Податкові новини (ДПС у Дніпропетровській області) 12.11.2024

12 ноя, 22:10

Щодо забезпечення можливості розрахунків у безготівковій формі

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Державна податкова служба України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/839995.html нагадала, що на виконання вимог частини двадцять дев’ятої статті 38 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 29 липня 2022 року № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» (далі – Постанова № 894).
Так, з 1 січня 2025 року вступає в дію підпункт 3 пункту 1 Постанови № 894, який розширює коло суб’єктів господарювання, які в обов’язковому порядку мають забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані ними товари (надані послуги).
Постановою № 894 передбачено поступове запровадження обов’язку торговців забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги) і на сьогодні такий обов’язок уже встановлено для торговців, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення  понад 5 тисяч жителів, а:
з 1 січня 2025 року – платіжні термінали (POS-термінали) будуть необхідні торговцям у населених пунктах з населенням менше ніж 5 тисяч жителів;
з 1 січня 2026 року – торговцям – фізичним особам – підприємцям – платникам єдиного податку першої групи, торговцям, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції.
Примітка: запровадження з 1 січня 2025 року обов’язку відповідно до кількості населення не стосується торговців – фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої групи та торговців, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції, які повинні будуть встановити POS-термінали з 1 січня 2026 року, незалежно від кількості населення.
Наголошуємо, що відповідно до частини двадцять дев’ятої статті 38 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» торговцям забороняється:
у будь-який спосіб обмежувати право держателя електронного платіжного засобу обирати для здійснення розрахунків будь-який електронний платіжний засіб платіжних систем відповідно до абзацу першого частини двадцять восьмої цієї статті;
встановлювати будь-яку додаткову (супровідну) плату під час здійснення оплати за продані ними товари (надані послуги) з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв, у тому числі плату за використання певного електронного платіжного засобу, платіжного застосунку або платіжного пристрою;
встановлювати різні ціни на ті самі товари чи послуги у разі здійснення розрахунку за них у безготівковій формі порівняно з розрахунком готівковими до використання певного електронного платіжного засобу для здійснення розрахунків.

 


Щорічне дослідження з оцінки задоволеності бізнесу
рівнем обслуговування податковими органами – 2024


Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Державна податкова служба України проводить щорічне дослідження з оцінки задоволеності бізнесу рівнем обслуговування податковими органами.
Допоможіть нам ідентифікувати проблемні питання в роботі органів ДПС, що потребують особливої уваги і втручання з метою їх усунення, а також ті аспекти діяльності, якими ви навпаки задоволені.
Опитування є анонімним та добровільним.
Просимо вас заповнити анкету за посиланням:
https://tax.gov.ua/anketa/?3359509024
Посилання буде активним з 9 листопада 2024 року по 1 грудня 2024 року включно.
У разі виникнення технічних проблем з доступом тощо ви можете звернутись за тел. (044) 2813029.
Результати опитування будуть оприлюднені на вебпорталі ДПС tax.gov.ua одразу після їх опрацювання.
Сподіваємося на ваше розуміння і співпрацю!
Допоможіть нам стати кращими для вас!
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням


https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/840104.html

 

Зустріч ДПС та Української Ради Бізнесу: нові можливості для платників
та особливості Території високого рівня податкової довіри


Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що про переваги для доброчесних платників та новий проєкт ДПС «Територія високого рівня податкової довіри» йшлося під час зустрічі представників ДПС та Української Ради Бізнесу, до складу якої входить низка бізнес-асоціацій  та профільних об’єднань.
За словами в. о. заступника Голови ДПС Євгенія Сокура, цей проєкт впроваджується з метою створення нового рівня партнерства між податковою службою та платниками податків, рівних та справедливих умов оподаткування для платників, підвищення рівня добровільного дотримання законодавства.
Для підприємств, які увійдуть до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, передбачено низку преференцій, серед яких мораторій на документальні перевірки, скорочення строків перевірок з метою бюджетного відшкодування, скорочення строків надання індивідуальних податкових консультацій, особистий комплаєнс-менеджер.
«Запровадження інституту особистого комплаєнс-менеджера – це новий рівень комунікації бізнесу та держави, покликаний мінімізувати податкові ризики, допомогти бізнесу уникати податкових помилок та ризиків, своєрідний «податковий радник» для підприємців», – зазначив Євгеній Сокур.
Комплаєнс-менеджер – посадова особа податкової служби, помічник, який супроводжуватиме платника податків, за потреби допомагатиме у всіх процесах, повʼязаних з податковими процедурами, та надаватиме платнику відповіді на всі запитання щодо правильності сплати податків.
«Наша мета – допомогти платнику у прийнятті управлінських рішень та виключити ризики порушень податкового законодавства. Проста та відкрита комунікація з податковою стає дедалі доступною», – наголосив Євгеній Сокур.
Він також поінформував присутніх про критерії, яким мають відповідати субʼєкти господарювання для включення їх до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, порядок розрахунку зазначених критеріїв тощо, а також закликав представників Української Ради Бізнесу приєднуватись до Території високого рівня податкової довіри.
З інформацією про цей проєкт можна ознайомитись на субсайті Державної податкової служби України «Територія високого рівня податкової довіри».
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням


https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/840159.html

 


До уваги суб’єктів господарювання, які використовують
спрощену систему оподаткування!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/840161.html.
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, виз5начених главою 1 розділу ХIV Кодексу, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Суб’єкт господарювання самостійно обирає спрощену систему оподаткування, якщо такий платник відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу ХIV Кодексу, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розділу ХIV Кодексу.
Разом з тим не мають права обрати та перебувати на спрощеній системі оподаткування, а також не мають права підтвердити статус платника єдиного податку четвертої групи платники податку, щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій.
Слід зазначити, що платники податків при здійсненні своєї діяльності в рамках спрощеної системи оподаткування самостійно визначають види діяльності, які будуть застосовувати. Водночас пунктом 291.5 статті 291 Кодексу визначено перелік видів діяльності, здійснення яких не дає права на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, та використання яких може призвести до втрати можливості перебування на спрощеній системі оподаткування.
Пунктом 291.5 статті 291 Кодексу визначено перелік видів діяльності, здійснення яких не дає права суб’єкту господарювання на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.
Зокрема, не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої групи суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.
Тобто, суб’єкти господарювання – платники податків, які обрали види діяльності згідно з Класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД-2010):
61.10 – «Діяльність у сфері проводового електрозв’язку»,
61.20 – «Діяльність у сфері безпроводового електрозв’язку»,
61.30 – «Діяльність у сфері супутникового електрозв’язку»,
61.90 – «Інша діяльність у сфері електрозв’язку»
та надають електронні комунікаційні послуги не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування.
У разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування,  платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.
Випадки та строки, протягом яких платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, встановлені п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Кодексу.
 
Звертаємо увагу суб’єктів господарювання, які порушують умови застосування  спрощеної  системи оподаткування!
На сьогодні продовжують виявлятись факти проведення розрахунків громадянами за надання послуг доступу до мережі Інтернет,  надавачами яких є фізичні  особи – підприємці та юридичні особи,  що  перебувають  на  спрощеній системі  оподаткування!
При цьому, такі платники, які здійснювали діяльність за видом  економічної діяльності класу 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв’язку», змінили вид діяльності, продовжують перебувати на спрощеній системі оподаткування з іншими видами діяльності, що можуть відноситись до  сегменту послуг у  сфері електронних комунікацій.
Також наявні факти розподілу платежів суб’єктами господарювання за видами послуг, що підтверджується платіжними документами, на окремі платежі за абонентське обслуговування та оплата послуг за Інтернет, що ймовірно свідчить  про подрібнення надавачів послуг як  за системою оподаткування,  так і за  категоріями  платників (юридичних та  фізичних  осіб – підприємців).  
ДПС звертає увагу платників податків щодо необхідності дотримання умов застосування  спрощеної системи  оподаткування!
Законодавство визначає достатньо заходів контролю, які дозволяють здійснити перевірку фактичного виду діяльності, а саме: аналіз РРО та реєстр податкових накладних, здійснення контрольної закупки послуг тощо.
У разі підтвердження фактів здійснення заборонених видів діяльності під час перебування суб’єктів господарювання на спрощеній системі оподаткування, контролюючими органами будуть вживатись дієві заходи, зокрема анулювання реєстрації платником єдиного податку шляхом прийняття рішень та виключення з реєстру платників єдиного податку. Такі платники, що порушили умови застосування спрощеної системи, позбавляються права обирати спрощену систему оподаткування протягом чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим  органом. Крім того, будуть визначені за  результатами документальних перевірок відповідні суми грошового зобов’язання з податків та зборів.


Протягом десяти місяців поточного року платники Дніпропетровщини спрямували до загального фонду держбюджету понад 8,4 млрд грн ПДФО

У січні – жовтні 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 8,4 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Як зауважила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, надходження збільшились майже на 1,6 млрд грн, або на 23,2 відс. у порівнянні з відповідним періодом 2023 року.
Очільниця обласної податкової подякувала платникам за своєчасно сплачені податки та звернула увагу, що Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (далі – Закон) сумлінному бізнесу надаються певні преференції.
«Стимулювання платника, який дотримується норм податкового законодавства, підтримкою від держави – це основна мета зазначеного Закону. Дана ініціатива спрямована на поліпшення бізнес-клімату і побудову прозорих взаємовідносин між бізнесом та державою. Для покращення сервісів для платників ДПС України створено новий окремий субсайт «Територія високого рівня податкової довіри», на якому платники мають можливість отримати у зручному форматі доступ до актуальної корисної інформації», – зазначила Наталя Федаш.


Видобування газового конденсату: понад 2,6 млн грн отримали місцеві бюджети Дніпропетровщини від платників рентної плати з початку року

Впродовж десяти місяців поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області за видобування газового конденсату від платників надійшло понад 2,6 млн грн рентної плати. Це на понад 1,7 млн грн більше минулорічного показника аналогічного періоду. Темп росту склав 294,5 відсотків.
Звертаємо увагу, що платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб’єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об’єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами  в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктах (ділянках) надр.


Від фізичних осіб – платників туристичного збору до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 7,5 млн грн

З початку 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від фізичних осіб надійшло понад 7,5 млн грн туристичного збору. Сума надходжень виросла майже на 2,0 млн грн, або на 35,5 відс. порівняно з січнем – жовтнем 2023 року.
Нагадуємо, що відповідно до п.п. 268.3.1 п. 268.3 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставка збору встановлюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, у розмірі до 0,5 відсотка – для внутрішнього туризму та до 5 відсотків - для в’їзного туризму від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення.

 

 

УВАГА КОНКУРС!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області проводить конкурс з формування Єдиного реєстру суб’єктів господарювання на 2025 рік, які можуть здійснювати реалізацію безхазяйного майна та майна, що переходить у власність держави (далі – Єдиний реєстр).
До Єдиного реєстру включаються суб’єкти господарювання незалежно від форми власності, що є юридичними особами та платниками податку на додану вартість і здійснюють реалізацію майна шляхом проведення біржових торгів (аукціонів) або через роздрібну торговельну мережу.
Для участі в конкурсі суб’єкти господарювання (юридичні особи – платники податку на додану вартість) подають такі документи:
► заяву про включення до Єдиного реєстру із зазначенням вартості власного капіталу, кількості працівників, наявності офіційної сторінки або електронної адреси в мережі Інтернет;
► копію установчого документа, засвідчену суб’єктом господарювання;
► копії ліцензій на право здійснення окремих видів господарської діяльності (за наявності);
► довідку про власні складські приміщення або копію договору оренди складських приміщень у тому регіоні, де подається заява;
► копії документів, які підтверджують можливість проведення біржових торгів (свідоцтво про реєстрацію (акредитацію) члена біржі, власника біржового місця, брокерської контори);
► баланс або фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва та звіт про фінансові результати за останній звітний період, що передує даті подачі документів.
Заяви для участі у конкурсі приймаються Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області за адресою: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а до 13 грудня 2024 року.
Засідання комісії відбудеться 20 грудня 2024 року о 14 год 00 хв за адресою: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а.
Контактний телефон для довідок з питань проведення конкурсу
(056) 370-10-64

 


Де можна перевірити інформацію щодо реєстрації платником ПДВ особи-нерезидента, яка постачає електронні послуги фізичній особі, у тому числі ФОП, не зареєстрованим платниками ПДВ?


Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок реєстрації як платників ПДВ осіб – нерезидентів, які постачають фізичним особам у тому числі фізичним особам – підприємцям, яких не зареєстровано як платників ПДВ (далі – фізична особа) електронні послуги, місце постачання яких розташовано на митній території України, регламентовано ст. 208 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та розд. VIII Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233 (далі – Положення).
Особа-нерезидент, вважається зареєстрованою як платник ПДВ з дати внесення запису до реєстру платників ПДВ у разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку або з першого числа звітного (податкового) періоду, наступного за днем спливу 10 календарних днів після подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, заяви про реєстрацію як платника податку, у разі добровільної реєстрації (абзац одинадцятий п. 208 прим. 1. 2 ст. 208 прим. 1 ПКУ).
Відповідно до п. 183.12 ст. 183 ПКУ ДПС веде реєстр платників ПДВ, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих як платники податку, у тому числі осіб – нерезидентів, які постачають електронні послуги фізичним особам на митній території України.
Згідно з п. 183.13 ст. 183 ПКУ з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією Державна податкова служба України оприлюднює на вебпорталі ДПС:
- дані з реєстру платників податку із зазначенням найменування або прізвища, імені та по батькові платника податку, дати податкової реєстрації, індивідуального податкового номера та терміну дії реєстрації платника податку;
- інформацію про осіб, реєстрацію яких як платників податку анульовано, із зазначенням індивідуальних податкових номерів, дати анулювання, причин та підстав для анулювання реєстрації.
Таким чином, будь-яка зацікавлена особа, у тому числі не зареєстрована платником ПДВ, на безоплатній основі має змогу перевірити інформацію щодо реєстрації платником ПДВ особи-нерезидента, який постачає електронні послуги фізичній особі. На сьогодні доступ до відомостей реєстру платників ПДВ надається шляхом пошуку за податковим номером або індивідуальним податковим номером платника ПДВ через пошуковий сервіс «Реєстр платників ПДВ», що розміщений за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/registers, за умови ідентифікації особи, яка бажає отримати такі відомості, з використанням засобів електронної ідентифікації (кваліфікованим або удосконаленим електронним підписом).
Окрім цього, за запитом в електронній формі платників ПДВ, які подають податкові декларації засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», контролюючі органи надають безоплатно протягом п’яти робочих днів від дати надходження такого запиту інформацію, що оприлюднюється відповідно до п. 183.13 ст. 183 ПКУ.
Форми запиту про отримання інформації, довідки із реєстру платників ПДВ та порядок їх формування визначено розд. VII Положення.

 

До уваги суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва та/або оптової торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах!


Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо, чи необхідно суб’єктам господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва та/або оптової торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, подавати Звіт № 1-ВП/1-ОП, якщо протягом звітного періоду діяльність не здійснювалась, а на залишках була продукція/не було продукції, та яким чином заповнюються кількісні показники у разі, якщо протягом звітного періоду вони відсутні, повідомляє.
Форма № 1-ВП «Звіт про обсяги виробництва та обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Звіт № 1-ВП) і Порядок заповнення форми № 1-ВП «Звіт про обсяги виробництва та обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Порядок заповнення Звіту № 1-ВП) та форма № 1-ОП «Звіт про обсяги обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Звіт № 1-ОП) та Порядок заповнення форми № 1-ОП «Звіт про обсяги обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Порядок заповнення Звіту № 1-ОП) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.06.2024 № 296» із змінами і доповненнями.
З набранням 27.07.2024 чинності Законом України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817), визначено нові вимоги та порядок подання звітності ліцензіатами (ст. 72 Закону № 3817).
Зокрема, ліцензіати, які мають одночасно ліцензії на право виробництва та на право оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, подають лише звіт, передбачений для виробників таких товарів (продукції).
Згідно з п. 1 Порядку заповнення Звіту № 1-ВП Звіт № 1-ВП подають:
- суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які отримали ліцензії на виробництво спирту етилового (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах;
- малі виробництва дистилятів, які мають ліцензію на виробництво спиртових дистилятів, ліцензію на виробництво алкогольних напоїв та ліцензію на оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями;
- малі виробництва виноробної продукції, які отримали ліцензії на виробництво та оптову торгівлю алкогольними напоями без додавання спирту (винами виноградними, винами плодово-ягідними, напоями медовими).
Відповідно до п. 1 Порядку заповнення Звіту № 1-ОП Звіт № 1-ОП подають суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які отримали ліцензії на оптову торгівлю спиртом (у тому числі біоетанолом), спиртовими дистилятами, алкогольними напоями і тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, крім виробників зазначеної продукції/товару.
У Законі № 3817 (зокрема ст. 72) та у Порядках заповнення Звіту № 1-ВП та Звіту № 1-ОП відсутні норми щодо неподання суб’єктами господарювання, які зобов’язані подавати відповідні звіти згідно зі статтею 72 Закону № 3817, зазначених звітів, в тому числі у разі, якщо протягом звітного періоду ними не здійснювалась діяльність та за відсутності кількісних показників для відображення, в т. ч. залишків продукції.
Отже, Звіт № 1-ВП та Звіт № 1-ОП подаються, незалежно від того, чи здійснювалась такими суб’єктами господарювання протягом звітного періоду діяльність, та наявності/відсутності залишків продукції, та, у разі відсутності кількісних показників для відображення, у клітинках Звіту № 1-ВП та Звіту № 1-ОП проставляються нулі.
Згідно зі ст. 73 Закону № 3817 за неподання до органу ліцензування або несвоєчасне подання відповідного звіту (передбаченого ст. 72 Закону № 3817), або подання звіту з недостовірними відомостями – до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу.

 


Як визначається галузь діяльності платника для цілей формування
Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства?


Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що для цілей формування Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства галузь визначається за основним видом економічної діяльності платника податків на рівні класу згідно КВЕД 009:2010.
Відповідна інформація розміщена на вебпорталі ДПС: Головна/Територія високого рівня податкової довіри/Питання-відповіді (https://tpd.tax.gov.ua/).

 


Тимчасове розміщення відходів, в тому числі небезпечних: за який податковий (звітний) період вперше подається податкова декларація екологічного податку?


Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 242.1.3 п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом та базою оподаткування екологічним податком за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах (далі – екологічний податок) є обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання.
Розміщення відходів – постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів (п.п. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Суми екологічного податку обчислюються платниками самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, які не мають ознак вторинної сировини, ставок податку та коригуючих коефіцієнтів (п. 249.6 ст. 249 ПКУ).
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу (п. 250.1 ст. 250 ПКУ).
Форма податкової декларації екологічного податку (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715. Зокрема, розрахунок суми екологічного податку здійснюється у додатку 3 до Декларації по кожному об’єкту.
Платники екологічного податку складають Декларації, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів за місцем розміщення спеціально відведених місць чи об’єктів та сплачують екологічний податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання Декларації (п. 250.2 ст. 250 ПКУ).
Отже, суб’єкт господарювання, що здійснює тимчасове розміщення відходів, в тому числі небезпечних (акумулятори, шини, люмінесцентні лампи тощо), які не взяті на облік у встановленому порядку як вторинна сировина, незалежно від наявності відповідного дозволу на розміщення відходів подає вперше Декларацію за календарний квартал, в якому було вперше здійснено розміщення таких відходів.

 


В яких формах ППР зазначається або додається розрахунок сум пені?


Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкове повідомлення-рішення (далі – ППР) приймається в порядку, передбаченому ст. 58 ПКУ, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п’ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.
За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом’якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до ПКУ, поданих у порядку, встановленому ст. 86 ПКУ, ППР приймається в порядку та строки, визначені п. 86.7 ст. 86 ПКУ.
ППР приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п’яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному п.п. 86.7.1 п. 86.7 ст. 86 ПКУ (абзац перший п.п. 86.7.5 п. 86.7 ст. 86 ПКУ).
Форма та порядок надіслання ППР визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац перший п. 58.2 ст. 58 ПКУ).
ППР надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими ПКУ, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (абзац другий п. 58.2 ст. 58 ПКУ).
Порядок надіслання контролюючими органами ППР платникам податків, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 (далі – Порядок № 1204).
Порядок складання контролюючими органами ППР наведено у розд. ІІ Порядку № 1204.
Відповідний структурний підрозділ контролюючого органу згідно з п. 2 розд. ІІ Порядку № 1204 складає ППР, зокрема, за такими формами:
«Р» – у разі виявлення за результатами перевірок завищення або заниження податкових зобов’язань платника податків та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та застосування за наслідками таких перевірок передбачених ПКУ штрафних (фінансових) санкцій, пов’язаних з таким заниженням (завищенням) податкових та/або інших зобов’язань (крім грошових зобов’язань та/або штрафних (фінансових) санкцій, визначених іншими формами ППР) та пені (крім пені відповідно до ст. 129 ПКУ) (додатки 2, 3 до Порядку № 1204);
С» – у разі застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та/або пені за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (додатки 18, 19 до Порядку № 1204);
«Д» – за результатами перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, у тому числі податкових агентів (юридичних або фізичних осіб), з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати податків та зборів, у тому числі при виплаті доходів на користь платників податків – фізичних осіб, при виплаті доходів нерезидентам з джерелом їх походження з України (додатки 22, 23 до Порядку № 1204).
При складанні ППР до них заноситься інформація, передбачена відповідними формами, встановленими Порядком № 1204, зокрема у ППР зазначається або додається до нього детальний розрахунок податкового зобов’язання (за наявності), штрафних фінансових санкцій та пені (розрахунок пені додається у разі складання ППР за формами «Р» (крім пені відповідно до ст. 129 ПКУ), «Д» та «С») із зазначенням у ньому відповідної інформації, необхідної для їх визначення (п. 3, п. 11 розд. ІІ Порядку № 1204).
У разі якщо ППР приймається за результатами документальної перевірки, розпочатої після 01 січня 2021 року, та є процесуальною підставою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення, воно додатково до інформації, наведеної у підпунктах 1 – 5 п. 3 розд. ІІ Порядку № 1204, повинно містити, зокрема, детальний розрахунок штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) та пені (розрахунок пені додається у разі складання ППР за формами «Р» (крім пені відповідно до ст. 129 ПКУ), «Д» та «С»), у тому числі штрафних санкцій та/або пені за порушення іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, а також посилання на норми ПКУ та/або іншого законодавства, відповідно до якого було зроблено такий розрахунок (у разі необхідності такий розрахунок може бути винесений у додаток до ППР, що є його невід’ємною частиною) (п.п. 3 п. 4 розд. ІІ Порядку № 1204).

 


Як оновлюється Перелік платників податків з високим рівнем
добровільного дотримання податкового законодавства?


Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Перелік платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Перелік) формується щоквартально, не пізніше останнього робочого дня березня, травня, серпня та листопада. Розраховані середні показники, які використовуються для формування Переліку публікуються протягом 5 робочих днів після затвердження Переліку.
Відповідна інформація розміщена на вебпорталі ДПС: Головна/Територія високого рівня податкової довіри/Питання-відповіді (https://tpd.tax.gov.ua/).

 


Який порядок та строки подання повідомлення про делегування філіям (структурним підрозділам) права складання ПН/РК?


Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 із змінами і доповненнями якщо не зареєстровані платниками податку на додану вартість (далі – податок, ПДВ) філії та інші структурні підрозділи платника податку самостійно здійснюють постачання товарів/послуг та проводять розрахунки з постачальниками/споживачами, то зареєстрований платник податку, до складу якого входять такі структурні підрозділи, може делегувати філії або структурному підрозділу право складання податкових накладних (ПН). Для цього платник податку повинен кожній філії та кожному структурному підрозділу присвоїти окремий цифровий номер, про що має письмово повідомити контролюючий орган за місцем його реєстрації як платника ПДВ.
Згідно з п. 9 розд. ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 із змінами і доповненнями повідомлення про делегування філіям (структурним підрозділам) права складання податкових накладних (ПН) та розрахунків коригування (РК) (додаток 1) подається платниками у разі наявності у них філій (структурних підрозділів) разом з декларацією за перший звітний (податковий) період року і надалі разом з декларацією за той звітний (податковий) період, у якому відбулися зміни у переліку філій (структурних підрозділів).

 


Неподання в установлений законом строк обов’язкової звітності про використання РРО/ПРРО: чи є підстава для проведення фактичної перевірки?


Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Контрольно-звітна інформація – це інформація, яку необхідно подавати до органів податкової служби дротовими або бездротовими каналами зв’язку відповідно до п. 7 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265).
Пунктом 7 ст. 3 Закону № 265 встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані подавати до контролюючих органів звітність, пов’язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) та розрахункових книжок (далі – РК), не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо п. 7 ст. 3 Закону № 265 не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв’язку.
Суб’єкти господарювання, які використовують програмні РРО (далі – ПРРО), повинні передавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку інформацію у формі електронних копій розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків та іншу інформацію, необхідну для обліку роботи ПРРО фіскальним сервером контролюючого органу, яка створюється засобами таких програмних реєстраторів розрахункових операцій.
Згідно з п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фактична перевірка (перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності) може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав, зазначених у п. 80.2 ст. 80 ПКУ, зокрема, неподання суб’єктом господарювання в установлений законом строк обов’язкової звітності про використання РРО та/або ПРРО, РК та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками (п.п. 80.2.4 п. 80.2 ст. 80 ПКУ).
Враховуючи викладене вище, неподання суб’єктом господарювання в установлений законом строк обов’язкової звітності про використання РРО та/або ПРРО, РК та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками є підставою для проведення фактичної перевірки контролюючим органом.

 


Чи можуть новостворені юридичні особи та ФОПи потрапити
до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства?


Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.
Платники податків, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), можуть бути включені до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства з першого числа місяця, що настає за податковим (звітним) кварталом, але не раніше одного календарного року з дати взяття такого платника на облік у контролюючому органі.
Відповідна інформація розміщена на вебпорталі ДПС: Головна/Територія високого рівня податкової довіри/Питання-відповіді (https://tpd.tax.gov.ua/).

 


Чи блокується ПРРО у разі перевищення встановлених граничних строків проведення розрахункових операцій в режимі офлайн (36 годин підряд або 168 годин протягом календарного місяця)?


Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 1 розд. V Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317) на період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій (далі – ПРРО) та фіскальним сервером проведення розрахункових операцій суб’єктом господарювання здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше ніж 36 годин, та не більше ніж 168 годин протягом календарного місяця, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером згідно з Порядком визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи програмного реєстратора розрахункових операцій в режимі офлайн, затвердженим відповідно до ст. 5 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Діапазон).
ПРРО не може працювати в режимі офлайн після спливу встановлених граничних строків застосування такого режиму суб’єктом господарювання (не більше ніж 36 годин підряд та 168 годин протягом календарного місяця), без наявного невикористаного Діапазону, а також за наявності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером.
ПРРО має бути автоматично переведений із режиму офлайн у режим онлайн-обміну з фіскальним сервером у момент відновлення зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером (п.п. 2 розд. V Порядку № 317).
Абзацом третім п.п. 3 розд. V Порядку № 317 передбачено, що програмне рішення ПРРО під час роботи в режимі офлайн має забезпечувати постійний контроль щодо дотримання граничних строків застосування режиму офлайн, інформувати особу, яка здійснює розрахункову операцію про залишок часу, протягом якого може тривати режим офлайн, та припинити проведення розрахункових операцій у режимі офлайн у разі досягнення одного із граничних строків (36 годин підряд або 168 годин протягом календарного місяця).


Адрес новости: http://e-finance.com.ua/show/278672.html



Читайте также: Новости Агробизнеса AgriNEWS.com.ua