Законом України "Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" передбачено, що власність власників іменних цінних паперів акціонерних товариств фіксується в системах реєстрів.

Порівнюючи це зі зберіганням грошей в банках можна сказати, що якщо у вас є гроші на рахунку, але цей рахунок не заведений в реєстр (який веде відповідний реєстратор), то фактично правом власності ви не наділені.

І саме звідси виникла більшість прийомів розв'язання переважної більшості корпоративних конфліктів в Україні, коли головне не кількість акцій, а те, що записано в реєстрі власників іменних цінних паперів емітента (відкритого чи закритого акціонерного товариства).

Цим правовим недоліком скористалися деякі комерційні структури, які навіть почали надавати послуги по створенню корпоративних конфліктів та їх врегулюванню, маючи з цього великі прибутки.

Схема проста. Власнику іменних цінних паперів достатньо було мати 10% акцій товариства, щоб він мав можливість скликати загальні збори акціонерів, на яких обирався інший ("потрібний") реєстратор, в реєстрі якого фіксувалися вже інші, відмінні від попереднього реєстратора, власники. Ці незаконні дії підкріплялися рішеннями судів стосовно того, що збори акціонерів були проведені цілком законно, і реєстратор був також законно обраний. Крім того, виносились рішення або ухвали про примусове вилучення реєстрів у попередніх реєстраторів та передачу їх іншим - "своїм" реєстраторам. Разом з тим судовими рішеннями блокувались дії ДКЦПФР, якими Комісії заборонялось втручатися в діяльність нового ("потрібного") реєстратора.

Паралельно (у тому числі, за допомогою силового захвату підприємства) обиралась нова адміністрація товариства, і вже новий власник, який мав лише 10-35% акцій товариства, фактично ставав повним власником підприємства.

Далі йшла емісія акцій, яка цим же акціонером і випускалася, а колишній власник чи власники, які не мали можливості вплинути на ситуацію та були втягнуті в численні судові процеси, фактично позбавлялись своєї власності.

Це - типова схема переділу власності, яка діє в Україні багато років. Центрами впливу щодо створення цієї та подібних схем є Київ та Дніпропетровськ.

Знаючи про такий знахабнілий рекет щодо власників іменних цінних паперів іноземні інвестори не поспішають до України, щоб не потрапити в таку ж майже безвихідну ситуацію та не втратити свої інвестиції. Ніхто не хоче працювати на бандитів та рекетирів.

Ми дуже вдячні Кабінету Міністрів України за доручення щодо врегулювання проблеми подвійного ведення реєстрів деяких емітентів, бо це не тільки завдання, але й підтримка та однозначне признання, що ця проблема існує та загрожує розвитку національної економіки. В цей конфлікт втягнуті власники шістьох обленерго, власники інших підприємств, які мають вагомий вплив на економіку держави.

Робоча група, створена Комісією, виділила 27 емітентів, в яких існує проблема подвійного ведення реєстрів власників іменних цінних паперів. Отримала від цих емітентів та їх реєстраторів необхідні матеріали та, опрацювавши і проаналізувавши їх, виділила з цього переліку 11 найбільш проблемних емітентів та їх реєстраторів:

По іншим шістнадцяти емітентам уповноваженими особами Комісії розглядаються справи про правопорушення на ринку цінних паперів, за результатами розгляду яких деякі реєстратори цілком можливо будуть позбавлені ліцензій, інші - оштрафовані відповідно до законодавства.

За результатами своєї діяльності робоча група підготувала на розгляд Комісії заходи щодо врегулювання цього конфлікту в межах існуючого чинного законодавства, які можна умовно розділити на три напрями.

Заходи першого напряму можуть вже відпрацьовуватися самою Комісією відповідно до її законних повноважень. Це позови до суду, зупинення обігу цінних паперів проблемних емітентів, призначення тимчасових керуючих проблемних реєстраторів тощо.

Заходи другого напряму направлені на запобігання повторення реалізації подібних вищезазначеній злочинних схем та включають в себе:

• вдосконалення відповідних нормативно-правових актів;
• узгоджені дії органів виконавчої системи щодо механізму примусового вилучення реєстрів за рішеннями судів;
• виявлення комерційних структур, які здійснюють незаконну діяльність на ринку цінних паперів та порушення стосовно них кримінальних справ.

Заходи третього напряму стосуються проблеми прийняття судових рішень та ухвал, які є складовою частиною злочинних схем щодо перерозподілу власності акціонерних товариств, та включають в себе:

• необхідність роз'яснення Пленуму Верховного Суду України стосовно процедури розгляду справ, пов'язаних з веденням реєстрів власників іменних цінних паперів (зокрема, щодо кваліфікації суддів, обов'язковості здійснення професійної експертизи чи наявності висновку уповноваженого органу по такій справі та участь у процесі представника цього органу);
• порушення прокуратурою кримінальних справ щодо деяких суддів, причетних до реалізації злочинних схем на ринку цінних паперів;
• розгляд Комітетом правової політики Верховної Ради України питань щодо звільнення таких суддів з їх посад.

Ці три напрями врегулювання проблеми потребують підтримки Кабінету Міністрів України, Мін'юсту, Держкомпідприємництва, Генпрокуратури, СБУ, Верховного Суду, Комітету правової політики Верховної Ради України та народних депутатів України у зв'язку з необхідністю прийняття нової редакції Закону України "Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні".

Слід зазначити, що при згуртованій роботі та підтримці Верховної Ради України, Кабінету Міністрів, Верховного Суду та інших ланок державної, виконавчої та судової влади цілком можливі ефективні дії щодо врегулювання цієї надскладної проблеми.

Прес-служба Держкомісії з цінних паперів та фондового ринку

-