Податкові новини (ДПС у Дніпропетровській області) 05.02.2025

Як платник податків може через Електронний кабінет подати заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені за формою J/F 1302002 і до якого органу ДПС?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/866166.html повідомила про таке.
Для повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платнику потрібно здійснити наступні кроки:
Крок 1. Вхід до Електронного кабінету за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.
Крок 2. Вхід до приватної частини Електронного кабінету можливий після електронної ідентифікації користувача за допомогою кваліфікованого електронного підпису (від будь-якого надавача довірчих послуг), через систему id.gov.ua (MobileID, BankID), Дія.Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.
Крок 3. Режим «Введення звітності» в Електронному кабінеті дозволяє платникам створити та подати заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань і пені до територіальних органів ДПС;
Крок 4. При створенні Заяви в режимі «Введення звітності» платник обирає параметри фільтра: «рік», «період», «тип форми» (наприклад, «J(F)13 Запити»). Зі списку електронних форм обирається потрібна форма Заяви (J/F 1302002) і вказується відповідний територіальний орган ДПС: (за замовчуванням зазначається орган ДПС за місцем основної реєстрації).
У запропонованій формі необхідно заповнити відповідні поля електронного документа, підписати та надіслати Заяву, при цьому реєстраційні дані платника податків заповнюються автоматично.
Крок 5. Для повернення коштів за одним або кількома платіжними документами:
а) До Заяви платник може додати копії платіжних документів: у вкладці «Додатки» потрібно вибрати опцію «Додати» документ довільного формату (F/J 1360102) та заповнити обов’язкові поля форми.
б) у полі «Дата сплати до бюджету» Заяви платник зазначає інформацію  з платіжних документів.
Важливо: Для повернення помилково або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені платник подає Заяву до територіального органу ДПС за місцем обліку відповідної суми.
*Контакт-центр Державної податкової служби України надає консультації платникам податків, роз’яснення з питань податкового законодавства та допомогу у вирішенні питань, пов’язаних із податками. Загальна кількість звернень, що надійшла у минулому році сягнула цифри 1 062 448.
Як звернутися? Гаряча лінія: 0 800 501 007 (дзвінки безкоштовні). Електронна пошта: idd@tax.gov.ua. Особистий кабінет: Через електронний кабінет платника податків.
Режим роботи: Понеділок–п’ятниця, з 08:00 до 18:00.

 

Звітність з ПДФО та ЄСВ відтепер щомісячна – Мінфін затвердив нову форму

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
З 2025 року податковий розрахунок з ПДФО та ЄСВ потрібно подавати щомісяця, а не щоквартально, як було раніше. Міністерство фінансів України затвердило нову форму податкового розрахунку сум податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і оновило порядок її заповнення та подання.
Зміни стосуються всіх підприємств та фізичних осіб – підприємців, які виплачують доходи фізичним особам.
Коли потрібно подавати звітність:
- до 10 лютого 2025 року звіти за IV квартал 2024 року подаються за старою формою;
- до 20 лютого 2025 року треба подати звіт за січень 2025 року за новою формою.
Нова форма звіту включає основний розрахунок і декілька додатків:
1. Додаток 1 – інформація про ЄСВ.
2. Додаток 4ДФ – відомості про доходи.
3. Додаток 5 – інформація про трудові відносини.
4. Додаток 6 – дані про спеціальний стаж.
Щомісячне подання звіту за новою формою сприятиме контролю за надходженнями до бюджету.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/866336.html

 

Фактична перевірка торговельного складу у м. Кам’янське

Фахівці відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на постійній основі здійснюють контроль за діяльністю суб’єктів господарювання щодо застосування ними при проведені розрахункових операцій належним чином зареєстрованих РРО/ПРРО.
Наявність на господарських об’єктах документів, які підтверджують походження товарів та видача суб’єктами господарювання фіскальних чеків – це одна з ознак ведення чесного бізнесу та легального продажу товарів.
За результатами проведеної фактичної перевірки торговельного складу у м. Кам’янське, де здійснює діяльність юридична особа, встановлено факти:
- проведення розрахункових операцій зі споживачами (фізичними особами) без видачі відповідних розрахункових документів;
- відсутність ведення у встановленому порядку обліку товарно-матеріальних цінностей;
- ненадання до перевірки повного обсягу документів, що належать або пов’язані з предметом перевірки;
- ненадання можливості споживачеві розрахуватись платіжною карткою (відсутність банківського терміналу на господарській одиниці).
За наслідками фактичної перевірки зафіксовано порушення на загальну суму 731 тис. гривень.

 

Отримання ліцензій на право оптової, роздрібної торгівлі пальним
та зберігання пального: новації Закону України № 3817

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що з 01 січня 2025 року набрав чинності розділ VII «Ліцензування» Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817).
Так, суб’єкт господарювання для отримання ліцензії на право оптової торгівлі, роздрібної торгівлі пальним, на право зберігання пального подає заяву.
Відповідно до п. 5 ст. 43 до заяви про отримання ліцензії на право оптової торгівлі, роздрібної торгівлі пальним, на право зберігання пального додатково додаються копії:
1) документів, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки (у разі відсутності кадастрового номера земельної ділянки у зазначених документах надається витяг з Державного земельного кадастру про таку земельну ділянку), на якій розташовано об’єкт виробництва пального, оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального (крім зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки), чинних на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію (зазначені документи не подаються у разі розміщення об’єкта нерухомого майна на території порту, за умови подання документів, що підтверджують право користування портовою інфраструктурою);
2) сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта нерухомого майна, що підтверджує прийняття закінченого будівництвом об’єкта нерухомого майна в експлуатацію, щодо всіх об’єктів нерухомого майна, розташованих у місці виробництва пального, оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального, необхідних для здійснення такої діяльності, – для об’єктів нерухомого майна, введених в експлуатацію у встановленому законодавством порядку з 01 травня 2011 року;
технічного паспорта та/або інвентаризаційної справи, та/або довідки про технічні характеристики об’єкта нерухомого майна, що підтверджують функціональне призначення об’єкта нерухомого майна, що видані бюро технічної інвентаризації або фізичною особою – підприємцем, або юридичною особою, у складі якої працюють один або більше виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, що пройшли професійну атестацію та отримали кваліфікаційний сертифікат на право виконання робіт з технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна відповідно до Закону України «Про архітектурну діяльність», – для об’єктів нерухомого майна, введених в експлуатацію у встановленому законодавством порядку до 30 квітня 2011 року включно, розташованих у місці виробництва пального, оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального, необхідних для здійснення такої діяльності.
Підтвердженням введення в експлуатацію об’єктів нерухомого майна, призначених для приймання, зберігання та роздрібної торгівлі пальним, право приватної власності на які виникло у порядку, визначеному законами України «Про приватизацію державного майна» та «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», є реєстрація права власності у порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»;
6) дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки або декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці.
У разі, якщо документи, видані (оформлені) іншій особі ніж заявник, заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об’єкта нерухомого майна.
Інформуємо, що з метою перевірки дотримання суб’єктами господарювання окремих норм Закону № 3817 посадовими особами управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області протягом січня поточного року проведено 5 фактичних перевірок платників, які здійснюють діяльність з роздрібного обігу пального.
За результатами зазначених перевірок встановлені порушення, а саме: здійснення суб’єктами господарювання операцій з роздрібної торгівлі пальним без ліцензій. Застосовано фінансові (штрафні) санкції на загальну суму понад 1,8 млн гривень.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області акцентує увагу на безумовному дотриманні діючого законодавства України платниками податків, які здійснюють діяльність на ринку виробництва, оптової та роздрібної торгівлі пальним, у тому числі при використанні РРО/ПРРО.

 

Обіг підакцизних товарів: результати роботи,
проведеної контролюючими органами у м. Кривому Розі

Суб’єктами господарювання Дніпропетровщини до бюджетів територіальних громад Криворізького регіону у 2024 році забезпечено надходження акцизного податку за операціями з роздрібної торгівлі підакцизними товарами у сумі 146,04 млн грн та акцизного податку з виробників/імпортерів у роздрібній торгівлі тютюном, тютюновими виробами і промисловими замінниками тютюну у сумі 163,49 млн гривень.
Протягом 2024 року податківцями регіону:
- проведено 165 фактичних перевірок з питань дотримання вимог законодавства суб’єктами господарювання у сфері обігу підакцизної продукції, за результатами яких донараховано штрафні санкції у сумі 3014,5 тис. грн, у т.ч. 1 202,3 тис. грн – у сфері торгівлі алкогольними напоями, 1 812,2 тис. грн – у сфері торгівлі тютюновими виробами;
- анульовано 225 ліцензій на право роздрібної торгівлі, у т. ч. 123 ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами та 102 ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) з метою здійснення спільних заходів щодо продовження боротьби з тіньовим обігом підакцизної продукції на території м. Кривого Рогу впродовж 2024 року проведено робочі зустрічі з представниками Криворізької міської ради, головами територіальних громад регіону, правоохоронними та іншими службами. У рамках спільної роботи по боротьбі з тіньовим ринком підакцизних товарів на території Криворізького регіону ГУ ДПС протягом 2024 року здійснено рейдові та контрольно – перевірочні заходи.
Під час контрольно-перевірочних заходів виявлені факти порушення суб’єктами господарювання Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями), а саме: встановлено 23 факти реалізації алкогольних напоїв без наявної діючої ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями; реалізації підакцизних товарів без марок акцизного податку встановленого зразка; реалізації тютюнових виробів за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшених на суму акцизного податку з реалізації через роздрібну торгівельну мережу; реалізації алкогольних напоїв за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни; торгівля сировиною для рідин, що використовуються в електронних сигаретах; ненадання платником податків посадовим (службовим) особам органів Державної податкової служби у повному обсязі всіх документів, що належать до предмету перевірки або пов’язані з предметом перевірки та не проведення розрахункових операції через РРО.
З незаконного обігу спільно з працівниками Національної поліції вилучені алкогольні напої та тютюнові вироби без марок акцизного податку встановленого зразка.
Застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства у сфері торгівлі підакцизними товарами, складання адміністративних матеріалів, анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі підакцизними товарами, вилучення з обігу контрафактної продукції та демонтаж об’єктів – результати проведених спільних заходів щодо легалізації ринку підакцизних товарів.
Спільна діяльність державних, правоохоронних органів та органів місцевого самоврядування щодо ліквідації тіньового ринку підакцизних товарів направлена на дотримання бізнесом податкового законодавства, що регулює, зокрема, обіг алкогольної продукції, тютюнових виробів та нафтопродуктів з обов’язковим застосуванням у господарській діяльності реєстраторів розрахункових операцій.

Дніпропетровщина: розпочали роботу інформаційні центри
з питань реєстрації податкових накладних

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) інформує, що розпочали роботу консультаційні центри з питань реєстрації податкових накладних з метою ефективної комунікації з бізнес-спільнотою.
Шановні платники, якщо у вас є запитання, що стосуються реєстрації податкових накладних, заповнення таблиці даних платника податку на додану вартість та інші питання, звертайтеся за телефонами та до центрів обслуговування платників (ЦОП) ГУ ДПС. 
Робота консультаційних центрів буде здійснюватись за телефонами: (056) 3743109, (098) 2278766, (066) 9821913 та за адресами розташування ЦОПів, а саме:
1. Правобережний ЦОП Дніпровської державної податкової інспекції: м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, 25.
2. Лівобережний ЦОП Дніпровської державної податкової інспекції: м. Дніпро, провулок Універсальний, 12.
3. Солонянський ЦОП Дніпровської державної податкової інспекції: селище Солоне, вулиця Героїв України, буд. 12а.
4. Царичанський ЦОП Дніпровської державної податкової інспекції: селище Царичанка, вулиця Залізнична, 8.
5. Кам’янський ЦОП Кам'янської державної податкової інспекції: м. Кам'янське, вулиця Медична, 9.
6. Жовтоводський ЦОП Кам’янської державної податкової інспекції: м. Жовті Води, вулиця Музейна, 24а.
7. Верхньодніпровський ЦОП Кам’янської державної податкової інспекції: м. Верхньодніпровськ, площа Олександра Поля, 2.
8. ЦОП Криворізької державної податкової інспекції: м. Кривий Ріг, вулиця Гірничих інженерів, 4а.
9. Апостолівський ЦОП Криворізької державної податкової інспекції: м. Апостолове, вулиця Центральна, 63.
10. ЦОП Нікопольської державної податкової інспекції: м. Нікополь, проспект Трубників, 27.
11. ЦОП м. Покрова Нікопольської державної податкової інспекції: м. Покров, вулиця Залужного, 7.
12. ЦОП Новомосковської державної податкової інспекції: м. Самар, вулиця Олексія Цокура, буд. 30
13. Магдалинівський ЦОП Новомосковської державної податкової інспекції: селище Магдалинівка, вулиця Центральна 46.
14. ЦОП Павлоградської державної податкової інспекції: м. Павлоград, вулиця Верстатобудівників, 14а.
15. ЦОП Синельниківської державної податкової інспекції: м. Синельникове, вул. Європейська, 3а.
16. Петропавлівський ЦОП Синельниківської державної податкової інспекції: селище Петропавлівка, вулиця Героїв України, 62.
17. Покровський ЦОП Синельниківської державної податкової інспекції: селище Покровське, вул. Дмитра Яворницького, 119.
 
На період дії воєнного стану встановлено наступний графік роботи ЦОПів:
понеділок – п’ятниця – з 8 год 30 хв до 17 год 00 хв
перерва – з 12 год 30 хв до 13 год 00 хвилин.
 
Увага!
Режим роботи ЦОПу Нікопольської державної податкової інспекції на період дії воєнного стану здійснюється за таким графіком:
понеділок – четвер – з 8 год 00 хв до 17 год 00 хв
п’ятниця – з 8 год 00 хв до 15 год 45 хв
перерва – з 12 год 00 хв до 12 год 45 хвилин.
Під час повітряної тривоги обслуговування платників припиняється.

У січні поточного року податковою службою Дніпропетровщини
опрацьовано 51 звернення громадян

Всебічний розгляд звернень громадян, задоволення їх законних прав та інтересів є одним з пріоритетних напрямків роботи органів державної податкової служби.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) здійснюється розгляд звернень громадян, які надійшли, як у письмовому, так і в електронному вигляді на електронні поштові скриньки, у тому числі на скриньку dp.zvernennya@tax.gov.ua, безпосередньо до ГУ ДПС, за завданням ДПС України, від державної установи «Урядовий контактний центр», «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА» та сервісу «Пульс».
Так, у січні 2025 року до ГУ ДПС надійшло 51 звернення громадян, з яких 51 – заява.
Загальна тематика письмових звернень:
інформування про ухилення від сплати податків – 26 звернень (51 %);
податок на майно – 8 звернень (15,7 %);
контрольно-перевірочна робота – 6 звернень (11,8 %);
аграрна політика та земельні відносини – 2 звернення (3,9 %);
інші питання – 9 звернень (17,6%).
У порівнянні з січнем 2024 року у поточному році загальна кількість звернень платників податків зменшилась на 17 одиниць (січень 2024 – 68 звернень).

Результати опрацювання інформації, отриманої від ДПС України,
сервісу «Пульс», державної установи «Урядовий контактний центр»
та «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА»

Управлінням організації роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) здійснюється розгляд інформації, яка надходить засобами спеціалізованої автоматизованої системи – сервіс «Пульс» від Контакт-центру ДПС.
Так, у січні 2025 року до сервісу «Пульс» на розгляд надійшло 16 інформаційних карток зі зверненнями від фізичних і юридичних осіб щодо дій або бездіяльності працівників структурних підрозділів ГУ ДПС (далі – звернення). У порівнянні з січнем 2024 року загальна кількість звернень від платників податків на сервіс «Пульс» у 2025 році зменшилась на 24 одиниці  (січень 2024 року – 40 карток).
Найбільшу питому вагу складають звернення з питань щодо:
- нарахувань в ІКП – 9 звернень (56%);
- отримання адміністративних послуг – 2 звернення (12,5 %);
- ненадання відповіді на усні або письмові звернення – 4 звернення (25 %)
- роботи центрів обслуговування платників – 1 звернення (6,25%).
Також, у січні 2025 року ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 23 звернень, які надійшли від державної установи «Урядовий контактний центр» (у січні 2024 року від державної установи «Урядовий контактний центр» надійшло 15 звернень). Загальна тематика звернень:
- питання щодо сплати земельного податку, податку на додану вартість, податку на майно, єдиного внеску – 6 (26,1%);
- податкова заборгованість – 3 (13,0%);
 - надання податкових консультацій оподаткування спадщини та інші питання – 2 (8,7%);
- контрольно-перевірочна робота – 2 (8,7%);
- отримання чи відмова від реєстраційного номера облікової картки платника податків – 2 (8,7%);
- отримання довідки про доходи – 1 (4,4%);
- інші питання – 7 (30,4%).
На «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» надійшло  4 звернення (у січні 2024 року на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» надійшло 1 звернення). Загальна тематика письмових звернень щодо:
- податку на майно – 3 звернення (75,0%);
- інші питання – 1 (25,0%).

Доступ до публічної інформації

Протягом січня 2025 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) надійшло 28 запитів на отримання публічної інформації (у т. ч. 4 перейшли по терміну виконання з грудня 2024 року). У порівнянні з аналогічним періодом 2024 року кількість запитів зменшилась на 6 одиниць (у січні 2024 року – 34 запити).
Згідно з аналізом результатів опрацювання запитів на публічну інформацію:
- 20 – задоволено, з наданням інформації або відкритої інформації (з них 2 запита не відповідали вимогам ст. 1 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI  «Про доступ до публічної інформації» (із змінами та доповненнями), про що запитувачам надані відповідні роз’яснення);
- 8 – знаходиться на виконанні.
З метою поліпшення інформаційного обміну з платниками податків при ГУ ДПС діє електронна поштова скринька dp.publicinfo@tax.gov.ua, запити на публічну інформацію з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками контролюючого органу.
Крім того, для забезпечення прозорості діяльності ГУ ДПС на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних (data.gov.ua) та субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» оприлюднюється публічна інформація у формі 4 наборів відкритих даних, а саме:
► Інформація про структуру (організаційну структуру) розпорядника інформації;
► Звіти, в тому числі щодо задоволення запитів на інформацію;
► Інформація із системи обліку публічної інформації;
► Реєстр наборів даних, що перебувають у володінні розпорядника інформації.
Оприлюднені набори даних підтримується у актуальному стані.

На яких ресурсах розміщені реквізити рахунків для сплати податків, зборів, єдиного внеску та інших платежів до бюджетів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що оперативне доведення платникам реквізитів рахунків для сплати податків, зборів та платежів, відкритих Державною казначейською службою України, відбувається шляхом їх розміщення:
► у Центрах обслуговування платників;
► на субсайті відповідного територіального органу ДПС (Дніпропетровська область – за посиланням https://dp.tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv);
► на вебпорталі ДПС України (Головна/Рахунки для сплати платежів) за посиланням https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/;
► в Електронному кабінеті платника податків, який забезпечує можливість автоматизованого визначення рахунків для сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на поточну дату.

 

Передача фізичною особою земельних ділянок в оренду (суборенду),
емфітевзис або інше користування: для кого визначається МПЗ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України (ПКУ) та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (із змінами та доповненнями) для платників податків – фізичних осіб, у яких у власності та/або користуванні (оренді, суборенді, емфітевзисі, постійному користуванні) є земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, введено поняття мінімального податкового зобов’язання (МПЗ).
Відповідно до п.п. 162.1.1 прим. 1 п. 162.1 ст. 162 ПКУ платником у частині МПЗ є резидент, який володіє та/або користується (орендує (суборендує)), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь.
Підпунктом 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 ПКУ встановлено, що визначення загального МПЗ фізичним особам, які не зареєстровані як фізичні особи – підприємці, здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб до 1 липня року, наступного за звітним.
Платниками податку на доходи фізичних осіб (податок) до бюджету сплачується лише позитивне значення різниці між сумою загального МПЗ та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь.
До загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів для платника податку – фізичної особи включаються: податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції; земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь (п.п. 170.14.5 п. 170.14 ст. 170 ПКУ).
Слід зазначити, що у разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування (при оформленні таких взаємовідносин відповідно до чинного законодавства) МПЗ визначається для орендарів, користувачів на інших умовах таких земельних ділянок у порядку, визначеному ПКУ.
Отже, для фізичних осіб, які відповідно до норм Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (із змінами і доповненнями), Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III (із змінами та доповненнями) та Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161 «Про оренду землі» (із змінами та доповненнями), оформили взаємовідносини щодо передачі сільськогосподарських угідь в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування, МПЗ контролюючим органом не визначається. У такому випадку МПЗ за такі землі сплачує орендар.

 

До уваги фізичних осіб!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 01.12.2024 набрав чинності Закон України від 10 жовтня 2024 року № 4015-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану», яким, зокрема підрозділ 1 розділу ХХ Податкового кодексу України доповнено новим пунктом 35.
Так, відповідно до вищезазначеного пункту, до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб за 2024 та 2025 податкові (звітні) роки не включається дохід у вигляді державної грошової допомоги (кешбеку), отриманий у рамках реалізації експериментального проєкту щодо надання державної грошової допомоги покупцям товарів та послуг українського виробництва у рамках Всеукраїнської економічної платформи «Зроблено в Україні», затвердженого Кабінетом Міністрів України.

 

Про підстави припинення дії ліцензії на право виробництва,
зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до частини другої ст. 46 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) підставами для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право, зокрема, виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним є:
1) заява ліцензіата про припинення дії ліцензії;
2) наявність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) даних про державну реєстрацію припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця (у тому числі припинення юридичної особи/припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, уповноваженої на ведення обліку результатів діяльності за договорами про спільну діяльність без утворення юридичної особи), крім випадків перетворення державного підприємства/акціонерного товариства в інше господарське товариство, – з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;
3) припинення діяльності представництва іноземного суб’єкта господарської діяльності;
4) зняття з обліку в податковому органі договору про спільну діяльність без утворення юридичної особи;
5) невідповідність відомостей Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального (далі – Єдиний реєстр ліцензіатів), та/або документів, доданих до заяви про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, заяви про внесення змін до відомостей, що містяться у такому реєстрі, фактичним даним, виявленим контролюючим органом у ході перевірки та зафіксованим в акті такої перевірки (крім випадків, коли така невідповідність зумовлена зміною назви області, району, населеного пункту, вулиці, іншого об’єкта топоніміки населених пунктів відповідно до законодавства України або зміною кодів адміністративно-територіальних одиниць чи територій територіальних громад згідно з Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад);
6) отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою про отримання ліцензії, не видавалися/не погоджувалися такими органами;
7) несплата чергового платежу за ліцензію;
8) факт відсутності ліцензіата за місцезнаходженням та/або за місцем провадження діяльності, що зазначені в Єдиному реєстрі ліцензіатів, встановлений контролюючим органом у ході перевірки та зафіксований у відповідному акті про відсутність ліцензіата та/або його уповноважених осіб;
9) факт незаконної відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки (крім випадків відмови з підстав, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) як дозволені), у тому числі до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об’єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов’язані з іншими об’єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу, зафіксований контролюючим органом в акті, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, складеному відповідно до вимог п. 81.2 ст. 81 ПКУ;
10) факт відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у проведенні інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки під час проведення документальної виїзної або фактичної перевірки або у залученні повноважних осіб платника податків для спільного з працівниками контролюючого органу зняття показань внутрішніх та зовнішніх лічильників, якими обладнані технічні пристрої, що використовуються у процесі провадження діяльності, що перевіряється, зафіксований контролюючим органом в акті такої перевірки;
11) факт необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального в резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, встановлений контролюючим органом під час перевірки та зафіксований в акті такої перевірки;
12) факт в’їзду/виїзду транспортного засобу на/з території акцизного складу поза пунктом, обладнаним контрольно-пропускною системою, та/або під час виходу з ладу цілодобової системи відеоспостереження, контрольно-пропускної системи без присутності уповноваженого представника податкового органу, встановлений контролюючим органом під час перевірки та зафіксований в акті такої перевірки;
13) факт виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованого пального, фальсифікація якого засвідчена висновком експертизи або рішенням суду, що набрало законної сили, – застосовується до суб’єктів господарювання, які отримали ліцензію на право виробництва пального;
14) факт здійснення ліцензіатом – суб’єктом господарювання, який отримав ліцензію на право виробництва, пального, – виробництва, зберігання, транспортування, торгівлі необлікованого у такого ліцензіата пальним, встановлений контролюючим органом під час перевірки та зафіксований в акті такої перевірки або в рішенні суду, що набрало законної сили;
15) факт здійснення ліцензіатом – суб’єктом господарювання, який отримав ліцензію на право оптової торгівлі пальним, – зберігання, транспортування, реалізації необлікованого у такого ліцензіата пального, встановлений контролюючим органом під час перевірки та зафіксований в акті такої перевірки або в рішенні суду, яке набрало законної сили, якщо обсяг/об’єм необлікованого пального в місці оптової торгівлі перевищує 5 відс. об’єму пального (для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану – 15 відс. об’єму пального), реалізованого у попередньому звітному (податковому) періоді, за даними системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, або перевищує 2 відс. об’єму стаціонарних резервуарів, розташованих у місці оптової торгівлі пальним;
16) факт здійснення ліцензіатом – суб’єктом господарювання, який отримав ліцензію на право виробництва, оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального, крім ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, – зберігання та/або реалізації необлікованого пального, встановлений контролюючим органом під час перевірки та зафіксований в акті такої перевірки або в рішенні суду, яке набрало законної сили, якщо об’єм необлікованого пального більш як на 5 відс. перевищує обсяг обігу або залишків пального (для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану, на які встановлено однакові ставки акцизного податку, – більш як на 15 відс.) чи більш як на 2 відс. об’єм відповідного резервуара;
факт здійснення ліцензіатом – суб’єктом господарювання, який отримав ліцензію на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, зберігання необлікованого пального, встановлений контролюючим органом в ході перевірки та зафіксований в акті такої перевірки або у рішенні суду, яке набрало законної сили, якщо об’єм необлікованого пального перевищує 10 відс. обсягу залишків пального;
17) факт переміщення ліцензіатом пального поза митним контролем, крім випадку, якщо на дату переміщення поза митним контролем такі товари (продукція) були непридатними до споживання (з причин спливу строку придатності до споживання, невідповідності законодавству України про безпечність та якість таких товарів), встановлений у рішенні суду, яке набрало законної сили;
18) факт необладнання спеціалізованих транспортних засобів для перевезення балонів із скрапленим вуглеводневим газом, з яких здійснюється роздрібна торгівля скрапленим вуглеводневим газом у балонах для побутових потреб населення та інших споживачів, реєстраторами розрахункових операцій (далі - РРО) або факт відсутності в Єдиному реєстрі відомостей про державні номерні знаки спеціалізованих транспортних засобів для перевезення балонів із скрапленим вуглеводневим газом, з яких здійснюється роздрібна торгівля скрапленим вуглеводневим газом у балонах для побутових потреб населення та інших споживачів, встановлений контролюючим органом під час перевірки та зафіксований в акті такої перевірки;
19) факт повторного протягом 365 календарних днів здійснення роздрібної торгівлі пальним через РРО, відомості про які не зазначені в Єдиному реєстрі ліцензіатів або без застосування РРО;
20) факт відсутності трьох і більше розрахункових документів у вигляді фіскальних касових чеків, що підтверджують продаж підакцизних товарів (продукції), які були видані покупцям протягом періоду, що перевіряється, у фіскальній пам’яті РРО чи в пам’яті модемів, які до них приєднані, встановлений контролюючим органом під час фактичної перевірки з питань дотримання порядку проведення розрахунків та зафіксований в акті такої перевірки;
21) факт проведення розрахунків в іншій формі, ніж безготівкова, при здійсненні оптової торгівлі пальним, встановлений контролюючим органом під час перевірки та зафіксований в акті такої перевірки;
22) рішення Ради національної безпеки і оборони України, введене в дію Указом Президента України про застосування до суб’єкта господарювання санкції, передбаченої п.6 частини першої ст. 4 Закону України від 14 серпня 2014 року № 1644-VII «Про санкції» (із змінами та доповненнями)  (далі – Закон № 1644);
23) наявність інформації про здійснення контролю над суб’єктом господарювання у значенні, наведеному у ст. 1 Закону України від 11 січня 2001 року № 2210-ІІІ «Про захист економічної конкуренції», резидентами держави, що здійснює збройну агресію проти України, у значенні, наведеному у ст. 1 Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-ХІІ «Про оборону України»;
24) факт відмови у наданні посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, інформації про адресу або кадастрові номери земельних ділянок, на яких розміщені всі ємності для зберігання пального, про кількість та місткість таких ємностей та/або у можливості огляду таких ємностей посадовими особами контролюючого органу під час проведення перевірки з питань дотримання вимог Закону № 3817 суб’єктами господарювання, які отримали ліцензію на зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, зафіксований у відповідному акті, складеному посадовими (службовими) особами податкового органу;
25) неподання копій документів, передбачених п.п. 1, 2 і 6 частини п’ятої ст. 43 Закону № 3817, протягом строку, встановленого частиною п’ятою ст. 43 Закону № 3817;
26) наявність інформації про:
припинення дії договору про управління активами відповідно до ст. 21 Закону України від 10 листопада 2015 року № 772-VIII «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (із змінами та доповненнями);
повернення та/або продаж чи інше відчуження об’єктів нерухомого майна, отриманого у господарське відання та/або в управління згідно із законами України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (із змінами та доповненнями), від 17 травня 2012 року № 4765-VI «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» (із змінами та доповненнями), від 03 березня 2022 року № 2116-IX «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» (із змінами та доповненнями), Закону № 1644;
27) наявність інформації, що ліцензіат не пройшов електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті з дотриманням вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» або не здійснює листування з контролюючим органом через електронний кабінет або контролюючим органом прийнято заяву про відмову отримувати документи через електронний кабінет;
28) несплата суб’єктом господарювання, що отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного п. 141.14 ст. 141 ПКУ за податковий (звітний) період, або авансового внеску з податку на доходи фізичних осіб, визначеного п.п. 177.5.11 п. 177.5 ст. 177 ПКУ за податковий (звітний) період.
Нормами чинного законодавства не передбачено повернення сплаченого чергового платежу за ліцензію на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним у разі припинення дії такої ліцензії.

Сума боргу анульована кредитором до закінчення строку позовної давності:
чи включається до загального оподатковуваного доходу платника ПДФО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно з абзацом першим п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (податок) включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку (крім суми прощеного (анульованого) основного боргу платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, що у 2025 році становить 2000,00 грн (8000,00 грн х 25%).
При цьому, кредитор зобов’язаний повідомити платника податку – боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації про майновий стан та доходи. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.
Водночас, відповідно до п.п. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 ПКУ не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку:
- основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, що у 2025 році становить 2000,00 грн (8000,00 грн х 25%);
- сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності;
- основна сума боргу (кредиту) платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності;
- сума боргу платника податку за договором про споживчий кредит або іншим договором (у тому числі сума процентів, комісій та інших платежів), анульована згідно з пп. 12 і 16 розд. IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 листопада 2016 року № 1734-VІІІ «Про споживче кредитування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1734), а також сума процентів, комісій та інших платежів за таким договором, що не підлягають сплаті платником податків згідно з п. 11 розд. IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1734.
Форма податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями.
Відповідно до п. 4 розд. IV Порядку в додатку 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (форма 4ДФ)» до Розрахунку у графі 6 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу, наведена у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку.
Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб:
- за ознакою доходу «126» відображається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ), зокрема, у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, що перевищує у 2025 році – 2000,00 гривень;
- за ознакою доходу «189» відображається основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує у 2025 році – 2000,00 грн та сума процентів, та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

 

Отримання мікрогрантів відповідно
до постанови Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 року № 738: особливості відображення у Розрахунку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України (далі – КМУ) від 21 червня 2022 року № 738 із змінами та доповненнями затверджено, зокрема, Порядок надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу (далі – Порядок № 738).
Порядком № 738 визначено умови, критерії, механізм надання безповоротної державної допомоги, зокрема, фізичним особам, суб’єктам господарювання у формі мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу (далі – мікрогрант).
Для цілей Порядку № 738 суб’єктом господарювання вважається суб’єкт мікропідприємництва чи малого підприємництва (фізична особа – підприємець або юридична особа) у значенні, наведеному в Господарському кодексі України від 16 січня 2003 року № 436-ІV, крім суб’єктів господарювання державного та комунального секторів економіки (п. 3 Порядку № 738).
Метою надання безповоротної державної допомоги у формі мікрогрантів є сприяння зайнятості населення, створення або розвиток власного бізнесу.
Відповідно до п. 1 Порядку № 738 джерелами фінансування надання мікрогрантів отримувачам (зокрема, фізичним особам, фізичним особам – підриємцям) є кошти: Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі – Фонд); державного бюджету, у тому числі кошти, що надходять на рахунок Міністерства економіки України (далі – Мінекономіки) «Фонд підтримки малого та середнього бізнесу», відкритий у Національному банку, на який зараховуються добровільні внески (благодійні пожертви) від фізичних та юридичних осіб приватного права та/або публічного права в національній та іноземній валюті.
Пунктом 2 Порядку № 738 встановлено, що головним розпорядником бюджетних коштів є Мінекономіки. Розпорядником коштів Фонду є Державний центр зайнятості.
Слід зазначити, що оскільки дохід у вигляді мікрогранту не пов’язаний з результатом від здійснення господарської діяльності фізичної особи – підприємця, то такий дохід, незалежно від обраної фізичною особою – підприємцем системи оподаткування, оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Статтею 165 ПКУ визначено виключний перелік доходів, які не включаються до загального (місячного) річного оподатковуваного доходу платника податків.
Відповідно до п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи: сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги, компенсацій, вартість соціальних послуг та реабілітаційної допомоги (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та Фондів та у формі фінансової допомоги особам з інвалідністю з Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю згідно із законом, указами Президента України та актами КМУ, а також вартість соціальної допомоги в натуральній формі малозабезпеченим сім’ям, що отримана від надавачів соціальних послуг відповідно до Закону України від 17 січня 2019 року № 2671-VІІІ «Про соціальні послуги» (із змінами та доповненнями).
Тобто, якщо мікрогрант надається на умовах, визначених актами КМУ, виключно з бюджетів та/або Фонду, то такі суми не включаються до загального (місячного) річного оподатковуваного доходу фізичної особи.
Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.
Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).
Згідно з п. 4 розд. IV Порядку в додатку 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – Додаток 4ДФ) до Розрахунку у графі 6 «Ознака доходу» вказується ознака доходу, наведена у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку, яка визначається відповідно до нарахованого доходу.
Відповідно до Довідника ознак доходів фізичних осіб суми державної допомоги, які отримує платник податку з бюджетів та Фондів відображаються податковим агентом у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «157».

 

Митний режим експорту окремих видів товарів:протягом якого терміну надсилається квитанція про прийняття/неприйняття або зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування (ПН/РК) до Єдиного реєстру податкових накладних (далі – ЄРПН) є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Також, п. 69.18 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, з метою захисту прав платників, збереження та захисту даних надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 8 години до 20 години.
Операційний день для реєстрації ПН/РК, на який припадає граничний строк реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, триває з 0 годин 00 хвилин до 24 години 00 хвилин.
Реєстрація ПН/РК, поданих для реєстрації в ЄРПН, у яких відображена операція з вивезення за межі митної території України окремих видів товарів, до яких відповідно до ст. 19 прим. 2 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 959) застосовано режим експортного забезпечення у разі його запровадження Кабінетом Міністрів України, та направлення квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування здійснюються протягом трьох операційних днів з дня подання для реєстрації таких податкових накладних в ЄРПН.
Якщо протягом визначеного у цьому підпункті строку не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом строків, зазначених у цьому підпункті.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2024 року № 1088 «Про внесення змін до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі – Порядок ведення ЄРПН), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (із змінам та доповненнями), доповнено пунктами 26 і 27.
Пунктом 27 Порядку ведення ЄРПН встановлено, що тимчасово, на період дії режиму експортного забезпечення, запровадженого Кабінетом Міністрів України відповідно до ст. 19 прим.2 Закону № 959, реєстрація податкових накладних, у яких відображена операція з вивезення за межі митної території України товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення, та розрахунків коригування до них здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Реєстрація зазначених податкових накладних та/або розрахунків коригування та надсилання квитанції здійснюється протягом трьох операційних днів з дня їх подання для реєстрації.