З 1 жовтня набули чинності зміни, якими систематизовано правила для сировинних товарів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/939119.html повідомила.
З 1 жовтня 2025 року набрав чинності Закон України № 4536-IX, яким уточнено порядок застосування терміну «котирувальні ціни» у трансфертному ціноутворенні.
Документ визначає, що цей термін використовується для контролю операцій із сировинними товарами для звітних періодів починаючи з 1 січня 2021 року. Тобто нових правил не запроваджено – йдеться лише про систематизацію вже чинного підходу, запровадженого Законом України № 466-IX.
Законом України № 4536-IX уточнено, що:
- спеціальні правила із застосуванням котирувальних цін для операцій із сировинними товарами діють з 2021 року;
- для періодів до 2021 року – застосовуються загальні положення Податкового кодексу України щодо пріоритетних методів трансфертного ціноутворення та допустимих джерел інформації.
Такі зміни спрямовані на уніфікацію підходів та підвищення передбачуваності у сфері регулювання контрольованих операцій із сировинними товарами.
Нагадуємо:
- у 2020 році було встановлено обов’язкове застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни для операцій із сировинними товарами, а перелік відповідних товарів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1221;
- з 1 січня 2021 року котирувальні ціни стали обов’язковим орієнтиром при аналізі таких операцій;
- до 2021 року діяли загальні правила статті 39 Податкового кодексу, які дозволяли використовувати відкриті джерела даних, зокрема, біржові котирування, цінові індикатори та інформаційно-аналітичних матеріалів тощо для підтвердження ринковості контрольованих операцій.
Довідково.
Закон України від 16 липня 2025 року № 4536-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства».
Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».
Постанова Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1221 «Про затвердження переліку сировинних товарів та визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2016 р. № 616».

Податки в один клік та автоматизація списання боргів: Леся Карнаух розповіла бізнес-асоціаціям про плани ДПС

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Державна податкова служба України спільно із Мінцифри працює над розширенням податкових сервісів для громадян у Дії. Про розвиток послуг говорили на традиційній зустрічі команди ДПС із 55 бізнес-асоціаціями та інститутами громадянського суспільства. Серед тем розмови: тестування нових систем, законодавчі ініціативи і зміни до роботи СМКОР.
«Баланс між контролем і сервісністю ДПС налаштовуємо у діалозі. Почули враження про щойно запущені проєкти і пропозиції до нових ідей. Комунікація – ключ до змін, адже кожна така зустріч дає нові імпульси роботі податкової», – зазначила в. о. Голови ДПС Леся Карнаух. 
Офіси податкових консультантів
Чимало представників спільнот вже протестували 20 офісів у столиці та регіонах. Від старту роботи підприємці та громадяни вже отримали там понад 5,1 тисячі консультацій. ДПС працює  над удосконаленням сервісу: розробляємо дорожні карти для найпоширеніших тем, плануємо зробити онлайн запис.
Дашборд «Моніторинг податкових надходжень»
Розвиваємо аналітичні інструменти. На вебпорталі ДПС запрацював дашборд, який дозволяє відстежувати динаміку податкових платежів, бачити виконання плану, отримувати прозорі дані про бюджет. Зважаючи на кількість пропозицій на зустрічі щодо розширення доступних даних – попит на такий продукт у громадськості чималий.
Податки через ДІЮ
Наша мета – податки в один клік через Дію. І не тільки для ФОПів, а і для громадян. Працюємо із Мінцифри над розширенням податкових сервісів на Єдиному державному вебпорталі електронних послуг.
«Зокрема, хочемо створити нову послугу для громадян про майнові податки. Щоб кожен у Дії міг перевірити свої об’єкти оподаткування (нерухомість, землю, авто), звірити дані, отримати нарахування, дізнатися про борг і, звісно, сплатити податки», – додала очільниця ДПС.
Автоматизація стягнення податкового боргу
Замість паперових платіжних інструкцій – електронні. ДПС розробила і  наразі тестує програмне забезпечення для ефективнішої роботи з податковим боргом. Нова система передбачає удосконалену інформаційну взаємодію між ДПС, Казначейством та надавачами платіжних послуг. Це забезпечить примусове списання коштів з рахунків боржників в електронній формі в автоматичному режимі через систему електронних платежів Нацбанку.
Е – аудит (SAF-Т файл)
Чимало відгуків отримали і щодо активного тестування системи Е-аудит, яку плануємо запустити вже у 2026 році. Наразі платники вже подали 586 стандартних аудиторських файлів SAF-T UA. Вперше такий файл було використано ДПС для цифрового аналізу даних під час перевірки.
Е – акциз
ДПС зі свого боку вжила всіх потрібних заходів. Наразі чекаємо законодавчого рішення щодо старту запуску системи. В роботі два варіанти: паралельне використання паперових та електронних марок і перенесення строків впровадження.
СМКОР
У суботу запрацювали зміни, розроблені ДПС до Постанови № 1165, мета яких – зменшити кількість субʼєктів господарювання, які стикаються з блокуванням накладних. Наразі відсоток блокування стабільний – 0,3 %, за кілька тижнів будемо бачити перші результати нових правил. 
«Традиційна тема, яка піднімається на всіх наших зустрічах, – блокування і ризиковий статус. Рада нарешті чути від асоціацій, що ці питання стали не такими гострими, як раніше. До речі, шукаємо відповідь на один із найчастіших запитів бізнесу в цьому контексті – відкриття даних про ризиковість їхніх контрагентів», – зазначила Леся Карнаух.
Наразі ДПС працює над змінами до Податкового кодексу, щоб нівелювати проблему і не порушити права платників. Вже почули фідбек від учасників зустрічі про готовність долучитися до розробки норм і запобіжників. Напрацьовані пропозиції обов’язково винесуть на обговорення із бізнес-спільнотою.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/939135.html

Офіс податкових консультантів – проактивна підтримка кожного платника Дніпропетровщини

Офіс податкових консультантів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) став інтерактивним майданчиком для проведення чергового засідання регіональної платформи «Діалог влади та бізнесу».
У зустрічі, яка відбулася в офлайн та онлайн форматах, взяли участь перший заступник голови Дніпропетровської облдержадміністрації – начальника обласної військової адміністрації Юрій Яндульський, очільниця податкової служби області Теодозія Чернецька, а також заступниця начальника податкової Дніпропетровщини Наталя Федаш, керівники підрозділів ГУ ДПС та профільного департаменту Дніпропетровської обласної державної адміністрації, представники бізнесу, громадськості та територіальних громад області.
Учасники заходу мали можливість познайомитися з сучасним механізмом послуг, орієнтованим на комунікацію з платниками на принципах рівних можливостей, поваги та інклюзії.
«Дніпропетровщина залишається одним із ключових економічних центрів України. Створення Офісу податкових консультантів – це підтримка бізнесу на рівні держави. Тут створенні всі умови, аби кожен зміг отримати практичну допомогу і продовжив створювати нові робочі місця, наповнювати бюджети усіх рівнів та зміцнювати обороноздатність країни», – зазначив Юрій Яндульський, ознайомившись з роботою Офісу.
Діалог податкової з платниками базується на увазі, повазі, довірі. Це дозволяє кожному отримати максимальну підтримку.
«Реальним механізмом такої допомоги платникам стали Офіси податкових консультантів. Їх відкрито при 20 територіальних органах ДПС України, у тому числі при ГУ ДПС, який знаходиться у м. Дніпро. Тут кожен може безкоштовно отримати фахову допомогу з податкових питань. Послугами Офісу на Дніпропетровщині уже скористались 315 платників», – наголосила очільниця податкової служби Дніпропетровщини.
Теодозія Чернецька повідомила, що впродовж січня – вересня цього року від платників Дніпропетровської області до бюджетів усіх рівнів надійшло понад 84,1 млрд грн, що на 23,3 відсотки більше ніж у відповідному періоді минулого року. Підтримка бізнесу та забезпечення стабільного наповнення бюджетів – у пріоритеті співпраці податкової служби області з платниками.
Під час чергової зустрічі влади з бізнесом та громадськістю провідні фахівці ГУ ДПС традиційно обговорили низку важливих питань, у тому числі законодавчих новацій.
Зокрема, зупинилися на особливостях плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у період воєнного стану. Податківці наголосили, що попри всі виклики Дніпропетровщина займає перше місце в Україні за надходженнями по платі за землю від фізичних осіб. Це результат дієвої спільної роботи з органами місцевого самоврядування.
Також на дискусійному майданчику розглянуто питання податкових перевірок та погашення податкової заборгованості. Так, протягом 9-ти місяців цього року за результатами проведених ГУ ДПС заходів забезпечено надходження в рахунок погашення податкового боргу фізичних осіб у сумі 72,4 млн грн, з яких 60,1 млн грн надійшло до місцевих бюджетів.
Під час спілкування учасники дискусії, у тому числі ті, хто доєднався до діалогу онлайн, отримали фахові відповіді на актуальні питання.
Чергова зустріч продемонструвала готовність податкової служби Дніпропетровщини бути партнером для бізнесу та зміцнювати довіру.

Стрес OFF: практичні інструменти для відновлення під час воєнного стану

Розпізнавати стрес, контролювати комунікацію в умовах стресу, не допускати професійного вигорання, розвивати емоційний інтелект – акумулювати важливі ресурси для підтримки продуктивності та психологічного здоров’я вчилися фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області протягом курсу лекцій-тренінгів.
На заключному занятті консультантка з військової психології, спеціалістка з біосугестивної терапії, старший психолог Центру психологічної підтримки «RAZOM з тобою» у м. Дніпро БФ «RAZOM для України» Наталія Александрова приділила увагу екологічній комунікації. Це саме той механізм, який створює довіру, покращує взаєморозуміння та сприяє продуктивній комунікації.
Під час теоретичної та практичної частин лекції податківці разом з психологинею розбиралися, як контролювати себе і свою поведінку у стресових ситуаціях. А також говорили про важливі інструменти взаємодії: повагу до думки співрозмовника, розуміння та прийняття почуттів іншої людини, точні і зрозумілі висловлення.
Традиційно учасники тренінгу мали можливість пройти тестування та отримати корисні вправи для підтримки ментального здоров’я.
Кожна лекція давала важливі знання, формувала практичні навички, звичку турботи про психологічне здоров’я та вчила шукати приховані джерела сили.
Податківці подякували консультантці за підтримку та можливість отримати професійні рекомендації.

Протягом трьох кварталів поточного року платники Дніпропетровщини сплатили до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів
понад 117,0 млрд гривень

З початку 2025 року збір платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів від платників Дніпропетровщини склав понад 117,0 млрд гривень.
Як повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, до державного бюджету у січні – вересні п. р. надійшло майже 50,1 млрд грн, що на понад 12,3 млрд грн, або на 32,7 відс., більше ніж за підсумками відповідного періоду 2024 року.
До місцевих бюджетів Дніпропетровського регіону протягом дев’яти місяців 2025 року платники спрямували понад 34,0 млрд гривень. Надходження збільшились у порівнянні з минулорічним відповідним періодом на понад 3,5 млрд гривень. Темп росту – 111,7 відсотки.
Державні цільові фонди упродовж січня – вересня отримали від платників області понад 32,9 млрд грн єдиного внеску. Це перевищує минулорічні надходження січня – вересня на понад 6,5 млрд грн, або на 24,7 відсотків.
Дякуємо платникам за роботу і відповідальне ставлення до сплати податків!

Меню Електронного кабінету «Листування з ДПС»:
особливості формування запиту на отримання ІПК

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених Податкового кодексу України (ПКУ) та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом подання звернення на отримання індивідуальної податкової консультації (ІПК) в електронній формі (п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 ПКУ).
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.
Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія.Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.
Меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету дозволяє надіслати звернення на отримання ІПК (далі – звернення) до відповідного органу ДПС. При формуванні звернення в меню «Листування з ДПС» Електронного кабінету здійснюється вибір та заповнення таких реквізитів:
1) код ДПІ – із списку обирається орган ДПС (область та ГУ ДПС області), до якого надсилається звернення;
2) тип – із списку обирається значення «консультація»;
3) тематика – зазначається тематика звернення платника;
4) короткий зміст – зазначається «Про надання індивідуальної податкової консультації»;
5) файл – завантажується скановане звернення у форматі pdf із обмеженням розміру не більше 5 МБ.
Зберегти проєкт звернення можна натиснувши кнопку «Зберегти».
У вкладці «Вихідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» платник має можливість підписати та направити звернення, використовуючи відповідні кнопки «Підписати» та «Відправити».
Протягом одного робочого дня після надсилання електронного звернення до органу ДПС його автора буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації звернення в органі ДПС, до якого дане звернення направлено. Інформацію щодо отримання та реєстрації звернення в органі ДПС користувач може переглянути у вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлений лист (звернення) – у вкладці «Вихідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи».
Додатково повідомляємо, що для інформаційної підтримки та допомоги платникам при користуванні Електронним кабінетом, «відкрита» та «приватна» частини Електронного кабінету містять режим «Допомога», в якому розміщено інструкцію користувача по кожному режиму Електронного кабінету.

Зміна місцезнаходження/місця проживання платника податків:
зняття з обліку/взяття на облік платника у контролюючих органах

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
У разі зміни місцезнаходження/місця проживання платника податків внесення змін до облікових даних здійснюється на підставі:
- відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) про проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження/місця проживання – для платників податків, відомості щодо яких містяться в ЄДР;
- заяв за формами № 1-ОПП, № 5-ОПП та № 1-ОПН – для платників податків, для яких законом установлені особливості державної реєстрації та відомості щодо яких не містяться в ЄДР.
Взяття на облік за основним місцем обліку здійснюється у терміни, визначені розд. X Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300) (із змінами), а саме:
- у разі зміни контролюючого органу – протягом місяця;
- у разі зміни ДПІ обслуговування без зміни контролюючого органу – у день внесення даних про такі зміни до Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб.
Якщо внаслідок зміни місцезнаходження/місця проживання суб’єктів господарювання змінюється код території територіальної громади згідно з КАТОТТГ, у т. ч. якщо така зміна відбулася декілька разів протягом року, платник податків обліковується з ознакою сплати податків і зборів:
- за попереднім місцезнаходженням (відповідно до першої адреси платника, за якою платник перебував на обліку на початок звітного року) – до закінчення поточного бюджетного періоду;
- за новим місцезнаходженням платника податків (відповідно до останньої адреси платника, яка була змінена у звітному році) – з наступного бюджетного періоду.

До уваги неприбуткових організацій,
які отримують гуманітарну допомогу!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Облік і контроль за отриманням та цільовим використанням гуманітарної допомоги регулюються ст. 11 Закону України від 22 жовтня 1999 року № 1192-XIV «Про гуманітарну допомогу» (далі – Закон № 1192).
До спеціально уповноважених державних органів із питань гуманітарної допомоги згідно зі ст. 4 Закону № 1192 належить, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення.
Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема, у сфері соціального захисту населення (абзац перший п. 1 Положення про Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2025 року № 904 «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади»).
Тож питання порядку визнання допомоги гуманітарною та проведення операцій із нею належать до компетенції Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України.
Для цілей оподаткування згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.
Відповідно до частини першої ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 996) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
Згідно зі ст. 1 Закону № 996 первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію.
Первинні документи повинні мати обов’язкові реквізити, визначені частиною другою ст. 9 Закону № 996.
Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону № 996).
Зокрема, з питань, пов’язаних з порядком списання підприємствами (організаціями) знищеного або зіпсованого майна у зв’язку із російською збройною агресією проти України, Міністерством фінансів України надано роз’яснення листом від 10.10.2022 № 41010-06-62/23254, який розміщено на сайті ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/629143.html.
Як зазначено у роз’ясненні, для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов’язані проводити інвентаризацію активів і зобов’язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка (частина перша ст. 10 Закону № 996).
Згідно з Порядком подання фінансової звітності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419 (далі – Порядок № 419), та Положенням про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879 (далі – Положення № 879), проведення інвентаризації обов’язкове у разі, зокрема, встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів); техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха (на день після закінчення явищ) в обсязі, визначеному керівником підприємства.
Як встановлено п. 4 розділу IV Положення № 879 виявлені при інвентаризації розбіжності між фактичною наявністю активів і зобов’язань і даними бухгалтерського обліку регулюються підприємствами в такому порядку, зокрема:
нестача запасів у межах установлених норм природного убутку, виявлена під час інвентаризації, списується за розпорядженням керівника підприємства на витрати;
нестача цінностей понад норми природного убутку, а також втрати від псування цінностей списуються з балансу та відносяться на рахунок винних осіб у розмірі, визначеному відповідно до законодавства, у разі якщо винні особи не встановлені, вони зараховуються на позабалансовий рахунок до моменту встановлення винних осіб або закриття справи згідно із законодавством.
Слід зазначити, що Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 326 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2022 року № 951).
Порядок виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії російської федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 року № 473 (із змінами).
Частиною другою ст. 14 прим. 1 Закону України від 02 грудня 1997 року № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 671/97-ВР) визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.
Згідно з частиною першою ст. 14 прим. 1 Закону № 671/97-ВР Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб’єкта господарської діяльності за собівартістю.
Зважаючи на зазначене, в загальному порядку відображення у бухгалтерському обліку неприбуткової організації втрат від псування або знищення майна (у тому числі у вигляді гуманітарної допомоги), що перебуває на балансі такої організації, повинно здійснюватися на підставі відповідних первинних документів, за умови проведення обов’язкової інвентаризації, та інших підтверджуючих документів, у тому числі за наявності сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).
При цьому питання визначення необхідного переліку документів, що підтверджують факт втрати (знищення) майна у вигляді гуманітарної допомоги належать до компетенції Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України та Міністерства фінансів України.

Терміни повернення невитрачених коштів електронних грошей,
виданих на відрядження

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Порядок оподаткування суми надміру витрачених коштів/електронних грошей, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, не повернутої у встановлений строк визначено п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до п.п. 170.9.3 якого документальне підтвердження суми фактичних витрат на відрядження або виконання окремих цивільно-правових дій шляхом надання підтвердних документів, що засвідчують суму таких витрат, у разі здійснення безготівкових розрахунків з використанням платіжних інструментів, включаючи корпоративні (бізнесові) платіжні інструменти або особисті платіжні інструменти, чи їх реквізити, та повернення особі, яка видала кошти / електронні гроші під звіт, суми надміру витрачених коштів / електронних грошей, розмір яких розрахований згідно з п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ, здійснюється платником податку до закінчення місяця, наступного за місяцем, у якому платник податку:
а) завершує таке відрядження;
б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, яка видала кошти / електронні гроші під звіт.
Основним документом, який регулює відрядження працівників органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів, є Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 № 59 (із змінами) (далі – Інструкція № 59). При цьому інші підприємства та організації також можуть використовувати Інструкцію № 59 як допоміжний (довідковий) документ.
Відповідно до абзацу першого п. 11 розд. ІІ Інструкції № 59 відряджений працівник перед від’їздом у відрядження забезпечується авансом у межах суми, визначеної на оплату проїзду, найм житлового приміщення і добові витрати.
Після повернення з відрядження працівник зобов’язаний до закінчення п’ятого банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної роботи, подати звіт про використання коштів, виданих на відрядження. Сума надміру витрачених коштів (залишку коштів понад суму, витрачену згідно із звітом про використання коштів, виданих на відрядження) підлягає поверненню працівником на відповідний рахунок підприємства, що їх надало, у встановленому законодавством порядку, а у разі отримання авансу готівкою сума надміру витрачених коштів підлягає поверненню працівником до каси відповідного державного органу, військового формування, відповідної установи чи організації.
У разі якщо відряджений працівник отримав аванс на службове відрядження готівкою, він подає звіт про використання коштів, виданих на відрядження, і повертає суму надміру витрачених коштів до закінчення третього банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної роботи (абзац другий п. 11 розд. ІІ Інструкції № 59).
Водночас слід зазначити, що надміру витраченими у відрядженні коштами є кошти, отримані працівником на відрядження чи під звіт, не повернені в установлений строк.
Враховуючи викладене, працівники органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів невикористані кошти у відрядженні мають повернути у строки визначені Інструкцією № 59, а інші суб’єкти господарювання ( у тому числі фізичні особи - підприємці) у строки визначені ПКУ.

Офіс податкових консультантів: формат роботи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 08.09.2025 на Дніпропетровщині запрацював Офіс податкових консультантів (Офіс).
Звернувшись до Офісу, платники мають можливість отримати змістовну консультацію з податкових питань та питань законодавства, контроль за яким здійснюють податкові органи.
Формат роботи Офісу:
- персоналізовані консультації (не просто відповіді на питання, а стратегічний підхід);
- аналіз документів і фінансових операцій для виявлення ризиків до того, як виникнуть проблеми;
- індивідуальні зустрічі для зручності платників;
- орієнтація на бізнес, ФОПів, громадян, які хочуть вдосконалити податкові процеси, уникнути штрафів, своєчасно сплачувати податки, збори та платежі.

Довідково: Офіс працює за адресою: м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, 25 (перший поверх).

Чи має право суб’єкт господарювання, який взятий на облік в контролюючому органі, сплачувати податки з розрахункових рахунків, відкритих за кордоном?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до частини четвертої ст. 45 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI (із змінами та доповненнями) податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном).
Відповідно до п. 35.1 ст. 35 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України, крім випадків, передбачених ПКУ або законами з питань митної справи.
Згідно з п. 3 розд. ІІ Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 22.06.2012 № 758, зокрема, Казначейство для відображення в обліку виконання державного бюджету гривневого еквіваленту надходжень іноземної валюти, що зараховуються на валютні рахунки Казначейства, відкриті в уповноважених банках, та які отримують бюджетні установи України, що функціонують за кордоном, відкриває бюджетні рахунки за відповідними кодами бюджетної класифікації.
Головні управління Казначейства для відображення в обліку виконання місцевих бюджетів гривневого еквівалента надходжень іноземної валюти, що зараховуються на валютні рахунки місцевих фінансових органів, відкриті в уповноважених банках, відкривають бюджетні рахунки за відповідними кодами бюджетної класифікації.
Таким чином, суб’єкт господарювання (у т. ч. нерезидент), який взятий на облік в контролюючому органі, може сплачувати податки з рахунків, відкритих за кордоном.

З 16 вересня – зміни
до податкової декларації з податку на прибуток підприємств

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що Міністерством фінансів України наказом від 25.07.2025 № 371 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 14.08.2025 за № 1205/44611) (далі – Наказ № 371) затверджено зміни до форми податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація).
Зміни внесено з метою приведення Декларації у відповідність до вимог Закону України від 25 лютого 2025 року № 4254-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання благодійництва у період воєнного стану», який вніс зміни до положень Податкового кодексу України.
Відповідно до Наказу № 371 Декларація доповнюється новим додатком БД для уніфікованого відображення операцій з благодійною допомогою.
Наказ № 371 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 16.09.2025 № 72.

Порядок заповнення таблиці 1 додатка 2 (Д2) до податкової декларації з ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
У таблиці 1 додатка 2 здійснюється розшифровка від’ємного значення, зазначеного у рядках 19, 20.1, 20.2 та 21 податкової декларації з ПДВ (далі – декларація), а також розрахунок суми бюджетного відшкодування ПДВ.
Графи 2 – 3 «Звітний (податковий) період, у якому виникло від’ємне значення» заповнюються у хронологічному порядку виникнення сум від’ємного значення, починаючи зі звітного (податкового) періоду, який є найбільш давнім до дати подання декларації (найдавніший звітний (податковий) період – рядок 1), та закінчуючи найближчим звітним (податковим) періодом. Формат показника графи 2 ціле число від 1 до 12. Формат показника графи 3 – чотири цифри року (наприклад, 2024 тощо).
Значення графи 4 «Постачальник (індивідуальний податковий номер або умовний індивідуальний податковий номер)» зазначається відповідно до причини формування від’ємного значення. У разі:
придбання (виготовлення, будівництва, спорудження, створення) товарів / послуг та необоротних активів на митній території України індивідуальний податковий номер (далі – ІПН) постачальника має відповідати даним реєстру платників ПДВ;
ввезення товарів на митну територію України ‒ зазначається власний ІПН;
отримання від нерезидента послуг, місце постачання яких визначено на митній території України ‒ зазначається умовний ІПН «500000000000»;
коригування податкових зобов’язань на підставі п.п. «в» п.п. 97.4 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755- VI (далі – ПКУ) ‒ зазначається умовний ІПН «300000000000»;
залишку суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ станом на 01 липня 2015 року, на яку відповідно до п.п. 3 п. 34 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ було збільшено значення реєстраційної суми, визначеної п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 розд. V ПКУ, та на яку було збільшено суму від’ємного значення, сформовану за результатами звітного (податкового) періоду за липень 2015 року / III квартал 2015 року ‒ зазначається умовний ІПН «900000000000» (при цьому у графі 2 зазначається «07», в графі 3 ‒ «2015», графи 5, 7 не заповнюються).
У разі формування від’ємного значення за рахунок коригування (зменшення) податкових зобов’язань попередніх періодів, за умови сплати суми податкових зобов’язань з ПДВ за такою операцією в повному обсязі до Державного бюджету України, у графі 4 зазначається власний ІПН.
У графі 5 «Від’ємне значення (рядок 19 декларації): період складання податкової накладної, розрахунку коригування кількісних і вартісних показників, іншого документа» заповнюється у форматі одна – дві цифри місяця (наприклад, 1, 7, 10, 12 тощо) та чотири цифри року (наприклад, 2024 тощо).
У графі 6 «Від’ємне значення (рядок 19 декларації): сума» у розрізі постачальників зазначається сума від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду.
У графі 7 «Від’ємне значення (рядок 19 декларації), у тому числі: ознака від’ємного значення (графа 6), отриманого правонаступником від реорганізованого платника податку» у разі наявності такої ознаки проставляється позначка «+».
У графі 8 «Від’ємне значення (рядок 19 декларації), у тому числі: сума, яка зараховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ (рядок 20.1 декларації)» у розрізі постачальників зазначається сума від’ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ на момент подання податкової декларації, яка зараховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) станом на 01 число звітного (поточного) місяця.
У графі 9 «Від’ємне значення (рядок 19 декларації), у тому числі: сума задекларована до бюджетного відшкодування у декларації за поточний звітний (податковий) період, фактично сплачена отримувачем товарів / послуг у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів / послуг або до Державного бюджету України» платник податку здійснює розрахунок суми бюджетного відшкодування.
У графі 10 «Від’ємне значення (рядок 19 декларації), у тому числі: сума, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» зазначається залишок суми від’ємного значення, який переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду.

До уваги платників рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 254.5.3 п. 254.5 ст. 254 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ) платники рентної плати, яким надано право користуватися радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України на підставі ліцензії на користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України, сплачують рентну плату починаючи з дати видачі ліцензії.
У разі продовження строку дії ліцензії на користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України рентна плата сплачується з початку строку дії продовженої ліцензії.
Інші платники рентної плати сплачують рентну плату починаючи з дати внесення присвоєння радіочастоти до реєстру присвоєнь радіочастот загальних користувачів із статусом «задіяне». Сплата рентної плати здійснюється платниками рентної плати з дати отримання першого присвоєння радіочастоти для радіообладнання в даній смузі радіочастот у відповідному регіоні незалежно від загальної кількості присвоєнь, здійснених платнику рентної плати в такій смузі радіочастот у певному регіоні, крім випадків, коли наступні присвоєння радіочастоти здійснені для радіообладнання, потужність якого передбачає застосування іншої, ніж для попередніх присвоєнь, ставки рентної плати.
Базовий податковий (звітний) період, зокрема, для рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України дорівнює календарному місяцю (п. 257.1 ст. 257 ПКУ).
Слід зазначити, що Законом України від 16 грудня 2020 року № 1089-IX «Про електронні комунікації» (далі – Закон № 1089), який набрав чинності 01.01.2022, визнано втрату чинності Законом України від 01 червня 2000 року № 1770-III «Про радіочастотний ресурс України», відповідно до якого було передбачено видачу ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України (далі – Ліцензія) та порядок отримання дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв (далі – Дозвіл).
Відповідно до абзаців першого – третього п. 4 розд. XIX «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1089 Ліцензії, що на день набрання чинності Законом № 1089 та умови таких ліцензій є чинними, продовжують діяти до дати переоформлення такої ліцензії відповідно до плану розподілу та користування радіочастотним спектром в Україні, у тому числі за необхідності здійснюється продовження строку дії таких ліцензій.
Ліцензіати мають право безоплатно переоформити Ліцензії на ліцензії на користування радіочастотним спектром протягом року з дня набрання чинності планом розподілу та користування радіочастотним спектром в Україні, якщо інше не передбачено цим планом.
Непереоформлена у встановленому порядку Ліцензія втрачає чинність.
Дозволи, видані до дня набрання чинності Законом № 1089, та умови цих дозволів набувають статусу присвоєння радіочастот. Продовження строку дії таких присвоєнь радіочастот здійснюється відповідно до Закону № 1089 (абзац перший п. 5 розд. XIX «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1089).
Водночас, п.п. 5 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18 березня 2022 року № 314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану» (в редакції, яка діяла до 18.03.2025) (далі – Постанова № 314) було визначено, зокрема, що строки дії діючих строкових ліцензій та документів дозвільного характеру автоматично продовжуються на період воєнного стану та три місяці з дня його припинення чи скасування.
Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 14 березня 2025 року № 288 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 18 березня 2022 року № 314» виключено, зокрема, п.п. 5 п. 1 Постанови № 314.
Тобто, з 18.03.2025 механізм автоматичного продовження дії строкових ліцензій та документів дозвільного характеру скасовано. Починаючи з 18.03.2025 Ліцензія або Дозвіл, строк дії яких закінчився, не вважаються автоматично продовженими і їх необхідно переоформи у порядку встановленому чинним законодавством України, Форма податкової декларації з рентної плати (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719, який наразі проходить процедуру приведення у відповідність до норм Закону України від 21.05.2024 № 3721-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України «Про електронні комунікації» щодо рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України».
Невід’ємною частиною Декларації є додатки. Зокрема, розрахунок з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України здійснюється у додатку 4 прим. 1 до Декларації (далі – Додаток).
Якщо в період воєнного стану закінчився термін дії Ліцензії або Дозволу, то суб’єкт господарювання, який продовжував здійснювати користування радіочастотним ресурсом України, за такі податкові (звітні) періоди (включаючи звітний період – лютий 2025 року) у колонці 4.4 «Строк дії» Додатка до Декларації зазначає дату останнього дня звітного місяця за який подається Декларація (у такому форматі: дд.мм.рррр, де: дд – число місяця, мм – місяць, рррр – рік), а за податковий (звітний) період березень 2025 року – 17.03.2025, оскільки термін дії дозвільного документа продовжувався до 18.03.2025 на період воєнного стану. В подальшому колонка 4.4 «Строк дії» Додатка до Декларації заповнюється на підставі отриманого дозвільного документ на користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України.

Фізична особа отримала дохід, а податкову декларацію
про майновий стан і доходи не подала: нарахування ПДФО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, визначено: податкова декларація – це документ, що подається платником податків контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов’язання у тому числі податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору.
Форма податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №  859 (із змінами).
Відповідно до п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПКУ платник податків зобов’язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент ( п. 162.1 ст. 162 ПКУ).
Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.
Відповідно до п.п. 20.1.1 п. 20.1 ст. 20 ПКУ контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, мають право запрошувати платників податків, зборів, платежів або їхніх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків, зборів, платежів, дотримання вимог законодавства з інших питань, у тому числі законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому ст. 42 ПКУ, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків).
Платники податку зобов’язані на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у Декларації з цього податку (п. 176.1 ст. 176 ПКУ).
Якщо платником податків не подано в установлений законом строк Декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом, контролюючий орган у відповідності до п.п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 ПКУ має право проводити документальні позапланові перевірки.
Згідно з п.п. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 ПКУ контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, якщо, зокрема, платник податків не подає в установлені строки Декларацію.
За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності, зокрема, фінансова адміністративна (п. 111.1 ст. 111 ПКУ).
Відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПКУ вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПКУ (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв’язку із використанням права на податкову знижку), – тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відс. суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з п. 123.2 ст. 123 ПКУ діяння, передбачені п. 123.1 ст. 123 ПКУ, вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. від суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи.
Діяння, передбачені п. 123.2 ст. 123 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи (п. 123.3 ст. 123 ПКУ).
Водночас, згідно частиною першою ст. 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х (далі – КУпАП) неподання або несвоєчасне подання громадянами Декларацій чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою ст. 164 прим. 1 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ця відповідальність не розповсюджується на випадки добровільного подання Декларації (в тому числі при реалізації права на податкову знижку).
Таким чином, у разі неподання платником податків в установлений термін Декларації (якщо таке подання є обов’язковим), контролюючий орган на підставі наявної податкової інформації за результатами документальної позапланової перевірки має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податку.