Руслан Кравченко: Надходження до місцевих бюджетів зросли на 18,4 % порівняно з минулорічним показником

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
За січень – травень 2025 року надходження до місцевих бюджетів зросли на 18,4 % порівняно з відповідним показником минулого року. Про це в Telegram-каналі повідомив Голова Державної податкової служби Руслан Кравченко.
«Місцеві бюджети України демонструють стійку позитивну динаміку. Загалом надійшло за січень – травень майже 201 млрд гривень», – зазначив Голова ДПС.
За його словами, основні джерела наповнення:
податок на доходи фізичних осіб – 112,1 млрд грн (+ 20,2 % до показника минулого року);
єдиний податок – 35,4 млрд грн (+ 13,5 %);
податок на прибуток підприємств – 17,7 млрд грн (+ 21,1 %);
податок на майно – 22,4 млрд грн (+ 14,8 %);
акцизний податок з вироблених в Українi пiдакцизних товарiв (продукцiї) – понад 1 млрд грн (+ 64,7 %);
туристичний збiр – 132 млн грн (+ 33,8 %);
екологічний податок – 749,8 млн грн (+ 3,9 %).
«Спільно з громадами системно працюємо над підвищенням ефективності адміністрування податків. Адже це фінансові ресурси, які мають піти на реалізацію стратегічних проєктів – інфраструктурних, освітніх і соціальних програм», – підкреслив Руслан Кравченко.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/905477.html

Надходження єдиного внеску за 5 місяців
росли більше ніж на 23% порівняно з січнем – травнем 2024 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області  інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/905475.html повідомила.
За січень – травень 2025 року платники сплатили майже 257,3 млрд грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Це на 23,6 %, або на 49,1  млрд грн більше за аналогічний період минулого року. За січень – травень 2024 року надійшло майже 208,2 млрд гривень.  
Єдиний внесок – основне джерело наповнення фондів соціального страхування, за рахунок яких фінансуються державні соціальні програми, здійснюється виплата пенсій, матеріальної допомоги громадянам тощо. Він автоматично розподіляється Державною казначейською службою України за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування. 
Нагадаємо: З 1 січня 2025 року фізичні особи – підприємці на спрощеній та загальній системах оподаткування, а також самозайняті особи сплачують єдиний внесок за себе відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік». 
Звільнені від сплати єдиного внеску ФОП: 
- зареєстровані на тимчасово окупованих територіях (відповідно до п. 93 розділу VIII Закону №2464), 
- наймані працівники, за яких єдиний внесок сплачує роботодавець, 
- пенсіонери, 
- особи з інвалідністю, які отримують пенсію або соціальну допомогу, 
- мобілізовані (на весь період служби, за умови надання підтверджуючих документів), 
- на загальній системі без доходу.

Леся Карнаух: Маємо спільно з бізнесом
припиняти типові порушення у сфері ритейлу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Оптова та роздрібна торгівля є одним з двигунів економіки, зокрема, в багатьох регіонах. Протягом січня – травня поточного року ДПС на 111 % виконала показники розпису Мінфіну, додатково залучивши до державного бюджету майже 52 млрд грн. Підприємства сфери роздрібної торгівлі спрямували до  бюджету 51,1 млрд грн  з початку року.
Разом з тим проведені у 2025 році 16,5 тис. фактичних перевірок свідчать про наявність типових порушень у сфері ритейлу. Водночас ДПС фіксує зміну ситуації. Зокрема, порівняно з 2024 роком за 5 місяців 2025 року на 23,9 % зросли обсяги виторгу через РРО.
Про це розповіла перший заступник Голови ДПС Леся Карнаух під час панельної дискусії «Регуляторна політика та детінізація: як бізнесу та державі перейти до якісного партнерства» за участі представників ДПС, Міністерства економіки України, БЕБ, Держпродспоживслужби, Економічної експертної платформи та великих роздрібних мереж.
За словами Лесі Карнаух, серед порушень, виявлених під час перевірок: 
видача фіктивних чеків, продаж товару без застосування РРО/ПРРО,
дроблення бізнесу шляхом залучення фізичних осіб – підприємців, які мають право застосовувати спрощену систему оподаткування, і сфера оптової та роздрібної торгівлі тут також лідирує,
виплата зарплат в конвертах.
«Роздрібна торгівля є однією з найбільш активних у міжнародних ланцюгах постачання, а відтак – вразливою до маніпуляцій із трансфертного ціноутворення. Через нетиповий експорт дуже багато прибутків виводиться в інші низькооподатковані юрисдикції через заниження експортної ціни», – розповіла Леся Карнаух.
Також серед порушень – передача нематеріальних активів, створених в Україні, до іноземних юрисдикцій. Тобто програмний продукт, розроблений українськими структурами, реєструється на іноземну компанію, зареєстровану в юрисдикціях з пільговим режимом оподаткування, після чого нараховуються роялті.
Як відзначила Леся Карнаух, ДПС розуміє, для чого це робиться і це є предметом спільної роботи з правоохоронними органами.
«Ключова задача для будь-якого державного службовця наразі в Україні – це бути партнером. ДПС закликає до партнерства, сумлінного виконання своїх обов’язків. Це не питання, як податкова виконає свої показники, це питання до того, чи ми матимемо гроші на освіту, медицину, захист нашої держави. Дякую бізнесу за те, що працюєте, шукаєте нові шляхи, але давайте ці шляхи робити законними», – наголосила Леся Карнаух.
Вона також акцентувала на відкритості ДПС до співпраці з бізнесом. Зокрема, саме завдяки проведенню керівництвом податкової зустрічей з бізнесом вдалося напрацювати низку змін до постанови № 1165 щодо зупинення реєстрації податкових накладних. Це вже дало змогу зменшити відсоток заблокованих податкових накладних, а впровадження нових змін значно скоротять їх кількість.
Інформація розміщена на вебпорталі за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/905501.html

Консультаційний центр податкової Дніпропетровщини продовжує роботу:
зустріч із підприємством Самарівського району

До консультаційного центру з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (ПН/РК в ЄРПН) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) звернувся платник податку, який здійснює оптову торгівлю зерном у Самарівському районі.
Підприємство віднесено до переліку ризикових згідно з довідником кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості.
З цього питання суб’єкт господарювання (СГ) потребував фахової консультації податківців.
Під час зустрічі фахівці ГУ ДПС детально роз’яснили критерії, за якими здійснюється моніторинг податкових накладних та основні причини їх блокування.
Зокрема, обговорили порядок постачання сільськогосподарської продукції, походження якої не простежувалося за ланцюгом придбання, оскільки контрагент не є платником ПДВ.
Детально зупинилися на роз’ясненні основних вимог щодо правильності та необхідності формування пакету документів, які подаються з Повідомленням про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості.
Податківці розробили СГ дорожню карту щодо необхідних дій для виходу платника із ризикової категорії та надали практичні поради для уникнення подібних ситуацій у майбутньому.
Консультаційний центр ГУ ДПС працює для всіх. Звертайтеся за номерами телефонів «гарячих ліній»: (056) 374 31 09; (098) 227 87 66; (066) 982 19 13.
Зустріч у черговий раз продемонструвала готовність фахівців податкової Дніпропетровщини бути партнером для бізнесу. Такі відверті діалоги сприяють підвищенню рівня обізнаності платників податків із законодавчою базою та формуванню податкової культури.

Взаємодія, побудована на партнерстві, сприяє довірі та фінансовій стабільності

Комунікаційна податкова платформа (КПП) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) продуктивно допомагає бізнесу вирішувати нагальні питання.
На черговій зустрічі, яка пройшла за участі заступника начальника ГУ ДПС Федора Терханова, розглядали нове звернення. Підприємиця з Дніпра планує розширити бізнес. Щоб зміна однієї групи єдиного податку на іншу та започаткування нового виду економічної діяльності пройшли максимально комфортно і виключно в рамках правого поля, звернулася за роз’ясненнями до податкової.
Фахівці ГУ ДПС акцентували увагу, що ФОП, який знаходиться на спрощеній системі оподаткування, за бажанням може перейти на іншу групу сплати єдиного податку (ЄП) у разі, якщо він виконував всі умови, встановлені для обраної раніше ним групи, зокрема, не перевищував ліміт річного доходу, не мав заборгованості перед бюджетом.
Для переходу на іншу групу платника ЄП необхідно лише подати до податкової заяву про застосування спрощеної системи оподаткування з відміткою про зміну групи та відповідно ставки податку. Таке подання потрібно зробити не пізніше, ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу (року).
На зустрічі також обговорили порядок оформлення додаткового виду економічної діяльності.
Податківці поінформували ФОП, що всю актуальну інформацію можна знайти на сучасних інформаційних платформах податкової служби регіону: субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС України, сторінці у Facebook та на YouTube-каналі.
Також для надання фахових консультацій платникам та їхньої інформаційної підтримки у податковій службі Дніпропетровщини працює 108 номерів телефонів «гарячих ліній», що включають 24 напрямки роботи.
Серед них – надання консультацій мобілізованим самозайнятим особам, які не можуть виконувати податкові обов’язки, та/або членам їхніх родин. Інформацію про механізми їхньої підтримки можна отримати за номерами телефонів: (096) 862 1070, (095) 159 0970, (093) 606 3045, (099) 510 1150.
Нагадуємо платникам податків, щоб скористатись комунікаційною податковою платформою ГУ ДПС, необхідно надіслати звернення на електронну скриньку КПП: dp.ikc@tax.gov.ua . Кожне звернення оперативно опрацьовується, а відповідь надається у зручному для платника форматі – письмово, за номером контактного телефону або під час зустрічі.
Черговий діалог з ФОП підтвердив, що КПП – важливий інструмент ефективної взаємодії з бізнесом та дієвий майданчик для оперативного вирішення нагальних проблем, інформаційної підтримки та довіри.

Дніпропетровщина: майже на 51 відсоток зросли надходження єдиного податку
до місцевих бюджетів від сільськогосподарських товаровиробників

З початку 2025 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від сільськогосподарських товаровиробників надійшло майже 432,0 млн грн єдиного податку. Як зауважила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, у порівнянні з січнем – травнем 2024 року надходження збільшились на понад 145,7 млн грн, або на 50,9 відсотків.
Керівниця податкової служби регіону акцентувала, що основним джерелом формування доходної частини бюджетів усіх рівнів є пoдaтки. Місцеві бюджети посідають одне з провідних місць в економічній системі кожної держави, вони є важливою ланкою і бюджетної системи України, де зосереджується значна частина державних фінансових ресурсів.
«Наповнення місцевих бюджетів має важливе значення для розвитку і функціонування громад. При цьому, єдиний податок – це вагомий ресурс наповнення місцевих бюджетів. Дякуємо платникам за роботу та сумлінно сплачені податки!» – підкреслила Теодозія Чернецька.

До загального фонду держбюджету платники Дніпропетровщини
спрямували понад 125,5 млн грн екологічного податку

Протягом п’яти місяців 2025 року платники Дніпропетровської області спрямували до загального фонду державного бюджету понад 125,2 млн грн екологічного податку. Це на понад 4,5 млн грн, або на 3,8 відс. більше минулорічного показника відповідного періода.
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є:
- обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;
- обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об’єкти;
- обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання;
- обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб’єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк;
- обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій).
База оподаткування податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік (п. 242.4 ст. 242 ПКУ).

Понад 78,8 тисяч РРО/ПРРО – на обліку в податковій службі Дніпропетровщини

Станом на 01.06.2025 в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області на обліку знаходилось 78 862 РРО/ПРРО ( РРО – 15 389, ПРРО – 63 473).
Нагадуємо, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані, зокрема проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.
Використання ПРРО при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється.

Чи має право на податкову знижку фізична особа,
яка скористалася умовами молодіжного житлового кредиту?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (ПДФО, податок) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, як частина суми процентів, сплачених цим платником за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст. 175 ПКУ.
Так, платник ПДФО – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року (п. 175.1 ст. 175 ПКУ). Тобто, повернення податку на доходи фізичних осіб може здійснюватися лише в межах сум, які фактично надійшли до бюджету від конкретного платника податку у звітному році.
Отже, якщо умовами молодіжного житлового кредиту передбачено повну або часткову компенсацію за рахунок бюджетних коштів відсотків за таким кредитом, то претендувати на податкову знижку одержувач такого молодіжного кредиту може лише в частині особисто сплачених ним процентів, але при дотриманні інших умов, виконання яких є обов’язковим для отримання права на податкову знижку. При повній компенсації процентів за кредитом за рахунок бюджетних коштів платник податку не має законодавчих підстав на податкову знижку за таким кредитним договором.

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що на час дії воєнного стану в Україні запроваджено зміни до порядку коригування фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду на суму коштів (вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг), безоплатно перерахованих (переданих) неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Зміни передбачені Законом України від 25 лютого 2025 року № 4254-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання благодійництва у період воєнного стану» (набрав чинності 16.03.2025).
Так, з 2025 року до кінця календарного року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан, збільшено «благодійний ліміт» до 8 відс. замість 4 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року при застосуванні абзацу першого п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) для платників податку на прибуток підприємств, які проводять коригування фінансового результату до оподаткування.
Умова застосування такого коригування – із загальної суми (вартості) благодійної допомоги більше 4 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року має бути перераховано (передано) благодійним організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Відповідні зміни передбачені п. 72 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Довідково: положення п. 72 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу є окремою нормою, не пов’язаною з п.п. 69.6 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Порядок складання податкових накладних для послуг з доступу до Інтернету платником ПДВ фізичним особам (неплатникам ПДВ)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.
У разі постачання послуг із доступу до мережі «Інтернет» покупцям – неплатникам ПДВ, постачальник може складати зведену податкову накладну.
Така накладна має бути складена не пізніше останнього дня місяця, у якому здійснено постачання.
У зведеній податковій накладній враховується весь обсяг постачання товарів/послуг усім споживачам – неплатникам ПДВ, з якими постачання має безперервний характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна.
Якщо на дату складання такої зведеної податкової накладної сума отриманих коштів перевищує вартість фактично наданих послуг:
Таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом).
На суму перевищення складається окрема податкова накладна в загальному порядку.
Це необхідно зробити не пізніше останнього дня місяця, враховуючи всю суму коштів, сплачених усіма такими споживачами понад обсяг фактично наданих послуг.
У разі безперервного постачання послуг Інтернету неплатникам ПДВ, постачальник зобов’язаний своєчасно оформлювати зведені податкові накладні та окремі накладні на аванс у разі перевищення отриманих коштів над фактичним постачанням.

Яким чином юридичні особи обчислюють
та сплачують транспортний податок?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п.п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування податкову декларацію з транспортного податку за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податкова декларація юридичною особою – платником транспортного податку подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Довідково: наказ Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 415 «Про затвердження форми податкової декларації з транспортного податку» (із змінами).

Товари ввозяться на митну територію України у митному режимі імпорту: відображення коригування заявленої митної вартості
в податковій декларації з ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно з п. 201.12 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів / послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 ПКУ (п. 198.6 ст. 198 ПКУ).
Згідно з частиною третьою ст. 54 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VІ зі змінами і доповненнями (далі – МКУ) за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 МКУ.
Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою ст. 54 МКУ, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (частина перша ст. 55 МКУ).
Крім того, згідно зі ст. 24 глави четвертої МКУ будь-яка особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів до митного органу вищого рівня або до суду, якщо вважає, що такими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси, створено перешкоди для їх реалізації або на неї незаконно покладено будь-які обов’язки.
Тобто зменшення митної вартості може відбутися за рішенням суду.
Відповідно до положень частини сьомої ст. 269 МКУ порядок внесення змін до митних декларацій (далі – МД), їх відкликання та визнання недійсними визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок внесення змін до митної декларації та її відкликання визначено пп. 33 – 38 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450 (далі – Положення № 450).
Згідно з п. 37 Положення № 450 після завершення митного оформлення зміни до МД можуть вноситися, зокрема, шляхом заповнення та оформлення митним органом аркуша коригування за формою згідно з додатком 4 Положення № 450.
Порядок оформлення аркуша коригування затверджений наказом Міністерства фінансів України від 06.11.2012 № 1145, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2012 за № 1995/22307 (далі – Порядок № 1145).
Відповідно до п. 3 Порядку № 1145 у випадку, зокрема, зміни митної вартості імпортних товарів посадовою особою митного органу, яким здійснювався випуск товарів за МД, у строк, що не перевищує 10 робочих днів з дня надходження до митного органу інформації про доплату (повернення) сум митних платежів або реєстрації заяви декларанта (уповноваженої особи) у митному органі складається аркуш коригування.
Відповідно до п. 4 розд. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» (із змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, до розділу II «Податковий кредит» податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) включаються обсяги ввезених на митну територію України товарів, необоротних активів (рядки 11.1, 11.2, 11.3 та 11.4 декларації).
Враховуючи зазначене, у випадку, коли після митного оформлення товарів, поміщених у митний режим імпорту, змінюється величина митної вартості цих товарів (зменшення митної вартості за рішенням суду або митним органом прийнято рішення про коригування (зменшення) заявленої митної вартості товарів), коригування податкового кредиту, що проводиться у зв’язку зі зміною митної вартості товарів, на дату набуття рішення суду законної сили або на дату прийняття відповідного рішення, відображається на підставі аркуша коригування до митної декларації у рядку 11.1, 11.2 та 11.3 (в залежності від ставки) декларації зі знаком «мінус».
Якщо митним органом прийнято рішення про коригування (збільшення) заявленої митної вартості товарів, то коригування податкового кредиту, що проводиться у зв’язку зі зміною митної вартості товарів, відображається у рядку 11.1, 11.2 та 11.3 (в залежності від ставки податку) декларації на дату сплати ПДВ на підставі аркуша коригування до митної декларації.

У якому випадку обов’язкове/не обов’язкове проведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО у разі продажу товарів з використанням мережі Інтернет?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Для цілей Закону № 265 розрахунки при організації та проведенні азартних ігор є розрахунковими операціями.
Отже, реєстратор розрахункових операцій (РРО) та/або програмний РРО (ПРРО) не застосовуються у разі оплати покупцем коштів виключно на поточний рахунок фізичної особи – підприємця, коли продавець надає покупцю повні банківські реквізити для здійснення оплати (поточний рахунок у форматі ІВАN). У разі здійснення розрахунків в інший спосіб – готівкою, платіжною карткою тощо, застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим.

«Е-повідомлення» – оперативне інформування платників
про суми помилково сплачених податкових платежів та єдиного внеску

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що сервіс ДПС України «Е-повідомлення», який запрацював наприкінці минулого року, надає можливість платнику оперативно отримати інформацію про помилкову сплату податків та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок).
Цей сервіс допомагає швидко виправити допущені при сплаті помилки в реквізитах платіжної інструкції та уникнути нарахування штрафних (фінансових) санкцій і пені.
Так, якщо платник випадково здійснив платіж не за тими реквізитами, на наступний банківський день він отримує у приватній частині Електронного кабінету електронне інформаційне повідомлення з реквізитами такої платіжної інструкції.
Це повідомлення знаходиться у розділі «Вхідні/вихідні документи»/«Вхідні»/«Повідомлення» (форма J/F14900).
Одночасно в Електронному кабінеті стає доступна електронна форма Заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені (форма J/F1302002) для направлення до територіального органу ДПС, в якому обліковується помилкова сплата податків.
Якщо ж помилково сплачений єдиний внесок, заяву потрібно подати в паперовому вигляді згідно з додатком № 1 до наказу Міністерства фінансів України від 23.07.2021 № 417.
Посадові особи, які за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань є керівником підприємства, установи, організації, чи самозайнятою особою, чи фізичною особою – платником податків, також мають можливість отримувати додаткове повідомлення шляхом приєднання до сервісу «Info TAX».
Звертаємо увагу, що автоматична відправка електронних інформаційних повідомлень про помилкову сплату платежів здійснюється засобами ІКС ДПС о 9 год 00 хв у робочі дні, крім понеділка, за транзакціями про сплату за попередній банківський день.

Які документи та до якого контролюючого органу необхідно надати для отримання ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно зі ст. 41 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) ліцензії на право оптової торгівлі, зокрема, алкогольними напоями надаються та їхня дія припиняється органами ліцензування – територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Відповідно до ст. 43 Закону № 3817 для отримання ліцензії на право, зокрема, оптової торгівлі алкогольними суб’єкт господарювання подає до органу ліцензування заяву про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у паперовій або електронній формі у порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України.
Форма заяви щодо ліцензій на право оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, алкогольними напоями, сидром та перрі (без додання спирту), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах та порядок її заповнення затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 04 квітня 2025 року № 374 «Деякі питання ведення єдиних реєстрів ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, ліцензіатів та місць обігу пального».
У заяві про отримання ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями суб’єкти господарювання зазначають:
- реквізити заявника;
- вид ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, для отримання якої подається заява;
- ознака малого виробництва (1 – мале виробництво дистилятів; 2 – мале виробництво виноробної продукції, 3 – мале виробництво пива) (за потреби);
- найменування та код органу ліцензування, до якого подається заява;
- код класифікації доходів бюджету, сума внесеного платежу, номер і дата платіжної інструкції, що підтверджує внесення чергового платежу за надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності;
Згідно зі ст. 51 Закону № 3817 перший платіж за ліцензії на право оптової торгівлі, зокрема, алкогольними напоями здійснюється до отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у розмірі, визначеному Законом № 3817.