Київ, Дніпропетровщина та Одещина очолили рейтинг надходжень транспортного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/955841.html повідомила.
Протягом січня – жовтня 2025 року до місцевих бюджетів сплачено 200,4 млн грн транспортного податку. Це на 2,6 % (або +5,1 млн грн) більше відповідного періоду минулого року.
Фізичні особи перерахували 97,8 млн грн, юридичні – 102,6 млн грн.
Найбільші суми отримали бюджети:
Києва – 60,2 млн грн,
Дніпропетровщини – 18,9 млн грн,
Одещини – 15,8 млн грн,
Київщини – 14,6 млн гривень.
Транспортний податок – це річний податок, який сплачують власники окремих категорій легкових автомобілів. Його надходження спрямовуються до місцевих бюджетів і використовуються громадами для фінансування місцевих потреб: ремонт доріг, освітлення вулиць, благоустрій, громадська інфраструктура.
Платниками є власники легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше 5 років, та середньоринкова вартість яких перевищує 375 мінімальних зарплат (у 2025 році – це 3 млн грн).
Перелік автомобілів щороку формує Мінекономіки та публікує на своєму офіційному сайті. Наразі до нього включено 1362 моделі легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню у 2025 році.
Це такі марки автомобілів: AstonMartin, Audi, Bentley, BMW, GMC, Hymer-Mercedes, Ineos, Jaguar, Lamborghini, LandRover, Lexus, Lotus, Lincoln, McLaren, Maserati, Mercedes-AMG, Mercedes-Benz, Mercedes-Maybach, Porsche, Rolls-Royce, Toyota та інші.
Річна ставка податку фіксована – 25 000 грн за кожен автомобіль.
Фізичні особи отримують податкове повідомлення-рішення від ДПС та повинні сплатити податок протягом 60 днів з дня його отримання.
Юридичні особи самостійно обчислюють податок і сплачують його щокварталу рівними частинами.
Сплатити податок можна:
- через Електронний кабінет платника (розділ «Стан розрахунків з бюджетом»);
- у мобільному застосунку ДПС «Моя податкова»;
- через інтернет-банкінг або у будь-якому банку за реквізитами, зазначеними в повідомленні-рішенні.

Леся Карнаух поспілкувалася зі слухачами Нью-Йоркського університету: податкова система має залишатися функціональною
навіть у найскладніших умовах

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Про виклики, які поставила війна перед українською податковою системою, і унікальні рішення, які вдалось згенерувати для забезпечення виконання ключових функцій Служби, розповіла в. о. Голови ДПС Леся Карнаух під час онлайн-лекції в Нью-Йоркському університеті.
«Виступати перед слухачами Нью-Йоркського університету – це велика честь і відповідальність. Це один із найстаріших та топових навчальних закладів США. Тому, коли отримала пропозицію провести лекцію онлайн, не вагалася. Бо кожне таке спілкування – можливість розповісти, що переживають сьогодні українці. І це збільшує кількість наших прихильників в світі у боротьбі проти російського ворога», – сказала Леся Карнаух.
Вона поділилась досвідом адаптації української податкової системи до воєнних умов, забезпечення безперервності податкових надходжень, поінформувала про роботу цифрових сервісів, нові формати комунікації з платниками, збереження людського ресурсу в надскладних умовах.
«Тема «Keeping the Wheels Turning Under Pressure» (Залишатися в строю, перебуваючи під тиском) для України – це не метафора, це – реальність. Уже майже чотири роки наша держава функціонує в умовах повномасштабної війни. І попри постійні атаки, обстріли, енергетичний терор і спроби зруйнувати основи правової системи, державні інституції продовжують працювати», –  додала Леся Карнаух.
За її словами, з перших годин вторгнення стало зрозуміло – податкова система має залишатися функціональною, адже саме вона забезпечує фінансову стійкість держави. ДПС зіткнулась з безпрецедентними викликами – але змогла втримати стабільність.
Завдяки злагодженій роботі вдалося:
- забезпечити безперервне надходження доходів до бюджету;
- зберегти цілісність даних і процесів;
- гарантувати обслуговування платників 24/7 – навіть у найскладніших умовах;
- впровадити екстериторіальний принцип роботи Центрів обслуговування платників.
Наразі понад 267 центрів і 358 точок доступу по всій країні обслуговують 3,5 млн бізнесів і 32 млн громадян. До речі, впродовж  2022 – 2025 років кількість платників податків зросла на 263 тисячі осіб. Це – підприємці, компанії та організації, що формують основу української економіки.
«А ми формуємо нову філософію комунікації з кожним платником. У 20 регіонах сформували Офіси податкових консультантів – якісна допомога кожному. Бо довіра до держави – запорука фінансової стабільності країни та нашої перемоги», – додала в. о. Голови ДПС.
Говорили і про плани ДПС.
Зокрема, наразі триває реформа податкової системи відповідно до Національної стратегії доходів. У центрі змін – чотири ключові напрями:
- посилення доброчесності;
- підвищення рівня податкового законодавства;
- цифровізація та дані;
- організаційні та кадрові трансформації в ДПС.
Вагома у реформах роль партнерів – МВФ, Світового банку, податкових інституцій  країн ЄС.
«Сподіваюся, наш досвід буде корисним для аналізу слухачів. Водночас побажала, щоб ніколи нікому не доводилося застосовувати його на практиці. Нагадала також, що будь-якого агресора можуть зупинити лише спільні дії цивілізованого світу», – наголосила Леся Карнаух.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/956239.html

Суд підтвердив правомірність донарахування 22 млн грн податку за операціями з контрагентом рф

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/956069.html повідомила.
Верховний Суд у складі суддів Касаційного адміністративного суду підтримав позицію ДПС щодо збільшення податкових зобов’язань з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на суму 22 млн грн.
Йдеться про платника податку, який намагався застосувати норми міжнародної угоди про уникнення подвійного оподаткування між Україною та російською федерацією – угоди, що втратила чинність на тлі повномасштабної війни та розриву економічних зв’язків з державою-агресором.
Відповідно до Податкового кодексу України, якщо в контрольованих операціях нерезиденту продаються товари, роботи або послуги за ціною нижчою від рівня, що відповідає принципу «витягнутої руки», різниця для цілей оподаткування прирівнюється до дивідендів.
Платник податків зобов’язаний самостійно аналізувати такі операції на відповідність принципу «витягнутої руки» та коригувати фінансовий результат.
Саме розмір такого коригування фінансового результату є базою оподаткування прибутку іноземних юридичних осіб.
У цьому випадку підприємство провело коригування за 2021 та 2022 роки лише у 2023 році, подавши уточнюючі декларації:
-  за 2021 рік – 1 грудня 2023 року,
-  за 2022 рік – 29 вересня 2023 року.
Саме ці дати подання уточнюючих декларацій є фактичними датами нарахування доходу, прирівняного до дивідендів.
Платник наполягав, що доходи були отримані нерезидентами у 2021 – 2022 роках, коли діяла міжнародна угода між Україною та росією про уникнення подвійного оподаткування, а отже можна було застосувати нульову ставку.
Суд із цим не погодився. Він підтвердив, що для цілей оподаткування важливо не коли здійснена сама операція, а коли платник податку визначив та задекларував відповідний дохід. Тобто – дата подання уточнюючих декларацій у 2023 році.
Угода між Україною та російською федерацією про уникнення подвійного оподаткування втратила чинність 1 січня 2023 року.
Отже, на момент, коли платник податку коригував фінансовий результат і декларував податкові зобов’язання (вересень та грудень 2023 року), положення міжнародного договору вже не діяли, а застосування нульової ставки було неможливим.
Верховний Суд підтвердив правомірність позиції ДПС: база для нарахування та сплати податку на доходи нерезидента виникає в момент нарахування (визначення) доходу, прирівняного до дивідендів, а не під час фактичного здійснення самих контрольованих операцій.

Звернутися до Контакт-центру ДПС стало ще простіше:
запрацювали додаткові телефонні номери

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Державна податкова служба України запровадила додаткові номери телефону Контакт-центру у мережах Vodafone, Київстар та lifecell. Тепер отримати консультаційні послуги стало ще швидше та зручніше:
0 500 501 007 – для абонентів Vodafone;
0 770 501 007 – для абонентів Київстар;
0 730 501 007 – для абонентів lifecell.
Абоненти можуть телефонувати без додаткових витрат, використовуючи внутрішньомережеві пакети своїх операторів. Особливо це зручно у віддалених громадах, де фіксовані телефони майже не використовуються.
Нагадуємо: як і раніше працює:
0 800 501 007 – безкоштовно зі стаціонарних телефонів, з мобільних телефонів – за тарифами операторів мобільного зв’язку.
Застосування нових телефонних ліній дозволяє рівномірно розподіляти потоки дзвінків, що зменшує кількість «зайнято» та забезпечує стабільну роботу черги.
Обирайте оптимальний спосіб. Наші фахівці готові допомогти. У Контакт-центрі ви можете:
- отримати роз’яснення щодо застосування податкового законодавства;
- дізнатися, як користуватися електронними сервісами ДПС;
- записатися до Електронної черги для відвідування ЦОП;
- подати звернення або пропозиції.
ДПС продовжує розвивати сучасні канали комунікації, щоб зробити спілкування з податковою доступним, оперативним і комфортним для кожного.
Цінуємо вашу довіру. Після звернення ви можете залишити фідбек щодо якості отриманої допомоги – це допомагає нам ставати кращими.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/956138.html

Податки та криптовалюта: історія Юрія
в межах кампанії «Податки захищають»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/956188.html повідомила.
Міністерство фінансів України та Державна податкова служба продовжують комунікаційну кампанію «Податки захищають». У попередніх матеріалах ми вже розповідали, які податки сплачують ТікТок-блогерка, найманий працівник та сімейне подружжя, що вирощує й продає городину.
Тепер переходимо до ще однієї актуальної ситуації. У фокусі – Юрій, який заробляє на купівлі та продажу криптовалюти. Які податки він має сплачувати з отриманого прибутку? Як правильно відображати такі доходи? Пояснюємо детально.
20-річний Юрій розібрався з криптовалютою, зареєструвався на біржі та слідкує за коливаннями на ринку. Щомісяця від операцій із купівлі-продажу крипти він отримує близько 8 тис. грн (24 тис. грн/квартал; 96 тис. грн/рік).
Для легалізації доходу Юрій щороку до 1 травня через Електронний кабінет платника податків на вебпорталі ДПС подає податкову декларацію фізособи про доходи, отримані у попередньому році, та сплачує податки.
Детальніше – за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/956188.html

Самостійне коригування ціни контрольованої операції: практичні поради податківців Дніпропетровщини

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) відбулися зустрічі із суб’єктами господарювання, на яких розглядалися питання можливості проведення самостійного коригування податкових зобов’язань з податку на прибуток іноземних юридичних осіб, при виплаті доходів нерезидентам, що підлягає сплаті до Державного бюджету України. 
Податківці нагадали учасникам діалогу, що аналіз виплат доходів нерезидентам з джерелом походження в Україні проводиться на постійній основі.
Якщо інтереси нерезидента представляли уповноважені особи – громадяни України, котрі діяли на підставі довіреностей, то відповідно до їх змісту представники нерезидента мали повні права щодо розпорядження нерухомим майном та фінансами нерезидента, у тому числі право на придбання частки в українських компаніях та їх відчуженні. Окрім зазначеного, вони могли використовувати повноваження укладати від імені нерезидента правочини, зокрема – договори про придбання та продаж корпоративних прав чи надання послуг, приймати рішення про виплату дивідендів і не тільки.
Фахівці ГУ ДПС наголосили, якщо нерезидент здійснює діяльність через постійне представництво в Україні, то не має правових підстав для застосування пільгової ставки оподаткування.
Платникам запропоновано провести самостійне коригування податкових зобов’язань з податку на прибуток іноземних юридичних осіб, що підлягає сплаті до Державного бюджету України.  
Також обговорено дедлайни сплати сум податкового зобов'язання, розрахованого за результатами самостійного коригування.
Увагу учасників зустрічі звернули на те, що тимчасово, на період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій та пені (п.69.38 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України).
Учасники зустрічі також отримали фахові відповіді на актуальні питання як стосовно документальних перевірок, так і щодо можливостей проведення самостійного коригування податкових зобов’язань з податку на прибуток іноземних юридичних осіб та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету.
Конструктивна взаємодія податківців Дніпропетровщини з платниками сприяє ефективному обговоренню нагальних питань, знаходженню дієвих рішень та наповненню бюджетів усіх рівнів.

Дніпропетровщина лідер по надходженнях
до держбюджету рентної плати за воду

На черговій онлайн зустрічі з суб’єктами господарювання фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) приділили увагу актуальним питанням та особливостям адміністрування рентної плати за спеціальне використання води та за користування надрами за видобування підземної води.
Наша область займає перше місце серед регіонів країни по надходженнях рентної плати за воду. У січні – жовтні цього року від платників Дніпропетровщини до державного бюджету надійшло майже 69 млн грн рентної плати за використання води, це на понад 11,8 млн грн більше ніж за аналогічний період минулого року.
Найвагоміші платники з рентної плати за спеціальне використання води у Дніпропетровській області за сумами надходжень – виробники енергії та тепла, комунальні підприємства з водопостачання.
Учасникам заходу нагадали, що рентна плата за спеціальне використання води обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої) водних об’єктів. Первинні водокористувачі, які видобувають воду зі свердловин, сплачують два види ренти: за воду і за користування надрами, оскільки підземна вода належить до корисних копалин (п. 252.20 ст. 252 Податкового кодексу України та ст. 23 Кодексу України про надра).
Спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі відповідного дозволу.
Фахівці ГУ ДПС зазначили, що у випадку відсутності дозволу на спеціальне водокористування або необхідність змін щодо встановлених лімітів забору чи використання води, необхідно його отримати.
Увагу учасників звернули на строки діючих дозволів на спеціальне водокористування, які автоматично продовжуються на період воєнного стану та три місяці з дня його припинення чи скасування.
Діалог став черговим кроком у системній роботі ГУ ДПС та спрямований на обізнаність платників у законодавстві.

Податкова Дніпропетровщини:
безбар’єрна комунікація з повагою до потреб кожного

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) продовжують працювати над реалізацією Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року, у тому числі над тим, аби побудувати безперешкодну комунікацію для якісного обслуговування платників податків.
Одним з важливих кроків у цій системній роботі стало запровадження з вересня цього року в центрах обслуговування платників (ЦОП) ГУ ДПС послуги сурдоперекладу для громадян з порушенням слуху.
Переклад на українську жестову мову та з української жестової мови надається шляхом використання постійного абонентського доступу до Web-системи відеозв’язку з перекладачами жестової мови «Сервіс УТОГ – 24/7».
Для того, щоб скористатися послугою платник має повідомити фахівця ЦОП про потребу у сурдоперекладачі. Спеціаліст забезпечить відеозв’язок із професійним перекладачем з УТОГ, який супроводжуватиме діалог у реальному часі і забезпечить двосторонній переклад – з жестової мови на усну та навпаки.
Послуга є безоплатною і доступною під час консультацій з податкових питань, поданні звітності та наданні інших адміністративних послуг.
Таким чином, кожен платник податків, незалежно від своїх можливостей, може легко та ефективно отримати послуги, інформацію та необхідну допомогу з урахуванням своїх індивідуальних потреб, що забезпечує реалізацію принципу безбар’єрності податкових послуг.
Запровадження послуги перекладу жестовою мовою у ЦОПах – це не лише технічне удосконалення, а й важливий крок до побудови інклюзивного суспільства.

Внутрішньо переміщені особи: облік та оподаткування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Тема внутрішньо переміщених осіб (ВПО) – надважлива
Через російську агресію українці вимушені виїжджати з рідних міст та сіл до більш безпечніших регіонів.
Це спричинило масштабну міграцію людей, які потребують допомоги з житлом, роботою, освітою, медициною та психологічною підтримкою.
 
Тож, тема ВПО наразі є значущою у зв’язку з такими основними факторами:
- соціальна інтеграція: люди змушені були залишити свої домівки і мають адаптуватися до нового життя, що потребує значних зусиль для пошуку житла, роботи, налагодження побуту та соціальних зв'язків;
- економічні виклики: багато ВПО стикаються з безробіттям або низькокваліфікованою, низькооплачуваною роботою, що робить їх вразливими;
- потреба у базових послугах: важливим є забезпечення доступу до якісної освіти, медицини та житла, що є першочерговою потребою для інтеграції;
- психологічна підтримка: багато ВПО пережили травму, втрату, тому їм потрібна психологічна допомога для адаптації до нових умов та подолання наслідків минулого;
- правовий статус та захист: ВПО мають право на соціальні виплати, доступ до медичного обслуговування, права на освіту та інші соціальні послуги. Важливим є забезпечення їхніх прав і свобод та надання юридичної допомоги;
- підтримка приймаючих громад: допомога ВПО також потребує підтримки з боку громад, які їх приймають. Це включає компенсацію витрат на комунальні послуги та інші заходи для інтеграції переселенців;
- вплив на економіку: держава та громади працюють над заходами для самозабезпечення ВПО та розвитку економіки, щоб зменшити навантаження на бюджет та створити нові можливості для працевлаштування.
 
Про статус внутрішньо переміщених осіб
ВПО – це усі, хто покинув домівки через вторгнення ворога та перемістився у межах держави.
Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (Закон України № 1706) визначено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру (п. 1 ст. 1 Законом України № 1706).
Факт внутрішнього переміщення підтверджується «Довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи» (Довідка), що діє безстроково, крім випадків, передбачених ст. 12 Закону України № 1706 (п. 2 ст. 4 Закону України № 1706).
Така Довідка видається структурними підрозділами з питань соціального захисту населення відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
 
Довідково:
Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» (із змінами) (далі – Постанова № 509).
 
ВПО: особливості податкового обліку
Податковий облік ВПО має певні характерні риси, що пов’язані зі зміною місця проживання та наявністю спеціального статусу.
Податковим кодексом України (ПКУ) визначено, що платник податків – фізична особа зобов’язаний визначити свою податкову адресу.
Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб – платників податку (ДРФО) у порядку, визначеному ПКУ.
Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Отже, фізичні особи – платники податків, які є ВПО, мають визначити свою податкову адресу та у зв’язку із змінами даних, які вносяться до «Облікової картки фізичної особи – платника податків» або «Повідомлення фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків» і мають відмітку у паспорті, повинні протягом місяця з дня виникнення таких змін подати до контролюючого органу:
- «Заяву про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків» за формою № 5ДР (Заява за ф. № 5ДР) або «Заяву про внесення змін до окремого реєстру Державного реєстру фізичних осіб – платників податків щодо фізичних осіб, які обліковуються за серією (за наявності) та номером паспорта» за формою № 5ДРП (Заява за ф. № 5ДРП) відповідно;
- документ, що посвідчує особу (після пред’явлення повертається).
Ці документи у разі зміни місцезнаходження надаються ВПО до контролюючого органу за новим місцем проживання або до будь-якого контролюючого органу.
Для заповнення Заяви за ф. № 5ДР використовуються дані паспорта та інших документів, які підтверджують зміни таких даних.
Для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особа подає один з таких документів та їх копії:
- витяг з реєстру територіальної громади;
- паспорт, виготовлений у формі книжечки;
- тимчасове посвідчення громадянина України.
Для підтвердження факту ВПО і взяття на облік ВПО така особа подає довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженої Постановою № 509.
Контролюючий орган вносить зміни до облікових даних платника податків протягом трьох робочих днів з наступного дня після подання фізичною особою Заяви за ф. № 5ДР або Заяви за ф. № 5ДРП.
Картка платника податків, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у ДРФО, видається за умови пред’явлення контролюючому органу паспорта.
 
Довідково:
Заява за ф. № 5ДР затверджена наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 25.10.2017 за № 1306/31174) «Про затвердження Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків» із змінами (далі – Наказ № 822) (додаток 12 до Положення).
Заява за ф. № 5ДРП затверджена Наказом № 822 (додаток 13 до Положення).
 
ВПО – ФОПи: податковий облік
Для ВПО – фізичних осіб – підприємців (ФОП) податковий облік здійснюється згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (Закон України № 755).
Для державної реєстрації фізичної особи – підприємця або внесення змін платнику необхідно звернутись до органів державної реєстрації щодо надання відповідних документів для внесення відомостей про державну реєстрацію підприємницької діяльності або щодо державної реєстрації змін до відомостей про фізичну особу – підприємця.
Взяття на облік ФОП за основним місцем обліку або внесення змін про нього проводиться контролюючим органом у день отримання відомостей про державну реєстрацію ФОПа та здійснюється датою внесення інформації до баз даних Державної податкової служби України за номером, що відповідає порядковому номеру реєстрації відповідного повідомлення державного реєстратора у журналі реєстрації заяв та повідомлень про взяття на облік платників податків.
Після чого вносяться зміни щодо місця проживання до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.
Зареєструватися ФОПом або внести зміни щодо ФОПа також можливо, скориставшись порталом «ДІЯ». У такому разі подання будь-яких документів не передбачено.
Відповідно до частини 8 статті 45 Бюджетного кодексу України у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання та його реєстрації як платника податків за новим місцезнаходженням, сплата визначених податковим законодавством загальнодержавних податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, здійснюється за місцем попередньої реєстрації платника податків до закінчення поточного бюджетного періоду.
 
Релокований бізнес – підтримка держави і громад
Під час війни багато платників податків – суб’єктів господарювання (СГ) приймають рішення про переміщення виробничих потужностей у безпечніші регіони для збереження своїх активів та продовження діяльності. Дніпропетровська область стала одним з ключових хабів переміщеного підприємництва.
Релокація – один з головних механізмів виживання бізнесу в умовах війни. Податкова служба у межах своєї компетенції активно підтримує програми з релокації бізнесу. Адже вимушено переміщені компанії забезпечують життєдіяльність економіки та є опорою для економічного відновлення країни.
На Дніпропетровщину з початку повномасштабного російського вторгнення (з 24.02.2022 по 01.11.2025) перемістилося майже 3,4 тисячі (3 388 СГ) суб’єктів господарювання з небезпечних регіонів – АРК Крим, Луганської, Донецької, Харківської, Запорізької, Миколаївської, Херсонської, Сумської, Чернігівської областей.
 
ВПО: податкові пільги
Податковим законодавством України не передбачено пільги щодо оподаткування доходу ВПО.
ВПО, як і інші громадяни, сплачують податки на загальних підставах. Оподаткування залежить від статусу ВПО, наприклад, найманий працівник, ФОП.
Якщо ВПО є ФОПом, то оподаткування доходів залежить від обраної системи оподаткування, обліку та звітності, а саме:
- загальної
- чи спрощеної та групи платників єдиного податку.
Так, доходи ВПО у вигляді заробітної плати, як найманого працівника, оподатковуються податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) за ставкою 18 % та військовим збором за ставкою 5 %. Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) сплачує роботодавець, перелік яких визначено пунктом 1) частини 1 статті 4 розділу II Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (Закон України № 2464).
 
ВПО: право на податкову знижку на суму коштів, сплачених за оренду житла
ВПО стикаються з численними викликами, серед яких житлове питання посідає чи не найважливіше місце.
Оренда житла для внутрішньо переміщених осіб є критично важливою для забезпечення житлом.
На суму коштів у вигляді орендної плати за житло, фактично сплачених платником податку, який має статус ВПО, ПКУ, за певних умов, передбачено право на податкову знижку.
Податкова знижка – це реальна можливість повернути частину сплаченого податку на доходи фізичних осіб (ПДФО, податок).
Отже, це не пільга, а право.
 
Право на податкову знижку згідно зі статтею 166 ПКУ мають фізичні особи – резиденти, які:
- не є суб’єктами господарювання;
- отримують доходи у вигляді заробітної плати, з яких утримано ПДФО;
- саме у звітному році фактично понесли певні витрати, визначені ПКУ, і які мають документальне підтвердження (це, зокрема, квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери, копії відповідних договорів, в яких обов’язково повинно бути відображено вартість товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги)).
Таким чином, фізособа – платник ПДФО, яка має статус ВПО, може отримати податкову знижку на суму коштів, фактично сплачених нею протягом звітного року, у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства (п.п. 166.3.9 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).
Платник податку – ВПО має право скористатися такою податковою знижкою виключно за умови, що він та/або члени його сім’ї першого ступеня споріднення:
- не мають у власності придатної для проживання житлової нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованої території України;
- не отримують передбачених законодавством України бюджетних виплат для покриття витрат на проживання.
Розмір такої знижки не може перевищувати (у розрахунку на календарний рік) 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року.
Податкова знижка надається у поточному році за наслідками попереднього. Право на отримання податкової знижки на наступні податкові роки не переноситься.
 
Розглянемо приклад
Фізична особа – ВПО працює менеджером у логістичній компанії з офіційною зарплатою 25 000 грн на місяць. Його дохід за 2024 рік склав 300 000 грн, з якого сплачено 54 000 грн ПДФО (18 %).
За оренду квартири фактично сплачено 12 000 грн на місяць, тобто 144 000 грн за 2024 рік.
 
Витрати на оренду житла у розмірі 144 000 грн не перевищують ліміт у 213 000 грн, а саме: 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2024 (30 × 7 100 грн = 213 000 грн), що дозволяє отримати податкову знижку.
Податкова знижка складає 25 920 грн (144 000 грн × 18 % = 25 920 грн).
Тож, ВПО має можливість повернути від держави частину сплаченого ПДФО у розмірі 25 920 грн за витратами, понесеними у 2024 році на оренду квартири.

 Увага!
Щоб отримати податкову знижку, ВПО має обов’язково укласти офіційний договір оренди житла.
А також мати та зберігати квитанції чи банківські виписки про оплату оренди.
По 31.12.2025 включно подати до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку, податкову декларацію про майновий стан і доходи разом із договором оренди.
 
Звертаємо увагу, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суму річного оподатковуваного доходу платника ПДФО (п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).
 
Довідково: З 01.01.2024 встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 7 100 грн (ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік»).
 
Офіс податкових консультацій – центр для надання якісних, своєчасних, кваліфікованих і безоплатних усних консультацій
Для отримання консультацій та інформаційних послуг ВПО можуть звернутись, зокрема, до Офісу податкових консультантів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Офіс).
Офіс працює за адресою: м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, 25.
Прийом відвідувачів здійснюється:
♦ без попереднього запису – у години вільного прийому за режимом роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області:
понеділок – п’ятниця з 08 год 30 хв до 17 год 00 хв, перерва з 12 год 30 хв до 13 год 00 хв,
субота і неділя – вихідні дні;
♦ за попереднім записом – у зручний для відвідувача час, номер телефону для запису (056) 374 31 18.
Для безпеки платників та співробітників податкової під час сигналу повітряної тривоги надання консультацій припиняється.

До державних цільових фондів надходження єдиного внеску
від платників Дніпропетровщини – майже 37,1 млрд гривень

Протягом січня – жовтня 2025 року до державних цільових фондів платники Дніпропетровської області спрямували майже 37,1 млрд грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок). У порівнянні з січнем – жовтнем минулого року це на понад 7,4 млрд грн, або на 25 відс., більше.
Висловлюємо вдячність платникам за відповідальність і фінансову дисципліну.
Акцентуємо, що єдиний внесок сплачується незалежно від фінансового стану платника податків. Ці зобов’язання виконуються першочергово, вони мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями (крім виплати заробітної плати).
Звертаємо увагу, що своєчасно сплачений єдиний внесок – це не лише обов’язок перед державою, але й захищені соціальні гарантії для кожного. Зокрема, це захист найманого працівника у випадку безробіття, під час нещасних випадків чи професійних захворювань, а також пенсійне забезпечення та інші виплати.
Нагадуємо, що єдиний внесок – це платіж, який сплачується до Пенсійного фонду України. Основна ставка єдиного внеску – 22 % від фонду оплати праці.
Зауважимо, що наймані працівники мають можливість та право контролювати свій страховий стаж і сплачений за них єдиний внесок.
Наголошуємо, що офіційне оформлення трудових відносин і сумлінне ставлення платників до своїх обов’язків, зокрема щодо своєчасної сплати єдиного внеску – це захищеність і відповідні гарантії для кожного працюючого, особливо сьогодні.

До місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юридичних осіб – платників транспортного податку надійшло майже 8,0 млн гривень

Протягом десяти місяців 2025 року юридичні особи – платники транспортного податку поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини майже на 8,0 млн гривень. Надходження зросли порівняно з січнем – жовтнем минулого року на понад 1,6 млн грн, або на 25,5 відсотків.
Звертаємо увагу, що п.п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено: платники транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію з транспортного податку за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
У разі спливу п’ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років (п.п 267.6.7 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).
Юридична особа, яка має зареєстрований в Україні згідно з чинним законодавством власний легковий автомобіль, обчислює суму транспортного податку за період, який починається з 1 січня звітного року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років.

Екологічний податок: платники спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини майже 243,7 млн гривень

Упродовж січня – жовтня 2025 року платники екологічного податку  поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини майже на 243,7 млн гривень. Порівняно з січнем – жовтнем 2024 року надходження збільшились на понад 13,0 млн грн, темп росту – 105,6 відсотків.
Інформуємо, що відповідно до п. 4 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (із змінами та доповненнями), електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС.
На вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів розміщені електронні форми Податкової декларації екологічного податку, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 (зі змінами) за ідентифікаторами форм F0302006 (для фізичних осіб) та J0302006 (для юридичних осіб) разом з додатками:
Додаток 1 «Розрахунок за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повiтря стацiонарними джерелами забруднення» – за ідентифікатором форми F/J0320106 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб);
Додаток 2 «Розрахунок за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у воднi об’єкти» – за ідентифікатором форми F/J0320206 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб);
Додаток 3 «Розрахунок за розміщення вiдходiв у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах» – за ідентифікатором форми F/J0320306 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб);
Додаток 4 «Розрахунок за утворення радіоактивних вiдходiв (включаючи вже накопичені)» – за ідентифікатором форми F/J0320406 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб);
Додаток 5 «Розрахунок за утворення радіоактивних вiдходiв i сплачується за придбання джерел(а) iонiзуючого випромінювання» – за ідентифікатором форми F/J0320506 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб);
Додаток 6 «Розрахунок за тимчасове зберігання радіоактивних вiдходiв їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк» – за ідентифікатором форми F/J0320606 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб).

Дотримання юридичними особами, ФОПами та громадянами вимог заповнення обов’язкових реквізитів платіжної інструкції під час сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до вимог пункту 37 розділу ІІ Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою Постановою Правління НБУ від 29.07.2022 року № 163 (зі змінами) (далі – платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити обов'язкові реквізити, зокрема «Код платника».
Пунктом 40 розділу ІІ Інструкції НБУ № 163 визначено, що у випадках, передбачених законодавством, коли платник ініціює платіжну операцію за фактичного платника, заповнюється реквізит «Код фактичного платника».
Порядок заповнення під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення затвердженого наказом від 22.03.2023 № 148 (зі змінами).
У Порядку № 148 наведено приклади заповнення реквізиту «Призначення платежу», зокрема поля «Код виду сплати» та «Додаткова інформація запису».
Сплата податків та єдиного внеску оформлюються за кожним напрямом сплати та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.
Також звертаємо увагу, що згідно пункту 38.2. статті 38 ПКУ, сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.
Отже, платники під час сплати податків та єдиного внеску повинні дотримуватися наступних правил заповнення обов’язкових реквізитів платіжної інструкції.
1. При безготівкових розрахунках платників з бюджетами та фондом соціального страхування від власного імені.
Юридичні особи, ФОП та громадяни заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т.ч. реквізит «Код платника» (податковий номер юридичної особи - ЄДРПОУ, РНОКПП ФОП та громадянина) та реквізит «Призначення платежу».
2. При безготівкових розрахунках платників з бюджетами та фондом соціального страхування за відокремлені підрозділи (філії).
Юридичні особи (головні підприємства) у випадках, передбачених ПКУ, заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т.ч.:
реквізит «Код платника» (податковий номер головного підприємства);
реквізит «Код фактичного платника» (податковий номер філії);
реквізит «Призначення платежу».
3. При готівкових розрахунках платники / громадяни під час сплати податків та єдиного внеску за допомогою технічного пристрою (банківський автомат, платіжний термінал) та через каси надавачів платіжних послуг заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т.ч. реквізит «Код фактичного платника» (податковий номер платника податків) та реквізит «Призначення платежу». При цьому реквізит «Код платника» містить код надавача платіжних послуг, з використанням технічного пристрою якого або через каси якого проводиться готівковий розрахунок.

До уваги суб’єктів господарювання, які виплачують доходи ФОПам, місцезнаходженням яких є тимчасово окупована територія!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що п. 177.8 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що під час нарахування (виплати) фізичній особі – підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою – підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Разом з тим, згідно з п.п. 2 п. 297.1 ст. 297 ПКУ платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої – четвертої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з главою 1 розд. ХІV ПКУ.
Водночас, відповідно до п.п. 38.9 п. 38 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ під час нарахування (виплати) фізичним особам – підприємцям, місцезнаходженням або місцем проживання яких є тимчасово окупована територія України (незалежно від системи оподаткування), доходу від здійснення ними підприємницької діяльності суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, зобов’язані утримати податок на доходи у джерела виплати. При цьому на таких осіб не поширюється дія п. 177.8 ст. 177 ПКУ та п.п. 2 п. 297.1 ст. 297 ПКУ.
Доходи від здійснення підприємницької діяльності, оподатковані відповідно до п.п. 38.9 п. 38 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи – підприємця та/або доходу фізичної особи підприємця платника єдиного податку.
Крім того, особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, до контролюючого органу за основним місцем обліку (п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ).
Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (зі змінами).
Відповідно до п. 4 розд. IV Порядку в додатку 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку у графі 6 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу, наведена у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку (далі – Довідник ознак доходів).
Згідно з Довідником ознак доходів дохід, виплачений самозайнятій особі відображається у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «157».
Отже, суб’єкт господарювання (самозайнята особа) під час нарахування (виплати) доходів фізичним особам – підприємцям, які визначені в п.п. 38.9 п. 38 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, повинен відобразити такі доходи у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «157».

Дохід фізичною особою – резидентом отриманий
від продажу рухомого майна: що з військовим збором?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Відповідно до п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 розд. ІV ПКУ, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Підпунктом 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників збору, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, здійснюються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, за ставкою 5 відс., встановленою п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Згідно з п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ об’єктом оподаткування військовим збором для платників, визначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого згідно з п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 розд. ІV ПКУ включається частина доходу від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 173 розд. ІV ПКУ.
Так, відповідно до п. 173.1 ст. 173 ПКУ дохід платника податку на доходи фізичних осіб (податок) від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відс., визначеною в п. 167.2 ст. 167 ПКУ.
Згідно з п. 173.2 ст. 173 ПКУ, як виняток із положень п. 173.1 ст. 173 ПКУ, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.
Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відсотків.
Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою 18 відсотків.
Водночас, п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розд. IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, підпунктах 3 і 4 п. 170.13 прим. 1 ст. 170 розд. ІV ПКУ та п. 14 підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Крім того, звільняються від оподаткування військовим збором доходи, зазначені в абзаці першому п. 10 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.9 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ) та доходи, зазначені у пунктах 13, 15, 16, 17 і 18 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.10 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Враховуючи викладене, оскільки об’єктом оподаткування військовим збором є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід фізичної особи – резидента, до якого включається частина доходу від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 173 ПКУ, то сума такого доходу оподатковується військовим збором за ставкою 5 відсотків.

Чи сплачує земельний податок власник земельних ділянок (землекористувач) юридична особа – платник єдиного податку третьої групи
у разі тимчасового припинення господарської діяльності?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з п.п. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками плати за землю є, зокрема, платники земельного податку:
власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);
землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування.
Відповідно до абзацу першого п. 49.2 ст. 49 ПКУ платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Господарська діяльність – діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (зі змінами та доповненнями) та іншими нормативно-правовими актами не передбачено тимчасове припинення діяльності.
Тимчасове припинення діяльності означає припинення провадження заявлених при реєстрації видів діяльності, що свідчить про те, що земельна ділянка не використовується для господарської діяльності.
Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються, зокрема, платниками єдиного податку третьої групи для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування (у тому числі на умовах емфітевзису)) (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).
Підставами для припинення податкового обов’язку, крім його виконання, є:
ліквідація юридичної особи;
смерть фізичної особи, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою;
втрата особою ознак платника податку, які визначені ПКУ;
скасування податкового обов’язку у передбачений законодавством спосіб (п. 37.3 ст. 37 ПКУ).
Оскільки звільнення, передбачене п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ, поширюється на земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності, то у разі тимчасового припинення діяльності земельний податок справляється на загальних підставах.
При цьому, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих російською федерацією, плата за землю, в тому числі земельний податок, не нараховується та не сплачується з урахуванням норм розд. ХІІ та п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Який орган видає дозвіл на викиди забруднюючих речовин
 в атмосферне повітря стаціонарними джерелами?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Частиною першою ст. 1 «Визначення термінів» Закону України від 16 жовтня 1992 року № 2707-ХІІ «Про охорону атмосферного повітря» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2707) встановлено, що викид – це надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин.
Відповідно до частин першої – третьої ст. 11 прим. 1 Закону № 2707 видача (відмова у видачі) дозволу на викиди здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища або через центри надання адміністративних послуг протягом двадцяти робочих днів з дня надходження заяви та документів, необхідних для його видачі, безоплатно відповідно до Закону України від 06 вересня 2005 року № 2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»  (зі змінами та доповненнями) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Подання суб’єктом господарювання (уповноваженим ним органом або особою) заяви про одержання (припинення дії) дозволу на викиди, а також видача (відмова у видачі, припинення дії) такого дозволу на викиди та повідомлення про залишення заяви без руху здійснюються в паперовій та/або електронній формах.
Для одержання дозволу на викиди суб’єкт господарювання, об’єкт якого належить до першої групи, та суб’єкт господарювання, об’єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, подає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, або через центри надання адміністративних послуг, а суб’єкт господарювання, об’єкт якого належить до другої або третьої групи, – обласним, Київській, Севастопольській міським державним адміністраціям, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища або через центри надання адміністративних послуг:
документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин, оформлені відповідно до вимог, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, в паперовій та/або електронній формі;
відомості, що підтверджують факт та дату опублікування в місцевих друкованих засобах масової інформації повідомлення про намір отримати дозвіл на викиди, із зазначенням адреси обласної, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, до яких можуть надсилатися зауваження громадських організацій та окремих громадян у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
відомості щодо наявності висновку з оцінки впливу на довкілля, в якому визначено допустимість провадження планованої діяльності, яка згідно з вимогами Закону України від 23 травня 2017 року № 2059-VIII «Про оцінку впливу на довкілля» (зі змінами та доповненнями) підлягає оцінці впливу на довкілля;
повідомлення обласної, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища про наявність або відсутність зауважень громадськості щодо видачі суб’єкту господарювання дозволу на викиди, що надається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 1 Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2025 року № 903 (зі змінами) (далі – Положення № 903), Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України (далі – Мінекономіки) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Мінекономіки є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, зокрема, державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної та в межах повноважень, передбачених законом, біологічної і генетичної безпеки.
Мінекономіки відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, видає, анулює, здійснює переоформлення документів дозвільного характеру на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для об’єктів, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування (об’єкти першої групи), та об’єктів, що розташовані на території зони відчуження, зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (абзац перший і третій п.п. 351 п. 4 Положення № 903).
Порядок проведення робіт, пов’язаних з видачою дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку суб’єктів господарювання, які отримали такі дозволи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року № 302 (далі – Порядок № 302).
Дозвіл на викиди – це документ дозвільного характеру у сфері охорони атмосферного повітря, який надає право суб’єктам господарювання експлуатувати об’єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші (п.п. 2 п. 2 Порядку № 302).
Для отримання дозволу на викиди суб’єкт господарювання подає до дозвільного органу або через центри надання адміністративних послуг (у разі, коли така послуга надається через центр надання адміністративних послуг) в паперовій та/або електронній формі заяву про отримання дозволу на викиди та документи, що визначені ст. 11 прим. 1 Закону № 2707 (п. 30 Порядку № 302).
Отже, видача (відмова у видачі) дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами здійснюється Мінекономіки, обласними, Київською міською державними адміністраціями або через центри надання адміністративних послуг (у разі, коли така послуга надається через центр надання адміністративних послуг) протягом двадцяти робочих днів з дня надходження заяви та документів, необхідних для його видачі.
Слід зазначити, що тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, дозволяється експлуатація генераторів, систем безперебійного електроживлення, електрогенераторних установок без отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, крім випадків, якщо вони є невід’ємною частиною об’єкта нерухомого майна, введеного в експлуатацію до 24 лютого 2022 року (п. 1 прим. 2 розд. IX «Прикінцеві положення» Закону № 2707).
Частиною дев’ятнадцятою ст. 11 Закону № 2707 встановлено, що оператори установок, що провадять види діяльності, визначені у додатку до Закону України від 16 липня 2024 року № 3855-IX «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» (далі – Закон № 3855), отримують інтегрований довкіллєвий дозвіл на підставах і в порядку, визначених Законом № 3855. За наявності інтегрованого довкіллєвого дозволу дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, умови щодо яких визначені інтегрованим довкіллєвим дозволом, не видається.

Ввезення товарів на митну територію України в митному режимі переробки та подальше їх вивезення за межі митної території України у вигляді продуктів переробки: оподаткування ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 206.12 ст. 206 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до операцій із ввезення товарів на митну територію України в митному режимі переробки на митній території застосовується умовне повне звільнення від оподаткування ПДВ за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 23 Митного кодексу України (далі – МКУ).
Статтею 160 глави 23 МКУ передбачено, що митний режим переробки на митній території завершується шляхом реекспорту продуктів переробки чи поміщення їх в інший митний режим.
При цьому, п.п. 3 п. 1 ст. 86 глави 16 МКУ передбачено, що митний режим реекспорту може бути застосований до товарів, які при ввезенні на митну територію України мали статус іноземних та були поміщені у митний режим переробки на митній території та вивозяться за межі митної території України у тому самому стані, в якому вони були ввезені на митну територію України, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування та зберігання, або у вигляді продуктів, залишків або відходів їх переробки.
Пунктом 206.5 ст. 206 ПКУ передбачено, що операції з вивезення товарів у митному режимі реекспорту звільняються від оподаткування, крім операцій з вивезення відповідно до пунктів 3 (щодо товарів у вигляді продуктів їх переробки) та 5 частини першої ст. 86 МКУ, що оподатковуються податком за ставкою, визначеною п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ.
Зокрема, п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ передбачено, що операції з вивезення товарів за межі митної території України, зокрема, у митному режимі реекспорту, якщо товари поміщені у такий режим відповідно, зокрема, до п. 3 (щодо товарів у вигляді продуктів їх переробки) частини першої ст. 86 глави 16 МКУ, оподатковуються за нульовою ставкою.
Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог МКУ.

Випадки, в яких здійснюється міжнародний обмін податковою інформацією з компетентними органами іноземних країн

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Порядок обміну податковою інформацією з компетентними органами іноземних держав затверджений наказом Міністерства фінансів України від 16.04.2022 № 118 (зі змінами) (далі – Порядок № 118).
Порядок № 118 регулює процедуру обміну податковою інформацією між ДПС та компетентними органами іноземних держав за спеціальними запитами, а також у межах спонтанного обміну податковою інформацією стосовно податків та в межах, визначених Конвенцією про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах, ратифікованою Законом України від 17 грудня 2008 року № 677-VI «Про ратифікацію Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах» (зі змінами та доповненнями), із застереженнями, та/або іншим міжнародним договором України , що містить положення про обмін інформацією в податкових цілях (далі – міжнародні договори) (п. 1 розд. І Порядку № 118).
Спеціальний запит – це запит про надання податкової інформації стосовно конкретних осіб (фізичні особи; юридичні особи; об’єднання осіб, які визнані такими, що мають здатність здійснювати юридичні дії, але які не мають статусу юридичної особи; будь-які інші правові утворення будь-якого характеру та форми, незалежно від наявності правосуб’єктності, що володіють або управляють активами, включно з отримуваним від них доходом), групи осіб або операцій, яка є необхідною або може бути передбачувано важливою для виконання або застосування положень податкового законодавства держави, яка здійснює запит (абзац восьмий п. 3 розд. І Порядку № 118).
Вихідний запит – це спеціальний запит, який надсилається ДПС компетентному органу іноземної держави (абзац четвертий п. 3 розд. І Порядку № 118).
Вхідний запит – це спеціальний запит, який надійшов до ДПС від компетентного органу іноземної держави (абзац п’ятий п. 3 розд. І Порядку № 118).
Ініціатор вихідного запиту – це структурний підрозділ ДПС та/або територіальний орган ДПС, у процесі виконання функціональних обов’язків якого виникла необхідність в отриманні інформації від компетентного органу іноземної держави (абзац сьо e-finance.com.ua