Андрій Троцко: Надходження до загального фонду держбюджету більше ніж вдвічі перевищили показники передвоєнного року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Детінізація економіки та створення цивілізованих правил ведення бізнесу стали темою обговорення під час круглого столу «Контроль без тиску: як побудувати довіру між бізнесом і державою під час війни». Участь у заході, організованому БЕБ спільно з Державним податковим університетом, взяв заступник Голови ДПС Андрій Троцко.
Як зазначив Андрій Троцко, наразі економіка України працює у складних умовах безпрецедентних безпекових викликів. Це спричинило кардинальну зміну не лише системи міжгалузевих зв’язків, а й структури економіки в цілому, та не могло не позначитися на наповненні бюджету.
«При цьому за 5 місяців 2025 року надходження до загального фонду держбюджету за платежами, що адмініструє ДПС, більше ніж вдвічі перевищили показники за аналогічний період 2021 (передвоєнного) року, а також майже на 50 % більше, ніж у середньому за 5 місяців 2022 – 2024 років», – зазначив Андрій Троцко.
 Разом з тим, результати контрольно-перевірочної роботи свідчать про непоодинокі випадки застосування різних схем та інструментів приховування доходів та ухилення від сплати податків.
Так, механізми із використанням віртуальних активів, на жаль, широко використовуються для приховування реальних обсягів проведених операцій та вартості майна, ухилення від оподаткування та приховування активів, що перебувають у власності як на території України, так і за межами держави.
Також встановлено застосування торговими мережамаи механізмів так званого «дроблення бізнесу» шляхом залучення ФОПів. 
Зокрема, за останні 7 місяців ідентифіковано 7 відомих торгових мереж, з яких 6 – здійснюють продаж побутової техніки та електроніки, 1 – реалізацію жіночого одягу та взуття.
Всього встановлено залучення 491 ФОП із загальним обсягом доходів 4 млрд гривень.
Така схема роботи торгових мереж через «дроблення бізнесу» призвела до ухилення від сплати ПДВ на загальну суму 668,5 млн гривень.
Матеріали про виявлені факти було передано до Бюро економічної безпеки України.
Також, за словами Андрія Троцка, типові схеми ухилення від оподаткування:
- фіктивні фінансово-господарські операції (заниження податку на додану вартість);
- виробництво контрафактного алкоголю та тютюну;
- нелегальна торгівля без марок або з фальшивими акцизними марками;
- конвертаційні центри (переведення безготівкових коштів у готівку);
- контрабанда та митні махінації;
- тіньовий ринок оренди землі та нерухомості, заниження сплати рентної плати;
- «офшоризація» – отримання доходів через закордонні компанії та перенаправлення прибутку без обкладання податками в Україні, виведення капіталу в офшорні зони;
- зарплата «в конвертах».
«З початку року за результатами проведених 23,1 тис. перевірок суб’єктів господарювання донараховано понад 22,5 млрд грн., сума узгоджених грошових зобов’язань склала понад 11 млрд грн. До бюджету вже надійшло понад 2 млрд гривень», – підкреслив Андрій Троцко.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/906270.html

Майже 9,8 тис. суб’єктів господарювання увійшли до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/906338.html повідомила.
ДПС затверджено Перелік платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства станом на травень 2025 року, який буде оприлюднено 19.06.2025 на вебпорталі ДПС у розділі «Платники з Переліку».
До Переліку включено 9 673 платники податків.
Із загальної кількості платників, які увійшли до Переліку, 4 532, або майже 47 % перебувають у Переліку з листопада 2024 року.
До Переліку увійшли:
8 915 юридичних осіб, у тому числі:
- 5 041 – юридичних осіб на загальній системі оподаткування;
- 222 – резидентів Дія Сіті;
- 2 502 – юридичних осіб – платників єдиного податку ІІІ групи;
- 1 150 – юридичних осіб – платників єдиного податку IV групи.
758 ФОП, у тому числі:
- 89 – ФОП на загальній системі оподаткування
- 669 – ФОП платників єдиного податку ІІІ групи
До реалізації проекту залучено понад 644комплаєнс-менеджери.
На вебпорталі ДПС у розділі «Територія високого рівня податкової довіри» оприлюднено середньогалузеві показники критеріїв по кожному виду економічної діяльності, розраховані станом на травень 2025 року.
Платникам податків, які відповідають одній із шести систем оподаткування, в Електронному кабінеті у розділі «Критерії добровільного дотримання законодавства» розміщено показники відповідності критеріям та вимогам для включення платника до Переліку.
Платникам, які включені до Переліку, в Електронний кабінет направлено інформаційні повідомлення про включення до Переліку та про закріплення комплаєнс-менеджерів.
У разі, якщо платник бажає відмовитись від оприлюднення своїх даних на вебпорталі ДПС, він може подати повідомлення про відмову в оприлюдненні цих даних в електронній формі засобами електронного зв’язку.
Повідомлення про відмову в оприлюдненні даних про платника податків за формою J1325401 (для юридичних осіб) та F1325401 (для фізичних осіб) розміщені на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/informatsiyno-analitichne-za/reestr-elektronnih-form-po/.
ДПС з початку року здійснено ретельний аналіз пропозиції платників щодо критеріїв для включення до Переліку, які були надані під час зустрічей з керівництвом ДПС у територіальних органах ДПС, листами, направленими керівництву Держави та Уряду, а також практичних результатів формування Переліку.
Напрацьовані пропозиції щодо внесення змін до Податкового кодексу України були направлені Міністерству фінансів України для подальшого розгляду та опрацювання в частині формування податкової політики.
 
Довідково.
Перелік затверджено на виконання вимог Закону України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства».
Особливості податкового адміністрування для платників податків, які включені до Переліку, визначено підпунктом 69.41.3 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Особливості взаємодії платника податків з комплаєнс-менеджером визначено наказом ДПС від 31 жовтня 2024 року № 788 «Про організацію діяльності комплаєнс-менеджера з платником податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства».
Інформація про платників, які протягом 5 робочих днів після отримання від ДПС інформаційного повідомлення про включення до Переліку подали відповідне повідомлення, не буде оприлюднена на вебпорталі ДПС.
У разі подання платником податків повідомлення про відмову в оприлюдненні даних після оприлюднення Переліку інформація про такого платника вилучається з оприлюдненого Переліку протягом 5 робочих днів після отримання повідомлення про відмову в оприлюдненні даних від платника.
Відмова платника від оприлюднення даних про включення його до Переліку не тягне за собою виключення платника Переліку.

В Україні зростають офіційні продажі підакцизних товарів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Протягом п’яти місяців року стабільно зростають виторги від реалізації підакцизних товарів. Причини – ефективна боротьба з тіньовим ринком, підвищення прозорості розрахункових операцій та сезонне пожвавлення економіки.
Алкогольні напої
У січні українці витратили на придбання алкоголю майже 12 млрд грн. У травні – 14,46 млрд грн (+21 % до січня).
Основні фактори: активізація ресторанного та розважального бізнесу, підвищення контролю з боку ДПС за продажами. Зростає не лише середній чек, а й кількість покупок.
Тютюнові вироби
У травні 2025 року українці витратили на тютюнові вироби 13,08 млрд грн – більше, ніж на алкоголь. У січні на купівлю цигарок витрачено 10,38 млрд грн.
Вартість тютюнових виробів стабільно зростає через акцизну політику, імпортозалежність сировини та перехід на продукцію вищої цінової категорії. До того ж активна боротьба з тіньовим ринком поступово переводить продажі в легальну площину.
Пальне
Обсяги реалізованого пального також зростають. У січні продали 558,3 млн літрів, у травні – 639,9 млн літрів (+14,6 % до січня).
Такий приріст пояснюється одразу кількома чинниками: стартом польових робіт, активізацією транспорту і логістики, а також збільшенням внутрішнього туризму. Крім того, ціни на пальне залишаються відносно стабільними, що сприяє зростанню обсягів.
Все більше операцій проводиться офіційно через РРО. Це свідчить про доброчесність суб’єктів господарювання, ефективність контролю з боку податкових органів і поступову легалізацію роздрібного ринку.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/906466.html

Рентна плата за користування надрами – джерело фінансування державних програм та заходів, спрямованих на соціальний розвиток

Територія Дніпропетровської області характеризується унікальністю фізіко-географічних та геологічних умов, що сприяють формуванню значних обсягів природних ресурсів та їх різноманітності.
У Дніпропетровській області видобувається більше 50 відсотків усіх мінеральних ресурсів в Україні, використовується 249 родовищ 79 видів корисних копалин. У значних обсягах здійснюється видобуток марганцевої, титано-цирконієвих руд та інших рідкоземельних елементів, вугілля, газу, каоліну, будівельного каменю, піску та інших корисних копалин.
Згідно з переліком дійсних станом на 14.01.2025 спеціальних дозволів на користування надрами Дніпропетровській області видано 130 таких спеціальних дозволів: від підземної води до руд золота.
У Дніпропетровській області розвідане єдине в Україні родовище талько-магнезитів, розробка якого дасть змогу на 60 – 70 відсотків забезпечити потреби в Україні у вогнетривкій сировині та значно зменшити її імпорт з інших країн. Це Правдинське родовище, розташоване у Криничанському районі області.
Окремо слід зазначити про видобуток залізної руди Криворізького басейну, який займає перше місце в Україні. Середньорічний обсяг видобутку по родовищах цього регіону складає близько 121 млн тонн, а це – 75 відсотків видобутку в цілому по країні.
З 10-ти найбільших виробництв країни, які переробляють залізорудну сировину, 9 розташовані саме у Криворізькому басейні, який забезпечує більше 93 відсотків потреб металургійних підприємств України. Саме у Криворізькому басейні розташований найбільший відкритий промисловий кар’єр держави та Європи – ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат».
Рентна плата за користування надрами – одна із складових рентної плати – загальнодержавного податку в Україні
Рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин (Рентна плата) – це важливий компонент економічної політики нашої держави, завдання якої – регулювання відносин у галузі охорони, використання та відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання i ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об’єктів, пов’язаних з історико-культурною спадщиною.
В економіці багатих на ресурси країн видобувна промисловість завжди була однією з основних галузей.
Питома вага надходжень Рентної плати на Дніпропетровщині зростає з року в рік.
Так, якщо у 2005 році суми надходжень платежів за користування надрами до бюджетів усіх рівнів по регіону склали 41,1 млн грн, у 2013 році – 685,7 млн грн, то за 2024 рік – це майже 6,8 млрд грн, із яких 1,8 млрд гривень – це надходження до місцевих бюджетів області. Впродовж п’яти місяців поточного року платниками рентної плати за користування надрами Дніпропетровщини спрямовано до бюджетів усіх рівнів вже майже 3,0 млрд грн, з них до місцевих бюджетів – 1,0 млрд гривень.
Стратегічною метою роботи податкових органів області є забезпечення повного обліку суб’єктів господарювання, які здійснюють видобуток корисних копалин, своєчасного надання ними податкової звітності і надходження Рентної плати своєчасно та у повному обсязі.
Адміністрування рентної плати за користування надрами: деякі новації податкового законодавства
Законами України № 4015 та № 4113 змінено порядок визначення бази оподаткування Рентною платою окремих видів видобутих корисних копалин (мінеральної сировини) товарних продукцій гірничого підприємства із гірських порід, які класифікуються за кодами:
- 2505 (піски природні всіх видів),
- 2517 (галька, гравій, щебінь або подрібнене каміння),
- 2507 00 (каолін та інші глини каолінові)
відповідно до УКТ ЗЕД (розділ V «Мінеральні продукти») Закону України № 2697.
Згідно із спеціальними дозволами на користування надрами у Дніпропетровській області видобуток піску здійснюють 12 суб’єктів господарювання (СГ), видобуток гравію – 13 СГ, а первинного каоліну – 1 СГ.
Законом України № 4015, який набрав чинності з 01.12.2024, визначено, що гірничі підприємства, які видобувають гірські породи придатні у якості сировини для бутового каменю, пісків, каолінів, обчислюють податкові зобов’язання з Рентної плати за базою оподаткування Рентною платою із застосуванням фактичної ціни реалізації видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) товарної продукції гірничого підприємства (далі – Товарна продукція), яка визначається за більшою з таких величин:
- за фактичною ціною реалізації одиниці відповідного виду Товарної продукції, розрахованою платником за виконаними у податковому (звітному) періоді договорами;
- за ціною одиниці Товарної продукції, визначеною за Методикою визначення початкової ціни продажу на аукціоні (електронних торгах) спеціального дозволу на право користування надрами, але не менше розміру одиниці вартості відповідного виду Товарної продукції, визначеного Законом України № 4015 у доларах США за 1 тонну, перераховану у гривні за 1 тонну за курсом Національного банку України станом на перше число місяця, що настає за податковим (звітним) періодом.
Фактична ціна реалізації для згаданої Товарної продукції визначається за середньозваженою (за обсягами реалізації) у звітному періоді ціною реалізації відповідного виду корисної копалини (мінеральної сировини) за договорами постачання, але не менше для:
- УКТ ЗЕД 2517 (галька, гравій, щебінь або подрібнене каміння) – 6,5 дол. США за 1 тонну;
- УКТ ЗЕД 2505 (піски природні всіх видів) – 5,00 дол. США за 1 тонну;
- УКТ ЗЕД 250700 (каолін та інші глини каолінові), яка залежно від своїх властивостей у затверджених кондиціях на мінеральну сировину об’єкту ділянки надр визнана:
● не придатною для первинної переробки (збагачення) – 40 дол. США за 1 тонну;
● придатною для первинної переробки (збагачення) – 120 дол. США за 1 тонну.
Тобто у випадку, якщо гірські породи, що класифікуються за кодом УКТ ЗЕД 250700, у затверджених кондиціях на мінеральну сировину за своїми властивостями визнані:
- придатними для первинної переробки (збагачення) при виробництві каоліну та реалізуються без збагачення (первинної переробки), то обсяг Рентної плати обчислюється із урахуванням фактичного обсягу видобутої Товарної продукції, ставки Рентної плати 5 відс. від фактичної ціни реалізації/розрахункової вартості такої продукції, але не менше 120 дол. США;
- непридатними для первинної переробки (збагачення), то Рентна плата обчислюється із урахуванням фактичного обсягу видобутого каоліну, як Товарної продукції гірничого підприємства, ставки Рентної плати 5 відс. від фактичної ціни реалізації/розрахункової вартості такої продукції, але не менше 40 дол. США.
Таким чином, Рентна плата для гірських порід, що класифікуються за кодом УКТ ЗЕД 250700, не може бути меншою ніж 6 або 2 дол. США залежно від придатності гірських порід до первинної переробки (збагачення).
У чинній редакції Податкового кодексу України (ПКУ) подібні механізми фіксації мінімального рівня бази оподаткування вже застосовуються для вуглеводнів та товарних руд заліза і забезпечують визначення Рентної плати, виходячи з бази оподаткування, захищеної від впливу перерозподілу виробничих процесів виготовлення Товарної продукції гірничих підприємств.
Зміни до ПКУ є тимчасовими та перехідними у період дії воєнного стану та незавершеності реформування відносин у добувній галузі, забезпечення їх належної прозорості та відкритості економічної і технічної галузевої інформації, як це передбачено Кодексом України про надра та Законом України № 2545.
Слід зазначити, що такі законодавчі зміни не суттєво вплинуть на більшість гірничих підприємств, які організували добування та первинну переробку мінеральної сировини, виготовлення товарної продукції гірничих підприємств з дотриманням стандартів та всіх вимог надрокористування, ринкових принципів ціноутворення та конкурентності господарської діяльності.
Довідково:
1. Закон України № 4015 – це Закон України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану».
2. Закон України № 4113 – це Закон України від 04 грудня 2024 року № 4113-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».
3. Закон України № 2697 – це Закон України від 19 жовтня 2022 року № 2697-IX «Про Митний тариф України» (розділ V «Мінеральні продукти»).
4. Закон України № 2545 – це Закон України від 18 вересня 2018 року № 2545-VІІІ «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях» (із змінами).
5. Методика визначення початкової ціни продажу на аукціоні (електронних торгах) спеціального дозволу на право користування надрами затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2004 року № 1374 (із змінами).

Від релокації до розвитку: відкритий діалог влади з бізнесом,
який релокував свою справу на Дніпропетровщину

Кожен бізнес, який через воєнні виклики релокував свою справу на Дніпропетровщину, має відчувати себе як вдома. Саме про підтримку переміщених у нашу область підприємств і кожного підприємця йшлося на зустрічі, організованій Дніпропетровською обласною державною адміністрацією (ОДА). Захід пройшов під головуванням першого заступника голови Дніпропетровської облдержадміністрації – начальника обласної військової адміністрації Юрія Яндульського та за участі Теодозії Чернецької, очільниці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС), а також керівників структурних підрозділів ОДА, Дніпропетровського обласного центру зайнятості, Південно-Східного міжрегіонального управління Держпраці та Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області.
До зустрічі долучилися представники релокованих підприємств та бізнес-спільноти нашого регіону. Завдяки зручному розташуванню, розвиненій інфраструктурі та підтримці влади, наша область стала одним з ключових хабів переміщеного підприємницва.
Очільниця ГУ ДПС Теодозія Чернецька зазначила, що податкова служба області у межах своєї компетенції завжди готова сприяти релокованому бізнесу.
На Дніпропетровщину від початку повномасштабного російського вторгнення станом на 1 червня цього року перемістилося 2 667суб’єктів господарювання (СГ) з Донецької, Луганської, Харківської, Миколаївської, Запорізької, Херсонської, Сумської, Чернігівської та Автономної Республіки Крим. І це, незважаючи на те, що наша область є прифронтовою.
На сьогодні у Дніпропетровській області обліковуються і працюють 2 294 СГ. З них майже 1,5 тисячі – ФОПи, понад 800 – юридині особи.
Тільки за 5 місяців цього року релокованим на Дніпропетровщину бізнесом сплачено понад 450,6 млн грн податків, зборів та єдиного внеску. При цьому, до державного бюджету надійшло 184,5 млн грн, до місцевих бюджетів – 102,1 млн грн і до державних цільових фондів – майже 164,0 млн грн єдиного внеску.
«Попри непрості часи переміщений бізнес залишається соціально відповідальним, адже усвідомлює наскільки важливо у воєнний час підтримувати економіку, а відтак обороноздатність країни. У межах своїх повноважень податківці роблять все можливе, аби релокований бізнес міг оперативно адаптуватись до нових умов. Це сприяє швидшому відновленню діяльності підприємств, збереженню робочих місць та належному виконанню податкових зобов’язань», – зазначила Теодозія Чернецька.
Інформаційно-роз’яснювальні заходи, як в онлайн так і офлайн форматах, тривають у посиленому режимі з лютого 2022 року. У них активно бере часть і переміщений бізнес, зокрема, благодійні фонди «Карітас Донецьк», «Райз оф Юкрейн», «Центр допомоги переселенцям та ветеранам», представники Дніпровського офісу Європейської бізнес Асоціації, ТВ ВГО «Асоціація платників податків України» в Дніпропетровській області та інші
Зустріч в ОДА з релокованим на Дніпропетровщину бізнесом стала прикладом ефективної і прозорої взаємодії, де кожен почутий. Це діалог заради створення сильної економіки, де влада і бізнес, у тому числі переміщений, разом будують майбутнє України.

Підвищуємо рівень податкової культури у регіоні: діалог податківців Дніпропетровщини з бізнесом і громадськістю триває

Відповідальне ставлення суспільства до сумлінної сплати податків є ознакою цивілізованої держави. Інформаційно-роз’яснювальна робота, яка проводиться фахівцями податкової служби Дніпропетровської області, спрямована на підвищення рівня податкової культури платників податків.
На семінарах, зустрічах та засіданнях «круглих столів» представники бізнесу і громадськості мають можливість поспілкуватись з податківцями за актуальними темами, обговорити конкретні ситуації, що виникають під час здійснення діяльності і пов’язані зі сплатою податків, та отримати відповіді на індивідуальні запитання.
Так, днями для представників бізнес-спільноти м. Дніпра, м. Кам’янське, селища Царичанки та села Межирічі організовано семінари.
Під час заходів, крім розгляду новацій податкового законодавства, фахівці податкової служби обговорили з бізнесом питання обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Акцент – на обов’язковому офіційному оформленні трудових відносин з найманими працівниками.
Також слухачам роз’яснили порядок визначення та сплати мінімального податкового зобов’язання.
У ході діалогу нагадали, що для зручності платників для отримання послуг діє дистанційний запис до центрів обслуговування платників – електронна черга.
На зустрічах, які відбулись з платниками міст Дніпра та Нікополя, йшлося про візію, напрями, цілі та заходи у рамках Національної стратегії доходів до 2030 року.
У фокусі комунікацій – система управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в ДПС. Обговорили основні ризики, які призводять до зменшення дохідної частини бюджетів та заходи, які здійснюються, щоб такі ризики не виникали.
Для представників бізнесу м. Кам’янське, м. Самар, селища Солоне та села Лозуватки податківцями області проведено засідання «круглих столів».
Спілкувались щодо земельних відносин, погашення податкового боргу, правил звільнення від податкових зобов'язань для ФОПів, які мобілізовані, особливостей справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки тощо.
Спікери акцентували увагу на змінах, які набули чинності у 2025 році, а також закликали платників активно використовувати онлайн-сервіси для подання звітності та сплати податків.
Проведення зустрічей з молодим поколінням – запорука ефективної взаємодії з молоддю у майбутньому.
На онлайн-навчанні зі студентами Відокремленого структурного підрозділу «Дніпровський фаховий коледж інженерії та педагогіки Українського державного університету науки і технології» говорили про право на податкову знижку.
Податківці нагадали про можливість громадян скористатися податковою знижкою. Це право передбачено для платників податку на доходи фізичних осіб, які протягом року здійснювали витрати, що підлягають компенсації з бюджету.
Податкову декларацію про майновий стан і доходи та документи на отримання податкової знижки за витратами 2024 року можна подавати до 31 грудня 2025 року включно. Захід пройшов в активному діалозі з молоддю.
Комунікації з бізнесом і громадськістю є одним із пріоритетних напрямків діяльності податкової служби Дніпропетровщини. І задача податківців – шляхом надання змістовних та зрозумілих роз’яснень податкового законодавства допомогти платникам працювати без порушень. Така постійна взаємодія з суб’єктами господарювання створює умови і стимули для плідної діяльності і розвитку бізнес-середовища у регіоні.
Продовжуємо напрацьовувати спільну ефективну стратегію комунікацій, спрямовану на добровільне дотримання платниками вимог податкового законодавства.

У фокусі податківців Дніпропетровщини –
діяльність бізнесу у правовому полі

У рамках роботи комунікаційної податкової платформи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС), за участі очільниці обласної податкової Теодозії Чернецької, відбулася онлайн зустріч податківців Дніпропетровщини із представниками Територіального відділення Всеукраїнської громадської організації «Асоціація платників податків України» в Дніпропетровській області (АППУ). 
На черзі денній – дотримання податкового законодавства контрольованими іноземними компаніями (КІК) та інші актуальні питання. Одне з них – аналіз поданої звітності та найпоширеніші помилки. Наразі під контролем резидентів України знаходиться 2118 іноземних компаній у 64 країнах світу. Безпосередньо на обліку в ГУ ДПС перебуває 1429 контролерів КІК, з яких 1418 – фізичні особи та 11 – юридичні особи.
ГУ ДПС закликає платників відповідально ставитися до обов`язку звітування, оскільки недотримання вимог податкового законодавства може призвести до штрафних санкцій.
До фінансових стягнень може призвести і нехтування законодавством про видачу фіскального чека. У разі відсутності у ньому хоча б одного з обов'язкових реквізитів, у тому числі серії та номера марки акцизного податку, такий документ не підтверджує розрахункову операцію, а відтак суб’єкт господарювання може бути притягнений до відповідальності. Штрафи можуть сягати до 150 % вартості проданих з порушеннями товарів, робіт чи послуг.
Сучасні формати комунікацій з податковою службою Дніпропетровської області допоможуть платникам бути обізнаними у податковому законодавстві, володіти важливою інформацією та уникати порушень.
Практика показує, що зручно, оперативно і мобільно можна вирішити будь-які нагальні питання, що знаходяться у компетенції податкового органу, звернувшись на окрему електронну скриньку комунікаційної податкової платформи ГУ ДПС: (dp.ikc@tax.gov.ua).
Дієвим і оперативним форматом спілкування є надання консультацій за номерами телефонів «гарячих ліній». Наразі в обласній податковій функціонує 108 таких номерів телефонів, що включають 24 напрямки роботи ГУ ДПС. Один з таких напрямків – надання консультацій мобілізованим самозайнятим особам, а також членам їхніх родин, які не можуть виконувати податкові зобов’язання.
Завжди на допомогу платникам і субсайт «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС, сторінка у Facebook та YouTube-канал, які щоденно наповнюються актуальною інформацією як про діяльність податкової, про так новації правового поля.
Зустріч з АППУ підтвердила, що для сумлінних платників податків кордонів немає. А вчасно отримана інформація і дотримання законодавства – запорука успішного ведення бізнесу.

Рентна плата: місцеві бюджети Дніпропетровщини з початку поточного року отримали від платників понад 1,0 млрд гривень

Протягом п’яти місяців 2025 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників рентної плати надійшло понад 1 067,0 млн гривень. Як зазначила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, надходження виросли порівняно з січнем – травнем минулого року на понад 50,8 млн грн, темп росту – 105,0 відсотків.
Очільниця податкової служби регіону подякувала платникам за відповідальне виконання своїх податкових зобов’язань та зазначила, що своєчасна і сумлінна сплата податків забезпечує фінансову стабільність держави та сприяє її стійкості перед сьогоднішніми викликами.
«Культура сплати податків – одна з найважливіших умов для побудови сильної держави. Сумлінна сплата податків – це сьогодні обов’язок кожного представника українського бізнесу. Необхідно усвідомлювати, що від нашої стабільної роботи і наповнення бюджетів залежить і економіка регіону, і економіка держави загалом. Податками фінансуються оборона та безпека нашої країни, а також підтримуються соціальні програми. Комунікації податкової служби з бізнесом – це важливий формат взаємодії з платниками. Ми працюємо над тим, щоб прозора робота і чесна сплата податків стали конкурентною перевагою», – констатувала Теодозія Чернецька.

Фізичні особи – платники туристичного збору спрямували
до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 3,4 млн гривень

Упродовж січня – травня поточного року фізичні особи спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровської області понад 3,4 млн грн туристичного збору.
Нагадуємо, що відповідно до п.п. 14.1.277 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей розділу XII ПКУ:
- внутрішній туризм – переміщення в межах території України громадян України та/або осіб, які постійно проживають на території України, в пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях;
- в’їзний туризм – прибуття на територію України та/або переміщення в межах території України осіб, які постійно не проживають на території України, в пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях.

Платники Дніпропетровщини за користування
радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України
сплатили до загального фонду держбюджету 512,5 тис. грн рентної плати

У січні – травні 2025 року платники Дніпропетровської області за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України сплатили до загального фонду державного бюджету 512,5 тис. грн рентної плати..
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 4 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС.
На офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів розміщені електронні форми податкової декларація з рентної плати (місячна), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (із змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 07.09.2023 № 487) за ідентифікаторами форм F0800207 (для фізичних осіб) та J0800207 (для юридичних осіб) разом, зокрема, з додатком 4 прим. 1 «Розрахунок з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України» – за ідентифікатором форми F/J0820407 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб).

Для включення до реєстру волонтерів необхідно подати заяву

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що включення/виключення волонтерів АТО та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони до/з Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації (далі – Реєстр), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.10.2014  № 1089 (зі змінами) (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 листопада 2014 р. за № 1471/26248) відбувається за заявницьким принципом на підставі Заяви про включення/внесення змін до Реєстру волонтерів АТО та/або здійснення заходів із забезпечення НБО / Заяви про виключення з Реєстру волонтерів АТО та/або здійснення заходів із забезпечення НБО, що подається у електронній або паперовій формі фізичними особами – благодійниками до контролюючих органів.
Нагадуємо, що можливість подавати до контролюючих органів заяви в електронній формі створена ДПС з 20.01.2023 відповідно до законодавчих вимог.
Скористатись зазначеним сервісом зможуть особи, які ідентифіковані за особистим ключем, виданим будь-яким кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг.
Для заповнення та подання заяви після ідентифікації та входу до приватної частини Електронного кабінету необхідно перейти у режим ЕК «Для громадян» підрежим «Заява до Реєстру волонтерів/Створити» або пройти за маршрутом «Додатково / Введення звітності / Створити» та обрати форму з кодом f1308302.
Після заповнення заяви здійснити перевірку, зберегти, підписати і відправити.
Для подання заяви в електронній формі через Електронний кабінет натисніть тут: https://cabinet.tax.gov.ua/login
Електронна форма заяви (f1308302) для розробників програмного забезпечення розміщена за посиланням:
https://tax.gov.ua/data/material/000/006/58768/Forms_servis_fiz.htm
Додатково інформуємо, що отримати роз’яснення щодо подання заяви та форму заяви можна тут: https://tax.gov.ua/baneryi/dlya-volonteriv/zayava-pro-vklyuchennya-do-reestru/

Договір купівлі-продажу нерухомого майна укладено між фізичними особами – резидентами: чи є об’єкт оподаткування ПДФО та військовим збором у разі розірвання такого договору?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) за договором купівлі- продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (ст. 182 ЦКУ).
Пунктом 2 ст. 2 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (із змінами) (далі – Закон № 1952) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі – державна реєстрація прав) – це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно з ст. 3 Закону № 1952 державна реєстрація прав, у тому числі на нерухоме майно, яке відповідно до Закону № 1952 є обов’язковою, виникають з моменту такої реєстрації.
Разом з цим ст. 651 ЦКУ визначено підстави для зміни або розірвання договору. Зокрема, розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 172 ПКУ (п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна регламентується ст. 172 ПКУ.
Відповідно до п. 172.8 ст. 172 ПКУ для цілей ст. 172 ПКУ під продажем розуміється будь-який перехід права власності або будь-яких інших аналогічних прав на об’єкти нерухомості, неподільний об’єкт незавершеного будівництва / майбутній об’єкт нерухомості, подільний об’єкт незавершеного будівництва, крім їх успадкування та дарування.
Тобто, розірвання фізичними особами – резидентами договору купівлі – продажу об’єкта нерухомості (земельної ділянки), за наслідками якого відбувається перехід права власності, є продажем такого об’єкта.
Відповідно до п. 172.1 ст. 172 ПКУ не оподатковується один раз протягом звітного податкового року, за умови перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну):
- житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об’єкт незавершеного будівництва таких об’єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці);
- земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначені ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III залежно від її призначення;
- земельної ділянки сільськогосподарського призначення, безпосередньо отриманої платником податку у власність у процесі приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій або приватизації земельних ділянок, що перебували у користуванні такого платника, або виділеної в натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю), а також таких земельних ділянок, отриманих платником податку у спадщину.
Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років не поширюється на майно, отримане платником податку у спадщину.
Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним для цілей оподаткування, окремо не визначається.
Разом з тим, згідно з п. 172.2 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року другого об’єкта нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), із зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.
Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), із зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу другого та наступних об’єктів нерухомості, не зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, крім випадків, якщо зазначене у цьому абзаці майно отримано платником податку у спадщину.
Дохід, отриманий платником податків від продажу протягом звітного (податкового) року неподільного об’єкта незавершеного будівництва / майбутнього об’єкта нерухомості, подільного об’єкта незавершеного будівництва та від відступлення прав за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва / майбутнього об’єкта нерухомості, щодо якого сплачено частково ціну та зареєстровано обтяження речових прав на користь покупця, підлягає оподаткуванню за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, крім випадків, якщо зазначене у цьому абзаці майно, майнові права отримано платником податку у спадщину.
Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів нерухомості у вигляді отриманих у спадщину об’єктів нерухомості, а також дохід від продажу протягом звітного (податкового) року неподільного об’єкта незавершеного будівництва / майбутнього об’єкта нерухомості, подільного об’єкта незавершеного будівництва та/або від відступлення прав за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва / майбутнього об’єкта нерухомості, щодо якого сплачено частково ціну та зареєстровано обтяження речових прав на користь покупця, за умови що таке майно, майнові права отримано платником податку у спадщину, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відс., визначеною 167.2 ст. 167 ПКУ.
Також вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Ставка військового збору становить 5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Враховуючи викладене, при розірванні договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного між фізичними особами – резидентами, за наслідками якого відбувався перехід права власності, дохід, отриманий від такого продажу, оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах, визначених ст. 172 ПКУ.

Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання платниками податкового, валютного та іншого законодавства: що змінилось?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що зміни до Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727 (із змінами), зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 26.10.2015 за № 1300/27745) внесено наказом Міністерства фінансів України № 151 від 14.03.2025, який набрав чинності 25.04.2025.
Серед основних змін:
- контролюючий орган зобов’язаний повідомити платника податків про дату, час та місце / спосіб розгляду матеріалів перевірки, у тому числі в режимі відеоконференції;
- інформація (повідомлення) про розгляд податковим органом матеріалів перевірки в режимі відеоконференції надсилається платнику податків в електронному вигляді в електронний кабінет;
- визначено процедуру ідентифікації платника податків або його представника, в тому числі у разі розгляду заперечень у режимі відеоконференції, необхідність фіксування відеоконференції за допомогою технічних засобів відеозапису;
- передбачено, що платник податків повідомляє про участь у розгляді матеріалів перевірки (особисто або через свого представника), у тому числі в режимі відеоконференції, у поданих запереченнях;
- під час розгляду матеріалів перевірки в режимі відеоконференції платник податків може надавати
Довідково.
Наказом Міністерства фінансів України № 151 від 14.03.2025 «Про затвердження Змін до Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.03.2025 за № 484/43890, внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за № 1300/27745 (зі змінами).

Виробники спирту та біоетанолу надають до ДПС
розрахунок максимальної продуктивності обладнання

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що з 01.04.2025 введено в дію Закон України № 4014 від 09 жовтня 2024 року № 4014-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування акцизним податком спирту етилового та біоетанолу» (далі – Закон № 4014), відповідно до якого виробники спирту та біоетанолу зобов’язані надавати до ДПС, як органу ліцензування, розрахунок максимальної продуктивності обладнання для виробництва спирту етилового, біоетанолу (далі – Розрахунок).

На яких виробників спирту та біоетанолу поширюється вимога надання Розрахунку?

Розрахунок подається усіма виробниками спирту та біоетанолу у такі терміни, якщо ліцензії отримані:
- починаючи з 1 квітня 2025 року (з дня введення в дію Закону № 4014) – до початку провадження своєї діяльності та протягом 30 календарних днів з дня внесення зміни максимальної продуктивності такого обладнання;
- до 1 квітня 2025 року (до введення в дію Закону № 4014) – протягом одного календарного місяця, наступного за місяцем введення в дію Закону № 4014 – протягом травня 2025 року.

Хто здійснює Розрахунок та у якому порядку?

Для проведення визначення максимальної продуктивності обладнання для виробництва спирту етилового, біоетанолу Кабінетом Міністрів України:
- визначено державну наукову установу «Український науково-дослідний  інститут спирту і біотехнології продовольчих продуктів», яка уповноважена  проводити розрахунок максимальної продуктивності обладнання для виробництва спирту етилового, біоетанолу (розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 108-р);
- затверджено Порядок визначення максимальної продуктивності обладнання для виробництва спирту етилового, біоетанолу (постанова Кабінету Міністрів України від 28 березня 2025 року № 350).

Яка відповідальність за неподання Розрахунку?

Ненадання / несвоєчасне надання розрахунку максимальної продуктивності обладнання для виробництва спирту етилового, біоетанолу, в тому числі у разі зміни максимальної продуктивності такого обладнання, є підставою для припинення дії ліцензії. При цьому подати заяву про отримання нової ліцензії на право провадження таких видів діяльності суб’єкт господарювання має право не раніше ніж через 365 днів з дати прийняття  рішення  про припинення дії ліцензії.

Податкова звітність, які строки подання?

Починаючи зі звітного періоду травень 2025 року виробники спирту етилового та біоетанолу мають визначати податкові зобов’язання з акцизного податку з урахуванням гарантованого податкового зобов’язання (далі – ГПЗ) з акцизного податку, який розраховується виходячи з максимальної продуктивності обладнання для виробництва спирту етилового, біоетанолу.
Вимоги щодо визначення ГПЗ з акцизного податку за податковий (звітний) період не поширюються на суб’єктів господарювання, які здійснюють виключно виробництво біоетанолу та мають відповідну ліцензію.
 
Довідково:
Законом № 4014 було внесено зміни до Податкового кодексу України та Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», в частині встановлення окремих особливостей обчислення акцизного податку виробниками спирту етилового та біоетанолу;
Постанова Кабінету Міністрів України від 28 березня 2025 року № 350 «Про затвердження Порядку визначення максимальної продуктивності обладнання для виробництва спирту етилового, біоетанолу»;
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 108-р «Про визначення державної установи, уповноваженої проводити розрахунок максимальної продуктивності обладнання для виробництва спирту етилового, біоетанолу».

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Відповідно до п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Відповідно до абз. 2 п. 198.3 ст. 198 ПКУ нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
На підставі ведення окремого обліку операцій з придбання товарів/послуг згідно з п. 201.14 ст. 201 ПКУ, зведені результати такого обліку відповідно до п. 201.15 ст. 201 ПКУ повинні бути відображені в податкових деклараціях з ПДВ.
Відповідно до п. 9 розд. ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (зі змінами), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі – Порядок № 21) визначено, що податкова декларація з ПДВ (далі – декларація) подається платником за звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до ПКУ.
Порядком № 21 встановлено, що у декларації до розд. II «Податковий кредит» (рядки 10, 11 та 13 декларації) включаються обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження, створення) з ПДВ (рядки 10.1, 10.2 та 10.3) або без ПДВ (рядок 10.4) товарів / послуг, необоротних активів на митній території України, ввезених на митну територію України товарів, необоротних активів (рядки 11.1, 11.2, 11.3 та 11.4), отриманих на митній території України від нерезидента послуг (рядки 13.1 та 13.2).
При цьому п. 198.6 ст. 198 ПКУ визначено, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
У розділі ІІІ декларації «Розрахунки за звітний період» здійснюється обрахунок різниці між сумою податкових зобов’язань за звітний (податковий) період (рядок 9 декларації) та податкового кредиту (рядок 17 декларації) (пп. 1, 2 п. 5 розд. V Порядку № 21). При цьому до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду включається від’ємне значення попереднього звітного періоду (рядок 16.1 декларації, у який згідно з п.п. 5 п. 4 розд. V Порядку № 21 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період).
При відсутності суми від’ємного значення попередніх періодів, обсягів постачання, але у разі наявності показників для декларування, а саме, отриманих у звітному періоді податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН по операціях з придбання товарів/послуг, платник ПДВ має право не подавати декларації з використанням права на включення до податкового кредиту сум ПДВ, протягом 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних відповідно до положень п. 198.6 ст. 198 ПКУ.
Водночас, відповідно до пп. «г» п. 184.1 ст. 184 ПКУ у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов’язання чи податкового кредиту відбувається анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.
Тому, з метою уникнення настання обставин, встановлених п. 184.7 ст. 184 ПКУ та спливу терміну (365 днів з дати складання податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, що засвідчують дані ЄРПН за останні 12 місяців), визначеного абзацом четвертим п. 198.6 ст. 198 ПКУ, платнику доцільно подати декларацію із відображенням показників, які підлягають декларуванню, а саме: включення до податкового кредиту сум ПДВ на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, за якими спливає строк 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

У юридичної особи – платника єдиного податку і ПДВ анульовано реєстрацію платника ПДВ: яку ставку єдиного податку застосовувати?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до абзаців першого – четвертого п. 184.2 ст. 184 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) анулювання реєстрації платника податку на додану вартість (далі – ПДВ), на підставі, визначеній у п.п. «а» п. 184.1 ст. 184 ПКУ, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах «б» – «з» п. 184.1 ст. 184 ПКУ, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.
Якщо щодо особи, зареєстрованої платником податку до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи (крім перетворення) або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця або якщо до реєстру платників єдиного податку внесено запис про застосування спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку на додану вартість (далі – ПДВ), анулювання реєстрації проводиться контролюючим органом автоматично на підставі відповідних відомостей, отриманих згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755-VI «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями або за даними реєстру платників єдиного податку.
Анулювання реєстрації платника ПДВ здійснюється на дату подання заяви платником ПДВ або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації.
Контролюючий орган, який прийняв самостійне рішення про анулювання реєстрації платника податку, зобов’язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації (п. 184.10 ст. 184 ПКУ).
Згідно з п.п. 5 п. 293.8 ст. 293 ПКУ у разі анулювання реєстрації платника ПДВ у порядку, встановленому розд. V ПКУ, платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 5 відс. (для платників єдиного податку третьої групи) або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку чи відмови від застосування спрощеної системи оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено анулювання реєстрації платником ПДВ.
Отже, юридична особа – платник єдиного податку третьої групи, яка з початку року обрала ставку єдиного податку у розмірі 3 відс., що передбачає сплату ПДВ, та якій протягом звітного кварталу було анульовано реєстрацію платника ПДВ, застосовує у такому звітному кварталі ставку єдиного податку у розмірі 3 відс. та не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу зобов’язана подати заяву щодо переходу на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 5 відс., що передбачає включення ПДВ до складу єдиного податку, або заяву щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування.

Внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб –
платників податків щодо податкової адреси (місця проживання)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Відповідно до пункту 70.7 статті 70 Податкового кодексу України фізичні особи –платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Порядок внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) та форма заяви про внесення змін до Державного реєстру визначені розділом IX Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України від 25.10.2017 за № 1306/31174) зі змінами та доповненнями (далі – Положення).
Розділом III Положення встановлено вимоги до документів, що подаються фізичними особами, зокрема для внесення змін до Державного реєстру.
Згідно з пунктом 1 розділу III Положення для проведення реєстрації, внесення змін, отримання картки платника податків або відомостей з Державного реєстру використовуються дані документа, що посвідчує особу.
Для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особа подає один з таких документів:
- витяг з реєстру територіальної громади;
- паспорт, виготовлений у формі книжечки;
- тимчасове посвідчення громадянина України.
Для підтвердження факту внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа подає довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509, зі змінами та доповненнями.
На сьогодні Заяву про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за формою № 5ДР) (додаток 12 до Положення) та копії документів, необхідних для внесення змін до Державного реєстру, можна подати в електронному вигляді:
1) за допомогою інформаційно-комунікаційної системи «Електронний кабінет» (https://cabinet.tax.gov.ua) (далі – Електронний кабінет), з використанням кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП), отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавала електронних довірчих послуг або за допомогою «хмарного» КЕП.
Для інформаційної підтримки та допомоги платникам при подачі електронного документа Заяви за формою № 5 ДР на вебпорталі ДПС за адресою: https://tax.gov.ua, як у відкритій, так і в приватній його частинах розміщено інструкцію щодо дій користувача при подачі такого електронного документа, а саме у розділі: Допомога → ЕК для громадян → Заява про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5 ДР.
Розділ «Вхідні/вихідні документи», вкладка «Вхідні документи» Електронного кабінету надає доступ до квитанцій щодо приймання та обробки податкової звітності, інформаційних повідомлень, кореспонденції тощо, надісланої платнику.
2) через мобільний застосунок «Моя податкова» – для використання мобільного застосунку «Моя податкова» фізичній особі необхідно завантажити застосунок «Моя податкова» в AppStore або GooglePlay.
Доступ до сервісів застосунку здійснюється після проходження електронної ідентифікації онлайн з використанням КЕП або за допомогою «хмарного» КЕП.
Розділ «Послуги» мобільного застосунку «Моя податкова» забезпечує можливість подання Заяви за формою № 5ДР.
Для формування Заяви за формою № 5ДР у мобільному застосунку фізичними особами необхідно ознайомитися з Повідомленням про склад та мету збору персональних даних у Державному реєстрі.
У запропонованій Заяві за формою № 5ДР необхідно заповнити відповідні поля електронного документа. При цьому, частина полів електронного документа заповнюється автоматично на підставі реєстраційних та інших даних, наявних у ДПС (з можливістю їх коригування).
Для приєднання до Заяви за формою № 5ДР сканованих копій документів, що посвідчують особу, та інших документів, що підтверджують зміни облікових даних, необхідно у вкладці «Додати копії документів» натиснути «+», вибрати з переліку назву необхідного документа (документ повинен бути у файлі формату pdf/jpg або сфотографовані безпосередньо гаджетом з обмеженням розміру не більше 5МБ) та зберегти документ.
Після успішного збереження електронний документ необхідно підписати та направити до контролюючого органу.
Розділ «Повідомлення» мобільного застосунку «Моя податкова» надає доступ до квитанцій щодо приймання та обробки податкової звітності, інформаційних повідомлень, кореспонденції тощо, надісланої платнику.
Звертаємо увагу, що для зручності платників на офіційній сторінці вебпорталу ДПС України у розділі «Онлайн-навчання» (за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya) розміщені роз’яснювальні текстові, презентаційні та відеоматеріали з питань роботи в Електронному кабінеті та мобільному застосунку «Моя податкова».
За результатами обробки Заяви за формою № 5 ДР у розділі «Вхідні / вихідні документи», у вкладці «Вхідні документи» Електронного кабінету та в розділі «Повідомлення» мобільного застосунку «Моя податкова» фізична особа отримує Квитанцію № 2, в якій зазначається результат обробки Заяви за формою № 5ДР.
У разі відмови у прийнятті Заяви за формою № 5ДР у Квитанції № 2 зазначаються причини такої відмови.