Український агробізнес: скільки жінок серед керівників і основні виклики галузі

В Україні налічується понад 119 тисяч аграрних бізнесів, серед яких зареєстровано 84 тисячі юридичних осіб та 35 тисяч фізичних осіб-підприємців (ФОП). Незважаючи на значну кількість підприємств, лише 6 тисяч компаній і 7,5 тисяч ФОПів займаються переробкою агропродукції, що є одним із найнижчих показників у галузі. 

Дослідження, проведене в межах ініціативи USAID АГРО, показало, що домінуючим напрямом діяльності є вирощування зернових і олійних культур. У цьому сегменті працюють 57 тисяч юридичних осіб і 14 тисяч ФОПів. Однак переробка агропродукції залишається малорозвиненою: її частка складає лише 7% серед підприємств та 21% серед ФОПів. 

Згідно з дослідженням, жінки активно долучаються до керівництва в аграрному секторі, хоча їх частка значно залежить від специфіки бізнесу. Серед юридичних осіб жінки керують 21% компаній, що на 1% більше, ніж у 2021 році. У сегменті ФОПів частка жінок вища — 27%, що демонструє зростання з 19% за аналогічний період. Найбільше жінок очолюють підприємства з переробки агропродукції: 54% серед ФОПів і 27% серед компаній. 

Молодь віком до 29 років займає 37% усіх робочих місць у галузі, проте лише 6% агропідприємств очолюють люди цього віку. Це свідчить про недостатню залученість молодих кадрів до управління, що є одним із викликів для розвитку галузі. 

Ще одним проблемним аспектом є працевлаштування людей з інвалідністю. Хоча 25% підприємств заявили про готовність приймати таких працівників, більшість не готові інвестувати у створення спеціально облаштованих робочих місць. 

Агробізнеси також відзначають брак доступу до необхідних послуг. Серед найбільш бажаних за умови достатнього фінансування: аналіз ґрунту (55%), консультації з агрономії (52%), лабораторні дослідження (51%), юридичні послуги (45%) та навчання персоналу (42%). 

Попри значний потенціал, аграрний сектор в Україні стикається з низкою викликів: низьким рівнем розвитку переробки, недостатньою інтеграцією молоді у керівні позиції та обмеженими можливостями для інклюзивності. Це вказує на необхідність подальших реформ та інвестицій для підвищення ефективності галузі.