Європейський Союз вивчає можливість створення резервного механізму фінансової підтримки України, який може передбачати виділення 90 мільярдів євро у вигляді гранту або позики, забезпеченої боргом усього євроблоку. Ініціатива розглядається як запасний варіант на випадок, якщо країнам-членам не вдасться домовитися про використання заморожених російських активів. Про це повідомляє Bloomberg, посилаючись на лист президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн до лідерів ЄС.

У документі Єврокомісія пропонує три можливі шляхи стабілізації українського бюджету у найближчі два роки. Перший варіант — держави-члени напряму виділяють Україні щонайменше 90 мільярдів євро грантової допомоги на 2026–2027 роки. Другий — Євросоюз бере на себе спільний борг і надає Києву позику. Третій передбачає використання іммобілізованих російських активів як запоруки для такої позики.

У разі вибору кредитного механізму Україна повертатиме отримані кошти лише тоді, якщо Росія погодиться компенсувати збитки, завдані війною. У Єврокомісії наголошують, що Києву знадобиться новий пакет підтримки вже на початку наступного року. Лише оборонні видатки у 2026 році оцінюються щонайменше у 51,6 мільярда євро. У 2026–2027 роках загальні потреби держави можуть перевищити 70 та 64 мільярди євро відповідно.

Питання фінансування знову загострилося через те, що Бельгія блокує ухвалення ключового плану щодо використання російських активів. У Єврокомісії підкреслюють: надання грантів матиме обмежений вплив на економіку держав-членів — від 0,16% до 0,27% їхнього ВВП. Водночас можливий кредит ЄС зажадає від країн безумовних і безвідкличних гарантій.

Основною стратегією все ще залишається позика, забезпечена майже 200 мільярдами євро російських коштів, що перебувають у Euroclear. За цим підходом клірингова палата отримає боргове зобов’язання, яке покриє всі потенційні претензії Росії. Україна знову ж таки має погашати такі кредити лише тоді, коли Росія погодиться компенсувати шкоду. Проте саме цей варіант наразі блокується Бельгією, яка вимагає додаткових гарантій, побоюючись юридичних ризиків для Euroclear. Переговори фон дер Ляєн із прем’єр-міністром Бельгії Бартом де Вевером поки що не дали прогресу.

Щоб розблокувати позицію Брюсселя, Єврокомісія запропонувала низку поступок, зокрема можливість використання 25 мільярдів євро активів, пов’язаних із російськими суверенними резервами в інших країнах ЄС. Водночас згідно з даними Financial Times, стриманість щодо цього питання демонструє і Люксембург. Країна посилається на чинну двосторонню інвестиційну угоду з Росією, яка може стати підставою для судових позовів.

У відповідь Урсула фон дер Ляєн закликала країни-члени виходити з таких двосторонніх інвестиційних договорів, щоб мінімізувати юридичні ризики. Комісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс підкреслив, що усі варіанти ще потребують детального опрацювання, а зараз ЄС очікує перших реакцій від урядів держав-членів.