Податкові новини (ДПС у Дніпропетровській області) 06.08.2024

Щодо надходження ПДВ до бюджету у січні – липні 2024 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/808997.html повідомила.
Детінізація поступово набирає обертів, що, безпосередньо, відображається на надходженнях податку на додану вартість до бюджету.
Так, понад минулорічний факт у січні – липні 2024 року до бюджету додатково надійшло 46,3 млрд грн (+43,3 %) ПДВ (сальдо) (факт 7 міс. 2024 року – 153,3 млрд грн, 7 міс. 2023 року – 107,0 млрд грн). 
Збір ПДВ за 7 місяців 2024 року становить 236,9 млрд грн, а це +25,4 %, або +47,9  млрд грн відносно 7 місяців 2023 року (факт 7 міс. 2023 року – 189,0 млрд грн).
Драйверами зростання ПДВ є такі галузі:
- Оптова та роздрібна торгівля;
- Переробна промисловість.

Щодо Закону України від 18.06.2024 № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
З 27 липня 2024 року набрав чинності Закон України від 18.06.2024 № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817).
Пунктом 2 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону № 3817 установлено, що:
Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481) втрачає чинність з 1 січня 2025 року, крім статті 8 Закону № 481 («Атестація виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»), яка діє до дня набрання чинності та введення в дію статті 33 Закону № 3817 («Атестація виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та ферментації тютюнової сировини»);
положення Закону № 481 до дня втрати ним чинності застосовуються в частині, що не суперечить положенням Закону № 3817.
Пунктом 1 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону № 3817 встановлено термін набрання чинності цим законом – з дня, наступного за днем його опублікування, крім окремих його норм, зокрема:
пункт 85 частини першої статті 1, в  якому визначення «тютюнові вироби» доповнено іншими нікотиновмісними продуктами для орального застосування, статті 67 «Максимальна роздрібна ціна на тютюнові вироби, тютюн, промислові замінники тютюну та рідини, що використовуються в електронних сигаретах» (у частині інших нікотиновмісних продуктів для орального застосування) Закону № 3187, які набирають чинності та вводяться в дію з 1 вересня 2024 року. Отже, з 1 вересня 2024 року діяльність з виробництва інших нікотиновмісних продуктів для орального застосування, оптової та роздрібної торгівлі підлягає ліцензуванню.
Звертаємо увагу, що відповідно до пункту 21 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817 до 1 жовтня 2024 року дозволяється зберігання та/або транспортування, та/або реалізація на митній території України товарів (продукції) за кодом 2404 91 90 00 згідно з УКТЗЕД без марок акцизного податку, якщо такі товари (продукція) вироблені в Україні або ввезені на митну територію України до 1 вересня 2024 року.
Норми Закону № 3817, які стосуються електронної простежуваності обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, акцизного електронного документа, Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, електронних акцизних марок, набирають чинності та вводяться в дію з 1 січня 2026 року.
Відповідно до пункту 1 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону № 3817 розділ VІІ «Ліцензування» Закону № 3817 набирає чинності та вводиться в дію з 1 січня 2025 року (крім пунктів 22, 23, 25 частини другої статті 46 «Припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності», якою встановлено підстави для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, і статті  49 «Порядок інформування суб’єктів господарювання про вартість ліцензій на право провадження відповідних видів господарської діяльності»).
Пунктом 24 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817 на період дії воєнного стану в Україні та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування:
- установлено право суб’єкта господарювання зберігати пальне, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі до 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, без отримання дозвільних документів (документів дозвільного характеру, ліцензії на право зберігання пального, результатів надання інших адміністративних послуг);
- зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, здійснюється суб’єктом господарювання на підставі декларації про провадження господарської діяльності із зберігання пального, яка безоплатно подається до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Відповідно до пункту 3 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817 ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, видані відповідно до Закону № 481 до 1 січня 2025 року, вважаються чинними та підтверджують право на провадження відповідного виду (видів) господарської діяльності до завершення строку, на який їх було видано (для ліцензій, виданих на визначений строк), або до дня припинення їхньої дії в порядку, визначеному Законом № 3817.
Пунктом 6 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817 регламентовано дії суб’єктів господарювання щодо здійснення господарської діяльності починаючи з дня введення воєнного стану в Україні та до дня набрання чинності Законом № 3817 (далі – у визначений пунктом 6 період).
Зокрема, суб’єкт господарювання, який у визначений пунктом 6 період здійснював господарську діяльність на підставі ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, строк дії якої закінчився у цей період, та який не отримав нової ліцензії на право провадження такої діяльності, зобов’язаний:
- протягом трьох місяців, наступних за місяцем, в якому Закон № 3817 набрав чинності, подати заяву про отримання нової ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у порядку, визначеному Законом № 481;
- сплатити не сплачені протягом зазначеного періоду чергові платежі за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності, у тому числі за період з дня закінчення строку дії раніше виданої/наданої ліцензії – до останнього дня третього місяця, наступного за місяцем, в якому набрав чинності Закон № 3817, або до дня отримання нової ліцензії.
Суб’єкт господарювання, який у визначений пунктом 6 період здійснював господарську діяльність на підставі ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, строк дії якої не закінчився у такий період, але за якою не сплачено чергові платежі, зобов’язаний протягом трьох місяців, наступних за місяцем, в якому набрав чинності Закон № 3817, сплатити не сплачені протягом зазначеного періоду чергові платежі за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності.
Суб’єкт господарювання, який у визначений пунктом 6 період припинив провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до Закону № 481, зобов’язаний протягом двох місяців, наступних за місяцем, в якому Закон № 3817 набрав чинності:
- подати до органу ліцензування заяву про припинення дії ліцензії у зв’язку з припиненням провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню;
- сплатити не сплачені за період до дня припинення господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, чергові платежі за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності.
Пунктом 6 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817 також встановлено:
- механізм розрахунку суми несплачених чергових платежів, які підлягають сплаті відповідно до цього пункту;
- право суб’єкта господарювання звернутися до органу ліцензування для уточнення суми несплачених чергових платежів, яка підлягає сплаті;
- наслідки для суб’єкта господарювання  у разі невиконання ним вимоги щодо сплати чергових платежів (визнання недійсною ліцензії з дати закінчення строку її дії та визнання такою, що провадилася без наявності ліцензії із застосуванням фінансових санкцій, визначених Законом № 481 – для ліцензій, строк дії яких закінчився у визначений пунктом 6 період; припинення дії ліцензії у порядку, визначеному Законом № 481, з дня несплати першого чергового платежу  – для ліцензій, строк дії яких не закінчився у період дії воєнного стану).
З дня набрання чинності Законом № 3817 застосовується відповідальність у розмірах, встановлених:
- статтею 73 Закону № 3817 за порушення норм Закону № 3817 та Закону № 481, у період дії положень Закону № 481;
- статтею 17 Закону № 481 – у випадках, встановлених пунктом 6 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/808956.html

 

Дніпропетровщина: питання ризиковості платників ПДВ
обговорювали з представниками Ради бізнес-омбудсмена

За зверненням на Комунікаційну податкову платформу сьогодні в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області проведено онлайн зустріч з представниками Ради бізнес-омбудсмена.
В заході прийняв участь заступник начальника податкової служби Дніпропетровщини Максим Яіцький.
Розглядали актуальні кейси реєстрації/відмови в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Окрема увага – питанням відповідності критеріям ризиковості платників податку на додану вартість.

 

Понад 290 тисяч представників бізнесу зареєстровано на Дніпропетровщині

Станом на 01.08.2024 у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області на податковому обліку знаходилось 290 849 суб’єктів господарювання. У порівнянні з 2023 роком кількість платників податків збільшилась майже на 18 тисяч осіб (станом на 01.08.2023 – 272 900 осіб).
Юридичних осіб з початку поточного року зареєстровано у кількості 119 495 осіб (станом на 01.08.2023 – 117 119 осіб), ФОПів – 171 354 особи (станом на 01.08.2023 – 155 781 особа).
Кількість юридичних осіб у порівнянні з відповідним періодом минулого року збільшилась на 2 376 осіб, ФОПів – на 15 573 особи.
Звертаємо увагу, якщо місцезнаходження юридичної особи зареєстровано в одному адміністративному районі, а офіс і виробництво розташовані в інших районах, то така юридична особа обліковується за місцем розташування офісу, тобто місцезнаходженням (основне місце обліку), а також, в контролюючому органі за місцем розташування (реєстрації), у разі наявності, підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) за умови виникнення обов’язку подання звітності та сплати податків за таким неосновним місцем обліку.

 

Дніпропетровщина: кількість зареєстрованих ПРРО
з початку поточного року збільшилась

Станом на 01.08.2024 на Дніпропетровщині суб’єктами господарювання зареєстровано 17 304 РРО і 57 034 ПРРО (станом на 01.01.2024 РРО – 18 598, ПРРО – 50 250).
Зокрема, у липні поточного року платники зареєстрували 388 РРО і 1 867 ПРРО.
Нагадуємо, що у разі реалізації підакцизних товарів суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі, зокрема, із застосуванням платіжних карток, зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО та/або через ПРРО з зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а при роздрібній торгівлі алкогольними напоями – із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер).
До підакцизних товарів належать, зокрема: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу «живого» бродіння); тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; рідини, що використовуються в електронних сигаретах; пальне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія (п. 215.1 ст. 215 Податкового кодексу України).

 

Про строки звітування підзвітної особи, яка витратила власні кошти на закупівлю товарів (послуг) для потреб підприємства

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що правові питання відшкодування витрат, понесених працівником при придбанні товарів для підприємства, та інші питання правомірності використання власних готівкових коштів працівниками підприємства для вирішення виробничих (господарських) питань регулюються ст.ст. 1159, 1160 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV (із змінами).
Підпунктом 170.9.4 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема визначено, що звіт про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт, складається та подається у строки, визначені п.п. 170.9.3 п. 170 ст. 170 ПКУ, платником податку (у паперовій або електронній формі (з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги») за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Згідно з п.п. 170.9.3 п. 170.9 ст. 170 ПКУ документальне підтвердження суми фактичних витрат на відрядження або виконання окремих цивільно-правових дій шляхом надання підтвердних документів, що засвідчують суму таких витрат, у разі здійснення безготівкових розрахунків з використанням платіжних інструментів, включаючи корпоративні (бізнесові) платіжні інструменти або особисті платіжні інструменти, чи їх реквізити, та повернення особі, яка видала кошти/електронні гроші під звіт, суми надміру витрачених коштів/електронних грошей, розмір яких розрахований згідно з п.п. 170.9.1 п. 170 ст. 170 ПКУ, здійснюється платником податку до закінчення місяця, наступного за місяцем, у якому платник податку:
а) завершує таке відрядження;
б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, яка видала кошти/електронні гроші під звіт.
У разі якщо під час відрядження чи виконання окремих цивільно-правових дій платник податку застосував для проведення розрахунків платіжний інструмент, включаючи корпоративний (бізнесовий) платіжний інструмент або особистий платіжний інструмент, чи його реквізити та списання коштів/електронних грошей за понесеними витратами здійснюється надавачем платіжних послуг пізніше дати, коли платник податку завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії, строки, установлені п.п. 170.9.3 п. 170.9 ст. 170 ПКУ, продовжуються на один календарний місяць.
Відповідно до п. 1 Порядку складання Звіту про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2015 № 841 із змінами та доповненнями, Звіт про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт (далі – Звіт) подається з підстав, визначених п.п. 170.9.4 п. 170.9 ст. 170 ПКУ.
Таким чином, у разі придбання працівником за власні готівкові кошти товарів для потреб підприємства, а також використання власних коштів у відрядженні, Звіт подається у визначені законодавством строки. При цьому, оскільки чинним законодавством визначено строки звітування саме за одержані під звіт кошти на відрядження та на виконання цивільно-правових дій, а також установлено норму оподаткування надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернених у встановлені строки, то у разі несвоєчасного подання Звіту при придбанні за власні кошти товарів для потреб підприємства (використання власних коштів у відрядженні), фінансові санкції не застосовуються.

 

До уваги суб’єктів господарювання,
які здійснюють розрахункові операції!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно з п. 111.1 ст. 111 Податкового кодексу України за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності як, зокрема, фінансова, адміністративна.
Основним нормативно-правовим актом, що регулює розрахункові операції, є Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), який є спеціальним законом. Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначений розд. II Закону № 265.
При цьому, розд. V Закону № 265 передбачена відповідальність за порушення вимог Закону № 265. Так, у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), програмних РРО (далі – ПРРО) або розрахункових книжок (далі – РК) на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання РК на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання, до суб’єктів господарювання застосовується відповідальність у вигляді фінансових санкцій у розмірах, визначених п. 1 ст. 17 Закону № 265.
Разом з тим, ст. 26 Закону № 265 передбачено, що посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг притягуються до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 155 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х (далі – КУпАП) порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до частини першої ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині сьомій ст. 38 КУпАП, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до КУпАП підвідомчі суду (судді).
Справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 155 прим. 1 КУпАП розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів відповідно до ст. 221 КУпАП.
Отже, у разі застосування контролюючим органом до суб’єкта господарювання фінансових санкцій, визначених п. 1 ст. 17 Закону № 265, особи, які здійснюють розрахункові операції і посадові особи такого суб’єкта господарювання притягуються до адміністративної відповідальності згідно з ст. 155 прим. 1 КУпАП.

 

Яка форма розрахунків застосовується
при оптовій торгівлі алкогольними напоями?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до частини першої ст. 19 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) суб’єкти господарювання при здійсненні діяльності з оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями зобов’язані проводити розрахунки за операціями оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями виключно у безготівковій формі, в тому числі у випадках, якщо розрахунки проводяться з іншою особою після заміни сторони у зобов’язанні чи при виконанні обов’язку боржника третьою особою.
Не вважається порушенням вимог частини першої ст. 19 Закону № 3817 непроведення розрахунків у зв’язку з припиненням зобов’язання з підстав, передбачених законом або договором між суб’єктами господарювання.
Довідково: Закон № 3817 набрав чинності 27.07.2024.

 

Щодо терміну здійснення оптової/роздрібної торгівлі
іншими нікотиновмісними продуктами для орального застосування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Законом України від 16 січня 2024 року № 3553-ІХ «Про внесення змін до Податкового Кодексу України щодо приведення деяких норм у відповідність із Законом України «Про Митний тариф України» та уточнення окремих положень» внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з якими з 01 вересня 2024 року підлягають оподаткуванню акцизним податком операції з ввезення та реалізації на митній території України товарів за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2404 91 90 00 «Інші нікотиновмісні продукти для орального застосування», які включено до переліку підакцизних товарів.
Для цілей запровадження з 01 вересня 2024 року оподаткування акцизним податком інших нікотиновмісних продуктів для орального застосування платники податків, які є виробниками та/або імпортерами таких продуктів, мають право відповідно до ст. 226 ПКУ не пізніше ніж за два місяці, для задоволення потреби в марках у вересні 2024 року, подати попередню заявку-розрахунок про потребу в марках акцизного податку «тютюн вітчизняний (інші вироби)» – «ТВ ІНШІ», «тютюн імпортний (інші вироби)» – «ТІ ІНШІ» у кількості, необхідній для маркування інших нікотиновмісних продуктів для орального застосування.
Відповідно до п. 21 розд. ХІІІ «Перехідні положення» Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» до 01 жовтня 2024 року дозволяється зберігання та/або транспортування, та/або реалізація на митній території України товарів (продукції) за кодом 2404 91 90 00 згідно з УКТ ЗЕД без марок акцизного податку, якщо такі товари (продукція) вироблені в Україні або ввезені на митну територію України до 01 вересня 2024 року.

 

Сплата/повернення платежів: новації законодавства

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені здійснюється відповідно до вимог ст. 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) «Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені».
Законом України від 12.01.2023 № 2888-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг» внесено зміни до ст. 43 ПКУ, а саме:
- пункт 43.2 «У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на рахунок такого платника податків у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, або на єдиний рахунок, або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків»;
- пункт 43.4 «Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг»;
- абзац перший пункту 43.4 прим.1 слова «на поточний рахунок платника податків в установі банку» замінено словами «на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг».
Слід зазначити, що небанківський надавач платіжних послуг – це надавач платіжних послуг, що не є банком.
До небанківських надавачів платіжних послуг належать:
- платіжні установи (у тому числі малі платіжні установи);
- філії іноземних платіжних установ;
- установи електронних грошей;
- фінансові установи, що мають право на надання платіжних послуг;
- оператори поштового зв'язку;
- надавачі нефінансових платіжних послуг.

 

До уваги платників!
Удосконалення процесів ведення обліку платежів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до пункту 42 прим.1.2 статті 42 прим.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), Електронний кабінет платника податків забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов'язків, визначених ПКУ та іншими законами, шляхом:
- перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами, у тому числі дані оперативного обліку податків, зборів, єдиного внеску (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу;
- подання платником податків повідомлення про використання та про відмову від використання єдиного рахунку;
- визначення напряму використання суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань і пені відповідно до статті 35 прим.1 «Єдиний рахунок» ПКУ;
- перегляду інформації по єдиному рахунку, у тому числі з Реєстру платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків;
- проведення звірки розрахунків платників податків з державним та місцевими бюджетами, а також одержання документа, що підтверджує стан розрахунків, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання;
- управління сумами помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені відповідно до положень ПКУ, в тому числі шляхом подачі заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та/або пені.