Податкові новини (ДПС у Дніпропетровській області) 16.07.2024

ДПС та МВФ продовжують співпрацю у сфері податкового адміністрування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що з 15 липня 2024 року, розпочала роботу чергова місія Податково-бюджетного департаменту Міжнародного валютного фонду, участь у якій беруть представники Державної податкової служби України.
Відповідно до графіка технічних місій Податково-бюджетного департаменту МВФ та попередньо узгоджених з експертами МВФ пріоритетних напрямів взаємодії, робота зосереджуватиметься, зокрема, на оцінці вартості податкових пільг.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/802903.html

Наповнення бюджетів усіх рівнів у розрізі галузей економіки за січень – червень 2024 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/802965.html повідомила.
За січень – червень 2024 року найбільшу частку в сплаті податків, зборів та платежів (збір) до Зведеного бюджету України складає сплата суб’єктами господарювання по таких галузях:
 «Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів i мотоциклів» – 15,3 %;
«Переробна промисловість» – 15,1 %;
«Фiнансова та страхова дiяльнiсть» – 13,7 % від загального збору до Зведеного бюджету України;
 «Державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування» – 10,9 %.
Найбільше зростання сплати за січень – червень 2024 року відносно січня – червня 2023 року відбулось у таких галузях:
«Фiнансова та страхова дiяльнiсть» – зростання у 2,7 раза, або +73,9 млрд гривень;
«Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів i мотоциклів»  – зростання на 23,4 %, або +24,7 млрд гривень;
«Переробна промисловість» – зростання на 18,4 %, або +20 млрд грн;
«Професійна, наукова та технічна діяльність» – зростання на 78,2 %, або +18,8 млрд гривень.

Послуги, роз’яснення, практична допомога: результати роботи мобільного ЦОПу за І півріччя поточного року

Забезпечення зручних та доступних умов для отримання послуг і сервісів платниками – один з важливих напрямків роботи податкової служби Дніпропетровщини.
З метою надання адміністративних послуг протягом І півріччя 2024 року податківцями, задіяними у роботі мобільного ЦОПу, здійснено 1 200 виїздів до мешканців територіальних громад Дніпропетровської області та внутрішньо переміщених осіб (ВПО).
У тому числі, з початку поточного року мобільний ЦОП здійснив 388 адресних виїздів до маломобільної групи населення та 751 виїзд до центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП) територіальних громад Дніпропетровщини.
Станом на 01.07.2024 фахівцями мобільного ЦОПу надано 4 026 адміністративних послуг, у т. ч. 573 адміністративні послуги під час адресних виїздів до маломобільних груп населення та 10 036 інших послуг.
Зокрема, під час роботи мобільного ЦОПу в ЦНАПах територіальних громад Дніпропетровщини до фахівців Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось 6 010 громадян, якими отримано 1 761 адміністративна послуга та 5 167 інших послуг.
Мобільний ЦОП – зручний формат податкового сервісу і оперативного надання адміністративних послуг для платників.
Робота триває.

Майже 4,5 млрд грн ПДФО – внесок до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини

У січні – червні 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло майже 4,5 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Як зауважила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, ці надходження більше ніж у відповідний період 2023 року на понад 548,0 млн грн, або майже на 14 відсотків.
Наталя Федаш висловила вдячність всім платникам, які працюють і забезпечують позитивну динаміку надходжень до бюджетів.
Очільниця податкової служби області зазначила, що легалізація ринку праці – під особливою увагою податківців.
«Для всіх роботодавців порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим. Він включає три основні кроки: укладення трудового договору, оформлення наказу про прийняття працівника на роботу та повідомлення до Державної податкової служби. З моменту укладення трудового договору найманий працівник має трудові права й соціальні гарантії. Заробітна плата виплачується регулярно на рівні, не нижчому за мінімальну зарплату. Отже, працювати за трудовим договором – вигідно!» - констатувала Наталя Федаш.

Податок на нерухоме майно: від платників надходження до місцевих бюджетів Дніпропетровщини склали понад 465,3 млн гривень

У першому півріччі 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, надійшло  понад 465,3 млн грн, що на понад 62,7 млн, або на 15,6 відc., більше ніж у першому півріччі 2023 року.
Нагадуємо, що відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.
Підпунктом 266.1.2 п. 266.1 ст. 266 ПКУ визначено платників податку в разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:
а) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;
б) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
в) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

Чи застосовується відповідальність за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) у касах готівки?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 2 п. 58 розд. VI Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (із змінами та доповненнями) (далі – Положення № 148), готівка, що надходить до кас, повинна своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися. Порядок оприбуткування готівки в касах, у тому числі і під час розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) (або розрахункових книжок), визначений п. 11 розд. II Положення № 148.
Підпунктом 18 п. 3 розд. I Положення № 148 визначено, що оприбуткування готівки – це проведення суб’єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі/книзі обліку доходів і витрат/фіскальному звітному чеку/електронному фіскальному звітному чеку/розрахунковій квитанції.
Згідно з абзацом другим п. 11 розд. ІІ Положення № 148 оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
Разом з тим Положенням № 148 та іншими нормативно-правовими актами не передбачено фінансової відповідальності за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) готівки.
Водночас невиконання норм Положення № 148 в частині готівкових розрахунків за товари (послуги) може призвести до адміністративної відповідальності згідно зі ст.ст. 163 прим. 15 та 164 прим. 4 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х, із змінами.

Як складається РК до зведеної ПН, складеної на суму перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, при виправленні помилок у номенклатурі товарів/послуг?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до абзацу 11 п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена відповідно до статей 188 і 189 ПКУ, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг, можуть скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо по кожній операції з постачання товарів/послуг.
Згідно з п. 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307) у податковій накладній (в тому числі зведеній), яка складена на суму такого перевищення, робиться позначка відповідно до пункту 8 Порядку № 1307 (15 – Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до  статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання). Така податкова накладна отримувачу (покупцю) не надається. При цьому у рядках такої податкової накладної, відведених для зазначення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані.
Згідно з п. 21 Порядку № 1307 у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.
Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених Порядком № 1307.
Отже, якщо після складання та реєстрації в ЄРПН зведеної податкової накладної, складеної виходячи з перевищення ціни придбання/звичайної ціни/балансової (залишкової) вартості товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання, платник податку виявляє помилку в описі (номенклатурі) товарів/послуг, він складає розрахунок коригування до такої податкової накладної, в якому у першому рядку зі знаком «–» зазначає показники щодо товарів/послуг, опис (номенклатура) яких виправляється, та другим рядком додає виправлену товарну позицію.
У заголовній частині такого розрахунку коригування у полі «До зведеної податкової накладної» вказується код ознаки «3» та у полі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» зазначається тип причини «15».
У розділі Б табличної частини розрахунку коригування у першому рядку у графі 1 вказується номер за порядком рядка податкової накладної, який коригується. Другим рядком зазначаються виправлені показники, при цьому у графі 1 такого другого рядка вказується новий черговий порядковий номер рядка, якого не було у податковій накладній, що коригується.
У графі 2.1 розрахунку коригування у всіх рядках, які заповнюються у зв’язку з таким коригуванням, зазначається код причини коригування 203 (коригування зведеної податкової накладної, складеної відповідно до абзацу 11 п. 201.4 ст. 201 ПКУ), а у графі 3 – правильна номенклатура. Інші графи заповнюються без будь яких особливостей.
Слід зазначити, що відсутність у графі «Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця» податкової накладної запису «перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 ПКУ, над фактичною ціною постачання» не потребує виправлення.

Витрати понесені на придбання акцій (інших корпоративних прав), емітентом яких є юридична особа, яка набула статусу резидента Дія Сіті: як отримати податкову знижку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (податок) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати на придбання акцій (інших корпоративних прав), емітентом яких є юридична особа, яка набула статус резидента Дія Сіті згідно з частиною третьою ст. 5 Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (із змінами) (далі – Закон № 1667), за умови що такі витрати були понесені платником податку до набуття емітентом статусу резидента Дія Сіті або впродовж періоду, коли такий резидент Дія Сіті відповідав вимозі, встановленій п. 3 частини третьої ст. 5 Закону № 1667.
При цьому, юридична особа набуває статусу резидента Дія Сіті з дня внесення відповідного запису до реєстру Дія Сіті з урахуванням положень частини сьомої ст. 2 Закону № 1667 (частина друга ст. 4 Закону № 1667).
Сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, у разі включення до податкової знижки витрат, передбачених п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 ПКУ, розраховується окремо від інших витрат та не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (абзац перший п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Згідно п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ, копії таких документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи (далі – Декларація), а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.
У разі, якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в Декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.
Для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до ПКУ та міститься в інформаційних базах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (п.п. 166.2.3 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Статтею 1 розд. І Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами) (далі – Закон № 996) визначено, що первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію.
Перелік обов’язкових реквізитів, які повинні мати первинні документи, визначено частиною другою ст. 9 Закону № 996.
Враховуючи викладене, фізична особа – платник податку, яка має право скористатися податковою знижкою за витратами, понесеними на придбання акцій (інших корпоративних прав), емітентом яких є юридична особа, яка набула статус резидента Дія Сіті, повинна подати до контролюючого органу разом з Декларацією підтверджувальні документами, що засвідчують факт понесення таких витрат: копії платіжних та розрахункових документів, зокрема, квитанції, фіскальні чеки, прибуткові касові ордери, що ідентифікують юридичну особу – емітента акцій (інших корпоративних прав) і особу, яка звертається за податковою знижкою, в яких чітко визначені сума витрат, дата здійснення розрахунків (має відповідати даті до набуття емітентом статусу резидента Дія Сіті або впродовж періоду, коли такий резидент Дія Сіті відповідав вимозі, встановленій п. 3 частини третьої ст. 5 Закону № 1667), а також копії договору купівлі-продажу, витягу з реєстру Дія Сіті, тощо.
При цьому, з метою розрахунку податкової знижки, інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу у вигляді дивідендів, утриманого із таких доходів податку на доходи фізичних осіб, фізична особа – платник податку отримує у вигляді довідки про доходи від юридичної особи – резидента Дія Сіті.
Водночас, згідно з п. 176.1 ст. 176 ПКУ платники податку зобов’язані на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірності відомостей, зазначених у Декларації з цього податку.

Щодо порядку підписання податкової звітності в електронному вигляді, якщо головного бухгалтера одночасно призначено тимчасово виконувати обов’язки керівника (директора)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (п. 42.6 ст. 42 ПКУ) та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (із змінами) (далі – Порядок).
Пунктом 48.5 ст. 48 ПКУ визначено, що податкова декларація повинна бути підписана, зокрема, керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.
Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність накладеного на електронний документ кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП) або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (п.п. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 ПКУ).
Згідно з п. 2 розд. ІІ Порядку платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронній та паперовій формі, із зазначенням усіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу КЕП та печатки (за наявності), керуючись Порядком.
Керівник платника податків визначає, змінює перелік уповноважених осіб платника податків, які наділяються правом підписання, подання, отримання ними документів та інформації через електронний кабінет від імені платника податків, та визначає їхні повноваження (абзац другий п. 42.6 ст. 42 глави 1 розд. ІІ ПКУ).
Для надання права підпису електронних документів іншим особам, яким делеговано право підпису, платник повідомляє про таких осіб контролюючий орган, на обліку в якому перебуває платник, шляхом направлення повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису (далі – Повідомлення) в електронному вигляді за формою згідно з додатком 1 до Порядку (п. 3 розд. ІІІ Порядку).
До Повідомлення вноситься інформація про підписувача (підписувачів), якому (яким) надається право підпису електронних документів. На сформоване Повідомлення першими накладаються кваліфіковані або удосконалені електронні підписи, що базуються на кваліфікованих сертифікатах електронних підписів усіх осіб, включених до Повідомлення, у порядку черговості їх внесення до Повідомлення, після них – кваліфікований або удосконалений електронний підпис керівника і останньою – кваліфікована електронна печатка (за наявності), що базується на кваліфікованому сертифікаті електронної печатки (п. 4 розд. ІІІ Порядку). Тобто, керівником до контролюючого органу подається Повідомлення на головного бухгалтера з типом підпису – «директор».
Слід зазначити, якщо головного бухгалтера одночасно призначено тимчасово виконувати обов’язки керівника (директора), то при поданні податкової звітності в електронному вигляді, електронні підписи юридичної особи накладаються у такому порядку: першим – кваліфікований або удосконалений електронний підпис директора, другим – кваліфікована електронна печатка (за наявності), що базується на кваліфікованому сертифікаті електронної печатки, попередньо змінивши, зокрема, в налаштуваннях Електронного кабінету поле «використання підписів».

Яким чином документально підтвердити знищення (втрати) товарів внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 32 прим. 1 підрозд. 2 розд. XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) тимчасово, протягом дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, не вважаються використаними платником ПДВ в неоподатковуваних ПДВ операціях або операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, товари, придбані в оподатковуваних ПДВ операціях, знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану.
До наведених у п. 32 прим. 1 підрозд. 2 розд. XX ПКУ операцій норми п. 198.5 ст. 198 розд. V ПКУ не застосовуються.
Згідно з частиною першою ст. 14 прим. 1 Закону України від 02 грудня 1997 року № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» (із змінами) Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб’єкта господарської діяльності за собівартістю.
Отже, підтвердження знищення (втрати) товарів платника внаслідок настання дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану повинно здійснюватися на підставі відповідних первинних документів та за наявності сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).
Водночас регулювання питань методології бухгалтерського обліку здійснюється Міністерством фінансів України, тому з питань оформлення, відображення у первинних документах та документального підтвердження знищення (втрат) товарів внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану платнику податку доцільно звернутися до Міністерства фінансів України.

За зверненням фізичної особи перерахунок з податку на нерухоме майно здійснюється за три останні звітні податкові роки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (п.п. 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 ПКУ).
Податкове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ст. 102 ПКУ (п. 266.10 ст. 266 ПКУ).
Згідно з положеннями п. 102.1 ст. 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом.
Водночас, п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ.
При цьому дію п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану згідно із Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану».
Разом з тим, п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
27.05.2022 набрав чинності Закон України від 12 травня 2022 року № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі – Закон № 2260), яким внесено зміни, зокрема, до п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ щодо відновлення перебігу строків проведення перевірок.
Так, відповідно до п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім визначених п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ випадків, зокрема:
- строків проведення камеральних перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному ст. 86 ПКУ, подання скарги на податкове повідомлення-рішення за результатами камеральної перевірки, прийняття рішення за результатом її розгляду, нарахування пені (абзац третій п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ);
- строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному ст. 86 ПКУ, подання скарги на податкове повідомлення-рішення, рішення про застосування фінансових санкцій за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки та прийняття рішення за результатами їх розгляду, адміністративного арешту майна за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки (абзац четвертий п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Враховуючи викладене, за зверненням фізичної особи може здійснити перерахунок з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за три останні звітні податкові роки. При цьому строк давності, визначений ст. 102 ПКУ, збільшується на період з дати початку дії карантину до дати набрання чинності Законом № 2260, тобто на строк з 01.03.2020 по 27.05.2022.

У яких випадках ФОПи – платники єдиного податку першої групи зобов’язані вести облік товарних запасів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що правовідносини у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) регулюються Податковим кодексом України (далі – ПКУ), Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.
Порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлено ст. 3 Закону № 265.
Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб-підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2021 року № 496 (далі – Порядок № 496), який поширюється на фізичних осіб-підприємців, у тому числі платників єдиного податку (далі – ФОП), які відповідно до Закону № 265 зобов’язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об’єкті) такого ФОП.
Зазначений обов’язок регламентовано положеннями п. 12 ст. 3 Закону № 265.
Тобто товарний облік є частиною проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, встановлених розділом II Закону № 265, та його зобов’язані вести фізичні особи-підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, а також фізичні особи-підприємці, які є платниками єдиного податку та провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, та платники єдиного податку, які зареєстровані платниками податку на додану вартість.
Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої групи звільнені від застосування РРО та/або ПРРО згідно з п. 296.10 ст. 296 ПКУ, але зобов’язані вести облік товарних запасів відповідно до Порядку № 496, лише у випадку реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.
Водночас існують обмеження щодо асортименту товарів, дозволених до продажу на першій групі єдиного податку.