537,3 млрд грн єдиного внеску: платники вже сплатили майже на 22 % більше, ніж торік

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/949906.html повідомила.
Протягом січня – жовтня 2025 року платники перерахували 537,3 млрд грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Порівняно з аналогічним періодом минулого року – +21,9 %, або на 96,6 млрд грн більше.
Своєчасна сплата єдиного внеску – важливий внесок кожного роботодавця у стабільність соціальної системи країни та гарантія захисту для найманих працівників.
Роботодавці щомісяця сплачують 22 % єдиного внеску за найманих працівників. Усі суми автоматично розподіляються між державними фондами соціального страхування через Державну казначейську службу України.
Саме завдяки цим коштам держава має можливість виплачувати пенсії, надавати соціальну допомогу, підтримувати програми соціального страхування на випадок безробіття, хвороби чи нещасного випадку.
Нагадуємо: з 1 січня 2025 року фізичні особи – підприємці на спрощеній та загальній системах оподаткування, а також самозайняті особи сплачують єдиний внесок за себе відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік».  
Звільнені від сплати єдиного внеску ФОП:  
- зареєстровані на тимчасово окупованих територіях (відповідно до п. 93 розділу VIII Закону № 2464),  
- наймані працівники, за яких єдиний внесок сплачує роботодавець,  
- пенсіонери,  
- особи з інвалідністю, які отримують пенсію або соціальну допомогу,  
- мобілізовані (на весь період служби з урахуванням законодавчих норм),
- на загальній системі без доходу.

На Дніпропетровщині розблоковано понад 67 тис. податкових накладних

Консультаційний центр з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (ПН/РК в ЄРПН) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Консультаційний центр) став дієвим інструментом підтримки платників.
Методологічна та практична підтримка бізнесу у розблокуванні податкових накладних дозволяє податківцям Дніпропетровщини оперативно відпрацьовувати питання мінімізації ризиків зупинення реєстрації ПН/РК. Як результат, на сьогодні в області спостерігається стала тенденція до зменшення кількості платників, віднесених до переліку ризикових та зупинених податкових накладних.
З початку роботи консультаційного центру (з 4 лютого 2025 року) регіональною комісією враховано 2 025 таблиць даних платників податку на додану вартість (Таблиця даних), що складає 52% від загальної кількості поданих таблиць.
Показник зупинених податкових накладних по регіону станом на 01.11.2025 складає 0,41 %, який у порівнянні з таким показником у листопаді 2024 скоротився більше ніж у три рази (1,39 % - у листопаді 2024).
Враховуючи те, що одним із ключових пріоритетів роботи податкової служби визначено підтримку відповідального бізнесу, багато уваги приділяється саме питанню недопущення випадків безпідставного включення до переліку ризикових.
Системна інформаційно-роз’яснювальна робота у рамках Консультаційного центру дала змогу платникам податків краще орієнтуватися в нормативних вимогах та уникати типових помилок при поданні Таблиць даних, документів для розблокування ПН/РК в ЄРПН.
Крім того, за час роботи консультаційного центру:
- розблоковано 67 159 податкових накладних/розрахунків коригувань;
- виключено з переліку ризикових 1 615 платників податків.
Це свідчення ефективності заходів, здійснених консультаційним центром з мінімізації ризикових операцій. Загалом проведено 1 445 заходів взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з 1 890 суб’єктами господарювання, з яких:
- 48 – у форматі особистої зустрічі з платниками податку з метою надання фахової підтримки у питанні виключення з переліку ризикових, врахуванні Таблиці даних;
- 33– у форматі проведення зустрічей засобами ZOOM-конференції (кількість учасників 452);
- 1 364 – за результатом звернення платників податку для наданням роз'яснень у телефонному режимі.
З урахуванням галузевої специфіки діяльності підприємств з платниками податку проводиться інформаційно-роз’яснювальна робота щодо підстав віднесення до переліку ризикових згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (із змінами). Також проходять розширені консультації стосовно подальших дій підприємств, розробляються дорожні карти щодо необхідних дій для виходу із ризикової категорії.
Затребувані серед платників і звернення до консультаційного центру в телефонному режимі. Вони, зокрема, стосувалися надання інформації про причини зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, формування пакетів документів для підтвердження реальності здійснення господарських операцій у ПН/РК, реєстрація яких зупинена, порядку та вимог до заповнення і подання Таблиці даних.
Податківці приділяють особливу увагу наданню практичних рекомендацій щодо подальших дій підприємств для можливості автоматичної реєстрації податкових накладних, оформленню супровідної документації та правилам відображення інформації у повідомленні за формою № 20-ОПП.
Окрім того, проактивна позиція самих платників дозволяє оперативно мінімізувати ризики саме через звернення до Консультаційного центру, де завжди можна отримати вичерпну інформацію та повне розуміння шляхів вирішення нагальних питань.
Консультаційний центр залишається одним з дієвих зв’язок між бізнесом і податковою та послідовної роботи задля упередження ризиків у роботі підприємств.

Особливості застосування ПРРО:
практичні поради податківців Дніпропетровщини

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) з суб’єктами господарювання (СГ) говорили про особливості застосування  програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО).
Діалог відбувся за участю заступниці начальника податкової служби Дніпропетровщини Наталі Федаш.
Сучасні касові апарати дозволяють проводити фіскалізацію розрахунків у готівковій та безготівковій формі без використання фізичного обладнання. ПРРО інтегрується з програмним забезпеченням, мобільними додатками чи комп’ютерними системами, що робить його зручним для малого та середнього бізнесу.
Під час зустрічі податківці розповіли платникам про реєстрацію ПРРО. Детально зупинилися на випадках відмови у реєстрації. Зокрема, при встановлені недотримання загальних вимог щодо електронного документообігу чи у разі, якщо модель не внесена до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.
У разі відмови надсилається повідомлення із зазначенням причин. СГ може їх виправити і повторно подати документи на реєстрацію.
Фахівці ГУ ДПС наголосили на обов’язкових реквізитах у розрахункових документах, а також розповіли про перереєстрацію  ПРРО у разі зміни виробника та/або господарської одиниці та при зміні назви адміністративного району.
Учасники зустрічі отримали фахові відповіді на актуальні питання як стосовно документальних перевірок, так і щодо можливостей електронних сервісів та сучасних форматів спілкування з платниками.
Особливу увагу приділили новому простору – Офісу податкових консультантів.  Ключове завдання сучасного сервісу – оперативне і безоплатне надання платникам консультацій з податкових питань.

Онлайн зустріч з платниками: ключові аспекти ліцензування під час проведення операцій з підакцизними товарами

Особливості ліцензування операцій з реалізації  підакцизних товарів та зберігання пального – у фокусі уваги онлайн зустрічі фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) з представниками бізнесу, яка відбулася за участю очільниці податкової служби області Теодозії Чернецької.
«Інформаційні заходи, що проводяться фахівцями податкової Дніпропетровщини, направлені на обговорення актуальних питань податкового законодавства та його новацій. Адже законодавча обізнаність платників – це основа для роботи бізнесу у рамках правового поля», – зазначила Теодозія Чернецька.
Наразі у Дніпропетровській області діє близько 20 тис. ліцензій. Левова частка з них припадає на роздрібну торгівлю алкогольними напоями – 9 010 ліцензій, тютюновими виробами – 6 770 ліцензій та на зберігання пального – 3 417 ліцензій.
Під час діалогу особливу увагу приділи новаціям законодавства. З 1 жовтня 2025 року запроваджено вимоги щодо мінімального розміру заробітної плати у сфері роздрібної торгівлі алкоголем, тютюном, рідинами для електронних сигарет та пальним. Вона має становити не менше ніж 1,5 –  2 мінімальні заробітні плати у залежності від місця розташування об’єктів торгівлі та їх площ.
Серед важливих питань зустрічі правила отримання ліцензій на торгівлю підакцизними товарами, звітування та дедлайни сплати за ліцензії.
Податківці наголосили, що суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити сплату чергової річної плати або щоквартальної частини річної плати за надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності до початку кожного наступного річного (квартального) періоду та повідомити відповідний орган ліцензування про внесення чергового платежу за ліцензію в паперовій або в електронній формі.
Контроль за ринком підакцизних товарів спрямований на неухильне виконання законів під час ведення бізнесу у цій сфері, аби забезпечити своєчасну та у повному обсязі сплату обов’язкових платежів до бюджетів усіх рівнів.
Окрім того, платникам розповіли про сучасні формати комунікацій з податковою, детально зупинилися на сервісі нового формату – Офіс податкових консультантів. Його ключове завдання – оперативне і безоплатне надання платникам консультацій з податкових питань.
Податкова Дніпропетровщини продовжує працювати над створенням комфортних умов для бізнесу, надаючи їм підтримку через роз’яснення, консультації та удосконалення сервісів.

Внесок до загального фонду державного бюджету
від платників Дніпропетровщини – майже 16,0 млрд грн ПДВ

Протягом січня – жовтня 2025 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло майже 16,0 млрд грн податку на додану вартість (ПДВ). Надходження виросли у порівнянні з січнем – жовтнем минулого року на понад 2,9 млрд грн, або на 22,4 відсотки. Як зазначила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Теодозія Чернецька, позитивна динаміка надходжень ПДВ зберігається з початку поточного року.
«Висловлюємо вдячність всім, хто сьогодні підтримує економіку і своєчасно сплачує до бюджетів податки, збори та платежі. Податкова служба Дніпропетровщини продовжує відкриту комунікацію з бізнесом. Зустрічі – це ефективний формат взаємодії з суб’єктами господарювання. Під час спілкування з платниками здійснюється обмін інформацією, надається практична допомога, розробляються алгоритми вирішення проблемних питань, які виникають у підприємців. Це сприяє порозумінню між учасниками податкового процесу і зміцненню партнерських відносин», – зазначила Теодозія Чернецька.
Нагадуємо, що платники Дніпропетровщини мають можливість звернутись до Офісу податкових консультантів і отримати консультаційну допомогу від фахівців ГУ ДПС з питань податкового законодавства, у т .ч. і з ПДВ.
Крім того, представники бізнесу також отримають кваліфіковані відповіді на свої запитання, скориставшись інформаційними джерелами ГУ ДПС, зокрема «гарячими лініями» з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (https://dp.tax.gov.ua/okremi-storinki/informatsiya--scho-oprilyudnyuetsya-rozporya/638985.html) та зателефонувавши до Консультаційного центру з питань реєстрації податкових накладних за номерами: (056) 3743109, (098) 2278766 та (066) 9821913.

Платниками туристичного збору до місцевих бюджетів Дніпропетровщини
спрямовано понад 13,3 млн гривень

З початку 2025 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області платники туристичного збору спрямували понад 13,3 млн грн, що порівняно з січнем – жовтнем минулого року на понад 1,0 млн грн, або 8,7 відс. більше.
Нагадуємо, що   відповідно до п.п. 268.7.3 п. 268.7 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) базовий податковий (звітний) період з туристичного збору дорівнює календарному кварталу.
Форма податкової декларації з туристичного збору затверджена наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2015 № 636 «Про затвердження форм податкових декларацій збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору» (зі змінами та доповненнями).
Підпунктом 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ визначено, що податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Рентна плата за спеціальне використання водних біоресурсів: платники Дніпропетровщини поповнили місцеві бюджети на понад 5,9 млн гривень

Упродовж десяти місяців поточного року платники Дніпропетровської області поповнили місцеві бюджети рентною платою за спеціальне використання водних біоресурсів на суму понад 5 942,6 тис. гривень. Надходження виросли на 157,3 тис. грн, темп росту – 102,7 відсотків.
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 20 розділу «Спеціальне використання водних біоресурсів» Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2023 року № 1347 (зі змінами і доповненнями) (далі – Порядок № 1347) для отримання дозволу (для здійснення промислового рибальства або дослідного вилову) та здійснення спеціального використання водних біоресурсів суб’єкт рибного господарства щороку зобов’язаний задекларувати право на промислове рибальство та/або дослідний вилов
Згідно з п. 24 розділу «Спеціальне використання водних біоресурсів» Порядку № 1347 спеціальне використання водних біоресурсів здійснюється за умови наявності в Системі інформації (відомостей) про виданий дозвіл та укладений договір на право здійснення промислу, внесення відповідно до вимог цього Порядку інформації (відомостей) у журнал обліку рибогосподарської діяльності та за наявності на безпосередньому місці добування (вилову):
- документів, що посвідчують особу, а також за наявності посвідчень рибалки (крім членів екіпажів суден, зареєстрованих у Державному судновому реєстрі України);
- договору на право здійснення дослідного вилову, в тому числі договору про спільне виконання робіт з дослідного вилову в рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) у разі його укладення, або копій таких договорів (у разі здійснення дослідного вилову).

Терміни, в які контролюючий орган надсилає (вручає) вимогу
про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 3 розд. VІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (із змінами та доповненнями) (далі – Інструкція № 449), контролюючі органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:
- дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску контролюючими органами;
- платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок);
- платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
У випадку, передбаченому абзацом другим п. 3 розд. VІ Інструкції № 449, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним податковим органом протягом 15 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.
Контролюючий орган надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення.
У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим п. 3 розд. VІ Інструкції № 449, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):
- платникам, зазначеним у п. 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами і доповненнями), протягом 20 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).
При цьому протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки) платник зобов’язаний сплатити зазначені у п. 1 вимоги суми недоїмки, штрафів та пені (п. 5 розд. VІ Інструкції № 449).

Що є об’єктом та базою оподаткування для юридичної особи –
платника єдиного податку четвертої групи?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до абзацу першого п. 292 прим. 1.1 ст. 292 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди або емфітевзису.
Згідно з п. 292 прим. 1.2 ст. 292 прим. 1 ПКУ базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка 1 гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 01 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю.
У разі якщо нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проведена, базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі в Автономній Республіці Крим або області.
Базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) є нормативна грошова оцінка ріллі в Автономній Республіці Крим або області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 01 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю.
Абзацом першим і п’ятим п. 289.2 ст. 289 ПКУ визначено, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 01 січня поточного року.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.
При цьому п. 5 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що індекс споживчих цін для цілей оподаткування єдиним податком четвертої групи застосовується із значенням 100 відсотків:
для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) за 2015 та 2017 – 2022 роки;
для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) за 2015 та 2017– 2020 роки.
Слід зазначити, що оскільки нормативна грошова оцінка земель є базою оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи, то її зміна впливає на розрахунок суми податкових зобов’язань на поточний рік.
Для отримання інформації щодо нормативної оцінки земельних ділянок необхідно звертатися до територіальних підрозділів Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) за місцем розташування земельних ділянок.

Відокремлений підрозділ юридичної особи утворено відповідно до законодавства іноземної держави: підстави для взяття на облік у контролюючому органі за основним місцем обліку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Облік у контролюючих органах відокремлених підрозділів юридичних осіб, утворених відповідно до законодавства іноземної держави, у тому числі постійних представництв, регламентується ст. 64 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), ст. 4, 5 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464), Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 1588) та Порядком обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1162).
Відповідно до п. 64.1 ст. 64 ПКУ, ст.ст. 4, 5 Закону № 2464 та п. 3.5 розд. ІІI Порядку № 1588, п. 1 розд. ІІ Порядку № 1162 взяття на облік відокремлених підрозділів юридичних осіб, утворених відповідно до законодавства іноземної держави, у тому числі постійних представництв, як платників податків і зборів та платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – платник єдиного внеску) у контролюючих органах здійснюється на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), наданих згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (із змінами та доповненнями) у день отримання зазначених відомостей контролюючими органами.
Дані про взяття на облік відокремлених підрозділів юридичних осіб, утворених відповідно до законодавства іноземної держави, як платників податків і зборів та платників єдиного внеску у контролюючих органах передаються до ЄДР та підтверджуються відомостями з ЄДР.

До уваги резидентів Дія Сіті!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до абзацу першого частини 14 прим. 1 ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для платника – резидента Дія Сіті (крім резидента Дія Сіті, який одночасно має статус резидента Дефенс Сіті), який у календарному місяці відповідав вимогам, визначеним пункти 2 та 3 частини першої, п. 10 частини другої ст. 5 Закону України від 15 липня 2021 року № 1667 «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (зі змінами та доповненнями) починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому платником набуто статус резидента Дія Сіті, встановлюється, зокрема:
а) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (зі змінами та доповненнями), – у розмірі мінімального страхового внеску (абзац другий частини 14 прим. 1 ст. 8 Закону № 2464).
При цьому мінімальний страховий внесок – сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 частини 1 ст. 1 Закону № 2464).
Згідно з частиною 5 ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для всіх платників єдиного внеску (крім пільгових категорій) встановлюється у розмірі 22 відсотки.
Враховуючи викладене, платник – резидент Дія Сіті (крім резидента Дія Сіті, який одночасно має статус резидента Дефенс Сіті), який у календарному місяці відповідав вимогам, визначеним пунктами 2 та 3 частини першої, п. 10 частини другої ст. 5 Закону № 1667, при виплаті заробітної плати звільненому спеціалісту Дія Сіті (крім резидента Дія Сіті, який одночасно має статус резидента Дефенс Сіті), якщо у місяці звільнення нарахований дохід менше мінімальної заробітної плати, нараховує єдиний внесок у розмірі мінімального страхового внеску. При цьому мінімальний страховий платіж розраховується як добуток мінімального розміру заробітної плати на ставку єдиного внеску у розмірі 22 відсотки.

В ЄДР внесено запис про припинення підприємницької
діяльності ФОПа: подання звітності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ст. 49 ПКУ).
Згідно з п.п. 49.18.8 п. 49.18 ст. 49 ПКУ якщо платник податків ліквідується чи реорганізується (у тому числі до закінчення податкового (звітного) періоду), декларація, зокрема, з місцевих податків і зборів може подаватися за податковий (звітний) період, на який припадає дата ліквідації чи реорганізації, до закінчення такого звітного періоду.
Внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи здійснюється у разі внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця – з дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця (п.п. 65.10.1 п. 65.10 ст. 65 ПКУ).
Абзацами другим та третім п.п. 65.10.4 п. 65.10 ст. 65 ПКУ визначено, що державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання.
У разі якщо після внесення до Державного реєстру запису про припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізична особа продовжує провадити таку діяльність, вважається, що вона розпочала таку діяльність без взяття її на облік як самозайнятої особи.
Згідно з п.п. 2 п. 299.10 ст. 299 ПКУ реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем відповідно до закону – в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення, а в разі смерті фізичної особи – підприємця – з дати смерті такої фізичної особи.
У разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності (абзац перший п. 295.8 ст. 295 ПКУ).
У разі державної реєстрації припинення, зокрема, підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, який є платником єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення (п. 294.6 ст. 294 ПКУ).
Відповідно до абзацу першого п. 296.2 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 ПКУ, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.
Згідно з абзацами першим та другим п. 296.3 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.
Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи) у складі податкової декларації платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року подають також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.
Згідно з п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 ПКУ платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 31.01.2025 № 57) (далі – Декларація), у складі якої формуються додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток 1) та додаток 2 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» (далі – Додаток 2).
При цьому відповідно до п. 49.3 ст. 49 ПКУ податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів:
а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (зі змінами та доповненнями) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2155).
Єдиною підставою для неприйняття податкової декларації засобами електронного зв’язку в електронній формі є недійсність кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, такого платника податків відповідно до вимог Закону № 2155, у тому числі у зв’язку із закінченням строку дії відповідного кваліфікованого сертифіката електронного підпису, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа, містить достовірні обов’язкові реквізити та надана у форматі, доступному для її технічної обробки.
Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється, зокрема, у випадку наявності в Державному реєстрі інформації про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи (п. 42.6 ст. 42 ПКУ).
Слід зазначити, що в умовах дії правового воєнного режиму, керуючись наказом ДПС України від 28.03.2022 № 173 «Про забезпечення безперебійної роботи територіальних органів ДПС» центри обслуговування платників (далі – ЦОП) здійснюють сервісне обслуговування платників податків (платників єдиного внеску), зокрема надають адміністративні послуги, інші функції сервісного обслуговування незалежно від місця обліку платника податків.
Отже, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку (першої – третьої груп) щодо якої до Єдиного державного реєстру внесено запис про припинення підприємницької діяльності, подає Декларацію востаннє за податковий (звітний) період, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року, в один із таких способів:
в електронному вигляді – за своєю податковою адресою, якщо електронний документообіг не припинився та кваліфікований електронний підпис є дійсним;
на паперових носіях (особисто / уповноваженою на це особою або поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення) до контролюючого органу за місцем податкової адреси або до будь-якого діючого ЦОП. У рядку 4 «Найменування контролюючого органу, до якого подається звітність» Декларації зазначається контролюючий орган за місцем обліку платника єдиного податку.
У полі 8 «Особливі відмітки» Декларації у рядку 8.1 «платника податку, що подає декларацію за останній податковий (звітний) період, на який припадає дата державної реєстрації припинення» проставляється позначка «+».
При цьому разом з останньою Декларацією подається:
Додаток 1, крім фізичних осіб, які звільняються від сплати за себе єдиного внеску відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»;
Додаток 2, якщо земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовувалися у підприємницькій діяльності платником єдиного податку (другої – третьої груп), відповідно до п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 ПКУ.

Чи повинна ФОП із суми утриманої комісії за користування
платіжними системами сплачувати ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Для цілей оподаткування ПДВ місцем постачання послуг з виконання платіжних операцій, відповідно до пункту 186.4 статті 186 розділу V Податкового кодексу України (далі – ПКУ), є місце реєстрації їх постачальника.
Таким чином, якщо операції з надання послуг з виконання платіжних операцій, надаються ФОПу резидентами – надавачами платіжних послуг, операторами платіжних систем, то місцем постачання таких послуг є митна територія України. При цьому операції з постачання таких послуг згідно з підпунктом 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ.
Якщо операції з надання послуг з виконання платіжних операцій надаються ФОПу нерезидентами, то місце постачання таких послуг визначається за межами митної території і такі операції також не є об’єктом оподаткування ПДВ.
Отже, ФОПу при придбанні послуг у надавачів платіжних послуг, операторів платіжних систем нараховувати та сплачувати ПДВ за такими операціями не потрібно, незалежно від того, постачальник таких послуг є резидентом, чи нерезидентом.

Надомна/дистанційна робота: обов’язок роботодавця

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що незалежно від того, чи працівник працює вдома, дистанційно чи на території підприємства, роботодавець зобов’язаний подавати звітність до податкових органів та виконувати вимоги щодо оподаткування.
В умовах воєнного стану в Україні перехід на надомну або дистанційну роботу явище не рідкісне. Проте важливо пам’ятати, що будь-яку форму трудових відносин необхідно задекларувати відповідно до вимог Кодексу законів про працю України (КЗпП) та податкового законодавства.
Надомна робота – це діяльність, яку працівник виконує за місцем проживання або в інших погоджених з роботодавцем локаціях, із застосуванням технічних засобів, необхідних для надання послуг чи виготовлення продукції. Вона регулюється статтею 60 прим.1 КЗпП.
Дистанційна робота – це робота поза межами території роботодавця, з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Регламентується статтею 60 прим.2 КЗпП.
Наголошуємо, що офіційне оформлення – обов’язок і роботодавця, і працівника.
Всі трудові договори – незалежно від форми організації праці – мають бути належним чином задекларовані, а заробітна плата – офіційною, з відповідною сплатою:
- податку на доходи фізичних осіб;
- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
- військового збору.
Порушення норм трудового законодавства – це ризики.
Так, практика оформлення роботи без договору створює ризики як для працівника (відсутність гарантій), так і для роботодавця (штрафи та перевірки).
Відповідно до Податкового кодексу України ухилення від сплати податків може тягнути за собою адміністративну й кримінальну відповідальність.
Закликаємо роботодавців та працівників дотримуватись норм законодавства.
Офіційне оформлення – це не лише про безпеку і права, а й про податкову прозорість, стабільність соціального забезпечення та підтримку економіки країни під час війни.

Яка адміністративна відповідальність передбачена за порушення порядку справляння та сплати туристичного збору?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що частиною першою ст. 163 прим. 17 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) встановлено: невиконання платником туристичного збору зобов’язання із сплати туристичного збору у порядку, встановленому Податковим кодексом України (далі – ПКУ), рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, – тягне за собою накладення штрафу у розмірі п’ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з частиною другою ст. 163 прим. 17 КУпАП порушення податковим агентом, особою, яка здійснює тимчасове розміщення платника збору у місцях проживання (ночівлі), порядку та/або особливостей справляння та/або сплати туристичного збору, встановленого ПКУ, рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, – тягне за собою накладення штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до частини третьої ст. 163 прим. 17 КУпАП дії, передбачені частиною другою ст. 163 прим. 17 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності (ст. 254 КУпАП).
Положеннями частини першої ст. 255 КУпАП визначено, що у справах про адміністративні правопорушення, які розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 – 221 КУпАП (зокрема, районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (судді)) протоколи про адміністративні правопорушення відповідно до частини першої ст. 163 прим. 17 КУпАП мають право складати уповноважені на те органи Національної поліції, відповідно до частин другої і третьої ст. 163 прим. 17 – центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та його територіальні органи.

До уваги самозайнятих осіб!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до частини шостої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) особи, зазначені у пунктами 4 (фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування) і 5 (особи, які провадять незалежну професійну діяльність) частини першої ст. 4 Закону № 2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Перелік роботодавців визначений п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464.
Згідно з положеннями ст. 20 Закону № 2464 персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду України роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.
З метою обліку в електронній формі відомостей про трудову діяльність працівника страхувальник подає відомості про працівника щодо переведення на іншу роботу (посаду), звільнення, поновлення на роботі, призупинення/поновлення дії трудового договору, а також про присвоєння, зміну або позбавлення рангу, розряду, класу, звання, категорії, складення присяги, належності або неналежності осіб, які працюють, у тому числі підприємців, або забезпечують себе роботою самостійно, до професійних спілок та/або до осіб, які підлягають обов’язковим медичним оглядам.
При цьому, контролюючим органам з метою перевірки правильності нарахування, обчислення, повноти і своєчасності сплати єдиного внеску надається доступ до персоніфікованих відомостей про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески.
З огляду на наведене, фізичні особи – підприємці або особи, які провадять незалежну професійну діяльність, з метою звільнення від сплати єдиного внеску за себе, не повинні повідомляти контролюючий орган про факт сплати за них єдиного внеску роботодавцями.

Які платники податку на прибуток підприємств сплачують
зобов’язання за кодом класифікації доходів бюджету 11020100?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що у листопаді спливає термін подання податкової декларації та сплати податку на прибуток підприємств за три квартали 2025 року.
Звертаємо увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» (зі змінами та доповненнями) (далі – Наказ № 11) визначено класифікацію доходів бюджету, згідно з якою встановлено коди та найменування податків і зборів.
Відповідно до Наказу № 11 для сплати податку на прибуток підприємств визначено код бюджетної класифікації 11020000.
Для сплати податку на прибуток підприємств державної власності визначено код класифікації доходів бюджету 11020100 «Податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності».
Зазначаємо, що одним із критеріїв визначення коду класифікації доходів бюджету є організаційно-правова форма платника податків.
Класифікація організаційно-правових форм господарювання ДК 002:2004, затверджена наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.05.2004 р. № 97 (зі змінами і доповненнями).
Водночас статтями 29 та 66 Бюджетного кодексу України (далі - БКУ) передбачено, що до складу доходи загального фонду Державного бюджету України належить 90 відсотків податку на прибуток підприємств (крім податку на прибуток підприємств державної власності, що зараховується до загального фонду державного бюджету в повному обсязі) та 10 відсотків податку на прибуток підприємств – до складу загального фонду обласних бюджетів (крім податку на прибуток підприємств державної власності!).
Відповідно до частини другої статті 22 Господарського кодексу України суб’єктами господарювання державного сектору економіки є суб’єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб’єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п’ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб’єктів.
Реєстр (перелік) суб’єктів господарювання державного сектору економіки (державних підприємств, їх об’єднання, дочірніх підприємств та господарських товариств, державна частка у статутному капіталі яких перевищує 50 відсотків щокварталу розміщується на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України.
Таким чином, сплата податку на прибуток суб’єктами господарювання державного сектору економіки, що діють на основі лише державної власності, а також суб’єктами, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п’ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб’єктів, має здійснюватися за кодом класифікації державного бюджету 11020100 «Податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності».