Фахівці ДПС поділились досвідом з трансфертного ціноутворення на міжнародному тренінгу ОЕСР

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Україна продовжує активно інтегруватися у світовий простір кращих податкових практик, зокрема у сфері трансфертного ціноутворення.
Представники Державної податкової служби України та Міністерства фінансів взяли участь у навчально-практичному семінарі «Transfer Pricing Train-the-Trainer Workshop: Selected Topics», організованому Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Захід відбувся в Анкарі (Турецька Республіка) та об’єднав учасників з 12 юрисдикцій.
Українська делегація представила практичний кейс, у якому проаналізувала, як маркетингові витрати, що здійснює іноземна пов'язана компанія, впливають на визначення рентабельності у контрольованих операціях. Застосування тесту економічної спроможності контрагента-нерезидента у поєднанні з глибоким функціональним аналізом дало змогу здійснити обґрунтований поділ прибутку між пов’язаними особами.
Цей приклад викликав значний інтерес серед учасників і став предметом активного обговорення.
Також серед питань, які розглядалися під час семінару:
застосування методу розподілу прибутку,
особливості аналізу внутрішньогрупових кредитів, операцій з нематеріальними активами,
функціональний аналіз з розподілом функцій, активів і ризиків між сторонами контрольованих операцій.
Увагу було приділено методам збору достовірної інформації, зокрема шляхом опитування учасників контрольованих операцій.
Участь у семінарі надала українським фахівцям не лише можливість представити свої аналітичні підходи, а й отримати інформацію стосовно нових інструментів для підвищення якості контролю за трансфертним ціноутворенням, підготовки методичних рекомендацій та вдосконалення норм законодавства.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/902355.html

Руслан Кравченко: ДПС перевиконала план надходжень
а 5 місяців – на понад 51,6 млрд гривень

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/902400.html повідомила.
Травень завершили з перевиконанням плану надходжень – +5,2 млрд грн до загального фонду держбюджету (станом на 19:00 30 травня). За 5 місяців понад план надійшло 51,6 млрд грн (+11,0 % до плану). Про це в Telegram-каналі повідомив Голова Державної податкової служби Руслан Кравченко.
Загалом у травні 2025 року до загального фонду держбюджету по платежах, які контролює ДПС, надійшло 121,9 млрд грн (+21,9 % до травня 2024 року).
Основні показники за травень:
ПДФО – 30,3 млрд грн (+10,7 % до плану);
податок на прибуток підприємств  – 45,4 млрд грн (+5,2 % до плану);
акциз з вироблених та ввезених товарів – 15,3 млрд грн (+3,3 % до плану).
Стабільно відшкодовуємо ПДВ:
15,5 млрд грн – відшкодовано у травні;
70,9 млрд грн – відшкодовано за 5 місяців 2025 року;
+23,8 % (13,6 млрд грн) – до факту січня-травня 2024 року.
Надходження січня-травня 2025 року:
520,3 млрд грн – надходження до загального фонду держбюджету.
- 18,1 % (79,8 млрд грн) – до факту надходжень за січень – травень 2024 року.
«Стабільне перевиконання плану надходжень – результат спільної роботи з платниками податків. Завдання ДПС – не лише якісно адмініструвати податки, а і підвищити рівень довіри платників до Служби», – наголосив Руслан Кравченко.

Бізнес може використовувати всі 202 моделі РРО, які містяться у оновленій редакції Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Державна податкова служба України 16 травня затвердила у новій редакції Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій. Наразі у ньому 202 моделі РРО, які можуть використовуватись суб’єктами господарювання. 27 із них оновили версії програмного забезпечення.
Наголошуємо, що оновлення програмного забезпечення окремих реєстраторів розрахункових операцій жодним чином не свідчить про неможливість використання решти РРО. Зміни до реєстру, за потреби, вносяться щокварталу.
ДПС нагадує, що суб’єкти господарювання мають застосовувати реєстратори розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг і надавати споживачам відповідні розрахункові документи на товари чи послуги, які той придбав. Із 1 березня 2025 року діють нові форми чеків.
Що потрібно пам’ятати:
- документ не прийматиметься як розрахунковий, у разі відсутності в ньому хоча б одного з обов’язкових реквізитів та недотримання сфери його призначення;
- відображення тих чи інших обов’язкових реквізитів здійснюється з урахуванням конкретних обставин при продажу;
- помилки / неточності в назві товару в чеках, які не призводять до спотворення інформації про розрахункову операцію, не є підставою для недійсності чека.
Звертаємо увагу, що якщо програмне забезпечення РРО може виконувати нові вимоги до розрахункових документів, не виникає необхідність його обов’язкового доопрацювання.
Також інформуємо, що строк між первинною реєстрацією реєстраторів розрахункових операцій та датою їх виключення з Державного реєстру не може становити менше 7 років. У разі зміни законодавчих вимог до використання РРО виробник (постачальник) зобов’язаний, за наявності технічних можливостей, здійснити доопрацювання реєстратора розрахункових операцій.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/902098.html

Податківці Дніпропетровщини – з безмежною любов’ю до дітей

Щирі посмішки та безмежна, іноді шалена уява малечі здатні розтопити будь-які перепони і осяяти все навкруги. Наші діти – майбутнє нашої держави, яке формується у сьогоденні.
У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) привітали учасників фотоконкурсу «Щастя без фільтрів», який проходив з ініціативи очільниці ГУ ДПС Теодозії Чернецької.  Ми – дорослі бережемо  дитячі мрії, радість, безтурботність.
«Світлини нагадали нам, дорослим, що щастя – це не про грандіозні плани чи великі досягнення. Воно у простих речах: у теплій долонці, що тримає твою руку; у сміху, що лунає на дитячому майданчику. «Щастя без фільтрів» – це про те, як ви вчите нас бути справжніми, любити щиро і вірити у дива», – зазначила керівниця обласної податкової, вітаючи учасників дитячого фотоконкурсу.
Понад 100 світлин дітей співробітників підрозділів ГУ ДПС, сповнених тепла, усмішок, яскравих фарб та справжніх емоцій, перевершили сподівання. Кожну закарбовану маленьку мить радості податківці об’єднали в одну велику історію щастя і презентували на зустрічі відеоролик «Сяйво дитячих посмішок», в якому маленькі чарівники одним поглядом чи усмішкою зупиняли час.
Фотоконкурс показав, що щастя – це не фільтри чи декорації, а моменти, які дарують нам діти. Він ще раз підкреслив цінність дитячого щастя і засвідчив, що діти – найдивовижніше джерело натхнення для нових звершень.
Податківці подякували дітлахам за участь у конкурсі.
Дорослі побажали хлопчикам та дівчаткам успіхів у всіх починаннях, а головне – мирного неба, під яким їхні серця стукотітимуть у ритмі найсміливіших мрій.

Податкова служба Дніпропетровщини:
підвищуємо рівень обізнаності платників регіону

Інформаційно-роз’яснювальна робота залишається пріоритетним напрямом діяльності податкової служби. Цей вектор є важливим фактором у частині заохочення платників до добровільної участі у якісній реалізації податкової політики, він спрямований на формування належного рівня довіри платників до контролюючих органів.
Формати комунікацій, які використовують фахівці податкової для взаємодії з платниками, підвищують ступінь обізнаності представників бізнесу і громадськості у законодавчих нормах.
На минулому тижні фахівцями податкової служби Дніпропетровщини в м. Самар, м. Тернівка, селищах Солоне та Широке проведено засідання «круглих столів».
На заходах приділили увагу питанням застосування РРО/ПРРО під час здійснення суб’єктами господарювання розрахункових операцій; звільнення від податкових зобов’язань ФОПів, які мобілізовані; офіційного оформлення роботодавцями найманих працівників, зокрема укладанню трудового договору.
У процесі спілкування податківці відповідали на запитання учасників: які переваги і відмінності здійснення розрахунків через РРО і ПРРО; які дії мобілізованого ФОПа для звільнення від сплати ПДФО, єдиного податку та військового збору; які гарантії надає працівнику офіційне оформлення трудових відносин тощо.
Акцентовано, що офіційне оформлення трудових відносин є не лише вимогою законодавства, але й важливим інструментом захисту прав працівників, у тому числі права на гідну пенсію, виплату лікарняних та компенсації у разі скорочення чи втрати працездатності. Крім того, легалізація праці сприяє наповненню бюджетів, що особливо важливо у період дії воєнного стану.
На семінарах, що організовані для платників міст Дніпра та Верхньодніпровська, комунікації з представниками бізнесу присвятили новаціям податкового законодавства щодо сплати МПЗ та акцизного податку, роботі консультаційного центру з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС), а також питанням удосконалення процедур податкового адміністрування.
Платникам нагадали, що звітність з ПДФО та єдиного внеску – щомісячна і подається за новою формою до 20 числа кожного місяця.
Своєчасна сплата податків, зборів і платежів до бюджетів – також у фокусі спілкування.
У ході проведення зустрічей з суб’єктами господарювання м. Павлограда та селища Славгород (Синельниківський район) важливою частиною діалогу став порядок реєстрації платників у частині внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та отримання документів, що підтверджують таку реєстрацію.
Крім того, аудиторію ознайомили з можливостями мобільного застосунку ДПС України (ДПС) «Моя податкова», який є корисним і зручним податковим сервісом для громадян та розповіли про інформаційні ресурси ГУ ДПС, за допомогою яких можна оперативно отримати необхідну податкову інформацію.
Для молодого покоління податківцями Дніпропетровщини на постійній основі на податкову тематику проводяться лекції та навчання. Адже знання молоді, їх креативність, ентузіазм та готовність до змін – запорука успішного розвитку нашої держави.
Так, за участі начальника Нікопольської державної податкової інспекції ГУ ДПС проведено онлайн зустріч з учнями Нікопольського природничо-математичного ліцею № 26 Нікопольської міської ради.
Юнаків та дівчат ознайомили з функціоналом електронних сервісів ДПС, за допомогою яких у режимі реального часу платники можуть взаємодіяти з податковими органами та знайти необхідну для себе інформацію.
Також учням ліцею було цікаво дізнатися про те, що за час навчання у вітчизняних середньо-спеціальних та вищих навчальних закладах можна скористатись правом на податкову знижку за 2024 рік. Для цього необхідно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи по 31.12.2025 включно.
Знизити податкові ризики, допомогти платникам уникнути найпоширеніших помилок податкового законодавства та стимулювати бізнес до добровільної сплати податків – це та мета, над досягненням якої податкова служба Дніпропетровщини активно працює спільно з платниками регіону. Відкриті комунікації та конструктивний діалог з бізнесом і громадськістю відіграють важливу роль у цьому напрямку, оскільки така взаємодія дозволяє не лише вирішувати поточні питання, але й створювати умови для сталого розвитку підприємництва в області.

Податківці Дніпропетровщини у діалозі з бізнесом
про доступність та зручність сучасних технологій

Податківці Дніпропетровщини ліквідують перепони у сприйнятті фізичними особами – підприємцями (ФОП) обов’язкового застосування РРО або ПРРО як складної технології шляхом демонстрації їхньої доступності та зручності.
На черговій онлайн зустрічі фахівців Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) з ФОПами за участі Федора Терханова, заступника начальника ГУ ДПС, обговорили основні законодавчі засади застосування РРО/ПРРО, порядок їхньої реєстрації, а також надали чіткі інструкції встановлення та налаштування ПРРО.
«Проведення роз'яснювальної роботи з платниками завжди у центрі уваги податкової служби Дніпропетровщини. Як показує практика, достатній рівень обізнаності податкового законодавства дозволяє платникам уникнути помилок під час ведення бізнесу», – зазначив Федір Терханов.
Завдяки проведеній податковою службою Дніпропетровщини роз’яснювальній роботі на 1 травня цього року забезпечено реєстрацію понад 78 000 РРО/ПРРО.
Для допомоги платникам фахівцями ГУ ДПС розроблено пам'ятку «8 легких кроків роботи з ПРРО», в якій стисло та зрозуміло роз’яснено, які дії і в якій послідовності необхідно виконати для роботи з ПРРО.
Системні детальні роз’яснення фахівців ГУ ДПС з покроковими інструкціями дозволяють ФОПам переконатися у перевагах застосування РРО/ПРРО. Адже вони автоматизують процес реєстрації розрахункових операцій, зменшуючи паперову роботу та час на облік. До того ж, безкоштовні ПРРО від Державної податкової служби України не потребують витрат на придбання та обслуговування. Їх можна встановити на будь-який гаджет.
Застосування РРО/ПРРО сприяє детінізації економіки, забезпечуючи прозорість розрахунків і повноту сплати податків, що в свою чергу позитивно впливає на наповнення бюджетів громад та країни, а відтак забезпечує фінансування соціальних програм та обороноздатність держави.
Учасників зустрічі поінформували про звільнення від податкових зобов’язань мобілізованих підприємців. У ГУ ДПС працюють номери телефонів «гарячої лінії»: (096) 862 10 70, (095) 159 09 70, (093) 606 30 45, (099) 510 11 50) з надання консультацій мобілізованим самозайнятим особам, ветеранам та/або членам їхніх родин щодо податкових питань.
Також звернули увагу на інформаційні джерела податкової служби області (субсайт «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області», сторінка у Facebook та YouTube-канал). Вони створені та працюють також саме задля комфортного доступу до інформації та обізнаності платників, як з питань законодавства, так і з діяльності податкової служби області.
Такі зустрічі допомагають не тільки ліквідувати перепони у сприйнятті сучасних технологій, їхній доступності та зручності, а й зміцнюють довіру та підвищують ефективність роботи.

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, відповідно до п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник ПДВ (далі – податок) зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.
Згідно з п. 199.2 ст. 199 ПКУ частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.
Відповідно до п. 199.3 ст. 199 ПКУ платники податку, у яких протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, а такі неоподатковувані операції почали здійснюватися у звітному періоді, а також новостворені платники податку проводять у поточному календарному році розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях на підставі розрахунку, визначеного за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції.
Розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях подається до контролюючого органу одночасно з податковою декларацією звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі оподатковувані та неоподатковувані операції.
Згідно з п. 199.4 ст. 199 ПКУ платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку.
Відповідно до п. 199.5 ст. 199 ПКУ частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пунктів 199.2 – 199.4 ст. 199 ПКУ, застосовується для проведення коригування сум податкових зобов’язань, зазначених у п. 199.1 ст. 199 ПКУ. Результати перерахунку сум податкових зобов’язань відображаються у податковій декларації за останній податковий період року. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, коригування відображається платником податку у податковій декларації останнього податкового періоду, коли відбулося зняття з обліку.
Форма та Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, зі змінами (далі – Порядок № 21).
У складі податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) подаються передбачені Порядком № 21 додатки. Додатки додаються до декларацій за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках (пункти 9 та 11 розд. III Порядку № 21).
Додатком до декларації є, зокрема, додаток 5 «Розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д5)» (далі – додаток 5 (Д5)).
Подання додатку 5 (Д) до декларації, за наявності підстав для застосування ст. 199 ПКУ, є обов’язковим:
- у звітному (податковому) періоді, в якому вперше почали здійснюватися частково оподатковувані та неоподатковувані операції;
- в останньому звітному (податковому) періоді року (у разі здійснення протягом такого року частково оподатковуваних та неоподатковуваних операцій);
- у звітному (податковому) періоді, в якому знято з обліку платника податку (у разі здійснення протягом такого року частково оподатковуваних та неоподатковуваних операцій).
Розрахунок частки використання товарів/послуг та/або необоротних активів в оподатковуваних/неоподатковуваних операціях відображається у таблиці 1 додатка 5 (Д5), зокрема, у графах 6 і 7 таблиці 1 додатка 5 (Д5) зазначається частка використання товарів/послуг, необоротних активів, яка обчислюється у відсотках, з відповідним округленням за загальновстановленими правилами до двох знаків після коми, а саме:
- у графі 6 – в оподатковуваних операціях (визначається шляхом множення значення колонки 5 на 10 відсотків, поділене на значення колонки 4);
- у графі 7 – в неоподатковуваних операціях (визначається як різниця між 100 відсотками і значення колонки 6).
Якщо у звітному (податковому) періоді, в якому вперше задекларовані неоподатковувані операції, платник податку зобов’язаний визначити частку використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях та надати додаток 5 (Д5). Водночас, якщо обчислена у відсотках з відповідним округленням за загальновстановленими правилами, частка використання товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях становить менше ніж 0,01%, то нарахування сум податкових зобов’язань не проводиться. При цьому додаток 5 (Д5) надається також за підсумками календарного року до декларації за грудень (у разі анулювання реєстрації платника податку – до декларації останнього звітного (податкового) періоду) та якщо вказана частка є більшою ніж 0,01%, то здійснюється відповідне коригування сум податкових зобов’язань.

Для зручності платників для отримання послуг
діє дистанційний запис до ЦОПів – електронна черга

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Тримаючи вектор на удосконалення якості та умов надання послуг платникам, ДПС України продовжує трансформацію в цифровий сервісний орган.
Так, для зручності платників для отримання послуг діє дистанційний запис до Центрів обслуговування платників (ЦОП) – електронну чергу.
До електронної черги для відвідування ЦОПів можна записатись онлайн на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі за посиланням: zir.tax.gov.ua/main/queue.
Також попередній запис на отримання послуг у ЦОПах доступний через Контакт-центр ДПС за телефоном 0 800 501 007.

Визначення доходу для ФОПа – платника єдиного податку (друга/третя група) – комітента за договором комісії за певних умов

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.
Що є доходом комітента – ФОПа – платника єдиного податку (другої або третьої групи), якщо відповідно до договору комісії комісіонер з суми коштів, що надійшли до нього для комітента за проданий товар, самостійно відраховує з них свою винагороду: загальна сума коштів, виручених за проданий товар чи сума кошів за мінусом винагороди комісіонера?
Порядок застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності визначено у главі 1 розділу XIV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ для фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку доходом є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).
Відповідно до ст. 1011 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії (частина перша ст. 1013 ЦКУ).
Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов’язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну (частина третя ст. 1012 ЦКУ).
Комісіонер має право відраховувати належні йому за договором суми з усіх грошових коштів, що надійшли до нього для комітента, якщо інші кредитори комітента не мають переважного перед ним права на задоволення своїх вимог із грошових коштів, що належать комітентові (ст. 1020 ЦКУ).
Після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії (частина перша ст. 1022 ЦКУ).
Отже, доходом комітента – фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку (другої або третьої групи) є загальна сума коштів, виручених за проданий товар, яка враховує винагороду комісіонера.

Про право переходу юридичної особи на спрощену систему оподаткування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками єдиного податку третьої групи є, зокрема, юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Відповідно до п.п. 3 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів), – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення.
Пунктом 298.1 ст. 298 ПКУ визначено, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку, зокрема, третьої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява) (абзац перший п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).
Згідно з абзацами першим – третім п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділом XIV ПКУ.
Якщо реєстрація платником єдиного податку анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у зв’язку з перевищенням граничного обсягу доходу, встановленого для юридичних осіб – платників єдиного податку третьої групи, юридична особа має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючого органу.
У разі, якщо юридична особа з 01 січня самостійно відмовилася від спрощеної системи оподаткування та перейшла на загальну систему оподаткування у зв’язку з перевищенням у ІV кварталі попереднього податкового (звітного) року граничного обсягу доходу, встановленого для платників єдиного податку третьої групи, то така особа має право перейти з 01 квітня (01 липня або 01 жовтня) поточного року на третю групу платника єдиного податку за умови дотримання вимог, визначених п. 291.4 ст. 291 ПКУ, у тому числі щодо обсягу доходу, який залежить від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня такого податкового (звітного) року.

Щодо подання юридичною собою – податковим агентом податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 168.4.9 п. 168.4 ст. 168 розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) суми податку на доходи фізичних осіб, нараховані податковим агентом з доходів, або фізичною особою, яка отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, за здавання фізичними особами в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості), сплачуються таким податковим агентом або такою фізичною особою до відповідного бюджету за місцезнаходженням таких об’єктів оренди (суборенди, емфітевзису).
Згідно з п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які мають статус податкових агентів, зобов’язані, зокрема, своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), до контролюючого органу за основним місцем обліку.
У разі, якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, Розрахунок за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за основним місцем обліку.
Відповідно до п. 63.3 ст. 63 ПКУ з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) у порядку, встановленому наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).
Згідно з п.п. 7.1 розд. VII Порядку № 1588 якщо відповідно до законодавства у платника податків, крім обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі.
Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями (далі – Порядок).
Пунктом 3 розд. II Порядку визначено, що Розрахунок подається до контролюючих органів за основним місцем обліку.
У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету та який не має окремого балансу і самостійно не веде розрахунки із застрахованими особами для сплати єдиного внеску на небюджетні рахунки, то Розрахунок за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за основним місцем обліку.
Юридична особа під час подання Розрахунку за відокремлений підрозділ зазначає дані про відокремлений підрозділ в рядку 033 заголовної частини Розрахунку, або нотаріусом за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.
У рядку 032 Додатка 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» до Розрахунку (далі – додаток 4ДФ), який подається податковим агентом за його відокремлений підрозділ, зазначаються дані про відокремлений підрозділ юридичної особи (повне найменування відокремленого підрозділу та код за Кодифікатором за місцезнаходженням підрозділу, стосовно якого юридичною особою подається Розрахунок) (п.п. 1 п. 4 розд. IV Порядку).
Відповідно до п. 4 розд. IV Порядку в додатку 4 ДФ до Розрахунку у графі 6 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу, наведена у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку. Ознака доходу визначається до нарахованого доходу.
Щодо кожної фізичної особи потрібно заповнювати стільки рядків, скільки ознак доходів вона має.
Якщо юридична особа – податковий агент нараховує (виплачує) заробітну плату працівникам, що працюють за її основним місцем обліку, та орендні платежі фізичним особам за здавання в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), місцезнаходженням яких є територія адміністративно-територіальної одиниці, інша ніж основне місце обліку, та у разі відсутності найманих працівників за місцезнаходженням таких земельних ділянок, земельних часток (паїв), то такий податковий агент подає Розрахунок до контролюючого органу за основним місцем обліку, в додатку 4ДФ якого зазначає ознаки доходів до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати та орендної плати.

Який код за КАТОТТГ зазначається у рядку 8 основної частини
податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (із змінами) (далі – Декларація).
При заповненні Декларації використовується Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 (далі – КАТОТТГ).
У рядку 8 основної частини Декларації зазначається код адміністративно-територіальної одиниці, визначений за КАТОТТГ, за місцем розташування земельної(их) ділянки(ок) до якої подається Декларація.
При поданні загальної, нової загальної або уточнюючої загальної Декларації у рядку 8 її основної частини заповнюється код адміністративно-територіальної одиниці за місцезнаходженням платника за КАТОТТГ (основним місцем обліку).

Оподаткування ПДФО доходу члена фермерського господарства, отриманого за рахунок розподілу чистого прибутку такого господарства

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно з частиною другою ст. 3 Кодексу законів про працю України особливості праці членів кооперативів та їх об’єднань, колективних сільськогосподарських підприємств, фермерських господарств, працівників підприємств з іноземними інвестиціями визначаються законодавством та їх статутами.
Статтею 1 Закону України від 19 червня 2003 року № 973-IV «Про фермерське господарство» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 973) встановлено, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.
Фермерське господарство діє на основі установчого документа (для юридичної особи – статуту, для господарства без статусу юридичної особи – договору (декларації) про створення фермерського господарства).
Відповідно до ст.ст. 1 та 3 Закону № 973 фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім’ї, відповідно до закону.
При створенні фермерського господарства одним із членів сім’ї інші члени сім’ї, а також родичі можуть стати членами цього фермерського господарства після внесення змін до його установчого документа.
Трудові відносини у фермерському господарстві регулюються ст. 27 Закону № 973.
Так, частиною першою ст. 27 Закону № 973 передбачено, що трудові відносини у фермерському господарстві базуються на основі праці його членів. У разі виробничої потреби фермерське господарство має право залучати до роботи в ньому інших громадян за трудовим договором (контрактом).
Трудові відносини членів фермерського господарства регулюються установчим документом, а осіб, залучених до роботи за трудовим договором (контрактом), – законодавством України про працю (частина друга ст. 27 Закону № 973).
Облік трудової діяльності у фермерському господарстві ведеться відповідно до законодавства України про працю (частина четверта ст. 27 Закону № 973).
Згідно з Методичними рекомендаціями з організації та ведення бухгалтерського обліку в селянських (фермерських) господарствах, затвердженими наказом Мінагропрому України від 02.07.2001 № 189, одержаний господарством дохід визначається за видами діяльності та в цілому по господарству. Він зменшується на суму витрат за рахунок прибутку. Визначений дохід розподіляється між членами господарства пропорційно трудовому внеску кожного з них і використовується для визначення заробітку, утримань і відрахувань на соціальні заходи згідно з чинним законодавством.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, у тому числі від розподілу прибутку, що нараховуються фермерським господарством його членам, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Отже, дохід члена фермерського господарства, отриманий за рахунок розподілу чистого прибутку такого господарства, повинен включатися до його місячного (річного) оподатковуваного доходу та оподатковуватися з урахуванням п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.
Крім того, особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду (п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ст. 176 ПКУ).
Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб, наведених у додатку 2 до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями, доходи членів фермерських господарств, отримані за рахунок розподілу чистого прибутку таких господарств, відображаються за ознакою доходу «127».

Алгоритм заповнення розділу 3 Повідомлення за ф. № 20-ОПП

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 8.1 розділу VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1588), платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку шляхом подання заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за   ф. № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП) (додаток 10 до Порядку № 1588).
Відповідно до Пам’ятки для заповнення розд. 3 Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (додаток до Повідомлення за ф. № 20-ОПП) розд. 3 «Відомості про об’єкти оподаткування платника податків» Повідомлення за ф. № 20-ОПП заповнюються наступним чином:
- при першому наданні – зазначаються всі об’єкти оподаткування;
- при наступному поданні – зазначається новий об’єкт оподаткування або об’єкт оподаткування щодо якого відбулися зміни.
Графа 2 «Код ознаки надання інформації» розд. 3 має значення:
1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування;
3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування;
6 – закриття об’єкта оподаткування.
При поданні інформації про новий об’єкт оподаткування у графу 2 «Код ознаки надання інформації» вноситься значення «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування».
У разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, зазначається оновлена інформація про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, та у графу 2 «Код ознаки надання інформації» вноситься значення «3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування».
При цьому в разі зміни призначення об’єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об’єкта оподаткування надається в Повідомленні за ф. № 20-ОПП двома рядками: в одному рядку зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється (у графу 2 вноситься значення «6 – закриття об’єкта оподаткування»), у другому – оновлена інформація про об’єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого (у графу 2 вноситься значення «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування»), при цьому ідентифікатор об’єкта оподаткування змінюється.
Графа 3 «Тип об’єкта оподаткування» заповнюється відповідно до рекомендованого довідника типів об’єктів оподаткування, що оприлюднений на вебпорталі ДПС (http://tax.gov.ua/Головна/Довідники/Типи об’єктів оподаткування) та розміщений на інформаційних стендах у контролюючих органах.
Графа 4 «Найменування об’єкта оподаткування» заповнюється у разі наявності.
Графа 5 «Ідентифікатор об’єкта оподаткування» – це числове значення, яке складається з коду типу об’єкта оподаткування та внутрішнього ідентифікатора, прийнятого самою особою, що складається з 5-ти знаків.
У разі зміни місцезнаходження об’єкта оподаткування зазначається нове місцезнаходження такого об’єкта.
Графа 6 «Код територіальної громади, де знаходиться об’єкт оподаткування» заповнюється відповідно до Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (КАТОТТГ), що розміщений на офіційному вебсайті Міністерства розвитку громад та територій України.
У графі 14 «Стан об’єкта оподаткування» зазначається: 1 – будується/готується до введення в експлуатацію; 2 – експлуатується; 3 – тимчасово не експлуатується; 5 – непридатний до експлуатації; 6 – об’єкт відчужений/повернутий власнику; 7 – зміна призначення/перепрофілювання; 8 – орендується; 9 – здається в оренду.
У графі 15 «Вид права на об’єкт оподаткування» зазначається: 1 – право власності; 2 – право володіння; 3 – право користування (сервітут, емфітевзис, суперфіцій); 4 – право господарського відання; 5 – право оперативного управління; 6 – право постійного користування; 7 – право довгострокового користування або оренди; 8 – право короткострокового користування, оренди або найму; 9 – іпотека; 10 – довірче управління майном.
На підставі проставленої відповідної позначки в графі 16 здійснюється взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням об’єкта оподаткування.
Графа 17 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування» зазначається у разі наявності. Заповнюється у разі реєстрації об’єкта оподаткування у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, таким номером є: кадастровий номер – для земельної ділянки; реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна – для нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки; номер кузова транспортного засобу – для легкового автомобіля; номер шасі транспортного засобу – для вантажного автомобіля та причепа; бортовий реєстраційний номер – для суден; реєстраційний знак – для повітряних суден тощо).
Під час надання Повідомлення за ф. № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об’єкт оподаткування (наприклад, якщо подається інформація про об’єкти оподаткування – офіс, склад, склад-магазин, розташовані в одному офісному центрі за одною адресою, достатньо надати інформацію за одним із типів об’єктів оподаткування, зазначивши у найменуванні: офіс, склад, склад-магазин).
Принцип укрупнення інформації не застосовується під час надання інформації про об’єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, у Повідомлення за ф. № 20-ОПП надається інформація і про земельну ділянку, і про об’єкт нежитлової нерухомості, що розташований на такій земельній ділянці).
У разі, якщо у суб’єкта господарювання наявні однотипні (за видом, використанням, станом та видом права власності) автомобільні транспортні засоби, які не є пунктами пересувної роздрібної торгівлі, громадського харчування або послуг, інших ніж пасажирські та вантажні перевезення, інформація про них подається одним рядком, при цьому в графі 3 «Тип об’єкта оподаткування» зазначається «автомобільні транспортні засоби» та в графі 17 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування» – кількість таких транспортних засобів.
Повідомлення за ф. № 20-ОПП з інформацією про об’єкти оподаткування, які зареєстровані у відповідному державному органі без присвоєння реєстраційного номера (кадастрового номера, реєстраційного номера об’єкта нерухомого майна), подаються до контролюючого органу за основним місцем обліку в паперовому вигляді із доданням копії документа, що підтверджує реєстрацію об’єкта оподаткування у відповідному державному органі. У такому разі графа 17 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування» Заяви за ф. № 20-ОПП не заповнюється (п. 8.4 розд. VIIІ Порядку № 1588).
Інформація про об’єкти оподаткування такі як – товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) відображається у відповідній податковій звітності платника податків (податкові декларації з податку на прибуток, з податку на додану вартість, Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску тощо), тому про такі об’єкти оподаткування не потрібно відображати у Повідомленні за ф. № 20-ОПП.
Платники податків можуть переглянути інформацію про об’єкти оподаткування та контролюючі органи, у яких платник податків перебуває на обліку за неосновним місцем обліку, в приватній частині Електронного кабінету (п. 8.8 розд. VIII Порядку № 1588).

Яким чином обчислюється сума податку на нерухоме майно,
відмінне від земельної ділянки, для фізичної особи?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.
Згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку:
а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;
б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;
в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до п.п. «в» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;
г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості.
Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Підпунктом 266.7.1 прим. 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, збільшується на 25000 грн. на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).
Підпунктом 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
 Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Платники мають можливість отримати від Контакт-центру ДПС інформаційно-довідкові послуги з питань оподаткування,
єдиного внеску та іншого законодавства

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Контакт-центром ДПС (далі – Контакт-центр) фізичним та юридичним особам надаються:
- інформаційно-довідкові послуги з питань оподаткування, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на ДПС;
- інформацію щодо роботи Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС;
- інформацію щодо стану обробки звітності, функціонування електронних сервісів ДПС;
- персоналізовані дані щодо розрахунків з бюджетом, наявності податкового боргу та заборгованості з єдиного внеску.
Відповіді надаються за визначенням фізичних та юридичних осіб засобами комунікації (фіксований телефонний зв’язок, мобільний зв’язок, месенджери, електронна пошта).
Також Контакт-центр приймає:
- звернення заявників на сервіс «Пульс»;
- усні звернення громадян відповідно до ст. 5 Закону України «Про звернення громадян»;
- запити на інформацію відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації»;
- інформацію фізичних та юридичних осіб про особу, стосовно якої проводиться перевірка, щодо поширення на неї заборон відповідно до Закону України «Про очищення влади»;
- повідомлення від працівників ДПС та її територіальних органів про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень вимог Закону України «Про запобігання корупції», вчинені іншими працівниками ДПС та її територіальних органів.
Крім того, через Контакт-центр здійснюється запис фізичних та юридичних осіб на візит до центрів обслуговування платників.

Для кого визначається МПЗ у разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 162.1.1 прим. 1 п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України (ПКУ) платниками у частині мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) є резидент, який володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь.
Підпунктом 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 ПКУ встановлено, що визначення загального МПЗ фізичним особам, які не зареєстровані як фізичні особи – підприємці, здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб до 1 липня року, наступного за звітним.
Платниками податку до бюджету сплачується лише позитивне значення різниці між сумою загального МПЗ та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь.
До загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів для платника податку – фізичної особи включаються: податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції; земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь (п.п. 170.14.5 п. 170.14 ст. 170 ПКУ).
Слід зазначити, що у разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування (при оформленні таких взаємовідносин відповідно до чинного законодавства) МПЗ визначається для орендарів, користувачів на інших умовах таких земельних ділянок у порядку, визначеному ПКУ.
Отже, для фізичних осіб, які відповідно до норм Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (із змінами і доповненнями), Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III (із змінами та доповненнями) та Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161 «Про оренду землі» (із змінами та доповненнями) оформили взаємовідносини щодо передачі сільськогосподарських угідь в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування, МПЗ контролюючим органом не визначається. У такому випадку МПЗ за такі землі сплачує орендар.