Податкові новини (ДПС у Дніпропетровській області) 20.01.2025

Як працює «режим експортного забезпечення» сільгосппродукції та які схеми його обходу вигадують «сірі» експортери

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на головній сторінці вебпорталу (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/860807.html) повідомила про наступне.
Протягом останніх років виникла проблема експорту сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки невстановленого походження, тобто походження яких не прослідковувалось за ланцюгами постачання. В результаті бюджет недоотримував надходження у вигляді сплати податків, а також поверненні валютної виручки.
З грудня 2024 року запроваджено «режим експортного забезпечення», який змінив правила експорту сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки – тепер його можуть здійснювати винятково суб’єкти, зареєстровані платниками ПДВ, а всі ланцюги постачання перевіряються до вивезення продукції з території України. Це дало можливість ефективно запобігати реалізації схемних операцій.
Проте є суб’єкти, які і досі намагаються зареєструвати податкові накладні за операціями з «експорту» сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, нехтуючи правилами роботи даної системи.

Яскраві «кейси» спроби реєстрації податкових накладних товарів без походження
Компанія «А» вирішила «протестувати» роботу системи, намагаючись зареєструвати експортні накладні на 46 т сої за рахунок податкового ліміту, сформованого в результаті придбання паркомісць у Києві та послуг з утримання паркінгів. Реєстрація накладних була зупинена. Але, завдячуючи такій зухвалій спробі, тепер відомо, що середня «врожайність» сої на підземному паркінгу – 1,7 ц на метр квадратний.
Компанія «Б»  імпортувала фрукти, овочі, рибу та м'ясо, а ось експортувати намагалася теж сою. Система зупинила таку спробу.
Підприємство «В» спробувало зареєструвати експортні накладні, навіть не маючи рахунків в банку, землі, товарів чи основних засобів та не сплачуючи податки. Система автоматично заблокувала експортну податкову  накладну на партію соняшникової олії на суму 5,7 млн гривень.
Компанія «Г» подала накладну з номенклатурою товару «Соя», але кодом товару, що відповідає пшениці. Податкова накладна на партію у 24500 кг була зупинена. Моніторинг встановив, що підприємство не закуповувало ані сої, ані пшениці. У суб’єкта також були відсутні відомості про походження товарів, відсутня сплата податків, основні засоби, земля.
Типові спроби обійти режим експортного забезпечення:
- реєстрація за рахунок сформованого ліміту в СЕА ПДВ за операціями з імпорту продуктів харчування;
- реєстрація за рахунок сформованого ліміту в СЕА ПДВ за операціями з придбання на внутрішньому ринку основних засобів, які не мають жодного відношення до операцій з с/г товарами;
- підміна номенклатури, яка не відповідає коду УКТ ЗЕД в податковій накладній;
- відсутність будь-якого походження та навіть відкритих рахунків в банках;
- реєстрація 1 тонни продукції за відсутності її придбання, виробництва та історії операцій з с/г продукцією;
- 12 СГД, перебуваючи в ризиках ще з 2020 – 2023 років, також протестували цю систему.
Всі ці спроби були зупинені діючим режимом експортного забезпечення.

Нагадаємо основні правила роботи «режиму експортного забезпечення»:
1) експорт такої продукції можуть здійснювати лише суб’єкти, які зареєстровані платниками ПДВ;
2) митне оформлення операції з експорту розпочинається після реєстрації в ЄРПН податкової накладної, моніторинг якої триває протягом трьох операційних днів;
3) аналіз походження такої продукції, декларування та сплата податків за ланцюгами постачання здійснюється до фактичного вивезення такої продукції за межі митної території України;
4) нульову ставку ПДВ за такими операціями мають право застосовувати лише ті суб’єкти, у яких повернення валютної виручки за попередні 12 місяців складає не менше 80%. Решта суб’єктів таке право матиме лише після повернення валютної виручки за цими операціями;
5) для суб’єктів, які мають позитивну історію за експортними операціями з походженням продукції, зареєстровані платниками ПДВ не менше року та вчасно подають звітність, мають землю, задекларованих працівників з належною заробітною платнею, не мають боргів зі сплати податків, не перебувають у стадії ліквідації, запроваджено ознаки безумовної реєстрації податкових накладних.
Станом на сьогодні роботою цього режиму скористалась вже понад 1 тисяча суб’єктів, які зареєстрували понад 11 тисяч податкових накладних.
 
ТОП 5 товарів:
- кукурудза – 1 718 ПН/РК у кількості 5 504,9 тис. тонн на загальний обсяг 45 935,5 млн грн;
- олія соняшникова – 3 822 ПН/РК у кількості 804,5 тис. тонн на загальний обсяг 37 734,9 млн грн;
- пшениця – 982 ПН/РК у кількості 2 185,3 тис. тонн на загальний обсяг 19 128,3 млн грн;
- соєві боби – 1 045 ПН/РК у кількості 596,5 тис. тонн на загальний обсяг 9 739,3 млн грн;
- ріпак – 230 ПН/РК у кількості 245,1 тис. тонн на загальний обсяг 5 440,5 млн грн.
 
Потрібно зазначити, що на сьогодні у статусі «скасовано реєстрацiю ПН/РК вiдповiдно до пiдпунту 97.2 пункту 97 пiдроздiлу 2 роздiлу XX "Перехiднi положення" ПКУ» перебуває 712 ПН/РК у 218 СГД на загальний обсяг 98,8 млрд гривень. З них направлених на реєстрацію у період з 02-06.12.2024 – 419 ПН/РК у 150 СГД на загальний обсяг 96,6 млрд гривень.
ДПС здійснює моніторинг таких операцій на постійній основі не лише по суб’єкту-експортеру, але й за його ланцюгами постачання. Лише чесне декларування, сплата податків та повернення валютної виручки є запорукою реєстрації податкової накладної з метою подальшого вивезення такого товару за межі митної території України.

Довідково:
Протягом 2022 – 2024 років ДПС встановлено операції понад 1,5 тис. суб’єктів, що здійснюють митне оформлення товарів в режимі «експорт» та у яких на момент аналізу, за даними ІС ДПС, відсутні відомості щодо походження експортованих товарів, відсутня сплата податків, відсутні основні засоби та земля, банківські рахунки тощо.
Щодо вказаних суб’єктів була спрямована відповідна інформація до Держмитслужби та БЕБ для вжиття заходів у межах компетенції.
Згадані в повідомленні правила роботи режиму експортного забезпечення регламентуються ст. 19 прим. 2 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та постановою Кабінету Міністрів України від 29.10.2024 № 1261 «Про запровадження режиму експортного забезпечення».

 

Щодо забезпечення можливості розрахунків у безготівковій формі

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу суб’єктів господарювання.
З 1 січня 2025 року розширено коло суб’єктів господарювання, які в обов’язковому порядку мають забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані ними товари (надані послуги).
Це передбачено підпунктом 3 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 липня 2022 року № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» (далі – Постанова № 894), який вступив у дію з 01.01.2025.
Постановою № 894 передбачено поступове запровадження обов’язку торговців забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги).
На сьогодні такий обов’язок уже встановлено для торговців, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше ніж 5 тисяч жителів, а з 1 січня 2026 року – платіжні термінали (POS-термінали) будуть необхідні торговцям – фізичним особам – підприємцям – платникам єдиного податку першої групи, торговцям, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції.
Примітка: запровадження з 1 січня 2025 року обов’язку відповідно до кількості населення не стосується торговців – фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої групи та торговців, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції, які повинні будуть встановити POS-термінали з 1 січня 2026 року, незалежно від кількості населення.
Наголошуємо, що відповідно до частини двадцять дев’ятої статті 38 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» торговцям забороняється:
1) у будь-який спосіб обмежувати право держателя електронного платіжного засобу обирати для здійснення розрахунків будь-який електронний платіжний засіб платіжних систем відповідно до абзацу першого частини двадцять восьмої цієї статті;
2) встановлювати будь-яку додаткову (супровідну) плату під час здійснення оплати за продані ними товари (надані послуги) з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв, у тому числі плату за використання певного електронного платіжного засобу, платіжного застосунку або платіжного пристрою;
3) встановлювати різні ціни на ті самі товари чи послуги у разі здійснення розрахунку за них у безготівковій формі порівняно з розрахунком готівковими коштами.
Водночас торговці мають право заохочувати покупця до використання певного електронного платіжного засобу для здійснення розрахунків.

Довідково:
На виконання вимог частини двадцять дев’ятої статті 38 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 29 липня 2022 року № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)».

Інформація розміщена на головній сторінці вебпорталу ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/860543.html .

 

Реєстр форм електронних документів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Державна податкова служба України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/154157.html опублікувала перелік реєстрів станом на 14.01.2025, а саме:
Реєстр електронних форм податкових документів (.htm, 541 Kb) (Завантажити)
Реєстр форм електронних повідомлень про відкриття/закриття рахунків (.htm, 49.59 Kb) (Завантажити)
Реєстр електронних форм податкових документів (перелік сервісних запитів) для фізичних осіб (.htm, 814 Kb) (Завантажити)
Реєстр електронних форм податкових документів (перелік сервісних запитів) для юридичних осіб (.htm, 851 Mb) (Завантажити)

 

Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?
Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?
Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?
Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.

 

Контроль за обігом підакцизної продукції та сплатою акцизного податку:
результати роботи податківців Дніпропетровщини

У 2024 році до загального фонду Державного бюджету України від платників Дніпропетровщини надійшло понад 569,2 млн грн акцизного податку, що становить майже 117,9 відс. доведених планових показників, тобто загальні додаткові надходження склали майже 86,4 млн гривень. Впродовж 2023 року платники спрямували до загального фонду держбюджету понад 452,5 млн грн акцизного податку.
З вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) у 2024 року до загального фонду держбюджету надійшло майже 339,0 млн грн акцизного податку, що складає 112,3 відс. відповідно до запланованих, додаткові надходження – майже 37,1 млн грн (протягом 2023 року – понад 301,4 млн грн).
З ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) у 2024 році надійшло майже 230,3 млн грн акцизного податку, що становить 127,2 відс. відповідно до запланованих, додаткові надходження – майже 49,3 млн грн (у 2023 році – майже 151,1 млн грн).
Що стосується надходжень акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизних товарів до місцевих бюджетів області у 2024 року, то вони склали майже 561,1 млн грн, це 103,7 відс. відповідно до запланованих, додаткові надходження складають майже 19,9 млн гривень (впродовж 2023 року – майже 505,7 млн грн).
Дякуємо платникам за сумлінну сплату податків!

 

Закон № 4113: новації з військового збору для юридичних осіб –
платників єдиного податку третьої групи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
З 01.01.2025 набрав чинності Закон України від 04 грудня 2024 року № 4113-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» ( Закон № 4113), окрім змін до пункту 161 і 25 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс), які застосовуються з дня набрання чинності Законом № 4015 (01 грудня 2024 року).
Законом № 4113 внесено зміни до пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, якими передбачено, що військовий збір, зокрема для юридичних осіб – платників єдиного податку третьої групи, встановлюється у розмірі 1 відсоток від доходу, визначеного згідно із статтею 292 Кодексу, з 1 січня 2025 року по 31 грудня року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан.
Тобто, платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) вперше будуть відображати суми військового збору у складі податкової декларації платника єдиного податку за І квартал 2025 року. Сплачуються суми військового збору зазначеними платниками протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації платника єдиного податку за І квартал 2025 року.
Вказані зміни посилюють відповідальність платників єдиного податку щодо обов’язку самостійної сплати податкових зобов’язань у рамках використання спрощеної системи оподаткування.

Кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у 2024 році

 

 

Система управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками)
у ДПС: основні новації

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Відповідно до світової практики адміністрування податків і зборів Меморандумом про економічну та фінансову політику визначено, що зусилля з реформування Державної податкової служби України (ДПС) будуть зосереджені, у тому числі, на розробленні сучасних практик управління комплаєнс-ризиками (ризиками дотримання податкового законодавства), що також закріплено в Національній стратегії доходів до 2030 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 року № 1218-р.
Запровадження системи управління податковими ризиками забезпечить системність та єдиний підхід до управління ризиками дотримання податкового законодавства в роботі органів ДПС, зосередження зусиль податкових органів на найбільш проблемних питаннях в адмініструванні податків і зборів.
Порядок реалізації експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі (Експериментальний проєкт) затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854.
Основні новації Експериментального проєкту:
1. Розподіл всіх податкових ризиків за основними видами:
- ризик реєстрації – випадок, коли особи, які зобов’язані стати на облік у податковому органі або зареєструватися платниками окремих податків, не перебувають на обліку в податковому органі або не зареєстровані платниками відповідних податків;
- ризик звітності – випадок, коли платники податків подають податкову звітність із запізненням або не подають її взагалі;
- ризик сплати – випадок, коли платники податків сплачують податки, збори, платежі із запізненням або сплачують у неповному обсязі, або не сплачують зовсім, що призводить до виникнення або накопичення податкового боргу;
- ризик декларування – випадок, коли податкові надходження зменшено або може бути зменшено внаслідок неправильного відображення даних у звітності (помилково або умисно).
2. Уніфікація правил визначення податкового ризику – створення паспортів податкового ризику – уніфікованих правил для визначення впливу податкових ризиків на надходження до Державного та Зведеного бюджетів України, ідентифікації платників, у яких наявний такий ризик. Оцінки ризиків, наявність ризиків у платників податків здійснюватимуться комплексно на підставі об’єктивних даних, а не суб’єктивних рішень і суджень.
3. Централізація визначення податкових ризиків та заходів впливу на них - створення в ДПС Експертної комісії із застосування системи управління податковими ризиками, структурного підрозділу з впровадження податкового комплаєнсу, який здійснюватиме координацію роботи із впровадження системи управління податковими ризиками.
4. Систематичне розроблення стратегій впливу на податкові ризики та їх реалізація по всій вертикалі ДПС – на підставі ідентифікації та оцінки ризиків буде підготовлено Загальний план удосконалення управління податковими ризиками, який визначить найбільш вагомі ризики в адмініструванні податків і зборів та закріпить стратегії впливу на них, а також сегментарні (секторальні) плани, зосереджені на окремих галузях економіки, сегментах платників податків.
5. Самооцінка ефективності проведеної роботи - передбачається періодичне оцінювання ефективності заходів. По закінченню Експериментального проєкту його результатам також буде надана відповідна оцінка.

Закон № 3813: особливості податкового адміністрування під час воєнного стану

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (далі – Закон № 3813) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, зокрема п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено п.п. 69.41, відповідно до якого на період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», та по 31 грудня року, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства встановлюються особливості адміністрування податків, зборів, платежів, що здійснюється контролюючими органами, визначеними п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ (податкового адміністрування), визначені п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Головною новацією Закону № 3813 визначено формування та затвердження Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Перелік).
Передбачені такі особливості податкового адміністрування платників податків на період включення до Переліку:
1) Постійна підтримка – особистий комплаєнс-менеджер: за платником податків закріплюється посадова особа територіального органу ДПС (комплаєнс-менеджер), з яким платник зможе взаємодіяти, зокрема з використанням засобів дистанційного зв’язку, у тому числі у режимі відеоконференції.
2) ДПС не розпочинаються:
фактичні перевірки з питань ліцензування діяльності із зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки;
документальні позапланові перевірки, крім перевірок:
що проводяться виключно на звернення платника податків;
що проводяться з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 і 78.1.2 в частині контролю за трансфертним ціноутворенням, 78.1.3, 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.9, 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16, 78.1.19, 78.1.21 та 78.1.22 п. 78.1 ст. 78 ПКУ;
платників податків, щодо яких отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків вимог валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;
платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), платників податків, які надають фінансові, платіжні послуги;
документальні планові перевірки, крім перевірок платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), платників податків, які надають фінансові, платіжні послуги.
3) Зменшення строків проведення перевірок: скорочено строки камеральної та документальної перевірок у цілях бюджетного відшкодування ПДВ – до 5 та 10 робочих днів відповідно.
4) Особливості надання консультацій: платники, які входять до Переліку, отримуватимуть індивідуальні податкові консультації протягом 15 календарних днів.
5) Отримання відповіді на запит у п’ятиденний строк: платник податків має право у п’ятиденний строк на свій запит отримати відомості про наявну у контролюючого органу податкову інформацію, яка може свідчити про податкові ризики у діяльності платника податків, а також консультацію щодо усунення таких ризиків.
Порядок формування та оприлюднення переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07.10.2024 № 495.
Відповідні роз’яснення наведені в Інформаційному листі № 7/2024 «Запровадження Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства», розміщеному на вебпорталі ДПС: Головна/Пресцентр/Новини (https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/novini/844510.html).

 

До уваги платників акцизного податку!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» із змінами та доповненнями затверджено Класифікацію доходів бюджету, відповідно до якої плата за ліцензії на право виробництва, роздрібної та/або оптової торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах здійснюється за такими кодами:
- 22010500 – плата за ліцензії на право виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, на право вирощування тютюну та на право ферментації тютюнової сировини;
- 22011000 – плата за ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, сидром та перрі (без додавання спирту), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах;
- 22011100 – плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, сидром та перрі (без додавання спирту), тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.

Нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації),
які зобов’язані стати на облік у контролюючих органах

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Пунктом 64.5 ст. 64 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та п. 3.4 розд. ІІІ, розд. V Порядку обліку платників податків і зборів, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами (далі – Порядок № 1588), визначено, що нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, або придбавають нерухоме майно або отримують майнові права на таке майно в Україні, або відкривають рахунки в банках України (крім кореспондентських рахунків, що відкриваються банкам-нерезидентам), в інших фінансових установах, у небанківських надавачах платіжних послуг, або відкривають електронні гаманці в емітентах електронних грошей відповідно до ст. 64 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» із змінами, або набувають право власності на інвестиційний актив, визначений абзацами третім – шостим п.п. «е» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст.141 ПКУ, в іншого нерезидента, який не має постійного представництва в Україні, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах.
Взяття на облік у контролюючому органі нерезидента здійснюється при настанні першої із подій, визначеної в абзаці першому п. 64.5 ст. 64 ПКУ, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від нерезидента відповідної заяви, яку він зобов’язаний подати:
- у десятиденний строк після акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу – до контролюючого органу за місцезнаходженням відокремленого підрозділу;
- до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні – до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна;
- до відкриття рахунку / електронного гаманця в Україні – до контролюючого органу за місцезнаходженням установи (відділення) банку, іншої фінансової установи, небанківського надавача платіжних послуг/емітента електронних грошей, в яких відкривається рахунок/електронний гаманець;
- до дати здійснення першої оплати за інвестиційний актив, що придбавається, – до контролюючого органу за місцезнаходженням української юридичної особи, акції, корпоративні права якої формують вартість інвестиційного активу, що є предметом такого правочину.
У порядку, встановленому розд. V Порядку № 1588, стає на облік та/або реєструється платником податку на прибуток юридична особа, що утворена відповідно до законодавства іншої країни (іноземна компанія), у випадках, визначених нормами ПКУ:
- підпунктом 133.2.2 п. 133.2 ст. 133 розд. III ПКУ (нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов’язок сплачувати податок на прибуток);
- підпунктом 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 розд. III ПКУ (нерезиденти, які здійснюють виплату доходів та утримують податки);
- підпунктом 133.1.5 п. 133.1 ст. 133 розд. III ПКУ (юридичні особи, що утворені відповідно до законодавства інших країн (іноземні компанії) та мають місце ефективного управління на території України).
Основним місцем обліку нерезидента є контролюючий орган, в якому нерезидент зареєстрований платником податку на прибуток, а у разі відсутності такої реєстрації – контролюючий орган, в якому нерезидента взято на облік за правилом першої події відповідно до п. 64.5 ст. 64 ПКУ та абзацу першого п. 3.4 розд. ІІІ Порядку № 1588.
У порядку, визначеному ст. 208 прим. 1 ПКУ, здійснюється реєстрація як платника ПДВ особи – нерезидента, який постачає електронні послуги фізичним особам, місце постачання яких розташовано на митній території України, на підставі заяви про реєстрацію як платника ПДВ такої особи – нерезидента.
Дані про взятих на облік нерезидентів включаються до реєстру платників податків – нерезидентів з відповідною ознакою.
Нерезиденти (іноземні компанії, організації) обліковуються в контролюючих органах за податковим номером, який присвоюється нерезиденту відповідно до вимог п.63.6 ст.63 ПКУ.

За якою ознакою доходу відображаються у додатку 4ДФ до Розрахунку
суми орендних платежів, які виплачуються податковим агентом на користь фізичної особи на підставі договорів оренди нерухомого майна?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно з п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 розд. ІV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ.
Відповідно до п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.
Податковим агентом платника податку – орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об’єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в п.п. 170.1.1 п. 170.1ст. 170 ПКУ (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар (п.п. 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 ПКУ).
Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (Розрахунок) затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 4).
Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб, наведених у додатку 2 до Порядку № 4:
- під «106» ознакою доходу відображається дохід від надання земельної частки (паю) в лізинг, оренду або суборенду;
- під «195» ознакою доходу відображається дохід від надання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, майнового паю в лізинг, оренду, суборенду, емфітевзис;
- під «196» ознакою доходу відображається дохід від надання майна (крім земельної частки (паю), земельної ділянки сільськогосподарського призначення, майнового паю) в оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування).