Пряма підтримка селян з держбюджету наступного року зросте утричі. Понад 2 мільярди гривень держава погодилась виплатити, аби заохотити аграріїв вирощувати тварин та рослини.

 

 

"Це з розрахунку такого, що на гектар посіву озимих не менше 100 гривень і не менше 50 гривень на гектар посіву ярих. Звичайно, це мало, хотілося б більше, але це є початок".

 

Раніше ці бюджетні витрати були найкорумпованішими. Інститут економіки та прогнозування Академії наук свідчить – торік три чверті всіх державних дотацій розподілили лише серед 6% виробників. Нині ж бюджетна стаття написана так, щоб гроші отримали всі сільгоспвиробники.

 

Тамара Осташко, аналітик Інституту сільського розвитку:

 

"Навіть у самій назві цієї статті, тобто державна підтримка на одиницю посівних площ і на одиницю тваринницької продукції, уже закладено механізм розподілу, який буде рівномірним серед сільськогосподарських товаровиробників".

 

Водночас отримати дешеві кредити аграріям відтепер буде важче, адже ці бюджетні витрати скорочено на 100 мільйонів гривень. Уполовину урізано гроші і на часткову компенсацію вартості сільгосптехніки вітчизняного виробництва. Натомість фантастичну суму – 413 мільйонів отримає до статутного фонду компанія “Украгролізинг” для закупівлі техніки та обладнання та подальшої передачі її у лізинг. Очільник міністерства агрополітики вважає головними пріоритетами - підтримку великотоварних підприємств, виробництва ріпаку та етанолу. Проте не в змозі озвучити орієнтири на середню врожайність, кількість поголів’я.

 

Наталя Погожева, генеральний директор Української аграрної конфедерації:

 

"Держава як не мала, так і не має сучасної стратегії розвитку агропромислового комплексу. Наші державні діячі займаються підтримкою чи то свинарства, чи то рапсу, чи чогось іншого, не приділяючи увагу самому головному питанню – а куди ми рухаємось".

 

Тож, деякі урізані витрати чиновники замінили прямими дотаціями. Держбюджет суттєво збільшує фінансування освіти та сільської медицини. Проте гроші на реформування сільського комунального сектору – мізерні - лише 17 мільйонів. Так само мало грошей виділено і на пристосування наших стандартів до вимог Світової організації торгівлі.

 

Інф. ictv