Податкові новини (ДПС у Дніпропетровській області) 25.10.2024

Безкоштовні кваліфіковані сертифікати відкритих ключів від ДПС у січні – вересні отримали майже 349,7 тис. користувачів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Протягом січня – вересня 2024 року послугами Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України скористались 349,7 тис. юридичних та фізичних осіб. Їм безкоштовно видано 917,9 тис. кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.
Понад 201 тис. фізичних осіб протягом січня – вересня 2024 року отримали 412,1 тис. кваліфікованих сертифікатів.
Протягом вказаного періоду 148,7 тис. юридичних осіб  отримали майже 505,8 тис. кваліфікованих сертифікатів.
Електронним сервісом повторного формування сертифікатів за електронним запитом скористалися майже 107,1 тис. платників, з яких 44,6 тис. – юридичних та 62,5 тис. – фізичних осіб.
Також здійснено автоматичний перевипуск на 1 рік 280,8 тис. сертифікатів для 114,4 тис. платників, з яких 40,1 тис. – юридичні особи, 74,3 тис. – фізичні особи.
За електронними запитами сформовано майже 323,2 тис. сертифікатів, у тому числі 36,6 тис. сертифікатів печаток для програмних реєстраторів розрахункових операцій.
Всього з початку діяльності надавача видано 14,2 млн кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.
Нагадаємо, що за допомогою сервісу повторного формування сертифікатів за електронним запитом кожен користувач має змогу самостійно, у режимі 24/7, а головне – дистанційно, протягом 2 – 3 хвилин отримати новий сертифікат, який матиме строк чинності до 2 років.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/834691.html

 

До уваги платників податків!
Внесено зміни до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 11 грудня 2019 року № 1165
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Державна податкова служба України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/834870.html проінформувала про прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2024 року № 1187 «Про внесення змін до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – постанова № 1187), розробленої на виконання вимог пункту 8 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 09 травня 2024 року № 3706-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей експорту окремих видів товарів у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3706-ІХ) з метою приведення у відповідність положень Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі – Порядок зупинення), до вимог Закону № 3706-ІХ для забезпечення комплексного підходу до механізму застосування режиму експортного забезпечення до операцій з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту окремих видів товарів.
Постановою № 1187 запропоновано внести зміни до окремих положень Порядку зупинення, зокрема, доповнити новими нормами, що визначають ознаки безумовної реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, в яких відображено операції з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення, та уточнено механізм проведення автоматизованого моніторингу для таких операцій.
З повним текстом постанови можна ознайомитися за посиланням:
https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennia-zmin-do-poriadku-zupynennia-reiestratsii-podatkovoi-nakladnoirozrakhunku-s1187181024.
Інформаційні матеріали розміщено на вебпорталі ДПС у розділі: Головна/Прес-центр/Презентаційні матеріали/Автоматизований моніторинг відповідності критеріям оцінки ступеня ризиків операцій з товарами, до яких застосовується режим експортного забезпечення (https://tax.gov.ua/media-tsentr/prezentatsiyni-materiali/834866.html).

 

Інформаційна підтримка територіальних громад на часі

 Наповнення місцевих бюджетів – спільне завдання податкової служби та територіальних громад. Ефективна взаємодія тут необхідна.
 Вже більше року працює інформаційний онлайн майданчик, де податківці разом з керівниками Департаменту фінансів Дніпропетровської ОДА та представниками територіальних громад області можуть оперативно та плідно співпрацювати.
 Сьогодні  відбулась чергова зустріч. У центрі уваги основні джерела доходів місцевих бюджетів – плата за землю, податок на доходи фізичних осіб, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, погашення податкового боргу.
Зупинилися і на пріоритетних напрямках діяльності податкової служби – запровадження Національної стратегії доходів до 2030 року та Експериментального проекту  щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками), інформаційних ресурсах податкової служби Дніпропетровщини.

 

Дніпропетровщина: внесок платників податку на прибуток підприємств
до місцевих бюджетів – понад 493,0 млн гривень

У січні – вересні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників податку на прибуток підприємств надійшло понад 493,0 млн гривень. У порівнянні з трьома кварталами минулого року надходження збільшились майже на 156,9 млн грн, або на 46,7 відсотків. Отже, з початку поточного року спостерігається позитивна динаміка надходжень. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
Очільниця обласної податкової зауважила, що підвищення рівня добровільної сплати податків і зборів платниками до бюджетів, у тому числі шляхом створення максимально комфортних умов для всіх платників податків – пріоритет у роботі податкової служби. Національна стратегії доходів, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 року № 1218-р – це впровадження європейських стандартів у діяльність податкових органів.
«Метою запровадження Національної стратегії доходів є, зокрема збільшення рівня податкових надходжень, у тому числі за рахунок добровільної сплати. Дякуємо платникам за відповідальне ставлення до своєчасного наповнення бюджетів!» – зазначила Наталя Федаш.

 

Понад 1,5 млрд грн рентної плати спрямували платники
до місцевих бюджетів Дніпропетровської області

Протягом дев’яти місяців 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників рентної плати надійшло понад 1,5 млрд гривень. Надходження виросли порівняно з січнем – вереснем 2023 року на понад 780,4 млн грн, темп росту – 202,2 відсотки.
Нагадуємо, що 30.10.2024 – останній день сплати за вересень 2024 року рентної плати: за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини; за користування радіочастотним ресурсом України; за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами; за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

 

Податковий календар на 28 жовтня 2024 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що

28 жовтня 2024  року, понеділок, останній день сплати:

єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування гірничими підприємствами за найманих працівників за вересень 2024 року.

 

Постачання відходів та брухту чорних і кольорових металів, який утворився в процесі виробництва готової продукції: що з ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (п. 1.1 ст. 1 розд. І ПКУ).
Відповідно до п. 5.3 ст. 5 розд. І ПКУ інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Металобрухт – це непридатні для прямого використання вироби або частини виробів, які за рішенням власника втратили експлуатаційну цінність внаслідок фізичного або морального зносу і містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави, а також вироби з металу, що мають непоправний брак, залишки чорних і кольорових металів і їх сплавів (ст. 1 Закону України від 05 травня 1999 року № 619-XIV «Про металобрухт», із змінами).
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розд. V та підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Згідно з підпунктами «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 розд. V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку на додану вартість (податок) з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 розд. V ПКУ розташоване на митній території України.
Пунктом 23 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово до 01 січня 2027 року від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД.
Переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 01 січня 2027 року, звільняються від обкладення податком на додану вартість, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року № 15 (зі змінами).
Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ встановлено ст.ст. 187, 198, 199 і 201 розд. V ПКУ.
Відповідно до пп. 201.14 і 201.15 ст. 201 розд. V ПКУ платники податку зобов’язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об’єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з розд. V ПКУ.
Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому ст. 46 розд. ІІ ПКУ.
Враховуючи викладене, у разі, якщо у платника податку в результаті здійснення господарської діяльності утворюється брухт чорних і кольорових металів, який надалі постачається на митній території України із застосуванням режиму звільнення від оподаткування ПДВ, встановленого п. 23 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, то у платника податку виникає обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ та складання зведеної податкової накладної за правилами, встановленими, зокрема, пунктом 198.5 ст. 198 розд. V ПКУ – у випадку, якщо платником податку придбавалися з ПДВ товари/послуги (наприклад послуги із транспортування (перевезення), завантаження, розвантаження та/або порізки відходів і брухту чорних і кольорових металів) та необоротні активи призначені виключно для використання в неоподатковуваних ПДВ операціях (у тому числі звільнених від оподаткування ПДВ операціях (постачання відходів та брухту чорних і кольорових металів)).  розд. V ПКУ визначено Порядком заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (із змінами).
Водночас, оскільки надання відповіді на зазначене питання у кожному конкретному випадку потребує чіткого розуміння умов придбання (ввезення, виготовлення) матеріалів та сировини, з якої виробляється продукція, у процесі виготовлення якої утворюються відходи та брухт чорних і кольорових металів, та формування податкового кредиту при їх придбанні, із зазначеного питання пропонуємо у кожному конкретному випадку звертатися до ДПС щодо надання індивідуальної податкової консультації у порядку, визначеному ст. 52 Податкового кодексу України із наданням детальної інформації щодо здійснюваних операцій.

 

Надходження від платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України – понад 1,0 млн гривень

Упродовж січня – вересня поточного року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровської області за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України надійшло понад 1,0 млн гривень.
Звертаємо увагу, що ставки рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України (далі – рентна плата) встановлені п. 3 підрозд. 9 прим. 3 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у гривнях за 1 МГц смуги радіочастот на місяць у розрізі видів радіозв’язку та діапазонів радіочастот.
При цьому примітками 1 – 8 до п. 3 підрозд. 9 прим. 3 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ передбачені понижувальний коефіцієнт 0,75 (застосовується до 01.09.2024) та підвищувальні коефіцієнти 1,2 та 1,4 до ставок рентної плати.
Поряд з цим, до ставок рентної плати, передбачених п. 3 підрозд. 9 прим. 3 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для виду радіозв’язку «стільниковий радіозв’язок», для ширини смуги радіочастот, отриманої відповідно до ліцензії на користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України, виданої з 01 січня 2022 року на конкурсних або тендерних засадах, не застосовуються вищезазначені коефіцієнти.

 

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Розділом V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (із змінами) (далі – Порядок № 21), визначено, що коригування податкових зобов’язань відображається у рядках 4.1.1, 4.2.1, 4.3.1, 5.1.1, 6.1, 6.2, 7.1, 7.1.1, 7.2.1, 7.2.2, 7.2.3 та 8 податкової декларації з ПДВ (далі – декларація).
У складі декларації подаються передбачені Порядком № 21 додатки (п. 9 розд. ІІІ Порядку № 21).
Додатки додаються до декларацій за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках (п. 11 розд. ІІІ Порядку № 21).
У випадку заповнення рядків 4.1.1, 4.2.1, 4.3.1, 6.1, 6.2, 7.1, 7.2.2 та 7.2.3 декларації до неї подається Додаток 1 «Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, про коригування податкових зобов’язань за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1)» (далі – Додаток 1).
При цьому, у розділі І «Податкові зобов’язання» Додатка 1 зазначаються відомості про коригування податкових зобов’язань тільки у зв’язку із збільшенням суми компенсації за звітний (податковий) період на підставі розрахунків коригування, складених у звітному (податковому) періоді та не зареєстрованих в ЄРПН на дату подання декларації (таблиця 1.2 додатка 1).
Відомості про коригування податкових зобов’язань за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів зазначаються у таблиці 1.3 Додатка 1.
Відповідно до п.п. 3 п. 4 розд. V Порядку № 21 коригування податкового кредиту відображається у рядку 14 декларації.
При заповненні рядка 14 декларації обов’язковим є подання Додатка 1, що заповнюється в розрізі контрагентів.
Підпунктом 4 п. 4 розд. V Порядку № 21 визначено, що у рядку 15 відображається коригування податкового кредиту згідно з п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПКУ у випадку повернення товару/послуги або суми попередньої оплати за відсутності реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН,
При заповненні рядка 15 обов’язковим є подання Додатка 1.
Крім того, згідно з п.п. 1 п. 4 розд. V Порядку № 21 коригування податкового кредиту, сформованого за операціями з отримання послуг від нерезидента на митній території України, що оподатковуються:
- за основною ставкою – відображаються у рядку 13.1;
- за ставкою 7 відс. – відображаються у рядку 13.2.
У випадку заповнення рядків 13.1 та/або 13.2 передбачено подання Додатка 1.
Якщо на підставі складеного розрахунку коригування до податкової накладної обсяги постачання товарів/послуг та відповідно сума податкових зобов’язань чи податкового кредиту платника податку не змінились, то підстав для заповнення відповідних рядків декларації з ПДВ та Додатка 1 немає.

 

Внесено зміни до Положення про Державну податкову службу України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 22.10.2024 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2024 року № 1185 «Про внесення змін до Положення про Державну податкову службу України» (далі – Постанова № 1185).
Постановою № 1185, зокрема пункт 4 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227 (із змінами), доповнено підпунктом 847, згідно з яким ДПС відповідно до покладених на неї завдань здійснює комплаєнс у межах повноважень, визначених Податковим кодексом України.
Постанову № 1185 опубліковано у офіційному виданні «Урядовий кур'єр» від 22.10.2024 № 214.

 

Анулювання реєстрації платника ПДВ: в яких рядках декларації з ПДВ відображаються операції, пов’язані з визначенням податкових зобов’язань?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі анулювання реєстрації особи як платника податку, якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.
Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (із змінами) (далі – Порядок № 21).
Згідно з п. 9 розд. ІІІ Порядку № 21 у складі податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) подаються передбачені Порядком № 21 додатки.
Пунктом 3 розд. V Порядку № 21 передбачено, що у разі формування суми податкових зобов’язань за звітний (податковий) період на підставі податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) на дату подання декларації, відомості про такі податкові накладні зазначаються у таблиці 1.1 додатка 1 «Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, про коригування податкових зобов’язань за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, та про податковий кредит з урахуванням його коригування» (Д1) до декларації (далі – Додаток 1).
Операції, пов’язані з визначенням податкових зобов’язань у зв’язку з анулюванням реєстрації платника ПДВ, відображаються у рядках 4.1, 4.2 та/або 4.3 декларації. При цьому, якщо на дату подання декларації в ЄРПН не зареєстровано податкові накладні, складені за такими операціями, відомості про них зазначаються у таблиці 1.1 Додатка 1.

 

Підвищення рівня сервісу консультування платників –
один із заходів впровадження Національної стратегії доходів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Підвищення рівня сервісу консультування платників податків податковим органом, у тому числі за категоріями уваги, є одним із заходів впровадження Національної стратегії доходів.
Центри обслуговування платників створені безпосередньо при державних податкових інспекціях Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) з метою забезпечення зручних та доступних умов для отримання послуг і сервісів громадянами, самозайнятими та юридичними особами, поліпшення іміджу органів ДПС, підвищення ефективності та оптимізації умов роботи.
Основними завданнями ЦОП є:
надання адміністративних послуг та консультацій у найкоротший строк та за мінімальної кількості відвідувань суб’єктів звернень;
приймання податкової та іншої звітності;
інформування суб’єктів звернень про порядок надання адміністративних послуг, впроваджені електронні сервіси ДПС.
В Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, станом на сьогодні незалежно від місця обліку платника податків адміністративні послуги надаються у 33 Центрах обслуговування платників при ДПІ, мобільному ЦОПі та ГУ ДПС, забезпечується надання 91 адміністративної послуги, 61 з яких надається безкоштовно.

 

За які земельні ділянки юридичні особи – платники єдиного податку
четвертої групи сплачують земельний податок?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до абзацу першого п. 292 прим. 1.1 ст. 292 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.
Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).
Згідно з частиною першою ст. 22 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III (із змінами та доповненнями) (далі – ЗКУ) землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
Частиною другою ст. 22 ЗКУ встановлено, що до земель сільськогосподарського призначення належать:
а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);
б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі під об’єктами виробництва біометану, які є складовими комплексів з виробництва, переробки та зберігання сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).
Частинами другою та четвертою ст. 59 ЗКУ, зокрема, визначено, що юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми.
Зокрема, юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб.
Отже, юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи, які є власниками/користувачами земель сільськогосподарського призначення та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), звільняються від сплати земельного податку за земельні ділянки, що використовуються такими платниками для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.
За інші земельні ділянки, в тому числі за земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що не використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва, юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи.
При цьому відповідно до абзаців першого-третього п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ за період, зокрема, з 01 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї)), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (далі – Перелік територій), та які перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди юридичних осіб.
Починаючи з 01 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, плата за землю не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.
Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до Переліку територій.
Крім того, ст. 283 прим. 1 ПКУ передбачено особливості визначення земельного податку за земельні ділянки, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.

 

Чи оподатковуються акцизним податком операції з роздрібної реалізації фірмових страв, кулінарних, кондитерських та борошняних виробів, виготовлених із використанням алкогольних напоїв, або при додаванні таких напоїв у каву, чай, шоколад?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Підпунктом 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що об’єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах).
До підакцизних товарів належать, зокрема спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу «живого» бродіння) (п. 215.1 ст. 215 ПКУ).
Згідно з п.п. 14.1.5 п. 14.1 ст. 14 ПКУ алкогольні напої – продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відс. об’ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відс. об’ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.
Відповідно до УКТ ЗЕД шоколад та інші готові харчові продукти з вмістом какао, в тому числі які містять алкоголь, віднесені до коду 1806; кава – 0901, чай – 0902 та не є підакцизними.
Пунктом 2.2 Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 № 219, встановлено, що суб’єкти господарської діяльності при виготовленні продукції власного виробництва повинні додержуватися технологічних режимів виробництва продукції (сумісність продуктів, їх взаємозаміна, режим холодного й теплового оброблення сировини тощо), визначених збірниками рецептур страв, кулінарних, борошняних кондитерських і булочних виробів.
Таким чином, суб’єкт господарювання ресторанного господарства не повинен сплачувати акцизний податок з роздрібної торгівлі фірмових страв, кулінарних, кондитерських та борошняних виробів, кави, чаю або шоколаду, до яких відповідно до нормативних документів на їх виготовлення, затверджених в установленому порядку, додано алкогольні напої, оскільки кінцева продукція не є підакцизною.

 

До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють продаж товарів
за межами торгівельного приміщення!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що обов’язок суб’єктів господарювання повідомляти контролюючі органи про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність шляхом подання повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою      № 20-ОПП (далі – Повідомлення № 20-ОПП), встановлений п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Об’єктами оподаткування є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.
Порядок подання та форма Повідомлення № 20-ОПП встановлені розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588).
Відповідно до п. 8.4 розд. VIIІ Порядку № 1588 Повідомлення № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
У Повідомленні № 20-ОПП надається інформація про всі об’єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.
Повідомлення № 20-ОПП заповнюється із дотриманням Пам’ятки для заповнення розділу 3 Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (Додаток до Повідомлення № 20-ОПП).
Графа 3 «Тип об’єкта оподаткування» розд. 3 Повідомлення № 20-ОПП заповнюється відповідно до рекомендованого довідника, що оприлюднений на вебпорталі ДПС (https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/127294.html).
Обрання із довідника відповідного типу об’єкта оподаткування здійснюється з урахуванням виду діяльності, для якої такий об’єкт оподаткування відкривається, створюється чи реєструється, та відповідності функціонального призначення об’єкта обраному типу.
У разі, якщо роздрібний продаж товарів здійснюється за межами приміщення (торгового комплексу/магазину/офісу/складу тощо), то, виходячи з фактичних умов, за яких суб’єкт господарювання здійснює такий продаж, він самостійно обирає тип об’єкта оподаткування для заповнення графи 3 «Тип об’єкта оподаткування» Повідомлення № 20-ОПП, зокрема «655 – виносна торгівля» / «656 – виїзна торгівля».
При цьому, якщо продаж товарів здійснюється з використанням транспортного засобу, то у графі 4 «Найменування об’єкта оподаткування (зазначити у разі наявності)» Повідомлення № 20-ОПП може зазначатися назва транспортного засобу, наприклад: автомобіль, мотоцикл, самокат тощо, а у графах 6 – 8 – територія та адреса автогосподарства, гаража тощо, де такий транспортний засіб постійно знаходиться/зберігається. У графі 12 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування (зазначити у разі наявності)» зазначається реєстраційний номер кожного транспортного засобу для якого такий номер був присвоєний відповідним державним органом під час його реєстрації (номер кузова – для легкового автомобіля; номер шасі – для вантажного автомобіля та причепа).
Якщо продаж товарів здійснюється без використання транспортного засобу, то у графі 4 Повідомлення № 20-ОПП може зазначатися назва об’єкта оподаткування, де товар зберігається та відпускається продавцеві для реалізації поза його межами (наприклад: склад, магазин, офіс тощо) із зазначенням у графах 6 – 8 території та адреси, де знаходиться такий магазин, склад, офіс.

 

Товари ввозяться на митну територію України у митному режимі імпорту:
як платнику ПДВ в податковій декларації з ПДВ відобразити коригування заявленої митної вартості товарів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно з п. 201.12 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 ПКУ (п. 198.6 ст. 198 ПКУ).
Згідно з частиною третьою 3 ст. 54 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VІ зі змінами і доповненнями (далі – МКУ) за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 МКУ.
Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою ст. 54 МКУ, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (частина перша ст. 55 МКУ).
Крім того, згідно зі ст. 24 глави четвертої МКУ будь-яка особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів до митного органу вищого рівня або до суду, якщо вважає, що такими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси, створено перешкоди для їх реалізації або на неї незаконно покладено будь-які обов’язки.
Тобто зменшення митної вартості може відбутися за рішенням суду.
Відповідно до положень частини сьомої ст. 269 МКУ порядок внесення змін до митних декларацій (далі – МД), їх відкликання та визнання недійсними визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок внесення змін до митної декларації та її відкликання визначено пп. 33 – 38 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450 (далі – Положення № 450).
Згідно з п. 37 Положення № 450 після завершення митного оформлення зміни до МД можуть вноситися, зокрема шляхом заповнення та оформлення митним органом аркуша коригування за формою згідно з додатком 4 Положення № 450.
Порядок оформлення аркуша коригування затверджений наказом Міністерства фінансів України від 06.11.2012 № 1145, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2012 за № 1995/22307 (далі – Порядок № 1145).
Відповідно до п. 3 Порядку № 1145 у випадку, зокрема зміни митної вартості імпортних товарів посадовою особою митного органу, яким здійснювався випуск товарів за МД, у строк, що не перевищує 10 робочих днів з дня надходження до митного органу інформації про доплату (повернення) сум митних платежів або реєстрації заяви декларанта (уповноваженої особи) у митному органі, складається аркуш коригування.
Відповідно до п. 4 розд. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, до розділу II «Податковий кредит» податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) включаються обсяги ввезених на митну територію України товарів, необоротних активів (рядки 11.1, 11.2, 11.3 та 11.4 декларації).
Враховуючи зазначене, у випадку, коли після митного оформлення товарів, поміщених у митний режим імпорту, змінюється величина митної вартості цих товарів (зменшення митної вартості за рішенням суду або митним органом прийнято рішення про коригування (зменшення) заявленої митної вартості товарів), коригування податкового кредиту, що проводиться у зв’язку зі зміною митної вартості товарів, на дату набуття рішення суду законної сили або на дату прийняття відповідного рішення, відображається на підставі аркуша коригування до митної декларації у рядку 11.1, 11.2 та 11.3 (в залежності від ставки) декларації зі знаком «мінус».
Якщо митним органом прийнято рішення про коригування (збільшення) заявленої митної вартості товарів, то коригування податкового кредиту, що проводиться у зв’язку зі зміною митної вартості товарів, відображається у рядку 11.1, 11.2 та 11.3 (в залежності від ставки податку) декларації на дату сплати ПДВ на підставі аркуша коригування до митної декларації.

 

Про реалізацію експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Порядок реалізації експериментального проекту щодо функціонування системи управлінні податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 24.07.2024 № 854.

Координатор експериментального проекту – Міністерство фінансів України
Уповноважений орган з реалізації експериментального проекту – ДПС України та її територіальні органи
Мета запровадження:
- підвищення рівня дотримання платниками податків податкових обов’язків із використанням підходу, що базується на оцінці податкових ризиків
- визначення причин виникнення податкових ризиків платників податків
- ідентифікація, аналіз та оцінювання податкових ризиків платників податків, визначення заходів впливу (способів реагування)
- впровадження диференційованих підходів до управління податковими ризиками на основі вагомості ризику

Податковий ризик – ймовірність настання певних подій, що призведе до невиконання платником податків вимог податкового законодавства, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи

Основні види ризиків:
- ризик реєстрації – випадок, коли особи, які зобов’язані стати на облік у податковому органі або зареєструватися платниками окремих податків, не перебувають на обліку в податковому органі або не зареєстровані платниками відповідних податків;
- ризик звітності – випадок, коли платники податків подають податкову звітність із запізненням або не подають її взагалі;
- ризик сплати – випадок, коли платники податків сплачують податки, збори, платежі із запізненням або сплачують у неповному обсязі, або не сплачують зовсім, що призводить до виникнення або накопичення податкового боргу;
- ризик декларування – випадок, коли податкові надходження зменшено або може бути зменшено внаслідок неправильного відображення даних у звітності (помилково або умисно).

Заходи впливу (способи реагування) ДПС на податкові ризики:
- проактивні заходи – сприятливі заходи впливу, спрямовані на допомогу платникам податків у розумінні та виконанні своїх податкових обов’язків. Реалізуються шляхом надання консультацій, інформаційно-довідкових послуг, здійснення сервісного обслуговування платників;
- реактивні заходи – коригувальні заходи впливу, які є примусовими діями, спрямованими на мінімізацію попередніх випадків і запобігання майбутнім випадкам недотримання податкових обов’язків щодо реєстрації, подання звітності, декларування та сплати зобов’язань платниками податків. Включають широкий спектр заходів із здійснення податкового контролю та погашення податкового боргу.