Податок на землю: за 10 місяців третину земельного податку сплатили платники Дніпропетровщини та Києва
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Платники Дніпропетровщини та Києва забезпечили понад третину всіх надходжень земельного податку за 10 місяців 2025 року.
До місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло 6,7 млрд грн, а столиці – 5,3 млрд гривень. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила в. о. Голови ДПС Леся Карнаух.
Загалом за 10 місяців місцеві бюджети поповнилися на 37,7 млрд грн плати за землю. Порівняно з минулим роком надходження земельного податку зросли на 15,3 %, або на 5 млрд грн.
Також серед лідерів:
Одещина – 3,3 млрд грн,
Львівщина – 2,6 млрд гривень. 
«Земельний податок – одне із найстабільніших джерел наповнення місцевих бюджетів. І ці кошти працюють саме на громади, реалізацію інфраструктурних, соціальних проєктів.  Дякую всім платникам, які добросовісно виконують свій обов’язок. Кожен внесок працює на розвиток громад і силу країни», – зазначила Леся Карнаух. 
 Хто повинен сплачувати податок?
Власники земельних ділянок та землекористувачі. Якщо ви маєте землю у приватній власності або користуєтесь нею на правах оренди, постійного користування – податок стосується саме вас.
Як визначається сума?
Розмір податку встановлює місцева рада. Він залежить від цільового призначення ділянки, нормативної грошової оцінки землі та ставок, затверджених у громаді. Інформацію про нарахування платники отримують у податковому повідомленні-рішенні, яке також відображається в електронному кабінеті.
Коли платити?
Фізичні особи сплачують податок протягом 60 днів після отримання податкового повідомлення.
Юридичні особи сплачують податок щомісяця.
Чому важливо не зволікати?
Несвоєчасна сплата тягне нарахування штрафів і пені, а борг може стати підставою для застосування заходів стягнення. Для громад це також означає недоотримані кошти на базові потреби.
Як сплатити зручно?
Найпростіший спосіб – використати Електронний кабінет платника: там можна побачити суму нарахувань і одразу провести оплату онлайн.
Про особливості нарахування та сплати плати за землю під час воєнного стану читайте за посиланнями:
https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/878684.html,
https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/924535.html,
https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/928319.html.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/956710.html

«Податки захищають»: які податки сплачує Ганна,
здаючи в оренду дві квартири

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України повідомила.
У межах комунікаційної кампанії «Податки захищають», яку Міністерство фінансів України реалізує спільно з Державною податковою службою, продовжуємо розповідати, які податкові зобов’язання виникають у громадян у різних життєвих ситуаціях та яку користь суспільству забезпечує сумлінна сплата податків.
П’ята історія кампанії стосується Ганни, яка здає в оренду дві квартири.
Пояснюємо:
- які саме податки сплачуються при здаванні квартири в оренду,
- які ставки податків та строки їх сплати;
- куди надходять сплачені кошти та як вони використовуються державою і громадами.
Читайте публікацію та дізнавайтеся, як податки з оренди житла працюють на зміцнення оборони, розвиток місцевої інфраструктури та забезпечення важливих суспільних потреб.
Отже, 40-річна Ганна має кілька однокімнатних квартир, дві з яких здає в оренду. За квартиру в столиці щомісяця вона отримує 20 тис. грн, а за квартиру в Ужгороді – 15 тис. грн (загалом 105 тис. грн/квартал; 420 тис. грн/рік). З метою отримання офіційного доходу  Ганна зареєструвала свою діяльність як ФОП (фізична особа – підприємець) 3 групи єдиного податку. Це дозволяє їй офіційно надавати послуги з оренди громадянам України та іноземцям.
Щокварталу Ганна подає податкову декларацію через Електронний кабінет платника податків на вебпорталі ДПС та сплачує податки й обов’язковий страховий внесок.
Детальніше, а також як виглядає підсумок за рік у розглянутому прикладі – на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/956544.html

Дніпропетровщина: боротьба з нелегальним обігом пального

Фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) у межах функціональних повноважень здійснюються заходи щодо протидії нелегальному обігу пального на території Дніпропетровської області, зокрема, в частині виявлення та припинення діяльності незаконних АЗС.
Так, податківцями встановлено АЗС, на якій проводилась діяльність з реалізації пального без ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.
В ході проведення фактичної перевірки, спільно з представниками Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, встановлено суб’єкта господарювання, який здійснював роздрібну торгівлю пальним з порушенням вимог діючого законодавства, що регулює обіг підакцизних товарів.
До суб’єкта господарювання застосовано штрафні санкції у розмірі 2,36 млн гривень.

Дієва комунікація – важливий інструмент взаємодії влади і бізнесу

У мерії Кривого Рогу відбулася зустріч з платниками податків у форматі платформи «Діалог влади та бізнесу».
У центрі уваги інформаційної сесії – ключові напрями урядової стратегії, спрямованої на забезпечення рівного доступу громадян і бізнесу до державних послуг, впровадження стандартів безбар’єрності та інклюзії у податковій службі. Під час зустрічі податківці наголосили, що з повагою до потреб кожного цієї осені у центрах обслуговування платників (ЦОП) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) запроваджено послугу сурдоперекладу для людей з порушенням слуху.
Переклад на українську жестову мову та з української жестової мови надається шляхом використання постійного абонентського доступу до Web-системи відеозв’язку з перекладачами жестової мови «Сервіс УТОГ – 24/7». Комунікація із професійним перекладачем відбувається у реальному часі і забезпечує двосторонній переклад – з жестової мови на усну та навпаки.
Послуга є безоплатною і доступною під час консультацій з податкових питань, поданні звітності та наданні інших адміністративних послуг.
Також під час діалогу обговорено і реалізацію Національної стратегії доходів до 2030 року, яка спрямована на підвищення ефективності адміністрування податків, розширення бази оподаткування, цифровізацію процесів і зміцнення податкової дисципліни.
Підприємцям нагадали про оновлені вимоги отримання, переоформлення та анулювання ліцензій, а також посилення контролю у сфері обігу підакцизних товарів відповідно до змін внесених до Закону України від 16 липня 2025 року № 4536-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства».
Також учасникам зустрічі роз’яснили зміни до порядку подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого на користь фізичних осіб, сум утриманого податку і нарахованого єдиного соціального внеску та нові строки подання з 2026 року.
Фахівці Криворізької ДПІ ГУ ДПС розповіли платникам про головні сервіси, що забезпечують якісну взаємодію з податковою, ознайомили з сучасними цифровими інструментами комунікації, інформаційними ресурсами та можливостями отримання оперативних консультацій.
Учасники діалогу активно долучилися до обговорення актуальних питань практичного застосування нових норм податкового законодавства. Податківці надали вичерпні відповіді та роз’яснення на питання, що порушувалися під час діалогу.
Дієва комунікація влади всіх рівнів та бізнесу є важливим інструментом поглиблення партнерства задля економічної стійкості держави і громад.
Співпраця податкової служби Дніпропетровщини та органів місцевого самоврядування спрямована на розвиток комфортного бізнес-середовища регіону.

Підсумки діяльності Офісу податкових консультантів

У пресцентрі інформаційного агентства «МІСТ-ДНІПРО» у форматі Zoom відбулась пресконференція за участі начальника управління податкових сервісів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, заступника голови робочої групи «Офіс податкових консультантів» Тетяни Литвиненко на тему: «Підсумки діяльності Офісу податкових консультантів».
Нагадуємо, що з вересня цього року в Україні розпочали роботу Офіси податкових консультантів – спеціалізовані центри при Головних управліннях ДПС та м. Київ, створені для надання кваліфікованих безоплатних усних консультацій з питань застосування податкового законодавства.
Офіс податкових консультантів – це новий формат взаємодії між ДПС та платниками податків, який гарантує доступність, неупередженість, конфіденційність та якісний сервіс. Місія Офісу податкових консультантів – допомогти платникам у складних податкових питаннях зменшити кількість податкових спорів та штрафів та підвищити добровільну сплату податків.
Сучасна Державна податкова служба України прагне забезпечити максимально комфортне та прозоре партнерство з бізнесом та громадянами. Робота податкових консультантів демонструє новий рівень комунікації з платниками, направлений на аналіз конкретної ситуації запитувача та надання практичних роз’яснень.
Консультаційна підтримка в Офісі податкових консультантів надається з усіх ключових напрямків: оподаткування фізичних та юридичних осіб, електронні сервіси та звітність, податкові спори, податковий борг тощо.
У Дніпропетровській області Офіс податкових консультантів розташований за адресою: м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, 25. Прийом здійснюється без попереднього запису – у години вільного прийому (пн-пт з 8.30 по 17.00), за попереднім записом – у зручний для відвідувача час (номер телефону для запису (056) 374 31 18). Приміщення Офісу облаштоване за сучасними стандартами доступності для забезпечення зручного та комфортного отримання податкових послуг особами з інвалідністю та маломобільними групами населення. Крім того, запроваджено послугу онлайн-сурдопереводу, завдяки чому люди з порушеннями слуху можуть отримувати податкові консультації ще зручніше та без перешкод у комунікації.
З першого дня свого відкриття Офісом податкових консультантів надано 2003 консультації юридичним та фізичним особам з питань застосування податкового та іншого законодавства. Це свідчить про затребуваність платників у консультаційних послугах та значний попит на сервіс.
Більша частина запитів надходить від фізичних осіб – підприємців та громадян. Платники найчастіше потребують допомоги з наступних питань:
- особливості застосування спрощеної системи оподаткування, нарахувань з податку на майно у частині земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельного податку, мінімального податкового законодавства (43,7 % від загальних звернень);
- надання кваліфікованих електронних довірчих послуг (21,3 %);
- подання документів податкової звітності, сервіси Електронного кабінету та внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (23,8 %);
- виникнення та погашення податкової заборгованості (8,0 %).
Досвідчені спеціалісти Офісу податкових консультантів ГУ ДПС у Дніпропетровській області своєю роботою підтверджують, що сучасна Державна податкова служба України – це не тільки контролюючий орган, але помічник, порадник та підтримка для платників податків.
Тож у разі виникнення питань стосовно податкового законодавства запрошуємо звертатись до Офісу податкових консультантів.

Загальний фонд державного бюджету у січні – жовтні отримав
від платників Дніпропетровщини понад 43,0 млрд грн податкових платежів

У січні – жовтні 2025 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровської області надійшло понад 43,0 млрд грн податків, зборів та платежів. Це більше ніж за десять місяців минулого року майже на 10,1 млрд грн, або на 30,6 відсотків.
Дякуємо платникам за продуктивну роботу і вагомий внесок у фінансову стабільність держави.
Нагадуємо, що платники податків можуть отримати фахову консультативну підтримку в Офісі податкових консультантів (Офіс). В Офісі суб’єкту звернень допоможуть розібратися в питаннях податкової сфери та нададуть професійні рекомендації з актуальних питань законодавства.
Ознайомитися з додатковою інформацією про послуги Офісу, а також з графіками прийому та контактами, у тому числі для попереднього запису, можна на інформаційному ресурсі – субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС України (https://dp.tax.gov.ua/kontakti).
Адреса Офісу: м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, 25 (перший поверх).
Режим роботи Офісу:
понеділок – п’ятниця – з 08 год 30 хв до 17 год 00 хв,
обідня перерва – з 12 год 30 хв до 13 год 00 хв,
субота та неділя – вихідні дні.
Важливо! Під час повітряної тривоги надання консультацій припиняється.

До місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юридичних осіб – платників єдиного податку надійшло понад 651,5 млн гривень

З початку 2025 року юридичні особи – платники єдиного податку спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 651,5 млн гривень. Порівняно з січнем – жовтнем 2024 року надходження збільшились на понад 65,7 млн грн, темп росту – 111,2 відсотки.
Звертаємо увагу, що відповідно до абзацу другого п.п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.
Для зареєстрованих в установленому законом порядку суб’єктів господарювання (новостворених), які протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої, зокрема, для третьої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, в якому відбулася державна реєстрація (абзац другий п. 294.4 ст. 294 ПКУ).

Рентна плата: за спеціальне використання води платники Дніпропетровщини поповнили загальний фонд держбюджету майже на 69,0 млн гривень

Упродовж десяти місяців поточного року платники Дніпропетровщини за спеціальне використання води поповнили загальний фонд державного бюджету рентною платою майже на 69,0 млн гривень. У порівнянні з січнем – жовтнем 2024 року надходження збільшились майже на 12,0 млн грн, або на 20,7 відсотків.
Інформуємо, що для рентної плати за спеціальне використання води дорівнює календарному кварталу (п. 257.1 ст. 257 Податкового кодексу України (ПКУ)).
Водокористувачі самостійно обчислюють, зокрема, рентну плату за спеціальне використання води щокварталу наростаючим підсумком з початку року (п.п. 255.11.1 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Податкова декларація з рентної плати за спеціальне використання води для потреб водного транспорту за перший квартал не подається (абзац перший п.п. 255.11.16 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Враховуючи положення п.п. 257.3.4 п. 257.3 ст. 257 ПКУ та п. 63.3 ст. 63 ПКУ, платник рентної плати до закінчення визначеного розд. II ПКУ граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, визначений ст. 257 ПКУ, подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, податкову декларацію, яка містить, зокрема, додаток з рентної плати за спеціальне використання води – за місцезнаходженням об’єкта оподаткування (водного транспорту).
Таким чином, податкова декларація з рентної плати (в частині рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для потреб водного транспорту) вперше подається суб’єктом господарювання за календарний квартал, в якому придбано (орендовано) об’єкт оподаткування (водний транспорт).
При цьому, якщо придбано (орендовано) водний транспорт в І кварталі поточного року, то податкова декларація з рентної плати (в частині рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для потреб водного транспорту) вперше подається за ІІ квартал наростаючим підсумком з початку року.

ЦОПи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області –
безбар’єрний простір для отримання податкового сервісу

Податкова, як сервісна служба, безкоштовно надає адміністративні та інші послуги підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, фізичним особам та іншим суб’єктам господарювання.
Центри обслуговування платників (ЦОП) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) забезпечують кожному відвідувачу вільний доступ до податкового сервісу – отримання адміністративних та інших послуг.
Так, протягом жовтня 2025 року фахівцями Криворізької ДПІ ГУ ДПС забезпечено обслуговування 5 573 суб’єктів звернень та надано 5 369 адміністративних послуг. За вказаний період значна кількість відвідувачів ЦОП скористалась можливістю запису в «електронну чергу», це є просто і зручно.
З метою забезпечення комфортних та доступних умов для отримання послуг і сервісів фізичними та юридичними особами, розширення кола суб'єктів звернень, які мають можливість звернутись за отриманням послуг, фахівцями Криворізької ДПІ ГУ ДПС, задіяними у роботі мобільного ЦОПу ГУ ДПС, на постійній основі здійснюються виїзди та чергування в ЦНАПах територіальних громад та в Прозорому офісі соціальних послуг Тернівської районної у місті ради. Крім того, здійснюються адресні виїзди мобільного ЦОПу до платників, які відносяться до маломобільних груп населення. Протягом жовтня поточного року було забезпечено 12 виїздів мобільного ЦОПу, за результатами яких співробітниками податкової інспекції було здійснено обслуговування 982 суб’єктів звернень, з яких 135 особам  надано адміністративні послуги.
Крім того, протягом жовтня місяця поточного року здійснено 16 адресних виїздів мобільного ЦОПу безпосередньо за податковою адресою суб’єкта звернень та надано 36 адміністративних послуг.
За період з 01.01.2025 по 31.10.2025 до ЦОПу Дніпровської ДПІ (Правобережного відділу обслуговування платників, Лівобережного відділу обслуговування платників, Солонянського сектору обслуговування платників та Царичанського сектору обслуговування платників) за отриманням адміністративних послуг звернулось 94 629 платників податків, яким надано 90 833 адміністративні послуги (без врахування інших послуг). Приймання відвідувачів здійснюється, як за принципом «живої черги», так і за попереднім записом до «електронної черги.
Обслуговування осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення здійснюється податківцями у рамках роботи мобільного ЦОПу. Так, приймання облікових карток, заяв, повідомлень та видача необхідних платникам документів відбувається шляхом виїзду працівників на адресу за місцем проживання (перебування) особи за попередньою домовленістю з громадянином: за десять місяців п. р. працівниками Дніпровської ДПІ, задіяними у роботі мобільного ЦОПу, здійснено: 98 адресних виїздів, 252 виїзди до ЦНАПу; надано 318 адміністративних послуг.
Працівники Дніпровської ДПІ ГУ ДПС також проводять чергування в ЦНАПах територіальних громад. За встановленим графіком кожен мешканець громади має можливість без додаткових витрат часу та коштів отримати консультацію та вирішити актуальні питання без відвідування податкової. За десять місяців 2025 року фахівцями Дніпровської ДПІ здійснено 350 виїздів.
Протягом січня – жовтня 2025 року співробітниками Кам’янської ДПІ ГУ ДПС (у т. ч. Жовтоводським та Верхньодніпровським секторами Кам’янською ДПІ) опрацьовано 35 309 звернень та надано 33 734 адміністративні послуги, у т. ч. 11 594 – в електронній формі.
Фахівцями Кам’янської ДПІ ГУ ДПС, які взяли участь у роботі мобільного ЦОПу. За десять місяців 2025 року здійснено 52 виїзди та надано 81 адміністративну послугу платникам податків.
Крім того, за період з січня по жовтень 2025 року працівниками Кам’янської ДПІ здійснено 148 чергувань в ЦНАПах Кам’янського району, під час яких надано 2 566 адміністративних та інших послуг.
На Нікопольщині для зручності платників працюють два ЦОПи (ЦОП Нікопольської ДПІ та ЦОП сектору обслуговування платників м. Покрова Нікопольської ДПІ). При візиті до ЦОПів ДПІ кожен відвідувач отримує турботливий супровід та кваліфіковану допомогу у вирішенні його питань. За період з 01.01.2025 до 31.10.2025 ЦОП ДПІ надано 16 675 адміністративних послуг, у тому числі 5 580 – в електронній формі. 
Під час роботи мобільного ЦОПу працівниками Нікопольської ДПІ здійснено 40 виїздів та надано суб’єктам звернень 49 адміністративних послуг.
Крім того, організовано співпрацю з територіальними громадами щодо чергувань працівників Нікопольської ДПІ у ЦНАПах. За звітний період фахівцями Нікопльської ДПІ у рамках роботи мобільного ЦОПу здійснено 63 виїзди, прийнято 2 281 відвідувач та надано 1 520 адміністративних та 407 інших послуг, а також 1 492 консультації.
За період з 01.01.2025 по 31.10.2025 до ЦОПу Самарівської ДПІ                  (включаючи ЦОП Магдалинівського сектору обслуговування платників Самарівської ДПІ) за отриманням адміністративних послуг звернулось 14 735 платників, яким надано 13 877 адміністративних послуг.
Під час роботи мобільного ЦОПу (з 01.01.2025 по 31.10.2025) фахівцями Самарівської ДПІ здійснено 26 адресних виїзди та надано 50 адміністративних послуг.
За 10 місяців поточного року фахівцями Самарівської ДПІ здійснено 68 виїздів до ЦНАПів територіальних громад. В ході чергування за отриманням послуг та роз’яснень до податківців звернулось 1 402 суб’єкта господарювання, яким надано 1 162 послуги.
За період з 01.01.2025 по 31.10.2025 до ЦОПу Павлоградської ДПІ ГУ ДПС за отриманням адміністративних послуг звернулось 15 407 платників податків, яким надано 14 680 адміністративних послуг.
Крім того, за 10 місяців 2025 року працівниками Павлоградської ДПІ здійснено в рамках роботи мобільного ЦОПу: 9 адресних виїздів, 86 виїздів до ЦНАПів; надано 215 адміністративних послуг.
Відповідно до графіка до ЦНАПів територіальних громад здійснюються виїзди працівників Павлоградської ДПІ ГУ ДПС. За 10 місяців поточного року фахівцями Павлоградської ДПІ здійснено 95 виїздів.
Протягом січня – жовтня 2025 року до ЦОПів Синельниківської ДПІ (Петропавлівського сектору обслуговування платників, Покровського сектору обслуговування платників) за отриманням адміністративних послуг звернулось 23 575 платника податків, яким надано 22 508 адміністративних послуг (безврахування інших послуг).
Фахівцями Синельниківської ДПІ протягом 10 місяців 2025 року працівниками Синельниківської ДПІ здійснено 87 адресних виїздів мобільного ЦОПу, 26 виїздів ЦОПу до територіальних громад та надано 1 584 адміністративні послуги. За десять місяців поточного року фахівцями Синельниківської ДПІ здійснено 224 виїзди.
В приміщеннях ЦОПів ГУ ДПС на інформаційних стендах, у зручних для огляду місцях, розташовано інформаційний матеріал з актуальною податковою тематикою.
Слід зазначити, що для забезпечення реалізації принципу безбар'єрності податкових послуг та з метою створення середовища, де кожен платник  податків, незалежно від своїх можливостей, може легко та ефективно отримати послуги, інформацію та необхідну допомогу ГУ ДПС з Дніпропетровською обласною організацією Українського товариства глухих укладено Договір «Про надання послуг перекладу на українську жестову мову (з української жестової мови)» від 19.09.2025 року №11-1-2025.
Відповідно до договору особам з інвалідністю зі слуху надаються послуги перекладу на українську жестову мову (з української жестової мови) шляхом використання постійного абонентського доступу до Web-системи відеозв'язку з перекладачами жестової мови «Сервіс УТОГ – 24/7», що створить атмосферу довіри та поваги ефективної взаємодії між державою та платниками податків.
Безбар’єрність – це, коли люди, незалежно від їх фізичних чи інших особливостей, мають рівний доступ до всіх сфер суспільного життя. В ЦОПах державних податкових інспекцій ГУ ДПС обслуговування осіб з інвалідністю, військових, осіб з маленькими дітьми здійснюється поза чергою. В приміщенні ЦОПів облаштовані дитячі куточки з розмальовками, іграми та забавками для дітей.
Сьогодні комунікації податківців з громадськістю, бізнесом та громадянами відбуваються за принципами доступності, зручності, прозорості і безбар’єрності. Особлива увага приділяється інформаційному та цифровому напрямку безбар’єрності – це отримання адміністративних послуг платниками податків та доступності онлайн сервісів ДПС, зокрема, таких як «Електронний кабінет» та мобільний застосунок «Моя податкова» від ДПС.
Сервіси податкової служби направлені на допомогу кожному і забезпечення умов для створення інклюзивного середовища – пріоритет у роботі податкової служби.

Заповнення поля «Призначення платежу» платіжної інструкції
під час сплати бюджетних/небюджетних платежів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що правила заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску на єдиний рахунок, визначені п. 1- 4 розділу ІІ Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції (платіжний документ) під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом від 22.03.2023 № 148 (зі змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.03.2023 за № 528/39584.
Під час сплати податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави на бюджетні/небюджетні/єдиний/депозитний рахунки платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює з переліку полів, наведених у пункті 1 розділу ІІ цього Порядку, такі поля:
«Код виду сплати»;
«Додаткова інформація запису».
У полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до цього Порядку;
у полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. Суб’єкти господарювання, які проводять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають інформацію щодо звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов’язання, та дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата).
Сплата податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави платником на бюджетні / небюджетні/єдиний/депозитний рахунки оформлюються за кожним напрямом сплати та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.
У разі коли платником при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску, що адмініструються ДПС, на бюджетні/небюджетні рахунки у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до цього Порядку, вважається, що платник сплатив грошове зобов’язання/єдиний внесок за кодом виду сплати 101.

Коли ФОП подає податкову декларацію з плати за землю

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).
Земельний податок – це обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Підпунктом 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що землекористувачі – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які користуються земельними ділянками державної та комунальної власності:
на праві постійного користування;
на умовах оренди.
Орендна плата для цілей розд. XII ПКУ – це обов’язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Згідно зі ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним.
Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (абзац перший п. 287.1 ст. 287 ПКУ).
Пунктом 286.1 ст. 286 ПКУ передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є:
а) дані державного земельного кадастру;
б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);
г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);
ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);
д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї);
е) дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Статтею 1 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» (зі змінами та доповненнями) визначено, що оренда землі – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (абзац перший п. 288.1 ст. 288 ПКУ).
Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог ст.ст. 285 – 287 ПКУ (п. 288.7 ст. 288 ПКУ).
Пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Отже, враховуючи вищевикладене, якщо право власності на земельну ділянку, право постійного користування та/або право оренди земельної ділянки (земельних ділянок) оформлено на фізичну особу – підприємця, то така особа подає до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата).

В межах місяця резидентом Дія Сіті з працівником було розірвано гіг-контракт та укладено з ним трудовий договір: нарахування єдиного внеску

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є, зокрема, роботодавці, перелік яких визначений п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464).
Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі – Закон № 108), та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (абзац перший п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464), та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами ст. 7 Закону № 2464.
Згідно з частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для всіх платників єдиного внеску (крім пільгових категорій) встановлюється у розмірі 22 відсотки.
Мінімальний страховий внесок – сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 частини першої ст. 1 Закону № 2464).
Відповідно до абзацу першого частини чотирнадцятої прим. 1 ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платника – резидента Дія Сіті Сіті (крім резидента Дія Сіті, який одночасно має статус резидента Дефенс Сіті), який у календарному місяці відповідав вимогам, визначеним пп. 2, 3 частини першої, п. 10 частини другої ст. 5 Закону № 1667, починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому платником набуто статус резидента Дія Сіті, встановлюється:
а) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні – у розмірі мінімального страхового внеску (абзац другий частини 14 прим. 1 ст. 8 Закону № 2464);
б) на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактами, укладеними у порядку, передбаченому Законом № 1667, – у розмірі мінімального страхового внеску (абзац третій частини 14 прим. 1 ст. 8 Закону № 2464).
Тобто, якщо в одному місяці резидентом Дія Сіті Сіті (крім резидента Дія Сіті, який одночасно має статус резидента Дефенс Сіті) було розірвано гіг-контракт з гіг-спеціалістом та прийнято його в штат за трудовим договором, то стосовно такого працівника єдиний внесок нараховується окремо на суму винагороди при розірванні гіг-контракту – у розмірі мінімального страхового внеску та на суму заробітної плати при укладенні трудового договору – у розмірі мінімального страхового внеску.

Чи є об’єктом оподаткування військовим збором
cума грошового забезпечення, отриманого військовослужбовцями?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Підпунктом 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» є доходи, визначені ст. 163 ПКУ.
Згідно з п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включаються доходи, перелік яких визначено підпунктами 164.2.1 – 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ. Крім того, до зазначеного вище переліку включаються інші доходи, крім визначених у ст. 165 ПКУ, що передбачені п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума грошового або майнового утримання чи забезпечення військовослужбовців строкової служби (у тому числі осіб, що проходять альтернативну службу), передбачена законом, яка виплачується з бюджету чи бюджетною установою (п.п. 165.1.10 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
Статтею 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» із змінами та доповненнями визначено, що держава гарантує військовослужбовцям, зокрема, грошове забезпечення, до складу якого входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, ставка військового збору становить 5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Згідно з п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань ставка військового збору становить – 1,5 відс. з доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Відповідно до абзацу першого п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розд. IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, пп. 3 і 4 п. 170.13 прим. 1 ст. 170 ПКУ та п. 14 підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Крім того, звільняються від оподаткування військовим збором доходи, зазначені в абзаці першому п. 10 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.9 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ) та доходи, зазначені в пп. 13, 15, 16, 17 і 18 підрозд. І розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.10 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Згідно з абзацом другим п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період проведення антитерористичної операції (далі – АТО) та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації (далі – РФ) у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (далі – ООС), не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в АТО та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення ООС.
Відповідно до абзацу третього п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ у період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії РФ .
Порядок підтвердження статусу зазначених осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором визначається Кабінетом Міністрів України (абзац четвертий п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Враховуючи зазначене, дохід, одержаний у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України військовослужбовцям та працівникам Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, є об’єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5 відсотка.
Виключення становлять суми грошового забезпечення військовослужбовцям строкової служби (у тому числі особам, що проходять альтернативну службу), передбаченого законом, що виплачуються з бюджету чи бюджетною установою.
Крім того, тимчасово, на період проведення АТО та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції ООС, не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в АТО та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення ООС.
У період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії РФ.
Порядок підтвердження статусу зазначених осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором визначається постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року № 1161 «Про порядок підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС), та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором» (зі змінами).

До уваги суб’єктів ЗЕД!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що суб’єкти господарювання, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність (ЗЕД) зобов’язані дотримуватись правил валютного законодавства.
У разі:
- експорту – валютна виручка має бути зарахована на рахунок в українському банку у строк, встановлений Національним банком України;
- імпорту – товари (роботи, послуги) мають бути своєчасно отриманими.
За порушення строків розрахунків нараховується пеня у розмірі 0,3 % від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше 100 % заборгованості.
Законодавчі механізми захисту для бізнесу:
- своєчасно та в повному обсязі надавайте документи про здійснені зовнішньоекономічні операції до уповноважених банківських установ;
- отримайте висновок Мінекономіки про подовження строку розрахунків;
- звертайтеся до суду (арбітражу) з позовом щодо стягнення заборгованості з нерезидента;
- засвідчуйте наявність форс-мажорних обставин, які унеможливили своєчасно завершити розрахунки в відповідних уповноважених органах.
Акцентуємо увагу, що перевірки здійснюються лише за наявності інформації про порушення валютного законодавства, отриманої від банків.

Управління податковими ризиками –
важливий напрямок роботи новітньої ДПС

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Державна податкова служба України продовжує роботу над створенням сучасної системи управління податковими ризиками у межах реалізації експериментального проєкту. Це одна з ключових складових реформування податкової системи України, визначених Національною стратегією доходів.
ДПС переформатувала свою роботу, активно застосовуючи ризик-орієнтований підхід при виборі платників до перевірок. Зосереджено увагу на суб’єктах з високим рівнем ризику порушень податкового законодавства, удосконалено механізми ідентифікації та оцінки податкових ризиків для визначення доцільності перевірок. Такий підхід дозволяє податковій службі раціональніше використовувати свої ресурси.
Також оновлено методики ризик-орінтованого підходу. Удосконалено методологію відбору платників із найвищими податковими ризиками – залежно від виду операцій, обраної платником податків системи оподаткування. Формується єдиний цифровий простір для сучасного податкового адміністрування.
Застосування податкового комплаєнсу є сучасною практикою країн Європейського Союзу у сфері податкового адміністрування. І ДПС України активно працює над модернізацією та реінжинірингом усіх процесів. Цей напрям є ключовим для побудови сучасної, клієнтоорієнтованої та цифрової податкової служби, яка працює ефективно, прозоро і в партнерстві з платниками податків.

Про особливості заповнення податкової звітності у разі здійснення
платником звільнених від ПДВ деяких операцій

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
У разі здійснення платниками податків операцій, звільнених від оподаткування ПДВ, наприклад, визначених у підпунктах 4 і 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в частині постачання товарів за державними контрактами (договорами) з оборонних закупівель, до яких положення пункту 198.5 статті 198 та статті 199 розділу V Кодексу не застосовуються, порядок визначення розрахунку частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних/неоподатковуваних операціях, передбаченого пунктом 199.2 статті 199 розділу V Кодексу, застосовується таким чином.
Порядок формування податкового кредиту, у разі якщо придбані товари/послуги використовуються одночасно в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях, встановлено статтею 199 розділу V Кодексу.
Зокрема, якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях (пункт 199.1 статті 199 розділу V Кодексу).
Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках, як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року (пункт 199.2 статті 199 розділу V Кодексу).
Платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях, виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (пункт 199.4 статті 199 розділу V Кодексу).
Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пунктів 199.2 – 199.4 статті 199 розділу V Кодексу, застосовується для проведення коригування сум податкових зобов’язань, зазначених у пункті 199.1 статті 199 розділу V Кодексу. Результати перерахунку сум податкових зобов’язань відображаються у податковій декларації за останній податковий період року (пункт 199.5 статті 199 розділу V Кодексу).
Водночас, Кодекс містить низку положень, відповідно до яких правила статті 199 розділу V Кодексу не застосовуються. Так, відповідно до пункту 199.6 статті 199 розділу V Кодексу правила статті 199 розділу V Кодексу не застосовуються у разі:
- проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 розділу V Кодексу;
- проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1, пунктами 197.11 та 197.24 статті 197 розділу V Кодексу.
Також, окремими нормами Кодексу визначено інші операції, у разі здійснення яких положення статті 199 розділу V Кодексу не застосовуються, зокрема, звільнені від оподаткування податком на додану вартість операції, що визначені підпунктами 4, 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Механізм звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій, до яких правила статті 199 розділу V Кодексу не застосовуються, є аналогічним тому порядку, який використовується при застосуванні нульової ставки податку на додану вартість. Тобто звільнені від оподаткування податком на додану вартість операції здійснюються без нарахування податку на додану вартість з правом на податковий кредит, сформованим при придбанні товарів/послуг, які використовуються у таких звільнених від оподаткування податком на додану вартість операціях, без подальшого нарахування податкових зобов’язань.
Форма та Порядок заповнення податкової декларації з податку на додану вартість (далі – декларація)  затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, зі змінами (далі – Порядок № 21).
Згідно з підпунктом 6 пункту 3 розділу V Порядку № 21 у рядку 5 декларації вказуються обсяги операцій з:
- постачання товарів/послуг, що не є об’єктом оподаткування;
- постачання послуг за межами митної території України та послуг, що здійснюються за межами митної території України, з урахуванням їх місця постачання відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Кодексу;
- постачання товарів/послуг, звільнених від оподаткування та коригування за такими операціями.
Для платників податку, які заповнюють рядок 5 декларації, обов’язковим є подання додатку 5 (Д5).
Додаток 5 (Д5) заповнюється в розрізі операцій, що не є об’єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, операцій з постачання послуг, що здійснюються за межами митної території України, з урахуванням їх місця постачання відповідно до статті 186 розділу V Кодексу.
Розрахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних/неоподатковуваних операціях здійснюється у таблиці 1 додатку 5 до декларації.
Відповідно до встановленої Порядком № 21 форми, у графі 4 таблиці 1 додатка 5 зазначається загальний обсяг постачання (сума значень рядків 1.1, 1.2, 1.3, 2.1, 2.2, 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 3, 5, 7.1, 7.2.1, 7.2.2 та 7.2.3 колонки А декларації та всіх уточнюючих розрахунків).
Отже, відповідно до чинних норм Кодексу та Порядку № 21 при визначені частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях до:
- оподатковуваних операцій (графа 5 таблиці 1 додатка 5 (Д5)) включаються обсяги операцій, оподатковані за ставками 0 %, 7 %, 14 %, 20 %;
- загального обсягу постачання товарів/послуг (графа 4 таблиці 1 додатка 5 (Д5)) включаються всі оподатковувані та неоподатковувані операції з постачання товарів/послуг, у тому числі ті операції, при здійсненні яких не застосовуються норми пункту 198.5 статті 198 та статті 199 розділу V Кодексу. Частка неоподатковуваних операцій в загальному обсязі постачання товарів/послуг обраховується наступним чином: 100 – частка використання товарів/послуг в оподатковуваних податком на додану вартість операціях.
Зауважуємо, що в Кодексі та, відповідно, в Порядку № 21 не передбачено винятків щодо врахування/неврахування тих чи інших операцій при здійсненні такого розрахунку частки.
Отже, попри те, що за товарами/послугами, придбаними для використання частково в оподатковуваних операціях та частково в операціях, визначених, зокрема, пунктом 199.6 статті 199 розділу V Кодексу та іншими нормами Кодексу (зокрема, підпункти 4, 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу), податкові зобов’язання з податку на додану вартість, передбачені статтею 199 розділу V Кодексу, не нараховуються, однак обсяги таких операцій враховуються при здійсненні розрахунку частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних/неоподатковуваних податком на додану вартість операціях.
У разі якщо платник ПДВ здійснює із пільгових операцій лише ті, до яких норми статті 199 розділу V Кодексу не застосовуються (зокрема, але не виключно, які визначено у підпунктах 4 та 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу), то такий платник може не визначати частку використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних/неоподатковуваних операціях, оскільки у нього відсутній обов’язок для нарахування податкових зобов’язань з податку на додану вартість з урахування такої частки.
В іншому випадку, якщо платник податку здійснює пільгові операції, як ті, до яких положення статті 199 розділу V Кодексу не застосовуються, так і ті, до яких такі положення застосовуються, то такий платник зобов’язаний визначити частку використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних/неоподатковуваних операціях в загальному порядку, та застосувати її виключно для нарахування податкових зобов’язань з податку на додану вартість за тими операціями, за якими положення статті 199 розділу V Кодексу застосовуються.

Порушення норм щодо внесення місць зберігання
до Єдиного реєстру місць зберігання: відповідальність

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 35 частини другої ст. 73 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) за порушення норм Закону № 3817 до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, а саме:
- за зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру місць зберігання, – 100 відсотків вартості товарів (продукції), наявних у такому місці зберігання, але не менше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
У разі виявлення факту зберігання суб'єктом господарювання тютюнової сировини без внесення у передбачених цим Законом випадках місць зберігання до Реєстру податковий орган не пізніше трьох робочих днів з дня виявлення такого факту накладає арешт на таку тютюнову сировину і звертається до суду для винесення рішення про її конфіскацію та знищення (частина сьома статті 73 Закону № 3817).

Довідково:
Наказ Міністерства фінансів України від 17.03.2025 № 159 «Про затвердження форми заяви про внесення місця зберігання до Єдиного реєстру місць зберігання та про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі місць зберігання, порядку її заповнення, форми витягу з Єдиного реєстру місць зберігання та Кодів і видів товару (продукції)», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18 квітня 2025 р. за № 604/44010.
Наказ Державної податкової адміністрації України від 28 травня 2002 року № 251 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання та форми довідки про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 15 серпня 2002 року за № 670/6958.
Постанова Кабінету Міністрів України від 24 січня 2025 року № 68 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру місць зберігання».

Щодо порядку оформлення документальних перевірок дотримання платниками податкового, валютного та іншого законодавства

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що наказом Міністерства фінансів України № 151 від 14.03.2025 (далі – Наказ № 151) (набрав чинності 25.04.2025) затверджено зміни до Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків.
Враховуючи норми Наказу № 151:
- контролюючий орган зобов’язаний повідомити платника податків про дату, час та місце/спосіб розгляду матеріалів перевірки, у тому числі в режимі відеоконференції;
- інформація (повідомлення) про розгляд податковим органом матеріалів перевірки в режимі відеоконференції надсилається платнику податків в електронному вигляді в електронний кабінет;
- визначено процедуру ідентифікації платника податків або його представника, в тому числі у разі розгляду заперечень у режимі відеоконференції, необхідність фіксування відеоконференції за допомогою технічних засобів відеозапису;
- передбачено, що платник податків повідомляє про участь у розгляді матеріалів перевірки (особисто або через свого представника), у тому числі в режимі відеоконференції, у поданих запереченнях;
- під час розгляду матеріалів перевірки в режимі відеоконференції платник податків може надавати тільки усні пояснення з приводу предмета розгляду.

Довідково: наказом Міністерства фінансів України № 151 від 14.03.2025 «Про затвердження Змін до Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.03.2025 за № 484/43890, внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за № 1300/27745 (зі змінами).

Порядок та підстави відмови в реєстрації РРО
https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=37728 –

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 8 глави 2 розд. II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок) протягом двох робочих днів після отримання заяви про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-РРО) (додаток 1 до Порядку) за ідентифікатором форми J/F1311406 контролюючий орган відмовляє в реєстрації реєстратора розрахункових операції (далі – РРО), якщо:
▪ РРО вже зареєстрований;
▪ модель (модифікацію) РРО не включено або виключено з Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій;
▪ РРО не відповідає сфері застосування зазначеній в реєстраційній заяві за ф. № 1-РРО;
▪ центр сервісного обслуговування (далі – ЦСО) не включено до Реєстру Центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій;
▪ щодо господарської одиниці, вказаної у реєстраційній заяві за ф. № 1-РРО, суб’єкт господарювання не повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України або згідно з таким повідомленням відповідний об’єкт є закритим чи не експлуатується суб’єктом господарювання (заява за ф. № 20-ОПП);
▪ суб’єкта господарювання (далі – СГ) не включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;
▪ СГ не перебуває на обліку в контролюючому органі, до якого подано реєстраційну заяву за ф. № 1-РРО;
▪ СГ або його відокремлені підрозділи не перебувають на обліку в контролюючому органі за адресою господарської одиниці, де буде використовуватися РРО;
▪ щодо договору між ЦСО та суб’єктом господарювання про технічне обслуговування та ремонт РРО в контролюючому органі відсутнє повідомлення ЦСО про його укладання або згідно з таким повідомленням відповідний договір розірваний або припинений;
▪ у контролюючому органі наявні відомості про РРО як про викрадений;
▪ екземпляр моделі (модифікації) РРО, що реєструється, відсутній в реєстрі екземплярів реєстраторів розрахункових операцій;
▪ СГ є пов’язаною особою з ЦСО.
За наявності підстав для відмови в проведенні реєстрації РРО контролюючий орган не пізніше двох робочих днів з дати надходження документів для проведення реєстрації РРО надає або надсилає (поштовим відправленням або на електронну пошту) СГ повідомлення про відмову у проведенні реєстрації РРО із зазначенням підстав для такої відмови або про таку відмову повідомляє у другій квитанції у разі подання реєстраційної заяви за ф. № 1-РРО в електронній формі (п. 9 глави 2 розд. II Порядку).

Як завантажити власний кваліфікований сертифікат відкритого ключа?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що клієнти (користувачі) мають можливість завантажити кваліфіковані сертифікати відкритих ключів на персональний комп’ютер за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1» (далі – Програма).
Для початку використання Програми клієнтам (користувачам) необхідно встановити актуальну версію безкоштовної Програми, яку можливо завантажити на вебсайті Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – Надавач) (https://ca.tax.gov.ua) за посиланням: Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Інсталяційний пакет «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1» (https://ca.tax.gov.ua/korustyvach_csk).
Детальну інфор e-finance.com.ua