Податкові новини (ДПС у Дніпропетровській області) 28.10.2024

Представники ДПС взяли участь у конференції на тему: «ТЦ та КІК: Міжнародна прозорість чи тотальний податковий контроль?»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Представники Державної податкової служби України на запрошення Громадської організації «Всеукраїнський бухгалтерський клуб» взяли участь у конференції на тему: «ТЦ та КІК: Міжнародна прозорість чи тотальний податковий контроль?», під час якої були обговорені актуальні питання щодо трансфертного ціноутворення (далі – ТЦ) та контрольованих іноземних компаній (далі – КІК).
Представники ДПС презентували останні зміни до Податкового кодексу України, які внесені протягом 2024 року, а також висвітлили питання щодо звітності та результатів кампанії декларування з ТЦ, звітування міжнародних груп компаній в розрізі країн.
Йшла мова і про започаткування процесів здійснення контролю за поданням платниками податків – резидентами України (материнськими компаніями) звітів у розрізі країн (CbС) у рамках Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін звітами у розрізі країн (CbС) (набула чинності 4 липня 2024 року).
Особливо цікавою була дискусія щодо міжнародних практик оподаткування. Адже контроль за ТЦ, КІК, оподаткуванням доходів нерезидентів, діяльністю нерезидентів (у тому числі постійних представництв) та здійснення обміну з іноземними компетентними органами є важливим і дієвим інструментом захисту економічних інтересів нашої держави, а також засобом блокування подвійного чи дискримінаційного оподаткування.
Під час конференції учасники обговорили результати кампанії декларування контрольованих операцій, аналізу поданих Повідомлень та Звітів про КІК, напрацювання ризиків, застосування штрафних санкцій.
Також було поінформовано про запровадження сучасних, інноваційних технологій і ефективних рішень, які спрямовані на удосконалення системи оподаткування в Україні та здійснення податкового контролю. Так, створено автоматизовану систему роботи з великими масивами даних для проведення аналізу ризиків з трансфертного ціноутворення (Big Data ТР), яка дозволяє автоматично обробляти мільйони рядків даних, інтегрувати інформацію із різних систем, здійснювати ідентифікацію ризиків і контролювати їх відпрацювання, формувати оперативні дані та збирати системну аналітику.
Акцентовано увагу на застосуванні ДПС комплексного підходу під час дослідження ризиків міжнародного оподаткування та посилення заходів щодо відпрацювання так званої «прихованої пов’язаності», а також виявлення потенційних контролерів КІК.
Крім цього, в режимі «відкритого мікрофону» протягом понад 4-х годин відбулась жвава дискусія, під час якої представники бізнесу отримали відповіді на нагальні питання.
Проведена зустріч була корисною для її учасників та спрямована на покращення відкритого та обґрунтованого діалогу між ДПС і представниками бізнесу, у тому числі щодо самостійного коригування та зміни підходів до формування об’єкту оподаткування шляхом комплаєнсу.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/835150.html

 

До уваги платників податків! Відповідальність за недотримання вимог законодавства щодо надання звітності з трансфертного ціноутворення

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Державна податкова служба України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/835205.html з метою дотримання платниками податків вимог щодо подання звітності з трансфертного ціноутворення (далі – ТЦ) звернула увагу на те, що статтею 120 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) передбачено відповідальність за неподання (несвоєчасного подання) звіту про контрольовані операції (далі – КО), документації з ТЦ, глобальної документації з ТЦ (майстер - файлу), звіту у розрізі країн міжнародних груп компаній (далі – МГК), повідомлення МГК, не включення всієї інформації до поданого звіту про КО, звіту в розрізі країн МГК, надання недостовірної інформації в повідомленні про участь у МГК та у звіті в розрізі країн МГК.
З більш детальною інформацією щодо умов застосування та розмірів штрафних санкцій, встановлених за недотримання вимог статті 39 Кодексу, можна ознайомитися за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/transfertne-tsinoutvorennya-ta-mijnarodne-opodatkuvannya/transfertne-tsinoutvorennya/79168.html.

 

Національний флешмоб: українська мова об’єднує

До Дня української писемності та мови уже традиційно відбувся Всеукраїнський радіодиктант національної єдності (радіодиктант). Цю акцію започатковано з 2000 року задля єднання навколо мови.
Щорічне проведення радіодиктанту перетворило його на найбільший україномовний флешмоб, який об’єднує українців і знавців української мови по усьому світові.
А тому, де б ви не були, ви завжди можете долучитися до цієї традиції та відчути себе частиною великої спільноти.
У цьому році до радіодиктанту приєднався колектив податкової служби Дніпропетровщини та продемонстрував єдність з усіма, хто любить і шанує українське слово.
«Магія голосу» – тема цьогорічного радіодиктанту.
Українська мова пройшла великий шлях становлення та подолала усі заборони. Тож, спілкуємося українською і пам’ятаємо, що слово має велику силу.
З Днем української писемності та мови усіх нас!

 

Понад 26,4 млрд грн єдиного внеску – надходження
до державних цільових фондів від роботодавців Дніпропетровщини

З початку поточного року до державних цільових фондів платники Дніпропетровщини спрямували понад 26,4 млрд грн єдиного внеску. Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, це на понад 3,5 млрд грн, або на 15,5 відс., більше ніж за підсумками січня – вересня 2023 року.
Очільниця податкової служби регіону подякувала платникам за сумлінну сплату податків та звернула увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854 затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі (далі – Порядок).
Порядок визначає механізм реалізації експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в ДПС, а також впровадження нових підходів до управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в ДПС.
Метою експериментального проекту є впровадження в організацію та діяльність ДПС міжнародних підходів до управління, що ґрунтуються на управлінні податковими ризиками, щодо підвищення рівня дотримання платниками податків своїх податкових обов’язків.

 

Збір за місця для паркування транспортних засобів: від юридичних осіб надійшло до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 26,1 млн гривень

У січні – вересні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від юридичних осіб надійшло понад 26,1 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів.
Нагадуємо, що сума збору за місця для паркування транспортних засобів, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації.
Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

За видобування кам’яного вугілля платники Дніпропетровщини спрямували до місцевих бюджетів понад 75,1 млн грн рентної плати

Впродовж січня – вересня 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області платник рентної плати за видобування кам’яного вугілля спрямували понад 75,1 млн гривень. Надходження виросли на понад 1,8 млн грн, темп росту – 102,6 відсотків.
Звертаємо увагу, що при обчисленні розрахункової вартості одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у порядку, визначеному п. 252.16 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), застосовуються, зокрема, витрати, обчислені згідно з пп. 252.11 – 252.15 ст. 252 ПКУ.

Податковий календар на 29 жовтня 2024 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що

29 жовтня 2024 року вівторок, останній день сплати юридичними особами за IІІ квартал 2024 року:
- авансового внеску з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
- авансового внеску з транспортного податку.

 

За яких умов при заповненні рядків 4.1, 4.2, 4.3, 6.1 та 6.2
податкової декларації з ПДВ подаються відповідні додатки?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Форма та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 21).
При цьому відповідно до п. 11 розд. ІІІ Порядку № 21 додатки додаються до декларацій за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках.
Форма декларації передбачає, зокрема при заповненні рядків 4.1, 4.2, 4.3 подання додатків:
- відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, про коригування податкових зобов’язань за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1) (додаток 1);
- Розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д5) (додаток 5).
При цьому, додаток 1 подається у разі нарахування у звітному період податкових зобов’язань, за якими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) не зареєстровано податкові накладні.
Подання додатку 5 до декларації, за наявності підстав для застосування ст. 199 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), є обов’язковим:
- в першому звітному періоді року;
- в останньому звітному періоді року (періоді зняття з обліку платника податку);
- в звітному періоді, в якому вперше декларуються оподатковувані та неоподатковувані операції.
У разі нарахування податкових зобов’язань тільки відповідно до вимог п. 198.5 ст. 198 ПКУ додаток 5 не подається.
Рядки 6.1 та 6.2 декларації передбачають подання додатка 1 якщо на дату подання декларації в ЄРПН не зареєстровано:
- податкові накладні, складені за операціями з отримання послуг від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою або 7 відсотків;
- або розрахунки коригування (складені у разі збільшення суми компенсації) до таких податкових накладних.

 

Яка відповідальність передбачена для постачальника за порушення послідовності присвоєння номерів ПН протягом певного періоду?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну (ПН) в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155 – VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами) та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов’язкові реквізити, одним з яких є порядковий номер податкової накладної.
Відповідно до п. 6 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (із змінами) (далі – Порядок № 1307) порядковий номер податкової накладної містить лише цифрові значення (не повинен містити літер чи інших символів) та складається з двох частин:
- у першій частині (до знака дробу) проставляється порядковий номер;
- у другій частині (після знака дробу) проставляється код, що передбачає складання податкової накладної оператором інвестору за багатосторонньою угодою про розподіл продукції, або код, що передбачає здійснення операцій з постачання товарів, базою оподаткування для яких встановлено максимальні роздрібні ціни, або код, що передбачає здійснення платником ПДВ, який відповідає вимогам, визначеним п.п. «а» п.п. 97.2 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів.
У першій частині порядкового номера податкової накладної зазначається цифровий номер, який відповідає послідовному номеру складеної платником податкової накладної протягом певного періоду.
Облік (нумерація) складених податкових накладних ведеться платником ПДВ у довільних формі та порядку.
Не допускається складання платником податку на додану вартість за однією датою податкових накладних з однаковим порядковим номером.
Порядковий номер податкової накладної не може починатись на «0».
Отже, порушення послідовності присвоєння номерів податкових накладних протягом певного періоду (доби) не є порушенням Порядку № 1307. У разі, якщо платник ПДВ протягом однієї доби склав дві або більше податкових накладних з однаковим номером, друга та наступні податкові накладні з таким номером не можуть бути зареєстровані в ЄРПН.

 

За яким кодом класифікації доходів бюджету платники сплачують штрафні санкції за неподання або несвоєчасне подання податкової декларації про майновий стан і доходи?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 9.3 ст. 9 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI (далі – БКУ).
Зарахування місцевих податків та зборів до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до БКУ (п. 10.5 ст. 10 ПКУ).
Контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, мають право, зокрема, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов’язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених ПКУ та іншими законами України (п.п. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПКУ).
Пунктом 131.3 ст. 131 ПКУ визначено, що суми пені зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки.
Згідно з п. 113.7 ст. 113 ПКУ у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення-рішення.
Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими ПКУ, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (абзац перший п. 58.2 ст. 58 ПКУ).
У п. 2 розд. ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 (із змінами), наведено перелік форм за якими структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення.
Встановлені форми податкових повідомлень-рішень містять інформацію щодо реквізитів бюджетних рахунків, на які платник податків здійснює сплату сум штрафних (фінансових) санкцій та/або пені.
Отже, суми штрафних (фінансових) санкцій та пені сплачуються за кодами бюджетної класифікації, які зазначаються у відповідному податковому повідомленні-рішенні, за якими здійснюється зарахування відповідних податків та зборів.
Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» (із змінами) визначено класифікацію доходів бюджету, згідно з якою встановлено коди та найменування податків та зборів, зокрема:
11010500 – «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування».
Таким чином, при сплаті штрафних санкцій за неподання або несвоєчасне подання податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859, у платіжному документі зазначається код класифікації доходів бюджету «11010500».
Крім того зазначаємо, що реквізити бюджетних рахунків містяться на вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/.

 

ФОП – платником єдиного податку (перша/друга група) перевищено обсяг доходу: заповнення заяви при переході на іншу групу сплати єдиного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що форма заяви про застосування спрощеної системи оподаткування затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308 (далі – Заява).
Відповідно до п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для платників єдиного податку встановлено, зокрема, граничні обсяги доходу для кожної групи платників єдиного податку:
- перша група – 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року за календарний рік;
- друга група – 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року за календарний рік;
- третя група – 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року за календарний рік.
Пунктом 293.8 ст. 293 ПКУ, зокрема, визначено, що ставки, встановлені пунктами 293.3 – 293.5 ст. 293 ПКУ, застосовуються з урахуванням таких особливостей:
1) платники єдиного податку першої групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, з наступного календарного кварталу за Заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.
2) платники єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, в наступному податковому (звітному) кварталі за Заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.
Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.
До Заяви включаються відомості (за наявності), зокрема, про зміну групи та ставки платника єдиного податку (п.п. 8 п.п. 298.3.1 п. 298.3 ст. 298 ПКУ).
Враховуючи вимоги підпунктів 1 і 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ для інформування контролюючого органу про перевищення обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, платником єдиного податку (першої або другої груп) та про нездійснення/здійснення переходу на застосування іншої ставки (групи платників єдиного податку), формою Заяви передбачено проставляння у полі 5.5 Заяви відповідної позначки:
або у рядку «перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу та нездійснення переходу на застосування іншої ставки» (для платників єдиного податку першої – другої груп)»;
або у рядку «перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктами 1-3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ (для платників першої – третьої груп)».
У разі перевищення фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку (першої або другої групи) відповідного обсягу доходу, визначеного для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, та переходу на іншу групу платників єдиного податку (другу або третю) Заява подається з позначкою «Внесення змін».
При цьому підлягають заповненню поля 1 – 4, 5.2, 6 – 9 Заяви.
З метою інформування у полі 5.5 Заяви проставляється позначка навпроти рядка «перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктами 1-3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ (для платників першої – третьої груп)».
Інші поля 5.1, 5.1.1, 5.3, 5.4, 10, 11 Заяви не заповнюються.

 

В який строк приймається розпорядження про анулювання ліцензій на виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним на підставі заяви суб’єкта господарювання?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 2 розд. ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) установлено, що Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами) (далі – Закон № 481) втрачає чинність з 01 січня 2025 року, положення Закону № 481 до дня втрати ним чинності застосовуються в частині, що не суперечить положенням Закону № 3817.
Відповідно до ст. 3 Закону № 481 ліцензія на виробництво пального анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного рішення про анулювання у формі розпорядження про таке анулювання на підставі, зокрема, заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) про анулювання своєї ліцензії.
Розпорядження про анулювання ліцензії приймається на третій робочий день з дня отримання заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) про анулювання своєї ліцензії.
Ліцензія анулюється та вважається недійсною з дня оприлюднення розпорядження про анулювання ліцензії на офіційному веб-сайті органу ліцензування (ст. 3 Закону № 481).
Ліцензія на зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним анулюється згідно з ст. 15 Закону № 481 шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного розпорядження на підставі, зокрема, заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво).
Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) розпорядження про її анулювання в електронній формі засобами електронного зв’язку (ст. 15 Закону № 481).
Відповідно до ст. 10 Закону України від 6 вересня 2012 року № 5203-VI «Про адміністративні послуги» граничний строк надання адміністративної послуги визначається законом. У разі якщо законом не визначено граничний строк надання адміністративної послуги, цей строк не може перевищувати 30 календарних днів з дня подання суб’єктом звернення заяви та документів, необхідних для отримання послуги.
Отже, розпорядження про анулювання ліцензії на підставі заяви суб’єкта господарювання приймається:
- на третій робочий день з дня отримання такої заяви щодо ліцензії на виробництво пального;
- у термін не пізніше 30 календарних днів із дня надходження заяви щодо ліцензій на зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним.

 

Як у Звіті № 1-ОП відображається продукція/товар,
передана/отримана  на відповідальне зберігання?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що форма № 1-ОП «Звіт про обсяги обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Звіт № 1-ОП) та Порядок заповнення форми № 1-ОП «Звіт про обсяги обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.06.2024 № 296 із змінами і доповненнями (далі – Наказ № 296).
Згідно з п. 1 Порядку Звіт № 1-ОП подають суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) (далі – суб’єкт господарювання), які отримали ліцензії на оптову торгівлю спиртом (у тому числі біоетанолом), спиртовими дистилятами, алкогольними напоями і тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, крім виробників зазначеної продукції/товару (далі – продукція/товар).
У Звіті № 1-ОП продукція/товар, передана/отримана на відповідальне зберігання відображається суб’єктами господарювання у розд. І «Обсяги придбання та реалізації (у тому числі імпорту та експорту) продукції/товарів» (далі – Розд. І) Звіту № 1-ОП та розд. ІV «Залишок продукції/товарів на кінець звітного місяця» (далі – Розд. ІV) Звіту № 1-ОП, а саме:
У розд. І Звіту № 1-ОП зазначаються:
у графах 1 – 3 відповідно – коди, одиниці виміру та види продукції/товару згідно з Кодами, одиницями виміру та видами продукції/товару, затвердженими Наказом № 296.
Окремими рядками здійснюється зазначення, зокрема, продукції/товару, переданих/отриманих на відповідальне зберігання незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб’єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання (далі –Єдиного реєстру);
у графі 4 – обсяг залишку продукції/товару на початок звітного місяця;у графі 11 – обсяг залишку продукції/товару на кінець звітного місяця;
у графі 12 – пояснення до граф 4 – 11, зокрема, при передачі/отриманні продукції/товару на відповідальне зберігання незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб’єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру, зазначається інформація про такі передачі/отримання продукції/товару.
У розд. ІV Звіту № 1-ОП зазначаються:
у графі 1 – індивідуальний номер місця зберігання продукції/товару відповідно до Єдиного державного реєстру місць зберігання незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб’єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.
Окремими рядками здійснюється зазначення, зокрема, продукції/товару, переданих/отриманих на відповідальне зберігання незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб’єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру;
у графі 2 – цифровий код ознаки передачі/отримання на відповідальне зберігання продукції (товару) незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб’єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру («1» – отримання, «2» – передача);
у графі 3 – код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи - контрагента/реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта фізичної особи - підприємця контрагента.
Серію (за наявності) та номер паспорта зазначають фізичні особи, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті.
А саме, якщо суб’єкт господарювання, який подає звіт:
власні товарні залишки зберігає на складах іншого суб’єкта господарювання, то графі 2 зазначається цифровий код ознаки «2» і в графі 3 – реєстраційні дані суб’єкта господарювання – зберігача;
отримує товар на зберігання, то у графі 2 розділу ІV форми звіту 1-ОП зазначається цифровий код ознаки «1» і в графі 3 – реєстраційні дані поклажедавця.
У графах 4 - 6 – відповідно коди, одиниці виміру та види продукції/товару згідно з Кодами, одиницями виміру та видами продукції/товару, затвердженими цим наказом.
У графі 7 – кількість обсягу залишку продукції/товару на кінець звітного місяця.

 

До уваги платників рентної плати!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 257.3 ст. 257 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник рентної плати до закінчення визначеного розд. II ПКУ граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, визначений цією статтею, подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, податкову декларацію, яка містить додатки:
- з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин – за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини (абзац другий п.п. 257.3.1 п. 257.3 ст. 257 ПКУ);
- з рентної плати за спеціальне використання води – за місцем податкової реєстрації (п.п. 257.3.4 п. 257.3 ст. 257 ПКУ).
Разом з цим, абзацами першим, третім і четвертим п. 63.3 ст. 63 ПКУ визначено, що з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Нормами ПКУ (у тому числі п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ) не передбачено особливостей щодо не нарахування та несплати рентної плати для суб’єктів господарювання – платників рентної плати зареєстрованими (взятими на облік) за місцем розміщення об’єктів оподаткування на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації.
Платники податків, які стоять на податковому обліку (основне/неосновне місце обліку) в регіоні, який є територією, тимчасово окупованою збройними формуваннями російської федерації або на якій ведуться бойові дії мають можливість сплатити податки і збори до бюджету на рахунки відкриті в Державній казначейській службі України у розрізі територіально-адміністративних одиниць.
Суб’єкт господарювання, який зареєстрований (взятий на облік) платником рентної плати за спеціальне використання води та рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за місцем розміщення об’єктів оподаткування (свердловини тощо) на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, подає податкову декларацію з рентної плати (далі – Декларація) (у т. ч. якщо суб’єкт господарювання здійснив перереєстрацію на іншу територію України) до:
- контролюючого органу за місцезнаходженням об’єктів оподаткування – в електронному вигляді;
- будь-якого діючого ЦОПу – на паперових носіях. При цьому в рядку 3 «Найменування контролюючого органу, до якого подається Податкова декларація» Декларації зазначається контролюючий орган за місцем обліку платника рентної плати (за спеціальне використання води та за користування надрами для видобування корисних копалин), де наявний об’єкт оподаткування.
Рентна плата за спеціальне використання води та рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин сплачується до бюджету територіальної громади, до якої входять населені пункти, де розміщені об’єкти оподаткування.
Разом з тим, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів подання Декларації та сплати рентної плати за спеціальне використання води та рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, він звільняється від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225.

 

Внесено зміни до додатків до форми Податкової декларації
з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Державна податкова служба України повідомляє, що з метою приведення у відповідність до національного класифікатора НК 018:2023 «Класифікатор будівель і споруд», затвердженого наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 № 3573, податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація) наказом Міністерства фінансів України від 09.09.2024 № 431 «Про внесення змін до додатків до форми Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» до додатків 1 та 2 до Декларації внесено зміни.
Відповідно до п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу України нові форми декларацій набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, до цього є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Отже, нова форма Декларації набере чинності з 01.01.2025, до цього для визначення податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, платники мають застосовувати форму Декларації, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 10 квітня 2015 року № 408, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2015 року за № 479/26924 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 10 листопада 2022 року № 371) (зі змінами).
Наказ розміщений на вебпорталі ДПС у розділі «Законодавство / Податки, збори, платежі / Місцеві податки / Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки / Нормативно-правові акти».

Про надання органами місцевого самоврядування інформації щодо ставок
та пільг з місцевих податків та/або зборів до контролюючих органів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Державна податкова служба України повідомила, що з метою виконання частини першої пункту 1 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15.04.2021 «Про заходи державної регіональної політики на підтримку децентралізації влади», введеного в дію Указом Президента України від 29.04.2021 № 180/2021, та забезпечення використання в роботі центральних органів виконавчої влади Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, а також у зв’язку з прийняттям змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» та набранням чинності наказом Мінекономіки від 16.05.2023 № 3573 «Про затвердження національного класифікатора НК 018:2023 та скасування національного класифікатора ДК 018-2000» постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2024 року №1191 (далі – Постанова № 1191) внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2020 року № 1330 «Про затвердження Порядку та форм надання контролюючим органам в електронному вигляді інформації щодо ставок та податкових пільг із сплати місцевих податків та/або зборів» (далі – Постанова № 1330).
Постановою № 1191 передбачено запровадити надання органами місцевого самоврядування інформації щодо ставок та пільг з місцевих податків та/або зборів до контролюючих органів через інформаційно-аналітичну систему управління плануванням та виконанням місцевих бюджетів «LOGICA», додатки 1 – 8 до Порядку та форм надання контролюючим органам в електронному вигляді інформації щодо ставок та податкових пільг із сплати місцевих податків та/або зборів, що були затверджені Постановою № 1330 затверджено у нових редакціях та додано нові додатки: «Перелік пільг із земельного податку, наданих за рішенням органу місцевого самоврядування», «Перелік пільг із податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, наданих за рішенням органу місцевого самоврядування», «Ставки орендної плати».
Постанова № 1191 розміщена на вебпорталі ДПС у розділі «Законодавство / Податки, збори, платежі» у підрозділах:
«Місцеві податки і Плата за землю (у складі податку на майно) / Нормативно-правові акти»;
«Місцеві податки / Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки і Нормативно-правові акти»;
«Місцеві податки / Транспортний податок / Нормативно-правові акти»;
«Місцеві збори / Туристичний збір / Нормативно-правові акти»;
«Місцеві збори / Збір за місця для паркування транспортних засобів / Нормативно-правові акти».