
07 май, 16:28
Руслан Кравченко: ДПС працює над удосконаленням підходів до розрахунку податкового навантаження
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/894988.html повідомила.
Про умови ведення бізнесу, податкове навантаження та ветеранську політику говорили сьогодні Голова ДПС Руслан Кравченко та представники понад 60 підприємств та бізнес-асоціацій Івано-Франківщини. До діалогу також долучився народний депутат Марʼян Заблоцький.
Як відзначив Голова ДПС, наразі в регіоні на обліку понад 93 тис. суб’єктів господарювання. Їх кількість порівняно з минулим роком зросла на понад 3,3 тисячі.
Учасники обговорили стандартні питання від бізнесу – блокування податкових накладних, виконання судових рішень, віднесення до ризикових. Тут ДПС вже має напрацьований алгоритм, який дозволяє оперативно вирішувати питання.
Ще одне важливе питання – істотна різниця в податковому навантаженні між регіонами в межах однієї галузі.
«На жаль, до сьогодні не існувало уніфікованих підходів до розрахунку податкового навантаження по регіонах. Команда ДПС вже працює над розробкою справедливих підходів, які враховуватимуть особливості ведення господарської діяльності в різних регіонах. До кінця травня плануємо вже вийти з конкретними пропозиціями, щоб обговорити їх з бізнесом. Бо саме це – про довіру та партнерство між податковою та бізнесом», – зазначив Голова ДПС.
Він також акцентував увагу на ветеранській політиці, зазначивши, що це – одне з пріоритетних питань і закликав всю команду ДПС особливо уважно ставитися до усіх звернень наших захисників, адже людяність – основа кожної комунікації.
«Під час зустрічі один із наших захисників, який має бізнес, порушив питання щодо податкових перевірок для тих, хто проходить службу по мобілізації. Цілком погоджуюсь, що тим, хто на передовій, не до того, аби займатися питаннями перевірки. Тому тут має бути вкрай зважений підхід. Як зі сторони податківців, так і з боку законодавців», – сказав Руслан Кравченко.
Він нагадав, що в кожному регіоні працюють спеціальні «гарячі лінії», де наші захисники та ветерани можуть отримати фахові консультації з податкових питань.
Говорили також про перегляд критеріїв роботи «Клубу білого бізнесу».
«Для мене весь бізнес, який працює чесно – білий. На це завжди налаштовую і працівників податкової. Поки зміни офіційно не затверджені, податкова вже рухається вперед. На практиці ми вже визнаємо відповідальний бізнес – доброчесним, незалежно від його членства в клубі чи формального статусу. З усіма проблемними питаннями також завжди можна звернутися до консультаційних центрів в регіонах», – додав Руслан Кравченко.
Понад 401,3 тис. безкоштовних електронних ключів ДПС
вже видала у січні – квітні 2025 року
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Протягом січня – квітня 2025 року понад 141 тис. платників податків скористалися послугами Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України. Їм видано понад 401,3 тис. кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.
Майже 58 % користувачів – це фізичні особи. Понад 81,4 тис. громадян отримали 165,8 тис. кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.
Майже 59,6 тис. юридичних осіб отримали 235,5 тис. кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів для ведення звітності, укладання угод та інших операцій.
Зекономити час та самостійно оновити сертифікат всього за 2-3 хвилини можна за допомогою Електронного сервісу повторного формування сертифікатів за електронним запитом. За 4 місяці цією послугою скористалися 58,4 тис. платників.
Для них сформовано майже 201,4 тис. кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів, з яких 26,3 тис. – печатки для програмних РРО.
Загалом з моменту запуску сервісу ДПС видано 14,9 мільйона сертифікатів.
Нагадуємо, що для отримання кваліфікованих електронних довірчих послуг потрібно:
1. Ознайомитися з правилами та умовами надання послуг на вебсайті https://ca.tax.gov.ua у розділі «Отримання кваліфікованих електронних довірчих послуг».
2. Підготувати необхідні реєстраційні документи (список є на вебсайті).
3. Прийти до пункту реєстрації з оригіналами документів (адреси вказані в розділі «Контакти» на вебсайті). Якщо у вас є паспорт у «Дії» (версія 2.0+), можна пройти ідентифікацію через смартфон за допомогою функції «Шеринг».
4. Взяти з собою носій інформації для збереження особистого ключа (захищений носій ключової інформації, з’ємний флеш-носій тощо).
Зверніть увагу! У пункті реєстрації не надають послуги копіювання, друку чи заповнення документів, а також не здійснюють продаж і не видають носії для ключів.
Оновити сертифікат можна самостійно через сервіс (дистанційного) повторного формування сертифікатів за електронним запитом. Дистанційно сформувати нові сертифікати зможуть лише ті користувачі, які мають:
- чинні сертифікати (наприклад, до закінчення строку їх чинності залишилося декілька днів);
- незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);
- особистий ключ, доступний лише користувачу, та не є скомпрометованим.
Новий ключ буде дійсним протягом 2 років.
Також можна отримати кваліфіковані сертифікати за міжнародними алгоритмами RSA та ECDSA, що спрощує процеси міжнародних транзакцій та співпраці з партнерами з Європейського Союзу.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/894944.html
Звернення громадян: результати роботи
податкової служби Дніпропетровщини
Головним управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) здійснюється розгляд звернень громадян, які надійшли, як у письмовому так і в електронному вигляді на електронні поштові скриньки, у тому числі на скриньку dp.zvernennya@tax.gov.ua, безпосередньо до ГУ ДПС, за завданням ДПС України та від державної установи «Урядовий контактний центр», «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА» та сервісу «Пульс».
Так, у січні – квітні 2025 року до ГУ ДПС надійшло 293 звернення громадян, з них – 293 заяви.
Загальна тематика письмових звернень:
інформування про ухилення від сплати податків – 166 звернень (56,6%);
податок на майно – 48 звернень (16,4%);
контрольно-перевірочна робота – 16 звернень (5,5%);
єдиний внесок – 15 звернень (5,1%);
аграрна політика та земельні відносини – 9 звернень (3,1%);
інші питання – 39 звернень (13,3%).
У порівнянні з аналогічним періодом 2024 року загальна кількість звернень від платників у 2025 році збільшилась на 24 одиниці (січень – квітень 2024 – 269 звернень).
На виконання статей 22 та 23 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (із змінами та доповненнями) в ГУ ДПС передбачено проведення особистого прийому громадян керівниками ГУ ДПС та керівниками структурних підрозділів ГУ ДПС.
Прийом громадян проводиться відповідно до затвердженого графіку, не рідше двох разів на місяць. /
У січні – квітні 2025 року посадовими особами ГУ ДПС проведено 3 особисті прийоми громадян.
У порівнянні з аналогічним періодом 2024 року загальна кількість особистих прийомів громадян у 2025 році збільшилась на одну одиницю (січень – квітень 2024року – 2 особистих прийоми).
Результати опрацювання інформації, отриманої від ДПС України, сервісу «Пульс», державної установи «Урядовий контактний центр» та «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА»
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), здійснюється розгляд інформації, яка надходить засобами спеціалізованої автоматизованої системи сервіс «Пульс» від Контакт - центру ДПС.
У січні – квітні 2025 року до сервісу «Пульс» на розгляд надійшла 51 інформаційна картка зі зверненнями від фізичних і юридичних осіб щодо, дій або бездіяльності працівників структурних підрозділів ГУ ДПС (далі – звернення).
У порівнянні з аналогічним періодом 2024 року загальна кількість звернень платників на сервіс «Пульс» у 2025 році зменшилась на 87 одиниць (січень – квітень 2024 року – 138 карток).
Найбільшу питому вагу складають звернення щодо:
нарахувань в ІКП – 29 звернень (56,9%);
отримання адміністративної послуги – 10 звернень (19,6 %);
роботи ЦОП – 1 звернення (1,97%);
відмови у реєстрації звітності в електронному вигляді – 2 звернення (3,9%)
ненадання відповіді на усні або письмові звернення – 7 звернень (13,73 %)
проблеми при реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних – 1 звернення (1,97 %),
проблеми при отриманні податкової знижки – 1 звернення (1,97 %)
Також у січні – квітні поточного року ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 78 звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр». У порівнянні з аналогічним періодом 2024 року загальна кількість звернень платників податків, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр» у 2025 році збільшилась на 34 одиниці (січень – квітень 2024 – 44 звернення).
Загальна тематика вищезазначених звернень:
питання щодо сплати земельного податку, податку на додану вартість, податку на майно, єдиного внеску – 30 (38,5%);
надання податкових консультацій оподаткування спадщини та інші питання - 11 (14,0%);
податкова заборгованість – 10 (12,8%);
контрольно-перевірочна робота – 7 (9,0%);
отримання чи відмова від реєстраційного номера облікової картки платника податків – 7 (9,0%);
податкова знижка - 2 (2,6%);
отримання довідки про доходи – 1 (1,3%);
інші питання – 10 (12,8%).
Крім того, 9 звернень надійшло на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА». Кількість звернень на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» збільшилась на 5 одиниць (січень – березень 2024 – 4 звернення).
Загальна тематика письмових звернень, які надійшли на розгляд від «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА»:
податок на майно – 5 звернень (55,6%);
контрольно-перевірочна робота – 1 (11,1%);
отримання довідки про доходи – 1 (11,1%);
інші питання – 2 (22,2%).
Дніпропетровщина: результати роботи податківців
із запитами на отримання публічної інформації
Протягом січня – квітня 2025 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) надійшло 125 запитів на отримання публічної інформації. У порівнянні з аналогічним періодом 2024 року кількість запитів збільшилось на 5 одиниць (за січень – квітень 2024 року – 120 запитів).
Згідно з аналізом результатів опрацювання запитів на публічну інформацію:
116– задоволено, з наданням інформації або відкритої інформації (у т.ч. 4 перейшли по терміну виконання з грудня 2024 року), з них 2 запита не відповідали вимогам ст. 1 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (зі змінами та доповненнями), про що запитувачам надані відповідні роз’яснення ;
9 – знаходиться на виконанні.
З метою поліпшення інформаційного обміну з платниками податків при ГУ ДПС діє електронна поштова скринька dp.publicinfo@tax.gov.ua, запити на публічну інформацію з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками контролюючого органу.
Крім того, для забезпечення прозорості діяльності ГУ ДПС забезпечено оприлюднення публічної інформації у формі 4 наборів відкритих даних на «Єдиному державному вебпорталі відкритих даних» data.gov.ua та субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області»:
Інформація про структуру (організаційну структуру) розпорядника інформації;
Звіти, в тому числі щодо задоволення запитів на інформацію;
Інформація із системи обліку публічної інформації;
Реєстр наборів даних, що перебувають у володінні розпорядника інформації.
Оприлюднені набори даних підтримується у актуальному стані.
Понад 414,7 млн грн податку на нерухоме майно – внесок платників до місцевих бюджетів Дніпропетровщини
Протягом січня – квітня поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, надійшло понад 414,7 млн гривень. Як зауважила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, сума надходжень збільшилась майже на 56,0 млн грн у порівнянні з січнем – квітнем 2024 року, темп росту – 115,6 відсотків.
Керівник обласної податкової служби висловила вдячність платникам за відповідальне ставлення до сплати податків.
«Системний відкритий діалог з платниками спрямований на підвищення рівня дотримання ними податкового законодавства. Це обумовлено Національною стратегією доходів до 2030 року (далі – НСД). Одна зі стратегічних цілей НСД – забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності через збереження рівня мобілізації доходів. Отже, продовжуємо роботу, удосконалюємо комунікації з бізнесом у напрямку збільшення надходжень до бюджетів за рахунок добровільної сплати податків платниками», – зазначила Теодозія Чернецька.
Рентна плата за видобування кам’яного вугілля: надходження до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини – понад 52,6 млн гривень
У січні – квітні 2025 року платники Дніпропетровщини за видобування кам’яного вугілля поповнили загальний фонд державного бюджету рентною платою на понад 52,6 млн гривень, що на понад 1,3 млн грн, або на 2,6 відс., більше ніж у відповідному періоді 2024 року.
Нагадуємо, що відповідно до п.п. 252.1.1 п. 252.1 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб’єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об’єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі – спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктах (ділянках) надр.
У разі укладення власниками спеціальних дозволів з третіми особами договорів на виконання робіт (послуг), пов’язаних з використанням надр, у тому числі (але не виключно) за операціями з давальницькою сировиною, платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є власники таких спеціальних дозволів (п.п. 252.1.2 п. 252.1 ст. 252 ПКУ).
Згідно із п.п. 252.1.3 п. 252.1 ст. 252 ПКУ платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи є уповноважена особа - один із учасників такого договору, на якого згідно з його умовами покладено обов’язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету з єдиного поточного рахунку спільної діяльності (далі – уповноважена особа), за умови, що один з учасників зазначеного договору має відповідний спеціальний дозвіл. Облік результатів спільної діяльності ведеться таким учасником окремо від обліку його господарської діяльності. Такий учасник додатково береться на облік як платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у порядку, визначеному ПКУ.
Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є землевласники та землекористувачі, крім суб’єктів підприємництва, які відповідно до законодавства відносяться до фермерських господарств, що провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування (п.п. 252.1.4 п. 252.1 ст. 252 ПКУ).
Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є землевласники та землекористувачі, крім суб’єктів підприємництва, які відповідно до законодавства відносяться до фермерських господарств, – громадяни України, іноземці та особи без громадянства, що в межах наданих їм земельних ділянок, розмір яких перевищує норми, передбачені ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III зі змінами та доповненнями, видобувають прісні підземні води із застосуванням електричних пристроїв у обсязі понад 13 кубічних метрів на особу в місяць (за показниками лічильників) (п.п. 252.1.5 п. 252.1 ст. 252 ПКУ).
Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб’єкти господарювання, які виконують роботи, для проведення яких необхідно отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр (п.п. 252.1.6 п. 252.1 ст. 252 ПКУ).
Платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюють для цілей оподаткування окремий (від інших видів операційної діяльності) бухгалтерський та податковий облік витрат і доходів за кожним видом мінеральної сировини за кожним об’єктом надр, на який надано спеціальний дозвіл (п. 252.2 ст. 252 ПКУ).
Фізичні особи – платники транспортного податку поповнили
місцеві бюджети Дніпропетровщини майже на 3,5 млн гривень
Протягом перших чотирьох місяців поточного року місцеві бюджети Дніпропетровської області від фізичних осіб – платників транспортного податку (податок) отримали майже 3,5 млн гривень.
Звертаємо увагу, що у разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який є об’єктом оподаткування, транспортний податок за такий легковий автомобіль не сплачується з місяця, наступного за місяцем, в якому мав місце факт незаконного заволодіння легковим автомобілем, якщо такий факт підтверджується відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом.
У разі повернення легкового автомобіля його власнику (законному володільцю) податок за такий легковий автомобіль сплачується з місяця, в якому легковий автомобіль було повернено відповідно до постанови слідчого, прокурора чи рішення суду. Платник податку зобов’язаний надати контролюючому органу копію такої постанови (рішення) протягом 10 днів з моменту отримання.
Яким чином суб’єкт господарювання може зберігати Z-звіт на «ПРРО ДПС»
(Windows оновлена версія з 01.03.2025)?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 6 глави 4 розд. II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями, суб’єкт господарювання має забезпечити збереження щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в паперовій та/або електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України.
При цьому спосіб збереження суб’єктом господарювання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в паперовій та/або електронній формі має забезпечити (у тому числі під час проведення перевірки) можливість візуального перегляду такого Z-звіту для підтвердження факту оприбуткування готівки та повноти обліку здійснених розрахункових операцій.
Щоденний Z-звіт зберігається в «Журналі операцій» ПРРО.
При використанні «ПРРО ДПС» версії Windows збереження документа можливе шляхом надсилання його на друк та вибору принтера «Microsoft Print to PDF». В такому випадку користувачу буде запропоновано зберегти Z-звіт у форматі PDF.
Коли інформація про фіскальний чек з’являється
на вебпорталі ДПС в Реєстрі «Пошук фіскального чеку»?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що інформація про фіскальний чек з’являється на вебпорталі ДПС України в Реєстрі «Пошук фіскального чеку» у разі:
- фіскалізації чека у режимі онлайн – після отримання на пристрій підтвердження його фіскалізації на фіскальному сервері ДПС України;
- фіскалізації чека у режимі офлайн – після отримання від пристрою пакету даних про чеки сформовані в режимі офлайн (після відновлення зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій та фіскальним сервером ДПС України).
Які документи необхідно подати для отримання
ліцензії на право зберігання пального?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно зі ст. 41 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) ліцензії на право зберігання пального надаються та їхня дія припиняється органами ліцензування – територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Відповідно до ст. 43 Закону № 3817 для отримання ліцензії суб’єкт господарювання подає до органу ліцензування заяву про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у паперовій або електронній формі у порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України.
До заяви про отримання ліцензії на право зберігання пального додатково додаються копії:
1) документів, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки (у разі відсутності кадастрового номера земельної ділянки у зазначених документах надається витяг з Державного земельного кадастру про таку земельну ділянку), на якій розташовано об’єкт зберігання пального (крім зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки), чинних на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію (зазначені документи не подаються у разі розміщення об’єкта нерухомого майна на території порту, за умови подання документів, що підтверджують право користування портовою інфраструктурою);
2) сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта нерухомого майна, що підтверджує прийняття закінченого будівництвом об’єкта нерухомого майна в експлуатацію, щодо всіх об’єктів нерухомого майна, розташованих у місці зберігання пального, необхідних для здійснення такої діяльності, – для об’єктів нерухомого майна, введених в експлуатацію у встановленому законодавством порядку з 1 травня 2011 року;
технічного паспорта та/або інвентаризаційної справи, та/або довідки про технічні характеристики об’єкта нерухомого майна, що підтверджують функціональне призначення об’єкта нерухомого майна, що видані бюро технічної інвентаризації або фізичною особою – підприємцем, або юридичною особою, у складі якої працюють один або більше виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, що пройшли професійну атестацію та отримали кваліфікаційний сертифікат на право виконання робіт з технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна відповідно до Закону України від 20 травня 1999 року № 687-XIV «Про архітектурну діяльність» (із змінами та доповненнями), – для об’єктів нерухомого майна, введених в експлуатацію у встановленому законодавством порядку до 30 квітня 2011 року включно, розташованих у місці зберігання пального, необхідних для здійснення такої діяльності.
Підтвердженням введення в експлуатацію об’єктів нерухомого майна, призначених для приймання, зберігання пального, право приватної власності на які виникло у порядку, визначеному законами України від 18 січня 2018 року № 2269-VIII «Про приватизацію державного майна» (із змінам та доповненнями) та від 06 березня 1992 року № 2171-XII «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» (із змінами та доповненнями, втратив чинність), є реєстрація права власності у порядку, визначеному Законом України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (із змінами та доповненнями).
У разі якщо документи, зазначені у пунктах 1 і 2 частини п’ятої ст. 43 Закону № 3817, видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об’єкта нерухомого майна;
3) дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки або декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці.
Операція купівлі-продажу нерухомого/рухомого майна між фізичними особами: надання інформації нотаріусом/юридичною особою – посередником контролюючим органам
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок оподаткування операцій з продажу об’єктів нерухомого/рухомого майна регулюється статтями 172 – 173 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до абзацу другого п. 172.4 ст. 172 ПКУ та абзацу п’ятого п. 173.4 ст. 173 ПКУ нотаріус щомісяця в порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку, подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію, в якій зазначає відомості про посвідчені ним протягом звітного місяця договори купівлі-продажу (міни) між фізичними особами, включаючи інформацію, яку передбачає податковий розрахунок, подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, в тому числі ціну (вартість) договорів та суму сплаченого податку у розрізі кожного договору.
У разі продажу (обміну) об’єкта рухомого майна за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента чи фізичної особи – підприємця або укладення та оформлення договорів відчуження транспортних засобів у присутності посадових осіб органів, які здійснюють реєстрацію (перереєстрацію) транспортних засобів, такий посередник або відповідний орган виконує функції податкового агента стосовно подання до контролюючого органу інформації про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку, а платник податку під час укладання договору зобов’язаний самостійно сплатити до бюджету податок з доходу від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого майна (абзац другий п. 173.3 ст. 173 ПКУ).
При цьому, фізичною особою – платником податку визначається сума податку на доходи фізичних осіб та самостійно сплачується до бюджету через банки, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей (п. 172.5 ст. 172 та п. 173.4 ст. 173 ПКУ).
Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).
Оскільки за операцією купівлі-продажу нерухомого/рухомого майна між фізичними особами нотаріус/юридична особа – посередник виконують функції податкового агента лише в частині надання інформації контролюючим органам і не зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб і військовий збір до бюджетів з доходу платника податку, отриманого від продажу відповідного об’єкта, то у рядку 06 розд. І додатка 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» до Розрахунку заповнюються такі графи, у яких відображаються:
графа 1 «№ з/п» – порядковий номер кожного рядка, що заповнюється;
графа 2 «Реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта» (далі – графа 2) – реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
графа 3а «Сума нарахованого доходу» – сума доходу платника податку (за звітний період місяць), отриманого від продажу нерухомого/рухомого майна;
графа 4а «Сума нарахованого податку на доходи фізичних осіб» – сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету;
графа 4 «Сума перерахованого податку на доходи фізичних осіб» – фактична сума перерахованого податку на доходи фізичних осіб до бюджету у звітному періоді;
графа 5а «Сума нарахованого військового збору» – сума військового збору, що підлягає сплаті до бюджету;
графа 5 «Сума перерахованого військового збору» – фактична сума перерахованого військового збору до бюджету;
графа 6 «Ознака доходу» – ознака доходу, наведена у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 (далі – додаток 2) до Порядку. Ознака доходу визначається до нарахованого доходу. Щодо кожної фізичної особи потрібно заповнювати стільки рядків, скільки ознак доходів вона має. Про кожну ознаку доходу фізичної особи потрібно заповнювати лише один рядок з обов’язковим заповненням графи 2.
Відповідно до Довідника ознак доходів фізичних осіб, наведеного у додатку 2 до Порядку, суми доходів від операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна згідно з положеннями ст. 172 ПКУ відображаються за ознакою доходу «104», суми доходів від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого майна згідно з положеннями ст. 173 ПКУ – за ознакою доходу «105».
За результатами документальної перевірки донараховано єдиний внесок за декілька років одночасно: подання декларації про майновий стан і доходи
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства, яким за результатами проведеної документальної перевірки збільшено або зменшено зобов’язання з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) подають у складі податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 із змінами та доповненнями (далі – Наказ № 859), додаток ЄСВ 3 «Розрахунок збільшення або зменшення сум зобов’язань з єдиного внеску за результатами проведеної документальної перевірки (далі – Додаток ЄСВ 3).
Згідно з п. 6 розд. ІV Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої Наказом № 859 якщо розрахунок подається за декілька років одночасно, то подається одна Декларація і окремо за кожен рік формується Додаток ЄСВ 3, у якому в розрізі місяців року, за який подається Додаток ЄСВ 3, зазначаються результати проведеної документальної перевірки.
У рядку 4 «Тип декларації» Додатка ЄСВ 3 одночасно ставиться позначка «Х» у полі «Звітна» («Звітна нова») та у полі 4.1 «Довідкова». Також зазначається рік (відповідає значенню поля 2 заголовної частини Декларації) і номер календарного місяця (відповідає значенню поля 2.1 заголовної частини Декларації), у якому подається Декларація щодо збільшення або зменшення сум зобов’язань по єдиному внеску за результатами проведеної документальної перевірки.
У рядку 5 «Рік, за який формується розрахунок» відображається звітний період (рік), за який подається Додаток ЄСВ 3 (розрахунок) та зазначається номер розрахунку, оскільки в складі Декларації може бути подано кілька Додатків ЄСВ 3 (розрахунків) за результатами проведеної документальної перевірки, в таблицях яких зазначаються дані окремо за кожен рік.
До рядка 6 вносяться відомості про акт документальної перевірки (дату та номер акта документальної перевірки).
У рядку 7 проставляється позначка «Х» (тип форми «після документальної перевірки»).
У таблиці розрахунку в розрізі календарних місяців зазначаються:
у графі 1 – місяць, за який особа доплачує суми або сторнує зайво сплачені суми єдиного внеску;
у графі 2 – необхідний код категорії застрахованої особи згідно з приміткою 4 до Додатка ЄСВ 3;
у графі 3 – сума, з якої було розраховано зобов’язання за єдиним внеском;
у графі 4 – сума зобов’язань з єдиного внеску, що підлягає сплаті або поверненню.
У разі зменшення сум єдиного внеску у графах 3, 4 допускається відображення від’ємних сум.
Суми зазначені у графах 3, 4 відповідають сумам за результатами проведеної документальної перевірки, які визначені в акті документальної перевірки та узгоджені.
Стратегічна мета управління комплаєнс-ризиками
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що стратегічна мета управління комплаєнс-ризиками – це постійне підвищення рівня добровільного дотримання платниками податків вимог податкового законодавства шляхом виявлення та визначення пріоритетності ризиків втрати податкових надходжень і впровадження заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків.
Чи оподатковується дохід, отриманий фізичною особою
від продажу вживаного товару іншій фізичній особі?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п.14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що продаж (реалізація) товарів – це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.
Підпунктом 14.1.244 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, що товари – це матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.
При цьому ПКУ не містить поняття «вживані товари».
У розумінні положень Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV (із змінами та доповненнями) (далі – ГКУ) господарська діяльність – це діяльність фізичних і юридичних осіб, пов’язана з виробництвом чи реалізацією продукції (товарів), виконанням робіт чи наданням послуг з метою одержання прибутку (комерційна господарська діяльність) або без такої мети (некомерційна господарська діяльність). Підприємницька діяльність є одним із видів господарської діяльності, обов’язкові ознаки якої – безпосередність та систематичність здійснення з метою отримання прибутку.
Статтею 42 ГКУ визначено, що за своєю правовою природою підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Отже, підприємницькою діяльністю можна вважати сукупність постійно або систематично здійснюваних дій щодо виробництва матеріальних і нематеріальних благ, реалізацій товарів, виконання робіт або надання послуг з метою отримання прибутку.
Слід зазначити, що згідно ст. 58 ГКУ суб’єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа – підприємець у порядку, визначеному законом.
В свою чергу, продаж індивідуального вживаного майна (особистих речей) не є предметом інтересу податкових органів та не розцінюється як підстава для фінансової або адміністративної відповідальності за порушення вимог чинного податкового законодавства. ДПС розмежовує несистематичні продажі власних вживаних речей та системну підприємницьку діяльність з продажу товарів громадянами на маркетплейсах та в соціальних мережах.
Наразі лише продавці, які здійснюють системний продаж товарів протягом значного проміжку часу з метою отримання прибутків є об’єктом контролю з боку ДПС на предмет декларування доходів.
Щоб привести свою діяльність у відповідність до вимог законодавства фізична особа має офіційно зареєструватися як суб’єкт господарювання, здійснювати розрахунки через належним чином зареєстровані РРО/ПРРО, дотримуватися податкового законодавства, щоб уникнути фінансової та адміністративної відповідальності у майбутньому.
Водночас, згідно з п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ платник податку на доходи фізичних осіб (ПФО, податок), що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального оподатковуваного доходу звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.
Загальний оподатковуваний дохід – це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника ПДФО протягом звітного податкового періоду.
Повний перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено п.п. 164.2 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, до яких, зокрема, включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ.
Ставка ПДФО становить 18 відсотків.
Також зазначені доходи є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16 прим 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ). З 1 січня 2025 року ставка становить 5 відсотків.
Відповідно до п. 179.1 ст.179 ПКУ платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку, до 01 травня року, що настає за звітним (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ), та самостійно до 01 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій ним податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 ПКУ).
Тобто, якщо фізична особа здійснює системний продаж вживаних товарів протягом значного проміжку часу з метою отримання прибутків, така фізична особа має офіційно зареєструватися як суб’єкт господарювання та сплачувати податки відповідно до обраної системи оподаткування.
В той же час продаж індивідуального вживаного майна (особистих речей) не є предметом інтересу податкових органів та не розцінюється як підстава для фінансової або адміністративної відповідальності за порушення вимог чинного податкового законодавства.
«Моя податкова»: податкова у вашому смартфоні
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Державна податкова служба України продовжує цифровізацію послуг для платників податків. Сучасні електронні сервіси від ДПС дозволяють платникам спілкуватись з податковою службою дистанційно. Мобільний застосунок від ДПС «Моя податкова» є зручним інструментом, за допомогою якого платники можуть отримати низку адміністративних послуг онлайн.
Функціонал застосунку постійно оновлюється з урахуванням потреб користувачів. Так, у розділі «Послуги» з’явилась нова функція «Надіслати лист до ДПС», за допомогою якої можна надсилати кореспонденцію до контролюючих органів.
Щоб надіслати лист через застосунок «Моя податкова», необхідно:
1. Авторизуватися з файловим або хмарним кваліфікованим електронним підписом, Дія.Підписом.
2. Зайти у розділ «Послуги» та обрати режим «Надіслати лист до ДПС».
3. Натиснути «+» (Створити).
4. Обрати регіон, район, тип та тематику. Зазначити короткий зміст листа.
5. Прикріпити файл (pdf чи фото) розміром до 5МБ.
6. Підписати та відправити.
Крім того, у застосунку «Моя податкова» можна отримати інформацію про адресу реєстрації та обʼєкти оподаткування; відомості про доходи; подати заяву для реєстрації у ДРФО або внесення змін до нього; подати Заяву про включення до Реєстру волонтерів; подати Податкову декларацію про майновий стан і доходи на податкову знижку; декларацію платника єдиного податку для ФОПів, які обрали спрощену систему оподаткування (1 – 3 група); фізичні особи можуть сплатити податки.
Нагадуємо, що завантажити застосунок «Моя податкова» можна в App Store або Google Play. Він може бути застосованим для будь-якого пристрою, який підтримує операційні системи Android чи iOS із відповідними версіями.
Сучасні технології забезпечують оперативне та якісне надання адміністративних послуг в контролюючих органах
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) нагадує, що у Правобережному ЦОПі Дніпровської ДПІ ГУ ДПС запроваджено використання сканеру, який дозволяє здійснювати зчитування штрих-коду з мобільного пристрою, що генерується за допомогою застосунку «Дія». Це прискорює отримання електронних копій цифрових документів та забезпечує надання більш якісних адміністративних послуг платникам податків.
Після проведеного аналізу результатів застосування такого пристрою, сканерами будуть забезпечені інші ЦОПі Дніпропетровської області.
Щодо особливостей відображення в податковій звітності операцій з експорту окремих видів товарів, що здійснюються в межах РЕЗ
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Державна податкова служба України з метою уточнення окремих питань щодо особливостей відображення в податковій звітності операцій з експорту окремих видів товарів, що здійснюються в межах режиму експортного забезпечення (РЕЗ), інформує про внесення змін та доповнень до листа ДПС від 15.11.2024 № 31717/7/99-00-21-03-02-07 (зі змінами).
Розділ IV «Відображення операцій з експорту Товарів-РЕЗ у податковій звітності» викласти у такій редакції:
«Операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту Товарів-РЕЗ відображаються у складі податкової декларації за звітний (податковий) період, на який припадає дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформленої відповідно до вимог митного законодавства, на підставі даних такої митної декларації, а не даних ПН РЕЗ.
Якщо вивезення за межі митної території України Товарів-РЕЗ здійснено, наприклад, на підставі періодичної митної декларації до якої подано декілька додаткових декларацій, які оформлені в різних звітних (податкових) періодах, операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту Товарів-РЕЗ відображаються у складі податкової декларації за звітний (податковий) період, на який припадає дата оформлення кожної такої додаткової декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, на підставі даних таких додаткових декларацій.
Для відображення в податковій звітності з ПДВ операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту Товарів-РЕЗ в розділі І «Податкові зобов’язання» податкової декларації передбачена група рядків 2.3 «Операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення (далі окремих видів товарів)», а саме:
рядок 2.3.1 – для операцій, що оподатковуються за нульовою ставкою;
рядок 2.3.2 – для операцій, що оподатковуються за основною ставкою;
рядок 2.3.3 – для операцій, що оподатковуються за ставкою 14 %.
При заповненні рядків 2.3.1, 2.3.2 або 2.3.3 подання додатків до податкової декларації не передбачається.
Якщо з дати реєстрації в ЄРПН ПН_РЕЗ минуло 30 календарних днів і не оформлено митну декларацію на зазначені в ній Товари-РЕЗ, то реєстрація такої податкової накладної в ЄРПН скасовується, відповідно підстави для заповнення рядків 2.3.1, 2.3.2 2.3.3 податкової декларації у такому випадку відсутні.
Дані РК_РЕЗ_2, складеного з метою приведення показників ПН_РЕЗ у відповідність з показниками митної декларації, у податковій декларації не відображається, оскільки показники, відображені у податковій декларації за операцією з вивезення за межі митної території України Товарів-РЕЗ на підставі митної декларації (додаткових декларацій), що засвідчує (ють) факт перетинання митного кордону України таких товарів, вже відповідають показникам митної декларації за такою операцією.
Коригування суми ПДВ, вказаної в рядках 2.3.2,2.3.3 податкової декларації, здійснюється на підставі складеного РКРЕЗЗ, яким змінено ставку податку (з 20, або 14 відсотків на 0 відсотків), у звітному (податковому) періоді на який припадає дата реєстрації такого розрахунку коригування в ЄРПН, з відображенням відкоригованої суми ПДВ в рядках 7.2.2, 7.2.3 колонки Б податкової декларації відповідно, зі знаком «-».
При цьому в рядках 7.2.2, 7.2.3 колонка А податкової декларації не заповнюється, оскільки в даному випадку здійснюється коригування не обсягу операції, а сума нарахованого податку.
Коригування показників рядка 2.3.1 (операції, що оподатковуються за нульовою ставкою) податкової декларації не здійснюється, відповідно підстави для заповнення рядка 7.2.1 відсутні.
При заповненні рядків 7.2.2 та/або 7.2.3 податкової декларації обов’язковим є подання додатку 1 (Д1) до податкової декларації, де дані такого коригування відображаються в таблиці 1.3.»
Адрес новости: http://e-finance.com.ua/show/280132.html
Читайте также: Новости Агробизнеса AgriNEWS.com.ua