Леся Карнаух: За 10 місяців року до бюджету надійшло понад 1 трлн грн податків та зборів, які контролює ДПС
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
За 10 місяців 2025 року до загального фонду держбюджету надійшло 1,026 трлн грн податків та зборів, які контролюються ДПС.
Це + 195,2 млрд грн до показника минулого року. Виконання плану – 107,7 %. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила в. о. Голови ДПС Леся Карнаух.
«Щоденні атаки ворога та руйнування бази оподаткування значно впливають на наповнення бюджету. Ми спільно докладаємо максимальних зусиль, щоб забезпечити фінансову стабільність держави. Бізнесу вкрай важко. Вкрай важко створювати додану вартість та платити ПДВ, виготовляти підакцизну продукцію, забезпечувати прибутковість, відповідно виконувати свої податкові зобовʼязання. І я вдячна кожному платнику, які попри виклики, продовжують працювати та сплачувати податки», – додала Леся Карнаух.
План жовтня виконано на 102,2 %. До бюджету надійшло 76,3 млрд грн.
Надходження податків та зборів, які контролює ДПС:
- ПДФО – 32,1 млрд грн;
- податок на прибуток підприємств – 4,6 млрд грн;
- ПДВ з урахуванням відшкодування – 24,2 млрд грн;
- акцизний податок – 10,8 млрд грн;
- рента – 3,6 млрд грн;
- інші надходження – 1,0 млрд грн.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/948799.html
Міжнародне оподаткування: надходження за результатами самостійного коригування податкових зобов’язань зросли на понад 40%
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/948688.html повідомила.
За дев’ять місяців 2025 року надходження за результатами самостійного коригування податкових зобов’язань за напрямами міжнародного оподаткування, трансфертного ціноутворення та контрольованих іноземних компаній зросли на понад 40 %.
Платники провели самостійне коригування об’єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств на суму близько 5 млрд грн, що на рівні минулого року. При цьому сума сплаченого з нього податку зросла на 20 % – з 0,5 млрд грн у 2024 році до 0,6 млрд грн у 2025 році. За наслідками контрольно-перевірочних заходів до бюджету надійшло 84,9 млн гривень.
Майже вдвічі зріс обсяг самостійного коригування податку з доходів нерезидентів з джерелом походження з України – з 69,5 млн грн до 154,9 млн грн. За результатами контрольно-перевірочних заходів до бюджету
сплачено 466,5 млн гривень.
Контролюючі особи КІК у звітному періоді самостійно відкоригували та сплатили до бюджету 70 млн грн, що в 15 разів більше, ніж у 2024 році (4,6 млн грн).
Вагомим чинником підвищення ефективності роботи став активний обмін податковою інформацією з іноземними компетентними органами. Налагоджена співпраця – оперативне листування, звірки та онлайн-зустрічі – дозволила суттєво скоротити терміни отримання інформації та підвищити її якість.
Завдяки цьому вдалося виявити ризики зловживання умовами міжнародних договорів, завищення рентабельності нерезидентів і заниження об’єкта оподаткування на мільярди гривень. Отримані відповіді на 90 % міжнародних запитів стали підґрунтям для глибокого аналізу та формування доказової бази у складних податкових справах.
Системна аналітична робота, міжвідомча взаємодія та галузевий підхід забезпечують не лише фінансові результати, а й формують нові стандарти прозорості бізнес-процесів.
Міжнародне оподаткування в Україні стає інструментом партнерства, довіри та спільної відповідальності між державою та бізнесом, відображаючи прагнення країни діяти за найкращими глобальними практиками.
Виклики та можливості навчання податківців під час війни:
делегація ДПС поділилась досвідом на форумі ІОТА
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє
Формування компетенцій майбутнього, використання штучного інтелекту у навчальних системах та створення внутрішніх спільнот для розвитку працівників – такі питання розглянули учасники форуму ІОТА на тему «Перспективне навчання та розвиток (L&D) для інноваційного та гнучкого адміністрування».
Захід, який відбувся у місті Підгориця (Чорногорія), став платформою для обміну досвідом між представниками податкових адміністрацій країн Європи щодо сучасних підходів до управління персоналом.
Україну на форумі представила делегація Державної податкової служби, яка презентувала доповідь на тему: «Виклики та можливості внутрішнього навчання державних службовців Державної податкової служби України у період воєнного стану».
Представники ДПС поділились власним досвідом: як період воєнного стану став серйозним випробуванням для державних органів, але водночас і потужним стимулом до розвитку та навчання персоналу. Внутрішнє навчання набуло особливого значення, адже саме воно забезпечує стабільність, ефективність та згуртованість команди навіть у надзвичайно складних умовах.
Під час заходу українська делегація взяла участь у пленарних засіданнях та групових дискусіях, присвячених сучасним методам навчання і розвитку персоналу, створенню внутрішніх систем підготовки тренерів, а також ознайомилась із практиками використання інструментів штучного інтелекту в роботі податкових органів різних країн.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/948795.html
Створюємо простір довіри: комунікації у зручних форматах – ефективна форма взаємодії податківців Дніпропетровщини з платниками
Національна стратегія доходів до 2030 року (НСД) спрямована, перш за все, на підвищення внутрішніх доходів держави, що досягається у більшій мірі завдяки стабільним податковим надходженням. Адже сьогодні це необхідно для забезпечення потреб фінансування важливих витрат воєнного часу.
Робота податкової служби Дніпропетровщини з платниками системна і здійснюється на постійній основі. Під час проведення семінарів, зустрічей та засідань «круглих столів» податківці консультують, роз’яснюють, надають адміністративні послуги та практичну допомогу з питань законодавства.
На минулому тижні для суб’єктів господарювання м. Дніпро, м. Самар, м. Верхньодніпровськ, сел. Васильківка проведено засідання «круглих столів». Під час спілкування платників детально ознайомили з діяльністю Офісу податкових консультантів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС). Податківці розповіли про його формат і принципи роботи, а також про напрямки надання практичної допомоги. Акцентовано, що ця ініціатива ДПС сьогодні відповідає потребам бізнесу.
Крім того, в ході комунікації розглянуті питання сплати єдиного внеску, застосування електронних сервісів ДПС, листування з контролюючими органами в електронній формі, звільнення від податкових зобов'язань ФОПів, які мобілізовані або підписали контракт на проходження військової служби, тощо.
На семінарі, який організовано для платників м. Дніпро основна тема – право на отримання податкової знижки. Платникам розповіли про витрати, за якими можна отримати податкову знижку; умови та обмеження її отримання; які відомості має містити довідка про доходи фізичної особи, що надається податковим агентом для заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи для реалізації права на застосування податкової знижки. Платникам наголосили, що право на нарахування податкової знижки не переноситься на наступні роки, якщо платник не скористався таким правом за наслідками минулого року.
Також на семінарі фахівці обласної податкової служби поінформували представників бізнесу про реформування податкової системи та удосконалення процедур податкового адміністрування.
Молодь, як майбутнє нашої країни, має бути обізнаною в питаннях податкової сфери. Адже обізнана і активна молодь – запорука розвитку держави.
Податківці провели зустрічі зі студентами Відокремленого структурного підрозділу «Дніпровський фаховий коледж інженерії та педагогіки Українського державного університету науки і технології» та з учнями: Дніпровської гімназії № 20, Дніпровського ліцею № 28, Дніпровської гімназії № 29; спеціалізованої школи № 44 природничо-медичного профілю; Павлоградської гімназії № 19.
У ході спілкування молодому поколінню розповіли про основні інформаційні джерела ГУ ДПС, про можливості сервісу «Електронний кабінет» та мобільного додатку «Моя податкова», про сутність та елементи податків, їх значення і роль у суспільстві та розглянули види податків і аспекти оподаткування в Україні.
Особливу увагу приділили праву на податкову знижку за навчання. Акцентували, що таке право мають громадяни, які у минулому році сплачували кошти вітчизняним закладам освіти за навчання на контрактній основі.
Безбар’єрність охоплює всі сфери життя та сприяє інклюзії і боротьбі зі стереотипами. Отже, податкова служба також змінюється для того, щоб кожен відчував себе у навколишньому середовищі комфортно: адміністративні послуги платникам надаються у зручний спосіб.
Зокрема, від фахівців ГУ ДПС сервісне обслуговування громадяни можуть отримати під час відвідування Центрів надання адміністративних послуг (ЦНАПів).
Так, працівниками Покровського сектору обслуговування платників Синельниківської ДПІ ГУ ДПС, у межах регламенту роботи мобільного ЦОПу, здійснено виїзд до ЦНАПу виконавчого комітету Васильківської селищної ради; фахівці Верхньодніпровського сектору обслуговування платників Кам’янської ДПІ ГУ ДПС відвідали ЦНАП виконавчого комітету Верхівцевської міської ради та провели чергування у ЦНАПі виконавчого комітету Криничанської селищної ради; податківці Жовтоводського сектору обслуговування платників Кам’янської ДПІ ГУ ДПС надавали послуги у ЦНАПі Лихівської територіальної громади.
Найзатребуваніші послуги, за якими звернулись відвідувачі ЦНАПів до податківців:
- внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (ДРФО) (форма № 5ДР);
- подання заяв щодо отримання відомостей з ДРФО про джерела/суми нарахованого доходу (форма № 10ДР);
- надання практичної допомоги щодо: подання податкової декларації про майновий стан і доходи (податкова знижка за навчання) в Електронному кабінеті; оформлення заяв щодо податку на нерухоме майно, земельного податку, МПЗ; подання заяв про бажання отримувати документи в електронному вигляді через Електронний кабінет;
- надання усних консультацій з питань адміністрування земельного податку, МПЗ та податку на нерухоме майно тощо.
Сьогодні системна інформаційно-роз’яснювальна робота податкової служби у напрямку забезпечення платників оптимальною базою податкових знань – це надійне підґрунтя діяльності суб’єктів господарювання без помилок і порушень законодавства. Результатом такої взаємодії є стабільне наповнення бюджетів.
Джерела погашення податкового боргу платника податків
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених ПКУ, а також іншими законодавчими актами.
Пунктом 87.3 ст. 87 ПКУ визначено перелік майна та коштів, які не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків.
У разі якщо здійснення заходів щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, не привело до повного погашення суми податкового боргу або у разі недостатності у платника коштів для погашення податкового боргу, контролюючий орган визначає дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав, джерелом погашення податкового боргу такого платника податків (абзац перший п. 87.5 ст. 87 ПКУ).
Відповідно до п. 87.6 ст. 87 ПКУ у разі відсутності у платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом юридичної особи, майна, достатнього для погашення його грошового зобов’язання або податкового боргу, джерелом погашення грошового зобов’язання або податкового боргу такого платника податків є майно такої юридичної особи, на яке може бути звернено стягнення згідно з ПКУ.
До уваги платників ПДВ!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Якщо електронні послуги надаються нерезидентом (компанією Google) резиденту (юридичній особі) – платнику ПДВ, то за такою операцією резидент (юридична особа) як отримувач послуг від нерезидента зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ та скласти податкову накладну за правилом «першої події» на дату, яка визначається згідно з п. 187.8 ст. 187 Податкового кодексу України.
При цьому, якщо за такою операцією «першою подією» є отримання авансу як оплати за електронні послуги, то нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ та скласти податкову накладну необхідно на дату списання коштів з рахунку резидента (юридичної особи) – платника ПДВ в банку/небанківському надавачу платіжних послуг в оплату таких електронних послуг.
Чи підлягають оподаткування ПДФО та військовим збором кошти, отримані у вигляді благодійних внесків, які надходять на рахунок ФОПа – платника єдиного податку?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені гл. 1 розд. XIV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акту приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).
Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 розд. І ПКУ господарська діяльність – це діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Водночас відповідно до інформації з відкритих джерел «Донат» – це благодійний внесок, дар, пожертва особи на певну потребу.
Таким чином, оскільки дохід у вигляді «Донатів», який буде надходити на розрахунковий рахунок фізичної особи – підприємця, не пов’язаний з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг таким підприємцем на користь платників податків, тобто у розумінні ПКУ не може вважатися господарською діяльністю, то такий дохід не включається до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку, але оподатковується за загальними правилами, встановленими розділом IV ПКУ для платників податку – фізичних осіб.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розд. IV ПКУ, згідно з п. 163.1 ст. 163 розд. ІV ПКУ якого передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є, зокрема:
загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ);
іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (п.п. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 ПКУ).
Перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків, визначено ст. 165 ПКУ.
Крім того, звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розд. IV ПКУ та підрозд. 1 розд. XX ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, пп. 3 і 4 п. 170.13 прим. 1 ст. 170 ПКУ та п. 14 підрозд. 1 розд. XX ПКУ.
Разом з тим до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема інші доходи, крім зазначених у ст. 165 розд. ІV ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Особливості оподаткування іноземних доходів визначено п. 170.11 ст. 170 ПКУ.
Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ).
Також вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).
Ставка військового збору для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, становить 5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).
Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету визначено ст. 168 ПКУ та п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ.
Визначення розміру середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої СГ, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями за певних умов
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до частини тринадцятої ст. 42 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) розмір середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі пальним, має становити не менше 2 розмірів мінімальної заробітної плати (далі – МЗП), встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Розмір середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі пальним та всі місця роздрібної торгівлі (місця роздрібної торгівлі пальним) якого розташовані за межами населених пунктів - адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя на відстані від 50 кілометрів та які мають торговельні зали площею до 500 метрів квадратних, має становити не менше 1,5 розміру МЗП встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Розрахунок розміру середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, здійснюється відповідно до даних податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, шляхом ділення сумарно нарахованої заробітної плати, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів платника податків, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, яка виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України, на кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату (крім осіб, яким у звітному періоді нараховано грошове забезпечення).
При визначенні показників, зазначених абзацом третім частини тринадцятої ст. 42 Закон № 3817 застосовуються показники, які відображені у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), заповнені відповідно до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку (далі – Порядок), затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.01.2015 за № 111/26556, а саме:
сума нарахованої заробітної плати – рядок 1.1 розд. І Розрахунку;
сума оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів платника податків – рядок 1.3 розд. І Розрахунку;
сума допомоги по тимчасовій непрацездатності, яка виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України – рядок 1.4 розд. І Розрахунку;
кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату (крім осіб, яким у звітному періоді нараховано грошове забезпечення) – рядок 103 Розрахунку.
Тобто, для розрахунку розміру середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, сума показників рядків 1.1, 1.3, 1.4 розд. І Розрахунку ділиться кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату (крім осіб, яким у звітному періоді нараховано грошове забезпечення) – рядок 103 Розрахунку.
Законом № 3817 не визначено особливостей розрахунку розміру середньої місячної заробітної плати окремим працівникам, які, зокрема перебували у відпустці без збереження заробітної плати, працювали за сумісництвом чи на умовах неповного робочого дня.
Таким чином, при визначенні розміру середньої щомісячної заробітної плати суб’єктами господарювання, які отримали ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами для електронних сигарет або пальним, застосовується загальний порядок заповнення Розрахунку, визначений Порядком, тому працівники, які перебували у відпустці без збереження заробітної плати, працювали за сумісництвом чи на умовах неповного робочого часу враховуються у загальному розрахунку середньої заробітної плати на загальних підставах.
Управління ризиками: контроль без тиску
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
У податковій системі України тривають зміни. Запровадження експериментального проєкту з управління податковими ризиками (на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854) – це новий підхід до взаємодії держави і бізнесу.
Український бізнес живе в умовах постійної турбулентності – економічної, регуляторної, а часто й безпекової. У такі часи прозорість і прогнозованість у сфері податків стають не просто технічними питаннями, а й фактором довіри між державою і підприємцем. Саме довіра лежить в основі комплаєнс – підходу: податкова служба прагне бачити в платнику не об’єкт контролю, а партнера у наповненні бюджету.
Система управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) – це комплекс інформаційно-аналітичних рішень, що дозволяє виявляти ризики недотримання податкового законодавства на ранніх етапах. Кожен ризик оцінюється автоматично, без втручання людини, що дозволяє уніфікувати підхід і усунути суб’єктивність. Уся аналітика спирається на норми Податкового кодексу України.
Проєкт триватиме два роки і є базою для побудови постійно діючої системи комплаєнс – контролю. Його успішна реалізація дозволить не лише підвищити ефективність адміністрування, а й поступово змінити суспільну культуру сплати податків – від примусу до усвідомленої участі у розвитку держави.
Звільнення від сплати земельного податку: фізична особа подає документ,
що посвідчує право застосування пільги
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, якщо фізична особа є власником однієї земельної ділянки або декількох ділянок з різними видами використання та має право на пільгу по земельному податку, то для отримання пільги їй необхідно звернутися (з урахуванням терміну давності) до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації або за місцем знаходження земельних ділянок із документом, що посвідчує право на пільгу.
Якщо фізична особа має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), то така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги разом із документом, що посвідчує право на пільгу.
Також, якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності.
Водночас зазначаємо, що від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи фізичні особи (у тому числі і ті, що не відносяться до пільгової категорії) – власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду, користування на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) платнику єдиного податку четвертої групи.
Подавати заяви фізичні особи можуть письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку, скориставшись Електронним кабінетом, а також через мобільний застосунок «Моя податкова», створеного на цифрових платформах iOS та Android.
Документом, що посвідчує право на пільгу, є, зокрема, але не виключно, посвідчення особи з інвалідністю першої або другої групи, пенсійне посвідчення (за віком), посвідчення батьків багатодітної сім’ї, посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» (1 – 3 категорія); посвідчення особи, на яку поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; договір оренди землі, користування на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису), укладений з платником єдиного податку четвертої групи, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.
Про внесення змін про показник загального обсягу пального
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо, чи змінюється в СЕАРП та СЕ показник загального обсягу пального, ввезеного на митну територію України, відображений на підставі тимчасової (попередньої, періодичної) митної декларації, після оформлення додаткової митної декларації, якою змінено код товарної підкатегорії пального згідно з УКТ ЗЕД, та чи потрібно в зв’язку з цим виправляти код УКТ ЗЕД в акцизній накладній, складеній при ввезенні такого пального, інформує.
Показник загального обсягу пального відображений у системі електронного адміністрування пального та спирту етилового (далі – СЕАРП та СЕ) (в розрізі умов оподаткування пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), що зарахований на підставі тимчасової (попередньої, періодичної) митної декларації, автоматично змінюється на показник відображений у додатковій митній декларації, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за такою тимчасовою (попередньою, періодичною) митною декларацією.
Для внесення змін щодо коду УКТ ЗЕД пального на підставі додаткової митної декларації, особою, яка здійснила ввезення (імпорт) пального на митну територію України складається заявка на поповнення (коригування) залишку пального, в якій дані СЕАРП та СЕ щодо коду УКТ ЗЕД пального, який обліковується на акцизному складі / акцизному складі пересувному (далі – АС / АСП) особи, яка здійснила ввезення (імпорт) пального на митну територію України, приводяться у відповідність до таких даних, зазначених в додатковій митній декларації. Така Заявка може бути оформлена тільки особою, яка здійснила ввезення (імпорт) пального на митну територію України та складається з нульовою сумою акцизного податку.
Заявка складається тільки на обсяг пального, який на дату складання заявки за даними СЕАРП та СЕ обліковується на АС / АСП особи, яка здійснила ввезення (імпорт) пального на митну територію України.
Заявка не складається якщо обсяги пального, зазначені в додатковій митній декларації, на дату складання Заявки за даними СЕАРП та СЕ реалізовано особою, яка здійснила ввезення (імпорт) пального на митну територію України іншій особі.
Якщо акцизна накладна складена при ввезенні пального на підставі тимчасової (попередньої, періодичної) митної декларації, однак у подальшому код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД змінено і таке пальне реалізовано повністю суб’єкту господарювання для подальшої реалізації, після складення додаткової митної декларації на зазначене пальне складається розрахунок коригування до такої акцизної накладної з кодом коригування «1» або «2».
Розрахунок коригування не складається якщо обсяги пального, зазначені в додатковій митній декларації на дату складання розрахунку коригування акцизної накладної за даними СЕАРП та СЕ реалізовано повністю кінцевому споживачу.
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=43594
Щодо отримання фізичною особою відомостей про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) ПДФО та військового збору за відповідні періоди
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: як фізичній особі отримати відомості про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за відповідні періоди, якщо вона перебувала на обліку в окремому реєстрі ДРФО – платників податків (далі – Державний реєстр) за прізвищем, ім’ям, по батькові (за наявності), серією (за наявності) та номером діючого паспорта громадянина України/Державному реєстрі за реєстраційними номерами облікової картки платника податків (далі – РНОКПП), та змінивши свої переконання отримала РНОКПП/відмовилася від РНОКПП, та з якого періоду зберігаються відомості про таку особу в Державному реєстрі, повідомляє.
Відносини у сфері реєстрації та обліку фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) регулюються положеннями Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п. 63.5 ст. 63 ПКУ всі фізичні особи – платники податків реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру у порядку, визначеному ПКУ.
Згідно з абзацом другим п. 1 розд. ІІ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення № 822) облік фізичних осіб – платників податків ведеться у Державному реєстрі за реєстраційними номерами облікової картки платника податків (далі – РНОКПП), а осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем (за наявності), ім’ям, по батькові (за наявності), серією (за наявності) та номером діючого паспорта громадянина України без використання РНОКПП (до паспортів громадянина України з числа зазначених осіб вноситься відмітка, яка свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта).
Порядок отримання відомостей з Державного реєстру визначено розд. Х Положення № 822.
Згідно з п. 1 розд. Х Положення № 822 фізична особа, яка зареєстрована у Державному реєстрі чи в окремому реєстрі Державного реєстру, може отримати відомості про себе, наявні у Державному реєстрі.
Відомості з Державного реєстру є документом, який безоплатно надається контролюючим органом за зверненням фізичної особи (представника) щодо отримання відомостей про себе з Державного реєстру та свідчить про наявність або відсутність відомостей про таку особу в Державному реєстрі (п. 2 розд. Х Положення № 822).
Згідно з п. 4 розд. Х Положення № 822 для отримання відомостей про себе з Державного реєстру фізична особа звертається особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу, подає документ, що посвідчує особу, та заяву за формою № 10ДР (додаток 14). Представник додає до заяви за формою № 10ДР довіреність, засвідчену в нотаріальному порядку, на отримання відомостей з Державного реєстру, документ, що посвідчує особу такого представника, та ксерокопію (з чітким зображенням) документа, що посвідчує особу довірителя.
Оригінали документів після прийняття заяви за формою № 10ДР повертаються, копії залишаються у контролюючому органі та зберігаються разом із зазначеною заявою.
Пунктом 6 розд. Х Положення № 822 визначено, що контролюючий орган протягом трьох робочих днів з дня звернення фізичної особи (представника) надає відомості з Державного реєстру за формою, наведеною в додатку 15 до Положення № 822. У разі відсутності інформації про доходи в Державному реєстрі контролюючий орган надає відомості з Державного реєстру за формою, наведеною в додатку 15 прим. 1 до Положення №822.
Отримати відомості про джерела/суми нарахованих доходів з Державного реєстру можна в один із таких способів:
в паперовій формі – шляхом звернення особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу відповідно до вимог розділу Х Положення № 822;
в електронній формі – шляхом надсилання запиту через мобільний додаток «Моя податкова» (застосунок «Моя податкова» в App Store або Google Play) або засобами інформаційно-комунікаційної системи «Електронний кабінет» або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг «Портал Дія» (diia.gov.ua).
Інформація про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору накопичується у Державному реєстрі відповідно до поданих податковими агентами податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – податковий розрахунок) згідно зі ст. 51 глави 2, п.п. 70.16.1 п. 70.16 ст. 70 глави 6 розд. II ПКУ.
Відображення відомостей про особу у податковому розрахунку здійснюється за РНОКПП або серією (за наявності) та номером паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті).
Таким чином, відомості щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку акумулюються в Державному реєстрі – за РНОКПП, а в окремому реєстрі Державного реєстру – за серією (за наявності) та номером паспорта.
Запит до Державного реєстру про джерела / суми доходів може бути здійснено з використанням ідентифікатора, за яким особа перебуває на обліку в Державному реєстрі на момент надходження запиту.
Наприклад, фізична особа, яка перебувала на обліку в окремому реєстрі Державного реєстру та змінила свої переконання і почала обліковуватися в Державному реєстрі за РНОКПП, для отримання відомостей про себе з Державного реєстру може подати (надіслати) в один із вищезазначених способів заяву (запит), із зазначенням РНОКПП.
Відомості з Державного реєстру у такому випадку надаються за ідентифікатором «РНОКПП» за період, за який особа бажає отримати відомості, в період перебування особи на обліку в Державному реєстрі – за РНОКПП.
Для отримання відомостей з Державного реєстру за період перебування особи в окремому реєстрі Державного реєстру, яка на момент звернення вже обліковується за РНОКПП, фізична особа має звернутися до контролюючого органу із заявою в довільній формі відповідно до вимог Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 393) з викладенням свого прохання щодо отримання інформації про джерела / суми доходів із зазначенням закритого ідентифікатора «серії (за наявності) та номера паспорта», за яким вона раніше перебувала на обліку в окремому реєстрі Державного реєстру.
У разі якщо фізична особа, до паспорта якої внесено відмітку про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта, раніше була зареєстрована в Державному реєстрі за РНОКПП, після взяття на облік в окремому реєстрі Державного реєстру РНОКПП закривається (датою закриття є дата внесення відмітки до паспорта).
При цьому зазначаємо, що у кожному випадку ситуація розглядається окремо. Відомості з Державного реєстру про джерела та суми доходів по закритому ідентифікатору надаються у разі подання особою до контролюючого органу за місцем обліку заяви довільної форми відповідно до вимог Закону № 393 щодо необхідності отримання такої інформації із зазначенням закритого ідентифікатора, за яким особа раніше обліковувалась в Державному реєстрі, вказавши період.
Водночас, відомості про джерела та суми доходів за період перебування особи в окремому реєстрі Державного реєстру фізична особа може отримати шляхом подання заяви (запиту) із зазначенням серії (за наявності) та номера паспорта.
На доповнення інформуємо, що відомості накопичуються у Державному реєстрі, починаючи з 1998 року.
При цьому слід звернути увагу, що до набрання чинності ПКУ діяв Закон України від 22 грудня 1994 року № 320 (зі змінами та доповненнями) «Про Державний реєстр фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів» (далі – Закон № 320). Згідно з нормами Закону № 320 облік фізичних осіб – платників податків здійснювався за ідентифікаційними номерами (на сьогодні – РНОКПП).
Відповідно до ст. 5 Закону № 320 до Державного реєстру фізичних осіб платників податків та інших обов’язкових платежів не вносилась інформація про осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовились від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомили про це відповідні державні органи.
Отримання електронних довірчих послуг у КНЕДП ДПС України
фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що перелік документів, необхідних для отримання електронних довірчих послуг, наведено у розділі «Отримання кваліфікованих електронних довірчих послуг» вебсайту Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (КНЕДП ДПС) (https://ca.tax.gov.ua) у підрозділі «Підготовка документів та реєстрація» (далі – Перелік).
Фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, та бажає отримати електронні довірчі послуги у КНЕДП ДПС разом з документами, зазначеними у Переліку для категорії «фізична особа», подає копію свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, про який вноситься відповідний запис при формуванні кваліфікованих сертифікатів.
При цьому фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, для отримання електронних довірчих послуг у КНЕДП ДПС має надати захищений або незахищений носій ключової інформації.
Про об’єкт та базу оподаткування для юридичних осіб – платників
єдиного податку четвертої групи
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до абзацу першого п. 292 прим. 1.1 ст. 292 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди або емфітевзису.
Згідно з п. 292 прим. 1.2 ст. 292 прим. 1 ПКУ базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка 1 гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 01 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю.
У разі якщо нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проведена, базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі в Автономній Республіці Крим або області.
Базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) є нормативна грошова оцінка ріллі в Автономній Республіці Крим або області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 01 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю.
Абзацом першим і п’ятим п. 289.2 ст. 289 ПКУ визначено, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 01 січня поточного року.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.
При цьому п. 5 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що індекс споживчих цін для цілей оподаткування єдиним податком четвертої групи застосовується із значенням 100 відсотків:
для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) за 2015 та 2017 – 2022 роки;
для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) за 2015 та 2017– 2020 роки.
Слід зазначити, що оскільки нормативна грошова оцінка земель є базою оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи, то її зміна впливає на розрахунок суми податкових зобов’язань на поточний рік.
Для отримання інформації щодо нормативної оцінки земельних ділянок необхідно звертатися до територіальних підрозділів Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) за місцем розташування земельних ділянок.
Неповнолітня особа проживає або перебуває за кордоном: як отримати документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО – платників податків?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 70.5 ст. 70 Податкового кодексу України та п. 1 розд. VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (зі змінами) (далі – Положення № 822), фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО), зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка за ф. № 1ДР), наведену у додатку 2 до Положення № 822, яка є водночас заявою для реєстрації у ДРФО, та пред’явити документ, що посвідчує особу.
Громадяни України, які проживають або перебувають за кордоном та не можуть прибути до відповідного контролюючого органу в Україні, у разі необхідності реєстрації / внесення змін до ДРФО та/або отримання документа, що засвідчує реєстрацію фізичних осіб у ДРФО, можуть надіслати поштою на адресу Державної податкової служби України (м. Київ, Львівська площа, 8) Облікову картку за ф. № 1ДР/заяву про внесення змін до Державного реєстру за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) та ксерокопію з чітким зображенням документа, що посвідчує особу. Підпис фізичної особи на Обліковій картці за ф. № 1ДР/Заяві за ф. 5ДР повинен бути засвідчений у встановленому законодавством порядку. При цьому документи, видані компетентними органами іноземної держави та складені іноземною мовою, повинні бути засвідчені в установленому законодавством України порядку та перекладені українською мовою, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України (п. 7 розд. ІII Положення № 822).
Враховуючи викладене, для отримання документа, що засвідчує реєстрацію в ДРФО (Картка платника податків) особа віком від 14 до 18 років, яка має паспорт громадянина України та проживає або перебуває за кордоном і не може прибути до контролюючого органу в Україні, може надіслати поштою на адресу Державної податкової служби України:
заповнену самостійно Облікову картку № 1ДР/Заяву за ф. № 5ДР (підпис фізичної особи на Обліковій картці за ф. № 1ДР/Заяві за ф. 5ДР повинен бути засвідчений у встановленому законодавством порядку):
копію паспорта громадянина України неповнолітньої особи;
копії документів, які підтверджують зміни в облікових даних (при поданні Заяви за ф. № 5ДР).
Якщо Облікову картку № 1ДР/Заяву за ф. № 5ДР за особу віком від 14 до 18 років, яка отримала/не отримала паспорт громадянина України, заповнює один із батьків, то додаються наступні документи:
копія паспорта громадянина України неповнолітньої особи/свідоцтва про народження дитини;
копія документа, що посвідчує особу одного із батьків;
копії документів, які підтверджують зміни в облікових даних (при поданні Заяви за ф. № 5ДР);
копія документа, що підтверджує інформацію про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) одного із батьків.
Документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО фізичної особи, яка проживає або перебуває за кордоном та не може прибути до відповідного контролюючого органу в Україні, може бути надісланий до закордонної дипломатичної установи України за місцезнаходженням особи за кордоном або за письмовим клопотанням особи на вказану нею адресу за кордоном.
За бажанням особи документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, може бути виданий її представнику за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на видачу такого документа (після пред’явлення повертається) та її копії (п. 9 розд. VII Положення № 822).
Повідомлення за ф. № 20-ОПП: внесення кадастрового номеру земельної ділянки (паю) до графи 17 розд. 3 при заповненні в електронному вигляді
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням (далі – об’єкти оподаткування), контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 1588).
Згідно з пп. 8.1 та 8.4 розд. VIII Порядку № 1588 платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування шляхом подання заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП) протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
Повідомлення за ф. № 20-ОПП може бути подана технічними засобами електронних комунікацій в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Повідомлення за ф. № 20-ОПП заповнюється із дотриманням Пам’ятки для заповнення розд. 3 Заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (додаток до Повідомлення за ф. № 20-ОПП).
Графа 17 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування» розд 3 «Відомості про об’єкти оподаткування платника податків» Повідомлення за ф. № 20-ОПП заповнюється у разі реєстрації об’єкта оподаткування у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера, зокрема, кадастрового номера для земельної ділянки.
Якщо у платника податків наявна земельна ділянка, про яку він повідомляє контролюючий орган як про об’єкт оподаткування відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 ПКУ, то у графі 17 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування» розд. 3 «Відомості про об’єкти оподаткування платника податків» Повідомлення за ф. № 20-ОПП має бути зазначений кадастровий номер земельної ділянки, який присвоєний цій земельній ділянці під час її державної реєстрації та занесений до Державного земельного кадастру відповідно до Закону України від 07 липня 2011 року № 3613-VI «Про державний земельний кадастр» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3613).
Відповідно до ст.ст. 1 та 16 Закону № 3613 кадастровий номер земельної ділянки – це індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі.
Повідомлення за ф. № 20-ОПП з інформацією про об’єкти оподаткування, які зареєстровані у відповідному державному органі без присвоєння реєстраційного номера (кадастрового номера, реєстраційного номера об’єкта нерухомого майна), подаються до контролюючого органу за основним місцем обліку в паперовому вигляді із доданням копії документа, що підтверджує реєстрацію об’єкта оподаткування у відповідному державному органі. У такому разі графа 17 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування» Повідомлення за ф. № 20-ОПП не заповнюється (п. 8.4 розд. VIII Порядку № 1588).
Таким чином, при заповненні в електронному вигляді Повідомлення за ф. № 20-ОПП до графи 17 розд. 3 вноситься кадастровий номер земельної ділянки (паю), який зазначений в Державному земельному кадастрі, із дотриманням послідовності всіх цифр, знаків, двокрапок, інтервалів тощо.

