зокрема, до них належать ряд зернових та олійних культур (пшениця, жито, ячмінь, овес, кукурудза, соя, ріпак, соняшник), рослинні олії (соняшникова, соєва, ріпакова, гірчична) та відходи, одержані при їх виробництві (в т.ч. макуха), мед та горіхи волоські.
Винятки, до яких відповідні вимоги з експорту окремих видів товарів в рамках запровадження РЕЗ не застосовується, передбачені 10 – 12 абзацами статті 192 Закону № 959-ХІІ, а саме:
– вивезення як припасів транспортними засобами комерційного призначення відповідно до статті 229 МКУ;
– вивезення (за наведеним переліком), які здійснюються платниками ПДВ у супроводі фітосанітарного сертифіката, виданого з урахуванням положень пункту 15 розділу ІХ Закону України від 30 червня 1993 року № 3348-XII «Про карантин рослин».
Експорт товарів у рамках запровадження РЕЗ  здійснюється  лише за умови, що передбачені зовнішньоекономічним договором контрактні (зовнішньоторговельні) ціни не нижчі мінімально допустимих експортних цін на такі товари.
Інформація про мінімально допустимі експортні ціни на окремі види товарів розміщується на офіційному вебсайті Міністерства аграрної політики та продовольства.
При здійсненні вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів платник податку зобов’язаний до дня подання митної декларації для митного оформлення таких товарів за кожним таким товаром скласти окрему податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
У такій податковій накладній:
може бути зазначено тільки один товар за одним кодом згідно з УКТ ЗЕД;
одиниці виміру товарів зазначаються у кілограмах;
у податковій накладній має бути вказано дата та номер договору (контракту) на вивезення окремих видів товарів за межі митної території України. У податковій накладній, що складається за операціями з вивезення товарів за межі митної території України на підставі форвардного контракту, зазначається відповідна відмітка про форвардний контракт.
Податкова накладна, складена з порушенням таких вимог, не приймається до реєстрації в ЄРПН.
Оподаткування операцій з експорту окремих видів товарів в період дії РЕЗ здійснюється за ставками, визначеними підпунктами «а» і «г» пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ для операцій з постачання таких товарів на митній території України (20 % та 14 % відповідно).
Платники податку, діяльність яких відповідає критеріям, встановленим підпунктом «а» підпункту 97.2 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, при складанні податкової накладної за операціями з експорту окремих видів товарів в період дії РЕЗ застосовують ставку податку 0 %.
Зокрема, до таких платників податку відносяться платники, по яких протягом попередніх 12 календарних місяців (до 11 листопада 2024 року – за фактичний наявний період, починаючи з 11 листопада 2023 року) сума неотриманих грошових коштів за операціями з експорту окремих видів товарів, за якими банком не був завершений валютний нагляд за дотриманням таким платником установлених Національним банком України граничних строків розрахунків (після їх закінчення), не перевищує 20 % загальної суми операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, щодо яких закінчилися встановлені Національним банком України граничні строки розрахунків.
Реєстрація в ЄРПН податкової накладної, складеної на операцію з експорту окремих видів товарів в період дії РЕЗ, незалежно від того, яка ставка податку вказана в такій податковій накладній (0 % чи 20 % або 14 %) може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України відповідно до пункту 201.16 статті 201 розділу V ПКУ.
Податкова накладна, яка була складена на операцію з експорту окремих видів товарів в період дії РЕЗ, та не була зареєстрована в ЄРПН, не надає платнику податку можливості розпочати митне оформлення такого товару.
Якщо з дати реєстрації в ЄРПН податкової накладної, складеної за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, минуло 30 календарних днів і протягом такого періоду не оформлено митну декларацію на такі товари, реєстрація такої податкової накладної в ЄРПН скасовується.
Після складання податкової накладної за операцією з експорту окремих видів товарів у період дії РЕЗ та її реєстрації в ЄРПН коригування такої податкової накладної може здійснюватися шляхом складання розрахунків коригування лише за дотримання певних умов та в кілька етапів, а саме.
Етап 1
До початку оформлення митної декларації, що засвідчує факт вивезення таких товарів за межі митної території України, у разі зміни кількісних або вартісних показників товару складається розрахунок коригування першого типу (далі – РК_1).
РК_1 може бути складено як на збільшення, так і на зменшення вартості та/або кількості товару. При цьому, обсяг експортної операції, на яку оформлюється митна декларація, не може перевищувати обсяг цієї ж операції, вказаний у податковій накладній з урахуванням її коригування.
РК_1 підлягає реєстрації в ЄРПН виключно до початку митного оформлення.
Реєстрація в ЄРПН РК_1 може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України відповідно до пункту 201.16 статті 201 розділу V ПКУ.
Етап 2
Після завершення вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту товарів та подання усіх необхідних додаткових декларацій для митного оформлення за відповідною митною декларацією з метою приведення показників податкової накладної у відповідність з показниками митної декларації може бути складений розрахунок коригування другого типу (далі – РК_2).
На цьому етапі зміни ставки оподаткування не відбувається.
РК_2 може бути складений тільки на зменшення суми операції, вказаної у податковій накладній.
РК_2 підлягає реєстрації в ЄРПН. Якщо показники податкової накладної з урахуванням поданого на реєстрацію РК_2 не відповідають показникам митної декларації, такий розрахунок коригування не буде зареєстровано.
В ЄРПН може бути зареєстровано тільки один РК_2.
Блокування реєстрації в ЄРПН РК_2 не здійснюється.
Після реєстрації в ЄРПН РК_2 коригування кількісних та вартісних показників податкової накладної, складеної за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, не дозволяється.
Етап 3
Після завершення розрахунків за операцією з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів банк інформує ДПС шляхом направлення відповідного повідомлення.
Отримане від банку повідомлення направляється платнику через електронний кабінет платника податків.
Після отримання в електронному кабінеті повідомлення про завершення розрахунків за вказаною експортною операцією платник податку може змінити ставку та суму ПДВ, вказані в податковій накладній, складеній за операцією з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, якщо в такій податковій накладній була вказана ставка податку 20 % або 14 % та нарахована відповідна сума ПДВ.
Таке коригування здійснюється шляхом складання розрахунку коригування третього типу (далі – РК_3), в якому коригуванню підлягає виключно ставка податку і нарахована сума податку.
В ЄРПН може бути зареєстровано тільки один РК_3.
Блокування реєстрації в ЄРПН РК_3 не здійснюється.
Після реєстрації в ЄРПН РК_3 (а для платників податку, які мали право скласти податкову накладну із застосуванням ставки 0 % –  РК_2) забороняється внесення будь-яких змін до зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної.
Операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів відображаються у складі податкової декларації за звітний (податковий) період, на який припадає дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформленої відповідно до вимог митного законодавства, незалежно від дати складання податкової накладної на вказану операцію.
У разі виникнення від’ємного значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 розділу V ПКУ, за рахунок коригування податкових зобов’язань на підставі підпункту «в» підпункту 97.4 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ така сума підлягає бюджетному відшкодуванню відповідно до підпункту «б» пункту 200.4 статті 200 розділу V ПКУ.

До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері продажу технічно-складних побутових товарів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома наступне.
Державна податкова служба України інформує, що територіальними підрозділами податкового аудиту ДПС на постійній основі здійснюється аналіз інформації щодо суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахунки із споживачами за товари (послуги).
Нагадуємо, що наразі для суб’єктів господарювання, які проводять розрахункові операції при продажу товарів, у тому числі технічно-складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, є законодавчо встановлений обов’язок застосовувати РРО/програмні РРО та видавати відповідні розрахункові документи (фіскальні чеки).
Підрозділами податкового аудиту ДПС за результатами організованих у 2024 році контрольно-перевірочних заходів, проведених у місцях роздрібного продажу технічно-складних побутових товарів, встановлено численні порушення порядку проведення розрахунків, за які територіальними органами ДПС застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму понад 2 099 млн гривень.
Лише у травні поточного року територіальними підрозділами податкового аудиту проведено 116 фактичних перевірок суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері продажу технічно-складних побутових товарів, за результатами яких до порушників очікується донарахування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму понад 14,4 млн гривень.
Робота ДПС щодо виявлення суб’єктів господарювання, які не фіксують розрахункові операції та не забезпечують прозорість операцій шляхом реєстрації всіх продажів товарів (послуг) через фіскальні реєстратори, триває.
У випадках виявлення фактів відсутності електронної копії чека на вебпорталі ДПС, просимо інформувати податкові органи у чат-бот «StopViolationBot» месенджеру «Telegram» для організації та проведення відповідних контрольно-перевірочних заходів.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/797674.html

Щодо подання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за оновленою формою, починаючи з 01.07.2024

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/797692.html повідомила.
Наказ Міністерства фінансів України від  09.02.2024 № 58 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2020 року № 839», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 26.02.2024 за № 282/41627, зі змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 01.03.2024  № 101 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 09 лютого 2024 року № 58», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04.03.2024 за № 316/41661, який опубліковано в Офіційному віснику України від 19.03.2024 № 26 (далі – наказ Мінфіну № 58), набув чинності 19 березня 2024 року.
Відповідно до наказу Мінфіну № 58 внесено зміни до:
форми Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 839 «Про затвердження форми та Порядку складаня Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній», зокрема, її викладено в новій редакції;
Порядку складання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.
Інформацію про зміну форми Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній (далі – МГК) розміщено 15.04.2024 на вебпорталі ДПС у розділах:
Головна/Діяльність/Трансфертне ціноутворення та міжнародне оподаткування/Трансфертне ціноутворення/Нормативно-правові акти/Акти Міністерства фінансів України та ДПС/Наказ Міністерства фінансів України від 30.12.2020 № 839 «Про затвердження форми та Порядку складання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній» (із змінами).
Головна/Законодавство/Податкове законодавство/Накази/Наказ Міністерства фінансів України від  30.12.2020 № 839 «Про затвердження форми та Порядку складання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній» (із змінами).
Головна/Законодавство/Податки, збори, платежі/Загальнодержавні податки/Податок на прибуток підприємств/Форми звітності/Наказ Міністерства фінансів України від 30.12.2020 № 839 «Про затвердження форми та Порядку складання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній» (із змінами).
Головна/Законодавство/Електронні форми документів/Податок на прибуток підприємств/ Наказ Міністерства фінансів України від 30.12.2020 № 839 «Про затвердження форми та Порядку складання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній» (із змінами).
Електронна форма Повідомлення про участь у МГК доступна для завантаження на вебпорталі ДПС у розділі: Головна/Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів/Податок на прибуток (код форми J1800103).
Звертаємо увагу платників податків, що подання Повідомлення про участь у МГК за новою формою буде здійснюватися з 01.07.2024.

Податки. Армія. Перемога: у податковій службі Дніпропетровщини відбулась презентація нової марки Укрпошти

Українська філателія є віддзеркаленням подій, які нині переживає наша країна.
Податки, які сплачують громадяни – фундамент національної безпеки та оборони. Їх своєчасна сплата наразі – це той потенціал, який також є міцною зброєю, що наближає нашу Перемогу!
В Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області за участі очільниці податкової служби Дніпропетровщини Наталі Федаш, першого заступника Голови обласної державної адміністрації – начальника обласної військової адміністрації Володимира Орлова, та керівництва Дніпровської дирекції АТ «Укрпошта» відбулось погашення нової марки «Податки. Армія. Перемога».
«Податки. Армія. Перемога – важливі складові нашої держави, які є потужним символом нашої єдності та незламності», – акцентувала очільниця обласної податкової.
Працюємо далі, підтримуємо нашу армію!
Разом – до Перемоги!

Платники туристичного збору сумлінно наповнюють місцеві бюджети Дніпропетровщини

Протягом п’яти місяців 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини юридичні особи спрямували понад 2,3 млн гривень. Це на 137,8 тис. грн, або на 6,2 відс., більше минулорічного показника відповідного періода.
Від фізичних осіб місцеві бюджети області отримали понад 3,7 млн грн, що більше ніж у відповідний період 2023 року на понад 1,2 млн грн, або на 50,2 відсотків.
Нагадуємо, що згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради справляння збору може здійснюватися такими податковими агентами:
а) юридичними особами, філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами юридичних осіб згідно з п.п. 268.7.2 п. 268.7 ст. 268 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), фізичними особами – підприємцями, які надають послуги з тимчасового розміщення осіб у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ;
б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб з метою їх тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. «б» п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;
в) юридичними особами, які уповноважуються сільською, селищною, міською радою справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.

Збір за місця для паркування транспортних засобів: понад 17,7 млн грн – надходження від платників до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, у січні – травні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 17,7 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів (далі – збір). У порівнянні з минулорічним показником відповідного періода надходження збільшились майже на 1,7 млн грн, або на 10,6 відсотків.
Юридичні особи забезпечили місцеві бюджети Дніпропетровщини коштами на понад 14,9 млн грн, що порівняно з аналогічним періодом 2023 року на понад 1,2 млн грн, або на 9,4 відс. більше.
Фізичні особи – підприємці поповнили місцеві бюджети області збором на понад 2,8 млн грн, це більше ніж у 2023 році на 410,7 тис. грн, або на 16,7 відсотків.
Дякуємо платникам за своєчасну сплату податків і зборів!

Податковий календар на 01 липня 2024 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що

01 липня 2024 року, понеділок, останній день сплати за травень:

- рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;
- рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;
- рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;
- рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України
- плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян)
- податку на додану вартість;
- акцизного податку;
- плати за землю фізичними особами – підприємцями – власниками та землекористувачами земельних ділянок;
- податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військового збору від оподаткування доходів, нарахованих у вигляді:
• процентів на поточний або депозитний банківський рахунок;
• процентів на вклади члена кредитної спилки;
- податковим агентом податку на доходи фізичних осіб та військового збору, у разі якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику ПДФО.

Щодо застосування штрафних санкцій до резидента, який здійснює виплату доходу нерезиденту

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Чи застосовується штраф, передбачений ст. 125 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо резидентом під час виплати доходу нерезиденту податок з доходів нерезидента не утримано/утримано тільки з частини доходу за ставкою в розмірі 15 відс., але сплачено податок/частину несплаченого податку за власний рахунок відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ до кінця звітного періоду (кварталу чи року), в якому була здійснена виплата доходу нерезиденту, та як при цьому заповнюється додаток ПН до рядка 23 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств?

Відповідно до абзацу першого п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ резидент, у тому числі фізична особа – підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відс. (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.5 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.
Тобто, нормою п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ визначено обов’язок платника податку утримувати та сплачувати податок з доходу нерезидента із джерелом його походження з України під час його виплати.
Згідно з абзацом третім п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, зокрема, якщо податок на доходи нерезидента не було утримано з відповідного доходу під час виплати (у тому числі під час виплат доходів, прирівняних за ПКУ до дивідендів), такий податок підлягає нарахуванню та сплаті виходячи з такого розрахунку:
Пс = СД * 100 / (100 - СП) - СД, де:
Пс – сума податку до сплати;
СД – сума виплаченого доходу;
СП – ставка податку, встановлена п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
Пунктом 137.3 ст. 137 ПКУ визначено, що відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку з доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати.
Згідно з п. 125 прим 1.1 ст. 125 прим. 1 ПКУ ненарахування та/або неутримання, та/або несплата (неперерахування), та/або нарахування, сплата (перерахування) не в повному обсязі податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь нерезидента або іншого платника податків, а також нерезидентом, на якого покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому розд. III ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 10 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Ті самі дії, вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 125 прим. 1.2 ст. 125 прим. 1 ПКУ).
Діяння, передбачені п. 125 прим. 1.2 ст. 125 прим. 1 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 125 прим. 1.3 ст. 125 прим. 1 ПКУ).
Відповідно до п. 125 прим. 1.4 ст. 125 прим. 1 ПКУ діяння, передбачені п. 125 прим. 1.2 ст. 125 прим. 1 ПКУ, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 75 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Відповідальність за погашення суми податкового зобов’язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов’язок щодо погашення такого податкового боргу, у тому числі пені, покладається на податкового агента. При цьому платник податку отримувач таких доходів звільняється від обов’язку погашення такої суми податкових зобов’язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розд. IV ПКУ.
Отже, враховуючи те, що під час виплати доходу нерезиденту податок з такого доходу не було утримано/утримано тільки з частини доходу під час виплати за ставкою 15 відс., то незалежно від того, що податок або його частина нарахована та сплачена резидентом за власний рахунок відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ до кінця звітного періоду (кварталу, року), в якому була здійснена виплата доходу нерезиденту, застосовується штраф, передбачений ст. 125 прим. 1 ПКУ.
Сума податків з доходів нерезидентів, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам за звітний (податковий) період, відображається у додатку (додатках) ПН до рядка 23 ПН Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація), та відповідно у рядку 23 ПН Декларації.
Додаток ПН до рядка 23 ПН Декларації (далі – Додаток ПН) заповнюється окремо по кожному нерезиденту, якому виплачуються доходи.
При цьому у графі 3 таблиці 1 Додатка ПН відображається фактично виплачена сума доходу нерезиденту у звітному (податковому) періоді, у графі 6 – утримана з цього доходу сума податку, у графі 7 – сплачена сума податку, яку не було утримано з доходу під час його виплати (за власний рахунок).
Зокрема, у випадку коли резидент під час виплати доходу нерезиденту утримав податок за ставкою 15 відс. тільки з частини відповідного доходу (наприклад, з половини суми), а іншу половину суми доходу, з якої не було утримано податок, оподатковує відповідно до розрахунку, наведеного у п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, та сплачує податок з доходів нерезидента за власний рахунок до кінця відповідного звітного періоду, який застосовує платник податку на прибуток (квартальний, річний), в якому була здійснена виплата відповідного доходу нерезиденту, то у таблиці 1 Додатка ПН відображається:
- у графі 3 – загальна сума виплаченого доходу у звітному (податковому) періоді;
- у графі 6 – сума податку з доходів нерезидента, утриманого та сплаченого під час виплати доходу нерезиденту за ставкою 15 відсотків;
- у графі 7 – сума податку з доходів нерезидента, нарахованого та сплаченого за власний рахунок відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ;
- у графі 8 – сумарне значення граф 6 та 7.
Водночас, варто відмітити, що платник податку може подати доповнення до такої Декларації, передбачене п. 46.4 ст. 46 ПКУ, із поданням пояснень щодо показників відображених у Додатку ПН у довільній формі, із зазначенням про цей факт у спеціально відведеному місці в Декларації. Таке доповнення вважатиметься невід’ємною частиною Декларації. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.

Щодо подання Звіту про контрольовані іноземні компанії

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Чи потрібно подавати за звітний рік Звіт про контрольовані іноземні компанії та річну Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) з додатком КІК до рядка 06.1 КІК Декларації юридичній особі – засновнику контрольованої іноземної компанії (далі – КІК), у якої відбулось придбання/відчуження частки в іноземній ЮО в середині звітного року, та за який період при цьому розраховується скоригований прибуток КІК і середньозважений офіційний курс НБУ?

Відповідно до п.п. 39 прим. 2.1.2 п. 39 прим. 2.1 ст. 39 прим. 2 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) з урахуванням положень ст. 39 прим. 2 ПКУ контролюючою особою є, зокрема, юридична особа – резидент України, що є прямим або опосередкованим власником (контролером) контрольованої іноземної компанії (далі – КІК).
Відповідно до п.п. 39 прим. 2.2.2 п. 39 прим. 2.2 ст. 39 прим. 2 розд. I ПКУ об’єктом оподаткування, зокрема, для податку на прибуток підприємств контролюючої особи є частина скоригованого прибутку КІК, пропорційна частці, якою володіє або яку контролює така юридична особа на останній день відповідного звітного періоду, щодо якого розраховується скоригований прибуток КІК, що обчислюється відповідно до правил, визначених ст. 39 прим. 2 розд. I ПКУ.
Зазначена частина прибутку контрольованої іноземної компанії за результатам звітного податкового року збільшує об’єкт податком на прибуток підприємств контролюючої особи в порядку, визначеному розд. ІІІ ПКУ.
Абзацом першим п.п. 39 прим. 2.3.1 п. 39 прим. 2.2 ст. 39 прим. 2 розд. I ПКУ визначено, що для цілей ст. 39 прим. 2 розд. I ПКУ скоригованим прибутком КІК визнається прибуток КІК до оподаткування відповідно до даних її неконсолідованої фінансової звітності, складеної за звітний календарний рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року – за періоди, що закінчуються у відповідному календарному році) відповідно до стандартів бухгалтерського обліку, що застосовуються КІК, та строків для підготовки такої звітності у відповідній іноземній юрисдикції.
Пунктом 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 ПКУ встановлені вимоги щодо складання та подання Звіту про контрольовані іноземні компанії (далі – Звіт).
Зокрема, згідно з п.п. 39 прим. 2.5.2 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 розд. I ПКУ контролюючі особи зобов’язані подавати Звіт до контролюючого органу одночасно з поданням, зокрема, Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
До Звіту в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір прибутку КІК за звітний (податковий) рік.
Для цілей податкового контролю за оподаткуванням прибутку КІК звітним (податковим) періодом є календарний рік або інший звітний період КІК, що закінчується протягом календарного року (п.п. 39 прим. 2.5.1 п. 39 прим. 2.5.1 ст. 39 прим. 2 розд. I ПКУ ).
Водночас, пунктом 54 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено особливості застосування положень про оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії протягом перехідного періоду, зокрема, першим звітним (податковим) роком для звіту про контрольовані іноземні компанії є 2022 рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року – звітний період, що розпочинається у 2022 році). Контролюючі особи мають право подати звіт про контрольовані іноземні компанії за 2022 рік до контролюючого органу одночасно з поданням річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2023 рік із включенням зазначеного у такому звіті скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що підлягає оподаткуванню в Україні, до показників відповідної декларації за 2023 рік. При цьому штрафні санкції та/або пеня не застосовуються.
Відповідно до п.п. 39 прим. 2.3.4 п. 39 прим. 2.3 ст. 39 прим. 2 ПКУ скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії, визначений в іноземній валюті, підлягає перерахунку в гривню за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України за звітний (податковий) період.
Контролююча особа самостійно здійснює розрахунок скоригованого прибутку кожної КІК на підставі фінансової звітності КІК із застосуванням особливостей, встановлених п.п. 39 прим. 2.3.2 п. 39 прим. 2.3 ст. 39 прим. 2 ПКУ, та визначає частку скоригованого прибутку, що підлягає оподаткуванню в Україні, пропорційно частці у цій КІК, якою вона володіє (п.п. 39 прим. 2.3.5 п. 39 прим. 2.3 ст. 39 прим. 2 ПКУ).
Таким чином, юридичній особі – засновнику КІК, у якої відбулось придбання/відчуження частки в іноземній юридичній особі в середині звітного року потрібно подати належним чином заповнений Звіт з одночасним поданням річної Декларації з додатком КІК до рядка 06.1 КІК Декларації.
До Звіту в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір прибутку КІК за звітний (податковий) рік.
При цьому розрахунок скоригованого прибутку КІК здійснюється на підставі показників фінансової звітності КІК за відповідний звітний період, протягом якого контролююча особа володіла/володіє часткою КІК.
Щодо середньозваженого офіційного курсу Національного банку України, за яким здійснюється перерахунок в гривню скоригованого прибутку КІК, визначеного в іноземній валюті, то для його розрахунку необхідно сумарне значення поденного офіційного курсу гривні щодо певної іноземної валюти, опублікованого на вебсайті Національного банку України, протягом яких контролююча особа володіла часткою КІК, поділити на кількість календарних днів володіння часткою КІК у відповідному звітному періоді.

Протягом якого строку юрособа – платник єдиного податку 3 групи, яка реорганізується шляхом приєднання, подає останню податкову декларацію?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Частиною першою ст. 104 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі – ЦКУ) визначено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації, зокрема, приєднання. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників.
Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань запису про її припинення (частина п’ята ст. 104 ЦКУ).
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку, встановлені главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV «Спеціальні податкові режими» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ).
Пунктом 299.10 ст. 299 ПКУ визначено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі, зокрема:
- подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, – в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;
- припинення юридичної особи (крім перетворення) зокрема, відповідно до закону – в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення.
Відповідно до п.п. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 ПКУ для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву.
Нормами ПКУ не передбачено подання юридичною особою – платником єдиного податку третьої групи, яка припиняє діяльність, заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування.
Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи та податкових агентів платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів) є календарний квартал (крім податкового періоду податкової звітності з податку на додану вартість, визначеного п. 202.1 ст. 202 ПКУ) (абзац другий п. 294.1 ст. 294 ПКУ).
Податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Водночас, згідно з п.п. 49.18.8 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, якщо платник податків ліквідується чи реорганізується (у тому числі до закінчення податкового (звітного) періоду), декларація, зокрема, з місцевих податків і зборів може подаватися за податковий (звітний) період, на який припадає дата ліквідації чи реорганізації, до закінчення такого звітного періоду.
Єдиний податок належить до місцевих податків (п.п. 10.1.2 п. 10.1 ст. 10 ПКУ).
Пунктом 294.6 ст. 294 ПКУ визначено, зокрема, що у разі державної реєстрації припинення юридичних осіб, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення.
Враховуючи зазначене, юридична особа – платник єдиного податку третьої групи, яка реорганізується, шляхом приєднання, подає останню податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи за податковий (звітний) період, на який припадає дата припинення (дата внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про припинення з наростаючим підсумком до закінчення такого податкового (звітного) періоду або протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
При цьому заяву щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування подавати не потрібно.

Чи потрібно скасовувати реєстрацію ПРРО у разі зміни виробника та/або господарської одиниці?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
У разі зміни, зокрема, найменування або адреси господарської одиниці, де використовується програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО), здійснюється перереєстрація ПРРО. Для перереєстрації подається заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (далі – Заява № 1-ПРРО) з позначкою «Перереєстрація» (п. 8 розд. ІІ Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 317).
Згідно з п. 10 розд. IІ Порядку № 317 перереєстрація ПРРО здійснюється у порядку та строки, встановлені для реєстрації.
Відсутність в контролюючому органі інформації щодо господарської одиниці, вказаної у Заяві № 1-ПРРО, про яку суб’єкт господарювання мав повідомити контролюючий орган як про об’єкт оподаткування або об’єкт, пов’язаний з оподаткуванням або через який провадиться діяльність (далі – об’єкти оподаткування), відповідно до вимог та у порядку згідно з п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ та розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями, або наявність відомостей про те, що відповідний об’єкт є закритим чи не експлуатується суб’єктом господарювання, є підставою для відмови в реєстрації/перереєстрації ПРРО.
Згідно з п. 2 розд. IV Порядку № 317 ПРРО може застосовуватись лише в тій господарській одиниці, дані про яку внесені до Реєстру ПРРО щодо такого ПРРО.
У розд. 3 «Дані щодо господарської одиниці» Заяви № 1-ПРРО зазначаються: ідентифікатор об’єкта оподаткування, код території, назва господарської одиниці, адреса розміщення господарської одиниці, які заповнюються згідно з даними повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення № 20-ОПП).
Відповідно до п. 2 розд. II Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями назва та адреса господарської одиниці є обов’язковими реквізитами фіскального чеку.
Першоджерелом даних для Повідомлення № 20-ОПП є правовстановлювальні документи, на підставі яких у платника податків відбувається реєстрація, створення чи відкриття об’єкта оподаткування та які є актуальними на дату його подання. Відомості щодо господарської одиниці в реєстраційній заяві, зокрема, для перереєстрації ПРРО, та у фіскальному чеку мають відповідати відомостям, зазначеним у Повідомленні № 20-ОПП.
При цьому, фіскальний номер ПРРО не змінюється у разі його перереєстрації та зберігається за ПРРО до дати його скасування. Зміна ПРРО не залежно від їх виробників та/або зміна господарської одиниці не потребують скасування реєстрації ПРРО.

В який термін та який перелік документів надає юридична особа для проведення документальної (планової або позапланової) перевірки?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до ст. 80 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі – ЦКУ) юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом (ст. 83 ЦКУ).
Право на проведення контролюючими органами документальних (планових або позапланових, виїзних або невиїзних) перевірок передбачено п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Водночас, ст. 5 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами) встановлене право органів ДПС на проведення перевірки платника щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску. Такі документальні перевірки проводяться у порядку, встановленому ПКУ.
Підпунктами 20.1.2, 20.1.6 та 20.1.14 п. 20.1 ст. 20 ПКУ встановлено, що контролюючі органи мають право, зокрема:
– для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов’язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом;
– запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов’язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи;
– у разі виявлення порушення вимог податкового чи іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, надсилати платникам податків письмові запити щодо надання засвідчених належним чином копій документів.
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.
Вимоги ст. 44 ПКУ щодо обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, застосовуються також до нерезидентів, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво (незалежно від наявності у нерезидента зареєстрованого (акредитованого, легалізованого) відокремленого підрозділу), та до іноземних юридичних осіб, визначених у п.п. 133.1.5 п. 133.1 ст. 133 ПКУ.
Згідно з п. 85.2 ст. 85 ПКУ платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки.
При цьому великий платник податків на запит контролюючого органу зобов’язаний також надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» копії таких документів, що створюються ним в електронній формі з обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування (податкових зобов’язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, не пізніше двох робочих днів, наступних за днем отримання запиту.
Для платників податків, які відповідно до п. 85.2 ст. 85 ПКУ зобов’язані надавати інформацію в електронному вигляді, загальний формат та порядок подачі такої інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. У разі невстановлення електронного формату та порядку надання такої інформації платник податків звільняється від обов’язку подання її в електронній формі.
Документи, що містять комерційну таємницю або є конфіденційними, передаються окремо із зазначенням посадової (службової) особи, що їх отримала. Передача таких документів для їх огляду, вивчення і їх повернення оформляються актом у довільній формі, який підписують посадова (службова) особа контролюючого органу та платник податків (його представник) (п. 85.3 ст. 85 ПКУ).
Отже, юридична особа щодо якої розпочалася документальна перевірка (планова або позапланова) повинна з першого дня перевірки надавати посадовій особі контролюючого органу у повному обсязі оригінали документів за період, що підлягає перевірці, та з питань, які стосуються предмету перевірки, зокрема, але не виключно: регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, договори на постачання товарів (виконання робіт або надання послуг), акти виконаних робіт (наданих послуг), накладні, виписки банку про рух грошових коштів, трудові договори (контракти), відомості нарахування та виплати заробітної плати, ліцензії та інші документи, які стосуються фінансово-господарської діяльності.
Поряд з цим, відповідно до вимог п. 85.4 ст. 85 ПКУ, при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об’єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п’ять робочих днів до дати закінчення перевірки.
Також, п. 85.8 ст. 85 ПКУ передбачено, що посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених ПКУ, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Крім того, згідно п. 44.6 ст. 44 ПКУ, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в п. 86.7 ст. 86 ПКУ, платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку п. 86.7 ст. 86 ПКУ документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Відповідно до п. 44.7. ст. 44 ПКУ, у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який проводить перевірку, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків – фізичної особи або посадової особи платника податків – юридичної особи).
У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим п. 44.7 ст. 44 ПКУ порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений ст. 82 ПКУ.
У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим п. 44.7 ст. 44 ПКУ порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.
Водночас, відповідно до п.п. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, установлено, що до платників податків/податкових агентів, які провадили діяльність на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України і не можуть пред’явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, як виняток із положень ст. 44 ПКУ застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.
Підставами неможливості пред’явлення первинних документів є втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів або знаходження їх на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, у разі якщо їх неможливо вивезти або їх вивезення пов’язане з ризиком для життя чи здоров’я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв’язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади.
У разі втрати та/або неможливості вивезення первинних документів платник податків/податковий агент подає до контролюючого органу в довільній формі повідомлення про неможливість вивезення первинних документів, підписане керівником підприємства та головним бухгалтером, в якому зазначаються: обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів (за можливості – із зазначенням реквізитів).

Виробництво, переробка та збут продукції тваринництва/птахівництва: що з екологічним податком, якщо під час діяльності утворюється гній?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 242.1.3 п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування екологічним податком за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах (далі – Екологічний податок) є обсяги розміщених відходів.
ПКУ покладає обов’язки платника Екологічного податку, зокрема, на суб’єктів господарювання, які під час провадження діяльності на території України здійснюють розміщення відходів.
Також ПКУ визначено зміст терміну «розміщення відходів» як операцій із «захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях або об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів» (п.п. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
ПКУ не покладає обов’язки платника Екологічного податку, зокрема, на таких суб’єктів господарювання, у господарській діяльності яких існує період, у якому окремі види (класи) відходів розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання виключно у якості вторинної сировини (п. 240.5 ст. 240 ПКУ), тобто розміщення таких відходів, для яких існують технології, виробничо-технологічні та(або) економічні передумови утилізації або переробки в Україні.
Особливу уваги слід звернути на сукупність речовин, яка Законом України від 07 квітня 2015 року № 287-VIII «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною» (далі – Закон № 287) ідентифікується під терміном «гній» – «будь-які екскременти та/або сеча сільськогосподарських тварин, крім риби, з підстилкою або без неї» (п. 2 частини першої ст. 1 Закону № 287).
Особливість ситуації визначається тим, що у п. 111 частини першої ст. 1 Закону № 287 при визначенні терміну «органічні добрива та покращувачі ґрунту» безпосередньо зазначено, що до таких добрив можуть включатися «компостований або перероблений гній».
Таким чином, «гній», що зберігається у спеціально відведених для цього місцях, на які отримано відповідні дозволи, а також оприбуткований як вторинна сировина не буде включатися до об’єкту оподаткування Екологічним податком.
При цьому, обсяги «гною», який втратив свої споживчі властивості у якості сировини для виготовлення органічних добрив у разі їх захоронення набувають ознак об’єкту оподаткування Екологічним податком, як такі відходи, що відповідно до Національного класифікатора відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2023 року № 1102, утворені внаслідок вирощування тварин та виробництва продукції тваринництва та птахівництва, включено до групи відходів 02 «Відходи сільського та лісового господарства, садівництва, мисливства, рибальства та аквакультури, виробництва та переробки харчових продуктів» підгрупи відходів 02 01 «Відходи сільського та лісового господарства, аквакультури, садівництва, мисливства та рибальства», виду відходів 02 01 06 «Тваринні фекалії, урина та гній (включаючи зіпсовану солому), стоки, зібрані окремо та оброблені поза місцями утворення», що підтверджує приналежність гною до відходів, а за розміщення відходів передбачено справляння Екологічного податку.
При обчисленні податкових зобов’язань з Екологічного податку за зазначені обсяги «гною», як відходів, що належать до IV класу небезпеки відходів, слід застосовувати ставку Екологічного податку із врахуванням відповідного рівня небезпеки, встановлену ст. 246 ПКУ.
ПКУ передбачено, що у разі розміщення відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об’єктів, ставки екологічного податку збільшуються утричі.
Крім того передбачено застосування до ставок коефіцієнта, який встановлюється залежно від місця (зони) розміщення відходів у навколишньому природному середовищі (у межах населеного пункту або на відстані менше ніж 3 км від таких меж ставки екологічного збільшуються втричі).